КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 23 квітня 1999 р. N 663
Київ
(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 98 від 2 лютого 2011 р.)
Про норми відшкодування витрат на
відрядження в межах України та за кордон
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 850 від 30.05.2000
N 1355 від 30.08.2000
N 1398 від 06.09.2000
N 423 від 06.05.2001
N 977 від 11.07.2002
N 1157 від 24.07.2003
N 1732 від 05.11.2003
N 1795 від 20.11.2003
N 682 від 26.05.2004
N 818 від 29.06.2004
N 184 від 12.03.2005
N 952 від 24.09.2005
N 116 від 08.02.2006
N 726 від 25.05.2006
N 1618 від 16.11.2006
N 108 від 31.01.2007
N 514 від 21.03.2007
N 859 від 26.06.2007
N 209 від 19.03.2008
N 483 від 20.05.2009
N 1015 від 23.09.2009 )
Відповідно до підпункту 5.4.8 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Установити для працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності (крім державних службовців та осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів) такі граничні норми добових витрат:
1) у разі коли до рахунків на оплату вартості проживання у готелях не включаються витрати на харчування, для відряджень у межах України - 30 гривень, для відряджень за кордон - у сумі в гривнях, еквівалентній 50 доларам США за офіційним курсом гривні до долара США, установленим Національним банком на день видачі авансу;
2) у разі коли до рахунків вартості проживання у готелях включаються витрати на:
одноразове харчування, для відряджень у межах України - 24 гривні, для відряджень за кордон - у сумі в гривнях, еквівалентній 40 доларам США за офіційним курсом гривні до долара США, установленим Національним банком на день видачі авансу;
дворазове харчування, для відряджень у межах України - 18 гривень, для відряджень за кордон - у сумі в гривнях, еквівалентній 27,5 долара США за офіційним курсом гривні до долара США, установленим Національним банком на день видачі авансу;
триразове харчування, для відряджень у межах України - 12 гривень, для відряджень за кордон - у сумі в гривнях, еквівалентній 17,5 долара США за офіційним курсом гривні до долара США, установленим Національним банком на день видачі авансу. ( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 850 від 30.05.2000, N 1398 від 06.09.2000, N 423 від 06.05.2001, N 977 від 11.07.2002, N 952 від 24.09.2005, N 209 від 19.03.2008; в редакції Постанови КМ N 483 від 20.05.2009 )
2. Установити норми відшкодування витрат на відрядження у межах України та за кордон для державних службовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, згідно з додатком.
У разі коли працівники, відряджені за кордон, за умовами запрошення забезпечуються стороною, яка приймає, безкоштовним харчуванням у країні відрядження (в дорозі), або коли працівники, відряджені в межах України для участі у переговорах, конференціях, симпозіумах, які проводяться за тематикою, що стосується основної діяльності підприємства, установи та організації, які відряджають працівників, за умовами запрошення забезпечуються організаторами таких заходів безкоштовним харчуванням, добові витрати відшкодовуються у розмірах, що визначаються у відсотках норм добових витрат для даної країни згідно з додатком, зокрема 80 відсотків при одноразовому, 55 відсотків - дворазовому, 35 відсотків - триразовому харчуванні. ( Абзац другий пункту 2 в редакції Постанови КМ N 1732 від 05.11.2003 )
Витрати на наймання житлового приміщення під час відрядження відшкодовуються у разі надання оригіналів підтвердних документів. ( Пункт 2 доповнено абзацом третім згідно з Постановою КМ N 818 від 29.06.2004 )
Витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату вартості проживання у готелях або до проїзних документів, оплачуються відрядженим за рахунок добових.
Державним службовцям і працівникам зазначених підприємств, установ та організацій, які перебувають за кордоном тривалий термін і отримують заробітну плату в іноземній валюті, та працівникам дипломатичних установ України, які перебувають за кордоном у довготерміновому відрядженні та отримують виплати в іноземній валюті, у разі відрядження в межах країни перебування добові витрати відшкодовуються у розмірі 80 відсотків норм добових витрат, визначених у додатку до цієї постанови для даної країни. У разі відрядження у межах країни перебування терміном на одну добу добові витрати відшкодовуються у розмірі 50 відсотків зазначених норм.
3. Норми добових витрат і граничні норми відшкодування витрат на наймання житлових приміщень для державних службовців та осіб, які направляються у відрядження за кордон підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, переглядаються у разі потреби за поданням Міністерства фінансів на підставі обґрунтованих пропозицій Міністерства закордонних справ.
