МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

НАКАЗ
N 297 від 28.07.98
м.Київ

(Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Міністерства транспорту та зв'язку України
від 27.12.2006 N 1196)

Про затвердження "Правил перевезень пасажирів, багажу,
вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України"

( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінтрансу
N 611 від 21.12.99
N 109 від 22.02.2001 )

На виконання Закону України "Про залізничний транспорт" ( 273/96-ВР ) та Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1997 р. N 252 , НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, що додаються.

2. Встановити, що зазначені Правила вводяться в дію з 30 листопада 1998 р.

3. Укрзалізниці (Слободян А.В.) та начальникам залізниць України забезпечити своєчасне введення Правил у дію та правильність їх застосування.

4. Головному управлінню науково-технічної політики, промисловості та сертифікації (Петрашевський О.Л.) разом із Головним управлінням правового забезпечення діяльності транспорту (Логінова Л.М.) в установленому порядку зареєструвати цей наказ у Міністерстві юстиції.

5. Із введенням у дію цих Правил вважати такими, що не застосовуються на залізницях України, Правила перевезень пасажирів і багажу залізницями СРСР (тарифне керівництво N 5), введені вказівкою Міністерства шляхів сполучення СРСР від 12 грудня 1988 р. N Н-3760 у.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Першого заступника Міністра транспорту України - Генерального директора Укрзалізниці А.В.Слободяна.

Перший заступник Міністра транспорту Л.М.Костюченко

Затверджено
Наказ Міністерства транспорту
України 28.07.98 N 297

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
1 жовтня 1998 р.
за N 620/3060

Правила
перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти
залізничним транспортом України

Розділ 1. Загальні положення

1.1. Правила перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила) розроблені згідно з вимогами Статуту залізниць України ( 457-98 ), Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом ( 252-97 ) (далі - Порядок) та інших нормативних актів, і поширюються на працівників залізничного транспорту, фізичних та юридичних осіб, незалежно від їх форм власності та підпорядкування, які:

а) користуються послугами залізничного транспорту;

б) здійснюють перевезення пасажирів, багажу та вантажобагажу залізницями;

в) обслуговують пасажирів на вокзалах, в пунктах продажу проїзних документів та в поїздах. ( Пункт 1.1 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

1.2. Правила застосовуються тільки при перевезенні пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничними лініями загального користування у межах України та у вагонах парку залізниць, або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам або громадянам суб'єктам підприємницької діяльності.

При перевезенні пасажирів в межах України, але у вагонах залізниць інших держав, діють норми відповідних міжнародних угод, а вимоги Правил поширюються тільки на положення, не врегульовані цими угодами.

1.3. Кожен працівник залізниці чи підприємства - суб'єкта підприємницької діяльності, а також громадянин, який користується послугами залізничного транспорту, несе персональну відповідальність за порушення Правил.

1.4. Організація виконання цих Правил на залізницях здійснюється Управліннями залізниць.

1.5. Працівники залізниць та підприємств - суб'єктів підприємницької діяльності повинні бути ввічливими та запобігливими щодо кожного пасажира, відправника та одержувача вантажобагажу, виявляти турботу та увагу до них, вживати заходів з метою усунення недоліків в обслуговуванні громадян, незалежно від того, за яких обставин та з чиєї вини вони виникли.

1.6. Посадові особи всіх рівнів управління процесом перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та обслуговування пасажирів на залізниці, суб'єкти підприємницької діяльності повинні здійснювати особистий прийом громадян з питань обслуговування їх працівниками підвідомчих підприємств.

Графік прийому вивішується безпосередньо на дверях чи біля дверей службового кабінету.

1.7. Всі відмітки на проїзних та перевізних документах, акти, довідки завіряються посадовим штемпелем уповноваженої особи та підписом, із зазначенням дати.

1.8. Терміни, які використовуються у Правилах, мають таке значення:

Бронювання місць - закріплення на підставі разового замовлення або договору певної кількості місць з відстрочкою реалізації замовнику на визначений термін.

Вагон безпересадковий - пасажирський вагон, який прямує до станції призначення з двома або більше поїздами без пересадки пасажирів.

Вагон зі змінним трафаретом - вагон у поїзді, обладнаний двома маршрутними дошками (трафаретами), продаж проїзних документів у який здійснюється не далі станції зміни трафарету і окремо від станції зміни трафарету.

На першій вказується маршрут від станції відправлення поїзда до станції зміни трафарету, на другій - маршрут від станції зміни трафарету до станції призначення поїзда.

У залежності від пасажиропотоку від станції відправлення (зміни трафарету) до певної станції призначення може виділятись не вагон, а визначена кількість місць. ( Розділ 1 доповнено абзацом згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

Вагони пасажирські - вагони, призначені для перевезення пасажирів. До числа цих вагонів належать також поштові, багажні, вагони-ресторани, службово-технічні (службові, клуби, санітарні, випробувальні та вимірювальні, лабораторії та інші спеціальні вагони пасажирського типу).

Вагон пасажирський спеціальний - пасажирський вагон, який в установленому порядку призначений в рейс за замовленням будь-якої юридичної або фізичної особи для перевезення групи пасажирів, багажу чи вантажобагажу.

Вагон штабний - вагон для перевезення пасажирів, обладнаний радіостанцією, радіовузлом, де знаходиться начальник поїзда, поїзний електромонтер.

Вокзал - комплекс спеціальних споруд, приміщень, обладнання, призначений для обслуговування пасажирів, надання їм платних та безплатних послуг, управління рухом поїздів та розміщення персоналу. До складу вокзального комплексу входять: посадкові платформи, пішохідні тунелі та мости, переходи через залізничні колії, багажні приміщення, частина прилеглої до споруди привокзальної площі. Залежно від обсягів роботи з відправлення пасажирів вокзали бувають позакласні, 1, 2 та 3 класу.

Зворотний виїзд - додаткова послуга пасажиру в пункті першопочаткового відправлення в оформленні виїзду на зворотний шлях.

Каса багажна - окреме спеціально обладнане приміщення для оформлення перевезення багажу та вантажобагажу.

Каса квиткова - спеціально обладнане приміщення для оформлення проїзду пасажирів та повернення платежів за невикористані проїзні документи.

Каса квиткова добова - квиткова каса, яка оформляє проїзні документи щонайбільше за 24 години до відправлення поїзда.

Камера схову - спеціально обладнане приміщення для короткочасного зберігання ручної поклажі, багажу пасажирів.

Категорія вагона - різновидність вагонів для перевезення пасажирів залежно від їх облаштування, кількості місць у вагоні та умов проїзду. Вагони бувають:

- міжобласні - без купе з місцями для сидіння;

- загальні - з відкритими купе з місцями для сидіння;

- плацкартні - з відкритими купе з місцями для лежання;

- купейні - з окремими чотиримісними купе з місцями для лежання;

- м'які - з окремими одномісними купе, двомісними (СВ), та трьохмісними купе з місцями для лежання;

- фірмові - м'які, купейні, плацкартні та міжобласні вагони, що відповідають вимогам Положення про фірмові пасажирські поїзди та групи фірмових пасажирських вагонів, затвердженого Міністерством транспорту України;

підвищеного комфорту - м'які, купейні вагони пасажирських або швидких поїздів, вагони електро- та дизель-поїздів типової або спеціальної конструкції з наданням харчування, особливих умов та послуг тощо. (Абзац розділу 1 в редакції Наказу Мінтрансу N 109 від 22.02.2001)

Квиток абонементний - документ для багаторазового проїзду пасажира у приміському поїзді на визначений період.

Керівник організованої групи дітей - відповідальна особа, призначена організатором перевезення дітей для їх супроводження.

Керівник туристської групи - особа, що є представником суб'єкта туристичної діяльності і виступає від його імені, супроводжує туристів, забезпечує виконання умов договору про надання туристичних послуг, володіє фаховими знаннями про державу (місцевість) перебування і, як правило, мовою держави перебування або загальнозрозумілою там мовою.

Маркування багажу, вантажобагажу - розміщення безпосередньо на вантажі спеціальної інформації про станцію, залізницю відправлення і призначення, даних про відправника, одержувача, особливостей поводження з вантажем.

Місце багажу, вантажобагажу - кожна окрема річ, підготовлена до відправлення без упакування, або декілька речей, упакованих в окреме відправлення (валіза, ящик, рюкзак тощо) з нанесеним маркуванням після зважування.

Нетарифний зупинковий пункт - роздільний або зупинковий пункт, закритий для приймання та видавання багажу.

Організована група пасажирів - належним чином зорганізована туристичною або будь-якою організацією чи фізичною особою кількість пасажирів, які здійснюють спільну поїздку поїздом за однаковими маршрутом і метою поїздки. Бувають дитячі, дорослі, змішані групи.

Оголошена цінність - фактична вартість багажу, вантажобагажу, оголошена пасажиром при оформленні перевезення.

Пасажир - фізична особа, яка користується залізничним транспортом на підставі особистого проїзного документа або є членом організованої групи осіб, яка проїздить на підставі придбаного групового проїзного документа. Названі особи вважаються пасажирами з моменту придбання квитка на поїзд до моменту завершення поїздки. Пасажирами також вважаються особи, що здійснюють поїздку за посвідченням, якщо це передбачено законодавством України. ( Абзац розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

Пасажир транзитний - пасажир, що здійснює пересадки на станціях і має документи на виїзд з пунктів пересадки, оформлені в пункті першопочаткового відправлення.

Пасажирська будівля - будівля на станції, де відсутній вокзал, з приміщеннями, обладнаними для оформлення проїзних документів, багажних та вантажобагажних квитанцій, очікування поїзда.

Перон - частина території вокзалу, на якій провадиться посадка та висадка пасажирів, завантаження та розвантаження багажних, поштових вагонів.

Перевізник - юридична особа - власник або орендар вагона, який уклав договір на перевезення з пасажиром або відправником вантажобагажу або замовником організованої групи пасажирів.

Платформа - рівний підвищений майданчик, збудований згідно із нормами будівництва, біля якого зупиняється поїзд для здійснення посадки та висадки пасажирів.

Поїзд спеціальний - поїзд, призначений в установленому порядку (за замовленням будь-якої юридичної чи фізичної особи) для перевезення груп пасажирів.

Поїзди погоджені - поїзди, погоджені з пасажиром при оформленні проїзду з пересадками, якими пасажир прибував та від'їздив з пункту пересадки.

Послуга транспортна основна - перевезення пасажирів у загальному, міжобласному, плацкартному, м'якому, купейному, фірмовому, підвищеного комфорту та СВ вагонах у складі швидкого та пасажирського поїзда, приміських та місцевих поїздів, перевезення багажу, вантажобагажу у багажних вагонах.

Послуга додаткова - послуга, що надається громадянам під час оформлення проїзду, приймання багажу чи вантажобагажу, перебування в поїзді чи на вокзалі, під час повернення невикористаних проїзних та перевізних документів.

Проїзний документ - документ встановленого Укрзалізницею зразка, який посвідчує право пасажира на проїзд залізничним транспортом.

Складовими вартості проїзного документа є:

- плацкарта - частина вартості проїзду, змінювана залежно від категорії вагона, поїзда, що компенсує витрати на підготовку в рейс та обслуговування вагона;

- квиток - частина вартості проїзду, змінювана залежно від категорії вагона та поїзда, що компенсує витрати на переміщення вагона.

Види проїзних документів: повні, пільгові, безплатні; дитячі, групові; службові.

В приміських поїздах та місцевих поїздах без нумерації місць в вагонах проїзним документом є квиток.

Приміський квиток - документ для проїзду в приміському сполученні одного або декількох пасажирів на вказаний поїзд або дату.

Пряма плацкарта - додаткова послуга пасажиру, що надається в пункті першопочаткового відправлення з оформлення виїзду з пункту пересадки.

Пункт пасажирський зупинковий - пункт на перегоні, що не має колійного розвитку і призначений виключно для посадки та висадки пасажирів.

Пункт продажу проїзних документів - мережа залізничних квиткових кас, що здійснюють оформлення проїзду, повернення платежів за невикористані проїзні документи, об'єднаних спільним обліком та звітністю.

Резервування місць - виділення заздалегідь за заявками організацій, фізичних осіб місць з відстроченим оформленням проїзних документів.

Розклад руху - графік або таблиця, що містить відомості про час прибуття, стоянки та відправлення поїзда.

Ручна поклажа - предмети або речі, які перевозяться разом з пасажирами.

Ручна поклажа великогабаритна - ручна поклажа, розміри якої за сумою трьох вимірювань перевищують 180 см.

