КОНСУЛЬТУЄ МІНПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент стратегії соціального розвитку

Соціальний захист громадян

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку із втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних зі смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених Законом № 2240-III.

Згідно із зазначеним Законом та роз'ясненнями Мінпраці України у 2007 р. при розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, враховуються пропорційно відпрацьованому часу у випадках, коли працівник в місяці їх нарахування не працював з поважних причин: тимчасова непрацездатність; відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами; відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком.

ПИТАННЯ. 1. Працівниця по 11.03.2008 р. працювала в лікарні на 0,5 ставки діловода і на 0,5 ставки заміняла тимчасово відсутніх працівників. З 12.03.2008 р. вона пішла у відпустку по вагітності та пологах. Які робочі дні (години) необхідно враховувати для нарахування працівниці допомоги по вагітності та пологах?

ПИТАННЯ. 2. Чи застосовується у 2008 р. норма розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка затверджена Законом № 2240-III та розчиненням Мінпраці України в 2007 p.? Які зміни при розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності виникли у зв'язку зі змінами, внесеними до ст. 53 Закону № 2240-III Законом № 107-VI? Які виплати слід відносити до виплат за невідпрацьований час?

ПИТАННЯ. 3. Чи можна використовувати норму тривалості робочого часу в днях, якщо на підприємстві встановлено шестиденний режим роботи понеділок - п'ятниця - 7 год, субота - 5 год)? Що необхідно застосовувати при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності: середньоденну чи середньогодинну заробітну плату?

ПИТАННЯ. 4. Працівниця установи померла в період перебування на лікарняному. У бухгалтерію родичем померлої було пред'явлено листок непрацездатності. Чи оплачується він у цьому випадку?

ПИТАННЯ. 5. Як оформляється й оплачується листок непрацездатності у випадку направлення хворого, що перебував на стаціонарному лікуванні, на доліковування до санаторію по путівці за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності?

ПИТАННЯ. 6. Як здійснювати індексацію, якщо підвищення доходів працівників на підприємстві здійснюється поетапно, за окремими підрозділами та індивідуально?

ПИТАННЯ. 7. Який порядок проведення індексації заробітної плати у разі прийняття на роботу нового працівника?

ПИТАННЯ. 8. Чи підлягає індексації надбавка за вислугу років у разі її щомісячної виплати?

ВІДПОВІДЬ. 1. Відповідно до статей 38 та 39 Закону № 2240-III допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Розмір цієї допомоги становить 100% середньої заробітної плати і виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів - після. Розмір допомоги обчислюється сумарно і надається застрахованій особі в повному обсязі.

Зокрема, згідно зі ст. 50 Закону № 2240-III допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Слід зазначити, що п. 21 Порядку № 1266 визначено, що у разі якщо застрахована особа працює за сумісництвом, виплата допомоги по вагітності та пологах здійснюється на підставі копії листка непрацездатності, виданого в установленому порядку, засвідченої підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи, та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Під час обчислення середньої заробітної плати для нарахування допомоги по вагітності та пологах за місцем роботи за сумісництвом сумарний розмір заробітної плати, з якої обчислюється ця допомога, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за сумісництвом не може перевищувати максимального розміру заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Якщо сумісництво оформлено на тому підприємстві, де й основне місце роботи, то не потрібно робити окремі розрахунки для оплати листка непрацездатності за різними місцями роботи. Розрахунок середньоденної (середньогодинної) заробітної плати здійснюється виходячи із загальної нарахованої заробітної плати в розрахунковому періоді та кількості відпрацьованих в ньому робочих днів (годин) за основним місцем роботи.

Сума страхової виплати (допомоги по вагітності та пологах) розраховується шляхом множення суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати, на кількість днів (годин), які підлягають оплаті.

Оскільки працівниці не було встановлено підсумований облік робочого часу або погодинну оплату праці, а вона працювала в режимі неповного робочого часу (на 0,5 ставки), то при обчисленні допомоги по вагітності та пологах слід застосовувати середньоденну заробітну плату. Виходячи з того що працівниця працювала на одному підприємстві і за основним місцем роботи, і за сумісництвом, та розрахунковий період у неї збігається, до розрахунку суми допомоги по вагітності та пологах включають робочі дні, які припадають на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами за основним місцем роботи, тобто за посадою діловода.

ВІДПОВІДЬ. 2. Відповідно до абзацу другого п. 9 Порядку № 1266 у разі коли застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), для обчислення середньої заробітної плати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, і виплати, що не передбачені актами законодавства або провадяться понад установлені зазначеними актами норми, в такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу.

Згідно з абзацом третім п. 4 Порядку № 1266 місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахункового періоду.

