Протокол
про воду та здоров'я
до Конвенції про охорону та використання
транскордонних водотоків та міжнародних озер 1992 року
(укр/рос)

( Протокол ратифіковано Законом
N 1066-IV від 09.07.2003, ВВР, 2004, N 5, ст.30 )

Офіційний переклад

Сторони цього Протоколу,

усвідомлюючи, що вода необхідна для підтримання життя і що наявність води у такій кількості і такої якості, які необхідні для задоволення основних потреб людини, є однією з передумов як зміцнення здоров'я людей, так і сталого розвитку;

визнаючи користь для здоров'я та благополуччя людини, яку приносить чиста і якісна вода та водне середовище, що функціонує нормально і гармонійно;

враховуючи, що поверхневі та грунтові води належать до відтворюваних ресурсів з обмеженою здатністю до відновлення у разі несприятливого впливу діяльності людини на їх кількість і якість, що будь-яке недотримання відповідних меж може спричинити несприятливі як короткотермінові, так і довготермінові наслідки для здоров'я та благополуччя тих, хто залежить від наявності цих ресурсів та їхньої якості, та що в результаті збалансоване управління гідрологічним циклом є необхідним як для задоволення потреб людини, так і для охорони навколишнього середовища;

враховуючи також наслідки для здоров'я населення, які виникають у результаті нестачі води у такій кількості і такої якості, що є достатніми для задоволення основних потреб людини, та серйозні наслідки такої нестачі, особливо для вразливих груп населення, які знаходяться у несприятливому стані та живуть в умовах соціальної відчуженості;

усвідомлюючи, що запобігання, контроль та зниження ступеня поширення захворювань, пов'язаних із водою, є важливими і невідкладними завданнями, які можуть бути задовільним чином вирішені тільки шляхом більш тісного співробітництва на всіх рівнях та між всіма секторами як в межах окремих країн, так і між державами;

усвідомлюючи також, що відстеження захворювань, пов'язаних із водою, та створення систем раннього попередження і реагування є важливими аспектами їх запобігання, контролю та зниження ступеня їх поширення;

керуючись висновками Конференції Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища і розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992 рік) і, зокрема, Ріо-де-Жанейрською декларацією з навколишнього середовища і розвитку та Порядком денним на XXI століття, а також програмою подальшого здійснення Порядку денного на XXI століття (Нью-Йорк, 1997 рік) та наступним рішенням Комісії сталого розвитку щодо збалансованого управління прісними водами (Нью-Йорк, 1998 рік);

керуючись відповідними положеннями Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків і міжнародних озер 1992 року та наголошуючи на необхідності сприяти більш широкому застосуванню їхніх положень та доповнити Конвенцію подальшими заходами щодо зміцнення охорони здоров'я населення;

беручи до уваги Конвенцію про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті 1991 року, Конвенцію про транскордонний вплив промислових аварій 1992 року, Конвенцію Організації Об'єднаних Націй про право несудноплавних видів використання міжнародних водотоків 1997 року та Конвенцію про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища, 1998 року;

також беручи до уваги відповідні принципи, цілі та рекомендації, викладені у Європейській хартії з охорони навколишнього середовища та охорони здоров'я 1989 року, Гельсінській декларації про охорону навколишнього середовища і здоров'я 1994 року, міністерських деклараціях, рекомендаціях і резолюціях процесу "Довкілля для Європи";

визнаючи обгрунтованість і доречність інших екологічних ініціатив, заходів та процесів у Європі, а також підготовки та здійснення національних планів дій у галузі охорони навколишнього середовища та здоров'я, а також підготовки та здійснення Національних планів дій у галузі охорони навколишнього середовища;

високо оцінюючи зусилля Економічної комісії Організації Об'єднаних Націй для Європи та Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я, спрямовані на укріплення двостороннього та багатостороннього співробітництва з метою попередження, контролю і зниження ступеня поширення захворювань, пов'язаних із водою;

натхненні численними прикладами позитивних результатів, досягнутих державами-учасницями Економічної комісії Організації Об'єднаних Націй для Європи і державами-учасницями Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я у галузі боротьби із забрудненням та підтримання і відновлення водного середовища, спроможного зберегти здоров'я та благополуччя людей;

домовились про таке:

Стаття 1
Мета

Мета цього Протоколу полягає у тому, щоб на всіх відповідних рівнях, як у загальнодержавному масштабі, так і у транскордонному та міжнародному контексті, сприяти охороні здоров'я та благополуччю людей на індивідуальній та колективній основі згідно з принципами сталого розвитку шляхом удосконалення управління водними ресурсами, включаючи охорону водних екосистем, а також шляхом попередження, контролю і зниження ступеня поширення захворювань, пов'язаних із водою.

Стаття 2
Визначення

Для цілей цього Протоколу термін:

1. "захворювання, пов'язані з водою" означає будь-які суттєві негативні наслідки для здоров'я людини, такі як смерть, інвалідність, захворювання чи розлади, безпосередньо чи опосередковано викликані станом чи змінами у кількості або якості будь-яких вод;

2. "питна вода" означає воду, яка використовується чи призначена для використання людиною в якості питної води, для обробки та приготування їжі, для особистої гігієни або в аналогічних цілях;

3. "грунтові води" означає будь-які води, які знаходяться нижче поверхні землі в зоні насичення та у безпосередньому контакті з грунтом чи підгрунтям;

4. "замкнуті води" означає штучно створені водойми, відділені від поверхневих прісних чи прибережних вод, розташовані як усередині, так і за межами споруд;

5. "транскордонні води" означає будь-які поверхневі або грунтові води, які позначають або перетинають кордон між двома чи більше державами, або розташовані на таких кордонах; у тих випадках, коли транскордонні води впадають безпосередньо в море, межі таких транскордонних вод визначаються прямою лінією, яка перетинає їх гирло між точками, розташованими на лінії малої води на їхніх берегах;

6. "транскордонні наслідки захворювань, пов'язаних із водою" означає будь-які суттєві негативні наслідки для здоров'я людини, такі як смерть, інвалідність, хвороби та розлади, що виникають на території, яка знаходиться під юрисдикцією однієї Сторони, та які викликані безпосередньо або опосередковано станом чи змінами в кількості або якості вод на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншої Сторони, незалежно від того, чи є такі наслідки транскордонним впливом;

7. "транскордонний вплив" означає будь-які суттєві негативні наслідки, які виникають в результаті зміни стану транскордонних вод у зв'язку з діяльністю людей, фізичне джерело якої повністю або частково розташоване на території, що знаходиться під юрисдикцією тієї чи іншої Сторони Конвенції, для навколишнього середовища на території, що знаходиться під юрисдикцією іншої Сторони Конвенції. До числа таких наслідків для навколишнього середовища відносяться наслідки щодо здоров'я і безпеки людей, флори, фауни, грунтів, повітря, вод, клімату, ландшафтів та історичних пам'ятників або інших матеріальних об'єктів або взаємодія цих факторів; до їх числа також відносяться наслідки для культурної спадщини або соціально-економічних умов, які виникають в результаті змін цих факторів;

8. "санітарно-профілактичні заходи" означає збір, транспортування, обробку та вилучення або повторне використання відходів життєдіяльності людини чи побутових стічних вод за допомогою колективних систем або установок, які обслуговують окремі домашні господарства чи підприємства;

9. "колективна система" означає:

(a) систему для постачання питної води в домашні господарства або на підприємства; і/або

(b) систему для проведення санітарно-профілактичних заходів, яка обслуговує кілька домашніх господарств або підприємств та, у разі необхідності, також забезпечує збір, транспортування, очистку та вилучення або повторне використання промислових стічних вод,

функціонування якої забезпечується органом державного сектора, підприємством приватного сектора або на партнерських засадах цими двома секторами;

10. "план управління водними ресурсами" означає план для освоєння, управління, охорони та/або використання водних об'єктів в межах певної території або зони підживлення грунтових вод, включаючи охорону їхніх екосистем;

11. "громадськість" означає одну або більше фізичну або юридичну особу та, згідно з національним законодавством або практикою, їхні асоціації, організації та групи;

12. "державний орган" означає:

(a) адміністрацію на національному, регіональному та інших рівнях;

(b) фізичних і юридичних осіб, які виконують державні адміністративні функції згідно з національним законодавством, включаючи конкретні обов'язки, діяльність чи послуги стосовно навколишнього середовища, охорони здоров'я, санітарно-профілактичних заходів, управління водними ресурсами або водопостачання;

(c) будь-які інші фізичні чи юридичні особи, які виконують державні обов'язки чи функції або надають населенню державні послуги під контролем органу або особи, визначеної у підпунктах (a) чи (b) вище;

(d) заклади будь-якої згаданої у статті 21 регіональної організації економічної інтеграції, яка є Стороною;

Це визначення не включає органи або інституції, які виконують судові чи законодавчі функції;

13. "місцевий" стосується всіх відповідних територіальних одиниць, рівень яких нижче державного;

14. "Конвенція" означає Конвенцію про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер, укладену в Гельсінкі 17 березня 1992 року;

15. "Нарада Сторін Конвенції" означає орган, заснований Сторонами Конвенції згідно з її статтею 17;

16. "Сторона", якщо в тексті не зазначено інше, означає державу чи згадану в статті 21 регіональну організацію економічної інтеграції, яка висловила згоду виконувати зобов'язання за цим Протоколом і для якої цей Протокол набув чинності;

17. "Нарада Сторін" означає орган, заснований Сторонами згідно зі статтею 16.

Стаття 3
Сфера застосування

Положення цього Протоколу застосовуються до:

(a) поверхневих прісних вод;

(b) грунтових вод;

(c) естуаріїв;

(d) прибережних вод, які використовуються для рекреаційних цілей або для розведення риби методом аквакультури або розведення чи збору молюсків та ракоподібних;

(e) замкнутих водойм, загалом придатних для купання;

(f) вод у процесі забору, транспортування, очистки або постачання;

(g) стічних вод у процесі забору, транспортування, очистки та скиду або повторного використання.

Стаття 4
Загальні положення

1. Сторони вживають усіх належних заходів щодо попередження, контролю та зниження ступеня поширення захворювань, пов'язаних із водою, у рамках комплексних систем водопостачання з метою сталого використання водних ресурсів, забезпечення якості води в навколишньому середовищі, безпечної для здоров'я людей, та охорони водних екосистем.

2. Сторони, зокрема, вживають усіх належних заходів з метою забезпечення:

(a) адекватного постачання повноцінної питної води, яка не містить будь-яких мікроорганізмів, паразитів та речовин у кількостях або концентраціях, потенційно загрозливих для здоров'я людей. Це включає охорону водних ресурсів, які використовуються як джерела питної води, очистку води, а також створення, вдосконалення та експлуатацію колективних систем;

(b) адекватних санітарно-профілактичних заходів, які забезпечують належну охорону здоров'я людей та навколишнього середовища. Це досягається, зокрема, шляхом створення, вдосконалення та експлуатації колективних систем;

(c) ефективної охорони водних ресурсів, що використовуються як джерела питної води, та їхніх відповідних водних екосистем від забруднення з інших джерел, включаючи сільське господарство, промисловість та інші скиди й емісії небезпечних речовин. Такі заходи спрямовані на ефективне скорочення та усунення скидів та емісій речовин, які розцінюються як небезпечні для здоров'я людей та водних екосистем;

(d) належного захисту здоров'я людей від пов'язаних із водою захворювань, які виникають в результаті використання води для рекреаційних цілей або для розведення риби методом аквакультури, розведення та збору молюсків та ракоподібних, використання стічних вод для іригації або використання осаду стічних вод у сільському господарстві або аквакультурі;

(e) ефективних систем для відстеження ситуацій, які можуть спричинювати спалахи або окремі випадки виникнення захворювань, пов'язаних із водою, та для реагування на такі спалахи та загрози їх виникнення.

