ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ
БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ

НАКАЗ
15.10.2009 N 173

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
5 листопада 2009 р. за N 1039/17055

Про затвердження Правил охорони праці
у феросплавному виробництві

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) наказую:

1. Затвердити Правила охорони праці у феросплавному виробництві (далі - Правила), що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 19.02.97 N 32 "Про затвердження Правил безпеки у феросплавному виробництві".

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Начальнику управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду Іванченку В.І. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В.В. унести зміни до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці та розмістити цей наказ на веб-сайті Держгірпромнагляду.

6. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Комітету Дунаса С.В.

Голова Комітету С.О.Сторчак

Затверджено
Наказ Державного комітету
України з промислової
безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду
15.10.2009 N 173

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
5 листопада 2009 р. за N 1039/17055

Правила
охорони праці у феросплавному виробництві

I. Галузь застосування

1. Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання, які займаються проектуванням, будівництвом, експлуатацією, реконструкцією і ремонтом об'єктів феросплавного виробництва.

2. Вимоги цих Правил є обов'язковими для всіх працівників при організації й виконанні робіт, пов'язаних із проектуванням, будівництвом, експлуатацією, реконструкцією, дослідженням, налагодженням і ремонтом обладнання підприємств і дослідно-промислових цехів феросплавного виробництва.

II. Загальні положення

1. Проектування, будівництво та реконструкція феросплавних підприємств та їх устаткування повинні здійснюватися відповідно до будівельних норм і правил СНиП 2.09.02-85* "Производственные здания", Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173 (далі - ДСП 173-96), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.94 N 431.

2. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом (реконструкцією) підприємств здійснюється відповідно до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 N 923 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 N 534).

3. Підприємство, яке розпочинає (продовжує) виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, повинно отримати дозвіл відповідно до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631.

4. Вносити зміни в конструкції діючого основного устаткування, а також змінювати технологічні схеми без узгодження з проектною організацією або заводом-виготовлювачем не дозволяється.

5. На феросплавних підприємствах роботодавець розробляє та затверджує положення про службу охорони праці відповідно до Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004 N 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (далі - НПАОП 0.00-4.21-04).

6. Усі підприємства повинні мати затверджені роботодавцем інструкції з охорони праці.

Інструкції з охорони праці повинні відповідати вимогам Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98), Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21.12.93 N 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.94 за N 20/229 (далі - НПАОП 0.00-6.03-93).

7. Роботодавець повинен згідно зі статтею 5 Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) під час укладання трудового договору ознайомити працівників за особистим підписом про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де вони будуть працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які не усунено, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, а також про їх права на пільги та компенсації за роботу в таких умовах.

8. Роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників відповідно до порядку і строків, встановлених Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

9. Не дозволяється застосування праці жінок на роботах, зазначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.93 N 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30.03.94 за N 51/260.

Піднімання та переміщення вантажів вручну жінками дозволяється в межах Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 N 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.12.93 за N 194.

10. Не дозволяється застосування праці неповнолітніх на роботах, зазначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385.

Піднімання та переміщення важких речей неповнолітніми дозволяється в межах Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.96 N 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.04.96 за N 183/1208.

11. Проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці здійснюється відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

12. Для усіх працівників при прийнятті на роботу і за місцем роботи необхідно забезпечити проходження інструктажів з пожежної безпеки відповідно до вимог Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469 (далі - НАПБ Б.02.005-2003).

13. На підприємствах на основі Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 232/10512 (далі - НПАОП 0.00-8.24-05), з урахуванням специфіки виробництва роботодавцем розробляється і затверджується відповідний перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібні спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з питань охорони праці.

14. Роботи підвищеної небезпеки необхідно проводити за нарядом-допуском встановленої форми. Наряд-допуск, що видається відповідальному виконавцю робіт перед початком робіт підвищеної небезпеки, повинен бути оформлений відповідно до вимог чинного законодавства.

У наряді-допуску, виданому на проведення робіт підвищеної небезпеки, повинен бути зазначений повний обсяг організаційних та технічних заходів, вжиття яких забезпечить безпечне проведення робіт у конкретних умовах.

Перелік посад керівників та фахівців, які мають право видавати наряди-допуски, повинен затверджуватися уповноваженою посадовою особою підприємства.

15. У кожному феросплавному цеху повинні бути складені плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій відповідно до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 17.06.99 N 112, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717 (далі - НПАОП 0.00-4.33-99).

16. На підприємствах незалежно від форм власності при настанні нещасного випадку необхідно організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій згідно з вимогами Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112.

17. Роботодавець зобов'язаний забезпечити всіх працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, а також запобіжними пристосуваннями відповідно до вимог Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам металургійної промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.08.2008 N 187, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за N 918/15609 (далі - НПАОП 27.0-3.01-08), а також мийними і знешкоджувальними засобами згідно з нормами чинного законодавства.

Не дозволяється допускати до роботи працівників, які не мають відповідного спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту.

18. Порядок видачі, зберігання і користування засобами індивідуального захисту повинен відповідати вимогам Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (далі - НПАОП 0.00-4.01-08).

19. Працівники, зайняті на роботах із шкідливими умовами праці, безкоштовно забезпечуються молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами згідно з нормами нормативно-правових актів.

III. Загальні вимоги щодо створення
безпечних умов праці

1. На електропечі, розливні машини, випалювальні печі та ковші повинні бути складені паспорти, що містять основні технічні дані та відповідають вимогам ДСТУ ГОСТ 2.601-2006 "Єдина система конструкторської документації. Експлуатаційні документи" (ДСТУ ГОСТ 2.601-2006).

Усі ковші повинні бути пронумеровані. До паспорта ковша повинні бути внесені номер, наданий заводом-виготовлювачем, і номер, наданий підприємством, що експлуатує ківш.

У період експлуатації в позначення паспорта необхідно вносити всі дані про зміни, що відбулися на агрегатах, про проведені капітальні ремонти, а також про аварії, що мали місце, великі неполадки і заходи, яких необхідно вжити при ліквідації їх наслідків.

Експлуатація плавильних агрегатів за наявності течі води з системи водоохолодження не допускається. Наявність вологи в місцях можливого зіткнення з розплавленим металом або шлаком не допускається.

2. На феросплавних підприємствах (цехах), що будуються або перебувають на реконструкції, дробарки, кульові млини, грохоти, барабанні змішувачі та інше технологічне устаткування для переробки матеріалів, що утворює пил, слід установлювати в пилоізолювальних камерах. При рівнях шумів, що перевищують граничнодопустимі за санітарними нормами, камери повинні бути звукоізольованими.

Конструкція камер повинна забезпечувати можливість спостереження за устаткуванням під час проведення технологічних процесів, а також вільний доступ до устаткування при ремонтних роботах.

Камери повинні мати монтажні отвори, а також монорейки та інші пристрої для заміни устаткування або окремих його елементів при проведенні ремонту без розбирання камер.

На діючих підприємствах повинно бути здійснене максимально можливе укриття і герметизація вказаного устаткування.

3. Для запобігання просочуванню газу на дозувальний майданчик з електропечі в мантеля електродів повинні бути зроблені повітряні ущільнення, водяні затвори або інші пристрої, а завантажувальні труби закритих печей повинні бути постійно заповнені шихтою або мати відсікальний пристрій.

4. Для забезпечення безпечної роботи устаткування й агрегатів, а також для взаємної ув'язки й узгодження в роботі працівників, безпосередньо керуючих механізмами, і працівників, зайнятих ремонтом, повинна застосовуватися бирочна система.

5. При проектуванні нового устаткування у схемах керування повинен передбачатися ключ-бирка, який унеможливлює включення механізмів сторонніми особами.

6. Ключ-бирка, що працює у схемах оперативних ланцюгів, повинен знаходитися в особи, що безпосередньо керує механізмом.

Ключ-бирка повинен прийматися і передаватися позмінно. Якщо в момент передачі зміни агрегат знаходиться в ремонті, ключ-бирка приймається після закінчення ремонту від особи, відповідальної за його проведення.

При відсутності ключа-бирки з будь-якої причини пуск агрегату не дозволяється. Про відсутність ключа-бирки повинно бути негайно доведено до відома керівника дільниці та складено акт.

Після складання акта повинен видаватися дублікат ключа-бирки.

7. При закочуванні і викочуванні візків з технологічним посудом перебування працівників на незахищених ділянках біля колій і натяжного троса ближче ніж на 5 м від них не допускається. Рух візків повинен бути плавним, таким, що виключає переливання металу і шлаку через край посуду.

8. Для створення нормальних санітарно-гігієнічних умов праці у феросплавних цехах необхідно передбачити:

ефективну аерацію будівель;

облаштування вентиляційних і аспіраційних пристроїв, повітряне й повітряно-водяне душування робочих зон і робочих місць;

кондиціювання повітря;

захист від джерел тепловипромінювання, електричних, ектромагнітних і магнітних полів, ультразвуку, шуму;

широке використання засобів колективного та індивідуального захисту;

нормальну освітленість;

систематичне і ретельне прибирання приміщень.

9. Феросплавні підприємства відповідно до вимог чинного законодавства повинні мати:

гардеробні;

душові та вмивальні;

камери для знепилення спецодягу;

сушарки для робочого одягу;

механічні пральні, ремонтні майстерні для спецвзуття та спецодягу;

приміщення особистої гігієни для жінок;

вбиральні;

кімнати для паління;

приміщення для видачі молока або рівноцінних харчових продуктів.

Усі побутові приміщення повинні бути обладнані установками загальнообмінної припливно-витяжної та місцевої вентиляції відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования" та СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование" (далі - СНиП 2.04.05-91).

10. Освітленість робочих місць повинна відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення", затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15.05.2006 N 168.

11. У феросплавному виробництві на працівників можуть впливати такі шкідливі фактори:

тверді і газоподібні токсичні речовини. Кількість і склад токсичних речовин залежать від використовуваних у виробництві феросплавів матеріалів. У зону дихання працівників можуть надходити токсичні речовини, що містять у складі твердої фази різні метали (залізо, хром, нікель, мідь, титан, алюміній тощо), їх окисні та інші сполуки, а також газоподібні токсичні речовини (фтористий водень, окис вуглецю, окисли азоту та ін.). Вплив на організм твердих та газоподібних токсичних речовин може стати причиною хронічних і професійних захворювань;

випромінювання в оптичному діапазоні (ультрафіолетове, видиме, інфрачервоне). При відсутності захисту можливе ураження органів зору;

теплове (інфрачервоне) випромінювання виробів феросплавного виробництва, інтенсивність якого залежить від температури попереднього підігріву матеріалів, їх габаритів тощо. Через відсутність засобів індивідуального захисту вплив теплового випромінювання може призвести до порушень терморегуляції, навіть до теплового удару. Контакт із нагрітими феросплавами може викликати опіки;

іскри, бризки і викиди розплавлених феросплавів можуть стати причиною опіків;

електромагнітні поля. Характер їх впливу на організм визначається інтенсивністю і тривалістю такого впливу;

ультразвук, джерелами якого є різні ультразвукові установки. Дія ультразвуку залежить від його спектральної характеристики, інтенсивності і тривалості впливу;

шум, джерелами якого є вентилятори, пневмопроводи, джерела живлення та ін. Вплив шуму на організм залежить від спектральної характеристики і рівня звукового тиску;

локальна вібрація, джерелом якої є пневматичні інструменти;

напруга в електричному колі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

іонізація повітря робочої зони з утворенням позитивно та негативно заряджених іонів;

статичне навантаження. Внаслідок перенапруги можуть виникати захворювання нервово-м'язового апарата плечового пояса.

12. Параметри мікроклімату на робочих місцях повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99).

13. Допустимі рівні шуму, ультразвуку та інфразвуку повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.1.003-83) та Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99).

У тих випадках, коли шум на робочих місцях не може бути знижений до граничнодопустимих рівнів, необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту органів слуху, а при еквівалентному рівні шуму більше 120 дБА - дистанційне керування виробничим процесом зі звукоізольованих камер чи автоматизувати технологічний процес.

14. Допустимі рівні загальної та локальної вібрації повинні відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 12.1.012-90 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования" (далі - ДСТУ ГОСТ 12.1.012-90) та Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 (далі - ДСН 3.3.6.039-99).

15. Інтенсивність електромагнітних полів промислової частоти повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.002-84 "ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах" та Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524 (ДСН 3.3.6.096-2002).

16. Контроль вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони проводиться згідно з ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к возуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88).

Періодичність проведення контролю встановлюється залежно від класу небезпечності шкідливої речовини: для I класу не рідше 1 разу на 10 діб; для II класу - не рідше 1 разу на місяць, для III - IV класів - не рідше 1 разу на квартал. Залежно від конкретних умов виробництва періодичність контролю може бути змінена за узгодженням з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. При встановленні відповідності вмісту шкідливих речовин III - IV класів небезпеки рівню граничнодопустимих концентрацій допускається проводити контроль не рідше 1 разу на рік.

17. Для захисту працівників від випромінювання зварювальної дуги в ультрафіолетовій, інфрачервоній та видимій областях спектра необхідно використовувати щиток зварювальника за ГОСТ 12.4.035-78 "ССБТ. Щитки защитные лицевые для электросварщиков. Технические условия" із захисними світлофільтрами.

18. Загальні вимоги електробезпеки устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.018-93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования". Обладнання та комунікації повинні бути заземлені від статичної електрики згідно з ГОСТ 12.1.019-79 "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты".

19. За протипожежною безпекою виробничі приміщення повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования".

20. Для захисту атмосферного повітря від забруднення шкідливими речовинами, які утворюються при виробництві феросплавів, повинні бути передбачені заходи відповідно до вимог ГОСТ 17.2.3.02-78 "Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями", Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.07.97 N 201 (далі - ДСП-201-97).

21. Контроль санітарно-гігієнічного стану у феросплавних цехах повинен проводитися згідно з ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.4.012-83 "ССБТ. Вибрация. Средства измерения и контроля вибрации на рабочих местах. Технические требования", ГОСТ 12.4.077-79 "ССБТ. Ультразвук. Метод измерения звукового давления на рабочих местах", ГОСТ 12.1.023-80 "ССБТ. Шум. Методы установления значений шумовых характеристик стационарных машин", ГОСТ 12.1.006-84 "ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля (СТ СЭВ 5801-86)", ГОСТ 12.1.050-86 "ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах".

22. Контроль за викидом шкідливих речовин у атмосферу здійснюється відповідно до ДСП 201-97, ГОСТ 17.2.3.02-78, ГОСТ 17.2.3.01-86 "Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества воздуха населенных пунктов".

23. Улаштування систем водопостачання та каналізації повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения", СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий" та СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания".

24. Джерела водопостачання, які використовуються для постачання господарсько-питних водопроводів, повинні відповідати вимогам ГОСТ 2761-84 "Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора".

25. Якість питної води, води для душу, умивальників повинна відповідати вимогам Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.97 за N 136/1940 (далі - ДСанПіН N 383-96).

26. Виробничі та побутові приміщення феросплавних підприємств повинні бути забезпечені питною водою.

27. Обладнання та експлуатація бойлерних установок, баків для нагрівання води та водоводяних теплообмінників гарячого водопостачання повинні відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98), СНиП 2.04.01-85 та ДБН В.2.5-38-2008 "Теплові мережі".

28. Використання джерел іонізуючого випромінювання підприємством має здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266 (далі - НП 306.5.05/2.065-2002), Державних гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)", затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62 (далі - ДГН 6.6.1-6.5.061-98), та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 (далі - ДСП 6.177-2005-09-02).

IV. Загальновиробничі вимоги з охорони праці

1. Територія підприємств

1. Маневри у виробничих цехах і дільницях проводяться за розпорядженням та за участю відповідального по транспорту виробничого цеху або дільниці.

