Угода
між Кабінетом Міністрів України
та Урядом Російської Федерації щодо заходів
з охорони технологій у зв'язку зі співробітництвом
у сфері дослідження і використання космічного простору
в мирних цілях і в створенні та експлуатації
ракетно-космічної і ракетної техніки

Дата підписання: 11.06.2009

( Угоду ратифіковано Законом
N 1769-VI від 17.12.20
09 )

Дата набрання чинності для України: 21.03.2011

Кабінет Міністрів України та Уряд Російської Федерації, що далі іменуються Сторонами,

приймаючи до уваги Угоду між Урядом України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в сфері дослідження і використання космічного простору в мирних цілях від 27 серпня 1996 року та Угоду між Урядом України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі створення та експлуатації ракетно-космічної та ракетної техніки від 8 лютого 1995 року,

виражаючи загальне бажання забезпечити умови для розвитку нових форм співробітництва в сфері космічної діяльності між організаціями України і Російської Федерації,

враховуючи те, що експорт товарів і послуг, пов'язаних з передовими ракетно-космічними технологіями, робить необхідним його правове регулювання в дусі взаємної відповідальності та на основі взаємного сприяння,

бажаючи надати такому регулюванню ефективний характер за допомогою дотримання високих стандартів у застосуванні правових засобів та організаційних методів забезпечення захисту виробів та технологій, що охороняються, у контексті спільної діяльності з дослідження і використання космічного простору та застосування космічної техніки та технологій у мирних цілях,

визнаючи наявність вимог безпеки і нерозповсюдження ракетних технологій стосовно програм і проектів співробітництва,

беручи до уваги вимоги Режиму контролю за ракетними технологіями та Вассенаарської домовленості щодо контролю за експортом звичайних озброєнь, товарів і технологій подвійного використання,

керуючись законодавством України та законодавством Російської Федерації у сфері експортного контролю,

погодилися про нижченаведене:

Стаття 1
Визначення термінів

Для цілей цієї Угоди терміни, що застосовуються означають наступне:

"вироби і технології, що охороняються" - будь-які товари, що представляють собою предмети, матеріали, продукцію, що постачається або виготовляється, включаючи обладнання різного призначення, будь-які технології, що означають, зокрема, винаходи, корисні моделі, ноу-хау, промислові зразки та програми для ЕОМ, у тому числі у вигляді технічних даних або технічного сприяння, та (або) такі, що містять інформацію (іншу від загальнодоступної інформації) у будь-якій формі, включаючи письмову та усну інформацію, технічні проекти, креслення, фотографії, відеоматеріали, плани, інструкції та документацію, необхідну для технічного проектування, конструювання, розробки, виробництва, обробки, виготовлення, використання, експлуатації, капітального ремонту, поточного ремонту, технічного обслуговування, модифікації, покращення характеристик або модернізації виробів і (або) технологій, що охороняються, відносно яких:

державними органами, уповноваженими відповідно до законодавства держав Сторін, видаються ліцензії (дозволи) на експорт та (або) відносно яких будь-якою із Сторін видаються інші дозволи на вивезення на територію держави іншої Сторони та (або) об'єкти під юрисдикцією та (або) контролем цієї держави і здійснюється контроль Сторони, що експортує, через її уповноважений орган (уповноважені органи) згідно із законодавством держав Сторін та цією Угодою;

державними органами, уповноваженими відповідно до законодавства держав Сторін видаються ліцензії (дозволи) на експорт та (або) відносно яких будь-якою із Сторін видаються інші дозволи на вивезення на територію держави іншої Сторони та (або) об'єкти під юрисдикцією та (або) контролем цієї держави для використання або наступного вивезення у складі спільно виробленої продукції на територію третьої держави та (або) об'єкти під юрисдикцією та (або) контролем третьої держави і здійснюється контроль Сторони, що експортує, через її уповноважений орган (уповноважені органи) згідно із законодавством її держави та на основі цієї Угоди;

державними органами, уповноваженими відповідно до законодавства третьої держави, видаються ліцензії (дозволи) на експорт та (або) відносно яких урядом третьої держави видаються інші дозволи на вивезення на територію держави однієї Сторони та (або) об'єкти під юрисдикцією та (або) контролем цієї держави і наступний реекспорт на територію держави іншої Сторони та (або) об'єкти під юрисдикцією та (або) контролем цієї держави і здійснюється контроль згідно із законодавством третьої держави, маючи на увазі, що до числа виробів і технологій, що охороняються, можуть відноситись вироби і технології, які знаходяться у використанні та (або) управлінні юридичних або фізичних осіб третьої держави, міжнародних організацій або інших суб'єктів міжнародного права;

"спільна діяльність" - усі дії, що стосуються поводження з виробами і технологіями, що охороняються, у зв'язку з їх технічним проектуванням, конструюванням, розробкою, виробництвом, обробкою, виготовленням, використанням, експлуатацією, капітальним ремонтом, поточним ремонтом, технічним обслуговуванням, модифікацією, покращенням характеристик або модернізацією виробів і технологій, що охороняються, включаючи обговорення технічних питань, всі стадії поводження з любою спеціальною документацією, підготовку ескізних проектів, виконання проектно-конструкторських робіт, розробку, виготовлення, поставку, монтаж, технічне обслуговування, експлуатацію транспортування та зберігання будь-яких систем та агрегатів, забезпечення технічного керівництва та надання послуг з експлуатації та маркетингу;

"контроль" - будь-яка вимога або умова щодо експорту або реекспорту виробів і технологій, що охороняються, (включаючи ліцензії (дозволи) на експорт, інші дозволи, вимоги ведення обліку, звітування і контролю за доступом до виробів і технологій, що охороняються), що відповідають цілям ефективного здійснення експортного контролю і заходів з охорони технологій;

"консигнатори" - будь-які юридичні та (або) фізичні особи, яким відповідно до законодавства держав Сторін видані ліцензії (дозволи) на експорт та (або) імпорт виробів і технологій, що охороняються, та (або) інші дозволи на їх вивезення та (або) ввезення;

"учасники спільної діяльності" - консигнатори, будь-які інші юридичні та (або) фізичні особи, їхні представники, підрядники або субпідрядники, яким відповідно до законодавства держав Сторін та (або) третіх держав видані ліцензії (дозволи) на експорт та (або) імпорт виробів і технологій, що охороняються, та (або) інші дозволи на їх вивезення та (або) ввезення, та які вказані в таких ліцензіях (дозволах) та (або) інших дозволах, і уповноважених здійснювати спільну діяльність;

"українські представники" - фізичні особи, що перебувають на державній службі в Україні та (або) юридичні та (або) фізичні особи, уповноважені Українською Стороною та (або) її уповноваженим органом (уповноваженими органами) здійснювати спільну діяльність і заходи на виконання цієї Угоди, у тому числі будь-які уповноважені у встановленому порядку представники Української Сторони та (або) уповноваженого органу (уповноважених органів) від Української Сторони, які беруть участь у спільній діяльності та (або) мають або можуть мати доступ до виробів і технологій, що охороняються, і знаходяться під юрисдикцією та (або) контролем України;

"російські представники" - фізичні особи, що перебувають на державній службі в Російській Федерації та (або) юридичні та (або) фізичні особи, уповноважені Російською Стороною та (або) її уповноваженим органом (уповноваженими органами) здійснювати спільну діяльність і заходи на виконання цієї Угоди, у тому числі будь-які уповноважені у встановленому порядку представники Російської Сторони та (або) уповноваженого органу (уповноважених органів) від Російської Сторони, які беруть участь у спільній діяльності та (або) мають або можуть мати доступ до виробів і технологій, що охороняються, і знаходяться під юрисдикцією та (або) контролем Російської Федерації;

"представники третьої держави" - фізичні особи, що перебувають на державній службі в третій державі та (або) юридичні та (або) фізичні особи, уповноважені урядом третьої держави здійснювати спільну діяльність і заходи на виконання угод і домовленостей, передбачених пунктом 2 статті 4 цієї Угоди, у тому числі будь-які уповноважені у встановленому порядку представники уряду третьої держави та (або) його компетентних органів, які приймають участь у спільній діяльності та (або) мають або можуть мати доступ до виробів і технологій, що охороняються, і знаходяться під юрисдикцією та (або) контролем третьої держави;