3. У подальшому, при згадуванні у цьому Протоколі питної води та санітарно-профілактичних заходів мається на увазі питна вода та санітарно-профілактичні заходи, які повинні відповідати вимогам пункту 2 цієї статті.

4. Сторони вживають усіх цих заходів на основі оцінки будь-якого запропонованого заходу на предмет усіх його наслідків, включаючи сприятливі та несприятливі фактори та витрати для:

(a) здоров'я людини;

(b) водних ресурсів; та

(c) сталого розвитку,

в рамках якої враховуються різні нові види впливу будь-якого запропонованого заходу на різні сфери навколишнього середовища.

5. Сторони докладають усіх належних зусиль для створення сталих правових, адміністративних та економічних механізмів, які забезпечують реалізацію наявних можливостей та в рамках яких державний, приватний та добровільний сектори можуть зробити свій внесок в удосконалення управління водними ресурсами з метою попередження, контролю та зниження ступеня поширення захворювань, пов'язаних із водою.

6. Сторони вимагають від державних органів, що розглядають можливість вжиття заходів або затверджують вжиття іншими суб'єктами заходів, які можуть мати суттєвий вплив на будь-яке водне середовище, що підпадає під дію положень цього Протоколу, належним чином враховувати будь-який потенційний вплив цих заходів на здоров'я людей.

7. Якщо Сторона є Стороною Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті, дотримання державними органами цієї Сторони вимог цієї Конвенції щодо пропонованих заходів повинно, відповідно до пункту 6 цієї статті, задовольняти цій вимозі відносно цього заходу.

8. Положення цього Протоколу не впливають на право Сторін продовжувати застосовувати, ухвалювати та впроваджувати жорсткіші заходи, ніж ті, що передбачені цим Протоколом.

9. Положення цього Протоколу не впливають на права та зобов'язання будь-якої Сторони цього Протоколу, що випливають з Конвенції або будь-якого іншого існуючого міжнародного договору, за винятком тих випадків, коли вимоги, передбачені цим Протоколом, є жорстокішими за відповідні положення, передбачені Конвенцією або іншим існуючим міжнародним договором.

Стаття 5
Принципи і підходи

У ході реалізації заходів щодо впровадження цього Протоколу Сторони керуються, зокрема, такими принципами та підходами:

(a) принципом обережності, відповідно до якого заходи стосовно попередження, контролю та зниження ступеня поширення захворювань, пов'язаних із водою, не повинні відкладатися на тій підставі, що наукові дослідження не встановили у повному обсязі причинного зв'язку між фактором, на який спрямовані ці заходи, з одного боку та потенційним внеском цього фактора у поширення захворювань, пов'язаних із водою, та/або транскордонним впливом з іншого;

(b) принципом "платить забруднювач", відповідно до якого витрати, пов'язані із заходами щодо запобігання, контролю та скорочення забруднення, відшкодовує забруднювач;

(c) відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй та принципів міжнародного права держави мають суверенне право на експлуатацію своїх власних ресурсів згідно зі своєю політикою у галузі навколишнього середовища і розвитку й несуть відповідальність за забезпечення того, щоб діяльність у рамках їхньої юрисдикції чи контролю не завдала шкоди навколишньому середовищу інших держав або територіям за межами дії національної юрисдикції;

(d) управління водними ресурсами здійснюється таким чином, щоб потреби нинішнього покоління задовольнялися без шкоди для можливості наступних поколінь задовольняти свої власні потреби;

(e) для попередження спалахів та випадків поширення захворювань, пов'язаних із водою, та для охорони водних ресурсів, які використовуються як джерела питної води, слід вживати профілактичних заходів, оскільки такі заходи є більш ефективними стосовно шкідливих наслідків, а також менш затратними, ніж заходи щодо виправлення ситуації;

(f) заходи щодо управління водними ресурсами слід здійснювати на найнижчому відповідному адміністративному рівні;

(g) вода має соціальну, економічну та екологічну цінність, у зв'язку з чим управління водними ресурсами слід здійснювати таким чином, щоб забезпечити найбільш прийнятне та збалансоване поєднання цих цінностей;

(h) ефективному використанню води слід сприяти за допомогою економічних інструментів та підвищення поінформованості;

(i) доступ до інформації та участь громадськості у процесі прийняття рішень з питань води та здоров'я є необхідними, зокрема, з метою підвищення якості та ефективності рішень, які приймаються, та сприяння у їхньому здійсненні, підвищення поінформованості громадськості з відповідних питань, надання громадськості можливості висловлювати своє занепокоєння та надання можливості державним органам належним чином враховувати таке занепокоєння. Такий доступ та участь слід доповнити відповідним доступом до судового та адміністративного перегляду відповідних рішень;

(j) управління водними ресурсами слід здійснювати, по мірі можливості, комплексно на базі водозбірних територій з метою забезпечення тісного зв'язку між соціально-економічним розвитком та охороною природних екосистем, поєднавши управління водними ресурсами з регулятивними заходами щодо інших сфер навколишнього середовища. Такий комплексний підхід слід застосовувати на всій території водозбору, незалежно від того, чи є вона транскордонною чи ні, включаючи прилеглі до неї прибережні води, водоносні грунтові горизонти або відповідні частини такого водозбору чи водоносного грунтового горизонту;

(k) особливу увагу слід приділяти захисту осіб, особливо вразливих до захворювань, пов'язаних із водою;

(l) рівноправний доступ до води, адекватний з огляду на кількість і якість, має бути забезпечений для всіх членів суспільства, особливо тих, хто перебуває у несприятливих умовах або страждає від соціального відчуження;

(m) фізичним і юридичним особам та закладам державного і приватного сектора, на додаток до їхніх прав і повноважень відносно води, закріплених у приватному та публічному праві, слід сприяти охороні водного середовища та збереженню водних ресурсів; і

(n) у процесі виконання цього Протоколу слід належним чином враховувати місцеві проблеми, потреби та знання.

Стаття 6
Цільові показники та контрольні терміни

1. Для досягнення мети цього Протоколу Сторони переслідують такі цілі:

(a) доступ до питної води для всіх;

(b) надання санітарного забезпечення для всіх

в рамках комплексних систем управління водними ресурсами, націлених на забезпечення сталого використання водних ресурсів, якості навколишнього водного середовища, безпечної для здоров'я людей, та захисту водних екосистем.

2. З цією метою кожна зі Сторін встановлює та публікує національні та/або місцеві цільові показники, які мають відношення до норм та рівнів результативності, яких необхідно досягати чи підтримувати для забезпечення високого рівня захисту від захворювань, пов'язаних із водою. Такі цільові показники повинні періодично переглядатися. При цьому вони передбачають відповідні практичні та/або інші заходи для участі громадськості на засадах відкритості і справедливості та забезпечують належне врахування результатів участі громадськості. За винятком тих випадків, коли загальнодержавні чи місцеві обставини роблять їх недоречними для запобігання, контролю та зниження ступеня поширення захворювань, пов'язаних із водою, такі цільові показники, зокрема, охоплюють:

(a) якість наданої питної води з урахуванням розроблених ВООЗ Керівних принципів щодо якості питної води;

(b) скорочення масштабів спалахів та випадків захворювань, пов'язаних із водою;

(c) частину території чи все населення або його частину, які повинні обслуговуватися колективними системами постачання питної води або для яких необхідно покращити постачання питної води іншими засобами;

(d) частину території чи все населення або його частину, які повинні обслуговуватися колективними системами санітарно-профілактичного забезпечення або для яких необхідно покращити санітарно-профілактичне забезпечення іншими засобами;

(e) рівні продуктивності, які повинні досягатися такими колективними системами та іншими засобами водопостачання і санітарно-профілактичного забезпечення;

(f) застосування визнаної належною практики в галузі управління водопостачанням та санітарно-профілактичного забезпечення, включаючи охорону водних об'єктів, які використовуються як джерела питної води;

(g) випадки скидів:

(i) необроблених стічних вод; і

(ii) необроблених потоків дощових стічних вод

з колекторних систем для стічних вод у води, на які поширюється дія цього Протоколу;

(h) якість скидів стічних вод з установок з очистки стічних вод у води, на які поширюється дія цього Протоколу;

(i) вилучення або повторне використання осаду стічних вод з колективних систем санітарно-профілактичного забезпечення або інших установок для санітарної очистки та якість стічних вод, які використовуються для іригації з урахуванням Керівних принципів ВООЗ/ЮНЕП щодо безпечного використання стічних вод та випорожнень у сільському господарстві та аквакультурі;

(j) якість водних об'єктів, які використовуються як джерела питної води, що, як правило, використовуються для купання або для розведення риби методом аквакультури чи розведення або збору молюсків та ракоподібних;

(k) застосування визнаної належною практики в галузі управління замкнутими водоймами, загалом придатними для купання;

(l) виявлення та приведення в порядок особливо забруднених місць, які спричиняють або можуть спричинити несприятливий вплив на водні об'єкти, на які поширюється дія цього Протоколу, і таким чином є джерелами загрози виникнення захворювань, пов'язаних із водою;

(m) ефективність систем для управління, розробки, охорони та використання водних ресурсів, включаючи застосування визнаної належною практики в галузі контролю забруднень з джерел усіх видів;

(n) періодичність публікування інформації щодо якості наданої питної води та інших вод, які мають відношення до цільових показників, наведених у цьому пункті, в інформаційних публікаціях, передбачених пунктом 2 статті 7.

3. Протягом двох років з моменту набуття статусу Сторони Протоколу кожна Сторона встановлює та публікує цільові показники, наведені у пункті 2 цієї статті, а також контрольні терміни їх досягнення.

4. У разі, коли досягнення цільового показника потребує тривалого процесу здійснення, встановлюються проміжні показники або показники, що передбачають поетапний процес досягнення.

5. З метою сприяння досягненню цільових показників, згаданих у пункті 2 цієї статті, кожна зі Сторін:

(a) створює на національному чи місцевому рівні механізми для координації між своїми компетентними органами;

(b) на транскордонному, національному та/або місцевому рівні, переважно орієнтуючись на водозбірні райони та грунтові водоносні горизонти, розробляє плани управління водними ресурсами. При цьому вони передбачають відповідні практичні та/або інші заходи для участі громадськості на основі відкритості і справедливості та забезпечують необхідне врахування результатів участі громадськості. Такі плани можуть бути частиною інших відповідних планів, програм чи документів, які розробляються в інших цілях, за умови, що вони забезпечують надання громадськості повної інформації щодо пропозицій по досягненню цільових показників, визначених у цій статті, до відповідних контрольних термінів;

(c) створює і підтримує правовий та організаційний механізми моніторингу та забезпечення дотримання стандартів якості питної води;

(d) визначає та здійснює заходи, включаючи у відповідних випадках заходи правового та інституційного характеру, для моніторингу, сприяння досягненню та, у разі необхідності, забезпечення дотримання інших стандартів та рівнів результативності, для яких встановлені цільові показники, визначені у пункті 2 цієї статті.

Стаття 7
Огляд та оцінка прогресу

1. Кожна зі Сторін здійснює збір та оцінку даних стосовно:

(a) свого прогресу в досягненні цільових показників, визначених у пункті 2 статті 6;

(b) показників, які дозволяють оцінити ступінь такого прогресу у попередженні, контролі або зниженні ступеня поширення захворювань, пов'язаних із водою.

2. Кожна зі Сторін періодично публікує результати проведеного нею збору даних та їх оцінки. Періодичність такої публікації встановлює Нарада Сторін.

3. Сторони забезпечують, щоб результати взятих проб води та стоків, які проводяться з метою збору таких даних, надавалися громадськості.