Перевезення рідкого металу та шлаку повинно проводитися у спеціально пристосованому рухомому складі згідно з маршрутами, що зазначені в технічному розпоряджувальному акті, затвердженому відповідальною особою.

Усередині цехів, уздовж залізничних колій, де це можливо, повинні бути чітко позначені габаритні лінії.

2. Виробничі відходи та сміття необхідно систематично видаляти на спеціально відведені дільниці. Сміттєзбірники повинні бути обладнані кришками та регулярно вичищатися, переповнення їх не допускається.

3. На феросплавних підприємствах, що будуються або перебувають на реконструкції, повинна бути передбачена повна переробка та утилізація відходів феросплавного виробництва.

Збір, сортування та тимчасове зберігання цих відходів повинні проводитися на спеціально виділених дільницях або у спеціальних приміщеннях.

2. Будівлі та споруди

1. На феросплавних підприємствах, що будуються або перебувають на реконструкції, склади шихтових матеріалів, відділення випалювання матеріалів, готової продукції і шлакопереробки повинні бути розташовані потоково в окремих приміщеннях.

2. При проектуванні нових підприємств пічні трансформатори належить розташовувати на естакадах уздовж будинку з боку пічного прогону. Для аварійного зливання мастила необхідно передбачити підземні резервуари. Галереї розливних машин для майданчиків будівництва необхідно проектувати у вигляді навісу (без стін).

3. У плавильних цехах електротермічного виробництва, що проектуються, при розташуванні верхнього майданчика пічного прогону на відмітці 15 м і вище повинні бути установлені пасажирські ліфти.

4. Підлога в будівлях плавильних цехів повинна бути рівною та механічно стійкою, а в розливних прогонах, крім того, теплостійкою. Підлога на робочих майданчиках повинна бути неелектропровідною й сухою та відповідати СНиП 2.03.13-88 "Полы".

5. У шихтових дворах, що обладнані мостовими грейферними кранами, необхідно передбачити захист стін і підлоги засік. Для захисту стін засік повинні застосовуватися колоди, які замінюються в міру розщеплювання методом нарощування, а також залізничні рейки, що були в ужитку. Для захисту підлоги засік повинен використовуватися шар заскладованого матеріалу, товщина якого визначається в технологічній частині проекту. Відмітку низу засік шихтових дворів необхідно приймати вище рівня ґрунтових вод.

6. Підлога в розливних прогонах на дільницях грануляційних установок повинна мати ухил, що забезпечує стікання води у водостічну магістраль, або ж повинні бути передбачені спеціальні місця відстою корзин (крім зими).

На дільницях, де роботи супроводжуються значним виділенням пилу й тепла, підлога повинна регулярно поливатися водою.

7. Будівельні металоконструкції будівлі цеху в місцях випуску та розливання металу і шлаку повинні бути захищені від перегрівання. Колони будівлі в місцях, де можливе зіткнення з розплавленим металом і шлаком, повинні мати вогнетривкий захист.

8. Конструкція покрівель виробничих будівель повинна забезпечувати можливість швидкого їх очищення. У цехах, що будуються, для доступу на покрівлі повинні бути передбачені зовнішні маршеві сходи.

На покрівлях виробничих будівель не допускається скупчення пилу, снігу, льоду, складування матеріалів та обладнання.

9. У приміщеннях, де розташовані гідрометалургійні та електрогідрометалургійні виробництва з мокрими виробничими процесами, металоконструкції, стіни та підлога повинні мати гідроізоляцію та захист від корозії.

Облаштування стін повинно допускати їх легке очищення і промивку.

10. Конструктивні елементи приміщення, де розташовано виробництво вибухонебезпечних матеріалів, не повинні мати майданчиків, на яких може скупчуватися пил.

Стіни в цих приміщеннях повинні мати спорядження, що забезпечує можливість очищення їх від пилу.

11. Прибирання пилу та сміття всередині будівель необхідно робити механізованими засобами.

12. Бункери для шихтових матеріалів повинні бути перекриті запобіжними ґратами з чарунками 300 x 300 мм.

Якщо за умов виробництва ґрати на бункерах відсутні або мають розмір чарунок більше ніж 300 x 300 мм, отвори бункерів повинні бути огороджені поручнями.

При розташуванні обслуговувальних майданчиків нижче верхньої кромки бункерів на 1 м і більше облаштування поручнів з боку бункерів не потрібне.

13. У цехах для кожної дільниці повинні бути складені і затверджені уповноваженою особою плани розташування технологічного обладнання й технологічного посуду з позначенням проходів. Плани повинні бути вивішені на видних місцях кожної дільниці з позначенням безпечних проходів.

Межі основних проходів і постійних майданчиків для складування продукції повинні бути чітко позначені добре видимими лініями.

14. Шахти підіймачів для подачі матеріалів за допомогою вантажопідіймальних машин на дозувальний майданчик або інші відмітки будівель цехів повинні мати суцільне огородження. Двері в шахту повинні мати блокування, яке відключає електроталь за умови відчинення дверей.

V. Вимоги безпеки до основних видів робіт
у ферісплавному виробніцтві

1. Вивантаження та зберігання шихтових матеріалів

1. На складах шихтових матеріалів, що будуються, уздовж усього приміщення повинен бути забезпечений вільний прохід шириною не менше 0,7 м. Через кожні 80-100 м уздовж складу повинні бути облаштовані поперечні проходи.

2. Залізничні естакади повинні мати захисні пристрої, які захищають від пошкоджень та підриву грейферами їх верхньої будови (шпал, брусів, закріплень).

3. Для відчинення люків вагонів на естакадах допускається замість майданчиків установлювати самохідні мости або обладнувати грейферні, магнітно-грейферні та мостові крани з майданчиками, що опускаються.

4. Не дозволяється подавати по складу гарячі прошлаковані зворотні відходи.

5. За необхідності виконання робіт по спуску матеріалу, який застряг усередині вагона, працівники повинні прив'язуватися страхувальними мотузками запобіжних поясів і перебувати на спеціальних настилах із дощок або використовувати спеціальні драбини.

6. При розвантаженні і навантаженні вагонів грейферним краном перебування працівників у вагоні не дозволяється.

7. Не допускається вичищати залізничні вагони ручним способом над засіками складу після їх розвантаження, крім випадків, коли засіки повністю заповнені.

За необхідності зачищення вагонів ручним способом над засіками складу, які заповнені не повністю, працівники повинні прив'язуватися страхувальними мотузками запобіжних поясів і перебувати на спеціальних настилах із дощок або використовувати спеціальні драбини.

Подача матеріалів грейфером повинна здійснюватися повним захватом, що виключає можливість випадання грудок під час перенесення.

8. Зберігати порошкові шихтові матеріали слід у зачинених складських будівлях та спорудах.

9. Зберігання в цехах легкозаймистих матеріалів або матеріалів, що сприяють швидкій займистості (магнієві сплави і стружка, селітра, бертолетова сіль тощо), повинно провадитися відповідно до вимог цих Правил.

2. Підготовка і внутрішньоцехове
транспортування шихтових матеріалів

1. У цехах, що будуються та перебувають на реконструкції, керування основним технологічним обладнанням повинно бути дистанційним, з пульта керування, або автоматичним, з облаштуванням системи блокування для дотримання визначеної послідовності пуску в роботу окремих механізмів та системи світлозвукової сигналізації.

2. При підготовці шихтових матеріалів у металотермічних цехах слід додержуватися таких вимог:

а) у приміщеннях, у яких проводиться подрібнення та розмелювання матеріалів, періодично, але не менше ніж чотири рази на рік, повинно провадитися прибирання осідаючого пилу зі стін, стелі та інших будівельних конструкцій;

б) під час роботи кульового млина випускний жолоб весь час повинен бути закритим. Не дозволяється вигрібати розмелений матеріал ручним способом з-під працюючих бігунів.

3. При розташуванні стрічкових та пластинчатих конвеєрів у похилих галереях з ухилом 6-12 градусів на підлозі повинні бути укладені трапи з поперечними планками на відстані 0,3-0,4 м одна від одної.

4. Пластинчаті конвеєри повинні мати борти, що закривають ролики і краї пластин.

5. Не дозволяється транспортування гарячих матеріалів при несправному шнеку (якщо гвинт шнека торкається дна або стінки конвеєра тощо).

6. Переходити через конвеєр дозволяється лише перехідними містками. При запуску конвеєрів необхідно вмикати світлозвукову сигналізацію.

7. Для обслуговування скіпових ям повинні бути передбачені робочі майданчики шириною не менше 0,8 м між скіпом і блоковими стінами ями і не менше 2 м між задньою стінкою скіпа і стінкою ями.

Відстань від скіпа до підлоги скіпової ями повинна бути не менше 0,5 м.

8. Підлога скіпової ями повинна мати нахил, що забезпечує стікання води, іповинні бути передбачені пристрої для її видалення.

9. Доступ у скіпову яму повинен бути обладнаний похилими сходами з поручнями. Двері скіпової ями повинні бути зачиненими на замок і мати блокування, що відключає привод лебідки під час відчинення дверей.

Над входом повинні бути вивішені плакати, що забороняють доступ у скіпові ями працівникам, які не зайняті їх обслуговуванням.

Відкриті скіпові ями повинні бути огороджені.

Під час прибирання просипу роботи повинні провадитися не менше, ніж двома працівниками при вимкненому скіповому підіймачі.

10. Скіпова яма повинна бути обладнана аварійним вимикачем головного підйому.

11. Мости похилих скіпових підіймачів повинні мати суцільне огородження знизу та з боків на всю висоту скіпа. Огородження повинно виключати можливість падіння грудок матеріалу.

12. На підприємствах, що будуються або перебувають на реконструкції, скіпи повинні підвішуватися на двох канатах, що мають запас міцності не менше шестикратного кожний.

На діючих підіймачах дозволяється підвішувати скіпи на одному канаті із збільшеним запасом міцності, але не менше ніж шестикратний, що забезпечує безпеку робіт.

13. На похилому мосту скіпового підіймача повинні бути установлені стопорні пристрої для утримування скіпа під час ремонтів.

На підіймачах для огляду скіпів, що будуються, на похилому мосту повинен бути передбачений спеціальний майданчик, огороджений поручнями.

14. Лебідки підіймачів повинні бути обладнані вмикачами ослаблення канатів і покажчиками крайнього верхнього положення скіпа.

Перевірка відповідальною особою стану канатів з підрахунком числа обірваних дротин і визначенням їх поверхневого зносу або корозії повинна виконуватися не рідше одного разу на тиждень. Норми бракування канатів повинні прийматися відповідно до Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 N 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (далі - НПАОП 0.00-1.01-07).

15. При заміні канатів для скіпів повинні застосовуватися стопорні або інші пристрої, що забезпечують безпеку робіт. Перебування працівників, що не зайняті на цій роботі, на похилому мосту та у скіповій ямі не допускається.

16. Під час роботи скіпового підіймача перебування працівників на похилому мосту, у скіповій ямі між приймальним бункером та верхньою частиною похилого мосту (на локальній частині) не дозволяється.

17. Усі рухомі частини печей (за винятком барабанів трубчатих печей) повинні бути огородженими.

18. Елементи печей, що розташовані на висоті 2 м і більше від рівня підлоги і потребують обслуговування, повинні бути обладнані майданчиками шириною не менше 1 м.

19. Прорізи в огородженні майданчиків, необхідні для проведення окремих робіт, повинні бути обладнані дверцятами з клямкою, які відчиняються всередину, або відкидною перекладиною.

20. Вікна печей повинні бути обладнані дверцятами, заслінками, які щільно зачиняються. Відчиняти дверці печі, щоб уникнути викиду полум'я, дозволяється тільки за умови розрідження в печі.

21. Система змащування частин механізмів, що труться, повинна бути герметичною. Усі важкодоступні та часто змащувальні вузли обладнання повинні змащуватися централізовано.

22. Місця завантаження, розвантаження й пересипки матеріалів повинні бути ущільненими та мати аспірацію, що забезпечує уловлювання пилу й газу.

23. Гази, що видаляються з печей, перед викидом в атмосферу повинні піддаватися очищенню відповідно до вимог санітарно-гігієнічних норм.

24. Пульти керування печами повинні бути обладнані пускорегулювальною апаратурою, контрольно-вимірювальними приладами і автоматикою, що забезпечують безпечне ведення технологічних процесів.

25. У металотермічних цехах перевезення, розпакування й завантаження концентратів у випалювальні печі, перемішування їх у печах, вивантаження обпеченого концентрату, доставляння й вивантаження в бункери повинні бути механізованим, при цьому слід забезпечити мінімальне утворення пилу.

26. При розпалюванні топок печей, що працюють на газовому паливі, повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку працівників.

27. Порушення кладки випалювальних печей, що супроводжується виділенням газу у приміщення, повинні негайно усуватися.

28. Дозування шихтових матеріалів, зважування і подача їх у пічні бункери (кишені) повинні бути повністю механізованими.

29. Керування рухом вагонеток, монорейкових візків повинно бути кнопковим або автоматичним. Дозувальний візок (вагонетка) або місця, де перетинаються шлях його руху і руху працівників, повинні бути обладнані світлозвуковою сигналізацією.

30. Живильники, дозатори та місця вивантаження матеріалів, що виділяють пил, у пічні бункери (кишені) повинні бути обладнані аспірацією, що забезпечує вміст пилу в робочій зоні не більше граничнодопустимих концентрацій.

31. Зона дії котючих конвеєрів по всій довжині й ширині повинна бути огородженою. Прибирання в зоні роботи конвеєрів допускається тільки при їх зупинці.

32. Спуск працівників у бункери та робота в них повинні проводитися за нарядом-допуском, оформленим згідно з НПАОП 27.0-4.02-90, із дотриманням таких вимог:

а) не дозволяється допускати працівників у бункер при наявності в матеріалі воронки, а також знаходженні в бункері горючого матеріалу;

б) перед спуском працівників у бункер повинні бути вимкнуті в установленому порядку навантажувальні і розвантажувальні пристрої, а на пускачах вивішені плакати: "Не вмикати! Працюють люди!". Плакати можуть бути зняті тільки за вказівкою уповноваженої роботодавцем особи після того, як працівники будуть виведені з бункера;

в) для роботи в бункері повинна бути виділена бригада не менше ніж з трьох чоловік, один з яких повинен працювати в бункері, а двоє спостерігачів повинні перебувати в надбункерній частині.

Робота в бункері повинна проводитись у присутності уповноваженої особи.

Між спостерігачами і працівником у бункері повинен бути установлений переговірний зв'язок або визначені сигнали, що передаються за допомогою страхувального каната (мотузки), що забезпечують негайний підйом працівника нагору на його першу вимогу;

г) працівник перед допуском до роботи в бункері повинен пройти інструктаж з охорони праці та бути забезпеченим засобами індивідуального захисту згідно з НПАОП 27.0-3.01-08;

ґ) перед спуском працівників у бункер повинні бути опущені підвісна драбина, що закріплена гачками верхнього кінця на спеціально забитій балці або іншому надійному пристрої, і переносний електричний світильник напругою не більше 12 В;

д) працівник перед спуском у бункер повинен закріпити страхувальний канат (мотузку запобіжного пояса) до міцної опори так, щоб під час роботи канат був у натягнутому стані або мав слабке місце не більше 0,5 м.

Не дозволяється прив'язувати страхувальні канати (мотузки) до рейок залізничних колій, до рам реверсивних живильників і розвантажувальних візків, а також іншого рухомого устаткування;

е) робота в бункері повинна проводитися зі спеціальних пристроїв або з підвісних драбин.