Сполучення пасажирське - перевезення пасажирів, багажу та вантажобагажу в пасажирських, швидких, фірмових поїздах, електрота дизель-поїздах підвищеного комфорту між пунктами, розташованими: (Абзац розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001)

а) на мережі однієї залізниці - місцеве;

б) на мережі двох та більше залізниць - пряме.

Залежно від способів доставки пасажирів до місця призначення пасажирське сполучення поділяється на пересадкове та безпересадкове.

Сполучення приміське - перевезення пасажирів приміськими і місцевими електро- та дизель-поїздами, поїздами, сформованими із класних вагонів з локомотивною тягою без нумерації місць у вагонах за приміськими тарифами.

(Абзац розділу 1 в редакції Наказу Мінтрансу N 109 від 22.02.2001)

Станція проміжна - будь-яка станція, розташована між початковою та кінцевою станціями маршруту прямування поїзда.

Суб'єкт господарювання - юридична особа, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, яка займається перевезенням пасажирів, багажу, вантажобагажу, обслуговуванням пасажирів.

Страховий збір - плата, встановлена чинним законодавством України, яку вносить пасажир під час оформлення проїзду для обов'язкового особистого страхування від нещасного випадку.

Тариф пасажирський - система цін, яка включає затверджені у встановленому порядку розміри плати за перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу, а також правила їх обчислення та застосування.

Термін чинності проїзного документа - період часу, протягом якого проїзний документ є чинним для здійснення поїздки.

Технологічний процес роботи вокзалу - процес, що складається із цілеспрямованих і послідовних дій у площині забезпечення перевезень пасажирів та обслуговування їх під час перебування на вокзалі.

Трафарет - показник інформації на вагоні про маршрут його прямування.

Учасник перевізного процесу - юридична особа, представник якої прийняв багаж або вантажобагаж для перевезення або зберігання.

Філія квиткової каси - каса, яка здійснює одну або декілька операцій квиткової каси (прийом замовлень без оформлення проїзних документів, продаж проїзних документів без повернення платежів, продаж проїзних документів заздалегідь, без добового продажу та ін.). ( Пункт 1.8 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

Розділ 2. Перевезення пасажирів

2.1. Основні положення

2.1.1. Перевезення пасажирів здійснюється між всіма залізничними станціями та зупинковими пунктами, відкритими для посадки, висадки пасажирів, за розкладом руху пасажирських поїздів, затвердженим у встановленому порядку.

2.1.2. Кожний пасажир має право займати, як правило, одне місце згідно із придбаним проїзним документом. За бажанням пасажира і за наявності вільних місць йому може надаватись можливість викупити в складі пасажирських поїздів, що курсують за розкладом, затвердженим у встановленому порядку, окреме купе в купейному вагоні для проїзду одного, двох чи трьох пасажирів, чи для одного пасажира - двомісне купе в вагоні СВ, або для одного-двох пасажирів - тримісне купе в м'якому вагоні.

Проїзд оформляється на одному бланку проїзного документа, на якому ставиться відмітка "Окреме купе".

Крім цього, пасажир може придбати місце для перевезення ручної поклажі за порядком, передбаченим пунктом 3.1.4.

2.1.3. Начальник станції відправлення поїзда та адміністрація пункту продажу проїзних документів зобов'язані завчасно, але не пізніше моменту оформлення проїзду, поінформувати пасажирів про всі заплановані зміни в розкладі руху пасажирських поїздів.

У разі, якщо ці зміни оголошені після придбання пасажирами проїзних документів, начальник станції відправлення поїзда та начальники проміжних станцій зобов'язані поінформувати пасажирів про зміни в розкладі руху перед посадкою пасажирів у вагон.

Внесення змін до маршруту прямування поїзда, якщо продаж проїзних документів на цей поїзд уже розпочався, та перенесення часу відправлення поїзду раніше часу, встановленого діючим розкладом руху поїздів, є неприпустимим.

2.2. Оформлення проїзду

2.2.1. Кожний громадянин має право придбати за одним зверненням до каси до 9 проїзних документів включно, незалежно від напрямків. Продаж більшої кількості проїзних документів здійснюється відповідно до п.2.9.

Оформлення проїзду здійснюється без подання до квиткової каси паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу, крім випадків продажу іменних, у тому числі - пільгових, безплатних проїзних документів та оформлення проїзду до станцій, розташованих у місцевостях, на в'їзд до яких потрібен особливий дозвіл. ( Абзац другий пункту 2.2.1 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

2.2.2. Продаж іменних проїзних документів здійснюється на підставі паспорта пасажира із занесенням прізвища в бланк проїзного документа. Підставою для видачі іменного проїзного документа дитині є свідоцтво про народження або паспорт матері (батька), де вписана дитина. При оформленні проїзних документів вручну прізвище пасажира вказується повністю, а із використанням автоматизованих систем допускається скорочення, залежно від їх технічної можливості. Проїзні документи без зазначення прізвища в проїзному документі та з виправленням прізвища, зробленим не вповноваженою на це особою, вважаються недійсними.

Продаж іменних проїзних документів вводиться Генеральним директором Укрзалізниці. ( Пункт 2.2.2 розділу 2 в редакції Наказу Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

2.2.3. Квиткові каси відкриваються на всіх станціях і зупинкових пунктах, де кількість проданих документів становить 50 і більше за добу.

На станціях і зупинкових пунктах, де обсяг продажу проїзних документів менший, суб'єкти господарювання встановлюють інший порядок продажу, із урахуванням місцевих умов.

Про порядок оформлення проїзду з таких станцій, зупинкових пунктів суб'єкт господарювання зобов'язаний інформувати пасажирів у пунктах продажу проїзних документів та в поїздах.

б) за видами сполучень (міжнародне, приміське, пряме);

в) продажу заздалегідь та добові;

г) для певної пільгової категорії пасажирів (інвалідів, учасників війни, депутатів, пасажирів з дітьми, військовослужбовців, службова та ін.).

2.2.5. Спеціалізовані каси дпя певних категорій пасажирів можуть відкриватись у кожному випадку, коли пасажиропотік цих категорій є достатнім для безперервної роботи каси у денному та змінному режимі.

Якщо пасажиропотік є недостатнім, допускається змішана спеціалізація роботи кас (для інвалідів та депутатів, для військовослужбовців та службова, для приміського та прямого сполучення та ін.).

2.2.6. В проїзних документах, оформлених у вагони з нумерованими місцями, зазначається номер та дата відправлення поїзда, номер вагона та номер місця.

До введення в дію національної автоматизованої системи продажу квитків номер місця вказується тільки в проїзних документах, оформлених від станції відправлення поїзда, від станцій зміни трафаретів, від проміжних станцій, включених до автоматизованої системи "Експрес-2" з однаковими умовами оформлення проїзних документів зі станцією відправлення. В проїзних документах, оформлених від іншої проміжної станції, номер місця не вказується, але вільне місце гарантується і надається провідником вагона.

Видача проїзних документів більше кількості вільних місць у вагоні (крім випадків, передбачених пунктом 2.3.6.) є неприпустимою.

2.2.7. З метою скорочення часу на обслуговування, проїзд декількох пасажирів з однаковими умовами проїзду (за винятком відряджених осіб) може бути оформленим на одному проїзному документі.

У разі відсутності місць з пункту пересадки чи за бажання пасажира проїзний документ видається тільки до пункту пересадки.

2.2.9. Оформлення проїзних документів у зворотному напрямку та на поїзди, які відходять з пунктів пересадки, здійснюється, як правило, з пунктів формування чи обертання поїздів.

При цьому у проїзному документі проставляється тільки номер вагона, номер місця не вказується (місце надається провідником вагона після посадки пасажира). У окремих випадках, передбачених умовами автоматизованої системи продажу квитків, такий продаж може здійснюватись і з проміжних станцій. Про можливість такого оформлення проїзду в пунктах продажу проїзних документів надається відповідна інформація.

2.2.10. Порядок видачі проїзних документів в обмін на талони громадянам, що мають право на пільги, викладено в додатку 1.

2.2.11. Проїзний документ у вагон зі змінним трафаретом видається не далі як до станції зміни трафарету.

2.2.12. Забороняється оформлення проїзду за простроченими та неустановленого зразка службовими, пільговими документами, при відсутності потрібних печаток, з незасвідченими виправленнями. ( Абзац перший пункту 2.2.12 розділу 2 в редакції Наказу Мінтрансу N 611 від 21.12.99)

При пред'явленні документів, які опубліковані як недійсні або мають явно виражену підробку або виправлення, касир зобов'язаний повідомити про це начальника станцїї (вокзалу) та представника лінійного відділу Управління внутрішніх справ на транспорті.

2.2.13. Загублені проїзні документи не поновлюються. Зіпсовані проїзні документи (замоклі, розірвані, обгорілі тощо), за якими не можна повністю встановити дані поїздки, вважаються недійсними і не поновлюються.

2.2.14. У разі надання одному пасажиру двох та більше місць касир оформляє, як правило, рівну кількість верхніх і нижніх місць. Виняток може бути зроблений інвалідам, особам похилого віку, хворим, пасажирам з дітьми.

а) замовник проїзного документа не згоден з умовами цих Правил;

б) у поїзді (за винятком приміських) немає вільних місць;

в) перевезення пасажирів припинено внаслідок надзвичайних подій.

2.2.16. Проїзд у приміському сполученні здійснюється за приміськими одноособовими, груповими та абонементними квитками. За бажанням пасажирів приміські квитки продаються як в напрямку "туди", так і "туди і назад".

Абонементні квитки бувають пільгові, повні та вихідного дня.

2.2.17. Одноосібні та групові квитки для проїзду у приміському сполученні видаються через електронні контрольно-касові апарати, автоматизовану систему "Експрес". Одноосібні квитки, крім того, можуть оформлятися через білетодрукувальні автомати.

2.2.18. Пільгові абонементні квитки є іменними, продаються за готівку або безготівково громадянам, закладам із зазначенням на квитку прізвища, імені та по батькові повністю зі слів замовника, на будь-яке число місяців (але не більше як на один рік) і дійсні для проїзду між станціями, вказаними в квитку.

2.2.19. Повні абонементні квитки продаються громадянам, закладам, організаціям, підприємствам, за готівку або безготівково, без зазначення в квитку прізвища пасажира, на будь-яке число місяців (але не більше як на один рік) і дійсні для проїзду між станціями, вказаними у квитку.

2.2.20. Квитки "вихідного дня" дійсні для проїзду по п'ятницях, суботах, неділях, понеділках, передсвяткових і святкових днях на будь-якій дільниці вузла між станціями, вказаними у квитку.

2.2.21. Дозволяється попередній продаж абонементних квитків, але не раніше ніж за 30 діб до першого дня користування. Квитки в таких випадках прокомпостовуються датою, з якої вони є чинними.

Як виняток, начальник залізниці може встановити інші строки попереднього продажу абонементних квитків.

2.2.22. Продаж приміських квитків, у т.ч. абонементних, здійснюється за маршрутами прямування поїздів приміського сполучення. У разі проїзду з пересадками (не більше однієї) вартість стягується за загальну відстань прямування. ( Підрозділ 2.2 доповнено пунктом 2.2.22 згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

2.2.23. Перевезення електро- та дизель-поїздами підвищеного комфорту типової або спеціальної конструкції здійснюється згідно з відповідним положенням про поїзди (вагони) підвищеного комфорту, затвердженим Міністерством транспорту України за проїзними документами встановленого Укрзалізницею зразка. ( Підрозділ 2.2 доповнено пунктом 2.2.23 згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

2.3. Черговість видачі проїзних документів

2.3.1. Правом позачергового оформлення проїзних документів в добових та касах попереднього продажу (у разі особистого звернення з пред'явленням посвідчення особи) користуються:

а) Народні депутати України, Автономної Республіки Крим, депутати місцевих Рад народних депутатів;

б) Герої Радянського Союзу;

в) Герої Соціалістичної Праці;

г) особи, нагороджені чотирма і більше медалями "За відвагу";

є) особи, нагороджені орденами Слави 3-ох ступенів та повні кавалери ордена Трудової Слави;

д) інваліди Великої Вітчизняної війни I, II і III груп та особи, до них прирівняні;

е) учасники Великої Вітчизняної війни;

є) інваліди війни I, II та III групи;

ж) учасники бойових дій;

з) учасники війни;

и) почесні залізничники;

і) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - при особистих поїздках, за пред'явленням посвідчення I категорії;

ї) інваліди загального захворювання I групи та неповнолітні інваліди;

й) особи, які супроводжують хворих дітей, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, до місця лікування (реабілітації), оздоровлення та назад (за направленням медичних закладів);

к) слідчі;

л) працівники міліції;

м) працівники Служби безпеки України;

н) прокурори;

о) співробітники Управління державної охорони України;

п) судді;

р) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та його представники; ( Пункт 2.3.1 розділу 2 доповнено підпунктом "р" згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

с) рятувальники аварійно-рятувальних служб. ( Пункт 2.3.1 розділу 2 доповнено підпунктом "с" згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

2.3.2. Особи, перелічені в підпунктах "к", "л", "м", "н", "о", "п", "с", пункту 2.3.1 та у підпунктах "г", "#", "д", "е", "ж", пункту 2.3.3, користуються правом відповідно позачергового та першочергового оформлення проїзних документів тільки при службових поїздках за умови пред'явлення службового посвідчення та посвідчення про відрядження. ( Пункт 2.3.2 розділу 2 в редакції Наказу Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

2.3.3. Правом першочергового оформлення проїзду в добових касах користуються:

а) пасажири з дітьми віком до 10 років, а також пасажири - супровідники хворих неповнолітніх дітей, які прямують на санаторно-курортне лікування за путівками, пред'явленими в касу;

б) особи, які їдуть за телеграфно засвідченим викликом про смерть, нещасний випадок, хворобу;

в) працівники рефрижераторних поїздів та локомотивних бригад;

г) спеціалісти й посадові особи Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; ( Підпункт "г" пункту 2.3.3 розділу 2 в редакції Наказу Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

є) посадові особи Державного комітету по нагляду за охороною праці і їх територіальних органів;

д) посадові особи Державної екологічної інспекції;

е) посадові особи органів Антимонопольного комітету;

є) ветерани військової служби;

ж) спеціалісти та посадові особи Держстандарту України. ( Пункт 2.3.3 розділу 2 доповнено підпунктом "ж" згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

В касах попереднього продажу вищевказаним особам квитки надаються в загальній почерговості.