4. На основі збору та оцінки таких даних кожна зі Сторін періодично аналізує прогрес у досягненні цільових показників, згаданих у пункті 2 статті 6, та публікує оцінку цього прогресу. Періодичність таких оглядів встановлює Нарада Сторін. Не впливаючи на можливість збільшення періодичності оглядів згідно з пунктом 2 статті 6, огляди відповідно до цього пункту також включають огляд цільових показників, згаданих у пункті 2 статті 6, з метою вдосконалення таких показників у світлі наукових і технічних знань.

5. Кожна зі Сторін надає секретаріату, згаданому у статті 17, для розповсюдження серед інших Сторін доповідь, яка вміщує стислий виклад зібраних та проаналізованих даних, а також оцінку досягнутого прогресу. Такі доповіді повинні відповідати керівним принципам, встановленим Нарадою Сторін. Ці керівні принципи передбачають, що Сторони можуть використовувати з цією метою доповіді, що містять відповідну інформацію, підготовлену для інших міжнародних форумів.

6. Нарада Сторін оцінює прогрес, досягнутий у виконанні цього Протоколу, на основі таких доповідей.

Стаття 8
Системи реагування

1. Кожна зі Сторін належним чином забезпечує:

(a) створення, вдосконалення або функціонування комплексних національних та/або місцевих систем відстеження та раннього попередження для:

(i) виявлення спалахів чи випадків захворювань, пов'язаних із водою, або значної загрози виникнення таких спалахів чи випадків, у тому числі тих, що мають місце в результаті випадків забруднення води або надзвичайних погодних явищ;

(ii) оперативного і чіткого інформування відповідних державних органів та громадськості про такі спалахи, випадки та загрозу їх виникнення;

(iii) у разі будь-якої неминучої загрози здоров'ю населення від захворювань, пов'язаних із водою, розповсюдження серед населення, що може постраждати, всієї інформації, яка є в наявності у державних органів та здатна допомогти населенню вжити заходів щодо запобігання та зменшення шкоди;

(iv) надання на розгляд відповідним державним органам та, у відповідних випадках, громадськості рекомендацій, які мають відношення до профілактичних заходів та заходів щодо виправлення ситуації;

(b) своєчасної підготовки комплексних національних та місцевих планів дій у надзвичайних ситуаціях для реагування у випадках виникнення таких спалахів, випадків та загроз;

(c) надання відповідним державним органам необхідних можливостей щодо реагування на такі спалахи, випадки та ситуації, пов'язані з ризиком, відповідно до конкретного плану дій у надзвичайних ситуаціях.

2. Системи відстеження та раннього попередження, плани дій у надзвичайних ситуаціях та можливості реагування на виникнення захворювань, пов'язаних із водою, можуть поєднуватися з аналогічними механізмами, які мають відношення до інших галузей.

3. Протягом трьох років з моменту набуття статусу Сторони Протоколу кожна Сторона вводить в дію системи відстеження та раннього попередження, плани дій у надзвичайних ситуаціях та забезпечує можливості реагування, згадані у пункті 1 цієї статті.

Стаття 9
Поінформованість громадськості, навчання, підготовка,
наукові дослідження та розробки, інформація

1. Сторони вживають заходів, спрямованих на підвищення поінформованості всіх груп населення стосовно:

(a) важливості управління водними ресурсами і охорони здоров'я людей та їхньої взаємозалежності;

(b) прав і відповідних зобов'язань стосовно води, які в рамках приватного і публічного права надані фізичним і юридичним особам та закладам державного і приватного сектора, а також їхніх моральних обов'язків щодо сприяння охороні водного середовища та збереження водних ресурсів.

2. Сторони сприяють:

(a) розумінню особами, відповідальними за управління водними ресурсами, водопостачання та санітарно-профілактичне забезпечення, аспектів їхньої роботи, які мають відношення до охорони здоров'я людей; та

(b) розумінню особами, відповідальними за охорону здоров'я людей, основних принципів управління водними ресурсами, водопостачання та санітарно-профілактичного забезпечення.

3. Сторони заохочують освіту і підготовку професійних та технічних кадрів, необхідних для управління водними ресурсами і системами водопостачання та санітарно-профілактичного забезпечення, а також заохочують підвищення їхньої кваліфікації та удосконалення їхніх знань та навичок. Така освіта і підготовка включає відповідні аспекти охорони здоров'я людей.

4. Сторони заохочують:

(a) проведення наукових досліджень та розробку менш затратних засобів і методів попередження, контролю та зниження ступеня поширення захворювань, пов'язаних із водою;

(b) розробку інтегрованих інформаційних систем стосовно довготривалих тенденцій, питань, що викликають занепокоєння у даний час, проблем, які виникали в минулому, та шляхи їх успішного вирішення, а також надання такої інформації компетентним органам.

Стаття 10
Інформування громадськості

1. На додаток до вимог цього Протоколу про те, щоб Сторони публікували конкретну інформацію або документи, кожна Сторона в рамках свого законодавства вживає заходів щодо надання громадськості інформації, наявної в державних органах, яка є необхідною для широкого обговорення таких питань, як:

(a) визначення цільових показників та контрольних термінів їх досягнення та прийняття планів управління водними ресурсами згідно зі статтею 6;

(b) створення, вдосконалення та функціонування систем відстеження та раннього попередження та прийняття планів дій у надзвичайних ситуаціях згідно зі статтею 8;

(c) сприяння підвищенню поінформованості громадськості, покращенню освіти та підготовки, дослідженням, розробкам та поширенню інформації згідно зі статтею 9.

2. Кожна зі Сторін забезпечує, щоб державні органи у відповідь на запити про іншу інформацію щодо виконання цього Протоколу, надавали таку інформацію громадськості в розумні терміни, визначені національним законодавством.

3. Сторони забезпечують, щоб інформація, згадана у пункті 4 статті 7 та пункті 1 цієї статті, в розумні терміни безкоштовно надавалася громадськості для розгляду, та надають представникам громадськості належні можливості для отримання від Сторін, після сплати помірних зборів, примірників таких інформаційних матеріалів.

4. Ніщо у цьому Протоколі не зобов'язує державний орган публікувати інформацію та надавати інформацію громадськості, якщо:

(a) державний орган не має цієї інформації;

(b) запит про надання інформації є явно необгрунтованим або сформульований у занадто загальному вигляді; або

(c) інформація має відношення до матеріалів, які знаходяться на заключному етапі їхньої підготовки, або до внутрішнього листування державних органів, якщо такі винятки передбачені національним законодавством або застосовною практикою, з урахуванням заінтересованості громадськості у розголошенні такої інформації.

5. Ніщо у цьому Протоколі не зобов'язує державний орган публікувати інформацію або надавати інформацію громадськості, якщо розголошення такої інформації негативно вплине на:

(a) конфіденційність роботи державних органів у тих випадках, коли така конфіденційність передбачена національним законодавством;

(b) міжнародні відносини, національну оборону або громадську безпеку;

(c) здійснення правосуддя, можливість особи скористатися справедливим судовим розглядом або можливість державних органів проводити розслідування кримінального або дисциплінарного характеру;

(d) конфіденційність комерційної або промислової інформації у тих випадках, коли така конфіденційність охороняється законом з метою захисту законних економічних інтересів. У цих рамках інформація про викиди і скиди, що має відношення до охорони навколишнього середовища, має бути відкритою;

(e) права інтелектуальної власності;

(f) конфіденційність особистих даних та/або архівів, що мають відношення до фізичної особи, якщо така особа не дала згоди на надання такої інформації громадськості і якщо така конфіденційність передбачена національним законодавством;

(g) інтереси третьої Сторони, яка надала запитувану інформацію, якщо ця Сторона не має правового зобов'язання діяти таким чином або якщо на цю Сторону не можуть бути покладені такі зобов'язання, а також у тих випадках, коли ця Сторона не дає згоди на розголошення відповідних матеріалів; або

(h) навколишнє середовище, до якого має відношення ця інформація, наприклад, місця розмноження рідкісних видів.

Вищезгадані підстави для нерозголошення інформації тлумачаться обмежено з урахуванням заінтересованості громадськості у розголошенні цієї інформації і з урахуванням того, чи має така інформація відношення до викидів та скидів у навколишнє середовище.

Стаття 11
Міжнародне співробітництво

Сторони співпрацюють та у разі необхідності надають допомогу одна одній:

(a) у вжитті заходів на міжнародному рівні для досягнення цілей цього Протоколу;

(b) у виконанні, за наявності відповідних запитів, національних та місцевих планів на виконання цього Протоколу.

Стаття 12
Спільні та скоординовані міжнародні дії

Згідно з підпунктом (a) статті 11 Сторони сприяють міжнародному співробітництву стосовно:

(a) розробки спільно узгоджених цільових показників з питань, визначених у пункті 2 статті 6;

(b) розробки показників для цілей пункту 1 (b) статті 7 для того, щоб продемонструвати, наскільки успішними є дії щодо попередження, контролю зниження ступеня поширення захворювань, пов'язаних із водою;

(c) створення спільних або скоординованих систем відстеження та раннього попередження, планів дій у надзвичайних ситуаціях та можливостей для реагування в рамках або на додаток до національних систем, запроваджених згідно зі статтею 8 з метою реагування на спалахи та випадки захворювань, пов'язаних із водою, та на виникнення значної загрози таких спалахів та випадків, особливо у зв'язку з забрудненням води або надзвичайними погодними явищами;

(d) взаємодопомоги у галузі реагування на спалахи та випадки захворювань, пов'язаних із водою, та на виникнення значної загрози таких спалахів та випадків, особливо у зв'язку із забрудненням води або надзвичайними погодними явищами;

(e) розробки інтегрованих інформаційних систем та баз даних, обміну інформацією, а також технічними і правовими знаннями та досвідом;

(f) оперативного і чіткого повідомлення компетентними органами однієї Сторони відповідних органів інших Сторін, які можуть потрапити під вплив:

(i) спалахів або випадків захворювань, пов'язаних із водою, та

(ii) значної загрози таких спалахів та випадків, які були виявлені;

(g) обміну інформацією щодо ефективних засобів поширення серед громадськості інформації про захворювання, пов'язані з водою.

Стаття 13
Співробітництво стосовно транскордонних вод

1. У тих випадках, коли будь-які Сторони межують з одними й тими ж транскордонними водами, на додаток до своїх інших зобов'язань, визначених у статтях 11 та 12, вони співпрацюють та у разі необхідності надають одна одній допомогу в попередженні, контролі та скороченні транскордонних наслідків захворювань, пов'язаних із водою. Вони, зокрема:

(a) обмінюються з іншими Сторонами, що межують з тими самими водами, інформацією та знаннями щодо транскордонних вод та пов'язаних з ними проблем і ризиків;

(b) разом з іншими Сторонами, які межують з тими ж транскордонними водами, прагнуть введення в дію спільних або скоординованих планів управління водними ресурсами відповідно до пункту 5 (b) статті 6 та систем відстеження й раннього попередження, а також планів дій у надзвичайних ситуаціях відповідно до пункту 1 статті 8 з метою реагування на спалахи та випадки захворювань, пов'язаних із водою, та на виникнення значної загрози таких спалахів та випадків, особливо у зв'язку із забрудненням води або надзвичайними погодними явищами;

(c) на основі рівноправності і взаємності адаптують свої угоди та інші домовленості стосовно своїх транскордонних вод з метою усунення будь-яких протиріч з основними принципами цього Протоколу та визначення своїх взаємовідносин та поведінки стосовно цілей цього Протоколу;

(d) консультують одна одну, на прохання будь-якої з них, стосовно серйозності впливу на здоров'я людей, який можуть мати захворювання, пов'язані з водою.

2. У тих випадках, коли відповідні Сторони Протоколу є Сторонами Конвенції, таке співробітництво та допомога у зв'язку з будь-якими транскордонними наслідками захворювань, пов'язаних із водою, що становлять транскордонний вплив, здійснюються згідно з положеннями Конвенції.