"представники Сторони, що експортує (імпортує)" - українські представники або російські представники;

"Сторона, що реекспортує" - Сторона, що імпортує, яка здійснює на законній підставі та відповідно до ліцензій (дозволів) на експорт, виданих державними органами, уповноваженими відповідно до законодавства держави Сторони, що експортує, та (або) інших дозволів Сторони, що експортує, з однієї сторони, та ліцензій (дозволів) на імпорт, виданих державними органами, уповноваженими відповідно до законодавства третьої держави, та (або) інших дозволів уряду третьої держави, з іншої сторони, наступну передачу виробів і технологій, що охороняються, в третю державу для цілей спільної діяльності;

"законодавчо уповноважені посадові особи" - службовці органів внутрішніх справ, митних органів, карантинної служби, судові виконавці, персонал з надзвичайних ситуацій та інші відповідні українські та російські посадові особи, а також посадові особи третіх держав, чиї функції передбачено в законодавчому порядку, яким видаються спеціальні дозволи відповідно від Української Сторони та Російської Сторони через їх уповноважені органи, а також від уряду третьої держави відповідно до прийнятих у цій державі процедур із вказівкою про те, що такі посадові особи здійснюють на території та відповідно до законодавства своїх держав конкретні функції, які можуть торкатися спільної діяльності;

"плани охорони технологій" - плани, що містять у вигляді письмових інструкцій або інших обов'язкових для виконання положень докладний виклад конкретних заходів з дотриманням вимог фізичного та правового захисту виробів і технологій, що охороняються, на постійній основі, включаючи особливі умови та обмеження на випадок надзвичайних ситуацій, опис операцій по відношенню до всіх об'єктів, приміщень, транспортних засобів або їх окремих зон, де знаходяться вироби і технології, що охороняються, із вказівкою процедур безпеки та допуску в такі місця;

"інформація" - відомості (незалежно від форми їх представлення та носія) про осіб, предмети, факти, події, явища і процеси, включаючи відомості комерційного і фінансового характеру, наукові і технічні дані, які стосуються спільної діяльності, ходу її здійснення та отриманих результатів;

"конфіденційна інформація" - інформація обмеженого доступу, що не є таємною інформацією, яка визначається в якості конфіденційної відповідно до порядку, встановленого законодавством України та Російської Федерації, і на носіях якої проставляється відмітка: в Україні - "Для службового користування", в Російській Федерації - "Для служебного пользования";

"ділова конфіденційна інформація" - будь-які відомості в т.ч. ноу-хау, незалежно від форми її представлення та носія, зокрема, технічного, комерційного або фінансового характеру, що не є таємними, які відповідним чином позначаються як ділова конфіденційна інформація та відповідають наступним умовам:

володіння цією інформацією може забезпечувати переваги економічного, наукового або технічного характеру або отримання переваг в конкуренції перед особами, які нею не володіють;

ця інформація не є загальновідомою або широкодоступною з інших джерел на законній підставі;

ця інформація не була раніше повідомлена її власником третім особам без зобов'язання зберігати її конфіденційність;

ця інформація вже не знаходиться в розпорядженні одержувача, у якого не було зобов'язань зберігати її конфіденційність;

володар цієї інформації вживає заходи з охорони її конфіденційності.

"таємна інформація" - інформація, що містить відомості, віднесені в Україні та Російській Федерації до державної таємниці, поширення якої може завдати шкоди безпеці держав Сторін.

Стаття 2
Повноваження та функції з виконання

1. В цілях виконання цієї Угоди уповноваженими органами є:

з Української Сторони - Національне космічне агентство України;

з Російської Сторони - Федеральне космічне агентство, Міністерство оборони Російської Федерації та Федеральна служба з технічного та експортного контролю.

Уповноважені органи діють в межах своєї компетенції, визначеної відповідно до законодавства держав Сторін, і на умовах, визначених цією Угодою.

2. Сторони можуть замінити свої уповноважені органи або додатково призначити інші уповноважені органи, про що повідомляють одна одну дипломатичними каналами.

3. Уповноважені органи можуть залучати інші заінтересовані органи та організації держав Сторін до здійснення діяльності в рамках цієї Угоди.

4. Сторони через свої уповноважені органи в рамках законодавства держав Сторін вживають відповідні заходи з метою створення і забезпечення належного механізму взаємодії на основі цієї Угоди та розробляють і вводять в дію всі необхідні оперативні виконавчі та розпорядчі процедури.

5. Сторони або їх уповноважені органи можуть за необхідності створювати консультативні групи. До компетенції цих груп, засідання яких проводяться по мірі необхідності, входять питання підготовки оглядів того, як принципи, норми та процедури, передбачені цією Угодою, здійснюються на практиці, а також розгляд пропозицій, направлених на розробку додаткових процедур та механізмів взаємодії в рамках цієї Угоди, у тому числі:

підготовка консультативних висновків та рекомендацій щодо практики співробітництва на виконання цієї Угоди;

підготовка погоджених заяв у формі документів, що приймаються за взаємною згодою Сторін або їх уповноважених органів, які містять плани дій та (або) керівні принципи.

Сторони, діючи через свої уповноважені органи, можуть за необхідності приймати нормативні документи, що регламентують роботу консультативних груп.

Якщо Сторони не дійдуть взаємної домовленості або якщо будь-яка зі Сторін не прийме окремого рішення про інше відповідно до законодавства своєї держави, діяльність консультативних груп не є підставою для здійснення Сторонами будь-яких платежів та відшкодування ними будь-яких витрат та обміну грошовими засобами між Сторонами у зв'язку з такою діяльністю.

Стаття 3
Мета

1. Ця Угода укладається з метою встановлення відносин співробітництва стосовно здійснення заходів з охорони технологій у зв'язку з реалізацією спільних програм і проектів у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях і в створенні та експлуатації ракетно-космічної і ракетної техніки. Сторони вживають заходи, щоб така діяльність відповідала потребам забезпечення збереження і безпеки виробів і технологій, що охороняються, та які заявлені в такій якості. Для досягнення цієї мети Сторони задіють наявні в їх розпорядженні засоби, що дозволяють здійснювати комплекс заходів правового, організаційного і технічного характеру, пов'язаних із забезпеченням в Україні та в Російській Федерації та з поданням взаємного сприяння у забезпеченні в третіх державах умов стосовно виробів і технологій, що охороняються, для:

a) запобігання будь-якого несанкціонованого доступу до виробів і технологій, що охороняються, будь-якої їх несанкціонованої передачі та ризику здійснення експорту (реекспорту) виробів і технологій, що охороняються, не за призначенням або їх нецільового використання кінцевим користувачем;

b) здійснення українськими представниками і російськими представниками належних функцій з фізичного та правового захисту виробів і технологій, що охороняються, для того, щоб забезпечити режим їх ефективного контролю і поводження з ними і вжити конкретні заходи з усіх питань, що відносяться до їх компетенції в рамках цієї Угоди.

2. Сторони через свої уповноважені органи на систематичній основі проводять огляд дотримання на практиці умов цієї Угоди і у зв'язку з цим:

a) забезпечують з урахуванням погоджених методів і критеріїв моніторинг потенціальних ризиків і домовляються з урядами третіх держав про забезпечення на території цих держав моніторингу для визначення, оцінки і аналізу на регулярній основі потенційних ризиків порушення порядку поводження з виробами і технологіями, що охороняються, включаючи превентивні заходи та їх виконання;

b) проводять робочі консультації як в плановому порядку, так і на прохання будь-якої зі Сторін або за необхідністю консультації з урядом третьої держави у випадку, якщо мають місце обставини, що викликають у однієї зі Сторін та (або) в уряду третьої держави побоювання, яке стосується поводження з виробами і технологіями, що охороняються;

c) готують і надають на взаємній основі висновки стосовно ефективності практики співробітництва з виконання конкретних принципів та норм, а також процедур, пов'язаних із поводженням з виробами і технологіями, що охороняються;

d) за запитами одна одної оперативно надають роз'яснення та відповідну інформацію з технічних, організаційних, правових та інших питань, що стосується поводження з виробами і технологіями, що охороняються, у тому числі у випадку їхнього реекспорту.