В залізничних вузлах першочергове право на одержання місць, які є в продажу, надається пасажирам після пред'явлення проїзного документа до цього пункту як пересадкового.

2.3.4. Продаж проїзних документів у вагон безпересадкового сполучення до станцій перечеплення вагонів і розташованих ближче розпочинається тільки в добу відправлення поїзда, а весь інший час - тільки до станцій, розташованих далі від станцій перепричеплювання вагонів.

2.3.5. У змішаних добових касах за 30 хвилин до відправлення транзитного поїзда в першу чергу оформлюється проїзд на цей поїзд, про що на вікні чи біля каси вивішується оголошення.

2.4. Термін дійсності проїзних документів

2.4.1. Виданий пасажиру проїзний документ дійсний тільки на час прямування поїзда між станціями, вказаними в ньому.

2.4.2. Приміський квиток для проїзду в напрямку "туди", виданий в день відправлення поїзда, дійсний до 24-ї години дня видачі.

2.4.3. Приміський квиток для проїзду "туди" "назад", виданий попередньо, дійсний до 24-ї години дня, вказаного у квитку. ( Пункт 2.4.3 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

2.4.4. Приміський квиток для проїзду "туди і назад" дійсний: при прямуванні "туди" - до 24-ї години дня, вказаного у квитку, для зворотного виїзду - впродовж доби, не рахуючи дня видачі, а також вихідних та святкових днів. У всіх випадках приміські квитки дають право на одну поїздку "туди" і одну поїздку "назад" в період їх дійсності.

2.4.5. Якщо термін дійсності приміського квитка, у тому числі абонементного, закінчується на шляху прямування пасажира, то квиток зберігає дійсність до прибуття пасажира на станцію призначення.

2.4.6. Дійсність проїзного документа (квитка і плацкарти) продовжується:

а) у разі ненадання пасажиру місця, вказаного у проїзному документі (крім приміського сполучення);

2.4.7. Дійсність квитка (однієї з двох частин проїзного документа) продовжується:

а) у разі запізнення пасажира на поїзд, якщо про це було заявлено ним не пізніше 3-х годин після відправлення поїзда. На проїзному документі станція відправлення зобов'язана зробити відмітку: "Запізнення на поїзд із особистих причин. Дійсність квитка продовжено";

2.5. Переоформлення проїзних документів

2.5.1. Якщо у пасажира виникла потреба, щоб замість дитини поїздку здійснила доросла людина, то йому надається можливість переоформити проїзні документи. Переоформлення здійснюється в спеціалізованих або загальних касах.

2.5.2. За наявності вільних місць пасажир може переоформити проїзний документ на поїзд, який відходить раніше, у вагон вищої або нижчої категорії, або здійснити заміну місць, вказаних у проїзному документі, на місця будь-якого вагона такої ж категорії. Переоформлення проводиться тільки на станції відправлення поїзда і не раніше як за 24 години до часу відправлення поїзда, на який здійснюється переоформлення проїзного документа. ( Пункт 2.5.2 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

2.5.3. За переоформлення стягується плата, встановлена суб'єктом господарювання.

2.5.4. Неприпустимим є переоформлення проїзного документа зі зміною станції призначення чи відправлення. ( Пункт 2.5.4 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

2.6. Запізнення на поїзд у пункті пересадки (перечеплення вагона)

2.6.1. У випадку запізнення пасажира у пункт пересадки з вини залізниці (запізнення або відміна погодженого поїзда) і за бажання продовжити поїздку, залізниця повинна відправити пасажира без стягнення плати наступним поїздом, щоб пасажир прибув на станцію призначення з найменшим запізненням.

Начальник станції пункту пересадки або уповноважений на це працівник станції зобов'язаний підтвердити на проїзному документі запізнення або відміну поїзда проставленням відмітки, передбаченої п.2.4.6.

2.6.2. У випадках прибуття поїзда, у складі якого прямує вагон безпересадкового сполучення, після відправлення поїзда, з яким мав відбути цей вагон, пасажирам, за їхнім бажанням, надається можливість виїхати в іншому поїзді, у якому є вільні місця, за тим самим маршрутом, з оформленням поїздки у спосіб, передбачений в п.2.4.6.

2.6.3. Якщо пасажир під час поїздки до пункту пересадки виявить, що поїзд запізнюється, то він повинен повідомити провідника вагона або машиніста дизель- чи електропоїзда про пересадку у певному пункті. Провідник вагона (машиніст) попереджає станцію пересадки про наявність у поїзді таких пасажирів для вжиття заходів щодо затримання поїзда або відправлення таких пасажирів іншим поїздом. ( Підрозділ 2.6 доповнено пунктом 2.6.3 згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

2.7. Дії у разі викрадення проїзних документів

2.7.1. Якщо у пасажира викрадено проїзний документ на станції початкового відправлення, то він повинен повідомити про це органи міліції на залізничній станції для отримання довідки.

Довідка міліції не дає права на отримання проїзного документа безоплатно, але дає право першочергового придбання його.

Начальник станції, на якій сплачено проїзд, за рахунок особи, що його сплачувала, телеграмою сповіщає начальника станції перебування пасажира про оформлення проїзду. На підставі цієї телеграми пасажирові видається безплатний проїзний документ до місця призначення. Оформлений проїзний документ чи квитанція ГУ-57"а" з копією телеграми направляється в фінансову службу, що його видала. Особі, що сплатила вартість проїзду, на підтвердження сплати видається копія телеграми - підтвердження про сплату.

2.8. Перевезення дітей

2.8.1. Дитина до 5 років, якщо вона не займає окремого місця, перевозиться з дорослим пасажиром безплатно.

2.8.2. При прямуванні більше однієї дитини до 5 років пасажир повинен додатково придбати дитячий квиток на кожне місце, займане дітьми, але не більше двох дітей на одне місце.

2.8.3. Для перевезення дитини від 5 до 10 років пасажир повинен придбати дитячий проїзний документ, який дає право на зайняття місця нарівні з дорослими пасажирами.

2.8.4. Пасажир, який перевозить дитину до 10 років, повинен мати документ, який підтверджує вік дитини, і надавати його особам, які контролюють, під час посадки в поїзд та на шляху прямування.

2.8.5. Вік дитини, що дає право на пільги, визначається на день від'їзду.

2.8.6. Вартість проїзду для дітей віком від 5 до 10 років становить 50 відсотків від вартості проїзду дорослого пасажира.

2.8.7. Діти до 10 років допускаються до перевезення в пасажирських та приміських поїздах тільки в супроводі дорослих.

В місцевостях, де проїзд пасажирів до школи здійснюється залізничним транспортом, проїзд школярів менше 10 років дозволяється за пред'явлення довідки зі школи.

2.9. Резервування місць для організованих груп

2.9.1. Резервування місць провадиться на підставі письмової заяви організатора колективної поїздки до пункту резервування місць, підписаної керівником організації та головним бухгалтером. В заяві вказуються: повна назва організації, її адреса, реквізити банку, який обслуговує, дата від'їзду, бажаний номер поїзда, кількість і категорія місць, станції відправлення і призначення. Заява на перевезення групи дітей шкільного віку засвідчується підписом директора школи, де вчаться школярі, або завідуючого районним відділом освіти, або керівника підприємства - організатора перевезення.

В заяві, поданій фізичною особою, вказуються паспортні дані пред'явника заяви, а саме: прізвище, ім'я, по батькові, номер і серія паспорта та дата і місце видачі, місце прописки.

Резервування місць за телеграмами юридичних чи фізичних осіб не провадиться.

2.9.2. Заява на резервування місць надається, як правило, тільки в період, коли попередній продаж проїзних документів на дату, яку замовляє організатор поїздки, вже розпочався. Дозволяється подання заяви на резервування місць і раніше. Пункт резервування зобов'язаний прийняти таку заяву і в перший день реалізації місць на замовлений поїзд повідомити заявника про оформлення резервування.

2.9.3. Працівник пункту резервування місць, приймаючи заяву, зобов'язаний з'ясувати з замовником умови поїздки, можливість заміни дати виїзду та оформлення проїзних документів, узгодити номери поїздів, якими група приїде та виїде з пункту пересадки, та виписати рахунок на оплату за послуги з резервування місць та за перевезення групи.

При прийманні замовлення враховується можливість безготівкової оплати проїзних квитків. Якщо відрізок часу між прийманням заяви і відправленням поїзда не дозволяє здійснити попередню оплату перевезення групи, то замовнику пропонується оплатити її готівкою. У разі відмови від готівкової оплати резервування місць не провадиться.

2.9.5. При оформленні проїзду груп дітей з пересадкою пункт резервування зобов'язаний оформити проїзд повністю "туди" і "назад", у тому числі з пунктів пересадки, та повідомити станції пересадки про пересадку групи. Якщо ж пересадка буде запланована на проміжній станції, то таке повідомлення надається на станцію відправлення для передання попередження начальнику поїзда. Начальник станції (вокзалу) та поїзда зобов'язані особисто керувати посадкою в поїзд та висадкою з нього.

2.9.6. Замовник повинен викупити проїзні документи на замовлені місця в день, призначений касиром. При цьому враховуються такі граничні терміни викупу проїзних документів: при замовленні місць за 45-30 діб до відправлення поїзда - місця повинні бути викупленими за 20 діб до відправлення поїзда, при замовленні за 29-12 і 11-6 діб - місця повинні бути викупленими відповідно за 10 і 5 діб. Якщо заявка надається за 2-5 діб до відправлення поїзда, то вона повинна бути викуплена протягом доби.

Заявки, що подаються в термін менше однієї доби до часу відправлення поїзда, повинні бути оформлені зразу після резервування місць та сплати за резервування.

Місця з не викуплених у визначений термін проїзних документів передаються у загальний продаж, замовлення анулюється. Плата за резервування місць не повертається.

2.9.7. Резервування місць для перевезення груп дітей на оздоровлення поїздами постійного курсування, в тому числі призначених на літній період, проводиться загальним порядком зі стягненням встановлених плат за послуги.

2.9.8. Резервування місць для групових перевезень дітей на період літніх канікул проводиться на підставі заявок, які подаються організаторами оздоровлення дітей в пункти резервування залізниць до 15 квітня поточного року.

В заявці зазначається кількість дітей, станції посадки та висадки груп, дні заїзду та виїзду.

Організатор перевезення дітей зобов'язаний оплатити перевезення дітей "туди" і "назад" не пізніше як за 20 днів до відправлення поїзда "туди". За бажанням організатора оздоровлення дітей при оплаті проїзду вноситься плата за постіль, чай та інші послуги.

2.9.9. Заявки на перевезення дітей в період літніх канікул, подані після 15 квітня, задовольняються залізницею залежно від наявності вільних місць, рухомого складу та розкладів руху додаткових поїздів.