Стаття 14
Міжнародна підтримка національних дій

У ході співробітництва та надання допомоги одна одній у здійсненні національних та місцевих планів згідно з підпунктом (b) статті 11 Сторони, зокрема, розглядають питання про те, як найкращим чином вони можуть забезпечити сприяння:

(a) у підготовці планів управління водними ресурсами в транскордонному, національному та/або місцевому контексті та схем покращання водопостачання та санітарно-профілактичного забезпечення;

(b) у вдосконаленні, згідно з такими планами та схемами, розроблення проектів, особливо проектів розвитку інфраструктури, для того, щоб полегшити доступ до джерел фінансування;

(c) в ефективному виконанні таких проектів;

(d) у створенні систем відстеження та раннього попередження, розробці планів дій у надзвичайних ситуаціях та створенні потенціалу для ліквідації наслідків у разі виникнення захворювань, пов'язаних із водою;

(e) у підготовці законодавства, необхідного для підтримки виконання цього Протоколу;

(f) у навчанні та підготовці ключових професійних та технічних кадрів;

(g) у наукових дослідженнях та розробці менш затратних засобів та методів попередження, контролю та зниження ступеня поширення захворювань, пов'язаних із водою;

(h) у функціонуванні ефективних мереж моніторингу та оцінки ефективності та якості діяльності служб водопостачання, а також розвитку інтегрованих баз даних та інформаційних систем;

(i) у досягненні гарантованої якості моніторингової діяльності, включаючи міжлабораторні порівняння.

Стаття 15
Огляд відповідності

Сторони здійснюють огляд відповідності їхньої діяльності положенням цього Протоколу на основі оглядів і оцінок, визначених у статті 7. На своїй першій нараді Сторони визначають багатосторонні заходи з контролю за відповідністю діяльності, які мають неконфліктний, несудовий та консультативний характер. Такі заходи повинні передбачати належну участь громадськості.

Стаття 16
Нарада Сторін

1. Перша нарада Сторін скликається не пізніше, ніж через вісімнадцять місяців з дня набуття чинності цим Протоколом. Потім чергові засідання скликаються через регулярні інтервали, які визначаються Сторонами, але не рідше, ніж раз на три роки, за винятком тих випадків, коли необхідні інші домовленості для досягнення мети пункту 2 цієї статті. Сторони проводять позачергові засідання у тому разі, коли вони приймають рішення про це на черговому засіданні або ж на письмове прохання однієї зі Сторін за умови, що це прохання буде підтримано не менш, ніж однією третиною Сторін протягом шести місяців з моменту повідомлення всіх Сторін.

2. По можливості чергові наради Сторін проводяться у той же час, що й наради Сторін Конвенції.

3. На своїх нарадах Сторони постійно контролюють виконання цього Протоколу та з урахуванням цієї мети:

(a) переглядають політику та методологічні підходи щодо попередження, контролю та зниження ступеня поширення захворювань, пов'язаних із водою, заохочують їх узгодження та зміцнюють транскордонне і міжнародне співробітництво згідно зі статтями 11, 12, 13 та 14;

(b) оцінюють прогрес у виконанні цього Протоколу на основі інформації, яка надається Сторонами згідно з керівними принципами, визначеними нарадою Сторін. Такі керівні принципи повинні уникати дублювання зусиль щодо виконання вимог про надання інформації;

(c) інформують про прогрес, досягнутий у процесі виконання Конвенції;

(d) обмінюються інформацією з Нарадою Сторін Конвенції та розглядають можливості здійснення з нею спільних

дій; (e) запитують, у разі необхідності, послуги відповідних органів Економічної комісії для Європи та Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я;

(f) визначають умови для участі інших компетентних міжнародних урядових та неурядових органів у всіх нарадах та інших видах діяльності, пов'язаних із досягненням мети цього Протоколу;

(g) розглядають необхідність ухвалення додаткових положень про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ громадськості до судового та адміністративного перегляду рішень в рамках цього Протоколу у світлі досвіду, набутого з цих питань в інших міжнародних форумах;

(h) розробляють програму роботи, включаючи проекти для спільного впровадження відповідно до цього Протоколу та Конвенції, та засновують будь-які органи, необхідні для виконання цієї програми роботи;

(i) розглядають і приймають керівні принципи та рекомендації, які сприяють виконанню положень цього Протоколу;

(j) на першому засіданні розглядають та приймають шляхом консенсусу правила процедури своїх засідань. Ці правила процедури включають положення про сприяння гармонічній співпраці з Нарадою Сторін Конвенції;

(k) розглядають та приймають пропозиції про внесення змін та доповнень до цього Протоколу;

(l) розглядають та вживають будь-яких додаткових заходів, необхідних для досягнення мети цього Протоколу.

Стаття 17
Секретаріат

1. Виконавчий секретар Економічної комісії для Європи та Регіональний директор Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я виконують для цього Протоколу такі функції секретаріату:

(a) скликання та підготовка нарад Сторін;

(b) передача Сторонам звітів та іншої інформації, отриманої згідно з положеннями цього Протоколу;

(c) виконання інших функцій, які можуть бути визначені Нарадою Сторін, на основі наявних ресурсів.

2. Виконавчий секретар Економічної комісії для Європи та Регіональний директор Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я:

(a) детально визначають домовленості про розмежування їхніх функцій у Меморандумі про взаєморозуміння та відповідно інформують про це Нараду Сторін;

(b) повідомляють Сторони про елементи та умови виконання програми роботи, посилання на яку міститься у пункті 3 статті 16.

Стаття 18
Зміни та доповнення до Протоколу

1. Будь-яка Сторона може запропоновувати зміни та доповнення до цього Протоколу.

2. Пропозиції про внесення змін та доповнень до цього Протоколу розглядаються на нараді Сторін.

3. Текст будь-якої запропонованої зміни або доповнення до цього Протоколу надається у письмовому вигляді до секретаріату, який надсилає його всім сторонам не пізніше, ніж за дев'яносто днів до початку наради, на якій пропонується ухвалити цю зміну або доповнення.

4. Зміна або доповнення до цього Протоколу приймається шляхом консенсусу представниками Сторін, присутніми на нараді. Прийнята зміна або доповнення передається секретаріатом Депозитарію, який розповсюджує її/його серед всіх Сторін для прийняття. Зміна або доповнення набуває чинності для тих Сторін, які її/його прийняли, на дев'яностий день після здачі на зберігання Депозитарію двома третинами цих Сторін своїх документів про прийняття цієї зміни або доповнення. Зміна або доповнення набуває чинності для будь-якої Сторони на дев'яностий день після дати здачі на зберігання цієї Стороною свого документа про прийняття зміни або доповнення.

Стаття 19
Право голосу

1. За винятком випадків, передбачених у пункті 2 цієї статті, кожна Сторона має один голос.

2. Регіональні організації економічної інтеграції здійснюють своє право голосу з питань, які входять до їхньої компетенції, маючи кількість голосів, що дорівнює кількості їх держав-учасниць, які є Сторонами. Такі організації втрачають своє право голосу, якщо їх держави-учасниці користуються своїм правом голосу, і навпаки.

Стаття 20
Вирішення спорів

1. У разі виникнення спорів між двома або більше Сторонами відносно тлумачення або застосування цього Протоколу, вони прагнуть вирішити спір шляхом переговорів або за допомогою будь-якого іншого засобу вирішення спорів, прийнятного для сторін у спорі.

2. Під час підписання, ратифікації, прийняття, схвалення цього Протоколу або приєднання до нього або в будь-який час після цього кожна Сторона може письмово заявити Депозитарію про те, що стосовно спору, не вирішеного згідно з пунктом 1 цієї статті, вона приймає один з таких засобів вирішення спорів як обов'язковий для будь-якої Сторони, яка бере на себе таке ж зобов'язання:

(a) вирішення спору згідно з положеннями Конвенції, які стосуються вирішення спорів, що виникають у зв'язку з Конвенцією, якщо Сторони Протоколу є Сторонами Конвенції та погодилися вважати обов'язковим відносно одна одної один або обидва способи вирішення спорів, передбачених у Конвенції;

(b) у будь-якому іншому разі - передача спорів на розгляд до Міжнародного Суду, якщо Сторони не домовилися про арбітраж або іншу форму вирішення спору.

Стаття 21
Підписання

Цей Протокол відкритий для підписання у Лондоні 17 та 18 червня 1999 року з нагоди проведення Третьої конференції на рівні міністрів "Охорона довкілля і здоров'я", а потім у Центральних установах Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку до 18 червня 2000 року державами-учасницями Економічної комісії для Європи, державами-учасницями Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я, державами, які мають консультативний статус в Економічній комісії для Європи згідно з пунктом 8 резолюції 36 (IV) Економічної та соціальної ради від 28 березня 1947 року, а також регіональними організаціями економічної інтеграції, створеними суверенними державами-учасницями Економічної комісії для Європи або Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я, яким їх держави-учасниці передали повноваження з питань, що регулюються цим Протоколом, включаючи повноваження укладати договори стосовно цих питань.

Стаття 22
Ратифікація, прийняття, схвалення та приєднання

1. Цей Протокол підлягає ратифікації, прийняттю або схваленню державами та регіональними організаціями економічної інтеграції, які його підписали.

2. Цей Протокол відкритий для приєднання держав та організацій, зазначених у статті 21.

3. На будь-яку зазначену у статті 21 організацію, яка стає Стороною, при тому, що жодна з її держав-учасниць не є Стороною, поширюються всі зобов'язання, передбачені цим Протоколом. У випадку з такими організаціями, коли одна або декілька держав-учасниць таких організацій є Сторонами, така організація та її держави-учасниці приймають рішення стосовно їхніх відповідних зобов'язань згідно з цим Протоколом. У таких випадках ця організація та держави-учасниці не мають права одночасно користуватися правами, передбаченими цим Протоколом.

4. У своїх ратифікаційних грамотах та документах про прийняття, схвалення або приєднання регіональні організації економічної інтеграції, згадані у статті 21, заявляють про межі своєї компетенції відносно питань, які регулюються цим Протоколом. Ці організації також інформують Депозитарій про будь-які суттєві зміни меж своєї компетенції.

5. Ратифікаційні грамоти та документи про прийняття, схвалення або приєднання здаються на зберігання Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй.

Стаття 23
Набуття чинності

1. Цей Протокол набуває чинності на дев'яностий день після здачі на зберігання шістнадцятої ратифікаційної грамоти або документа про прийняття, схвалення або приєднання.

2. Згідно з пунктом 1 цієї статті будь-який документ, який здається на зберігання регіональною організацією економічної інтеграції, не розцінюється як додатковий до документів, які здаються на зберігання державами-учасницями такої організації.

3. Для кожної держави або організації, зазначених у статті 21, що ратифікують, приймають або схвалюють цей Протокол чи приєднуються до нього після здачі на зберігання шістнадцятої ратифікаційної грамоти або документа про прийняття, схвалення чи приєднання, Протокол набуває чинності на дев'яностий день після здачі на зберігання такими державами або організаціями їхніх ратифікаційних грамот або документів про прийняття, схвалення або приєднання.

Стаття 24
Вихід

У будь-який час після закінчення трьох років з дня набуття чинності цим Протоколом для будь-якої Сторони ця Сторона може вийти із Протоколу шляхом надання письмового повідомлення Депозитарію. Будь-який такий вихід набуває чинності на дев'яностий день після дати отримання повідомлення про нього Депозитарієм.

Стаття 25
Депозитарій

Депозитарієм цього Протоколу є Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй.

Стаття 26
Автентичні тексти

Оригінал цього Протоколу, тексти якого англійською, німецькою, російською та французькою мовами є однаково автентичними, здаються на зберігання Генеральному Секретареві Організації Об'єднаних Націй.

НА ПОСВІДЧЕННЯ ЧОГО нижчепідписані, належним чином на те уповноважені, підписали цей Протокол.