Не дозволяється працювати, стоячи на матеріалі, що зависає в бункері. Обвалення матеріалу в бункері повинно здійснюватися тільки згори вниз. Якщо матеріал зависає з одного боку бункера, спуск працівників у бункер на глибину більше 1 м від верхнього рівня матеріалу не допускається, при цьому страхувальний канат (мотузка) від пояса працівника повинен бути прив'язаний з боку, протилежного навислому матеріалу, без його ослаблення;

є) перехід працівника в бункері з одного місця на інше повинен проводитися тільки з відома та під контролем спостерігачів;

ж) спостерігачі повинні евакуювати працівника з бункера при одержанні від нього установленого сигналу або якщо буде виявлена будь-яка небезпека для працюючого в бункері;

з) після закінчення роботи й виходу працівника з бункера повинен бути повністю відновлений робочий стан надбункерного майданчика та виданий письмовий дозвіл уповноваженою особою на подачу напруги до пускових пристроїв розвантажувальних апаратів бункера та на відновлення руху на бункерних залізничних коліях.

33. Для усунення склепінь (зависань) матеріалів у бункері повинні застосовуватися спеціальні пристрої (електровібратори, пневматичні пристрої).

Ручне шурування матеріалів, що застрягли в бункерах, допускається через шуровочні люки або через ґрати за допомогою ломів або довгих пік. Для шурування вологого і дрібного матеріалу можливе застосування стисненого повітря. Біля шуровочних люків повинні передбачатися майданчики.

Спуск працівників у бункери для шурування або усунення склепінь (зависань) не дозволяється.

У виняткових випадках за письмовим дозволом уповноваженої особи очищення бункера від матеріалу та усунення зависань можуть проводитися вручну досвідченими працівниками.

34. Перед повним оглядом і ремонтом приймальні пристрої та бункери повинні бути звільнені від матеріалу і провітрені.

35. Для ремонту і зміни футеровки днища бункера повинні застосовуватися пристрої, що забезпечують безпеку роботи на похилих стінках днища з дотриманням вимог пункту 33 глави 2 розділу V цих Правил. Випускні отвори й розвантажувальні щілини днища бункера під час ремонту і зміни футеровки повинні бути перекриті.

В усіх випадках, коли випускні отвори обладнані живильниками, пуск останніх під час ремонтних робіт у бункері не дозволяється.

36. Не дозволяється зберігати і складувати шихтові матеріали на підлозі дозувального приміщення.

37. У металотермічних цехах при дозуванні і змішуванні шихтових матеріалів необхідно дотримуватися таких вимог:

а) матеріали, що дозуються, повинні бути сухими;

б) у місцях змішування шихти не повинно допускатися утворення іскор;

в) змішування шихти повинно здійснюватися у змішувачах, що забезпечують рівномірність розподілу матеріалів; конструкція змішувача повинна виключати можливість утворення іскор при його експлуатації;

г) вузли дозування і змішування шихтових матеріалів повинні бути обладнані індивідуальними вентиляційними та аспіраційними установками у вибухобезпечному виконанні.

Усі види ремонтних робіт, включаючи зварювальні, на вузлах дозування і змішування шихти повинні проводитися тільки після ретельного очищення їх від шихти, алюмінієвого пилу та за нарядом-допуском, виданим відповідно до НПАОП 27.0-4.02-90.

3. Електротермічне виробництво

1. Усі важкі і трудомісткі роботи з обслуговування феросплавних печей повинні бути механізованими.

2. Витяжні системи печей - димові труби або газовідсмоктувальні пристрої повинні забезпечувати повне видалення газів, що утворюються, на колошнику печі та біля горна під час випуску металу і шлаку.

3. У феросплавних цехах відхідний газ, що викидається з печей в атмосферу, повинен підлягати очищенню, яке забезпечує виконання вимог санітарних норм.

4. Відкриті електропечі повинні бути обладнані захисними екранами від тепловипромінювання та потрапляння продуктів плавки на робочий майданчик.

5. На балконах робочого майданчика печей отвори в огородженні (поручнях) для подання матеріалів і устаткування повинні бути закриті легкознімним огородженням.

6. Облаштування й обслуговування дугових печей повинні відповідати вимогам цих Правил.

7. Пічні трансформатори, що установлені в будівлі плавильного корпусу, повинні бути розташовані в ізольованих приміщеннях. Трансформатори спеціального виконання можуть бути розміщені поза будівлею на відкритих естакадах.

8. Електромеханічні приміщення повинні мати гідроізольовані стелю і підлогу, що виключає потрапляння води й масла у приміщення.

9. Пічні трансформатори повинні бути обладнані системою захисту відповідно до вимог Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 N 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1143/13017, та НПАОП 40.1-1.21-98.

10. Перемикання ступенів напруги, а також керування вимикачами пічних трансформаторів повинно бути дистанційним і здійснюватися з пульта керування піччю або в режимі автоматичної системи керування технологічним процесом (далі - АСКТП).

11. Для аварійного вимикання печі на робочому майданчику повинна бути установлена кнопка аварійного вимикання.

12. Пульт керування електричним режимом печі повинен бути обладнаний контрольно-вимірювальними приладами, що забезпечують безпечну експлуатацію печі.

Для зручності контролю електричного режиму печі на робочому майданчику повинні бути установлені дублювальні амперметри.

На щитах і пультах керування повинна бути влаштована світлова сигналізація, що вказує на увімкнений або вимкнений стан електропечі та її складових частин.

Датчики керуючих пристроїв, обмежувачі температури, пристрої сигналізації і захисту повинні бути підібрані та установлені таким чином, щоб параметри їх сигналів не змінювалися вище допустимих норм від впливу теплових, механічних та інших ефектів.

13. На всіх обслуговувальних майданчиках печі повинна бути влаштована світлова сигналізація, що попереджає працівників про те, що піч знаходиться під напругою.

14. Усі роботи, пов'язані з вмиканням і вимиканням печі, повинні здійснюватись із застосуванням бирочної системи.

15. Пульти керування закритими електропечами повинні мати телефонний або гучномовний зв'язок з газопідвищувальною станцією.

16. Жорсткий пакет короткої мережі, розташованої на висоті менше 2,5 м від робочого майданчика, повинен мати огородження, що виключає можливість випадкового дотику до нього працівників.

17. Коротка мережа згори повинна мати огородження, що виключає потрапляння на неї шихти або будь-яких інших предметів.

18. На електропечах повинен здійснюватися постійний контроль за цілісністю кожухів (відсутність тріщин, прогарів).

19. Кожух електропечі повинен бути заземлений відповідно до проекту.

20. Для вимірювання температури футеровки піч повинна бути обладнана приладами контролю температури.

21. Режим сушіння й розігріву печі повинен забезпечувати рівномірне підвищення температури футеровки до робочих значень. У випадку застосування вуглецевої футеровки - за режимом, що забезпечує повне видалення летких речовин коксування і графітизацію електродних (подових) мас.

22. Механізм обертання ванни електропечі повинен автоматично вимикатися при вимиканні печі.

Механізм обертання необхідно вимикати при разовому перепуску будь-якого електрода на величину, передбачену технологічною інструкцією, а також при розігріві печі після простоїв. Умикання механізму обертання після простою печі повинно проводитися за затвердженим уповноваженою особою графіком.

23. При реверсивному обертанні ванни печі у встановленому секторі привод повинен бути обладнаний автоматикою, яка забезпечує реверсивність.

24. Приямок електропечі, в якому розташоване устаткування обертання ванни, повинен бути захищений від потрапляння до нього рідкого металу і шлаку.

25. Електропечі, що нахиляються, повинні мати автоматичне гальмування. Механізм нахилу ванни електропечі повинен мати обмежувачі нахилу в обидва боки.

26. У випадку застосування для нахилу печей гідравлічного привода необхідно вжити заходів, що виключають можливість потрапляння розплавленого металу і шлаку на гідравлічні пристрої.

Особлива увага повинна приділятися стану гідроустаткування - перевірці рівня рідини в резервуарі гідравлічної системи, герметичності трубопроводів, їх з'єднань, ущільнень гідроциліндрів і гідропанелей.

27. Місце керування приводом нахилу печі повинно бути розташоване збоку від зливу металу і шлаку таким чином, щоб забезпечити добру видимість під час випуску плавки.

При перевірці електромеханічних приладів особлива увага повинна приділятися стану вимикачів кінцевих положень.

28. Завантаження шихти у феросплавні печі повинно бути повністю механізованим.

29. Конструкція завантажувальних пристроїв закритої електропечі повинна виключати можливість проникнення колошникового газу в приміщення цеху.

30. Завантажувальні труби закритих печей повинні бути надійно ізольовані від заземлених металоконструкцій печі.

31. Тролеї завалочних машин повинні мати світлову сигналізацію, що показує наявність на них напруги. Тролеї, розташовані на висоті менше 3,5 м від робочого майданчика, повинні бути огородженими.

32. Завалочні машини повинні бути обладнані звуковою сигналізацією та надійно діючими гальмовими пристроями. Рейкові колії завалочних машин повинні бути суворо горизонтальними.

33. Робоче місце машиніста завалочної машини повинно бути захищеним від тепловипромінювання й можливих викидів шихти.

34. Конструкція склепіння закритої феросплавної електропечі повинна забезпечувати безпеку її експлуатації та максимальне уловлювання феросплавного газу.

35. З'єднання склепіння з газоходами та з кожухом ванни печі, а також стики окремих частин склепіння повинні бути герметичними.

36. Металеве водоохолоджуване склепіння повинно бути роз'ємним і складатися з окремих секцій.

Секції склепіння повинні бути електроізольованими одна від одної, а також від склепінного кільця та від консольних балок. При підвісній конструкції склепіння повинно бути ізольованим від металоконструкцій будівлі.

37. Завантажувальні воронки повинні виконуватися роз'ємними і бути ізольованими від склепіння та від обичайок.

38. Трубопроводи, що підводять воду для охолодження секцій склепіння та воронок, повинні бути виконані з електроізоляційним розривом.

39. Зовнішня поверхня склепіння повинна бути зафутерованою неелектропровідними й негорючими матеріалами.

40. Склепіння електропечей повинні бути обладнані запобіжними вибуховими клапанами. Розміри, кількість і місце установлення повинні визначатися проектом.

41. Конструкція запобіжних вибухових клапанів повинна забезпечувати безпеку й надійність спрацювання. Клапани повинні мати обмежувачі висоти підйому та огородження, що виключають потрапляння гарячої шихти й газів на робочий майданчик при спрацюванні.

42. Гази повинні відводитися на газоочищення через газозабірні патрубки, кількість яких повинна відповідати кількості ліній газоочищення.

Конструкція газовідвідних патрубків повинна забезпечувати можливість герметично відсікати газопроводи від підсклепінного простору без знімання патрубків. Для відкритих печей видалення колошникових газів здійснюється через систему газоочищення.

43. У газоході й газозабірному патрубку допускається облаштування постійно уведених шурників, що мають надійне ущільнення.

44. Для контролю основних параметрів підсклепінного простору (тиску, температури, складу газу) у склепінні повинні бути передбачені пристрої для вимірювання й відбору проб газу. Кількість цих пристроїв визначається проектом.

45. Контактні щоки рудовідновних печей повинні бути електроізольованими від неструмоведучих частин електродотримача.

46. Для запобігання виникненню суцільного магнітного контуру кільце електродотримача повинно складатися не менше ніж з двох півкілець, що з'єднуються між собою втулкою з немагнітних матеріалів (бронза та інш.).

Конструкції електродотримачів повинні бути ізольовані від механізмів переміщення електродів та металоконструкцій електропечі. Заземлення механізму переміщення електродів може бути виконане через опорну раму.

47. Конструкція кожуха самоспікливого електрода повинна забезпечувати надійне утримання електродної маси та нормальний перепуск електродів.

48. Установлення секцій кожуха електродів при їх нарощуванні і завантаження електродної маси в електроди повинні бути механізованими.

49. Закриті електропечі повинні бути обладнані пристроєм фіксації електродів, що забезпечує їх постійне вертикальне положення.

Механізми затиску електродів повинні забезпечувати утримання електродів та мати дистанційне керування.

50. Механізм переміщення електродів повинен бути ізольованим від струмоведучих частин електропечі та мати вимикачі, що обмежують верхнє положення електродів.

Система переміщення електродів повинна бути забезпечена пристроями вимикання у крайніх точках переміщення і, за потреби, упорами.

51. Механізм переміщення електродів повинен бути самогальмівний або мати спеціальні гальмові пристрої, що виключають самочинне переміщення електродотримача при вимкнутому приводі.

Механізм переміщення електродів повинен забезпечувати надійне переміщення при автоматичному й ручному керуванні із заданою швидкістю та мати засоби захисту електродів при упорі у струменеведучу шихту.

52. При застосуванні гідравлічного привода для переміщення електродів повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку працівників.

Теча масла з гідропривода не повинна допускатися.

53. Усі феросплавні електропечі, що споруджуються, повинні бути обладнані механізмами перепуску електродів з дистанційним або автоматичним керуванням. На всіх електропечах перепуск електродів повинен бути механізованим.

Конструкція механізму перепуску електродів повинна забезпечувати надійне утримання електрода, не допускаючи його прослизання.

54. Притискання і відтискання контактних щік електродотримача під напругою не допускається. Стан ізоляції ключів і підставок повинен перевірятися перед кожним їх використанням.

55. Конструкція майданчиків для проведення робіт щодо наварювання кожухів, набивання електродів електродною масою та обслуговування механізмів перепуску електродів повинна забезпечувати електробезпеку.

У цехах, що проектуються чи будуються, підлога майданчиків для виконання вказаних робіт повинна бути неелектропровідною, а також не повинна мати металевих заземлених предметів.

56. Для запобігання потраплянню працівників під лінійну напругу при виконанні робіт із нарощування кожухів і завантаження електродної маси на невимкнутій печі між фазами повинні бути установлені ізолювальні перегородки (шторки) висотою не менше 2 м.

57. Роботи з перепуску та нарощування самовипалювальних електродів при варінні гальмової стрічки феросплавних печей проводяться на вимкненій печі з дотриманням вимог бирочної системи.

58. При наварюванні кожухів електродів повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку працівників.

59. Перепуск електродів рафінувальних печей повинен здійснюватися на вимкнутій печі за наявності у працівника, що проводить перепуск, бирки на право вмикання печі. Не допускається залишати на електроді чалочні пристрої, за допомогою яких проводився перепуск електродів.

60. Зміна графітових електродів повинна здійснюватися при вимкнутій печі.

61. При нарощуванні самовипалювальних електродів і заміні графітових електродів слід передбачати заходи, що забезпечують безпеку працівників.

62. Контрвантажі електродів рафінувальних печей повинні бути огородженими. Дверці огородження повинні бути зачинені на замок.

63. Водоохолоджувані елементи устаткування повинні бути герметичними та витримувати випробування пробним тиском, що перевищує робочий в 1,5 раза. Допускається встановлювати на окремі види електропечей більше перевищення пробного тиску.

Після проведення випробувань водоохолоджувані елементи повинні продуватися повітрям для видалення з них залишків води.

64. Водоохолодження елементів електропечей повинно здійснюватися від оборотних циклів умовно чистих вод.

Якість води повинна виключати можливість утворення накипу і шламу на охолоджуваних поверхнях.

Для скорочення втрат води і зменшення ступеня забруднення контурів водоохолодження необхідно застосовувати замкнені системи водоохолодження.

При проектуванні та виготовленні контурів водоохолодження необхідно застосовувати відповідні заходи, направлені на обмежування корозії, запобігання накопиченню осадів, повітряних пузирів, зменшення до мінімуму турбулентності потоку.

65. Для контролю за тиском води, що надходить для охолодження печі, на підвідному трубопроводі повинен бути установлений манометр.

Облаштування й розташування зливних воронок колектора для відхідної води повинні забезпечувати можливість постійного спостереження та контролю за виходом води та її температурою.