2.10. Обслуговування на вокзалах

2.10.1. На кожному вокзалі пасажирам вивішується інформація про основні та додаткові транспортні послуги, режим роботи працівників з обслуговування пасажирів, телефонні номери місцевих органів виконавчої влади та Держстандарту, його органів, які здійснюють захист прав споживачів. ( Пункт 2.10.1 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 в

2.10.2. При запровадженні платного входу до залів чекання та інших приміщень вокзалу для громадян, що не мають проїзних документів, начальник вокзалу повинен забезпечити згідно із пунктом 34 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом (252-97):

а) вільний прохід громадян (з проїзними документами чи без них) до квиткових кас, довідкових бюро, стендів з розкладом руху поїздів та перонів вокзалу; ( Підпункт "а" пункту 2.10.2 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

б) безперешкодний та безплатний прохід пасажирів з проїзними документами в приміщення вокзалу, призначені для обслуговування пасажирів;

г) продаж вхідних квитків іншим особам, які не мають проїзних документів.

Особи, що придбали вхідні квитки, мають право безперешкодно та безплатно користуватись всіма загальними приміщеннями та облаштуваннями вокзалу, крім залів чекання підвищеного комфорту, відеозалів.

Прийом здійснюється в службових кабінетах або спеціально обладнаних приймальнях за графіком, який затверджується вищестоящою інстанцією і вивішується на дверях приміщення. В інший час, коли прийом пасажирів не здійснюється, їм надається можливість для вирішення питань черговим персоналом вокзалу.

2.10.4. У періоди масового виїзду пасажирів (початок чи кінець літнього сезону, передсвяткові чи післясвяткові дні, під час підвищеного попиту та ін.) розпорядженням Укрзалізниці може вводитись цілодобовий прийом пасажирів та облік осіб, які не оформили проїзд.

2.10.5. Якщо працівник станції (вокзалу) з будь-яких причин не може задовольнити запит щодо оформлення проїзду інваліда Великої Вітчизняної війни або інваліда з явними ознаками інвалідності, то він зобов'язаний особисто довести це до відома начальника структурного підрозділу (вокзалу), який повинен розглянути запит пасажира та прийняти відповідне рішення.

2.10.6. В разі відсутності місць у загальному продажу на поїзд з пункту пересадки запити інвалідів Великої Вітчизняної війни та інвалідів з явними ознаками інвалідності направляються на станцію пересадки з поміткою "ІВВВ". Ці запити розглядаються в першу чергу особисто начальником відповідного бюро з питань резервування місць в поїздах.

2.11. Інформація у пунктах відправлення та прибуття поїздів

2.11.1. У кожному вокзалі (пасажирській будівлі) вивішується стенд з розкладом руху пасажирських поїздів, безпересадкових та причепних вагонів по даній станції. Розміщення інформації на стенді здійснюється залежно від місцевих умов з урахуванням зручності при користуванні (по напрямках, у алфавітному порядку станцій призначення, хронологічному порядку або ін.).

На позакласних, 1 та 2 класу вокзалах стенди з розкладом руху пасажирських та приміських поїздів вивішуються окремо. На вокзалах станцій, з яких відходить 10 і більше поїздів власного формування або обігу, інформація про прибуття та відправлення поїздів надається на окремих стендах.

Начальник вокзалу (станції) зобов'язаний забезпечити оперативне внесення змін розкладу руху поїздів та інформації про призначення додаткових поїздів шляхом заміни носіїв інформації на стенді розкладу руху.

Інформація про одноразові зміни в розкладі руху, призначення поїзда на один рейс вивішується на окремих оголошеннях поруч зі стендом розкладу руху та в інших місцях.

2.11.2. Інформація на стенді з розкладом руху пасажирських поїздів повинна включати номер поїзда, початкову та кінцеву станції маршруту поїзда, час прибуття та відправлення, номер платформи чи колії, час прибуття в кінцевий пункт призначення. В примітках зазначаються періодичність курсування поїзда, наявність в поїзді вагона-ресторана, вагона СВ. Аналогічно розміщується інформація про причепні вагони.

2.11.3. Інформація на стенді з розкладом руху приміських поїздів розміщується у хронологічному порядку з 0 до 24 години з зазначенням номера поїзда, маршруту прямування, часу відправлення, часу прибуття у кінцевий пункт.

У примітках зазначається періодичність курсування та назви зупинкових пунктів, де поїзд не зупиняється.

2.11.4. Інформація про вартість проїзду до станцій, що користуються найбільшим попитом, подається у вигляді стенда, на якому зазначаються назва станції, вартість проїзду у різних категоріях поїздів і вагонів, що прямують з даної станції, вартість перевезення 10 кг багажу та розмір штрафу за безквитковий проїзд. Стенд з інформацією про вартість проїзду в приміських поїздах вивішується окремо. ( Пункт 2.11.4 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

2.11.5. Витяги з Правил, які вивішуються в приміщеннях вокзалу, кас попереднього продажу квитків, багажних відділеннях, містять пункти Правил, що стосуються надання послуг у даному приміщенні, вичерпно.

2.11.6. У касових залах попереднього продажу квитків вивішують плакати з розкладом руху пасажирських поїздів по станції розташування кас, найближчих вузлових станціях та станції Київ-Пасажирський.

За 45 днів до запровадження нового розкладу руху у пунктах попереднього продажу квитків адміністрацією пункту продажу проїзних документів вивішується інформація про зміну розкладу руху, а за 10 днів до введення вивішується новий розклад руху поїздів замість чинного.

2.11.7. На кожній станції пасажирам безкоштовно надається інформація про наявність місць на момент запиту у всіх поїздах, що відходять з цієї станції.

Ця інформація надається одним із наступних засобів:

а) усно працівниками вокзалу у спосіб, встановлений технологічним процесом роботи вокзалу;

б) за допомогою електронних або електричних табло безперервної чи періодичної дії;

в) вивішуванням інформації.

2.11.8. Про запізнення дальнього чи місцевого поїзда пасажири та особи, які зустрічають, повинні бути повідомлені засобами зв'язку не пізніш як за 3 години до часу його прибуття на станцію за розкладом.

За одну годину до прибуття такого поїзда повинен бути оголошений очікуваний час прибуття, а за 20 хвилин - номер колії або платформи.

Про запізнення приміського поїзда пасажири оповіщуються не пізніше як за 20 хвилин до часу та в час прибуття за розкладом.

2.11.9. Інформація про запізнення поїздів, зміну колії прибуття чи відправлення повинна передаватися пасажирам всіма наявними засобами інформації через гучномовці, електричні і електронні табло. Наприкінці передання інформації про запізнення поїзда повинен вказуватись час наступної передачі інформації.

2.11.10. Інформація про прибуття транзитного поїзда, номер колії, порядок нумерації вагонів повинна передаватись пасажирам настільки завчасно, щоб гарантувати своєчасний і безпечний вихід пасажирів та осіб, які зустрічають, до вагона з урахуванням залюдненості приміщень, переходів.

2.11.14. Довідки про розклад руху поїздів залізницею знаходження пункту видачі такої довідки видаються пасажиру безплатно. Довідки про розклад руху поїздів, які не проходять через залізницю знаходження довідкового бюро, та інша інформація, не передбачена пунктом 50 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, видаються за плату, встановлену надавачем послуг.

2.11.15. Письмові довідки, крім довідок про запізнення поїздів, видаються фізичним та юридичним особам за плату, встановлену підприємством надавачем послуг.

2.11.16. Письмові підтвердження про запізнення поїзда видаються на станції призначення пасажира тільки при пред'явленні проїзного документа або квитка шляхом нанесення відмітки на ньому, або на окремому бланку безпосередньо після прибуття поїзда чи в будь-який інший час, але не більше встановленого терміну зберігання облікових документів станції. Без пред'явлення проїзних документів (квитків) письмові довідки про запізнення поїздів не видаються. Для осіб, що здійснюють поїздку у приміському сполученні безплатно за посвідченням, письмове підтвердження про запізнення поїзда надається на підставі відповідного посвідчення та усної заяви пасажира.

2.11.17. Інформація, яка передається через гучномовці оповіщувального зв'язку, передається за формою типових текстів, затверджених Укрзалізницею.

2.12. Посадка до вагона

2.12.1. Поїздка пасажира повинна розпочинатись від станції, вказаної у проїзному документі.

Для цього пасажиру видається бланк заявки, в якому він зазначає дані з проїзного документа: номер поїзда, номер вагона, місце та дату відправлення з початкової станції та зі станції посадки.

Станція відправлення зобов'язана видати начальнику поїзда, в якому буде здійснювати поїздку пасажир, попередження про посадку пасажира на проміжній станції. Вартість бланка заяви є складовою вартості послуги попередження про посадку.

Пасажир може подати за плату заяву про посадку на проміжній станції на станції, яка не є пунктом початкового відправлення поїзда. В цих випадках станція подання заяви сповіщає про посадку пасажира станцію відправлення поїзда телеграфом.

Розміщення пасажира у вагоні вищої категорії здійснюється згідно з п.2.18.

2.12.2. При посадці у вагон пасажир зобов'язаний пред'явити провіднику проїзний документ.

Пасажири, які здійснюють поїздку за пільговими, безплатними, службовими проїзними документами, зобов'язані пред'явити документ про право на такий проїзд, а пасажири з іменними квитками - паспорт або посвідчення особи з фотокарткою.

При проїзді у приміському сполученні контроль наявності у пасажирів квитків, як правило, здійснюється на шляху прямування поїзда. В окремих випадках, за рішенням начальника залізниці, контроль може здійснюватись посадковими бригадами із числа працівників залізниці при посадці до вагона. ( Пункт 2.12.2 розділу 2 доповнено абзацом третім згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

2.12.3. Провідник вагона зобов'язаний перед подачею поїзда під посадку вивісити трафарет та порядковий номер вагона, а після зупинки вагона своєчасно відкрити двері та розпочати посадку пасажирів, перевіряючи при цьому наявність проїзних документів, їх справжність, відповідність номерів поїзда і вагона, ваги і розмірів ручної поклажі встановленим нормам.

Перевіряється також наявність посвідчень на право пільгового або безплатного проїзду, відповідність прізвища у проїзному документі прізвищу у посвідченні особи пасажира.

На проміжних станціях пасажири допускаються для посадки в будь-який вагон поїзда.

2.12.4. Провідник має право відмовити у посадці пасажиру у вагон, якщо він перебуває у явно вираженому нетверезому або неохайному стані, чим може порушити спокій інших пасажирів.

2.12.5. Пасажир повинен займати у вагоні місце, яке вказане у проїзному документі.

Якщо проїзний документ придбаний на проміжній станції, то номер місця у ньому, як правило, не вказується. Розміщення пасажирів у вагоні за такими проїзними документами здійснюється провідником вагона. При цьому нижні місця надаються, в першу чергу, пасажирам з дітьми, інвалідам, хворим, пасажирам похилого віку.

У цих випадках складається акт довільної форми у 2-х примірниках. Перший залишається у вагонному депо приписки вагона, а другий направляється керівнику підприємства, працівники якого допустили брак у роботі, для розслідування та вжиття заходів.

Начальник станції (вокзалу, бюро по розподілу місць) повинен розслідувати кожен випадок неправильного оформлення проїзних документів і вжити відповідних заходів.

2.12.7. У випадку відсутності місця у вагоні, до якого придбано проїзний документ, начальник поїзда зобов'язаний надати пасажиру, за його згодою, місце у іншому вагоні (у тому числі і більш високої категорії - без стягнення доплати). Якщо ж пасажиру надано місце нижчої категорії, то йому повертається різниця вартості проїзду.

У разі неможливості надати місце пасажиру в цьому ж поїзді, йому - за його згодою - надається відповідне місце в іншому поїзді з переоформленням проїзних документів безплатно, а у разі відмови пасажира від запропонованої заміни місця йому, на підставі акта довільної форми, повертається вартість проїзду і послуг.

2.12.8. Пасажири, яким оформлено за вимогами пункту 2.3.6 проїзд без плацкарти, здійснюють посадку тільки у штабний вагон поїзда.

Пасажир пред'являє квиток начальнику поїзда і здійснює поїздку у коридорі штабного вагона, а начальник поїзда протягом години повинен оформити плацкарту на надане місце у відповідності з категорією вагона.

2.13. Умови проїзду

2.13.1. Після посадки пасажирів у вагон та відправлення поїзда провідник вагона зобов'язаний додатково перевірити чинність проїзних документів та погасити їх, не зачіпаючи компостерних знаків, за винятком проїзних документів з пересадкою та проїзних документів пасажирів, які заявили, що вони бажають зробити зупинку на шляху прямування поїзда. Погашення здійснюється шляхом відривання маленької часточки у верхній частині проїзного документа на місці складання упоперек. Додатково перевіряється наявність посвідчень, що дають право на безплатний чи пільговий проїзд, відповідність прізвища на іменних проїзних документах прізвищу в паспорті чи в посвідченні особи.