Граничні норми добових витрат для працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності (крім державних службовців та осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів) переглядаються за поданням Міністерства фінансів у разі зміни максимальної норми добових витрат, установленої для державних службовців та осіб, які направляються у відрядження за кордон підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів. ( Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N N 977 від 11.07.2002; в редакції Постанови КМ N 483 від 20.05.2009 )
4. Підприємства, установи та організації, що направляють працівників у відрядження в межах України та за кордон, зобов'язані забезпечити їх коштами (у разі відрядження за кордон - у національній валюті країни, куди відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті) як аванс на поточні витрати у розмірах згідно з установленими нормами. Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток. ( Абзац перший пункту 4 в редакції Постанови КМ N 1732 від 05.11.2003 )
Працівникам, які направляються у відрядження за кордон підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності (крім державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів), добові виплачуються в іноземній валюті у сумі, яка в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день видачі коштів із каси уповноваженого банку, не перевищує встановлених граничних норм добових витрат. ( Абзац другий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1732 від 05.11.2003 )
Залишок коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, установи, організації, що їх видала (у разі відрядження за кордон - у грошових одиницях, в яких було видано аванс), у встановленому законодавством порядку. ( Абзац третій пункту 4 в редакції Постанов КМ N 1732 від 05.11.2003, N 818 від 29.06.2004 ) ( Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 850 від 30.05.2000, N 423 від 06.05.2001, в редакції Постанови КМ N 977 від 11.07.2002 )
5. Термін відрядження визначається керівником, але не може перевищувати в межах України 30 календарних днів, за кордон - 60 календарних днів, за винятком випадків, установлених Кабінетом Міністрів України. ( Абзац перший пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1157 від 24.07.2003 )
Термін відрядження працівників, які направляються для виконання у межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати періоду будівництва об'єктів.
Термін відрядження працівників, які направляються за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) для здійснення монтажних, налагоджувальних, ремонтних, проектних, проектно-пошукових, будівельних, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, шефмонтажу та авторського нагляду під час будівництва, обслуговування та забезпечення функціонування національних експозицій на міжнародних виставках, не повинен перевищувати одного року. ( Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 682 від 26.05.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 184 від 12.03.2005 )
Підприємства, установи та організації, що направляють працівників за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), забезпечують створення належних соціально-побутових умов, медичне обслуговування, страхування та необхідний правовий захист громадян України, які відряджаються за її межі для здійснення робіт, зазначених в абзаці третьому цього пункту. ( Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 682 від 26.05.2004 )
Термін відрядження військовослужбовців, направлених на навчання в системі перепідготовки, удосконалення, підвищення кваліфікації кадрів, на навчальні та підсумково-випускні збори слухачів заочних факультетів вищих військових навчальних закладів, не повинен перевищувати 90 днів, а за умови відшкодування фінансових витрат стороною, що приймає, та за рішенням Віце-прем'єр-міністра України відповідно до функціонального розподілу обов'язків - 18 місяців. ( Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1355 від 30.08.2000, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1795 від 20.11.2003 )
Термін відрядження працівників авіаційних компаній, які направляються за кордон для виконання авіаційних перевезень пасажирів та вантажів у миротворчих місіях Організації Об'єднаних Націй згідно з контрактами між авіаційними компаніями України та Організацією Об'єднаних Націй, не повинен перевищувати шість місяців. ( Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 116 від 08.02.2006 )
Термін відрядження працівників державної контрольно-ревізійної служби, які направляються для проведення контрольних заходів, не повинен перевищувати періоду проведення таких заходів. ( Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1618 від 16.11.2006 )
Термін відрядження наукових і науково-педагогічних працівників, які направляються на стажування до провідних вищих навчальних закладів та наукових установ в Україні та за кордоном, не повинен перевищувати шести місяців, а аспірантів і докторантів - двох місяців. ( Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1015 від 23.09.2009 )
6. Установити, що державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження в межах України і за кордон підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності оригіналів підтвердних документів відшкодовуються витрати: ( Абзац перший пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 818 від 29.06.2004 )
на проїзд (включаючи перевезення багажу) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження;
на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків норм добових витрат для країни, куди відряджається працівник, визначених у додатку до цієї постанови, за всі дні проживання; ( Абзац третій пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 850 від 30.05.2000 )
на бронювання місць у готелях у розмірах не більш як 50 відсотків вартості місця за добу;
на користування постільними речами в поїздах;
( Абзац шостий пункту 6 виключено на підставі Постанови КМ N 818 від 29.06.2004 )
на комісійні у разі обміну валюти.