ВЧИНЕНО у Лондоні сімнадцятого червня одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ятого року.

Протокол
по проблемам воды и здоровья
к Конвенции по охране и использованию трансграничных
водотоков и международных озер 1992 года

Стороны настоящего Протокола,

отдавая себе отчет в том, что вода необходима для поддержания жизни и что наличие воды в таких количествах и такого качества, которые достаточны для удовлетворения основных потребностей человека, является одной из предпосылок как укрепления здоровья людей, так и устойчивого развития;

признавая пользу для здоровья и благополучия человека, которую приносит чистая вода хорошего качества и гармоничная и надлежащим образом функционирующая водная среда;

учитывая, что поверхностные и подземные воды представляют собой возобновляемые ресурсы с ограниченной способностью к восстановлению в случае неблагоприятного воздействия человеческой деятельности на их количество и качество, что любое несоблюдение соответствующих пределов может привести к неблагоприятным как краткосрочным, так и долгосрочным последствиям для здоровья и благополучия тех, кто зависит от наличия этих ресурсов и их качества, и что в итоге устойчивое управление гидрологическим циклом является необходимым как для удовлетворения потребностей человека, так и для охраны окружающей среды;

учитывая также последствия для здоровья населения, возникающие в результате нехватки воды в таких количествах и такого качества, которые достаточны для удовлетворения основных потребностей человека, и серьезные последствия такой нехватки особенно для уязвимых, находящихся в неблагоприятном положении и живущих в условиях социального отчуждения групп людей;

сознавая, что предотвращение, ограничение и сокращение степени распространения заболеваний, связанных с водой, являются важными и неотложными задачами, которые могут быть удовлетворительным образом решены лишь на основе более тесного сотрудничества на всех уровнях и между всеми секторами как в пределах отдельных стран, так и между государствами;

сознавая также, что надзор в отношении заболеваний, связанных с водой, и создание систем раннего предупреждения и систем реагирования являются важными аспектами их предотвращения, ограничения и сокращения степени их распространения;

руководствуясь выводами Конференции Организации Объединенных Наций по окружающей среде и развитию (Рио-де-Жанейро, 1992 год), в частности Рио-де-Жанейрской декларацией по окружающей среде и развитию и Повесткой дня на XXI век, а также программой дальнейшего осуществления Повестки дня на XXI век (Нью-Йорк, 1997 год) и последующим решением Комиссии по устойчивому развитию об устойчивом управлении пресными водами (Нью-Йорк, 1998 год);

руководствуясь соответствующими положениями Конвенции по охране и использованию трансграничных водотоков и международных озер 1992 года и подчеркивая необходимость как содействовать более широкому применению этих положений, так и дополнять Конвенцию дальнейшими мерами по укреплению охраны здоровья населения;

принимая во внимание Конвенцию об оценке воздействия на окружающую среду в трансграничном контексте 1991 года, Конвенцию о трансграничном воздействии промышленных аварий 1992 года, Конвенцию Организации Объединенных Наций о праве несудоходных видов использования международных водотоков 1997 года и Конвенцию о доступе к информации, участии общественности в процессе принятия решений и доступе к правосудию во вопросам, касающимся окружающей среды, 1998 года;

принимая во внимание также соответствующие принципы, цели и рекомендации, содержащиеся в Европейской хартии по окружающей среде и здравоохранению 1989 года, в Хельсинкской декларации по окружающей среде и здравоохранению 1994 года и в декларациях, рекомендациях и резолюциях министров по процессу "Окружающая среда для Европы";

признавая обоснованность и уместность других экологических инициатив, документов и процессов в Европе, а также подготовки и осуществления национальных планов действий в области окружающей среды и здравоохранения и национальных планов действий в области окружающей среды;

высоко оценивая усилия, которые уже предпринимаются Европейской экономической комиссией Организации Объединенных Наций и Европейским региональным бюро Всемирной организации здравоохранения для укрепления двустороннего и многостороннего сотрудничества в целях предотвращения, ограничения и сокращения степени распространения заболеваний, связанных с водой;

воодушевленные многочисленными примерами положительных результатов, достигнутых государствами-членами Европейской экономической комиссии Организации Объединенных Наций и Европейского регионального комитета Всемирной организации здравоохранения в области борьбы с загрязнением и поддержания и восстановления водной среды, которая может способствовать сохранению здоровья и благополучию людей;

договорились о нижеследующем:

Статья 1
Цель

Цель настоящего Протокола заключается в том, чтобы содействовать на всех соответствующих уровнях, т.е. в общегосударственном масштабе, а также в трансграничном и международном контексте, охране здоровья и благополучия человека, как на индивидуальной, так и на коллективной основе, в рамках устойчивого развития путем совершенствования управления водохозяйственной деятельностью, включая охрану водных экосистем, и предотвращения, ограничения и сокращения степени распространения заболеваний, связанных с водой.

Статья 2
Определения

Для целей настоящего Протокола:

1. "Заболевания, связанные с водой" означает любые существенные отрицательные последствия для здоровья человека, такие, как смерть, инвалидность, болезнь или расстройства, непосредственно или опосредованно вызванные состоянием или изменениями в количестве или качестве любых вод.

2. "Питьевая вода" означает воду, которая используется или предназначена для употребления человеком в качестве питьевой воды, для обработки и приготовления пищи, для личной гигиены или в аналогичных целях.

3. "Подземные воды" означает любые воды, находящиеся ниже поверхности земли в зоне впитывания и в непосредственном контакте с почвой или подпочвой.

4. "Замкнутые воды" означает искусственно созданные водоемы, отделенные от поверхностных пресных или прибрежных вод, как внутри, так и за пределами здания.

5. "Трансграничные воды" означает любые поверхностные или подземные воды, которые обозначают или пересекают границы между двумя или более государствами или расположены на таких границах; в тех случаях, когда трансграничные воды впадают непосредственно в море, пределы таких трансграничных вод ограничиваются прямой линией, пересекающей их устье между точками, расположенными на линии малой воды на их берегах.

6. "Трансграничные последствия заболеваний, связанных с водой" означает любые значительные вредные последствия для здоровья человека, такие, как смерть, инвалидность, болезнь или расстройства, возникающие в районе, находящемся под юрисдикцией одной Стороны, и вызываемые непосредственно или опосредованно состоянием или изменениями в количестве или качестве вод в районе, находящемся под юрисдикцией другой Стороны, независимо от того, являются ли такие последствия трансграничным воздействием.

7. "Трансграничное воздействие" означает любые значительные вредные последствия, возникающие в результате изменения состояния трансграничных вод, вызываемого деятельностью человека, физический источник которой расположен полностью или частично в районе, находящемся под юрисдикцией той или иной Стороны Конвенции, для окружающей среды в районе, находящемся под юрисдикцией другой Стороны Конвенции. К числу таких последствий для окружающей среды относятся последствия для здоровья и безопасности человека, флоры, фауны, почвы, воздуха, вод, климата, ландшафта и исторических памятников или других материальных объектов или взаимодействие этих факторов; к их числу также относятся последствия для культурного наследия или социально-экономических условий, возникающие в результате изменения этих факторов.

8. "Санитарно-профилактические мероприятия" означает сбор, транспортировку, обработку и удаление или повторное использование отходов жизнедеятельности человека или бытовых сточных вод либо через посредство коллективных систем, либо с помощью установок, обслуживающих отдельные домашние хозяйства или предприятия.

9. "Коллективная система" означает:

a) систему для снабжения питьевой водой ряда домашних хозяйств или предприятий и/или

b) систему для проведения санитарно-профилактических мероприятий, которая обслуживает ряд домашних хозяйств или предприятий и, при необходимости, также обеспечивает сбор, транспортировку, очистку и удаление или повторное использование промышленных сточных вод и функционирование которой обеспечивается органом государственного сектора, предприятием частного сектора или посредством партнерства между этими двумя секторами.

10. "План управления водохозяйственной деятельностью" означает план освоения, эксплуатации, охраны и/или использования конкретных водных ресурсов и объектов в пределах территориального района или зоны подпитывания подземных вод, включая охрану их экосистем.

11. "Общественность" означает одно или несколько физических или юридических лиц и, в соответствии с национальным законодательством или практикой, их ассоциации, организации и группы.

12. "Государственный орган" означает:

a) администрацию на национальном, региональном и других уровнях;

b) физических или юридических лиц, выполняющих государственные административные функции в соответствии с национальным законодательством, включая конкретные обязанности, деятельность или услуги, имеющие отношение к окружающей среде, здравоохранению, санитарно-профилактическим мероприятиям, управлению водохозяйственной деятельностью или водоснабжению;

c) любых других физических или юридических лиц, выполняющих государственные обязанности или функции или оказывающих населению услуги под контролем органа или лица, указанного в подпунктах a) или b) выше;

d) учреждения любой упомянутой в статье 21 региональной организации экономической интеграции, которая является Стороной.

Это определение не включает органы или учреждения, действующие в судебном или законодательном качестве;

13. "Местный" относится ко всем соответствующим уровням территориальных единиц ниже государственного уровня.

14. "Конвенция" означает Конвенцию по охране и использованию трансграничных водотоков и международных озер, принятую в Хельсинки 17 марта 1992 года.

15. "Совещание Сторон Конвенции" означает орган, учрежденный Сторонами Конвенции в соответствии с ее статьей 17.

16. "Сторона", если в тексте не указано иное, означает государство или упомянутую в статье 21 региональную организацию экономической интеграции, со стороны которого или которой было дано согласие быть связанным или связанной этим Протоколом и для которого или для которой этот Протокол вступил в силу.

17. "Совещание Сторон" означает орган, учрежденный Сторонами в соответствии со статьей 16.

Статья 3
Сфера действия

Положения настоящего Протокола применяются к:

a) поверхностным пресным водам;

b) подземным водам;

c) эстуариям;

d) прибрежным водам, которые используются для рекреационных целей или для производства рыбы методом аквакультуры или производства или сбора моллюсков и ракообразных;

e) замкнутым водам, общедоступным для купания;

f) водам в процессе забора, транспортировки, очистки или снабжения;

g) сточным водам в процессе сбора, транспортировки, очистки и сброса или повторного использования.

Статья 4
Общие положения

1. Стороны принимают все соответствующие меры для предотвращения, ограничения и сокращения степени распространения заболеваний, связанных с водой, в рамках комплексных систем управления водохозяйственной деятельностью, целью которых являются устойчивое использование водных ресурсов, обеспечение такого качества воды в окружающей среде, которое не угрожает здоровью человека, и охрана водных экосистем.

2. Стороны, в частности, принимают все соответствующие меры в целях обеспечения:

a) адекватного снабжения питьевой водой хорошего качества, не содержащей каких-либо микроорганизмов, паразитов и веществ, которые из-за их количества или концентрации представляют собой потенциальную угрозу для здоровья человека. Это включает охрану водных ресурсов, которые используются в качестве источников питьевой воды, очистку воды и создание, совершенствование и обслуживание коллективных систем;

b) адекватных санитарно-профилактических мероприятий, соответствующих такому стандарту, который обеспечивает достаточный уровень охраны здоровья человека и окружающей среды. Это достигается в основном посредством создания, совершенствования и обслуживания коллективных систем;

c) эффективной охраны водных ресурсов, используемых в качестве источников питьевой воды, и их соответствующих водных экосистем от загрязнения из других источников, включая сельское хозяйство, промышленность и другие сбросы и выбросы опасных веществ. Она направлена на эффективное сокращение и устранение сбросов и выбросов веществ, рассматриваемых как опасные для здоровья человека и водных экосистем;

d) достаточных мер по охране здоровья человека от связанных с водой заболеваний, возникающих в результате использования воды для рекреационных целей использования воды для аквакультуры, использование воды для производства и сбора моллюсков и ракообразных, использования сточных вод для ирригации или использования отходов обработки сточных вод в сельском хозяйстве или аквакультуре;

e) эффективных систем для отслеживания ситуаций, которые могут приводить к вспышкам или случаям возникновения заболеваний, связанных с водой, и для реагирования на такие вспышки и случаи и на их угрозу.