Проїзні документи пасажирів м'яких, купейних та плацкартних вагонів зберігаються у провідника вагона. В загальних вагонах проїзні документи зберігаються у пасажирів і пред'являються за вимогою осіб, які здійснюють контроль.

2.13.2. На всьому шляху прямування пасажирам надається можливість користуватись наявними у вагоні двома санітарними вузлами, для чого провідник вагона зобов'язаний утримувати їх відчиненими.

Користування санітарними вузлами припиняється при проходженні поїзда через станції та санітарні зони, про що за 30 хвилин пасажири сповіщаються провідником або через поїзне радіо.

2.13.3. Пасажири можуть користуватись спальними місцями в будь-який період доби. Підняття і опускання верхніх полиць за бажанням пасажирів виконують провідники вагонів.

2.13.5. У всіх дальніх пасажирських поїздах повинні бути ігри (доміно, шашки, шахи), які провідники вагонів пасажирам видають безплатно. Азартні ігри на гроші у поїздах і на вокзалах забороняються.

2.13.6. Медикаменти з поїзної аптечки у медично доцільних кількостях, а також кип'ячена або охолоджена кип'ячена вода надаються пасажирам безкоштовно.

2.13.7. У пасажирських вагонах місцевих і дальніх поїздів паління дозволяється у тамбурі з некотлового боку вагона.

Паління у місцевих електро- і дизель-поїздах дозволяється у будь-якому тамбурі вагона (крім дитячого вагона).

У вагонах приміських поїздів, у тому числі у тамбурах, паління заборонено.

Порушення цього правила спричиняє попередження або накладення штрафу у розмірі, встановленому законодавством України.

2.13.8. В окремих поїздах під час руху пасажирам може бути надана послуга по оформленню проїзних документів поїзда з пункту пересадки, в тому числі на інші види транспорту та зворотний шлях.

Інформація про такі послуги надається у касах, що здійснюють продаж проїзних документів на цей поїзд, провідниками вагонів та засобами оповіщувального зв'язку такого поїзда.

2.13.9. У випадку втрати провідником вагона прийнятих на зберігання від пасажирів проїзних документів начальник поїзда складає акт, який, крім нього, підписують пасажири і провідник вагона. Акт завіряється штемпелем попутньої станції або штемпелем начальника поїзда. Акт є підставою до приїзду пасажира до станції призначення. Акт є підставою для проїзду пасажира до станції оформлення начальником поїзда нового проїзного документа. ( Абзац перший пункту 2.13.9 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

Якщо пасажир їхав у відрядження, то йому, на підставі акта для пред'явлення за місцем роботи, начальником поїзда в касі тієї станції, на якій поїзд має зупинку, оформляється новий проїзний документ з відміткою на звороті "замість втраченого".

На підставі цього акта начальником поїзда в касі станції оформляються нові проїзні документи з відміткою на звороті цих документів "замість втраченого".

2.13.10. Проїзні документи, які мають виправлення, не підтверджені залізницею, вважаються недійсними і відбираються працівниками залізниці, які мають право перевірки проїзних документів. Пасажиру, за його наполяганням, може бути виданий другий екземпляр акта про вилучення проїзного документа.

2.13.11. Пасажир, який на шляху прямування не може пред'явити дійсного проїзного документа, повинен, крім вартості проїзду, сплатити також штраф згідно з законодавством України.

( Абзац другий пункту 2.13.11 розділу 2 виключено на підставі Наказу Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

2.13.12. Приміські поїзди можуть призначатися в рейс з обслуговуванням або без обслуговування провідниками вагонів.

У вагонах, які обслуговуються провідниками вагонів, закриття та відкриття дверей та вікон здійснюється провідниками вагонів. У приміських поїздах, які не обслуговуються провідниками вагонів, зачинення та відчинення дверей здійснюється машиністом поїзда з допомогою дистанційного управління. В зимовий час вікна вагонів приміських поїздів відкривати забороняється. У літній та перехідний період вікна можуть відкриватися пасажирами з правого боку за ходом поїзда за згодою пасажирів.

Для проїзду пасажирів з дітьми, інвалідів та пасажирів похилого віку в складі приміського поїзда виділяються спеціальні вагони та окремі купе, про що власники вагона здійснюють відповідні написи.

Якщо після повернення на станцію відправлення пасажир не встиг на поїзд, зазначений у проїзному документі, то він пред'являє проїзний документ, разом з актом, начальнику вокзалу для поновлення дійсності квитка.

Для подальшої поїздки пасажир повинен придбати нову плацкарту та закомпостувати старий проїзний документ.

2.13.14. На шляху прямування провідник вагона повинен не допускати посадку і проїзд безквиткових пасажирів та перевезення ручної поклажі понад встановлену норму.

2.14. Продовження поїздки

2.14.1. Пасажир, який прямує до однієї з проміжних станцій у вагоні зі спальними місцями, за бажання та за наявності вільних місць у цьому вагоні може продовжити поїздку далі станції, зазначеної в квитку (крім вагонів зі змінним трафаретом). Він повинен завчасно заявити про це провіднику вагона (начальнику поїзда), який з відома диспетчера бюро з розділу місць оформляє пасажиру подальший проїзд за квитанцією ГУ-57, як за нову поїздку.

2.15. Припинення, переривання поїздки, зміна маршруту на шляху прямування

2.15.1. Пасажир має право один раз здійснити переривання поїздки на будь-якій проміжній станції, розташованій на маршруті виданого пасажиру проїзного документа.

2.15.2. У випадках переривання поїздки (тимчасового зупинення на проміжній станції) пасажир повинен не пізніше 3-х годин після прибуття поїзда пред'явити свій проїзний документ черговому по вокзалу, начальнику станції або начальнику вокзалу для проставлення відмітки: "Станція... . Зупинка з продовженням терміну дійсності квитка".

2.15.3. У разі припинення поїздки на шляху прямування пасажир повинен не пізніше 3-х годин після відходу поїзда пред'явити проїзний документ начальнику станції (або вокзалу) для проставлення відмітки: "Дійсність квитка припиняється по станції .............. ."

Повернення платежів у разі припинення поїздки проводиться розпорядженням начальника станції (вокзалу) за усною заявою пасажира порядком, передбаченим пунктом 9.2.5. Забороняється здійснювати відмітку про припинення дійсності квитка на станціях, які не знаходяться на маршруті прямування поїзда, на який оформлено проїзний документ.

2.15.4. Пасажир може після переривання поїздки змінити її маршрут. Якщо відстань нового маршруту перевищує відстань маршруту, вказаного у проїзному документі, то пасажиром сплачується вартість проїзду за різницю у відстані відповідного вагона (без плацкарти), як за нову поїздку.

На зворотному боці проїзного документа робиться запис про зміну маршруту. Якщо новий маршрут коротший від вказаного у проїзному документі, то зміна маршруту прямування проводиться без додаткової сплати вартості квиткової частини шляхом проставлення відмітки на зворотному боці проїзного документа. Вартість плацкарти в обох випадках сплачується на загальних підставах.

2.15.5. Якщо пасажир бажає змінити маршрут на станції початкового відправлення, він повинен здати проїзний документ до повернення платежів і оформити новий.

На зворотному боці проїзного документа робиться запис про зміну маршруту. Якщо новий маршрут коротший від вказаного у проїзному документі, то зміна маршруту прямування проводиться без додаткової сплати вартості квиткової частини шляхом проставлення відмітки на зворотному боці проїзного документа. Вартість плацкарти в обох випадках сплачується на загальних підставах.

2.15.7. У всіх випадках зупинки на шляху прямування (крім тих, що сталися з вини залізниці) плацкарта втрачає чинність. Для продовження поїздки пасажир повинен придбати нову плацкарту у відповідності з категорією вагона.

2.16. Проїзні документи, забуті у особи, що проводжала пасажира

2.16.1. Якщо проїзні документи пасажира після відправлення поїзда залишилися у особи, яка проводжала, остання негайно, але не пізніше ніж через 3 години з моменту відправлення поїзда, повинна здати їх начальнику станції (вокзалу), який коштом проводжаючого дає телеграму (телефонограму) начальнику поїзда і начальнику станції (вокзалу) на шляху прямування, на якій за час зупинки поїзда можна видати нові проїзні документи. ( Пункт 2.16.1 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

2.16.2. Проїзні документи, пред'явлені особою, яка проводжала гасяться штемпелем "Чинність проїзного документа припинена по станції.......... ". ( Пункт 2.16.2 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

2.16.3. Погашені проїзні документи повертаються проводжаючому. Повернення платежів за удруге придбані проїзні документи здійснюється тільки за заявою до Управління залізниці - за умови пред'явлення погашених і удруге придбаних проїзних документів.

2.16.4. Погашення проїзних документів, пред'явлених пізніш як через три години після відправлення поїзда, не здійснюється.

2.16.5. Якщо протягом 4-х годин після відправлення пасажира з початкової станції не буде одержана телеграма (телефонограма) від начальника станції (вокзалу) відправлення, то пасажир вважається безквитковим і зобов'язаний заплатити штраф і вартість проїзду від станції посадки до станції призначення начальнику поїзда за квитанцією ГУ-57 або сплатити штраф і залишити поїзд.

2.17. Дії у випадку, якщо пасажир відстав від поїзда

2.17.1. Провідник вагона, який виявив, що пасажир його вагона відстав від поїзда, зобов'язаний негайно вжити заходів щодо збереження його речей і сповістити начальника поїзда. Начальник поїзда складає акт, в якому перелічуються речі пасажира. Акт, крім начальника поїзда, підписується провідником вагона та двома пасажирами - свідками події.

2.17.2. Пасажир, який відстав від поїзда, повинен звернутися до начальника станції (вокзалу), який зобов'язаний телеграфувати начальнику станції за ходом поїзда, де поїзд має зупинку не менше 10 хвилин, та начальнику поїзда про зняття речей і проїзного документа.

2.17.3. Про зняття речей телефоном або телеграфом сповіщається пасажир і начальник станції, де знаходиться пасажир.

Телеграма дає право пасажиру безплатно доїхати першим попутним поїздом до станції, де знаходяться його речі і проїзний документ.

2.17.4. Передача речей і проїзного документа начальником поїзда начальнику станції, начальником станції пасажиру оформляється актом довільної форми у двох примірниках з описом речей.

2.17.5. Після приїзду пасажира на станцію, де знаходяться його речі і проїзний документ, він повинен пред'явити проїзний документ черговому по вокзалу (станції) для поновлення чинності квитка.

Для подальшого проїзду пасажир повинен оформити в касі за плату нову плацкарту і закомпостувати квиток.

2.18. Перехід на шляху прямування до вагона іншої категорії

2.18.1. Для здійснення поїздки у вагоні іншої категорії пасажир повинен звернутися до начальника поїзда.

Начальник поїзда узгоджує переведення пасажира в інший вагон з диспетчером бюро з розподілу місць.

2.18.2. Переведення пасажира, за його бажанням, у вагон нижчеоплачуваної категорії здійснюється без повернення платежів.

2.18.3. Начальнику поїзда забороняється оформляти і переоформляти проїзні документи на вільні місця, а також переводити пасажира із вагона у вагон без дозволу бюро з розподілу місць, крім місць, виділених у розпорядження начальника поїзда, та службових.

2.19. Відчеплення вагона

б) розміщенням пасажирів на вільні місця першого поїзда попутного напрямку.

2.19.3. При розміщенні пасажирів відчепленого вагона перевага надається пасажирам з дітьми, хворим, особам похилого віку, інвалідам.

2.19.4. Відчеплення вагона оформляється актом за підписом начальника поїзда і начальника станції (вокзалу), який завіряється штемпелем станції.

Один примірник акта залишається у начальника поїзда, один у начальника станції, інші видаються пасажирам відчепленого вагона.

2.19.5. У разі переведення пасажирів з відчепленого вагона в інші вагони перенесення ручної поклажі і надання їм допомоги в цьому є обов'язком залізниці. Перенесення ручної поклажі організовується начальником поїзда разом з начальником станції. При цьому слід вжити заходів для забезпечення безпеки пасажирів та схоронності ручної поклажі.

2.20. Видалення пасажира з поїзда

2.20.1. Пасажир видаляється з поїзда в таких випадках:

а) якщо пасажир перебуває у явно вираженому нетверезому стані та порушує при цьому правила проїзду і громадський порядок, заважає спокою інших пасажирів. Видалення такого пасажира провадиться провідником вагона або посадовими особами, які виконують службові обов'язки, а у разі виявлення спротиву і непокори - працівником міліції. На проїзному документі проставляється відмітка "Відмовлено в перевезенні на підставі пункту 2.20.1 Правил". Повернення платежів за такі проїзні документи не проводиться.

