КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД
Судова колегія в цивільних справах

УХВАЛА
24 березня 1999 року

Справа № 584

Про захист честі, гідності та
відшкодування моральної шкоди

Категорія 22

Головуючий в І інстанції К.

Доповідач А.

24 березня 1999 року судова колегія в цивільних справах Київського міського суду в складі:

Головуючого судді О.

Суддів А., М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за касаційною скаргою закритого акціонерного товариства “В” на рішення Радянського районного суду м. Києва від 24 грудня 1998 року у справі за позовом А. до закритого акціонерного товариства “В”, П. про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді міського суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, судова колегія становила:

В червні 1998 року А. пред’явив позов до закритого акціонерного товариства “В”, П. про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що в статті П. “Ещё 21 инвалида “олошадили”, опублікованій у газеті від 11 травня 1998 року, містяться відомості про те, що А. могла б знайти кошти для закупівлі значно більшої кількості машин, скоротивши їх на заходи, передбачені бюджетом міста. Наприклад, на благоустрій міста і утримання житлового господарства, реконструкцію ... площі, підтримку засобів масової інформації, зміцнення міжнародних зв’язків.

Позивач просив суд визнати таким, що не відповідає дійсності та ганьбить честь і гідність твердження: “А ведь если бы оно действительно так радело за ветеранов, то наверняка нашло бы средства для закупки большего количества машин: например, сэкономив часть из двух с лишним миллионов гривен, выделенных на “лесоповал”, из 2,4 миллиона – на поддержку преданных властям средств массовой информации, из 550 тысяч – “На приём делегаций для укрепления международных связей”, из энной сумы – для укладки кирпича вместо асфальта на … площади…” та стягнути моральну шкоду в розмірі 70 000 гривень з газети і 200 гривень з автора статті.

Рішенням Радянського районного суду м. Києва від 24 грудня 1998 року позов задоволено частково. Визнана такою, що не відповідає дійсності та ганьбить честь і гідність, інформація: “А ведь если бы оно действительно так радело за ветеранов, то наверняка нашло бы средства для закупки большего количества машин: например, сэкономив часть из двух с лишним миллионов гривен, выделенных на “лесоповал”, из 2,4 миллиона – на поддержку преданных властям средств массовой информации, из 550 тысяч – “На приём делегаций для укрепления международных связей”, из энной сумы – для укладки кирпича вместо асфальта на … площади…”, викладена у статті П. “Ещё 21 инвалида олошадили” і опублікована у газеті від 11 травня 1998 року. З газети стягнута моральна шкода в сумі 10 000 гривень і 200 гривень з автора статті.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення, посилаючись на те, що суд не взяв до уваги усі обставини справи, тому прийшов до помилкових висновків, викладених у рішенні.

Касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню із таких підстав.

Відповідно до п. 6 та п. 11 Указу Президента України “Про Положення про обласну, Київську, Севастопольську міську державну адміністрацію та Положення про районну, районну у містах Києві та Севастополі державну адміністрацію”, Київську міську державну адміністрацію очолює Голова державної адміністрації, здійснює керівництво її діяльністю, несе персональну відповідальність за виконання покладених на державну адміністрацію завдань і здійснення нею своїх функцій. Голова державної адміністрації представляє державну адміністрацію у відносинах з іншими органами, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями та громадянами як в Україні, так і за її межами.

У разі відсутності голови державної адміністрації, його обов'язки виконує перший заступник голови державної адміністрації, а у разі відсутності останнього - один із заступників голови.

Згідно з п. 12 Указу, заступники голови державної адміністрації відповідно до визначених головою державної адміністрації обов'язків здійснюють керівництво дорученими сферами або інші функції управління.

З матеріалів справи вбачається, що позовну до суду від імені Київської міської державної адміністрації підписав П., який є заступником голови Київської міської державної адміністрації.

З наданого розпорядження голови Київської міської державної адміністрації від 19 травня 1997 року № 659 “Про тимчасовий розподіл повноважень між головою, першим заступником голови та заступниками голови Київської міської державної адміністрації” також витікає, що у відносинах з іншими органами, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями та громадянами Київську міську державну адміністрацію представляє голова.

За викладених обставин справи і вимог закону не можна вважати, що позовна заява підписана особою, компетентною представляти Київську міську державну адміністрацію у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами і організаціями.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

23 вересня 1997 року прийнятий Закон України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”.

Як зазначено у преамбулі, цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади державної підтримки засобів масової інформації та соціального захисту журналістів.

Як складова частина законодавства України про свободу слова та інформаційну діяльність цей Закон посилює систему правового регулювання в інформаційній сфері.

Сфера дії Закону встановлена ст. 2, а відповідальність за завдану моральну (немайнову) шкоду – ст. 17.

Зокрема ч. 3 та 4 ст. 17 Закону встановлено, що у разі відшкодування, відповідно до Цивільного кодексу України, журналістом і засобом масової інформації заподіяної ними моральної (немайнової) шкоди на них покладається солідарна відповідальність з урахуванням міри вини кожного.

У разі конфлікту щодо завданої моральної (немайнової) шкоди між журналістом і засобом масової інформації, з одного боку, та органом державної влади або місцевого самоврядування чи офіційною, посадовою особою (офіційними, посадовими особами) - з іншого, суд визначається щодо наявності злого умислу журналіста чи засобу масової інформації, а також враховує наслідки використання потерпілим можливостей позасудового (досудового) спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі і гідності та врегулювання конфлікту в цілому.

Розглядаючи справу суд не перевірив чи підлягають застосуванню до даних правовідносин зазначені норми нормами матеріального права.

Недоліки, допущені судом при розгляді справи, не дозволяють судове рішення залишити в силі.

При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, вирішити питання про залучення до участі в справі належного позивача і вирішити справу у відповідності з вимогами закону.

Керуючись ст. 317, ст. 310-312 ЦПК України, судова колегія ухвалила:

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства “В” задовольнити.

Рішення Радянського районного суду м. Києва від 24 грудня 1998 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду.

Головуючий

Судді