Резолюція 1194 (1999)
Парламентської Асамблеї Ради Європи
"Виконання Україною зобов'язань"
Неофіційний переклад
1. Асамблея посилається на свою Резолюцію 1179 щодо дотримання Україною зобов'язань, прийняту 27 січня 1999 року, в якій вона "вважає, що органи влади України, включаючи Верховну Раду України, значною мірою несуть відповідальність за недотримання Україною зобов'язань, взятих під час вступу до Ради Європи, зокрема тих, які стосуються прийняття протягом одного року після вступу:
- рамкового документа про правову політику України у сфері захисту прав людини;
- рамкового документа про правову та судову реформи;
- нового Кримінального кодексу та нового Кримінально-процесуального кодексу;
- нового Цивільного кодексу та нового Цивільно-процесуального кодексу;
- нового закону про політичні партії, хоча новий Закон України "Про вибори народних депутатів України" ( 541/97-ВР ) вже був схвалений.
Більш того, Україна взяла на себе зобов'язання ратифікувати протягом трьох років з моменту вступу (9 листопада 1995 року) Протокол N 6 до Європейської конвенції з прав людини стосовно скасування смертної кари. На даний час строк вичерпаний, а Протокол не ратифікований. Крім того, Україна не виконала своє зобов'язання ратифікувати протягом одного року з моменту вступу Європейську хартію регіональних мов та мов меншин.
Це є обгрунтуванням для прийняття Асамблеєю рішення, що у разі відсутності до відкриття червневої частини сесії 1999 року значного прогресу у дотриманні зобов'язань, має бути вжито наступних заходів:
і. розпочати анулювання повноважень української парламентської делегації відповідно до правила 6 Правил процедури до того часу, поки ці зобов'язання не будуть повністю виконані;
іі. рекомендувати Комітету міністрів розпочати процедуру призупинення права України бути представленою відповідно до статті 8 Статуту Ради Європи".
2. Асамблеєю робиться висновок на основі доповіді, представленої на її розгляд Комітетом з питань моніторингу, що до 20 травня 1999 року не було досягнуто суттєвого прогресу у вищезгаданих сферах. Однак, Асамблея бере до уваги той факт, що 14 травня 1999 року Голова Верховної Ради України надіслав відповідним парламентським комітетам доручення щодо кроків, які мають бути вжиті з метою виконання певних зобов'язань України.
3. Більш того, і як зазначено у пам'ятній записці, розповсюдженій українською делегацією 22 червня 1999 р., нещодавно відбулися наступні події:
- у квітні 1999 р. Верховна Рада прийняла у першому читанні проект закону "Про судоустрій";
- 14 червня 1999 р. Конституційний Суд прийняв до розгляду заяву, подану народними депутатами України за ініціативи української делегації у Раді Європи щодо неконституційності смертної кари;
- 17 червня 1999 р. Верховна Рада прийняла рамковий документ про правову політику України щодо захисту прав людини ( 757-14 ).
Виконання деяких інших зобов'язань знаходиться на етапі завершення:
- 7 травня 1999 р. Україна підписала Європейську соціальну хартію (переглянуту) ;
- відповідно до Указу Президента України від 13 березня 1999 р. ( 250/99 ) Державний департамент України з питань виконання покарань виведений з підпорядкування Міністерства внутрішніх справ;
- Український парламент в принципі ухвалив Європейську хартію регіональних мов та мов меншин з наступним законодавчим уточненням механізмів, виконання Хартії, які мають бути визначені Парламентом в пріоритетному порядку до літніх канікул;
- Український парламент прийняв у третьому читанні Закон "Про політичні партії" із заключним прийняттям, яке має відбутись в пріоритетному порядку до літніх канікул.
Визнаючи ці кроки як показник досягнутого певного прогресу у виконанні зобов'язань України, Асамблея вважає, що багато ще залишається зробити, як у приведенні українського законодавства у відповідність до європейських стандартів, так і у забезпеченні того, щоб органи влади України дотримувались цих принципів у своїй практичній роботі, а також у забезпеченні верховенства права, якого потребують існуючі факти невиконання судових рішень.
4. Це є причиною того, чому Асамблея вирішує, що було б доцільно розпочати на першій частині сесії 2000 р., відповідно до правила 6 Правил процедури, процедуру, яка має на меті призупинення прав української парламентської делегації, можливості брати участь у виробленні офіційних документів відповідно до правила 23 Правил процедури, виконувати, свої обов'язки та голосувати в Асамблеї та її органах, в той же час забезпечуючи її членам право відвідувати та виступати на частинах сесій Асамблеї та засіданнях її органів, у разі, якщо не відбудуться подальші зміни, які можна вважати суттєвим прогресом відповідно до Резолюції 1179 січня 1999 р.
5. Асамблея вирішує передати цю резолюцію до Європейського парламенту, Європейської Комісії, ОБСЄ, Європейського банку реконструкції та розвитку, Світового Банку, Міжнародного Валютного Фонду, Конгресу місцевих та регіональних влад Європи та Фонду соціального розвитку (з огляду на соціальну та економічну реінтеграцію кримських татар) і запрошує їх взяти до уваги її положення під час співробітництва з Україною з метою надання допомоги країні у подоланні вищезгаданих проблем.