Відповідно до ст. 53 Закону № 2240-III із змінами, внесеними Законом № 107-VI, при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Перелік виплат за невідпрацьований час, які не включаються до розрахунку страхових виплат, визначено пп. 2.2.12 п. 2.2 Інструкції № 5. До таких виплат належать:

оплата, а також суми грошових компенсацій У разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством;

оплата додаткових відпусток (понад тривалість, передбачену законодавством), наданих відповідно до колективного договору;

оплата додаткових відпусток у зв'язку з навчанням та творчих відпусток;

оплата додаткових відпусток, що надаються відповідно до Закону № 796-ХІІ;

суми заробітної плати, що зберігаються за основним місцем роботи працівників, за час їхнього навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;

суми, нараховані особам, які проходять навчання (підготовку) для роботи на щойно введених у дію підприємствах, за рахунок коштів, передбачених у загальних кошторисах будівництва;

оплата спеціальної перерви в роботі у випадках, передбачених законодавством, оплата пільгового часу неповнолітнім;

оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків, якщо вони виконуються в робочий час;

оплата працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та відпочинку, що надаються після кожного дня здавання крові або днів, приєднаних за бажанням працівника до щорічної відпустки;

оплата, що зберігається за працівником, який підлягає медичному огляду, за основним місцем роботи за час перебування в медичному закладі на обстеженні;

оплата простоїв не з вини працівника.

Не повинні включатися до розрахунку також виплати за час, протягом якого працівник не працював, але за ним зберігався середній заробіток, обчислений відповідно до Порядку № 100.

Якщо застрахована особа весь місяць у розрахунковому періоді перебувала у відпустці (щорічній, додатковій, у зв'язку з навчанням тощо) і в неї відсутні робочі дні, цей місяць не виключається з розрахункового періоду, і при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування страхових виплат до розрахунку включаються нараховані в цьому місяці премії в межах граничної суми місячної заробітної плати. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які мають разовий характер (п. 2.3 Інструкції № 5) до розрахунку не включаються.

Якщо застрахована особа частину місяця перебувала у відпустці, а частину місяця працювала, виплати разового характеру включаються до розрахунку пропорційно відпрацьованому часу.

Якщо у розрахунковому періоді застрахована особа частину місяця перебувала у відпустці, а частину місяця хворіла, виплати разового характеру в такому місяці також не включаються, оскільки відсутні робочі дні.

Якщо в розрахунковому періоді застрахована особа частину місяця перебувала у відпустці, частину місяця - хворіла, а частину - працювала, виплати разового характеру повинні включатися у такому місяці за відпрацьовані робочі дні.

Слід звернути увагу на те, що зазначений порядок розрахунку застосовується для страхових випадків, які настали з 01.01.2008 р. до 22.05.2008 р. (дата набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008).

Для страхових випадків, які настали до 01.01.2008 р. і тривали у 2008 p., а також настали після 22.05.2008 p., слід застосовувати порядок розрахунку страхових виплат, що діяв до набрання чинності Законом № 107-VI.

ВІДПОВІДЬ. 3. Відповідно до ст. 35 Закону № 2240-III допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати.

Пунктами 4 і 7 Порядку № 1266 установлено, що середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої у розрахунковому періоді заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 108/95-BР та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, з яких сплачувалися страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно з п. 14 Порядку № 1266 для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності середньоденна заробітна; плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (шість календарних місяців перед настанням страхового випадку) заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих працівником робочих днів у розрахунковому періоді.

Оскільки на підприємстві встановлено шестиденний режим роботи і норма тривалості робочого часу працівників відповідає ст. 50 КЗпП (не перевищує 40 год на тиждень), то для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності слід застосовувати середньоденну заробітну плату.

ВІДПОВІДЬ. 4. Відповідно до частини першої ст. 35 Закону № 2240-III допомога по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з шостого дня непрацездатності, надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати за період хвороби. Тобто допомога по тимчасовій непрацездатності має виплачуватися застрахованій особі за робочі дні згідно з графіком роботи підприємства, його структурного підрозділу або індивідуальним графіком роботи застрахованої особи (якщо такий їй встановлено), пропущені через непрацездатність.

Це саме стосується й оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця.

Згідно з частиною першою ст. 4 Закону № 2240-III право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, виникає у застрахованої особи з настанням страхового випадку в період роботи.

Абзацом першим частини п'ятої ст. 52 Закону № 2240-III передбачено, що призначене, але не одержане у зв'язку зі смертю застрахованої особи матеріальне забезпечення виплачується членам сім'ї, які проживали разом з нею, або спадкоємцям.

Таким чином, у даному випадку листок непрацездатності, виданий працівниці в період роботи, підлягає оплаті.

Слід зазначити, що рішення про призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства, організації, установи, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, організації, установи та застрахованих осіб (профспілкових або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб). Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильністю нарахування і своєчасністю виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, приймає рішення про відмову в призначенні цієї допомоги, розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності (ст. 50 Закону № 2240-III).