Якщо при цьому пасажир не бажає, щоб багаж прямував у поїзді до станції призначення, то багаж - при пред'явленні квитанції - видають на станції видалення пасажира із поїзда. У разі неможливості вивантаження багаж прямує до станції призначення. Зберігання багажу на станції призначення, видача та інше здійснюється на загальних підставах;

Якщо пасажира видаляють із поїзда у непритомному стані, то його речі разом із проїзним документом передають начальнику станції за актом, складеним начальником поїзда (провідником безпересадкового вагона). На проїзному документі проставляється відмітка про зупинку. Акт, крім начальника поїзда та станції, підписує пасажир, який їде у цьому вагоні. Після одужання пасажиру повертаються його речі та вартість проїзду за непрослідувану відстань. Вартість плацкарти не повертається.

Якщо ж пасажир побажає продовжити поїздку, то проїзний документ і лікарняний лист чи довідка медичного закладу пред'являються в касу для компостування проїзного документа і оформлення нової плацкарти зі стягненням плати на загальних підставах.

в) при виявленні перевезення пасажиром заборонених до перевезення предметів та речовин і відмові видалити їх з поїзда.

У цьому разі на проїзних документах проставляється відмітка: "Неправильне перевезення ручної поклажі".

Повернення платежів за непрослідувану відстань поїздки здійснюється згідно з пунктом 9.2.4 цих Правил.

2.21. Проїзд станції призначення

2.21.1. Провідники вагонів зобов'язані попереджувати пасажирів не пізніше як за 30 хвилин до прибуття поїзда до станції, вказаної у проїзному документі.

2.21.2. Про кожен випадок проїзду пасажира станції призначення складається акт за підписом начальника поїзда, провідника вагона і пасажира, який засвідчується штампом станції. Цим актом надається право пасажиру повернутися до станції призначення безкоштовно.

2.22. Повернення пасажирам використаних проїзних документів

2.22.1. Використані та погашені проїзні документи повертаються пасажирам за 30 хвилин до прибуття на станцію призначення пасажира.

Провідник вагона та пасажир повинні пересвідчитись у тому, що пасажир отримав той документ, який він пред'явив при посадці до вагона. Пасажир зобов'язаний зберігати проїзний документ до виходу на перон.

2.22.2. Видавати проїзні документи особам, що не здійснювали поїздку за ними, забороняється.

2.22.3. Якщо пасажир відмовляється від отримання свого використаного проїзного документа, то провідник повинен розірвати його навпіл в присутності пасажира і зберігати до кінця поїздки пасажира.

2.23. Оформлення проїзду у поїзді

За вказаний відтинок часу начальник поїзда зобов'язаний оформити проїзд пасажиру. До отримання місць із бюро з розподілу місць начальник поїзда може оформити проїзд таких пасажирів на місця, виділені зі спеціальною метою, або на місця пасажирів, які не з'явились на станції відправлення поїзда. Пасажирам забороняється залишати штабний вагон без оформлення квитанції різних зборів і сплати вартості проїзду.

2.24. Нещасний випадок з пасажиром

2.24.1. Про всі нещасні випадки з пасажиром, а також травми, тілесні пошкодження, що сталися з пасажиром на вокзалі чи в поїзді, представник суб'єкта господарювання зобов'язаний скласти акт та вручити його пасажиру.

У разі смерті пасажира або тяжких тілесних пошкоджень акт видається близьким родичам.

В акті зазначаються прізвище, ім'я та по батькові пасажира, номер поїзда, вагона та місця, в якому їхав (чи мав їхати) пасажир, номер і серія проїзного документа, дата та час випадку, обставини його, ким надана перша медична допомога.

Акт підписує працівник, відповідальний за його складання, та свідки (не менше двох), завіряє штампом начальника станції (начальника поїзда).

Один примірник акта після підписання залишається у справах суб'єкта господарювання, а другий - видається пасажиру або його рідним.

Форма акта вміщена в додатку 4. ( Пункт 2.24.1 розділу 2 в редакції Наказу Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

2.24.2. Представник суб'єкта господарювання повинен видати довідку потерпілому, що мав право на безплатний проїзд без проїзного документа, із зазначенням відомостей про страховика. ( Пункт 2.24.2 розділу 2 в редакції Наказу Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

2.24.3. Не видається акт, коли нещасний випадок трапився з пасажиром за обставин, безпосередньо не пов'язаних з поїздкою, внаслідок скоєння пасажиром дій, за які передбачена кримінальна відповідальність.

Розділ 3. Зберігання та перевезення ручної поклажі
та тварин

3.1. Правила перевезення ручної поклажі та тварин

3.1.1. До ручної поклажі належать предмети і речі, незалежно від виду упакування, що легко переносяться і за своїми розмірами без труднощів розміщаються у вагонах на місцях, що призначені для розміщення ручної поклажі. Кожний пасажир має право безплатно перевозити із собою у вагоні ручну поклажу вагою до 36 кг на повний, пільговий, безплатний проїзний документ і 15 кг на дитячий. Перевезення ручної поклажі понад встановлену норму і перевезення без оплати собак та інших тварин, дозволених до перевезення, спричиняє накладення штрафу згідно з законодавством України. Сплата штрафу не звільняє пасажира від оплати вартості перевезення надлишкової вартості ручної поклажі. ( Пункт 3.1.1 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

3.1.2. Обов'язок турбуватися про цілісність та зберігання ручної поклажі, що перевозиться разом з пасажиром, покладається на пасажира. Однак провідники вагонів не звільняються від відповідальності вживати усіх залежних від них заходів для забезпечення схоронності поклажі пасажирів.

3.1.3. Начальник станції, відкритої для багажних операцій, зобов'язаний надати пасажирам безкоштовно і до посадки в вагон можливість зважування ручної поклажі та оплати перевезення надлишків ваги або здачі частини ручної поклажі для перевезення багажем за окрему плату.

Перевезення з дорослим пасажиром надлишкової ваги ручної поклажі вагою не більше ніж 14 кг оформляється з видачею пасажиру квитанції ЛУ-12 "а".

( Абзац другий пункту 3.1.3 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 ) ( Пункт 3.1.3 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

3.1.4. Пасажиру надається право перевезти - безплатно, додатково до норми ручної поклажі при собі у плацкартному або купейному вагоні:

- ручну поклажу вагою до 50 кг на один додатково придбаний за повну вартість проїзний документ відповідного вагона;

- ручну поклажу до 150 кг в окремому купе з оплатою повної вартості усіх місць купе.

Ручна поклажа розміщується на місцях, для неї призначених, та на полицях для лежання, з виконанням вимог, передбачених Правилами поведінки громадян на залізничному транспорті, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України. ( Пункт 3.1.4 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

3.1.5. Кожен пасажир має право перевозити безплатно при собі понад встановлену норму ручної поклажі кімнатних птахів в клітках, портфель, дипломат або дамську сумку, бінокль, лижі та палиці до них, вудочки, фотоапарат, парасольку, відеокамеру, портативний магнітофон та інші дрібні речі.

Дозволяється перевозити при собі, за рахунок норми ручної поклажі пасажира, дитячі коляски, байдарки у розібраному стані та інші речі, які за своїми розмірами можуть бути розташовані у вагоні на місцях, призначених для ручної поклажі.

3.1.6. У приміському сполученні кожний пасажир має право перевезти при собі безплатно ручну поклажу не більше 36 кг на квиток повний та пільговий і 15 кг на дитячий, а також додатково за окрему плату не більше 50 кг. Вартість перевезення додаткової ваги ручної поклажі у приміському сполученні становить вартість проїзду дорослого пасажира. Перевезення оплачується через квиткововидруковувальні машини і автомати з видачею пасажиру квитка як для проїзду дорослого пасажира. ( Пункт 3.1.6 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

3.1.7. До перевезення ручної поклажі у приміському сполученні допускаються також в рахунок норми безплатного провозу стандартні балони із газом пропан-бутан обсягом до 5 л, що використовуються для побутових потреб, які перебувають у технічно справному стані, що забезпечує безпеку перевезення, зокрема без витікання газу, а також рослини, саджанці та інші посадочні матеріали з обв'язаною кроною та упакованими кореневищами. Кожне місце такої поклажі не повинно перевищувати вагу 18 кг та висоту 1,5 м.

У районах, оголошених карантинними, вказані перевезення можуть здійснюватися тільки за пред'явленням власником карантинних документів.

( Пункт 3.1.7 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

3.1.8. Перевезення з собою непортативної апаратури (телевізорів, відеокамер, радіоприймачів, комп'ютерів та ін.) допускається не більше одного предмета на проїзний документ з оплатою, як за 30 кг багажу.

Вищеназвана апаратура розміщується:

- у вагонах зі спальними місцями - на місцях, зазначених у проїзному документі;

- у загальних вагонах пасажирських поїздів та в пасажирських вагонах приміських поїздів - на верхній полиці вагона;

- у вагонах електро- та дизель-поїздів - на підлозі першого купе.

Не приймаються до перевезення в будь-якому вагоні апаратура та інші предмети, розміри яких за сумою трьох вимірів перевищують 180 см.

Крім того, до перевезення у вагонах зі спальними місцями не приймається апаратура, яка за своїми розмірами ширша, аніж отвір дверей купе.

3.1.9. Собаки великих порід у приміських і місцевих електроі дизель-поїздах, пасажирських та швидких поїздах, приміських і місцевих поїздах з вагонами локомотивної тяги перевозяться у крайніх тамбурах першого і останнього вагона поїзда (не більше двох собак) у намордниках на металевій чи міцній шкіряній прив'язі і під наглядом супровідника, команди якого вони виконують.

Собаки малих порід перевозяться в приміських і місцевих поїздах на руках або під лавкою, на якій сидить власник собаки. ( Пункт 3.1.9 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

3.1.10. Перевезення собак великих порід у купе пасажирського чи швидкого поїзда є припустимим лише в купейному або м'якому вагоні, за умови викуплення власником собаки усіх місць в купе та пред'явлення такої довідки ветеринарного лікаря про можливість перевезення собаки, за якою можна ідентифікувати особину даної собаки (вказані прикмети тощо).

3.1.11. Перевезення собак великих порід у багажних вагонах здійснюється у спеціальних контейнерах при супровідниках, які повинні їхати у цьому поїзді.

Для групових перевезень великих собак (більше 5) організатор перевезення повинен укласти угоду з власником вагона на оренду чи замовлення спеціального вагона.

3.1.12. Плата за перевезення собак, дрібних домашніх тварин та живності при пасажирі у пасажирських вагонах, а також у багажних вагонах дальніх поїздів сплачується за особину чи місце, як за 20 кг багажу, незалежно від наявності ручної поклажі. При цьому пасажиру видають багажну квитанцію із написом на лицьовому боці "Багаж на руках пасажира".

3.1.13. У випадку переведення на шляху прямування дрібних тварин і птахів із пасажирського вагона у багажний вагон у пасажира відбирають багажну квитанцію і передають приймачу-здавачу як документ на перевезення. Приймач-здавач видає пасажиру ярлик із зазначенням у ньому номера багажної квитанції і станції призначення.

3.1.14. Пасажир - супровідник тварин повинен сам турбуватись про них, годувати, поїти та прибирати за ними, упереджувати порушення санітарно-гігієнічних умов і відшкодовувати всі збитки, які виникли внаслідок порушення ним положень цього документу про перевезення ручної поклажі, тварин, птахів. ( Пункт 3.1.14 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

3.1.15. Забороняється перевезення в ручній поклажі зарядженої (з набоями) зброї, смердючих, вогненебезпечних, їдких, отруйних, легкозаймистих, вибухових та інших речовин (крім випадків, передбачених спеціальними правилами), а також речей, які можуть зіпсувати або забруднити речі інших пасажирів.

3.1.16. Пасажир має право перевозити з собою для побутових потреб не більше 1 літра ацетону, керосину, соляної та сірчаної кислоти, спирту в тривкій упаковці, яка унеможливлює розлиття вказаних речовин.

Збереження цілості упаковки, захист від відкритого вогню входить до числа обов'язків пасажира.

3.2. Зберігання ручної поклажі на вокзалах

3.2.1. Короткочасне зберігання ручної поклажі на вокзалах здійснюється в автоматичних та стаціонарних камерах схову.

Правила користування камерами схову затверджуються Міністерством транспорту України.

Витяги із цих Правил, розпорядок роботи вивішуються в приміщенні камер схову до відома пасажирів.