Стаття 4
Зв'язок з іншими угодами

1. Співробітництво в рамках цієї Угоди здійснюється без завдання збитку для виконання Сторонами зобов'язань за іншими міжнародними договорами, учасниками яких є Україна та Російська Федерація.

2. Сторони співпрацюють з урядами третіх держав і за необхідності з міжнародними організаціями, що мають відповідну компетенцію, у питаннях забезпечення збереження та безпеки виробів і технологій, що охороняються, стосовно спільної діяльності за участю юридичних і фізичних осіб, що знаходяться під юрисдикцією та (або) контролем третіх держав. З цією метою Сторони на підставі конкретних погоджених рішень та пропозицій уповноважених органів від обох Сторін застосовують цю Угоду стосовно виробів і технологій, що охороняються, і мають походження з третіх держав і стосовно яких в третіх державах видаються ліцензії (дозволи) на експорт та (або) інші урядові дозволи, шляхом укладання угод або досягнення домовленостей у письмовій формі на основі принципу взаємності з урядами третіх держав та (або) міжнародними організаціями для виконання умов і процедур, які були б у максимально можливому ступені порівнювані з умовами і процедурами, передбаченими цією Угодою.

3. Сторони через свої уповноважені органи співпрацюють у створенні сприятливих умов для укладення угод і досягнення домовленостей між учасниками спільної діяльності в цілях виконання цієї Угоди.

4. Сторони не укладають будь-яких угод і домовленостей на шкоду цій Угоді.

5. Сторони через свої уповноважені органи забезпечують, щоб всі контракти, які укладаються учасниками спільної діяльності, що знаходяться під юрисдикцією та (або) контролем їхніх держав, відповідали положенням цієї Угоди.

Стаття 5
Плани охорони технологій

1. Плани охорони технологій спільно розробляються учасниками спільної діяльності обох Сторін із залученням у випадку необхідності юридичних та (або) фізичних осіб третіх держав та (або) представників міжнародних організацій, що беруть участь в спільній діяльності, відповідно до:

цієї Угоди в частині, що стосується їхнього застосування на території держав Сторін і об'єктах, що знаходяться під юрисдикцією та (або) контролем їхніх держав;

угод або домовленостей з третіми державами та (або) міжнародними організаціями в частині, що стосується їхнього застосування на території третіх держав і об'єктах, що знаходяться під юрисдикцією та (або) контролем третіх держав і міжнародних організацій.

План охорони технологій повинен включати:

опис процедур, яким необхідно слідувати у випадку затримки, відміни запуску або невдалого запуску;

порядок здійснення операцій стосовно завантаження (розвантаження) виробів та технологій, що охороняються, вимог до доступу персоналу у робочі зони;

методи і системи технічного контролю та реєстрації;

час, місце та процедури передачі відповідальності при перевезенні вантажів;

порядок охорони і здійснення прав на інтелектуальну власність, пов'язану з виробами і технологіями, що охороняються, а також порядок розробки і реалізації планів оцінки і використання результатів інтелектуальної діяльності, пов'язаних з виробами і технологіями, що охороняються.

План охорони технологій затверджується уповноваженими органами обох Сторін, а також, якщо цього вимагають обставини здійснення спільної діяльності та умови видачі ліцензій (дозволів) на експорт (імпорт) уповноваженим органом третьої держави або міжнародними організаціями завчасно до початку експорту (реекспорту) виробів і технологій, що охороняються.

2. Українська Сторона та Російська Сторона забезпечують через свої уповноважені органи виконання зобов'язань, передбачених планами охорони технологій, відповідно українськими представниками та російськими представниками.

3. Сторони через свої уповноважені органи співпрацюють задля ефективного і своєчасного здійснення контролю та нагляду за виконанням планів охорони технологій.

Стаття 6
Дія ліцензій (дозволів)

1. Сторона, що експортує, забезпечує дотримання вимог безпеки і нерозповсюдження та заходів з охорони технологій шляхом надання відповідно до законодавства своєї держави ліцензій (дозволів) на експорт та (або) інших дозволів стосовно виробів і технологій, які охороняються, або спільної діяльності, а також шляхом реалізації належних заходів, передбачених цією Угодою, та інформує через свій уповноважений орган (свої уповноважені органи) іншу Сторону про зміст таких дозвільних документів.

Сторона, що імпортує, забезпечує дотримання вимог безпеки і нерозповсюдження та заходів з охорони технологій шляхом надання відповідно до законодавства своєї держави ліцензій (дозволів) на імпорт, міжнародних імпортних сертифікатів, сертифікатів кінцевого споживача та інших дозволів, які вона видає стосовно виробів і технологій, які охороняються, або дозволів стосовно спільної діяльності, вживаючи належні заходи, передбачені цією Угодою, та інформує через свій уповноважений орган (свої уповноважені органи) іншу Сторону про зміст таких гарантійних документів.

Сторони погоджуються, що Сторона, яка реекспортує, забезпечує дотримання вимог безпеки і нерозповсюдження та заходів з охорони технологій шляхом надання відповідно до законодавства своєї держави ліцензій (дозволів) на експорт та інших дозволів стосовно виробів і технологій, що охороняються, а також реалізації належних заходів на виконання угод та домовленостей в письмовій формі з урядами третіх держав, які повинні передбачати умови поводження з виробами і технологіями, що охороняються, які є у максимально можливому ступені порівнювальними з умовами і процедурами, передбаченими цією Угодою.

2. Сторони докладають всіх можливих зусиль для забезпечення безперервної дії виданих у їх державах документів, зазначених в пункті 1 цієї Статті, на передбачених у них умовах.

3. Якщо будь-яка зі Сторін встановить, що які-небудь положення цієї Угоди, в тому числі в частині, яка стосується планів охорони технологій, могли бути порушені, або буде мати відомості, що безпосередньо вказують на обставини, які тягнуть за собою можливість такого порушення, вона може призупинити дію або відкликати будь-яку ліцензію (будь-який дозвіл) на експорт і запровадити відповідні обмеження на експорт (реекспорт) виробів і технологій, що охороняються.

4. Якщо Сторона, що експортує, встановить, що будь-які положення угоди Сторони, що реекспортує, з урядом третьої держави та (або) міжнародною організацією, у тому числі в частині, що стосується планів охорони технологій, могли бути порушені, або буде мати відомості, що безпосередньо вказують на обставини, які тягнуть за собою можливість такого порушення або не відображають належним чином умови і процедури поводження з виробами і технологіями, що охороняються, передбачені цією Угодою, вона може призупинити дію або відкликати власну ліцензію (власний дозвіл) на експорт і ввести відповідні обмеження на експорт (реекспорт) виробів і технологій, що охороняються.

5. У випадку настання подій, передбачених пунктами 3 і 4 цієї Статті, Сторони негайно проводять консультації щодо здійснення подальшої взаємодії та вживання заходів правового характеру, що є адекватними до ситуації, що склалася, включаючи введення мораторію чи заборони на здійснення спільної діяльності чи її окремих видів.

6. Ніщо в цій Угоді не обмежує повноважень Сторін здійснювати будь-які дії та (або) приймати рішення щодо ліцензування та (або) дозволу на здійснення спільної діяльності відповідно до законодавства держав Сторін та їхньої політики.

7. Кожна зі Сторін через свій уповноважений орган (свої уповноважені органи) вживає усі необхідні заходи з тим, щоб забезпечити дотримання і захист прав та інтересів іншої Сторони та її учасників спільної діяльності, у тій мірі, в якій це стосується виконання цієї Угоди у випадку ліквідації (закриття) або реорганізації (перереєстрації) її власних учасників спільної діяльності.