66. Температура води, що відходить від водоохолоджуваних елементів, повинна бути нижче температури випадання осадів тимчасової жорсткості. На електропечах повинна бути передбачена установка для контролю за температурою відхідної води.

В елементах, порушення нормального охолодження яких може призвести до аварії з небезпекою для працівників, у системі водяного охолодження повинні бути установлені при технічній можливості прилади контролю температури, тиску або витрат води з автоматичною подачею світлового і звукового сигналів про порушення нормальних умов охолодження або, за потреби, з автоматичним вимиканням устаткування від електромережі.

67. Підвідні та відвідні трубопроводи системи водоохолодження повинні бути замаркіровані за охолоджуваними деталями й вузлами.

68. Гумові шланги системи водоохолодження повинні бути захищені від впливу високих температур.

69. У випадку припинення циркуляції води в системі або в окремих вузлах і деталях піч повинна бути негайно вимкнена та повинні бути вжиті заходи до відновлення циркуляції води.

Для вакуумних та інших (за потреби) електропечей повинні бути передбачені запасні системи водоохолодження або запасні резервуари з водою для охолодження найважливіших частин у випадку аварійного припинення подачі води.

70. Для контролю за вмістом водню у феросплавному газі повинні бути установлені самописні прилади і світлозвукова сигналізація.

71. При використанні бінарного способу охолодження електропечей повинен здійснюватися контроль температури води в неміцному контурі.

72. Майданчики для обслуговування льоток печей повинні бути розташовані на висоті, що забезпечує зручність їх обслуговування.

73. Для захисту працівників від тепловипромінювання біля горна повинні бути установлені екрануючі пристрої.

74. Пропалювати й розшуровувати льотку дозволяється тільки стоячи на сухому майданчику (підставці), виконаному з діелектричного матеріалу.

75. Приводи шунтових вимикачів у печей повинні бути надійно захищені. Біля місць вмикання повинні бути влаштовані ізолювальні підставки. Підставка повинна бути завжди сухою й чистою. Печі, що споруджуються, повинні бути обладнані дистанційним вмиканням апарата пропалювання льотки.

76. Апарат для пропалювання льотки повинен мати сигнальну лампу, що попереджує про його вмикання. Вмикати апарат дозволяється тільки на час пропалювання льотки. Вмикання й вимикання під навантаженням не дозволяється.

Струмопровід до апарата пропалювання, що розташований на висоті 3,5 м і нижче від рівня підлоги, повинен бути огороджений.

Рухома гнучка частина струмопроводу повинна бути електроізольованою.

77. Феросплавні печі безперервної дії, що будуються або перебувають на реконструкції, призначені для виплавлення феросплавів шлаковим процесом, а також безшлаковим процесом при потужності печі понад 23 мВ·А, повинні бути обладнані машинами для відкриття і закриття льоток.

78. Майданчик біля горна повинен бути чистим, незахаращеним і перед випуском металу обов'язково сухим.

79. Під час пропалення й випуску металу з печі перебування біля горна працівників, не пов'язаних з його обслуговуванням, не дозволяється.

80. Не допускається проводити оброблення й ремонт льотки, стоячи на ковші, виливниці або іншому посуді.

81. Металеві прути, що використовуються для шурування та оброблення льотки, повинні бути сухими.

82. Трубки, що використовуються для пропалення льотки киснем, повинні бути просушеними і продутими.

Кисневий шланг повинен надійно кріпитися до трубки спеціальним пристроєм. Трубки і шланги повинні бути знежиреними.

83. При нерегулярному, епізодичному пропаленні льотки киснем допускається використання кисню безпосередньо з балонів, обладнаних понижаючим редуктором.

Балон при цьому повинен бути розташований не ближче 10 м від печі, установлений вертикально та надійно закріплений.

84. Під час провадження пропалення льотки киснем повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку працівників.

Подачу кисню з балонів для пропалення льотки повинні здійснювати спеціально навчені працівники.

85. У цеху повинна бути призначена особа, відповідальна за правильну експлуатацію кисневих балонів і киснепроводів.

86. При необхідності регулярного використання кисню для робіт на горні з оброблення льотки печі і для інших цілей подача його до місць споживання повинна здійснюватися централізовано трубопроводами від кисневої станції або кисневої рампи.

87. Киснева рампа повинна бути розташована в окремому приміщенні. Балони з киснем повинні знаходитися у спеціальних стояках.

Редуктор кисневої рампи повинен знаходитися поза стіною приміщення рампи, а загальний вентиль - перед редуктором у приміщенні рампи.

Зберігання балонів з киснем повинно здійснюватися у спеціальному приміщенні. Облаштування приміщення, порядок зберігання, транспортування та використання балонів з киснем повинні здійснюватись відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

88. Футеровані ковші повинні подаватися під заливання металу тільки після перевірки справності зливного носка, футеровки ковша та заправлення, а також перевірки щільності установлення його у гнізді візка.

Не допускається проводити випуск розплаву з печі в непросушений розливний посуд.

89. Закочування і викочування візків з технологічним посудом до горна і назад повинні бути механізованими. При переміщенні візків за допомогою лебідок швидкість закочування їх не повинна перевищувати 12 м на хвилину. Швидкість пересування візків з приводом не повинна перевищувати 25 м на хвилину при максимальному прискоренні не більше 0,2 м/кв.с.

Колії для транспортування рідкого металу і шлаку повинні бути горизонтальні. У діючих цехах допускається нахил у бік печі не більше 0,0025. У кінці рейкової колії повинні бути тупики.

90. Перед випуском металу машина для закриття льотки повинна бути повністю заряджена й випробувана.

91. Під час вмикання і вимикання електропечі повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку працівників.

Ці заходи повинні бути опрацьовані відповідно до вимог експлуатаційної документації на устаткування та вимог НПАОП 40.1-1.21-98.

92. Перед вмиканням печі працівники на всіх майданчиках повинні бути попереджені звуковим сигналом і відведені від неї на безпечну відстань.

Вимикання печі без знімання струмового навантаження дозволяється всім працівникам, що обслуговують піч, у випадках загрози виникнення аварії (відпал електрода, замикання на короткій мережі тощо) або загрози життю працівників.

93. Металеві інструменти при використанні їх для роботи в електропечі повинні бути заземленими або самі роботи повинні виконуватися працівником, що стоїть на ізолювальній підставці.

94. Вилучення уламків електродів повинно здійснюватися при вимкненій печі.

95. Інструменти, що використовуються для обслуговування печі, повинні знаходитися у спеціально відведених місцях.

96. Заслінки зонта печі повинні бути в закритому положенні. Відкривати заслінки необхідно тільки при обробленні колошника та заправленні печі.

Для спостереження за станом колошника в зонті повинні бути облаштовані спеціальні вікна.

Не дозволяється завантажувати в піч на розплавлену поверхню вологі шихтові матеріали.

Допускається завантаження в піч віяловим способом невеликими порціями шихтових матеріалів вологістю до 10%. Інструмент, що використовується для оброблення колошника і взяття проб, повинен бути сухим і прогрітим.

97. Граничний вміст водню в газі від закритих печей установлюється на основі досліджень і визначається вмістом водню в шихтових матеріалах, що використовуються, за умови відсутності потрапляння води в підсклепінний простір через несправності водоохолоджуваних деталей печі, а також недопустимого перезволоження сирих матеріалів.

При підвищенні вмісту водню в газі на 5% понад встановлений тиск під склепінням повинен бути піднятий на 20-30 Па (2-3 мм вод.ст.). При подальшому стійкому збільшенні вмісту водню піч повинна бути вимкнена для ліквідації несправності.

98. При підвищенні вмісту кисню в колошниковому газі закритих електропечей понад 1% (за обсягом надлишковий тиск під склепінням повинен бути не менше 20-30 Па) (2-3 мм вод.ст.) необхідно вжити заходів щодо ліквідації підсмоктування повітря. Якщо вміст кисню в газі підвищився до 2%, електропіч повинна бути негайно вимкнена для усунення причин, що призвели до підвищення його вмісту.

99. Тиск газу під склепінням печі повинен бути позитивним. Допускається робота з незначним розрідженням в окремих точках вимірювання за умов зберігання нормального складу колошникового газу за вмістом кисню і водню.

100. При виплавці феросиліцію тиск газу під склепінням печі може бути негативним. При підвищенні вмісту кисню понад 1%, водню - 8% у колекторі чистого газу або підвищенні температури в одній точці вимірювання понад 900 градусів за Цельсієм електрична піч повинна бути переведена на позитивний тиск.

101. Каркас індукційної печі повинен бути надійно ізольований від витків індуктора.

Підводи струму до печі повинні бути огородженими.

102. Механізми нахилу печі повинні бути захищені від бризок металу і шлаку. Механізм нахилу з електроприводом повинен бути обладнаний обмежувачами нахилу й гальмом, що забезпечує зупинку печі під час її нахилу в будь-якому положенні, у тому числі і у випадку перерви в живленні електроенергією.

103. Огляд і ремонт устаткування, що розташоване під піччю, при піднятому положенні електропечі допускається тільки за умов додаткового кріплення її за допомогою спеціальних міцних і стійких упорів.

104. Трубки індуктора повинні бути випробувані на міцність і щільність гідравлічним тиском, що перевищує робочий тиск охолоджувальної води не менше ніж у 1,5 раза.

105. Для контролю за безперервним надходженням води до індуктора печі повинні застосовуватися спеціальні прилади, що автоматично вимикають піч у випадку перебою подачі охолоджуючої води.

106. Для усунення можливого короткого замикання між витками індуктора повинен бути передбачений пристрій максимального струмового захисту, що автоматично вимикає піч.

107. Для запобігання викидам металу не слід проводити подачу холодних добавок і шихти в розплавлену ванну.

108. У випадку припинення подачі охолоджуючої води розплавлений метал з печі повинен бути випущений.

109. Інструмент, що застосовується при обслуговуванні індукційних печей, повинен мати ізольовані рукоятки.

110. Робочий майданчик печі по всьому периметру повинен бути огороджений поручнями з суцільною обшивкою знизу. Підлога робочого майданчика біля печі повинна бути покрита електроізолювальним настилом.

111. Для захисту працівників від впливу електромагнітних полів високої частоти пристрої, що генерують електромагнітні поля, повинні бути забезпечені екранами з таким розрахунком, щоб напруженість електромагнітного поля та інтенсивність опромінення на робочих місцях не перевищувала величин, передбачених санітарно-гігієнічними нормами.

4. Металотермічне виробництво

1. У металотермічних цехах, що будуються або перебувають на реконструкції, для дозування шихтових матеріалів і змішування їх з алюмінієвим порошком і селітрою повинні передбачатися окремі приміщення.

У діючих цехах при неможливості технологічно виділити ці операції в окреме приміщення повинні здійснюватися заходи щодо запобігання утворенню вибухонебезпечної суміші.

2. Внутрішні стіни металотермічних цехів у місцях дозування, змішування й пересипання шихти повинні мати гладку обштукатурену поверхню з мінімальною кількістю виступів і карнизів для запобігання осіданню на них легкозаймистого пилу.

3. У металотермічних цехах повинні бути передбачені спеціальні майданчики або приміщення для остигання зливків металу і шлаку.

4. Зберігання у плавильному корпусі металотермічних цехів легкозаймистих матеріалів повинно здійснюватися в закритій металевий тарі (банках, бочках та ін.) у кількості, що не перевищує дводобову потребу, з додержанням вимог пожежної безпеки.

Тривале зберігання цих матеріалів на підприємстві повинно бути організоване в окремих складах, що відповідають вимогам пожежної та вибухової безпеки.

5. У технічній документації на вихідні легкозаймисті порошкові матеріали й суміші, що виготовлені на їх основі, повинні визначатися такі характеристики:

а) для легкозаймистих порошкових матеріалів: нижній концентраційний рівень займання (далі - НКРЗ); температура займання аерозависи й самозаймання в шарі; максимальний тиск вибуху;

б) для сумішей, крім того: здатність до самостійного горіння.

Для сумішей, що містять окислювачі, повинні бути також визначені: розрахункова питома теплота, температура процесу горіння та чутливість до механічного впливу (тертя, удару).

Остання характеристика визначається також окремо для активної складової суміші горючого з окислювачем.

Питома теплота й температура процесу горіння суміші повинні визначатися розробником.

Не допускається застосовувати легкозаймисті матеріали й суміші при відсутності зазначених характеристик.

6. Не дозволяється при виробництві феросплавів застосовувати суміші:

процес горіння яких переходить у вибух;

які здатні до самостійного горіння та ті, що мають питому теплоту процесу горіння понад 50 кДж/моль;

чутливість яких до механічного впливу (удару) становить 19,6 Дж і менше, а активної складової - 9,8 Дж і менше.

7. Зберігання й виробництво легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, при яких можливе утворення вибухонебезпечного середовища, дозволяється тільки у приміщеннях з виробництвами категорій А і Б, а легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей - у приміщеннях з виробництвами категорій А, Б, В.

8. У приміщеннях металотермічних цехів, де виконуються дробіння та розмелювання матеріалів, слід періодично проводити прибирання осілого пилу зі стін, стелі та інших будівельних конструкцій.

Періодичність прибирання повинна виключати накопичення пилу в кількості, при якій можливе горіння в шарі або в аерозависі.

Під час прибирання пилу повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку працівників.

9. У металотермічних цехах перевезення, розпаковування та завантаження концентратів у випалювальні печі, перемішування їх у печах, вивантаження випаленого концентрату, доставка й вивантаження в бункери повинні бути механізованими.

10. У металотермічних цехах при дозуванні і змішуванні шихтових матеріалів повинні бути дотримані такі вимоги:

матеріали, що дозуються, повинні бути сухими;

необхідно вживати заходів, що виключають іскроутворення, потрапляння у змішувач сторонніх предметів;

змішувачі повинні забезпечувати рівномірність розподілу матеріалів;

вузли дозування і змішування повинні бути обладнані індивідуальними вентиляційними та аспіраційними установками у вибухобезпечному виконанні.

Усі види ремонтних робіт, включаючи зварювальні, на вузлах дозування і змішування шихти, повинні виконуватися тільки після ретельного очищення їх від шихти та алюмінієвого пилу за нарядом-допуском, виданим згідно з НПАОП 27.0-4.02-90.

11. Для запобігання утворенню вибухонебезпечного середовища необхідно використовувати флегматизацію матеріалів.

Технологія флегматизації легкозаймистих порошкових матеріалів і застосовані для цього речовини повинні виключати можливість утворення вибухонебезпечних аерозависів при подальшій переробці порошкових матеріалів.

12. Під час приготування сумішей, здатних утворювати вибухонебезпечне середовище, до складу якого входять активні окислювачі, у змішувальний пристрій або завантажувальний бункер у першу чергу повинні завантажуватися матеріали або важковідновні окиси, потім - активні окислювачі. Після перемішування цих компонентів необхідно проводити завантаження легкозаймистих порошкових матеріалів і остаточне змішування.

13. При приготуванні сумішей, у складі яких відсутні активні окислювачі і легкозаймисті порошкові матеріали, здатні утворювати вибухонебезпечне середовище, у першу чергу повинні завантажуватися інертні матеріали й окислювачі, потім - легкозаймисті порошкові матеріали.

Завантаження легкозаймистих порошкових матеріалів допускається без попереднього перемішування компонентів.

14. Під час металотермічної плавки повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку працівників.

15. Металотермічні цехи повинні бути обладнані закритими плавильними камерами. Не дозволяється проводити плавку на відкритих майданчиках.

16. Плавильна камера повинна бути обладнана аспіраційною установкою. Під час ведення плавки двері камери повинні бути щільно зачинені.

Оглядові вікна камери повинні бути закриті захисною металевою сіткою або жаростійким склом.

Підлога у плавильній камері повинна бути сухою. У плавильній камері не повинно бути шихтових або будь-яких інших матеріалів.