За природне псування зданих на збереження продуктів, які швидко псуються, залізниця відповідальності не несе.

Вага окремого місця ручної поклажі, що приймається до зберігання, не повинна перевищувати 50 кг.

Кожна одиниця поклажі повинна мати пристрій для перенесення. Кожна річ, яка прив'язана до ручної поклажі, що здається до зберігання, ураховується як окрема одиниця поклажі.

Забороняється здавати і приймати до зберігання тварин і птахів, вогнепальну зброю, вибухові, вогненебезпечні, легкозаймисті, їдкі і отруйні речовини, а також речі, що можуть зіпсувати або забруднити речі інших пасажирів.

Забороняється зберігання в ручній поклажі грошових сум, облігацій, документів та інших коштовностей.

3.2.3. Якщо під час приймання речей до камери схову будуть виявлені дефекти в опакуванні, то власник зобов'язаний ліквідувати їх або підписати акт довільної форми, який складає комірник.

У разі втрати жетона речі із камери схову видаються власнику під розписку за пред'явленням паспорта та опису, вартість втраченого жетона сплачується пасажиром.

3.2.6. Речі, які здані до камери схову, зберігаються там дві календарні доби, а потім їх передають на зберігання до загального складського приміщення станції. Якщо протягом 30 діб власник не забере свої речі, то вони підлягають реалізації згідно з законодавством України.

3.3. Забуті та знайдені речі

3.3.1. У всіх випадках виявлення в поїздах, на станціях (вокзалах) або в смузі відводу залізниці забутих чи загублених речей складається акт довільної форми з детальним описом загального вигляду знайдених речей та обставин їх виявлення.

Акт складається обов'язково з участю особи, що виявила речі: у поїзді начальником поїзда в присутності провідника вагона, на станції - начальником станції (вокзалу). Копія акта видається особі, що виявила речі.

Перед накладенням пломби речі розкривають у присутності представника міліції, про що складається окремий акт довільної форми у двох примірниках, з описом речей. Один екземпляр цього опису видається особі, яка знайшла речі. Речі, залишені у поїздах на шляху прямування, передаються начальником поїзда разом з актом під розписку начальнику станції кінцевого пункту прямування цього поїзда.

3.3.2. Особа, яка домагається видачі знайдених речей, повинна довести своє право на них, вказавши письмово точні прикмети речей та їх вміст, або подати ключі до замків, які замикають речі (з пересвідченням у тому, що це дійсно ключі від цих замків).

Якщо речі зберігаються на станції, де вони були знайдені або здані, то їх негайно видають власнику за розпорядженням начальника станції або вокзалу після перевірки документів, що підтверджують особу. Якщо речі відправлені на реалізацію, то заява про їх видачу передається в Управління залізниці.

Знайдені і забуті речі реалізуються згідно з законодавством України.

3.3.3. Якщо пасажир вийде з вагона на шляху прямування поїзда і сам виявить, що ним у вагоні забуті речі, то він повинен звернутися до начальника станції (вокзалу). Начальник станції (вокзалу) за письмовою заявою пасажира негайно подає службову телеграму на адресу начальника поїзда або начальника станції на шляху прямування поїзда, де є черговий по вокзалу. У телеграмі вказуються номер вагона і місце, які займав пасажир, опис забутих речей і вимога про пересилку їх до місця перебування власника.

3.3.4. При одержанні речей власник повинен сплатити залізниці всі належні їй платежі (за зберігання та упакування, перевезення за тарифом багажу і публікацію оголошення, якщо це мало місце, та інше), а також видати розписку довільної форми про одержання, з зазначенням в ній свого постійного місця проживання, номера паспорта або документа, що його замінює.

Розділ 4. Перевезення багажу

4.1. Предмети, які допускаються, і предмети, заборонені до перевезення багажем

4.1.1. До перевезення багажем приймаються речі пасажира, упаковані в закриті валізи, скрині, невеликі ящики, фанерні коробки, а також корзини, лантухи, вузли або паки, перев'язані залізною стрічкою або мотузкою. Вага окремого місця не повинна бути більшою ніж 75 кг, а довжина більшою за три метри, за умови, що завантаження багажу в багажний вагон може проводитися без труднощів. ( Пункт 4.1.1 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

4.1.2. До перевезення, як багаж, приймаються також такі речі та предмети:

а) переносні крісла, складані стільці, коляски для хворих;

б) дитячі коляски;

в) переносні музичні інструменти в ящиках, футлярах або в іншій упаковці;

г) театральні реквізити, що вільно вміщуються в багажному вагоні;

є) вимірювальні прилади довжиною не більше ніж 3 м, упакований ручний інструмент;

д) велосипеди звичайні, мотовелосипеди, моторолери і мотоцикли без коляски з порожніми резервуарами для пального та мастильних матеріалів;

е) лижі та інше спортивне приладдя довжиною не більш ніж 3 м;

є) приймачі, телевізори, радіоли, магнітофони, комп'ютери;

ж) автомобільні шини без упакування.

4.1.3. До перевезення багажем не допускаються речі, перелічені в п.42 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, а також:

а) вогненебезпечні, наркотичні речовини;

б) предмети, які можуть розповсюджувати інфекцію та поширюють сморід;

в) тварин, за винятком дрібних домашніх тварин (собак, котів, птахів та ін.) в клітках або в іншій відповідній тарі, якщо це не заборонено ветеринарними правилами;

г) продуктів, що швидко псуються, якщо їх перевантажують на шляху прямування.

4.1.4. Пасажир, що здав до перевезення багаж, несе персональну відповідальність за дотримання положень пункту 42 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом.

4.2. Приймання багажу від пасажирів

4.2.1. Кожне місце багажу повинно бути пристосоване для перенесення його під час навантажування, перевантажування, розвантаження та за своїми розмірами, упакування бути зручним для розміщення в багажному вагоні, без завдання шкоди багажу інших пасажирів.

4.2.2. Телевізори, радіоприймачі, комп'ютери для перевезення без перевантаження на шляху прямування приймаються в упаковці, що забезпечує збереження, а для перевезення з перевантаженням - тільки в твердій упаковці (в ящику або в латах). На упакуванні зверху і на бокових стінках робиться чіткий напис "обережно, телевізор" або "обережно, радіоприймач". Велосипеди, коляски дитячі та протезні, ліжка дитячі приймаються в упаковці та без неї. В разі приймання їх без упакування в багажній квитанції зазначаються марка, номер, вид та предмети, що знаходяться при велосипеді, колясці.

4.2.3. Нові незаряджені газові балони для побутових потреб приймаються до перевезення за письмовими заявами з пред'явленням паспорта і за наявності товарного чека або рахунка-фактури. В заяві відправником зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, поштова адреса та підтверджується, що балони нові, раніше не експлуатувалися і залишкового тиску не мають. Заява і чек залишаються у справах станції.

4.2.4. Багаж приймається у багажне відділення, як правило, не раніше ніж за добу до відправлення поїзда, з яким він має бути відправленим. При здачі багажу більш як за добу з пасажира стягується плата за послуги за зберігання багажу за кількість діб зберігання, крім однієї доби. При цьому неповна доба вважається повною.

Багаж, що швидко псується, приймається не раніше, ніж за дві години до відправлення поїзда, без перевантаження на шляху прямування.

4.2.5. Багаж може бути прийнятий у пасажира на підставі проїзного документа, до вказаної в ньому станції, якщо вона відкрита для приймання та видачі багажу. Якщо пасажир їде до станції, яка закрита для видачі багажу, то він може оформити багаж до найближчої станції видачі багажу, навіть якщо вона й знаходиться поза шляхом прямування пасажира.

4.2.6. Багаж може бути зданий до перевезення як на станції відправлення пасажира, так і на будь-якій відкритій для багажних операцій проміжній станції на шляху прямування.

Станційні багажні каси відчиняються завчасно, щоб забезпечити прийняття всього багажу від пасажирів поїзда без затримки.

4.2.7. Пасажир на станції початкового відправлення або на шляху прямування може здати багаж до перевезення безпосередньо до багажного вагона поїзда, в якому він їде. Багаж в цьому випадку приймається приймачем-здавачем тільки до станції, відкритої для багажних операцій, без перевантаження на шляху прямування. Оплата за перевезення в цих випадках здійснюється при видаванні багажу. На підтвердження прийняття багажу відправнику видається ярлик встановленої форми, а до багажу прикріплюється талон ярлика.

Неподільні предмети (дитячі коляски, велосипеди та ін.) можуть прийматися до перевезення безпосередньо приймачем-здавачем багажного вагона.

Речі приймаються від пасажирів, які їдуть в цьому поїзді, без перевантаження на шляху прямування, після попередньої оплати перевезення виходячи з відстані та фіксованої ваги кожного предмета, яка повинна становити не більш як 20 кг. Після приймання пасажиру видається квитанція ГУ-57.

Багаж видається пасажиру безпосередньо із вагона.

4.2.8. Загальна вага місць, пред'явлених для перевезення як багаж, не повинна перевищувати 200 кг на один проїзний документ або одну особу групового проїзного документа. Дипломатичний багаж приймається до перевезення без обмеження ваги. Якщо за одним проїзним документом пред'являється до перевезення багаж вагою більше 200 кг, то таке перевезення може дозволити начальник станції (вокзалу) за наявності вільного місця у багажному вагоні.

4.2.9. Перевезення багажу вагою більше 200 кг оформляються однією багажною квитанцією. В багажній квитанції вказується загальна вага відправлення з розподіленням на допустиму норму 200 кг та вагу понад цю норму. При цьому 200 кг багажу оформляються за тарифом багажу, а надлишок ваги - за тарифом вантажобагажу. Положення щодо оформлення перевезення ваги багажу понад 200 кг за тарифом вантажобагажу поширюється і на дипломатичний багаж.

( Пункт 4.2.9 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

4.2.10. Під час здавання багажу до перевезення пасажир може оголосити його цінність, яка зазначається в багажній квитанції у графі "Оголошена цінність".

Якщо пасажир не бажає оголосити цінність багажу, то в багажній квитанції у графі "Оголошена цінність" слід проставити відмітку: "Від оголошення цінності відмовляюсь", яка підписується пасажиром.

4.2.11. Якщо здається до перевезення декілька місць, то пасажир може оголосити цінність кожного окремого місця чи загальну цінність усіх місць. Сума оголошеної цінності встановлюється зі слів пасажира у гривнях і не повинна перебільшувати фактичної вартості предметів, які знаходяться у багажі.

Загальна сума оголошеної цінності зазначається в багажній квитанції прописом і цифрами, а цінність і вага кожного окремого місця вписується цифрами.

4.2.12. Залізниця не зобов'язана запевнятись, що сума оголошеної цінності, відповідає фактичній вартості багажу (вантажобагажу), пред'явленого до перевезення. ( Пункт 4.2.12 розділу 4 доповнено абзацом першим згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

Але якщо у працівника станції, у випадку оголошення пасажиром ціни свого багажу у сумі більш як 500 грн. за місце, виник сумнів у правильності оцінки, то він має право вимагати розпакування багажу для перевірки. ( Абзац пункт 4.2.12 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

У разі розбіжностей у сумі оцінки між працівником станції та відправником оцінка проводиться комісійно (за участю начальника станції, вокзалу або чергового помічника начальника вокзалу), про що складається акт довільної форми. Один примірник акта залишається на станції, другий прямує з перевізними документами, а третій - видається відправникові.

В разі незгоди відправника на перевірку або незгоди з сумою оцінки, призначеною комісійно, багаж до перевезення з оголошеною цінністю не приймають.

4.2.13. На підтвердження прийняття багажу до перевезення пасажиру видається багажна квитанція, в якій вказуються станція, код і залізниця призначення, поїзд і дата відправлення (зазначається з урахуванням періодичності курсування багажних вагонів), станція відправлення, її код, номер квитка, кількість місць та назва речей, вага, відстань, сума провізної плати, прізвище, ім'я та по батькові відправника, його поштова адреса, оголошена цінність, різновид упакування, маршрут прямування. При оформленні перевезення багажу на вільному полі лицьового боку проїзного документа, у тому числі виданого автоматизованою системою "Експрес", ставиться мастильний штамп "багаж". У разі відсутності штампа така відмітка ставиться від руки.

Автомобільні шини приймаються до перевезення тільки без упакування з відмітками в багажній квитанції "з камерою" чи "без камери", "нові" чи "використовувані". У цьому випадку положення пункту 6.6.1 на автомобільні шини не розповсюджуються.

4.2.14. Під час приймання дипломатичного багажу на лицьовому боці перевізного документа (багажної квитанції) ставиться відмітка "Дипломатичний багаж". Перевезення дипломатичного багажу в окремих купе пасажирського вагона здійснюється на умовах, передбачених для перевезення ручної поклажі пунктом 3.1.4 цих Правил.