8. Кожна Сторона або її уповноважений орган (уповноважені органи) у випадку призупинення дії або відкликання дозвільних або гарантійних документів, передбачених пунктом 1 цієї Статті і виданих в державі цієї Сторони або цією Стороною, повідомляє(ють) відповідно іншу Сторону або її уповноважений орган (уповноважені органи) і пояснює(ють) причини такого рішення. При виникненні такої події Сторона, що імпортує (реекспортує), не перешкоджає, і за необхідності сприяє невідкладному поверненню виробів і технологій, що охороняються, і ввезені на територію її держави (третьої держави), на територію держави Сторони, що експортує, або в інше місце, ухвалене Стороною, що експортує. Аналогічний порядок діє стосовно невідкладного повернення Стороною, що імпортує (реекспортує), виробів і технологій, що охороняються, на територію держави Сторони, що експортує, або в інше місце, ухвалене Стороною, що експортує, у випадку припинення конкретного виду спільної діяльності в силу завершення програм та проектів співробітництва, у зв'язку з якими така спільна діяльність здійснювалась.

Стаття 7
Сертифікація кінцевого використання

1. Сторони на виконання цієї Угоди та угод і домовленостей, передбачених пунктом 2 Статті 4 цієї Угоди, забезпечують відповідність кінцевого використання виробів і технологій, що охороняються, в рамках здійснення спільної діяльності заявам, які учасники спільної діяльності в якості імпортерів та кінцевих споживачів надають Сторонам або їх уповноваженим органам.

2. Сторони зобов'язують учасників спільної діяльності, які є імпортерами та кінцевими користувачами, за умови дотримання законодавства держав Сторін оформляти та представляти Стороні, що експортує, сертифікати кінцевих споживачів, які підписані компетентними посадовими особами Сторони, що імпортує, та офіційно завірені відповідним уповноваженим органом (відповідними уповноваженими органами), Сторони, що імпортує, а у випадку реекспорту виробів і технологій, що охороняються, у третю державу - сертифікати кінцевого користувача, що підписані компетентними посадовими особами від уряду третьої держави та офіційно завірені відповідним компетентним органом (відповідними компетентними органами) третьої держави, в яких учасники спільної діяльності зобов'язуються:

a) використовувати експортовані з території держави Сторони, що експортує, вироби і технології, що охороняються, тільки в обумовлених цілях здійснення спільної діяльності;

b) не здійснювати, не дозволяти і запобігати модифікації, копіюванню, репродукції (відтворенню), зворотному проектуванню (розбір конструкції, відновлення), модернізації (як з використанням виробів, вироблених у державі Сторони, що експортує, так і з використанням будь-яких інших виробів, вузлів і компонентів), реекспорту виробів і технологій, що охороняються, або їхніх похідних, включаючи вивезення з території своєї держави на адресу будь-яких юридичних осіб, що контролюються, філій, представництв, компаньйонів або партнерів чи будь-яку іншу наступну передачу таких виробів і технологій, що охороняються, третім країнам або фізичним та (або) юридичним особам без попередньої згоди в письмовій формі Сторони, що експортує, і видачі державними органами, уповноваженими відповідно до законодавства її держави відповідної ліцензії (відповідного дозволу).

3. Текст міжнародного імпортного сертифіката складається з урахуванням вимог Сторони, що експортує, стосовно гарантій Сторони, що імпортує (реекспортує), щодо того, що вироби і технології, що охороняються, використовуються тільки в заявлених цілях і не підлягають наступній передачі без дозволу в письмовій формі Сторони, що експортує.

4. Сторона що імпортує (реекспортує), невідкладно інформує Сторону, що експортує, про отримані від учасника спільної діяльності відомості про будь-які зміни фактів чи намірів, викладених у міжнародному імпортному сертифікаті, включаючи зміни стосовно кінцевого використання, копіювання або модифікації виробів і технологій, що охороняються, маючи на увазі, що така процедура здійснюється через уповноважені органи Сторін, і не розглядає такі зміни фактів чи намірів у якості правомірних за відсутності підтвердження Сторони, що експортує, у письмовій формі. Шляхом угод та домовленостей, передбачених пунктом 2 Статті 4 цієї Угоди, Сторони забезпечують дотримання такої норми у взаєминах з урядом третьої держави.

5. Міжнародний імпортний сертифікат після його схвалення державним органом, уповноваженим відповідно до законодавства держави Сторони, що імпортує, направляється учаснику спільної діяльності як імпортеру для наступного представлення його уповноваженому органу (уповноваженим органам) Сторони, що експортує.

Стаття 8
Функції контролю і супроводу

1. Сторони для забезпечення постійного дотримання умов виконання виданих в їх державах ліцензій (дозволів) на експорт та інших дозволів стосовно виробів і технологій, що охороняються, надають (за умови дотримання конфіденційності у випадку надходження відповідного запиту) можливість проводити інспекції порядку поводження з виробами і технологіями, що охороняються. Керівні принципи і докладні процедури оперативного проведення таких інспекцій погоджуються уповноваженими органами обох Сторін за представленням консигнаторів.

2. Українські представники та російські представники мають право здійснювати на постійній основі неозброєне супроводження виробів і технологій, що охороняються, стосовно яких видані ліцензії (дозволи) на експорт та (або) інші дозволи відповідно в Україні та Російській Федерації, під час їхнього знаходження на території держави Сторони, що імпортує та здійснювати свої повноваження з контролю і нагляду, інспектування та регулювання поводження з такими виробами і технологіями, що охороняються, відповідно до цієї Угоди. Сторони в рамках угод та домовленостей з урядами третіх держав передбачають у разі реекспорту виробів і технологій, що охороняються, в треті держави здійснення Сторонами вказаних вище повноважень і доручають учасникам спільної діяльності передбачати таке право українських представників та російських представників.

3. Сторони через свої уповноважені органи вживають заходи для забезпечення того, щоб тільки ті учасники спільної діяльності, чиє право здійснювати процедури, пов'язані з поводженням з виробами і технологіями, що охороняються, підтверджено відповідно до порядку, що діє у державі Сторони, що експортує, цілодобово контролювали доступ до виробів і технологій, що охороняються та експортуються, протягом їх транспортування, зберігання, виконання з ними будь-яких технологічних робіт, включаючи у відповідних випадках повернення виробів і технологій, що охороняються, на територію держави Сторони, що експортує, або інше місце, схвалене Стороною, що експортує, відповідно до умов ліцензій (дозволів) на експорт та (або) інших дозволів стосовно виробів і технологій, що охороняються, виданих в державі цієї Сторони.

4. Сторона, що імпортує, надає належне сприяння в'їзду та перебуванню на території її держави представників Сторони, що експортує, для цілей спільної діяльності та своєчасного здійснення ними своїх прав і виконання ними своїх функцій у рамках цієї Угоди.

Стаття 9
Керівні принципи стосовно доступу

1. Роботи з виробами і технологіями, що охороняються, здійснюються в умовах, що забезпечують їх необхідний захист. За взаємною домовленістю учасників спільної діяльності створюються захищенні зони, доступ до яких обмежується та (або) контролюється представниками Сторони, що експортує.

2. Сторони, діючи через свої уповноважені органи, доручають учасникам спільної діяльності розробляти, застосовувати і підтримувати процедури та систему забезпечення регульованого доступу на об'єкти, у приміщення і до транспортних засобів або в окремі захищенні зони, спеціально відведені для робіт виключно з виробами і технологіями, що охороняються, маючи на увазі, що такий доступ, що регулюється, надається за запитом представників Сторони, що імпортує, і здійснюється з дозволу та у присутності представників Сторони, що експортує.

3. Сторони виходять із розуміння, що основні вимоги, які застосовуються до організації доступу на об'єкти, в приміщення, до транспортних засобів або в окремі захищенні зони, вказані у пункті 2 цієї Статті, включають в себе:

a) ідентифікацію всіх фізичних осіб, що входять (виходять), які повинні мати при собі відповідним чином зареєстровані перепустки та ідентифікаційні нагрудні картки;

b) контроль за виконанням правил стосовно доступу до виробів і технологій, що охороняються, та перебування фізичних осіб в захищених зонах з метою забезпечення впевненості у відсутності порушень технологічних функцій та стороннього втручання стосовно виробів і технологій, що охороняються;

c) оцінку функціонування всієї системи захисту, процедур та своєчасності прийняття необхідних превентивних або коригувальних заходів, що здійснюються на регулярній основі або по мірі необхідності;

4. Сторона, що експортує, забезпечує, у тому числі через свій уповноважений орган (свої уповноважені органи), дотримання представниками Сторони, що експортує, ліцензій (дозволів) на експорт та (або) інших дозволів стосовно виробів і технологій, що охороняються, при здійсненні спільної діяльності. Сторона, що імпортує, забезпечує, у тому числі через свій уповноважений орган (свої уповноважені органи), дотримання представниками Сторони, що імпортує, умов ліцензій (дозволів) на імпорт, міжнародних імпортних сертифікатів, сертифікатів кінцевого споживача та інших дозволів стосовно виробів і технологій, що охороняються, при здійсненні спільної діяльності.