17. Перед плавкою повинна бути ретельно перевірена справність плавильних шахт, ковшів, виливниць і вагонеток.

Секції шахт, виливниць не повинні мати тріщин і повинні бути надійно скріплені.

18. Футеровка і заправка плавильних шахт, ковшів та виливниць повинні виконуватися сухими вогнетривкими матеріалами. При застосуванні розчинів футеровка повинна бути просушена.

19. Маса запалювальної суміші та її склад повинні відповідати технологічній інструкції, затвердженій уповноваженою особою.

20. Приготовлена запалювальна суміш повинна зберігатися в окремому закритому приміщенні в ящиках з неіскристого металу, що виключає потрапляння вологи.

Підготовка і змішування запалювальної суміші повинні здійснюватися в тарі з неіскристого металу або дерева.

Кількість приготовленої запалювальної суміші не повинна перевищувати змінної потреби.

Переносити запалювальну суміш дозволяється тільки в закритій тарі з неіскристого металу або в пакетах з цупкого паперу.

21. Перед запалом шихтової суміші необхідно перевірити справність завантажувальних пристроїв і приладів, витяжної вентиляції та переконатись у відсутності працівників на плавильному майданчику й поблизу плавильної камери.

22. При використанні для запалювання шихтової суміші спеціальної електричної установки її облаштування та експлуатація повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21-98.

23. Завантаження шихти під час плавки не повинно порушувати вільний вихід газу.

24. Вносити будь-які зміни в технологічний процес плавки дозволяється тільки за письмовим дозволом уповноваженої особи підприємства.

25. При порушенні тяги під час ведення плавки та надходження газів у робочу зону в кількості, що перевищує санітарні норми, не слід проводити наступні плавки, доки не будуть усунуті причини, що викликали порушення тяги.

26. Для запобігання загазуванню цеху та викиду рідкого шлаку викочування шахти, ковша, виливниці з плавильної камери повинно проводитися тільки після припинення газовиділення з шлаку й металу.

27. При викочуванні з плавильної камери шихти з плавкою та її транспортуванні до місця розливання й остигання перебування працівників ближче ніж на 10 м від шахти не дозволяється.

28. На виробництво металотермічних плавок в електропічних установках розповсюджуються вимоги глави 3 розділу V цих Правил.

29. Ванни для замочування й охолодження блоку металу повинні бути обладнані витяжною вентиляцією, що забезпечує повне видалення парів води, що утворюються.

30. Вода для охолодження металу повинна подаватися зверху розбризкувальними форсунками.

На дні ванни повинні бути влаштовані ґрати або укладені балки, на які установлюється блок металу.

Шлак і сміття необхідно своєчасно прибирати, не допускаючи скупчення їх під ґратами (балкою), і забезпечувати стікання води.

31. Перед установленням металу у ванну для охолодження вся вода з ванни повинна бути видалена.

32. Невикористані шихтові матеріали повинні зберігатися в закритій тарі з неіскристого матеріалу в безпечному місці. У випадку неможливості їх використання вони повинні бути знищені.

33. Шихта для плавок повинна підготовлятися в кількості не більше змінної потреби.

34. Не дозволяється розміщення бункерів з пожежовибухонебезпечними шихтовими матеріалами під тролеями електромостових кранів.

При роботі з вказаними матеріалами повинен застосовуватися інструмент, що не дає іскор.

5. Конверторне виробництво

1. Конвертори повинні бути обладнані робочими майданчиками, зручними для обслуговування, та спеціальними майданчиками для обслуговування фурм.

2. Конвертори повинні бути обладнані системою уловлювання та очищення газів від пилу.

3. Пульт керування конверторами повинен бути розташований в окремому приміщенні, що забезпечує належний огляд та відповідає вимогам державного стандарту "Охорона праці. Терміни й визначення основних понять" (ДСТУ 2293-99) та стандартів ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.005-88 та ГОСТ 12.1.001-89 "ССБТ. Ультразвук. Общие требования безопасности".

Скління пультів керування повинно бути виконане з теплозахисного скла.

Приміщення пультів керування повинні мати припливну вентиляцію, що забезпечує нормальні умови праці, та відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91. У холодний і перехідний періоди року приміщення пультів повинні опалюватися.

4. Між пультом керування та конверторами повинен бути установлений прямий телефонний і двосторонній гучномовний зв'язок.

5. Пульт керування конверторами і приміщення кисневого розподільного пристрою повинні мати аварійне освітлення, мати прямий зв'язок з живильною підстанцією та бути забезпеченими необхідними засобами сигналізації.

6. Пульт керування конвертором повинен бути обладнаний приладами, що показують і реєструють витрати та тиск кисню й води.

7. Зношення цапф конверторів не повинно перевищувати 10% від початкових розмірів.

Цапфи конверторів, що виготовлюються, а також тих, що виходять з капітального ремонту, повинні перевірятися методом неруйнівного контролю.

8. Усі види рознімних з'єднань конверторів (болтові, шпонкові, клинові) повинні забезпечувати надійність кріплення та повинні бути захищені від самочинного роз'єднання.

9. На конверторах, що проектуються заново і установлюються, механізми повороту повинні бути обладнані не менше ніж двома електродвигунами (один з яких - резервний) і гальмами, що дозволяють у випадку вимкнення електроенергії утримувати конвертор у нерухомому положенні.

10. Фурма повинна уводитися в конвертор тільки при його вертикальному положенні і тільки по центру. Для цього повинно бути облаштоване блокування, що виключає опускання фурми при нахиленому положенні конвертора. Положення фурми в конверторі повинно фіксуватися за допомогою приладів.

11. Автоматичне блокування повинне забезпечувати аварійний підйом фурми і припинення подачі кисню при відхиленні тиску, витрати або температури води, що виходить від величин, передбачених технологічною інструкцією, затвердженою уповноваженою особою.

12. Не дозволяється заливання металу в конвертор і його експлуатація:

при зношенні футеровки конвертора, коли з'являється арматурний шар;

при наявності охолодей на футеровці горловини;

при несправності механізмів нахилу;

при несправності системи уловлювання та очищення газів;

при несправності киснепроводу, арматури і приладів, що вказують на тиск і витрату кисню.

13. Перед нахилом конвертора й заливанням розплаву для продування повинні подаватися звуковий і світловий сигнали.

14. При прогоранні фурменого отвору або футеровки необхідно негайно вимкнути дуття і злити метал, що залишився.

15. Під час продування обслуговувальний персонал повинен перебувати за межами небезпечної зони.

16. Очищення горловини, ламання та видалення футеровки конвертора повинні бути механізованими.

17. Подача кисню до конверторів повинна бути централізованою і здійснюватися трубопроводами від кисневої станції.

18. Не дозволяється проводити підтягання фланцевих з'єднань киснепроводів і їх арматури під тиском.

19. Для ущільнення кисневої арматури повинні застосовуватися пароніт або фібра, попередньо знежирені спеціальними розчинниками. Після промивання прокладки повинні бути висушені підігрітим повітрям, що не містить масла, до повного видалення вологи.

Не дозволяється ущільнювати кисневу арматуру бавовняними, конопляними та гумовими прокладками.

20. Фурми перед установленням, а також шланги і трубки перед застосуванням повинні бути знежирені. Не дозволяється використовувати кисневий шланг для подачі води або повітря.

21. Сушіння та розігрівання конверторів повинні здійснюватися відповідно до технологічної інструкції, затвердженої уповноваженою особою.

6. Виробництво феросплавів методом змішування розплавів

1. На виробництво руднофлюсового розплаву поширюються вимоги глави 3 розділу V цих Правил.

2. Усі операції щодо змішування розплавів повинні бути механізованими.

3. У цехах, що будуються, заливання рідкого металу - відновника (феросиліцію, феросилікохрому та ін.) у розплав повинно здійснюватися за допомогою кантувача.

Дозволяється заливання металу-відновника за допомогою мостового крана. При цьому кабіна крана повинна бути захищена від бризок металу та теплового перегріву.

4. Вузол змішування розплавів повинен бути обладнаний аспіраційною установкою, що забезпечує видалення утворюваних газів.

5. Платформні терези вузла змішування повинні бути зафутеровані вогнетривким матеріалом і захищені від потрапляння в механізм терезів бризок розплаву.

Облаштування терезів повинно забезпечувати стійке положення ковша з розплавом.

6. Терези вузла змішування повинні бути обладнані автоматичною сигналізацією, що спрацьовує по закінченні заливання відновника.

7. Вузол змішування повинен бути обладнаний механізованим пристроєм для завантаження твердої шихти та металевих відходів у ківш у процесі плавки. Шихта з металевих відходів не повинна містити вологи.

8. Перед початком заливання відновника в розплав повинен подаватися звуковий сигнал.

Небезпечні дільниці змішування розплавів у цеху повинні бути забезпечені світловими табло, що вмикаються на час ведення процесу.

9. У цехах, що будуються або перебувають на реконструкції, переливання продуктів плавки з ковша в ківш змішування повинно проводитися на вузлі переливань, що обладнаний аспіраційною установкою.

10. Ковші для змішування в них розплавів повинні відповідати вимогам глави 9 розділу V цих Правил. Футеровка ковшів повинна проводитися високовогнетривкими матеріалами з дотриманням заходів, що забезпечують безпеку працівників.

11. Безпосередній контроль за станом ковшів для розплаву та їх безаварійну експлуатацію повинна здійснювати уповноважена особа підприємства.

12. Рівень заповнення ковша руднофлюсовим розплавом повинен забезпечувати безпеку працівників при змішуванні, зберіганні устаткування.

13. Перед початком змішування в ковшах з розплавом і відновником повинні бути пробиті кірки, що утворилися.

Пробивання кірки шлаку вручну не дозволяється.

14. У випадку, якщо через декілька секунд після початку заливання відновника реакція відновлення не почалася, заливання відновника повинно бути негайно припинене до початку процесу. Якщо реакція не відбувається, кірку шлаку необхідно пробити повторно.

15. У кожному випадку при відхиленні від нормального процесу змішування обов'язкова присутність уповноваженої особи для прийняття відповідних заходів.

16. У випадку спінення розплаву заливання відновника та завантаження твердої шихти в розплав повинні бути припинені, а надалі повинна бути зменшена швидкість заливання.

17. По закінченні заливання відновника повинна бути зроблена витримка до припинення виділення газу з поверхні розплаву в ковші.

18. Перебування працівників у районі вузла змішування під час ведення процесу не допускається.

19. Тверда шихта, відходи металу й розплаву, що переплавляються, якщо вони завантажуються в ківш, повинні бути сухими, без домішок масла.

20. Не дозволяється проводити плавку при почервонінні кожуха ковша з рідким відновником.

21. При використанні твердих відновників у технологічній інструкції, затвердженій уповноваженою особою підприємства, повинні бути відображені особливості їх застосування.

7. Гідрометалургійне та електрогідрометалургійне виробництво

1. У приміщеннях, де здійснюються мокрі технологічні процеси, холодної пори року повинна бути забезпечена плюсова температура в межах 16-20 град.С.

2. Апаратура для здійснення мокрих технологічних процесів повинна встановлюватися на фундаменти, що виступають над рівнем підлоги не менше 0,1 м.

3. Апаратура, установлена у виробничих приміщеннях, повинна мати антикорозійний захист зовнішніх поверхонь.

4. Усі ємнісні технологічні апарати (реактори, згущувачі, мішалки, агітатори та ін.) повинні бути максимально закриті та забезпечені місцевими відсмоктувачами.

5. Основне технологічне устаткування повинно бути зблокованим з відповідними системами витяжної вентиляції, що обладнані пристроями, які сигналізують про порушення нормального режиму роботи вентиляції.

При несправній вентиляції робота устаткування не дозволяється.

6. Витяжна вентиляція на всіх виробничих дільницях при періодичній роботі повинна вмикатися не менше ніж на 15 хвилин після її закінчення.

7. Уся ємнісна апаратура для агресивних рідин повинна мати сигналізатори верхнього рівня та автоматичні пристрої припинення подачі рідини.

8. На дільницях, де проводяться роботи, пов'язані з кислотами та іншими агресивними речовинами, на видних і легкодоступних місцях повинні бути установлені фонтанчики та раковини самодопомоги, підключені до господарсько-питного водопроводу.

9. Фланцеві з'єднання магістралей подачі кислот повинні мати захисні кожухи. У місцях переходів фланцеві з'єднання на магістралях не допускаються.

10. Приготування розчинів і електролітів повинно проводитися в окремих спеціально обладнаних приміщеннях, що мають витяжну вентиляцію.

11. При роботі з токсичними розчинами повинні бути вжиті заходи для запобігання розбризкуванню й розливанню їх на підлогу. У випадку розливання токсичних розчинів повинно бути негайно проведено прибирання, наприклад, вакуумним насосом через збірник, а підлога повинна бути ретельно промита водою зі шланга.

12. При готуванні розчинів сірчаної кислоти спочатку необхідно заливати воду, а потім кислоту. При готуванні суміші кислот сірчану кислоту необхідно заливати в останню чергу.

13. Поповнення електролізних ванн і апаратів водою, що має температуру 80-100 град.С, необхідно проводити невеликим струменем через спеціальний штуцер у кришці або під дзеркало розчину.

14. Не дозволяється експлуатувати апарати і трубопроводи при наявності течі агресивних і токсичних розчинів.

15. Огляд та ремонт кислотопроводів, вимірників кислоти, реакторів, насосів, відкриття запірної арматури на кислотних трубопроводах працівники повинні проводити в захисних окулярах і рукавичках.

16. Внутрішній огляд, очищення та ремонт ємностей, апаратів (реакторів, збірників та ін.) повинні здійснюватися за нарядом-допуском, виданим відповідно до НПАОП 27.0-4.02-90, з дотриманням таких вимог:

апарати повинні бути відключені від електродвигунів і живильних трубопроводів, напруга з електродвигунів повинна бути знята; на пускових пристроях повинен бути вивішений плакат : "Не вмикати! Ремонт!";

апарати повинні бути звільнені від розчинів та провітрені;

концентрація отруйних газів і парів в апаратах не повинна перевищувати санітарних норм;

спуск працівників в апарати допускається тільки у присутності керівника робіт;

при роботі усередині апарата двох і більше чоловік повітряні шланги і страхувальні мотузки від запобіжних поясів, що виведені з апарата, повинні бути розташовані в діаметрально протилежних місцях; вільний кінець мотузки повинен бути закріплений поза апаратом; забірний шланг протигаза повинен бути виведений з приміщення в зону чистого повітря;

для освітлення усередині апарата повинні застосовуватися переносні електричні світильники напругою 12 В;

при спуску або підйомі працівників з апарата руки їх повинні бути вільні від будь-яких предметів;

інструменти для очищення та ремонту апаратури повинні бути доставлені в апарат перед спуском у нього працівників.

17. Розкривати металеву тару, заповнену каустиком, хромовим ангідридом і подібними речовинами, необхідно за допомогою спеціального пристрою або на спеціальному стенді в ізольованій камері, обладнаній витяжною вентиляцією.

18. Не дозволяється проводити дробіння трифосфату, каустичної і кальцинованої соди відкритим способом.

19. Облаштування, експлуатація та ремонт електролізних установок повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21-98.

20. Ванни електролізних установок повинні виступати над рівнем підлоги на 0,75-0,85 м. Проміжки між ваннами повинні бути закриті козирками для запобігання потраплянню на підлогу розчинів під час перенесення катодних матриць.

21. Електролізні ванни й шинопроводи повинні бути ізольовані від землі, а збірні баки для електроліту заземлені.

На шинопроводах повинен бути пристрій для контролю ізоляції з сигналізацією про витікання струму.

