Якщо не застосовувати бланки
суворої звітності...

З цього року знову починається історія дев'ятирічної давнини, яка вже закінчилася нічим у 1999 році. Однак перелік бланків суворої звітності доповнено цього року ще й видатковими касовими ордерами, експерименти з якими не проводили у 1999 році.

Не зовсім зрозуміло лише за які “заслуги” зарахували до розряду найважливіших бланків видаткові касові ордери?

Чим керувався Кабмін, коли вносив чергові зміни до Постанови № 283, пояснити важко, оскільки немає обґрунтування такому рішенню у Постанові № 809, якою безпосередньо внесено зміни до статусу касових ордерів.

Ну просто взяли й доповнили перелік бланків без усяких пояснень. Загалом, нічим іншим, як знущанням над обліковими працівниками, таке рішення Кабміну назвати не можна. Але все ж таки, давайте спробуємо розібратися в тім, кому вигідно таке рішення?

Насамперед, виготовлювачам і продавцям цих бланків. Якщо врахувати, що виготовлювач у нас монополіст (як правило - це комбінат “Україна”), то для нього Постанова № 809 - це просто манна небесна. Будь-хто інший просто мріяв би отримати такі обсяги робіт, не докладаючи до цього жодних зусиль. А вже посередникам так взагалі роздолля...

Але це твердження буде виправдане лише втому випадку, коли ці бланки проіснують довго й “щасливо”, а віриться у це мало. Інакше, ризик “пролетіти” з ними дуже високий. От і будуть виготовлювачі та продавці цих бланків збільшувати ціну до такої міри, щоб компенсувати втрати у разі раптового їх скасування.

Роль і значення бланків
прибуткових і видаткових
касових ордерів

Щоб знайти хоч якесь виправдання рішенню Кабміну про присвоєння касовим ордерам статусу бланків суворої звітності, згадаємо про роль та призначення прибуткових і видаткових касових ордерів. Типові форми прибуткових і видаткових касових ордерів затверджені Наказом № 51.

Прибутковий касовий ордер (форма № ДО-1) застосовується для оформлення надходження грошей у касу при обробці інформації як з використанням обчислювальної техніки, так і без неї.

Виписується в одному примірнику працівником бухгалтерії і підписується головним бухгалтером або особою, на те уповноваженою. Квитанція видається на руки особі, яка здала гроші, а ордер залишається у касі і реєструється в Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів.

Видатковий касовий ордер (форма № ДО-2) застосовується для оформлення видачі грошей з каси при обробці інформації як з використанням обчислювальної техніки, так і без неї. Виписується в одному примірнику працівником бухгалтерії, підписується керівником підприємства (організації) і головним бухгалтером або особою, нате уповноваженою. Реєструється в Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів.

Пунктом 3.1 Положення № 637 передбачено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами по операціях із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Таким чином, головна мета прибуткових і видаткових касових ордерів - це документальне оформлення операцій у касах підприємств з готівкою.

Кого вже й повинні хвилювати ці бланки, так це касирів і головних бухгалтерів, щоб забезпечити схоронність грошових коштів у касі, проте ніяк не контролюючі органи.

Наявність на бланках касових ордерів типографської нумерації та серії бланків разом з нумерацією, що ведеться безпосередньо на підприємстві (без неї просто неможливо обійтися), лише заплутає облік.

До того ж не завадило б внести ясність, яким нормативним актом затверджений порядок оформлення бланків прибуткових і видаткових касових ордерів. Дійсно, на бланках прибуткових і видаткових касових ордерів проставлені серія і номер, та на підставі яких нормативних документів? Адже в Наказі № 51 нічого подібного не немає. Виходить, що виготовлювачі самі внесли до форм касових ордерів додаткові дані - серію і номер.

А тепер спробуємо розібратися в самій суті операцій, які фіксуються прибутковими та видатковими касовими ордерами.