5. Сторони через свої уповноважені органи вчасно повідомляють одна одну про будь-які операції, проведення яких може призвести до неможливості реалізації права Сторони, що експортує, на контроль за доступом до виробів і технологій, що охороняються, та на їх супровід з метою досягнення належних домовленостей про заходи із забезпечення безпеки виробів і технологій, що охороняються.

Стаття 10
Попереджувальне маркування

Сторони вимагають від учасників спільної діяльності, щоб всі вироби і технології, що охороняються, маркувались і супроводжувались повідомленнями або позначались іншим спеціальним чином. У таких маркуваннях або повідомленнях вказуються конкретні умови, на яких вироби і технології, що охороняються, використовуються в рамках спільної діяльності, і міститься попередження про заборону будь-яких несанкціонованих дій стосовно виробів і технологій, що охороняються, відповідно до цієї Угоди.

Стаття 11
Вивезення і транспортування

1. Представники Сторони, що експортує, вчасно інформують уповноважений орган (уповноважені органи) цієї Сторони про стан справ із заявками, поданими та оформленими представниками Сторони, що імпортує (реекспортує), з метою отримання всіх необхідних дозволів на ввезення виробів і технологій, що охороняються, на територію та їх переміщення по території її держави. Сторона, що експортує, обумовлює вивезення (експорт) виробів і технологій, що охороняються, попереднім отриманням зазначених дозволів і введенням у дію відповідних планів охорони технологій.

2. На будь-яке транспортування виробів і технологій, що охороняються, з території держави Сторони, що експортує, на територію держави Сторони, що імпортує, і з території держави Сторони, що імпортує, на територію держави Сторони, що експортує, або в третю державу, так само як в інше місце, схвалене Стороною, що експортує, повинні бути заздалегідь отриманні ліцензії (дозволи) на експорт та (або) інші дозволи Сторін та (або) їх уповноважених органів стосовно виробів і технологій, що охороняються, в порядку, встановленому законодавством держав Сторін у сфері експортного контролю.

3. Транспортування виробів і технологій, що охороняються, здійснюється з дотриманням заходів щодо їх охорони, викладених у планах охорони технологій. Згода Сторін на операцію з транспортування по території їх держав включає всі необхідні особливі обмеження та умови, пов'язані з конкретними обставинами транспортування, і розроблені на випадок надзвичайних ситуацій плани дій, сумісних з цією Угодою.

Стаття 12
Митне оформлення виробів і технологій,
що охороняються

1. Митний контроль та митне оформлення товарів, що відносяться до виробів і технологій, що охороняються, відбувається відповідно до законодавства держав Сторін і цієї Угоди. Консигнатори від Сторони, що експортує, надають митним органам держави Сторони, що імпортує, інвентарні переліки товарів, що поставляються, і вантажні маніфести, а також заяви відповідного уповноваженого органу Сторони, що експортує, у письмовій формі про те, що в опечатаних контейнерах та інших упаковках не міститься будь-який вантаж, що не стосується виробів і технологій, що охороняються, та не задекларований у якості такого.

2. Митні органи держави Сторони, що імпортує, мають право здійснювати митний огляд товарів, що стосуються виробів і технологій, що охороняються. Сторони погоджуються, що за звичайних (нормальних) обставин від такого огляду слід утримуватись за умови наявності відповідного звернення уповноваженого органу (уповноважених органів) Сторони, що імпортує, направленого митним органам держави Сторони, що імпортує. У випадку наявності достатніх свідчень, що вказують на можливе порушення митних правил у зв'язку з ввезенням (вивезенням) виробів і технологій, що охороняються, Сторона, що імпортує, здійснює митний огляд, маючи на увазі, що всі випадки та умови застосування процедури огляду складають предмет екстрених консультацій та домовленостей практичного характеру між уповноваженими органами Сторін, які проводяться і досягаються до початку огляду.

3. Митний огляд виробів і технологій, що охороняються, проводиться з урахуванням всебічної оцінки ризику, з одного боку, з точки зору використання засобів, пов'язаних з найменшим втручанням, та попередження втручання законодавчо уповноважених посадових осіб Сторони, що імпортує, у питання поводження з виробами і технологіями, що охороняються, а з іншого боку, - з точки зору забезпечення того, щоб учасники спільної діяльності при ввезенні на територію та вивезенні з території держави Сторони, що імпортує, виробів і технологій, що охороняються, дотримувались законодавства держави Сторони, що імпортує, та діяли з урахуванням цілі цієї Угоди.

4. У випадку наміру здійснити митний огляд товарів, що стосуються виробів і технологій, що охороняються, причина огляду негайно доводиться до відома представників Сторони, що експортує, які супроводжують вироби і технології, що охороняються, через представників Сторони, що імпортує, в письмовій формі до початку проведення огляду.

5. Митний огляд товарів, що стосуються виробів і технологій, що охороняються, здійснюється:

a) у присутності представників Сторони, що експортує;

b) у спеціально обладнаних приміщеннях, які адекватним чином забезпечують безпеку виробів і технологій, що охороняються, та які представники Сторони, що експортує, мають право обстежувати перед оглядом і під час огляду;

c) шляхом візуального огляду із застосуванням методів, що не заподіють шкоди виробам і технологіям, що охороняються;

d) з урахуванням необхідності збереження цілісності технологічної упаковки і фізичного стану виробів і технологій, що охороняються, і без розкриття будь-яких технологічних відсіків та ємностей, що передбачені технічною документацією;

e) без здійснення будь-якої фото- або відеозйомки виробів і технологій, що охороняються, і без застосування інших засобів, що могли би бути використані для розкриття технічних і технологічних характеристик виробів і технологій, що охороняються;

f) таким чином, щоб розкриття транспортних контейнерів здійснювалося представниками Сторони, що експортує.

6. Сторони визнають, що, у випадку заподіяння Стороною, що імпортує, будь-якої шкоди виробам і технологіям, що охороняються, в результаті митного огляду, здійсненого в порушення пункту 5 цієї Статті, з причини навмисних неправомірних дій або дій, здійснених із грубою необережністю, Сторона, що імпортує, вживає заходи щодо якнайшвидшого виправлення ситуації, що виникла, та компенсує витрати на виробництво, перевезення та страхові витрати, що стали результатом такої шкоди, якщо інше не передбачено учасниками спільної діяльності у контрактних документах, маючи на увазі, що відповідна процедура виплати визначається відповідно до законодавства держави Сторони, що імпортує.

7. При переміщенні через митний кордон держави Сторони, що імпортує, технічні дані, необхідні для здійснення спільної діяльності, що підпадають під поняття виробів і технологій, що охороняються, і призначені для використання представниками Сторони, що експортує, у тому числі дані, що доставляються в ручній поклажі та супроводжуваному вантажі, не підлягають розкриттю і копіюванню в ході митного огляду.

8. Митне оформлення товарів, що стосуються виробів і технологій, що охороняються, здійснюється в першочерговому порядку та у можливо короткий термін.

Стаття 13
Правовий і фізичний захист майна

1. Конкретні угоди, домовленості та контракти між учасниками спільної діяльності повинні передбачати адекватний захист майна, яке використовується в спільній діяльності, без шкоди для прав власності стосовно такого майна.