22. Установка ізоляторів під ваннами та обслуговувальними майданчиками повинна виключати можливість потрапляння на них розчинів при випадкових переливаннях. Ізолятори повинні бути добре освітлені і доступні для очищення.

23. Очищення ізоляторів під шинами та ваннами працівники повинні проводити в захисних окулярах і гумових рукавичках, користуючись скребком з дерев'яною ручкою. Не дозволяється користуватися струмопровідними інструментами.

Під час очищення ізоляторів у сирих місцях під ноги необхідно підкладати сухий гумовий килимок. Драбина, що використовується при очищенні ізоляторів, повинна бути ізольована від підлоги.

24. Ходові та робочі зони підлоги вздовж рядів (серій) електролізних ванн повинні бути покриті дерев'яним настилом (ґратами), на який повинні бути укладені гумові доріжки.

25. Газовиділення з електролізних ванн повинні видалятися боковим відсмоктувачем.

26. Вентиляційні повітропроводи, виконані з металу, повинні бути електроізольованими від електролізних ванн і мати заземлення.

27. Комунікації водопостачання, стисненого повітря й вентиляційних систем у приміщенні електролізу у випадку їх прокладання на висоті менше 3 м повинні бути електроізольованими або огородженими.

28. Насоси і трубопроводи для циркуляції електроліту повинні бути ізольовані.

29. Для запобігання ураженню струмом слід дотримуватися вимог охорони праці під час роботи з ізоляційними прокладеннями в серіях.

30. Повітропроводи бокових відсмоктувань електролізних ванн одержання хрому повинні мати спеціальні краплевідбійники для уловлювання бризок електроліту перед надходженням газоповітряної суміші на очищення або вентустановку.

31. Умикати й перемикати серії можуть тільки відповідальні особи.

32. При тимчасовому розриві електричного кола на серії з утворенням електричної дуги не слід підходити до серії перед зніманням напруги.

33. Вимикання окремих ванн для ремонту та інших цілей, а також вмикання ванн допускається тільки у присутності уповноваженої особи.

34. Під час вивантаження катодних матриць з електролізних ванн повинна бути зроблена витримка для стікання електроліту у ванни. Ці роботи дозволяється виконувати тільки в гумових чоботах і рукавичках.

35. Роботи щодо промивання катодних матриць з осадом і знімання катодних осадів повинні бути механізованими.

36. Під час ремонту електролізних ванн повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку працівників.

8. Вакуумтермічне виробництво

1. Змішувальні барабани і змішувальні машини повинні бути герметизовані та обладнані аспіраційними установками.

2. Завантаження змішувачів не повинно перевищувати норм, установлених заводом-виготовлювачем.

3. Механізми перекидання змішувальних машин повинні бути обладнані кінцевими вимикачами.

4. Не дозволяється відкривати кришку змішувача та розвантажувати його вручну при працюючому механізмі змішування.

5. При відборі проб шихти з барабанного змішувача вручну привод його повинен бути знеструмлений і на пусковому пристрої вивішений попереджувальний плакат.

6. Брикетний прес повинен мати огородження і звукову сигналізацію, що вмикається перед його пуском.

7. Експлуатація брикетного преса повинна здійснюватися із застосуванням бирочної системи.

8. Не дозволяється під час роботи брикетного преса перебувати на пресі або виконувати будь-які роботи на ньому (регулювання тощо), а також очищати приямок преса.

9. Електричні печі опору повинні бути обладнані сигнальними лампами або світловими табло, які вказують на те, що піч перебуває під напругою.

При підйомі дверцят або кришки електропечі під час робочого процесу електронагрівачі повинні автоматично вимикатися, якщо є можливість випадкового дотику до них працівників.

10. Електричні печі повинні бути обладнані аспіраційними установками. Нерознімні і рознімні з'єднання корпусів електропечей повинні бути газонепроникні. У вогнетривкій частині кладки повинні бути передбачені температурні шви для компенсації теплового розширення.

11. Електричні печі повинні бути обладнані приладами для контролю електричного режиму та термопарами для контролю температури.

12. При виявленні течі води з системи охолодження піч повинна бути негайно вимкнена до усунення пошкодження.

13. Кришки електричних печей повинні мати надійні стопорні пристрої.

14. Вакуумна електрична піч опору повинна бути герметична та обладнана вакуумметром і манометром.

У випадку, якщо в електропечі відповідно до здійснюваного в ній технологічного процесу або в аварійних ситуаціях тиск може підвищуватися вище атмосферного, в конструкції повинні бути передбачені пристрої, що знижують цей надлишковий тиск.

15. Труби для викиду газу в атмосферу, що установлені після вакуумних насосів, повинні бути виведені вище гребеня покрівлі або ліхтаря не менше ніж на 4 м.

16. Не дозволяється проводити будь-які роботи щодо ремонту арматури на азотопроводі, що перебуває під тиском.

17. Проведення холодного і гарячого ремонтів усередині камер вакуумтермічної печі слід провадити з дотриманням заходів, що забезпечують безпеку працівників.

9. Облаштування і підготовка технологічного посуду

1. Під час провадження робіт щодо футеровки, сушіння та ремонту розливного посуду повинні бути передбачені заходи для забезпечення безпеки працівників.

2. Цапфи розливних ковшів повинні бути ковані та мати не менше восьмиразового запасу міцності.

Допускається облаштування запобіжних кілець на цапфах розливних ковшів за умов проточування цапф не більше 5% діаметра, передбаченого проектом.

3. Знос цапф ковшів в усіх вимірюваннях не повинен перевищувати 10% від початкових розмірів.

За станом цапф ковшів повинен бути організований нагляд.

При ремонті кожуха ковша необхідно дотримуватися тих самих вимог, що і при його виготовленні.

4. Центр ваги ковшів, наповнених до країв металом або шлаком, повинен бути нижче опорних точок цапф не менше ніж на 200 мм.

5. Не дозволяється проводити нарощування ковшів для збільшення їх ємності.

6. Ковші та інший посуд для прийому рідкого металу і шлаку повинні заповнюватися нижче верхнього краю не менше ніж на 100 мм.

7. Ковші, шлаковні, виливниці та інший посуд для прийняття або розливання металу і шлаку повинні бути просушені до повного видалення водяних парів.

8. Сушіння ковшів повинно проводитися у спеціальних місцях, що обладнані пристроями для видалення продуктів горіння.

9. Нагляд за станом розливного посуду, порядок оглядів і норми вибраковування його повинні бути передбачені інструкцією, затвердженою уповноваженою особою.

10. Очищення ковшів після розливання металу повинно бути механізованим. Для захисту від тепловипромінювання при очищенні ковшів повинні застосовуватися екрани.

11. Не дозволяється проводити ремонт посуду для металу і шлаку під льоткою печі. Ремонт указаного посуду повинен проводитися у спеціально відведеному місці.

Ремонт і футеровка ковшів повинні проводитися на спеціально установлених стендах, що обладнані майданчиками зі сходами, або в ремонтних ямах.

Проміжок між стінками ями та ковшем повинен бути закритим спеціальними майданчиками.

Не дозволяється виконувати роботи, стоячи на борту ковша. Для доступу всередину ковша повинна застосовуватися драбина з захватом за борт ковша.

12. У розливному прольоті повинні бути спеціальні пристрої для установлення знімних траверс, а також стенди для установлення ковшів, конструкція яких не дозволяє установлювати їх безпосередньо на підлогу.

10. Розливання феросплавів

1. У плавильних цехах, що будуються або перебувають на реконструкції, розливання феросплаву на блок (підлогові виливниці, полігон) не допускається.

У діючих цехах розливання феросплавів на блок дозволяється при наявності справних блокувань, світлової сигналізації та аспірації, також необхідно передбачити заходи, що забезпечують безпеку працівників.

2. У цехах, що будуються або перебувають на реконструкції, прибирання та доставка металу в охолоджувальне відділення повинні бути повністю механізованими.

3. Не дозволяється загущати шлак у ковші сміттям або сирим заправним матеріалом. Для загущення шлаку біля місць розливання металу або біля горна повинні бути в наявності необхідні сухі матеріали.

4. Перед транспортуванням краном ківш з рідким металом необхідно трохи підняти на висоту не більше 0,1 м, переконатися в надійності дії гальма механізму підйому крана та у правильності зачеплення ковша.

Ківш з металом або шлаком при транспортуванні повинен бути піднятий над зустрічними предметами не менше ніж на 0,5 м.

5. При транспортуванні ковша з металом краном працівник, що обслуговує горн, зобов'язаний супроводжувати його до місця розливання, при цьому перебувати від ковша на відстані не менше ніж 5 м.

6. Перед розливанням металу працівник, що обслуговує горн, зобов'язаний обробити кірку шлаку в ковші. Якщо метал з ковша не зливається через утворення кірки, розливання повинно бути негайно припинене, а ківш поданий на оброблення носка.

7. Під час розливання металу виконання будь-яких інших робіт у районі розливання і перебування там працівників, що не мають стосунку до цієї роботи, не дозволяється.

8. При розливанні та остиганні металу повинні забезпечуватись умови, що виключають можливість травмування працівників зливками, що рвуться.

Навантаження зливків низьковуглецевого ферохрому дозволяється на платформи та в короби з високими бортами або у звичайні короби, встановлені у спеціальному укритті.

Передавання плавок до складу готової продукції повинно проводитися тільки після повного розтріскування зливків.

9. Не дозволяється охолоджувати зливки, ковші й виливниці у грануляційних баках.

10. Не дозволяється провадити вивалювання шлакових гарнісажів у ківш при наявності в ньому рідкого шлаку або металу.

11. При розливанні металу під шлак виливниці до початку розкладання шлаку повинні бути вивезені з розливного прольоту в цех сепарації шлаків або в охолоджувальний проліт при наявності в ньому спеціально відведених і огороджених місць для остигання зливків.

12. Конвеєрні машини для розливання феросплавів, що розташовані на естакадах поза будівлею, повинні бути обладнані навісом з вогнестійкого матеріалу вздовж усього конвеєра.

13. Робочий майданчик розливної машини в розливному прольоті повинен мати з обох боків входи (виходи), обладнані сходами.

З обох боків конвеєра повинні бути облаштовані обслуговувальні майданчики шириною не менше 1 м.

14. Простір під конвеєрами розливної машини повинен бути з усіх боків огороджений ґратами або поручнями. В огородженнях повинні бути передбачені дверці. Прохід, облаштований під стрічками, повинен бути огороджений міцним навісом.

15. Над устаткуванням і апаратами, що установлені під стрічками, повинні бути влаштовані навіси для захисту їх від можливого падіння чушок сплаву.

Не дозволяється розміщувати під стрічками запірну й регулювальну арматуру.

16. Пульт керування розливною машиною повинен бути розташований таким чином, щоб було видно весь робочий майданчик кантувальної камери. Пульт повинен бути обладнаний двосторонньою гучномовною або світлозвуковою сигналізацією для зв'язку з працівниками, що обслуговують розвантажувальну частину конвеєра, а також подібним зв'язком з машиністами кранів розливного прольоту і складу готової продукції. На пульті повинен бути пристрій аварійного вимикання конвеєрних стрічок розливної машини.

17. Оглядове вікно камери кантувача повинно бути закрите жаростійким склом або металевою сіткою з чарунками не більше 2 мм.

18. Для стікання води у відстійники під конвеєрами повинні бути облаштовані спеціальні жолоби, закриті ґратами.

Прибирання екрана з відстійників повинно бути механізованим.

19. Для обслуговування основної частини розливної машини повинні бути передбачені вантажопідіймальні пристрої.

20. Приготування вапняного молока для кількох розливних машин повинно бути централізованим і здійснюватися в окремому приміщенні. Усі операції щодо приготування вапняного молока, підготовки й доставки вапна повинні бути механізованими.

21. У приміщеннях приготування вапняного молока та обприскувачів повинно бути передбачене гідрозмивання підлоги.

22. Канави для стікання відпрацьованого вапняного молока повинні бути перекриті легкими знімними плитами, а відстійники огороджені поручнями.

23. Металеві конструкції галереї і розливної машини повинні бути захищені стійкими антикорозійними покриттями.

24. При установленні розливних машин у галереях і застосуванні води для охолодження зливків повинен бути забезпечений відвід пари.

25. Конструкція кантувального пристрою розливної машини повинна забезпечувати стійкість і надійність кріплення розливного ковша, повільний нахил його з регульованою швидкістю, мінімальне розбризкування металу при розливанні та мати обмежувач нахилу ковша.

26. Кантувальний пристрій розливної машини, що розташований у приміщенні, повинен бути обладнаний аспіраційною установкою.

27. Кріплення виливниць до кілець ланцюга конвеєра повинно забезпечувати можливість швидкої й безпечної їх заміни. Конструкція та матеріал виливниць повинні забезпечувати високу їх стійкість і виключати можливість застрягання чушок.

28. Швидкість руху стрічки конвеєра розливної машини та система охолодження повинні забезпечувати повне затвердіння зливків металу до виходу їх із виливниць.

29. Для видалення бризок металу, що потрапляють при розливанні під виливниці, між конвеєрами повинні бути установлені похилі плити для очищення їх від скрапу та окалини гідрозмиванням або ручним способом.

30. Вибивання чушок металу з виливниць повинно бути механізованим.

31. Розливна машина повинна бути обладнана світлозвуковою сигналізацією. Звукові і світлові сигнали повинні подаватися перед початком розливання.

32. У системі гідропривода кантувача конвеєрної машини необхідно застосовувати негорючі й нетоксичні рідини.

У випадку застосування в гідроприводі мастила мають бути передбачені протипожежні заходи.

33. Установлення і знімання ковша з кантувача слід здійснювати під керівництвом машиніста розливної машини. Під час подачі ковша перебувати в камері кантувального пристрою не дозволяється.

34. Перед розливанням металу машиніст розливної машини повинен переконатися в надійності кріплення ковша в кантувальному пристрої. Упори ковша для захоплення не повинні мати надрізів, тріщин та інших дефектів.

35. Жолоб розливної машини слід регулярно очищати від застиглих металевих часток і заправляти сухим піском. Після тривалої зупинки жолоб повинен бути просушений.

36. Виливниці перед розливанням металу повинні бути покриті вапняним або іншим спеціальним розчином і висушені.

Покриття виливниць розливної машини вапняним або будь-яким іншим розчином повинно бути механізованим.

37. При наявності води або льоду під конвеєром або кантувачем, а також у виливницях пуск розливної машини не дозволяється.

38. Очищення форсунок вапняного розчину обприскувача та ванни охолодження виливниць необхідно здійснювати при вимкнутому насосі в захисних окулярах та гумових рукавичках. Не дозволяється проводити очищення форсунок, коли вони перебувають під тиском.

39. Не дозволяється заливати метал у тріснуті й прогорілі виливниці.

40. Розвантаження чушок з розливної машини повинно здійснюватися в сухі короби.

41. Прибирання з-під розливної машини зливків, що впали під час розливання, слід проводити тільки під час зупинки машини з вилученням ключа-бирки.

42. Тверді матеріали, що використовуються при суспензійному розливанні, повинні бути сухими. Подавання їх повинно бути регульованим.

43. Приямок для приймання феросиліцію повинен бути сухим. Охолодження блоку водою не допускається.

Керування процесом розливання здійснюється з пульта керування, обладнаного припливно-витяжною вентиляцією, із забезпеченням підпору повітря. Оглядове вікно пульта повинно бути закрите жаростійким склом або металевою сіткою з чарунками не більше 2 мм для захисту від бризок сплаву та тепловипромінювання.

11. Грануляція феросплавів

1. Номенклатура феросплавів, для яких допустима грануляція, установлюється уповноваженою особою.

Не дозволяється проводити грануляцію феросплавів, що активно взаємодіють з водою з виділенням водню.

2. Процес грануляції повинен бути організований у проміжному грануляційному лотку, розташованому між приймачем металу і гранбаком.