3. В дальнейшем при упоминании в настоящем Протоколе "питьевой воды" и "санитарно-профилактических мероприятий" имеются в виду питьевая вода и санитарно-профилактические мероприятия, которые должны соответствовать требованиям пункта 2 настоящей статьи.

4. Стороны принимают все такие меры на основе оценки любой предлагаемой меры на предмет всех ее последствий, включая преимущества, недостатки и издержки для:

a) здоровья человека,

b) водных ресурсов и

c) устойчивого развития;

в рамках которой учитываются разнообразные новые виды воздействия любой предлагаемой меры на различные сферы окружающей среды.

5. Стороны предпринимают все соответствующие действия для создания правовых, административных и экономических условий, которые являются устойчивыми и стимулируют реализацию имеющихся возможностей и в рамках которых государственный, частный и добровольный секторы могут вносить, каждый в своем собственном качестве, свой вклад в совершенствование управления водохозяйственной деятельностью в целях предотвращения, ограничения и сокращения степени распространения заболеваний, связанных с водой.

6. Стороны требуют от государственных органов, рассматривающих возможность принятия мер или одобряющих принятие мер другими субъектами, которые могут иметь существенное воздействие на любую водную среду, подпадающую под сферу действия настоящего Протокола, должным образом учитывать любое потенциальное воздействие этих мер на здоровье людей.

7. Когда Сторона является Стороной Конвенции об оценке воздействия на окружающую среду в трансграничном контексте, соблюдение государственными органами этой Стороны требований этой Конвенции в отношении планируемой меры должно удовлетворять и требованию в отношении этой меры, предусмотренному в пункте 6 настоящей статьи.

8. Положения настоящего Протокола не затрагивают прав Сторон продолжать осуществлять, принимать или вводить в действие более строгие меры, чем те, которые изложены в настоящем Протоколе.

9. Положения настоящего Протокола не затрагивают прав и обязанностей любой Стороны настоящего Протокола, вытекающих из Конвенции или любого другого существующего международного соглашения, за исключением тех случаев, когда требования, предусмотренные настоящим Протоколом, являются более строгими, чем соответствующие требования, предусмотренные Конвенцией или другим вышеуказанным существующим международным соглашением.

Статья 5
Принципы и подходы

При принятии мер по осуществлению настоящего Протокола Стороны руководствуются, в частности, следующими принципами и подходами:

a) принципом принятия мер предосторожности, в соответствии с которым меры по предотвращению, ограничению и сокращению степени распространения заболеваний, связанных с водой, не должны откладываться на том основании, что научные исследования не установили в полной мере причинно-следственной связи между фактором, на который нацелены эти меры, с одной стороны, и потенциальным вкладом этого фактора в распространение заболеваний, связанных с водой, и/или его трансграничным воздействием - с другой;

b) принципом "загрязнитель платит", в соответствии с которым расходы, связанные с мерами по предотвращению, ограничению и сокращению загрязнения, покрываются загрязнителем;

c) в соответствии с Уставом Организации Объединенных Наций и принципами международного права государства имеют суверенное право разрабатывать свои собственные ресурсы согласно своей политике в области окружающей среды и развития и несут ответственность за обеспечение того, чтобы деятельность в рамках их юрисдикции или контроля не наносила ущерба окружающей среде других государств или районов за пределами действия национальной юрисдикции;

d) управление водными ресурсами осуществляется таким образом, чтобы потребности нынешнего поколения удовлетворялись без ущерба для возможности будущих поколений удовлетворять свои собственные потребности;

e) следует принимать профилактические меры для предотвращения вспышек и случаев распространения заболеваний, связанных с водой, и для охраны водных ресурсов, используемых в качестве источников питьевой воды, поскольку такие меры являются более действенными в отношении вредных последствий и могут быть более затратоэффективными, чем меры по исправлению положения;

f) меры по управлению водными ресурсами следует осуществлять на самом низком соответствующем административном уровне;

g) вода имеет социальную, экономическую и экологическую ценность, и поэтому управление водохозяйственной деятельностью следует осуществлять таким образом, чтобы обеспечить наиболее приемлемое и устойчивое сочетание этих ценностей;

h) эффективному использованию воды следует способствовать с помощью экономических инструментов и повышения информированности;

i) доступ к информации и участие общественности в процессе принятия решений по вопросам воды и здоровья необходимы, среди прочего, в целях улучшения качества принимаемых решений и содействия их осуществлению, обеспечения осведомленности общественности о соответствующих вопросах, предоставления общественности возможности выражать свое беспокойство и предоставления возможности государственным органам должным образом учитывать такое беспокойство. Такой доступ и такое участие следует дополнять соответствующим доступом к судебному и административному пересмотру соответствующих решений;

j) управление водными ресурсами следует, по мере возможности, осуществлять комплексным образом на основе водосборных площадей в целях обеспечения тесной связи между социально-экономическим развитием и охраной природных экосистем, а также увязывания управления водными ресурсами с законодательными мерами по регулированию качества других аспектов окружающей среды. Такой комплексный подход следует применять на всей территории водосборной площади, независимо от того, является она трансграничной или нет, включая связанные с ней прибрежные воды, всю совокупность зоны подпитывания подземных вод или соответствующие части такого водосбора или зоны подпитывания подземных вод;

k) особое внимание следует уделять защите тех, кто особенно уязвим к заболеваниям, связанным с водой;

l) равноправный доступ к воде как с точки зрения адекватного количества, так и адекватного качества, следует предоставлять всем членам общества, особенно тем, кто находится в неблагоприятном положении или страдает от социального отчуждения;

m) при осуществлении своих прав и правомочий в отношении воды, закрепленных в частном и публичном праве, физическим и юридическим лицам и учреждениям, как в государственном, так и в частном секторе, следует в порядке ответной меры содействовать охране водной среды и сохранению водных ресурсов; и

n) в процессе выполнения настоящего Протокола должным образом следует учитывать местные проблемы, потребности и знания.

Статья 6
Целевые показатели и контрольные сроки

1. Для достижения цели настоящего Протокола Стороны Протокола добиваются:

a) доступа к питьевой воде для всех;

b) реализации санитарно-профилактических мероприятий в отношении всех в рамках комплексных систем управления водохозяйственной деятельностью, целью которых является устойчивое использование водных ресурсов, обеспечение такого качества воды в окружающей среде, которое не угрожает здоровью человека, и охрана водных экосистем.

2. В этих целях каждая из Сторон устанавливает и публикует национальные и/или местные целевые показатели в отношении норм и уровней результативности, которые необходимо достигать или поддерживать для обеспечения высокого уровня защиты от заболеваний, связанных с водой. Эти целевые показатели периодически пересматриваются. При этом они предусматривают соответствующие практические и/или другие меры для участия общественности на транспарентной и справедливой основе и обеспечивают должный учет результатов участия общественности. За исключением тех случаев, когда общегосударственные или местные обстоятельства делают их ненужными для предотвращения, ограничения и сокращения степени распространения заболеваний, связанных с водой, такие целевые показатели, среди прочего, охватывают:

a) качество снабжаемой питьевой воды с учетом Руководства по контролю качества питьевой воды, разработанного Всемирной организацией здравоохранения;

b) сокращение масштабов вспышек и случаев заболеваний, связанных с водой;

c) район их территории или численность или долю групп населения, которые должны обслуживаться коллективными системами снабжения питьевой водой или для которых необходимо улучшить снабжение питьевой водой другими средствами;

d) район территории или численность или долю групп населения, которые должны обслуживаться коллективными системами санитарно-профилактических мероприятий или для которых необходимо улучшить систему санитарно-профилактических мероприятий с помощью других средств;

e) уровни эффективности, которые должны достигаться такими коллективными системами и соответственно другими такими средствами водоснабжения и системами санитарно-профилактических мероприятий;

f) применение признанной надлежащей практики в области управления водоснабжением и системой санитарно-профилактических мероприятий, включая охрану вод, используемых в качестве источников питьевой воды;

g) частотность сбросов:

i) необработанных сточных вод и

ii) необработанных потоков ливневых сточных вод из коллекторных систем для сточных вод в воды, подпадающие под действие настоящего Протокола;

h) качество сбросов сточных вод из установок по очистке сточных вод в воды, подпадающие под действие настоящего Протокола;

i) удаление или повторное использование осадка сточных вод из коллективных систем санитарно-профилактических мероприятий или других установок для санитарной очистки и качество сточных вод, используемых для орошения, с учетом Руководящих положений по безопасному использованию сточных вод и отходов жизнедеятельности человека в сельском хозяйстве и аквакультуре Всемирной организации здравоохранения и Программы Организации Объединенных Наций по окружающей среде;

j) качество вод, которые используются как источники питьевой воды, которые общедоступны для купания или используются для аквакультуры или разведения или сбора моллюсков и ракообразных;

k) применение признанной надлежащей практики в области управления замкнутыми водами, общедоступными для купания;

l) выявление и приведение в порядок особо загрязненных мест, которые оказывают или могут оказать неблагоприятное воздействие на водные ресурсы и объекты, подпадающие под действие настоящего Протокола, и таким образом являются источниками угрозы возникновения заболеваний, связанных с водой;

m) эффективность систем рациональной эксплуатации, разработки, охраны и использования водных ресурсов, включая применение признанной надлежащей практики в области ограничения загрязнения из источников всех видов;

n) периодичность публикации информации о качестве снабжаемой питьевой воды и других вод, относящейся к целевым показателям, указанным в этом пункте, в период между публикацией информации, предусмотренной в пункте 2 статьи 7.

3. В течение двух лет с момента приобретения статуса Стороны Протокола каждая Сторона устанавливает и публикует целевые показатели, упомянутые в пункте 2 настоящей статьи, а также контрольные сроки их достижения.

4. В том случае, если для достижения целевого показателя требуется длительный процесс осуществления, устанавливаются промежуточные или поэтапные целевые показатели.

5. В целях содействия достижению целевых показателей, указанных в пункте 2 настоящей статьи, каждая из Сторон:

a) создает на национальном или местном уровне механизмы для координации работы своих компетентных органов;

b) разрабатывает на трансграничном, национальном и/или местном уровне, предпочтительно ориентируясь на водосборные площади и зоны подпитывания подземных вод, планы управления водохозяйственной деятельностью. При этом они предусматривают соответствующие практические и/или другие меры для участия общественности на транспарентной и справедливой основе и обеспечивают должный учет результатов участия общественности. Такие планы могут быть составной частью других соответствующих планов, программ или документов, которые разрабатываются в других целях, при условии что они обеспечивают общественности полную осведомленность о предложениях по достижению целевых показателей, упомянутых в настоящей статье, и о соответствующих контрольных сроках;

c) создает и поддерживает правовую и организационную основу для контроля и обеспечения соблюдения стандартов качества питьевой воды;

d) создает и поддерживает механизмы, включая в соответствующих случаях правовые и институциональные механизмы в целях контроля, оказания содействия достижению и при необходимости обеспечения соблюдения других норм и уровней результативности, по которым установлены целевые показатели, упомянутые в пункте 2 настоящей статьи.

Статья 7
Обзор и оценка прогресса

1. Каждая из Сторон осуществляет сбор и оценку данных, касающихся:

a) своего прогресса в направлении достижения целевых показателей, упомянутых в пункте 2 статьи 6;

b) показателей, позволяющих оценивать то, в какой мере этот прогресс способствовал предотвращению, ограничению или сокращению степени распространения заболеваний, связанных с водой.

2. Каждая из Сторон периодически публикует результаты проводимого ею сбора и оценки данных. Периодичность таких публикаций устанавливается Совещанием Сторон.