Відшкодування витрат на службові телефонні переговори проводиться в розмірах, погоджених з керівником.
6-1. Державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження за кордон на термін до 60 календарних днів підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, відшкодовується вартість страхового поліса (за наявності його оригіналу з відміткою про сплату страхового платежу), за яким передбачено відшкодування витрат на:
надання швидкої та невідкладної (екстреної) медичної допомоги страхувальнику і придбання необхідних медикаментів;
переміщення страхувальника на територію України для надання медичної допомоги;
відправлення труни з тілом (урни з прахом) страхувальника до місця поховання на території України та інші пов'язані з цим витрати.
У разі коли правилами в'їзду та перебування у країні, до якої відряджається страхувальник, встановлені вимоги щодо розміру страхової суми, у договорі страхування визначається мінімальна страхова сума. При цьому термін дії договору страхування повинен відповідати терміну відрядження.
Якщо в країні, до якої відряджається страхувальник, медична допомога надається іноземним громадянам безоплатно, вартість страхового поліса не відшкодовується. ( Постанову доповнено пунктом 6-1 згідно з Постановою КМ N 514 від 21.03.2007 )
7. Витрати на проїзд державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, у м'якому вагоні, в каютах, що оплачуються за 1-4 групою тарифних ставок, на суднах морського флоту, в каютах 1 і 2 категорії на суднах річкового флоту, повітряним транспортом за квитками 1 класу та бізнес-класу, фактичні витрати, що перевищують граничні норми відшкодування витрат на наймання житлового приміщення та на перевезення до 30 кілограмів багажу понад кількість багажу, вартість перевезення якого входить до вартості квитка того виду транспорту, яким користується працівник, відшкодовуються в кожному випадку з дозволу керівника згідно з оригіналами підтвердних документів. ( Абзац перший пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 818 від 29.06.2004 )
Витрати, відшкодовані згідно з абзацом першим цього пункту, не є надміру витраченими коштами. ( Пункт 7 доповнено абзацом другим згідно з Постановою КМ N 850 від 30.05.2000, в редакції Постанови КМ N 818 від 29.06.2004 )
8. У разі відрядження за кордон на службовому автомобілі витрати на пально-мастильні матеріали відшкодовуються відповідно до діючих норм за кілометр пробігу та затвердженого маршруту.
9. У разі коли сторона, яка приймає, забезпечує працівника, відрядженого за кордон, додатковими валютними коштами у вигляді компенсації поточних витрат (крім витрат на проїзд до країни призначення і назад та на наймання житлового приміщення) або добових витрат, сторона, яка направляє, виплату добових витрат зазначеним особам зменшує на суму додатково наданих коштів. Якщо сума, надана стороною, яка приймає, більша або дорівнює встановленим нормам добових витрат, то сторона, яка направляє, виплату добових витрат зазначеним особам не проводить.
10. Міністерству фінансів внести зміни до інструкції про порядок відряджень за кордон і в межах України.
11. Особливості направлення у відрядження військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які проходять службу в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, органах і підрозділах цивільного захисту, визначаються за погодженням з Міністерством фінансів відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Державним комітетом у справах охорони державного кордону, Головним управлінням командуючого Національною гвардією, Управлінням державної охорони, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, а військовослужбовців Державної фельд'єгерської служби при Державному комітеті зв'язку та інформатизації - також Державним комітетом зв'язку та інформатизації. ( Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 726 від 25.05.2006, N 108 від 31.01.2007, N 859 від 26.06.2007 )
11-1. Розмір добових витрат, що виплачуються працівникам, направленим у відрядження підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності (крім підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів), не може бути нижчим ніж норми добових витрат, установлених додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 977.
Працівникам, які направляються у відрядження за кордон для здійснення робіт, зазначених в абзаці третьому та шостому пункту 5 цієї постанови, у разі їх перебування у відрядженні понад 60 календарних днів добові витрати починаючи з 61 дня виплачуються у розмірі 80 відсотків норм добових витрат, визначених пунктами 1 і 2 цієї постанови для працівників відповідних підприємств, установ та організацій. ( Пункт 11-1 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 682 від 26.05.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 116 від 08.02.2006 ) ( Постанову доповнено пунктом 11-1 згідно з Постановою КМ N 977 від 11.07.2002 )
11-2. Затвердити розміри надбавок до норм добових витрат в іноземній валюті для окремих категорій працівників, що додаються.