3. Витрати та тиск води, що використовується при грануляції феросплавів, повинні бути регламентовані технологічною інструкцією, затвердженою уповноваженою особою.

4. Технічна вода, що використовується для грануляції сплавів, повинна підлягати очищенню від механічних домішок для запобігання засміченню форсунок.

5. Випуск металу з ковша у грануляційний бак повинен здійснюватися через приймач, надійно установлений біля бака. Внутрішній обсяг приймача та розмір контрольного вічка повинні забезпечувати безпечну грануляцію.

6. Носок жолоба повинен бути установлений за центром потоку води, що виходить із форсунки. Не дозволяється провадити грануляцію сплавів при зруйнованій футеровці жолоба.

Відстань між дном носка і верхнім рядом отворів форсунки при мінімальних витраті і тиску повинна бути не більше 0,3 м.

7. Грануляційні установки для грануляції феросиліцію й феросилікохрому повинні бути обладнані кантувальними пристроями для зливу металу з ковша через носок.

Кантувальний пристрій повинен мати обмежувач нахилу ковша.

8. Грануляція переробного силікомарганцю та ферохрому, 45% феросиліцію дозволяється за допомогою електромостового крана через приймач.

Під час переливання ферохрому через носок ковша у приймач слід дотримуватися заходів безпеки.

9. Грануляційні установки повинні бути обладнані світловою сигналізацією за установленими параметрами тиску води. Кантувальні пристрої повинні бути зблоковані з приладом визначення тиску води з автоматичним припиненням грануляції при зниженні тиску води нижче допустимого.

10. Для усунення потрапляння гранул або шлаку у водостічні магістралі біля грануляційного бака повинен бути облаштований відстійник, який необхідно своєчасно очищати.

11. Для зручності та безпеки обслуговування грануляційні установки повинні бути обладнані майданчиками з огородженнями.

12. Пульт керування грануляційною установкою повинен бути розташований у безпечному місці. З пульта керування повинні бути добре видні ковші, приймач, форсунки і струмені води та металу.

13. Грануляційні баки повинні бути максимально закриті та обладнані витяжною вентиляцією, що забезпечує повне видалення пари, яка утворюється під час грануляції.

14. Перед грануляцією металу повинна бути ретельно перевірена справність кантувального пристрою, зливного жолоба й форсунок. Приймач повинен бути заправлений сухим матеріалом - піском, гранульованим металом.

15. Під час процесу грануляції металу забороняється перебування працівників у радіусі не менше 10 м.

16. При зниженні тиску води нижче допустимого або припиненні подачі води грануляція металу повинна бути негайно припинена. У цьому випадку при грануляції переробного ферохрому сплав повинен бути злитий у посуд, який має бути поруч.

17. Очищення грануляційних баків від металу повинно бути механізованим.

18. Ремонтні роботи всередині бака, а також його очищення від залишків металу вручну з відкачуванням води повинні провадитися за нарядом-допуском, виданим згідно з НПАОП 27.0-4.02-90, із складанням проекту організації робіт, з обов'язковим виконанням таких вимог:

спуск у бак повинен провадитися спеціальною драбиною;

для освітлення всередині бака повинні застосовуватися переносні лампи напругою не вище 12 В;

спускати насос або тару для металу в бак і піднімати їх з бака необхідно тільки за відсутності працівників у баку;

роботи в баку повинні виконуватися в гумових чоботах;

на час роботи в баку повинні бути вивішені попереджувальні знаки;

про роботу в баку повинні бути попереджені машиністи мостових кранів;

повинна бути виключена можливість проведення робіт і переміщення вантажів над баком;

біля баку повинен бути спостерігач.

12. Оброблення, складування та відвантаження феросплавів

1. Установки бутобоїв для розбивання зливків феросплавів повинні розташовані й облаштовані так, щоб забезпечувати безпеку працівників на сусідніх дільницях.

У діючих цехах установки бутобоїв повинні бути обладнані захисними огородженнями, що запобігають розлітанню шматків металу.

У цехах, що будуються або реконструюються, установки бутобоїв повинні бути замкнені у звукоізолювальні камери.

2. Механізм пересування бутобоя повинен бути обладнаний кінцевими вимикачами. Рейкові колії установки повинні мати тупикові упори.

3. Пульт керування установкою бутобоя повинен мати сітчасте огородження, що забезпечує безпеку працівника, який працює на установці. При роботі на установці необхідно користуватися захисними окулярами.

4. Повітряні шланги й зубило повинні мати кріплення, що виключає їх зривання під час роботи установки.

5. Настроювання та перевірка роботи бутобоя повинні провадитися на спеціальній підставці для зубила, виготовленій з дерева або кольорового металу.

6. Навантаження металу в короби після розбивання зливків бутобоєм повинно бути механізованим.

7. По закінченні роботи, а також під час ремонту й ревізії установки бутобоя повітряна магістраль повинна бути вимкненою, а повітря випущене.

8. Облаштування й експлуатація копрових установок для дробіння феросплавів повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.

9. Усі рухомі частини механізмів щокової дробарки повинні мати огородження. Зів дробарки повинен мати укриття, що запобігає вилітанню шматків металу під час дробіння.

10. Бункер дробарки повинен бути закритий ґратами з розміром чарунок, що не перевищує розмір зіва дробарки.

При розмірі чарунок ґрат більше 300 мм отвір бункера повинен бути огороджений поручнями або обслуговувальні майданчики повинні бути розташовані нижче верху бункера на 1,1 м.

11. Дробильні й сортувальні вузли повинні бути закриті й обладнані аспіраційними установками.

12. Навантаження феросплавів для дробіння повинно бути механізованим.

13. Приямок, що облаштовується біля дробарки для видачі подрібненого матеріалу, повинен бути огороджений поручнями та обладнаний сходами. Опускати у приямок і піднімати з нього короби при перебуванні у приямку працівників не дозволяється.

14. Під час дробіння феросплавів, пил яких має пірофорні властивості, а в суспендованому стані є вибухонебезпечним або пожежонебезпечним (силікокальцій, модифікатори з магнієм, феротитан, кремній кристалічний, феромарганець, марганець металевий, високопроцентний феросиліцій та ін.), повинні бути вжиті заходи щодо максимального видалення пилу від дробильних агрегатів, а також щодо своєчасного та регулярного очищення від нього агрегатів і аспіраційних установок.

Конструкція повітроводів аспіраційних установок повинна виключати можливість відкладення в них пилу.

15. Аспіраційні установки дробильних агрегатів для силікокальцію й модифікаторів з магнієм повинні бути у вибухозахищеному виконанні та оснащені розривними мембранами і вихлопними трубами для відводу вибухових газів, водню, а також датчиками контролю вмісту водню. Скидні устя вихлопних труб повинні бути захищені від проникнення атмосферних опадів. Цілісність захисних насадок необхідно щодня перевіряти. Дробіння цих сплавів повинно провадитися з вживанням заходів, що запобігають утворенню пожежонебезпечного середовища (інертний газ, флегматизація, мікроансулювання тощо).

16. Не дозволяється проводити дробіння карбіду кальцію при наявності вологи на навантажувальному майданчику дробарки, в її лотках та у приймальному конусі.

17. Опалення охолоджувального відділення та відділення упакування, складу готової продукції для карбіду кальцію, а також тамбур-шлюзів, як правило, не передбачається. Опалення може передбачатися для окремих зон у відділенні пакування. Опалення необхідно передбачати тільки повітряне, суміщене з припливною вентиляцією.

Прокладення трубопроводів теплофікації та пари через виробничі приміщення не допускається.

18. Вентиляція при виробництві карбіду кальцію повинна здійснюватися за такими умовами:

а) в охолоджувальному відділенні необхідно передбачати не менше дванадцятиразового, а у відділенні упакування і на складі готової продукції - не менше восьмиразового, постійно діючого повітрообміну протягом години;

б) повітрообмін в охолоджувальному відділенні необхідно перевіряти за умови асиміляції тепловиділень у теплий період року від зливків карбіду кальцію, що остигають, і сонячної радіації, при цьому температура повітря в робочій зоні повинна бути не більше ніж на 5 град.С вище температури зовнішнього повітря;

в) на технологічному отворі між відділенням пакування і складом готової продукції необхідно передбачати повітряну завісу, при цьому кількість повітря, що подається повітряною завісою, необхідно враховувати при розрахунку повітрообміну у відділенні пакування;

г) повітря, що подається для опалення зон у відділенні упакування, при розрахунку повітрообміну не враховується;

ґ) при розрахунку повітрообміну приміщень необхідно враховувати повітря, що видаляється через місцеві витяжки при роботі аспіраційної системи у режимі чергової вентиляції.

19. У тамбур-шлюзи необхідно подавати припливне повітря, витрати якого повинні здійснюватися з розрахунку утворення і підтримування в них надлишкового тиску при закритих дверях на 10-20 Па (1-2 мм вод. ст.) вище тиску, ніж у захищеному приміщенні. Повітря, що подається в тамбур-шлюзи, при розрахунку повітрообміну в сусідніх приміщеннях не враховується.

20. Подачу повітря необхідно здійснювати в робочу зону. Максимальна швидкість руху повітря у струмені при вході в обслуговувану зону, не повинна перевищувати 1 м на секунду.

21. Повітрообмін в охолоджувальному відділенні необхідно організовувати з природним спонуканням, при цьому приплив повітря слід здійснювати через аспіраційні поворотні панелі, а витяжку - через аспіраційний ліхтар, обладнаний поворотними на вертикальній осі щитами та вітрозахисними щитами.

При неможливості організації повітрообміну з природною вентиляцією необхідно передбачати подачу припливного повітря зі штучною вентиляцією, а природну витяжку - через аспіраційний ліхтар.

Повітрообмін у відділенні пакування та на складі готової продукції необхідно здійснювати шляхом подачі припливного повітря зі штучною вентиляцією, а природну витяжку - через жалюзійні ґрати, розташовані під дахом.

22. Самостійні припливні системи повинні бути запроектовані для груп приміщень:

а) охолоджувального відділення;

б) відділення пакування і складу готової продукції з урахуванням подачі повітря на повітряну завісу;

в) тамбур-шлюзів.

Устаткування припливних установок повинно розміщуватися в окремих приміщеннях, як правило, у будівлі, що стоїть окремо.

23. Припливні установки повинні бути обладнані двома вентиляторами: робочим і резервним, електропостачання яких здійснюється за першою категорією надійності. При виході з ладу робочого вентилятора резервний повинен вмикатися автоматично.

Повітрозабір у припливних системах повинен бути розміщений на відстані не ближче 10 м по горизонталі від приміщень, що обслуговуються.

Устаткування припливних систем можна експлуатувати у звичайному виконанні за умови установлення в повітроводі на виході з приміщень вибухозахищеного зворотного клапана.

24. У випадку примикання приміщення припливної установки до приміщення, яке обслуговується, необхідне облаштування додаткового вогнезатримувального клапана.

Клапани й заслінки, що установлені всередині обслуговуваних приміщень, повинні бути у вибухозахищеному виконанні.

25. Для визначення об'єму повітря, що відсмоктується від устаткування при виробництві карбіду кальцію, необхідно враховувати швидкість руху повітря через нещільності в технологічному устаткуванні, яка дорівнюється 2,6 м/с.

26. Аспіраційна система повинна працювати постійно в одному з двох режимів:

а) режимі робочої вентиляції при працюючому технологічному устаткуванні;

б) режимі чергової вентиляції при непрацюючому технологічному устаткуванні - режимі провітрювання технологічного та аспіраційного устаткування.

Продуктивність чергової вентиляції повинна становити 50% від продуктивності робочої вентиляції.

До складу аспіраційної системи повинна входити припливна продувна система, продуктивність якої має становити 20-30% від продуктивності робочої вентиляції.

27. Кожний технологічний вузол мати самостійну аспіраційну систему. Технологічне устаткування має бути зблоковане з аспіраційною системою в режимі робочої вентиляції.

Вмикання в роботу аспіраційної системи в режимі робочої вентиляції повинно здійснюватися за 10 хвилин до вмикання технологічного устаткування, а перехід на режим чергової вентиляції - через 10 хвилин після вимкнення технологічного устаткування.

28. В аспіраційній установці необхідно контролювати такі параметри:

а) вміст ацетилену після тягодуттьових машин;

б) перепад тиску до і після пилоуловлювача.

Експлуатація аспіраційної системи повинна здійснюватися при концентрації ацетилену до 0,46-0,575% об'ємних (20,5% від нижньої концентраційної границі займання (далі - НКГЗ) ацетилену).

Аспіраційна установка і технологічне устаткування повинні вимикатися:

а) при підвищенні концентрації ацетилену вище 0,46-0,575% об'ємних (20,5% від НКГЗ);

б) при різкому падінні до 500 Па (50 кгс/кв.см) перепаду тиску перед і після пилоуловлювача.

При підвищенні концентрації ацетилену до значення, що вказано в підпункті "а", повинна вмикатися продувна вентиляція.

29. Вивантаження пилу з бункерів під циклонами необхідно здійснювати щозміни, при цьому аспіраційна система повинна працювати в режимі чергової вентиляції. Електропостачання устаткування повинно здійснюватися за першою категорією надійності.

Усе устаткування необхідно установлювати у вибухозахищеному виконанні.

30. Як вибухозахищені пилоуловлювачі допускаються до установлення циклони типу СКЦН-34 за ОСТ 26-02-759-80 зі сталі 12Х18Н10Т, які необхідно дообладнати розривними мембранами.

При неможливості розміщення на циклоні розрахункової площі розривних мембран допускається зменшення їх площі до 50% розрахункової за умов підсилення корпусів циклонів на сприйняття надлишкового тиску 0,2 МПа (2 кгс/кв.см).

Розривні мембрани повинні установлюватися на верхній кришці циклонів та у верхній частині бункерів під циклонами.

31. Для відводу вибухових газів після розривних мембран необхідно установлювати вихлопні труби. Вихлопні труби повинні бути вертикальні або з нахилом під кутом не менше 45 градусів. Довжина вихлопних труб повинна бути не більше 10 діаметрів; перетин вихлопної труби повинен бути не менше перетину розривної мембрани.

Вихлопні труби слід встановлювати таким чином, щоб виключалася можливість потрапляння газів, що викидаються під час вибуху, на робочі місця і в проходи, а також на кабельні лінії.

Скидні устя вихлопних труб повинні бути захищені від проникнення атмосферних опадів. Цілісність захисних насадок повинна перевірятися щодня.

32. Пиловентиляційне устаткування повинно розміщуватися таким чином:

а) пилоуловлювач - на відстані не менше 10 м від будівлі;

б) вентилятор - на відкритому повітрі під навісом.

33. Вузли подрібнення феросплавів у кульових і стержневих млинах повинні бути обладнані системою механізованого завантаження подрібнених феросплавів, відповідними огородженнями, укриттями і системою аспірації пилу, при несправності яких експлуатація вузла не дозволяється.

34. При подрібненні у млинах феросплавів, пил яких пожежовибухонебезпечний, необхідно вживати заходів, що виключають можливість вибуху або виникнення пожежі. Під час помолу карбіду кальцію повинні застосовуватися газоаналізатори на визначення вмісту ацетилену.

35. Млини та вузли завантаження і вивантаження матеріалів повинні бути герметичними та виключати викид газів і пилу.

36. Під час роботи млина у розмельному приміщенні повинні бути закриті усі двері та увімкнені світлові попереджуючі табло.

37. Перевезення порошків слід провадити в закритих саморозвантажних контейнерах. Конструкція контейнерів і майданчиків для установлення їх при складуванні та пересипанні повинна виключати можливість іскроутворення.

38. Приміщення й устаткування, в яких зберігаються або застосовуються активні феросплави, що взаємодіють з водою, повинні прибиратися сухим способом.