Якщо з прибутковими касовими ордерами можна хоч щось зрозуміло пояснити, тому що нерідко ці бланки можуть використовувати нечесні комерсанти для приймання готівки за продані товари, надані послуги або виконані роботи, а потім просто приховувати виручку від продажу і не показувати її в обліку, то з видатковими касовими ордерами нічого подібного бути не може.

І якщо прибуткові касові ордери щодо приховування доходів так турбують державних чиновників, то відразу можна згадати Закон про РРО, що покликаний виключити подібні порушення. Адже не даремно ж перелік операцій, які можуть оформлятися прибутковими касовими ордерами, законодавцями зведено до мінімуму.

Невже податкові органи не визнають валові доходи підприємства лише на тій підставі, що приймання готівки було оформлено на простому бланку, а не суворої звітності. Звісно ж ні.

А якщо під час зустрічної перевірки з'ясується, що у одного підприємства у звіті проведена квитанція до прибуткового ордера на сплату за товари, послуги або роботи, а у іншого підприємства, що видало таку квитанцію, не оприбуткована виручка, то в цьому випадку бланк суворої звітності не допоможе. Адже аналогічні ситуації можливі (можуть виникнути) і з бланками суворої звітності, купленими за підставними документами. Отже коли вже хтось і приховує виручку, то ніякі бланки суворої звітності не перешкодять йому в цьому.

Адже на корінці квитанції до прибуткового ордера стоїть печатка підприємства, на якій обов'язково повинен бути ідентифікаційний код підприємства. Отже, перевірити повноту оприбуткування виручки тим чи іншим підприємством контролюючі органи можуть і без бланків суворої звітності. До того ж перелік суб'єктів, яким дозволено прибуткувати виручку за прибутковими касовими ордерами мінімальний, тому що у більшості суб'єктів використовуються лише реєстратори розрахункових операцій (РРО).

Які ж санкції очікують на
тих, хто не застосовує касові
ордери суворої звітності

У перевіряючих немає підстав не визнавати первинними документами касові ордери, які заповнені на старих бланках і відображають касові операції, здійснені з 01.01.2008 р.

Так, Положенням № 88 передбачено, що первинні документи - це письмові свідчення, які фіксують і підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Документально зафіксований факт господарської операції не може спростувати саму операцію.

Пунктом 2.9 Положення № 88 передбачено, що у випадках, встановлених законодавством, а також міністерствами та відомствами України, бланки первинних документів можуть бути віднесені до бланків суворої звітності.

Такі бланки друкуються за зразком типових або спеціалізованих форм, затверджених відповідно Мінстатом (на цей час - це Держкомстат) за узгодженням з Мінфіном України або міністерствами та відомствами за узгодженням з Мінстатом і Мінфіном України, з обов'язковим друкуванням на бланках квитанцій, квитків, талонів, абонементів тощо їх номінальної вартості. Усі бланки суворої звітності підлягають нумерації, порядок нанесення якої (нумератором, типографським способом) встановлюють міністерства та відомства.

Порядок використання та обліку бланків первинних документів суворої звітності, а також коло господарських операцій, оформлення яких здійснюється на таких бланках, встановлюється окремими нормативними актами.

А якщо ці умови не дотримані ні міністерствами та відомствами, ні самими господарюючими суб'єктами, то що буде? Положення № 88 відповіді на це питання не дає.

Хто ж може постраждати за те, що не застосовує бланки суворої звітності і як?

Безпосередньо видача грошей з каси за видатковими касовими ордерами не визнається валовими витратами, тому що гроші спочатку видаються у підзвіт, а потім на підставі авансового звіту і доданих до нього документів списуються на різні балансові рахунки у бухгалтерському обліку та аналогічним чином - у податковому обліку. По заробітній платі діє спеціальний порядок формування валових витрат, який не пов'язаний з касовими ордерами.

Таким чином, сам факт використання видаткових касових ордерів простої, а не суворої форми навряд чи вплине на величину валових витрат.

Інша справа, якщо це стосується документів, доданих до авансового звіту. Ось тут, як кажуть, можливі варіанти.