( Абзац другий пункту 11-2 виключено на підставі Постанови КМ N 818 від 29.06.2004 )
( Постанову доповнено пунктом 11-2 згідно з Постановою КМ N 977 від 11.07.2002 )
12. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 р. N 10 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" (Офіційний вісник України, 1998 р., N 1, ст. 20);
постанову Кабінету Міністрів України від 10 липня 1998 р. N 1046 "Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 р. N 10" (Офіційний вісник України, 1998 р., N 28, ст. 1039).
Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 23 квітня 1999 р. N 663
Розміри
надбавок до норм добових витрат в іноземній
валюті для окремих категорій працівників
Надбавки до норм добових витрат в іноземній валюті для окремих категорій працівників виплачуються:
1) членам Уряду, державним службовцям 1 рангу та дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного посла - в розмірі 50 відсотків норм добових витрат;
2) державним службовцям 2 і 3 рангу, дипломатичних рангів Надзвичайного і Повноважного посланника 1 і 2 класу - в розмірі 40 відсотків норм добових витрат;
3) державним службовцям 4 і 5 рангу, дипломатичних рангів радника 1 і 2 класу - у розмірі 30 відсотків норм добових витрат;
4) членам делегацій, що виїжджають за кордон на міжнародні переговори, наради та для підписання міжурядових угод, - у розмірі 25 відсотків, а керівникам цих делегацій - у розмірі 30 відсотків норм добових витрат.
---------------
Примітки.
1. Зазначені у цьому додатку працівники мають право на одержання тільки однієї надбавки.
2. До членів делегацій, зазначених у пункті 4, належать лише ті члени делегації (представники), які мають повноваження виступати від імені або за дорученням Президента України та Уряду України на міжнародних переговорах, конференціях, форумах та для підписання міжурядових угод. Інші члени делегації (представники, включаючи наглядачів), які виїжджають за кордон згідно з рішенням Президента України та Уряду України, до таких делегацій не відносяться.
( Постанову доповнено додатком згідно з Постановою КМ N 977 від 11.07.2002 )
Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 23 квітня 1999 р. N 663
(у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 11 липня 2002 р. N 977)
НОРМИ
відшкодування витрат на відрядження у межах України
та за кордон для державних службовців і працівників
підприємств, установ та організацій, що повністю
або частково утримуються (фінансуються)
за рахунок бюджетних коштів
(доларів США)
------------------------------------------------------------------
Назва країни | Норма | Гранична норма відшкодування
|добових| витрат на наймання житлового
| витрат| приміщення за добу
| | (не більш як)
------------------------------------------------------------------
Австралія 35 150
Австрія 45 105
Азербайджан 25 69
Албанія 33 100
Алжир 37 195
Ангола 44 195
Андорра 36 66
Антигуа і Барбуда 45 89
Аргентина 42 110
Афганістан 38 63
Багамські Острови 36 53
Бангладеш 33 63
Барбадос 37 53
Бахрейн 36 79
Беліз 34 53
Бельгія 50 200
Бенін 37 60
Бермудські Острови 34 55
Білорусь 25 69
Болгарія 34 80
Болівія 34 63
Боснія і Герцеговина 36 90
Ботсвана 32 74
Бразилія 38 132
Бруней 29 130
Буркіна-Фасо 40 56
Бурунді 37 63
Вануату 35 51
Великобританія 50 240
Венесуела 35 63
В'єтнам 32 90
Вірменія 25 69
Габон 40 90
Гаїті 35 63
Гайана 36 90
Гамбія 37 63
Гана 35 69
Гватемала 33 63
Гвінея 36 84
Гвінея-Бісау 44 50
Гібралтар 33 40
Гондурас 36 40
Гонконг 34 121
Гренада 44 63
Греція 44 133
Грузія 25 79
Данія 44 170
Джибуті 40 55
Домініканська Республіка 34 120
Еквадор 30 110
Екваторіальна Гвінея 38 35