3. Каждая из Сторон обеспечивает, чтобы результаты взятия проб воды и стоков, проводимого в целях сбора таких данных, были доступны для общественности.

4. На основе сбора и оценки таких данных каждая Сторона периодически производит обзор прогресса в достижении целевых показателей, упомянутых в пункте 2 статьи 6, и публикует оценку этого прогресса. Периодичность таких обзоров устанавливается Совещанием Сторон. Без ущерба для возможности проведения более частых обзоров, в соответствии с пунктом 2 статьи 6, обзоры, упомянутые в этом пункте, включают обзор целевых показателей, упомянутых в пункте 2 статьи 6, в порядке их уточнения в свете научных и технических знаний.

5. Каждая Сторона представляет секретариату, упомянутому в статье 17, для распространения среди других Сторон краткий доклад, содержащий собранные и проанализированные данные, а также оценку достигнутого прогресса. Такие доклады должны соответствовать руководящим принципам, установленным Совещанием Сторон. Эти руководящие принципы предусматривают, что Стороны могут использовать для этой цели доклады, охватывающие соответствующую информацию, подготовленную для других международных форумов.

6. Совещание Сторон проводит оценку прогресса, достигнутого в осуществлении настоящего Протокола, на основе таких кратких докладов.

Статья 8
Системы реагирования

1. Каждая из Сторон надлежащим образом обеспечивает:

a) создание, совершенствование или обслуживание комплексных национальных и/или местных систем надзора и раннего предупреждения для:

i) выявления вспышек или случаев заболеваний, связанных с водой, или значительной угрозы таких вспышек или случаев, в том числе возникающих в результате загрязнения воды или чрезвычайных погодных явлений;

ii) быстрого и четкого уведомления соответствующих государственных органов о таких вспышках, случаях или угрозе;

iii) распространения среди населения, которое может пострадать, - в случае любой неминуемой угрозы здоровью людей, обусловленной болезнью, связанной с водой, - всей информации, имеющейся в распоряжении государственных органов и могущей помочь населению принять меры по предотвращению и снижению ущерба;

iv) предоставления на рассмотрение соответствующих государственных органов и, в соответствующих случаях, общественности рекомендаций, касающихся профилактических и восстановительных мероприятий;

b) тщательную и своевременную подготовку комплексных национальных и местных планов действий в чрезвычайных ситуациях для реагирования в случаях возникновения таких вспышек, случаев и угроз;

c) предоставление соответствующим государственным органам необходимых возможностей по реагированию на такие вспышки, случаи или ситуации, связанные с риском, в соответствии с конкретным планом действий в чрезвычайных ситуациях.

2. Системы надзора и раннего предупреждения, планы действий в чрезвычайных ситуациях и возможности по реагированию на возникновение заболеваний, связанных с водой, могут сочетаться с аналогичными механизмами, относящимися к другим областям.

3. В течение трех лет с момента приобретения статуса Стороны Протокола каждая Сторона вводит в действие системы надзора и раннего предупреждения, планы действий в чрезвычайных ситуациях и обеспечивает возможности по реагированию, упомянутые в пункте 1 настоящей статьи.

Статья 9
Информированность общественности, обучение, подготовка,
научные исследования и опытно-конструкторские работы
и информация

1. Стороны принимают меры, направленные на повышение информированности всех групп населения в отношении:

a) важности управления водохозяйственной деятельностью и здравоохранения и взаимосвязи между ними;

b) закрепленных в частном и публичном праве и касающихся воды прав и правомочий физических и юридических лиц и учреждений как государственного, так и частного сектора, а также их моральных обязательств содействовать охране водной среды и сохранению водных ресурсов.

2. Стороны способствуют:

a) пониманию лицами, ответственными за управление водохозяйственной деятельностью, водоснабжение и санитарно-профилактические мероприятия, тех аспектов их работы, которые относятся к охране здоровья людей;

b) пониманию лицами, ответственными за охрану здоровья людей, основных принципов управления водохозяйственной деятельностью, водоснабжения и системы санитарно-профилактических мероприятий.

3. Стороны поощряют образование и подготовку профессиональных и технических кадров, необходимых для управления водными ресурсами, эксплуатации систем водоснабжения и реализации систем санитарно-профилактических мероприятий, а также поощряют их переподготовку и совершенствование их знаний и навыков. Такое образование и такая подготовка должны включать в себя соответствующие аспекты здравоохранения.

4. Стороны поощряют:

a) проведение научных исследований и разработку затратоэффективных средств и методов предотвращения, ограничения и сокращения степени распространения заболеваний, связанных с водой;

b) разработку комплексных информационных систем, позволяющих обрабатывать данные, касающиеся долгосрочных тенденций, нынешних факторов, вызывающих озабоченность, и возникавших в прошлом проблем, а также путей их успешного решения, и предоставление такой информации компетентным органам.

Статья 10
Информирование общественности

1. В дополнение к требованиям настоящего Протокола о том, чтобы Стороны публиковали конкретную информацию или документы, каждая Сторона в рамках своего законодательства принимает меры к тому, чтобы предоставить в распоряжение общественности той информации, которая имеется у государственных органов и которая дает ей возможность получить разумно необходимые сведения для широкого обсуждения таких вопросов, как:

a) установление целевых показателей и контрольных сроков их достижения и принятия планов управления водохозяйственной деятельностью в соответствии со статьей 6;

b) создание, совершенствование и обслуживание систем надзора и раннего предупреждения и принятие планов действий в чрезвычайных ситуациях в соответствии со статьей 8;

c) содействие повышению информированности общественности, образованию, подготовке, научным исследованиям, опытно-конструкторским работам и информации в соответствии со статьей 9.

2. Каждая Сторона обеспечивает, чтобы государственные органы в ответ на просьбу о предоставлении другой информации, касающейся соблюдения настоящего Протокола, предоставляли такую информацию общественности в разумные сроки в рамках национального законодательства.

3. Стороны обеспечивают общественности возможность бесплатного ознакомления в разумные сроки с информацией, упомянутой в пункте 4 статьи 7 и в пункте 1 настоящей статьи, в целях ее проверки и предоставляют представителям общественности практические возможности для получения копий такой информации у Сторон за разумную плату.

4. Ничто в настоящем Протоколе не требует от государственного органа опубликовывать информацию или предоставлять информацию общественности, если:

a) государственный орган не располагает этой информацией;

b) просьба о предоставлении информации является явно необоснованной или сформулирована в слишком общем виде; или

c) информация касается материалов, находящихся на заключительном этапе их подготовки, или внутренней переписки государственных органов, когда такое исключение предусматривается национальным законодательством или сложившейся практикой, с учетом заинтересованности общественности в ее разглашении.

5. Ничто в настоящем Протоколе не требует от государственного органа опубликовывать информацию или предоставлять информацию общественности, если разглашение такой информации отрицательно повлияет на:

а) конфиденциальность работы государственных органов в тех случаях, когда такая конфиденциальность предусматривается национальным законодательством;

b) международные отношения, национальную оборону или государственную безопасность;

c) отправление правосудия, возможность для лиц подвергаться справедливому судебному разбирательству или способность государственных органов проводить расследование уголовного или дисциплинарного характера;

d) конфиденциальность коммерческой или промышленной информации в тех случаях, когда такая конфиденциальность охраняется законом в целях защиты законных экономических интересов. В этих рамках информация о выбросах и сбросах, относящаяся к охране окружающей среды, подлежит разглашению;

e) права интеллектуальной собственности;

f) конфиденциальность личных данных и/или архивов, касающихся физического лица, когда соответствующее лицо не дало согласия на предоставление такой информации общественности в соответствии с положениями национального законодательства;

g) интересы третьей стороны, представившей запрашиваемую информацию, если эта сторона не связана правовым обязательством поступать подобным образом или если на эту сторону не может быть возложено такое обязательство, и в тех случаях, когда эта сторона не дает согласия на разглашение соответствующего материала; или

h) окружающую среду, к которой относится эта информация, например места размножения редких видов.

Вышеупомянутые основания для отказа толкуются ограничительно с учетом заинтересованности общественности в разглашении этой информации и с учетом того, относится ли запрошенная информация к выбросам и сбросам в окружающую среду.

Статья 11
Международное сотрудничество

Стороны сотрудничают и при необходимости оказывают помощь друг другу:

a) в осуществлении международных действий в поддержку целей настоящего Протокола;

b) в осуществлении, при наличии соответствующих запросов, национальных и местных планов во исполнение настоящего Протокола.

Статья 12
Совместные и согласованные международные действия

В соответствии с подпунктом a) статьи 11 Стороны способствуют сотрудничеству в области осуществления международных действий в отношении:

a) разработки совместно согласованных целевых показателей по вопросам, упомянутым в пункте 2 статьи 6;

b) разработки показателей для целей пункта 1 b) статьи 7 для иллюстрации того, насколько успешными являются действия в отношении предотвращения, ограничения или сокращения степени распространения заболеваний, связанных с водой;

c) создания совместных или согласованных систем надзора и систем раннего предупреждения, планов действий в чрезвычайных ситуациях и возможностей по реагированию в рамках национальных систем, обеспечиваемых в соответствии со статьей 8, или в дополнение к ним в целях реагирования на вспышки и случаи заболеваний, связанных с водой, и на наличие значительной угрозы таких вспышек и случаев, особенно в связи с загрязнением воды или чрезвычайными погодными явлениями;

d) взаимной помощи в области реагирования на вспышки и случаи заболеваний, связанных с водой, и на наличие значительной угрозы таких вспышек и случаев, особенно в связи с загрязнением воды или чрезвычайными погодными явлениями;

e) разработки комплексных информационных систем и баз данных, обмена информацией, а также техническими и правовыми знаниями и опытом;

f) оперативного и четкого уведомления компетентными органами одной Стороны соответствующих органов других Сторон, которые могут подвергаться:

i) вспышкам или случаям заболеваний, связанных с водой, и

ii) значительной угрозе таких вспышек и случаев, которые были выявлены;

g) обмена информацией об эффективных средствах распространения среди общественности информации о заболеваниях, связанных с водой.

Статья 13
Сотрудничество, относящееся к трансграничным водам

1. В тех случаях, когда какие-либо Стороны граничат с одними и теми же трансграничными водами, они, в дополнение к своим другим обязательствам по статьям 11 и 12, сотрудничают и при необходимости оказывают друг другу помощь в предотвращении, ограничении и сокращении трансграничных последствий заболеваний, связанных с водой. В частности, они:

a) обмениваются информацией и знаниями о трансграничных водах и связанных с ними проблемах и рисках с другими Сторонами, граничащими с теми же водами;

b) стремятся к введению в действие вместе с другими Сторонами, граничащими с теми же трансграничными водами, совместных или согласованных планов управления водохозяйственной деятельностью в соответствии с пунктом 5 b) статьи 6 и систем надзора и раннего предупреждения и планов действий в чрезвычайных ситуациях в соответствии с пунктом 1 статьи 8 с целью реагирования на вспышки и случаи заболеваний, связанных с водой, и на наличие значительной угрозы таких вспышек и случаев, особенно в связи с загрязнением воды или чрезвычайными погодными явлениями;

c) на основе равенства и взаимности производят адаптацию своих соглашений и других договоренностей в отношении их трансграничных вод с целью ликвидации любых противоречий с основными принципами настоящего Протокола и для определения своих взаимных отношений и поведения в отношении целей настоящего Протокола;

d) консультируют друг друга по просьбе любой из них в отношении серьезности вредного воздействия на здоровье человека, которое может оказывать соответствующее заболевание, связанное с водой.

2. В тех случаях, когда соответствующие Стороны Протокола являются Сторонами Конвенции, такое сотрудничество и помощь в связи с любыми трансграничными последствиями связанных с водой заболеваний, представляющими собой трансграничное воздействие, осуществляются в соответствии с положениями Конвенции.