Якщо підзвітник додав до авансового звіту квитанцію до прибуткового касового ордера старого зразка, то податкові органи під час перевірки вправі не прийняти такі суми до заліку за валовими витратами, оскільки форма документів не відповідає діючій нормативно-правовій базі, але тут можливі судові спори.

Природно, остаточну крапку в такому спорі між податківцями і платниками податку на прибуток, якщо він виникне, зможе поставити лише суд. Однак у самому Законі про оподаткування прибутку немає згадування проте, що валові доходи і витрати якимсь чином пов'язані саме з формами первинних документів. Якщо вже податківці забажають покарати підприємство, то їм, насамперед, необхідно буде довести, що ця операція є незаконною, і включена (чи не включена) до складу валових доходів або витрат незаконно.

Оформлення тієї чи іншої операції на бланках не встановленої форми - це адміністративне порушення, тому до таких порушників можуть бути застосовані лише адміністративні штрафи за порушення правил ведення касових операцій згідно зі ст.164-2 КУпАП:

“Приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням встановленого порядку, внесення недостовірних даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, порушення правил ведення касових операцій, перешкоджання працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок, незастосування заходів щодо відшкодування винними особами збитків від нестач, розтрат, крадіжок і безгосподарності спричиняє накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі діяння, вчинені особами, підданим протягом року адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, - спричиняє накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.

Якщо звернути увагу на зміст цього пункту, то можна зазначити, що такий вид адмінштрафів можуть застосувати лише органи Контрольно-ревізійного управління (КРУ), тому що у податкових органів немає подібних повноважень. Однак коло підприємств, підданих перевіркам КРУ, обмежене державними та комунальними підприємствами, а інші підприємства - тільки стосовно використання ними бюджетних коштів. Таким чином, потрапити до розряду таких “щасливчиків” зможуть деякі підприємства або установи, а посадові особи, непідконтрольні КРУ, зможуть уникнути покарання.

Не виключена ситуація, що податківці застосують і стягнуть штраф (фінансову санкцію) у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі порушення встановленого у п.1 ст.9 Закону про РРО порядок проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, у яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних та засвідчених печаткою у встановленому порядку (п.7 ст. 17 Закону про РРО).

Адмінштраф за це встановлено ст. 155-1 КУпАП: від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які здійснюють розрахункові операції; від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для посадових осіб.

Діяння, передбачені частиною першою ст.155-1 КУпАП, вчинені особою, підданою протягом року адміністративному стягненню за такі самі порушення, спричиняють накладення штрафу на осіб, що здійснюють розрахункові операції, від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Однак перелік підприємств, до яких може бути застосовано штраф за ст. 155-1 КУпАП незначний.

Цілком можливо, що податківці спробують застосувати штраф за продаж товарів (робіт, послуг) без РРО згідно з п.1 ст.17 Закону про РРО у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлена невідповідність, - у разі непроведения розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій і обґрунтують це тим, що проведення розрахунків з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів взагалі не було, оскільки форма бланка не відповідає нормативному акту. Але для того, щоб стягнути цей штраф через суд, податківцям доведеться дуже постаратися.

Адже у Законі про РРО сказано, що розрахункова операція - це прийняття від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.

Розрахункова операція за прибутковим касовим ордером (хоч і не тієї форми) проведена, і підстав для застосування санкцій до такого суб'єкта господарювання немає.

Необхідно зазначити, що штраф можуть накласти не лише на головного бухгалтера, але й на керівника, тому що саме він відповідає за порядок ведення операцій з готівкою (п.7.3 Положення № 637).

Список використаних документів

КУпАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення

Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР

Закон про РРО -Закон України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ

Постанова № 283 - Постанова КМУ від 19.04.1993 р. № 283 “Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку”

Постанова № 809 - Постанова КМУ від 06.06.2007 р. № 809 “Про доповнення додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 283”

Наказ № 51 - Наказ Мінстату України від 15.02.1996 р. № 51 “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій”

Положення № 88- Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. № 88

Положення № 637 - Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637

“Консультант бухгалтера” № 8 (444) 25 лютого 2008 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)