Еритрея 36 40
Естонія 34 74
Ефіопія 40 63
Єгипет 36 120
Ємен 36 150
Замбія 34 78
Заморські території Франції 37 93
Зімбабве 35 63
Ізраїль 43 121
Індія 38 145
Індонезія 39 115
Ірак 39 80
Іран 32 105
Ірландія 37 160
Ісландія 39 160
Іспанія 39 135
Італія 50 200
Йорданія 34 95
Кабо-Верде 31 55
Казахстан 25 100
Кайманові Острови 36 90
Камбоджа 36 63
Камерун 39 60
Канада 45 130
Катар 34 111
Кенія 34 84
Киргизстан 25 69
Китай 50 140
Кіпр 38 140
Кірибаті 43 40
КНДР 35 111
Колумбія 34 120
Коморські Острови 37 55
Конго 40 100
Демократична Республіка 37 67
Конго (Заїр)
Коста-Ріка 33 63
Кот-д'Івуар 40 84
Куба 40 150
Кувейт 36 150
Лаос 36 63
Латвія 34 120
Лесото 33 40
Литва 34 100
Ліберія 36 40
Ліван 39 90
Лівія 39 200
Ліхтенштейн 39 63
Люксембург 44 83
Маврикій 30 69
Мавританія 38 60
Мадагаскар 37 69
Макао 31 65
Македонія 36 95
Малаві 35 63
Малайзія 33 115
Малі 40 90
Мальдіви 32 63
Мальта 33 63
Марокко 37 63
Мексика 33 130
Мозамбік 38 69
Молдова 25 95
Монако 36 120
Монголія 39 79
М'янма 33 75
Намібія 33 100
Науру 31 40
Непал 29 63
Нігер 37 90
Нігерія 42 250
Нідерланди 41 130
Нікарагуа 36 74
Німеччина 50 121
Нова Зеландія 26 80
Норвегія 46 160
Об'єднані Арабські Емірати 38 140
Оман 36 150
Пакистан 37 150
Палау 29 50
Панама 34 63
Папуа-Нова Гвінея 39 120
Парагвай 31 40
Перу 34 130
Південно-Африканська Республіка 36 140
Польща 38 120
Португалія 40 90
Пуерто-Ріко 32 63
Республіка Корея 44 190
Росія 37 150
Руанда 39 63
Румунія 37 110
Сальвадор 30 37
Самоа 27 36
Сан-Марино 29 74
Сан-Томе і Принсіпі 34 63
Саудівська Аравія 39 110
Свазіленд 31 63
Сейшельські Острови 40 130
Сенегал 40 70
Сент-Люсія 42 79
Сербія 37 125
Сінгапур 35 150
Сирія 39 131
Словаччина 34 95
Словенія 36 110
Соломонові Острови 33 60
Сомалі 33 35
Співдружність Домініки 40 63
Судан 42 137
Суринам 39 69
США 50 240
Сьєрра-Леоне 37 63
Таджикистан 25 69
Таїланд 37 110
Тайвань 34 74
Танзанія 34 63
Того 38 63
Тонга 30 35
Трінідад і Тобаго 37 79
Туніс 36 80
Туреччина 39 120
Туркменистан 25 69
Уганда 38 69
Угорщина 34 88
Узбекистан 25 69
Україна 30 250
гривень гривень
Уругвай 32 75
Фіджі 29 40
Філіппіни 36 121
Фінляндія 41 170
Франція 50 170
Хорватія 37 90
Центральноафриканська 43 80
Республіка
Чад 45 80
Чехія 34 135
Чилі 33 100
Чорногорія 37 100
Швейцарія 44 105
Швеція 44 101
Шрі-Ланка 34 63
Ямайка 38 90
Японія 50 250
---------------
Примітки. 1. Граничні норми відшкодування витрат на наймання
житлового приміщення за добу встановлені з урахуванням
включених до рахунків на оплату вартості проживання
витрат на користування телефоном (крім витрат на
службові телефонні переговори), холодильником,
телевізором та інших витрат (крім витрат на побутові
послуги, які відшкодовуються у розмірі, встановленому
пунктом 6 постанови, та витрат на оплату податку на
додану вартість).
2. Забезпечення працівників коштами у разі відрядження
за межі України здійснюється згідно з установленими
нормами відшкодування витрат на відрядження чи в
еквіваленті цих сум в іноземній валюті (у валюті країни
відрядження або у вільно конвертованій валюті) за
офіційним курсом гривні до іноземних валют,
установленим Національним банком на день подання
уповноваженому банку розрахунку витрат на відрядження.Урядовий Секретар Кабінету Міністрів України В.ЛИСИЦЬКИЙ
( Додаток в редакції Постанови КМ N 850 від 30.05.2000; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1398 від 06.09.2000; в редакції Постанов КМ N 423 від 06.05.2001, N 977 від 11.07.2002; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 818 від 29.06.2004, N 952 від 24.09.2005, N 514 від 21.03.2007, N 209 від 19.03.2008 )