Статья 14
Международная поддержка национальных действий

При осуществлении сотрудничества и оказании содействия друг другу в осуществлении национальных и местных планов в соответствии с подпунктом b) статьи 11 Стороны, в частности, рассматривают вопрос о том, каким наилучшим образом они могут оказывать помощь в целях содействия:

a) подготовке планов управления водохозяйственной деятельностью в трансграничном, национальном и/или местном контексте и схем улучшения водоснабжения и санитарно-профилактических мероприятий;

b) совершенствованию, в соответствии с такими планами и схемами, разработки проектов, особенно проектов развития инфраструктуры, в целях облегчения доступа к источникам финансирования;

c) эффективному выполнению таких проектов;

d) созданию систем надзора и раннего предупреждения, разработке планов действий в чрезвычайных обстоятельствах и созданию возможностей по реагированию в случае возникновения болезней, связанных с водой;

e) подготовке законодательства, необходимого для поддержки осуществления настоящего Протокола;

f) образованию и подготовке ключевых профессиональных и технических кадров;

g) научным исследованиям и разработке затратоэффективных средств и методов предотвращения, ограничения и сокращения степени распространения заболеваний, связанных с водой;

h) функционированию эффективных сетей мониторинга и оценки эффективности и качества работы водохозяйственных служб и развитию комплексных баз данных и информационных систем;

i) обеспечению гарантированного качества деятельности по мониторингу, включая межлабораторные сопоставления.

Статья 15
Рассмотрение соблюдения

Стороны рассматривают соблюдение Сторонами положений настоящего Протокола на основе обзоров и оценок, упомянутых в статье 7. Многосторонние меры по контролю за соблюдением, имеющие неконфронтационный, несудебный и консультативный характер, устанавливаются Сторонами на их первом совещании. Эти меры должны обеспечивать надлежащее участие общественности.

Статья 16
Совещание Сторон

1. Первое совещание Сторон созывается не позднее, чем через восемнадцать месяцев со дня вступления в силу настоящего Протокола. Впоследствии очередные совещания созываются через регулярные интервалы, определяемые Сторонами, но не реже одного раза в три года, за исключением тех случаев, когда это необходимо для достижения целей пункта 2 настоящей статьи. Стороны проводят внеочередные совещания, если они принимают решение об этом на очередном совещании или же по письменной просьбе одной из Сторон при условии, что эта просьба будет поддержана не менее чем одной третью Сторон в течение шести месяцев со дня уведомления всех Сторон.

2. По возможности очередные совещания Сторон проводятся в те же сроки, что и совещания Сторон Конвенции.

3. На своих совещаниях Стороны постоянно контролируют выполнение настоящего Протокола и с учетом этой цели:

a) осуществляют рассмотрение политики и методологических подходов к предотвращению, ограничению и сокращению степени распространения заболеваний, связанных с водой, поощряют их согласование и укрепляют трансграничное и международное сотрудничество в соответствии со статьями 11, 12, 13 и 14;

b) оценивают прогресс в области осуществления настоящего Протокола на основе информации, представляемой Сторонами в соответствии с руководящими принципами, установленными Совещанием Сторон. Такие руководящие принципы должны исключать возможность дублирования работы по представлению информации;

c) информируются о прогрессе, достигнутом в осуществлении Конвенции;

d) обмениваются информацией с Совещанием Сторон Конвенции и рассматривают возможности осуществления с ним совместных действий;

e) прибегают, при необходимости, к услугам соответствующих органов Европейской экономической комиссии и Европейского регионального комитета Всемирной организации здравоохранения;

f) определяют условия участия других компетентных международных правительственных и неправительственных органов во всех совещаниях и других видах деятельности, связанных с достижением целей настоящего Протокола;

g) рассматривают необходимость принятия дальнейших мер, касающихся доступа к информации, участия общественности в процессе принятия решений и доступа общественности к процедурам пересмотра решений в судебном и административном порядке в рамках настоящего Протокола в свете опыта, приобретенного по этим вопросам на других международных форумах;

h) разрабатывают программу работы, включая проекты, подлежащие совместному осуществлению в соответствии с настоящим Протоколом и Конвенцией, и учреждают любые органы, необходимые для осуществления этой программы работы;

i) рассматривают и принимают руководящие принципы и рекомендации, способствующие осуществлению положений настоящего Протокола;

j) на первом совещании рассматривают и принимают консенсусом правила процедуры своих совещаний. Эти правила процедуры содержат положение, направленное на содействие гармоничному сотрудничеству с Совещанием Сторон Конвенции;

k) рассматривают и принимают предложения о поправках к настоящему Протоколу;

l) рассматривают и осуществляют любые дополнительные меры, которые могут потребоваться для достижения целей настоящего Протокола.

Статья 17
Секретариат

1. Исполнительный секретарь Европейской экономической комиссии и Региональный директор Европейского регионального бюро Всемирной организации здравоохранения выполняют в связи с настоящим Протоколом следующие секретариатские функции:

a) созывают и подготавливают совещания Сторон;

b) передают Сторонам доклады и другую информацию, полученную в соответствии с положениями настоящего Протокола;

c) осуществляют такие иные функции, которые могут быть определены Совещанием Сторон на основе имеющихся ресурсов.

2. Исполнительный секретарь Европейской экономической комиссии и Региональный директор Европейского регионального бюро Всемирной организации здравоохранения:

a) детально определяют механизмы разграничения своих функций в Меморандуме о взаимопонимании и соответственно информируют об этом Совещание Сторон;

b) сообщают Сторонам об элементах и условиях выполнения программы работы, упомянутой в пункте 3 статьи 16.

Статья 18
Поправки к Протоколу

1. Любая Сторона может предлагать поправки к настоящему Протоколу.

2. Предложения о поправках к настоящему Протоколу рассматриваются на совещании Сторон.

3. Текст любой предлагаемой поправки к настоящему Протоколу представляется в письменном виде в секретариат, который доводит ее до сведения всех Сторон не позднее чем за девяносто дней до начала совещания, на котором предлагается ее принятие.

4. Поправка к настоящему Протоколу принимается консенсусом представителей Сторон, присутствующих на совещании.

Принятая поправка препровождается секретариатом Депозитарию, который распространяет ее среди всех Сторон для ее принятия ими. Поправка вступает в силу для принявших ее Сторон на девяностый день после даты сдачи на хранение Депозитарию двумя третями этих Сторон своих документов о принятии данной поправки. Поправка вступает в силу для любой другой Стороны на девяностый день после даты сдачи на хранение этой Стороной своего документа о принятии поправки.

Статья 19
Право голоса

1. За исключением случаев, предусмотренных в пункте 2 настоящей статьи, каждая Сторона имеет один голос.

2. Региональные организации экономической интеграции осуществляют свое право голоса по вопросам, входящим в их компетенцию, располагая числом голосов, равным числу их государств-членов, являющихся Сторонами.

Такие организации утрачивают свое право голоса, если их государства-члены осуществляют свое право голоса, и наоборот.

Статья 20
Урегулирование споров

1. При возникновении спора между двумя или более Сторонами относительно толкования или применения настоящего Протокола они стремятся к урегулированию спора путем переговоров или любым другим способом, приемлемым для участвующих в споре Сторон.

2. При подписании, ратификации, принятии или утверждении настоящего Протокола или присоединении к нему или в любое время после этого любая Сторона может в письменном виде заявить Депозитарию о том, что применительно к спору, не урегулированному в соответствии с пунктом 1 настоящей статьи, она принимает одно из следующих средств урегулирования споров в качестве обязательного для любой Стороны, принимающей на себя такое же обязательство:

a) урегулирование спора в соответствии с положениями Конвенции, касающимися урегулирования споров, возникающих в связи с Конвенцией, если Стороны Протокола являются Сторонами Конвенции и согласились считать в качестве обязательного в отношении каждой из них одно или оба средства урегулирования спора, предусмотренные в Конвенции;

b) в любом другом случае передача спора на рассмотрение Международного Суда, если Стороны не договорятся об арбитраже или какой-либо другой форме урегулирования спора.

Статья 21
Подписание

Настоящий Протокол открыт для подписания в Лондоне 17 июня 1999 года по случаю проведения третьей Конференции на уровне министров "Окружающая среда и здоровье", а затем в Центральных учреждениях Организации Объединенных Наций в Нью-Йорке до 18 июня 2000 года государствами-членами Европейской экономической комиссии, государствами-членами Европейского регионального комитета Всемирной организации здравоохранения, государствами, имеющими консультативный статус при Европейской экономической комиссии в соответствии с пунктом 8 резолюции 36(IV) Экономического и Социального Совета от 28 марта 1947 года, а также региональными организациями экономической интеграции, созданными суверенными государствами-членами Европейской экономической комиссии или Европейского регионального комитета Всемирной организации здравоохранения, которым их государства-члены передали полномочия по вопросам, регулируемым настоящим Протоколом, включая полномочия заключать договоры, касающиеся данных вопросов.

Статья 22
Ратификация, принятие, утверждение и присоединение

1. Настоящий Протокол подлежит ратификации, принятию или утверждению подписавшими его государствами и региональными организациями экономической интеграции.

2. Настоящий Протокол открыт для присоединения для государств и организаций, указанных в статье 21.

3. Любая указанная в статье 21 организация, которая становится Стороной при том, что ни одно из государств-членов этой организации не является Стороной, связана всеми обязательствами, предусмотренными настоящим Протоколом. В случае с такими организациями, когда одно или несколько государств-членов таких организаций являются Сторонами, данная организация и ее государства-члены принимают решение в отношении их соответствующих обязанностей по выполнению своих обязательств по настоящему Протоколу. В таких случаях данная организация и государства-члены не могут одновременно пользоваться правами, предусмотренными в настоящем Протоколе.

4. В своих документах о ратификации, принятии, утверждении или присоединении региональные организации экономической интеграции, указанные в статье 21, заявляют о пределах своей компетенции в отношении вопросов, регулируемых настоящим Протоколом. Эти организации также информируют Депозитария о любом существенном изменении пределов своей компетенции.

5. Документы о ратификации, принятии, утверждении или присоединении сдаются на хранение Генеральному секретарю Организации Объединенных Наций.

Статья 23
Вступление в силу

1. Настоящий Протокол вступает в силу на девяностый день после сдачи на хранение шестнадцатого документа о ратификации, принятии, утверждении или присоединении.

2. Для целей пункта 1 настоящей статьи любой документ, сдаваемый на хранение региональной организацией экономической интеграции, не рассматривается в качестве дополнительного к документам, которые сдаются на хранение государствами-членами такой организации.

3. Для каждого государства или организации, указанных в статье 21, которые ратифицируют, принимают или утверждают настоящий Протокол или присоединяются к нему после сдачи на хранение шестнадцатого документа о ратификации, принятии, утверждении или присоединении, Протокол вступает в силу на девяностый день после сдачи на хранение таким государством или организацией своего документа о ратификации, принятии, утверждении или присоединении.

Статья 24
Выход

В любое время по истечении трех лет со дня вступления в силу настоящего Протокола для какой-либо Стороны эта Сторона может выйти из Протокола путем направления письменного уведомления Депозитарию. Любой такой выход приобретает силу на девяностый день после даты получения уведомления о нем Депозитарием.

Статья 25
Депозитарий

В качестве Депозитария настоящего Протокола выступает Генеральный секретарь Организации Объединенных Наций.

Статья 26
Аутентичные тексты

Подлинник настоящего Протокола, английский, немецкий, русский и французский тексты которого являются равно аутентичными, сдается на хранение Генеральному секретарю Организации Объединенных Наций.

В Удостоверение чего нижеподписавшиеся, должным образом на то уполномоченные, подписали настоящий Протокол.

Совершено в Лондоне 17 июня одна тысяча девятьсот девяносто девятого года.