2. Сторона, що імпортує, відповідно до законодавства її держави забезпечує та по мірі необхідності надає сприяння у забезпеченні адекватного захисту всього майна, що належить іншій Стороні, її уповноваженому органу (уповноваженим органам) та учасникам спільної діяльності, і яке використовується безпосередньо у зв'язку зі спільною діяльністю, коли таке майно знаходиться на території держави Сторони, що імпортує, та (або) на об'єктах під юрисдикцією та (або) контролем цієї держави. Сторони вживають заходів для надання одна одній через уповноважені органи інформації з метою прояснення можливих правових і адміністративних обмежень, які можуть вплинути на безпечне перебування виробів і технологій, що охороняються, які постачаються учасниками спільної діяльності однієї Сторони на територію держави іншої Сторони, у тому числі для наступного реекспорту на законній підставі в третю державу.

3. Кожна Сторона розглядає вироби і технології, що охороняються, імпортовані на територію її держави з території держави іншої Сторони, стосовно яких діють ліцензії (дозволи) на експорт та (або) інші дозволи, видані в державі цієї іншої Сторони, в якості погодженої категорії товарів, які на території держави Сторони, що імпортує, та (або) на об'єктах, що знаходяться під юрисдикцією та (або) контролем цієї держави, у тому числі коли вони знаходяться у користуванні учасника спільної діяльності та під його управлінням, користуються імунітетом від будь-яких вилучень або виконавчого провадження, а також від будь-яких інших примусових заходів, таких як, звернення стягнення на вказані категорії товарів або їх арешт до винесення судового рішення. Юрисдикційний імунітет діє за виключенням тих випадків, коли Сторона, що експортує, у порядку застосування положень цієї Статті відмовляється від такого імунітету в конкретному випадку, зокрема, при необхідності вилучити вироби і технології, що охороняються, на прохання Сторони, що експортує, в учасника спільної діяльності Сторони, що імпортує, коли має місце невиконання умов ліцензії (дозволу) на експорт та (або) інших дозволів стосовно виробів і технологій, що охороняються, виданих у державі Сторони, що експортує, та помістити вироби і технології, що охороняються, під відповідальне зберігання, що відповідає принципам і нормам цієї Угоди. Вироби і технології, що охороняються, не використовуються в якості застави або іншого забезпечення в ході розгляду та розслідування діяльності учасника спільної діяльності будь-якої зі Сторін у зв'язку з будь-якими встановленими або передбачуваними порушеннями в ході здійснення такої діяльності. Відповідно ніякі примусові заходи, такі як звернення стягнення, арешт, реквізиція та конфіскація виробів і технологій, що охороняються, не можуть бути прийняті стосовно виробів і технологій, що охороняються, на підставі рішення органів державної влади держави Сторони, що імпортує, або у зв'язку з розглядом у суді цієї держави.

4. Сторона, що імпортує, у рамках процедур видачі ліцензій (дозволів) стосовно виробів і технологій, що охороняються, які діють в її державі, приймає всі необхідні заходи правового характеру, для того щоб ті, які знаходяться в її учасників спільної діяльності у користуванні і управлінні з дозволу Сторони, що експортує, і на основі угод із консигнаторами Сторони, що експортує, вироби і технології, що охороняються, були гарантовані від продажу, здачі в оренду (суборенду), передачі в заставу, відчуження у власність або передачі в довірче управління іншим юридичним або фізичним особам з порушенням умов, на яких вони були експортовані. У випадку суперечок за контрактними зобов'язаннями між учасниками спільної діяльності обох Сторін вироби і технології, що охороняються, не можуть бути засобом забезпечення будь-яких зобов'язань або бути обтяженими іншим чином.

5. У випадку виникнення правових подій та (або) фактів, що послужили або можуть послужити підставою претензії або позову, які зачіпають вироби і технології, що охороняються, Сторони негайно проводять консультації через свої уповноважені органи та за необхідності дипломатичними каналами з метою прийняття всіх необхідних заходів правового і практичного характеру для захисту від таких претензій або позовів.

6. Положення цієї Статті не зачіпають здійснення належних адміністративних функцій стосовно виробів і технологій, що охороняються, у зв'язку з їх переміщенням по території держави Сторони, що імпортує, і використанням на її території, відповідно до процедур, сумісних з цією Угодою.

7. Забезпечуючи дотримання принципу юрисдикційного імунітету відповідно до цієї Статті, Сторони дотримуються погоджених процедур і практики застосування виконавчих розпоряджень, що можуть спричинити, зокрема, мораторії адміністративного характеру на переміщення або використання виробів і технологій, що охороняються, у випадку винесення мотивованої постанови стосовно:

a) призупинення митного оформлення та випуску окремих виробів і технологій, що охороняються, внаслідок наявності події та складу митного правопорушення;

b) введення обмежень на переміщення по території держави Сторони, що імпортує, та використання на її території виробів і технологій, що охороняються, якщо безпечному поводженню з ними відповідно до цієї Угоди може бути нанесена шкода, а також, у випадку загрози безпеці, громадському порядку, життю та здоров'ю людини та (або) навколишньому природному середовищу;

c) введення обмежень на застосування виробів і технологій, що охороняються, у контексті прийняття конкретних рішень про розгортання та використання будь-яких ресурсів і послуг, наданих у рамках спільної діяльності;

d) провадження слідчих або процесуальних дій у зв'язку зі здійсненням неправомірних дій, які зачіпають вироби і технології, що охороняються;

e) застосування аналогічних умов, обмежень або мораторіїв.

8. У випадку крадіжки або будь-якого іншого незаконного захоплення виробів і технологій, що охороняються, або реальної загрози таких дій Сторона, що імпортує, забезпечує максимальне співробітництво, надаючи допомогу в їхньому захисті та поверненні, та вживає заходів для невідкладного відновлення і в повному обсязі ефективного контролю над виробами і технологіями, що охороняються, з боку представників Сторони, що експортує.

У рамках законодавства держави Сторони, що імпортує, у процесі проведення правоохоронних заходів з метою визначення та збору доказів, які підтверджують факт правопорушення стосовно виробів і технологій, що охороняються, висунення обвинувачення особі, яка підозрюється в здійсненні карного злочину, а також встановлення шкоди, нанесеної її діями, правоохоронними органами держави Сторони, що імпортує, забезпечується розміщення на тимчасовій основі виробів і технологій, що охороняються, в зоні (місці) з обмеженим доступом при забезпеченні постійного супроводження і контролю стосовно виробів і технологій, що охороняються, зі сторони представників Сторони, що експортує. Таке безпечне поводження з виробами і технологіями, що охороняються, не обмежує яким-небудь суттєвим чином повноваження представників Сторони, що експортує, здійснювати необхідні охоронні заходи з безперервного контролю, нагляду, інспектування та регулювання поводження з виробами і технологіями, що охороняються, під час їх розміщення на безпечне зберігання і знаходження на безпечному зберіганні.

9. Сторони в рамках угод і домовленостей, передбачених пунктом 2 Статті 4 цієї Угоди, вживають всі необхідні заходи для застосування принципів і норм, викладених в цій Статті стосовно виробів і технологій, що охороняються, які реекспортуються у треті держави, та виробів і технологій, що охороняються, які експортуються третіми державами (імпортуються із третіх держав) і реекспортуються у держави Сторін.

Стаття 14
Аварійна ситуація при транспортуванні,
зберіганні або запуску

1. У випадку, якщо в межах дії юрисдикції держави будь-якої зі Сторін має місце аварійна ситуація при транспортуванні, зберіганні або запуску в космічний простір виробів і технологій, що охороняються, Сторони прикладають усіх необхідних зусиль для співробітництва у визначенні належних спільних заходів та погоджених технічних методів проведення аварійних або пошуково-рятувальних робіт з пошуку і збору будь-яких та всіх компонентів та (або) уламків (фрагментів) виробів і технологій, що охороняються, а також в досягненні всіх необхідних домовленостей практичного характеру про порядок і умови проведення таких робіт.

2. Сторони забезпечують здійснення співробітництва з метою сприяння пошуку, ідентифікації та збору будь-яких та всіх компонентів та (або) уламків (фрагментів) виробів і технологій, що охороняються, з усіх ділянок аварії за безпосередньою участю представників Сторони, що експортує.

3. Сторона, що імпортує, дозволяє проводити евакуацію компонентів та (або) уламків (фрагментів) виробів і технологій, що охороняються, ідентифікованих представниками Сторони, що експортує, під постійним контролем і в супроводі цих представників. Евакуація здійснюється без будь-якого вивчення та (або) проведення якої-небудь фото- або відеозйомки і без застосування інших засобів, які можуть бути використані для розкриття технічних і технологічних характеристик та параметрів виробів і технологій, що охороняються.