39. У приміщенні помолу не дозволяється палити й застосовувати відкритий вогонь. Ремонт устаткування із застосуванням зварювальних робіт, відкритого вогню повинен проводитися відповідно до вимог пожежної безпеки.

40. Для передачі пилу й відсівів карбіду кальцію на утилізацію їх необхідно затарювати у спеціальні контейнери, виконані з неіскристої сталі з вмістом хрому не менше 18%.

41. При завантаженні пилу або відсівів карбіду кальцію в контейнер і вивантаженні з нього необхідно забезпечувати повну герметизацію, що виключає потрапляння пилу у виробничі приміщення.

42. Для запобігання потраплянню вологи зберігання заповнених і порожніх контейнерів повинно здійснюватися в закритих приміщеннях.

43. У приміщенні, де зберігаються контейнери, що заповнені пилом або відсівами карбіду кальцію, повинен бути установлений газоаналізатор, що виключає наявність горючих газів, з настроюванням на 20% від нижньої границі займистості.

Ємність складу контейнерів з пилом або з відсівами карбіду кальцію не повинна перевищувати дводобового запасу.

44. Прибирання пилу на робочих місцях при виробництві карбіду кальцію повинно проводитися щозміни при зупиненому технологічному устаткуванні. Генеральне прибирання у приміщенні треба проводити один раз на місяць.

Пил з поверхонь повинен змітатися невеликими порціями неіскристими інструментами в герметичну тару, яка після прибирання повинна видалятися з приміщення. Вологе прибирання не допускається.

45. Технологія виробництва феросплавів повинна забезпечувати максимальне скорочення або ліквідацію операцій щодо очищення металу після розливання і дробіння сплаву.

46. Не дозволяється очищати гарячий метал. При очищенні металу необхідно користуватися захисними окулярами.

47. Упакування феросплавів у тару повинно бути механізованим.

48. Силікокальцій, феросиліцій, модифікатори з магнієм, карбід кальцію та інші феросплави, що можуть при наявності вологи і тривалому зберіганні утворювати вибухонебезпечні та токсичні пари, потрібно упаковувати тільки в суху, герметично закриту тару.

49. Усі операції у складах готової продукції щодо дробіння, сортування, упакування та навантаження у вагони феросплавів повинні бути механізованими.

50. Підлога складів готової продукції повинна бути механічно стійкою.

51. Складування коробів з металом за висотою повинно провадитися в один ряд.

Допускається, як виняток, складування у два ряди за умов забезпечення стійкого положення коробів і безпечного виконання робіт щодо зачеплення і переміщення їх.

52. Складувати ящики з металом за висотою можна не більше ніж у чотири ряди, а барабанів з металом - не більше ніж у два ряди.

53. Між штабелями металу, що складується в тарі, повинні бути проходи шириною, що визначається місцевими умовами безпечного проведення робіт, але не менше 1 м.

54. Силікокальцій, модифікатор з магнієм повинні поставлятися споживачам тільки упакованими в металеві барабани або дерев'яні ящики. Для запобігання накопиченню газів у верхній частині барабана повинен бути облаштований отвір діаметром 3-6 мм.

Зберігати барабани і ящики з силікокальцієм, модифікатором з магнієм слід у приміщенні або під навісом в умовах, що виключають потрапляння на них вологи.

55. Пусті барабани з-під карбіду кальцію повинні ретельно очищатись від пилу і зберігатися у спеціально відведених місцях.

56. Навантаження феросплавів у вагони та пересування вагонів при навантаженні їх феросплавами на вузлах навантаження повинні бути механізованими.

57. Під час навантаження феросплавів за допомогою навантажувачів під колеса вагонів необхідно підкладати башмаки, а отвір між вагонами та навантажувальною рампою повинен бути перекритий містком з упорами.

Для освітлення всередині вагона дозволяється застосовувати переносні світильники напругою 36 В.

13. Шлакопереробка

1. У цехах, що будуються або перебувають на реконструкції, переробка шлаку повинна здійснюватися в окремих будівлях або приміщеннях.

У діючих цехах при відсутності окремих шлакоперероблювальних цехів або дільниць місця охолодження та відвантаження шлаку повинні бути максимально віддалені від печей. Відділення первинної переробки шлаків з усіх сторін, за винятком отворів для в'їзду транспорту, повинно бути огороджено. Конструкція й висота огородження повинні виключати викиди шлаків з відділення.

Безпечна відстань від відсікання первинної переробки шлаків до службових і побутових приміщень, тротуарів і проїзних доріг повинна бути не менше 50 м і визначатися проектом.

2. Шлаки, що розсипаються, повинні вивозитися з цеху гарячими (до їх розкладення).

3. Колії у плавильних цехах для шлаковозів, шлакові ковші й думпкари для прийняття гарячого шлаку повинні бути сухими, очищеними від снігу й льоду.

4. Керування кантуванням шлакових ковшів повинно бути дистанційним. Електроживлення шлаковозів повинно здійснюватися кабелем, що приєднується до шлаковоза за допомогою з'єднувальної муфти. Прокладання кабелю повинно виключати можливість потрапляння на нього гарячого шлаку.

5. Шлакові ковші при установленні на шлаковози повинні бути закріплені на всі упори.

6. Перед кантуванням шлакових ковшів шлаковози повинні бути закріплені для виключання їх перекидання.

7. Обприскування шлакових ковшів вапняним молоком і його приготування повинні бути повністю механізованими; ці операції повинні проводитися на спеціальних установках, що забезпечують безпеку робіт.

8. Шлаковози повинні бути обладнані механізмами кантування (повороту) чаші з електричним приводом і дистанційним керуванням. Механізм кантування повинен виключати самочинне повертання чаші.

9. Рама шлакового візка повинна бути обладнана захватами, за допомогою яких перед зливом шлаку шлаковозний візок повинен бути закріплений на рейках.

10. Шлаковозні чаші та інший технологічний посуд, призначений для транспортування залізничним транспортом, повинні заповнюватися нижче верхньої кромки не менше ніж на 150 мм.

11. Під час розливання феросплавів під шлак розділення зливків металу і шлаку при відсутності у плавильному корпусі герметичних установок для цього повинно бути організоване поза цехом.

12. Усе технологічне устаткування в цеху сепарації шлаків повинно бути герметичним і забезпеченим системами аспірації для видалення пилу. Прибирання пилу і просипу повинно бути механізованим.

13. У цехах, що будуються, прибирання скордовин металу з колосникових ґрат приймальних бункерів повинно бути механізованим.

14. Не допускається вивалювання на колосникові ґрати шлаку, в якому може залишатися частина його, що не затверділа.

Під час вивалювання шлаку після випуску або розливання, а також при виконанні робіт щодо очищення бункерів від шлаку, що залежався, повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку працівників.

15. Охолоджувальний проліт повинен бути обладнаний стендами для установлення шлакових ковшів.

16. Плавки, що розлиті у виливниці під шлак, повинні кантуватися на колосникові ґрати тільки після повного затвердіння.

Знімати зливки металу з колосникових ґрат і транспортувати їх на залізничну платформу дозволяється тільки після повного розкладення шлаку.

17. Очищення внутрішніх порожнин повітряного сепаратора від шлаку, який зцементувався, повинно проводитися після вимкнення сепаратора від мережі. Працівники, які виконують роботу в сепараторі, повинні користуватися запобіжними засобами (пояси з мотузками, захисні окуляри, респіратори, драбина) і освітленням напругою не вище 12 В. Повинно бути забезпечене постійне спостереження за працюючими в сепараторі не менше ніж двома особами.

18. Вивантаження шлаку й металу з бункерів відділення магнітної сепарації, завантаження вагонів відсепарованим шлаком і пакування його в тару повинні бути повністю механізованими.

19. На розливання шлаків на конвеєрних розливних машинах поширюються вимоги пунктів 12 - 40 глави 10 розділу V цих Правил.

20. Грануляцію феросплавних шлаків можна здійснювати водою, стислим повітрям або водою і стисненим повітрям одночасно.

21. Основні параметри грануляційних установок (тиск і витрати води, повітря, глибина грануляційного басейну тощо) повинні визначатися проектною організацією.

22. Змінювати установлені параметри грануляційних установок на підприємстві можливо тільки за узгодженням з проектною організацією.

23. Грануляційні установки, розташовані всередині будівель, повинні бути обладнані аспіраційними системами, що забезпечують повне віддалення пари.

24. Керування кантуванням ковшів при будь-якому способі грануляції повинно бути дистанційним з пульта гранустановок, що розташований не ближче 10 м від місця зливу шлаку.

Пульти гранустановок повинні бути вогнестійкими та захищеними від пари і бризок шлаку.

25. Під час грануляції шлаку перебування працівників і розташування вантажопідіймальних кранів поблизу установки, а також виконання маневрових залізничних робіт не допускається.

26. Пробивання кірки шлаку в ковші перед грануляцією повинно бути механізованим.

27. Залізничні колії для вивезення гранульованого шлаку повинні бути обладнані лотками, що забезпечують стік води і шлаку, який просипався, назад у грануляційний басейн або стічні канави.

VI. Вимоги безпеки під час ремонту та очищення
агрегатів і устаткування

1. Загальні вимоги

1. Агрегати та устаткування феросплавних цехів повинні підлягати оглядам, обслуговуванню й ремонтам відповідно до вимог Правил охорони праці під час ремонту устаткування на підприємствах чорної металургії, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 20.08.2008 N 183, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.09.2008 за N 863/15554 (далі - НПАОП 27.1-1.06-08).

2. У феросплавних цехах капітальні і поточні ремонти агрегатів і устаткування повинні проводитися за розробленими і затвердженими проектами організації робіт. У проектах організації робіт повинні вказуватися заходи щодо забезпечення безпечних умов праці на кожний ремонт і відповідно до чинної нормативної документації повинна бути призначена особа, відповідальна за проведення ремонту.

3. Відповідно до НПАОП 27.1-1.06-08 перед початком ремонтних робіт усі працівники, що беруть участь у ремонті, повинні бути ознайомлені з проектом організації робіт.

4. Не дозволяється використовувати трубопроводи та їх несучі колони як опори для підіймання вантажів.

Будівельні конструкції можна використовувати для кріплення лебідок, блоків лише після перевірки їх несучої здатності.

5. Під час складування на майданчику лісу, цегли та інших матеріалів для виконання ремонтних робіт необхідно залишати проходи між штабелями матеріалів шириною не менше 1 м. Висота штабелів не повинна перевищувати 1,5 м.

6. Під час провадження налагоджувальних робіт і оглядів механізмів, на які поширюється бирочна система, повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку працівників.

7. Розбирання риштувань повинно проводитися зверху вниз за поверхами та ярусами. Опускання елементів риштування вниз повинно здійснюватися механізованим способом. Перед розбиранням риштування повинні бути очищені від сміття.

8. Розбирання риштування повинно здійснюватися під безпосереднім наглядом особи, відповідальної щодо провадження цих робіт.

9. Після закінчення ремонтних робіт повинно бути здійснене пофарбування устаткування згідно з ремонтною відомістю.

10. Для зберігання запасів деталей і устаткування в цехах повинні бути передбачені складські приміщення або майданчики, що обладнані вантажопідіймальними засобами.

11. Перед тим як здавати в ремонт устаткування, що служить для виробництва та переробки порошків феросплавів, воно повинно бути повністю очищене від їх залишків і скупчень.

2. Ремонт та очищення випалювальних печей, їх лежаків, газоходів і димових труб

1. Очищення та ремонт лежаків, печі або димової труби повинні проводитися тільки при повній зупинці роботи печі, відсутності у ній випалюваного або просушуваного матеріалу і при температурі повітря в місцях проведення робіт не більше 40 град.С або застосовуючи для працівників, зайнятих ремонтом, спеціальні термостійкі костюми з індивідуальною подачею повітря.

Перед початком робіт повинні бути провітрені всі дільниці печі та проведений аналіз повітря на відсутність газу. Усі вікна, люки та лази повинні бути відкритими.

2. Перед очищенням випалювальної печі у внутрішніх її частинах необхідно переконатись у щільності кладки. Очищення повинно здійснюватися без порушення цілісності кладки печі.

Для внутрішнього освітлення печей повинні застосовуватися переносні світильники напругою не більше 12 В.

3. Для очищення газоходів і верхніх частин димових труб повинні бути облаштовані спеціальні мости, сходи, трапи та інші пристосування, що забезпечують безпечність робіт на цих дільницях.

Під час очищення печей повинні застосовуватися захисні окуляри, каски, респіратори або марлеві пов'язки, а за потреби - шлангові або ізолювальні газозахисні апарати.

4. Спецодяг і спецвзуття, що використовуються під час очищення й ремонту печей, у яких здійснюється випалювання молібденового концентрату, після закінчення роботи повинні піддаватися спеціальній обробці, що забезпечує видалення навіть найдрібніших часток концентрату.

Спецодяг і спецвзуття, що не піддаються такому очищенню, повинні бути вилучені із застосування.

5. На виконання робіт щодо очищення й ремонту печей повинен складатися проект організації робіт. Роботи щодо очищення та ремонту печей повинні проводитися за нарядом-допуском, виданим згідно з НПАОП 27.0-4.02-90.

3. Ремонт феросплавних печей і технологічного посуду

1. Проведення гарячих і холодних ремонтів допускається тільки при знеструмленій печі, після розбирання електричної схеми та установлення заземлення. Під час гарячого ремонту відкритої печі колошник повинен бути засипаний холодною шихтою та закритий металевими щитами.

2. Під час зупинки електропечі на плановий ремонт температурний та газовий режими зовнішнього повітря для працівників, зайнятих ремонтом, повинні відповідати вимогам санітарно-гігієнічних норм.

3. У зонах, що становлять небезпеку виникнення вибуху, не дозволяється проводити ремонтні роботи електрообладнання без допуску на проведення робіт у таких зонах, затвердженого роботодавцем та оформленого в установленому порядку.

4. Під час капітального ремонту рудовідновлювальної печі електроди повинні бути підвішені на тросах або закріплені знизу металевими конструкціями; на рафіновальних печах електроди повинні бути вийняті з головок електродотримачів і установлені у спеціальні стенди або надійно укладені на майданчику.

5. Заходи безпеки під час охолодження дугових електропечей перед проведенням буровибухових робіт (коли печі зупиняються на капітальний ремонт) повинні передбачатися у проекті організації робіт.

6. У випадку, якщо ванна печі залита водою, ремонт печі можна розпочинати лише після припинення парування.

7. Розбирання кладки феросплавних печей, а також видалення охолодей і шлакометалевого "козла" вибуховим способом повинні проводитися згідно з вимогами відповідних нормативно-правових актів.

8. Допуск працівників у печі після вибухових робіт дозволяється лише після огляду місця зруйнування і перевірки стану захисних пристроїв, перекриттів та огороджень уповноваженою особою.

9. Роботи щодо розбирання та видалення футеровки плавильних та сушильних печей, а також технологічного посуду повинні бути механізованими.

10. Кладка футеровки на висоті 1,5 м повинна здійснюватися з риштування, помостів та інших пристосувань.

11. Під час роботи з рідким склом та сульфідним лугом необхідно користуватися захисними окулярами.

12. Приготування вогнетривких розчинів та набивальних мас, дрібнення, розмелювання і сортування вогнетривких матеріалів, включаючи завантаження і вивантаження їх із змішувачів, бігунів, дробарок та іншого устаткування, повинні бути повністю механізованими.

13. У цехах, що будуються, бетонування секцій склепіння та воронок закритих печей повинно здійснюватися у спеціально обладнаних майстернях.

14. Складування та зберігання порошкових вогнетривких матеріалів повинно проводитися у бункерах, контейнерах або іншій закритій тарі.

В.о. начальника управління організації державного нагляду в
металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду П.І.Пошкурлат