ВІДПОВІДЬ. 5. Відповідно до абзацу другого частини десятої ст. 35 Закону № 2240-III у разі направлення застрахованої особи до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм безпосередньо із стаціонару лікувального закладу за рахунок страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності допомога по тимчасовій непрацездатності надається за весь час перебування у санаторно-курортному закладі (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу і у зворотному напрямку) у порядку та розмірах, установлених цим Законом.

Слід зазначити, що підставою для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (частина перша ст. 51 Закону № 2240-III).

Зокрема, п. 2.14 Інструкції № 455 визначено, що при направленні хворих на доліковування до реабілітаційних відділень санаторіїв безпосередньо із стаціонарів згідно з висновком лікарсько-консультаційної комісії листок непрацездатності продовжується лікарем санаторію на весь термін, необхідний для закінчення призначеного лікування та реабілітації з урахуванням проїзду, але не більше терміну, передбаченого п. 4.1 Інструкції № 455.

Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються Мінохорони здоров'я України.

ВІДПОВІДЬ. 6. Відповідно до Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється наростаючим підсумком множенням індексів споживчих цін за даними Держкомстату України, які щомісяця публікуються в офіційних періодичних виданнях.

Підставою для проведення індексації є перевищення індексом споживчих цін, розрахованим наростаючим підсумком, порогу індексації, встановленого в розмірі 101%.

Підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого відбулося перевищення порогу індексації.

У разі підвищення доходів місяць, у якому відбулося таке підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. При цьому сума підвищення доходу має перевищувати суму індексації, що повинна нараховуватися у місяці збільшення доходу.

У випадку якщо підвищення грошових доходів працівників на підприємстві здійснюється поетапно, за окремими підрозділами та індивідуально, для працівників повинні застосовуватися різні базові місяці для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Підприємства мають самостійно розраховувати ці індекси на підставі офіційних публікацій Держкомстату України щодо індексу споживчих цін.

ВІДПОВІДЬ. 7. Порядок № 1078 не передбачає механізму нарахування сум індексації для новоприйнятих працівників.

Рішення про проведення індексації заробітної плати таким працівникам підприємство може прийняти самостійно на підставі довідки з попереднього місця роботи (навчання) про нарахування сум індексації.

При цьому слід керуватися нормою п. 4 Порядку № 1078, де передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення (нараховані за місяць) у межах прожиткового мінімуму, встановленого для

відповідних соціальних і демографічних груп населення. Частина доходів, що перевищує прожитковий мінімум, індексації не підлягає.

Крім того, відповідно до норм п. 5 Порядку № 1078, якщо відбувається зростання доходу, індексація у місяці підвищення не провадиться. Цей місяць вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації. Для проведення подальшої індексації індекс розраховується з наступного за базовим місяця до перевищення порогу індексації, встановленого в розмірі 101%.

ВІДПОВІДЬ. 8. Пунктом 2 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягає оплата праці найманих працівників підприємств у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами), доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, що мають постійний характер виплати.

Отже, якщо надбавка за вислугу років установлена згідно з чинним законодавством і виплачується щомісяця, вона включається до доходу, який підлягає індексації.

Перелік використаних нормативних документів:

Кодекс Законів про працю України від 10.12.71 р. (зі змінами та доповненнями, за текстом - КЗпП)

Закон України № 107-VI від 28.12.2007 р. “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 108/95-ВР від 24.03.95 р. “Про оплату праці” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 796-ХІІ від 28.02.91 р. 'Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 2240-III від 18.01.2001 р. “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” (зі змінами та доповненнями)

Постанова Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.95 р. “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” (за текстом - Порядок № 100)

Постанова Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 р. “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення” (зі змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 17.05.2006 р. № 690, від 11.07.2007 р. № 913, від 12.03.2008 р. № 170, за текстом - Порядок № 1078)

Постанова Кабінету Міністрів України № 1266 від 26.09.2001 р. “Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням” (зі змінами та доповненнями, за текстом - Порядок № 1266)

Наказ Держкомстату України № 5 від 13.01.2004 р. “Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати” (зареєстровано в Мін'юсті України 27.01.2004 р, за № 114/8713, за текстом - Інструкція № 5)

Наказ Мінохорони здоров'я України № 455 від 13.11.2001 р. “Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян” (зареєстровано в Мін'юсті України 04.12.2001 р. за № 1005/6196, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 455)

Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. “У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)

Ніна ПІДЛУЖНА,
заступника директора департаменту
Наталія ІЩУК,
начальник відділу страхування у зв'язку з
тимчасовою втратою працездатності
та Наталія ГРИШАГІНА,
головний спеціаліст відділу

“Вісник податкової служби України” № 39 жовтень 2008
Передплатні індекси –
22599 (укр.), 22600 (рос.),