4. Сторони погоджуються з тим, що своєчасне та ефективне виконання аварійних або пошуково-рятувальних робіт з пошуку і виявлення будь-яких та всіх компонентів та (або) уламків (фрагментів) виробів і технологій, що охороняються, забезпечується заходами, що включають:

a) використання методів, видів діяльності, устаткування та процедур проведення аварійних або пошуково-рятувальних робіт, погоджених на взаємній основі українськими представниками та російськими представниками;

b) підтримка між українськими представниками та російськими представниками на постійній основі зв'язку і відносин співробітництва при вирішенні всіх питань стосовно планування і проведення аварійних або пошуково-рятувальних робіт;

c) забезпечення умов для постійного відстеження на взаємній основі українськими представниками та російськими представниками порядку ведення аварійних або пошуково-рятувальних робіт.

5. З урахуванням положень пункту 4 цієї Статті при проведенні аварійних або пошуково-рятувальних робіт з пошуку, виявлення та збору будь-яких та всіх компонентів та (або) уламків (фрагментів) виробів і технологій, що охороняються, Сторони докладають максимальних зусиль для дотримання наступних умов:

a) представники Сторони, що імпортує, при проведенні аварійних або пошуково-рятувальних робіт не здійснюють фото- або відеозйомку яких-небудь компонентів та (або) уламків (фрагментів) виробів і технологій, що охороняються, Сторони, що експортує, і не застосовують інші засоби, що можуть бути використані для розкриття технічних і технологічних характеристик і параметрів виробів і технологій, що охороняються;

b) вся інформація, що стосується виробів і технологій, що охороняються, від самого початку (до прийняття остаточного спільного рішення стосовно її категорії) розглядається в якості конфіденційної інформації за своїм характером;

c) представники Сторони, що експортує, проводять ідентифікацію конкретних компонентів та (або) уламків (фрагментів) виробів і технологій, що охороняються, та інформують представників Сторони, що імпортує, про її результати, які є підставою для віднесення таких компонентів та (або) уламків (фрагментів) до розряду виробів і технологій, що охороняються;

d) представники Сторони, що експортує, після проведення консультацій з представниками Сторони, що імпортує, виконують первинну обробку, облік і систематизацію виявлених та ідентифікованих компонентів та (або) уламків (фрагментів) виробів і технологій, що охороняються, та архівують зібрану інформацію, яка стосується зазначених компонентів та (або) уламків (фрагментів).

6. У випадку наявності підстави припущення, що пошук і збір компонентів та (або) уламків (фрагментів) виробів і технологій, що охороняються, зачіпає інтереси будь-якої іншої держави, Сторони спільно і негайно проводять консультації з урядом цієї держави з питань координації процедур ведення аварійних або пошуково-рятувальних робіт без збитку правам і зобов'язанням всіх зацікавлених держав відповідно до міжнародного права, включаючи ті з них, що виникають на підставі Угоди про рятування космонавтів, повернення космонавтів і повернення об'єктів, що запущені у космічний простір, від 22 квітня 1968 року.

7. Українська Сторона і Російська Сторона уповноважують відповідно українських консигнаторів і російських консигнаторів надавати відповідно до законодавства їх відповідних держав інформацію, необхідну для визначення причин аварії або невдалого запуску.

Стаття 15
Співробітництво в проведенні законодавчо
приписаних заходів

1. Для проведення на території держави Сторони, що імпортує, законодавчо приписаних заходів на об'єктах, у приміщеннях і на транспортних засобах, або в їх окремих зонах, де знаходяться вироби і технології, що охороняються, Сторони через свої уповноважені органи з метою забезпечення безпеки виробів і технологій, що охороняються, на погодженій основі застосовують процедури регульованого доступу до місця проведення таких заходів, враховуючи обов'язки всіх їх учасників. Такий доступ до місця проведення заходів здійснюється з дотриманням наступних умов:

a) законодавчо приписані заходи проводяться виключно законодавчо уповноваженими посадовими особами з дотриманням вимог цієї Статті;

b) законодавчо уповноважені посадові особи здійснюють право на відвідування місць проведення законодавчо приписаних заходів у присутності представників Сторони, що експортує;

c) Сторона, що імпортує, забезпечує, щоб законодавчо уповноважені посадові особи при плануванні своєї діяльності:

брали до уваги в якості факторів першорядного значення всі аспекти, що стосуються забезпечення безпеки виробів і технологій, що охороняються, і діяли з урахуванням обмежень і вимог, які встановлені представниками Сторони, що експортує, стосовно доступу до виробів і технологій, що охороняються;

здійснювали законодавчо приписані заходи таким чином, щоб вони не були сполучені з проявом втручання у регулювання поводження з виробами і технологіями, що охороняються, і не піддавали ризику можливості представників Сторони, що експортує, ефективно виконувати свої функції стосовно виробів і технологій, що охороняються;

зводили до мінімуму і по можливості виключали заподіяння перешкод і незручностей поточним та планованим роботам з виробами і технологіями, що охороняються, які проводяться представниками Сторони, що експортує, у рамках спільної діяльності;

використовували для цілей проведення законодавчо приписаних заходів методи, технічні засоби і процедури, щодо яких є згода представників Сторони, що експортує, з врахуванням сумісності таких методів, технічних засобів та процедур з цілями цієї Угоди.

2. Сторона, що експортує, забезпечує, щоб її представники сприяли оперативному проведенню законодавчо приписаних заходів і досягненню їх цілей.

3. З урахуванням положень пунктів 1 і 2 цієї Статті будь-якому відвідуванню місця проведення законодавчо приписаних заходів передують:

a) офіційне представлення запиту на відвідування місця проведення законодавчо приписаних заходів;

b) досягнення з представниками Сторони, що експортує, всіх необхідних домовленостей про порядок проведення законодавчо приписаних заходів (у тому числі фото- і відеозйомки), в яких особливим чином враховуються конкретні питання безпеки виробів і технологій, що охороняються;

c) вживання представниками Сторони, що експортує, необхідних заходів практичного характеру, спрямованих на забезпечення безпеки виробів і технологій, що охороняються, на час проведення законодавчо приписаних заходів.

Стаття 16
Захист інформації

1. Учасники спільної діяльності від обох Сторін визначають переліки технічних даних, що відносяться до виробів і технологій, що охороняються, якими вони передбачають обмінюватись. Такі переліки підлягають затвердженню уповноваженим органом (уповноваженими органами) Сторони, що передає, з дотриманням законодавства її держави.

2. Ніщо в цій Угоді не розглядається як зобов'язання будь-якої зі Сторін надавати інформацію у рамках цієї Угоди, якщо розкриття такої інформації суперечить інтересам безпеки її держави.

3. У рамках спільної діяльності Сторони не здійснюють обмін таємною інформацією. Якщо надання конкретної інформації, що відноситься в державі будь-якої зі Сторін до розряду таємної інформації, буде визнано Сторонами необхідним для спільної діяльності, порядок передачі та захисту подібної інформації, а також поводження з нею регулюється відповідно до законодавства держав Сторін і Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про взаємну охорону секретної інформації від 2 грудня 2000 року.

4. Поводження з конфіденційною інформацією здійснюється відповідно до законодавства держав Сторін. Така інформація не розкривається та не передається будь-яким третім сторонам (третім особам) стосовно цієї Угоди без згоди у письмовій формі Сторони, її уповноваженого органу (уповноважених органів) та учасників спільної діяльності, які надають інформацію.

5. Сторони через свої уповноважені органи вживають всіх необхідних заходів для захисту всієї переписки, яка містить конфіденційну інформацію, яка передається в ході виконання цієї Угоди.

6. Кожна Сторона через свій уповноважений орган (свої уповноважені органи) скорочує до мінімуму кількість осіб, які мають доступ до конфіденційної інформації, що передається іншою Стороною в цілях виконання цієї Угоди, обмежуючи коло таких поінформованих осіб співробітниками та спеціалістами, що знаходяться на державній службі та є громадянами її держави, яким доступ до такої інформації необхідний для виконання своїх службових обов'язків відповідно до цієї Угоди. Сторона, що отримує може здійснити подальшу передачу такої інформації будь-яким третім сторонам (третім особам) тільки зі згоди у письмовій формі Сторони, що передає, отриманої через її уповноважений орган (уповноважені органи). При цьому уповноважені органи Сторін не розглядаються в якості третіх сторін (третіх осіб).

Кожна Сторона зобов'язує своїх учасників спільної діяльності скорочувати до мінімуму кількість осіб, які мають доступ до конфіденційної інформації, що передається учасниками спільної діяльності один одному в ході виконання цієї Угоди, обмежуючи коло таких поінформованих осіб співробітниками та спеціалістами, що є громадянами її держави, яким доступ до такої інформації необхідний для виконання своїх службових обов'язків на виконання цієї Угоди. Без шкоди для положень пункту 4 цієї Статті, у випадку, якщо учасники спільної діяльності, що отримуватимуть, побажають здійснити подальшу передачу такої інформації будь-яким іншим особам, крім тих, які вказані вище, вони можуть поступити таким чином тільки зі згоди у письмовій формі учасників спільної діяльності, що передають.

7. Сторони зобов'язують учасників спільної діяльності підтримувати режим забезпечення ефективного захисту від розкриття будь-якої конфіденційної інформації стосовно виробів і технологій, що охороняються, яка може стати відомою їм у ході здійснення спільної діяльності.

Стаття 17
Врегулювання спорів

1. У випадку виникнення спорів між Сторонами, пов'язаних з тлумачення та (або) виконанням цієї Угоди, Сторони для досягнення дружнього врегулювання в першу чергу проводять консультації або переговори через свої уповноважені органи, які діють за їхнім прямим дорученням, або за необхідності дипломатичними каналами.

2. Спори між уповноваженими органами від обох Сторін з питань, які безпосередньо пов'язані з тлумаченням та (або) виконанням цієї Угоди, передаються на спільний розгляд старших посадових осіб уповноважених органів, які докладають всіх зусиль для вирішення спору за взаємною згодою. За узгодженим запитом зі сторони уповноважених органів такі спори можуть розглядатися у рамках процедури, передбаченої в пункті 1 цієї Статті. За узгодженим рішенням старших посадових осіб, вказаних вище, спори можуть бути передані на врегулювання у порядку узгоджувальної процедури з метою досягнення згоди або для підготовки висновків або рекомендацій з усіх питань встановлення факту і права, що відносяться до спірного питання. Такі спори можуть також вирішуються шляхом будь-якої іншої взаємно погодженої процедури.

3. У випадку, якщо розгляд спору відповідно до порядку, передбаченого пунктами 1 та 2 цієї Статті, потребує використання інформації та (або) технічних даних, поводження з якими підпадають під обмеження, Сторони та (або) уповноважені органи передбачають спеціальний закритий розгляд спору.

4. У разі відсутності обопільної згоди стосовно інших методів врегулювання, спори, які не були вирішені відповідно з процедурами, передбаченими в пунктах 1 та 2 цієї Статті, протягом шести місяців після того, як одна зі Сторін направить іншій Стороні запит у письмовій формі про таке врегулювання, можуть за взаємною згодою Сторін передаватися до Арбітражного суду, що утворюється відповідно до положень пунктів 6-9 цієї Статті. Сторони належним чином враховують в якості факторів першорядного значення можливі обмеження на застосування процедури врегулювання спорів шляхом арбітражного розгляду, пов'язані з характерними особливостями предмету спору та такі, що мають безпосереднє відношення до забезпечення здійснення цілей цієї Угоди.

5. З урахуванням пунктів 3 та 5 Статті 4 цієї Угоди Сторони доручають уповноваженим органам забезпечити, щоб умови угод (контрактів) між учасниками спільної діяльності в частині, що стосується процедур врегулювання спорів, не суперечили положенням цієї Статті у тому розумінні, що шляхи і засоби дружнього врегулювання мають пріоритетний характер.

6. Арбітражний суд утворюється стосовно кожного конкретного випадку, при цьому кожна Сторона призначає арбітра, а два цих арбітра обирають третього арбітра - громадянина третьої держави, який призначається Головою Арбітражного суду. Перші два арбітра призначаються протягом тридцяти днів, а Голова - протягом дев'яноста днів після того, як Сторони приймуть рішення про передачу спору на розгляд за арбітражною процедурою відповідно до пункту 4 цієї Статті.

7. Якщо арбітри не призначаються в термін, вказаний в пункті 6 цієї Статті, будь-яка зі Сторін у випадку відсутності домовленості про інше може запросити Голову Міжнародного Суду зробити всі необхідні призначення. Якщо Голова є громадянином будь-якої держави Сторін або якщо він з якої-небудь іншої причини не може виконувати цю функцію, необхідні призначення проводить наступний за ним за старшинством член Міжнародного Суду, який не є громадянином будь-якої із держав Сторін.

8. Арбітражний Суд приймає свої рішення більшістю голосів на основі існуючих угод між Сторонами та загальновизнаних принципів і норм міжнародного права. Його рішення є остаточними і не підлягають оскарженню, якщо Сторони заздалегідь не домовились у письмовій формі про процедуру оскарження.

На прохання обох Сторін Арбітражний суд може сформулювати рекомендації, які, не маючи сили рішення, можуть забезпечити Сторонам основу для розгляду питання, яке визвало спір.

Рішення та консультативні висновки Арбітражного суду обмежуються предметом спору, та в них викладаються мотиви, на яких вони ґрунтуються.

9. Кожна Сторона несе витрати, пов'язані з діяльністю свого арбітра та свого повноважного представника (юридичного консультанта або адвоката) під час арбітражного розгляду. Витрати, пов'язані з діяльністю Голови Арбітражного суду, Сторони несуть в рівних частинах. Якщо Сторони не досягнуть згоди про інше, всі інші витрати, пов'язані з урегулюванням спору шляхом арбітражу, розподіляються між Сторонами в рівних частинах.

У всіх інших відносинах Арбітражний суд сам встановлює свої правила процедури.

Стаття 18
Заключні положення

1. Ця Угода набирає чинності з дати отримання дипломатичними каналами останнього повідомлення у письмовій формі про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності і діє протягом невизначеного терміну.

2. До цієї Угоди можуть вноситись зміни у письмовій формі за згодою Сторін. Зміни набирають чинності відповідно до порядку, встановленого пунктом 1 цієї Статті.

3. Кожна зі Сторін може припинити дію цієї Угоди, направивши іншій Стороні дипломатичними каналами відповідне повідомлення у письмовій формі. У цьому випадку ця Угода припиняє дію через рік з дати отримання такого повідомлення іншою Стороною. Протягом цього року Сторони проводять консультації та за необхідності визначають практичні заходи у зв'язку з припиненням дії цієї Угоди.

4. Припинення дії цієї Угоди не зачіпає виконання у повному обсязі заходів, незавершених на дату припинення її дії, включаючи належне врегулювання всіх договірних відносин у зв'язку зі спільною діяльністю. Зобов'язання Сторін та учасників спільної діяльності, викладені у цій Угоді стосовно безпеки, використання і поводження з усіма виробами і технологіями, що охороняються, включаючи інформацію та технічні дані, які передані на законній підставі, та повернення всіх виробів і технологій, що охороняються, їх компонентів та (або) уламків (фрагментів) у випадку невдалого запуску, події або аварії, за винятком тих із них, які продовжують використовуватись або були утилізовані на території держави Сторони, що імпортує, на законних підставах, у державу Сторони, що експортує, або в інше місце, схвалене Стороною, що експортує, продовжують діяти у повному обсязі та у всіх відносинах після припинення дії цієї Угоди протягом періоду часу, що обговорений у ході передачі виробів і технологій, що охороняються, або у ході визначення практичних заходів, передбачених пунктом 3 цієї Статті.

Вчинено в м. Москві 11 червня 2009 року у двох примірниках, кожний українською, російською та англійською мовами, причому всі тексти мають однакову силу.

 За Кабінет Міністрів України         За Уряд Російської Федерації