4.2.15. При отриманні квитанції пасажир повинен пересвідчитись, що вона заповнена у відповідності з його даними.

4.2.17. Якщо пасажир бажає бути повідомленим про прибуття багажу, то в графі "особливі помітки" робиться запис "з повідомленням". Плата за повідомлення стягується при видачі багажу.

4.2.18. При отриманні квитанції пасажир повинен пересвідчитись, що вона заповнена у відповідності з його даними.

4.2.19. Плата за перевезення багажу стягується при його прийманні, за винятком випадків приймання багажу за ярликом, оплата за перевезення якого стягується на станції призначення під час видачі.

4.2.20. Прийняття до перевезення у багажному вагоні собак, дрібних домашніх тварин, бджіл і птахів проводиться за умови, що цей вантаж не потребує перевантажування на шляху прямування.

Бджоли приймаються до перевезення у багажному вагоні в перехідний період року, коли температура повітря не вища +10 град.С. Бджіл перевозять у вуликах або у фанерних пакетах під наглядом супровідника, який повинен їхати у цьому ж поїзді. У вагоні вулики і пакети розміщують так, щоб не були закриті вентиляційні отвори вуликів і був забезпечений вільний прохід та доступ повітря до них.

4.3. Перевезення багажу між нетарифними пунктами

4.3.1. Перевезення багажу з нетарифних зупинкових пунктів до тарифних станцій і навпаки відбувається без перевантаження на шляху прямування.

(Пункт 4.3.1 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

4.3.2. У разі відправлення багажу з тарифної станції до нетарифного зупинкового пункту в багажній квитанції вказують наступну за зупинковим пунктом тарифну станцію призначення з зазначенням того, в якому пункті підлягає вивантаженню цей багаж.

4.3.3. Видача такого багажу на зупинковому пункті проводиться приймачем-здавачем безпосередньо з багажного вагона за час стоянки даного поїзда в обмін на багажну квитанцію. У разі неявки отримувача до багажного вагона на зупинковому пункті, відмови в одержанні, псування багажу або часткової нестачі багаж не вивантажується і доставляється на зазначену в багажній квитанції тарифну станцію, де його видають у встановленому порядку.

4.3.4. При відправленні багажу від зупинкового пункту до будь-якої на шляху прямування поїзда тарифної станції відправник здає багаж за час стоянки даного поїзда (за розкладом) безпосередньо в багажний вагон приймачу-здавачу.

На підтвердження про прийняття багажу безпосередньо в багажний вагон приймач-здавач видає відправнику ярлик встановленої форми, талон якого прикріплює до прийнятого багажу. Перевезення багажу між нетарифними зупинковими пунктами не виконуються.

4.3.5. На кожну багажну відправку, прийняту з видачею ярлика, приймач-здавач вагона оформляє окремий здавальний список за формою ЛУ-26, в якому проставляє дані, встановлені при прийомі багажу, та ставить відмітку "Багаж за ярликом".

4.3.7. Багаж, прийнятий за ярликом, видається на станції призначення після пред'явлення ярлика, встановлення ваги багажу та оплати всіх платежів з видачею квитанції ГУ-57. Вага багажу та номер квитанції різних зборів вписуються в ярлик.

4.4. Упакування і маркування багажу

4.4.1. Багаж слід пред'являти до перевезення в тривкій справній упаковці, що забезпечує його схоронність на всьому шляху прямування, до видачі пасажиру, за винятком предметів, що дозволяються до перевезення багажем без упакування. В разі подання до перевезення багажу в упакуванні, несправність якого не може призвести під час перевезення до втрати чи пошкодження багажу, пред'явленого до перевезення, або багажу інших пасажирів, залізниця може прийняти до перевезення цей багаж, проставивши відмітку в перевізних документах про несправність пакування. ( Пункт 4.4.1 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

4.4.2. Предмети, перелічені в пункті 4.1.2, що допускаються до перевезення неупакованими, і такі, що мають явні пошкодження, можуть бути прийняті до перевезення з відповідним зазначенням про це в перевізних документах.

4.4.3. Валізи, коробки, корзини, скрині, паки, лантухи, вузли, що пред'явлені до перевезення, речі в обшивці слід здавати міцно перев'язаними, ящики - окантованими металевою стрічкою.

4.4.4. Речі зі склом або дзеркалами приймаються в такому упакуванні, яке гарантує збереження цілості скла або дзеркала під час навантаження і вивантаження. На кожному предметі повинен бути добре видний напис "Обережно, скло!". ( Пункт 4.4.4 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

4.4.5. Кожне місце багажу, зданого до перевезення, маркується відповідно до встановлених Правил маркування багажу і вантажобагажу (додаток 2).

4.4.6. За перевірку ваги, упакування, прикріплення бирок, нанесення маркування з пасажира стягується додаткова плата, встановлена суб'єктом господарювання. В багажних відділеннях і поблизу багажних кас повинна бути вивішена інформація про вартість цих послуг.

4.5. Перевезення багажу

4.5.1. Термін доставки багажу визначається часом прямування поїзда, з яким відправлено багаж, до станції призначення. Якщо багаж буде перевантажуватися на шляху прямування, то термін доставки визначається часом прямування узгоджених поїздів, з додаванням однієї доби на кожне перевантаження. Крім того, термін доставки багажу збільшується:

а) на час непередбачених затримок, зроблених з метою виконання митних та інших процедур;

б) на час перерви руху пасажирських поїздів, якщо така перерва сталася не з вини залізниці;

в) на час перевірки багажу, якщо виявлено порушення пункту 4.1.3;

г) на час, потрібний для пересилання багажу в випадках, передбачених пунктом 4.6.5.

4.5.2. Якщо багаж на шляху прямування треба перевантажувати, то подальше перевезення багажу здійснюється узгодженими поїздами з перевантаженням силами залізниці, без участі пасажира.

4.5.3. На станції перевантаження багажу на зворотному боці перевізного документа (багажної дорожної відомості) ставиться календарний штемпель з зазначенням дати прибуття та відправлення багажу.

4.5.4. Термін доставки вважається дотриманим, якщо до його закінчення багаж прибув на станцію призначення і може бути поданим до видачі.

Час затримання в доставці багажу вираховується із 24 годин дня, в який повинен прибути багаж.

На підставі акта загальної форми начальник станції вивантаження багажу зобов'язаний скласти комерційний акт і долучити його до перевізних документів.

4.6. Видача багажу пасажиру

4.6.1. В день прибуття багажу станція його призначення посилає одержувачу повідомлення (рекомендованою листівкою, факсом або телефоном) про прибуття багажу та місце його отримання (якщо про повідомлення є запис в багажній квитанції).

4.6.2. Багаж видається, як правило, на станції призначення, зазначеній у багажній квитанції. Видача проводиться протягом всього часу роботи багажного відділення згідно із графіком. На проміжних станціях видача багажу проводиться не пізніше як через годину після прибуття багажу, а на кінцевих станціях - після розвантаження багажного вагона чи безпосередньо з багажного вагона (крім багажу, прийнятого за ярликом).

4.6.3. Пред'явнику багажної квитанції надається право отримання багажу на залізничній станції відправлення чи на одній із проміжних станцій, розташованих на шляху прямування. Залізниця зобов'язана видати багаж, якщо прохання про видачу було зроблено завчасно і цьому не перешкоджає тривалість стоянки поїзда, розміщення багажу у вагоні, а також митні та інші процедури.

Приймач-здавач вагона у цих випадках забирає у пасажира багажну квитанцію та наносить на ній відмітку "Багаж видано на станції...".

Багажна квитанція здається представнику станції, де видано багаж, для нанесення штемпеля станції, з наступним направленням її в Управління залізниці разом з черговим звітом.

Представник станції відмічає видачу багажу в здавальному списку. Платежі за непрослідувану багажем відстань не повертаються.

4.6.4. Багаж видається пред'явнику багажної квитанції. Багажна квитанція при видачі багажу відбирається. Залізниця не зобов'язана упевнятися в тому, що пред'явник багажної квитанції має право на одержання багажу.

На вимогу пред'явника багажної квитанції залізниця зобов'язана перевірити багаж в його присутності, щоб зафіксувати пошкодження багажу.

4.6.5. Якщо багаж не прибув на станцію призначення у встановлений термін, то станція призначення зобов'язана на зворотному боці багажної квитанції зробити відмітку "Багаж не прибув" і отримати від пасажира заяву із зазначенням адреси для пересилання йому повідомлення про прибуття багажу.

Багаж вважається втраченим і пасажир має право на відшкодування його вартості, якщо багаж не прибуде на залізничну станцію призначення через 10 діб після закінчення терміну доставки.

Якщо багаж прибув з запізненням проти розрахованого згідно з пунктом 4.5 цих Правил терміну доставки, то станція призначення видає пасажиру акт довільної форми, в якому зазначається номер багажної квитанції, дата, час приймання багажу для перевезення, дата та час прибуття до місця призначення, сума перевізних платежів, кількість діб прострочення терміну доставки з вини залізниці, сума штрафу, яка підлягає виплаті пасажиру.

На підставі акта багажна каса станції призначення багажу сплачує пасажиру штраф за невиконання терміну доставки (якщо він не затриманий за розпорядженням слідчих або митних органів).

В розписці, виданій при отриманні грошей, пасажир може заявити, щоб знайдений багаж йому був доставлений безкоштовно на одну з залізничних станцій.

4.6.6. Якщо багаж з вини залізниці не прибув на залізничну станцію призначення у встановлений термін доставки, а пасажир не може чекати прибуття багажу, то він може подати заяву про:

а) повернення багажу на залізничну станцію відправлення;

4.6.7. Протягом 30 днів після відправлення повідомлення про виявлення загубленого багажу пасажир може заявити, щоб багаж було доставлено йому безплатно на будь-яку із залізничних станцій, незалежно від зазначеної у багажній квитанції, і зобов'язаний повернути одержану ним раніше суму відшкодувань. Збори за зберігання багажу на станції перевідправлення не стягуються.

4.6.9. При наявності на станції транспортних засобів багаж за бажанням пасажира може бути доставлений додому зі стягненням плати за встановленими ставками.

4.6.10. У разі втрати багажної квитанції чи ярлика, за якими відбувається перевезення, багаж видають пасажиру тільки за його письмовою заявою при поданні доказів належності йому відправлення під розписку з зазначенням прізвища, імені, по батькові, постійного місця проживання одержувача (згідно з паспортом, довідкою, виданою сільською чи селищною радою, чи іншим документом, що засвідчує особу). В дорожній відомості проставляється засвідчена підписами одержувача і начальника станції відмітка про причини видачі багажу без пред'явлення багажної квитанції чи ярлика.

4.6.12. Отримувач при отриманні багажу має право перевірити його вагу. У разі виявлення нестачі ваги і складання про це у встановленому порядку комерційного акта плата за зважування не стягується.

4.7. Перевезення покійників

4.7.1. Перевезення труни з покійником здійснюється у багажних і поштово-багажних вагонах чи в спеціально обладнаних відсіках цих вагонів. При перевезенні з перевантаженням станція оформлення перевізних документів телеграмою інформує про таке перевезення станцію перевантаження.

4.7.3. Труна з покійником перевозиться тільки за умови її супроводження. Якщо супровідник на шляху з будь-якої причини відстане від поїзда, в якому прямує труна з покійником, то доставка труни за призначенням не затримується.

Супровідник прямує в поїзді і повинен мати проїзний документ.

4.7.4. За перевезення труни з покійником у багажному чи поштово-багажному вагонах чи в їх спеціально обладнаних відсіках стягується плата як за перевезення 300 кг багажу.

При перевезенні урни з попелом у багажних вагонах плата стягується як за перевезення 30 кг багажу. ( Пункт 4.7.4 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

4.8. Пошкодження, зіпсування, втрата багажу

Комерційний акт підписують:

а) представник станції, який брав участь при перевірці багажу;

б) начальник станції або його заступник;

Якщо пасажир не був присутнім при складанні комерційного акта, то залізниця може запросити свідків.

4.8.2. У всіх випадках один примірник комерційного акта після підпису видається пасажиру при видачі багажу. Якщо пасажир не визнає фактів, установлених комерційним актом, то він має право вимагати від працівників станції та за її рахунок, щоб стан багажу, а також причини і обсяг збитків були встановлені експертизою.

У комерційному акті, який складається за результатами перевірки, зазначаються дані про одержувача (прізвище, ім'я та по батькові) та сума оголошеної цінності (якщо вона була вказана станцією відправлення багажу).

Комерційний акт є підставою для подання пасажиром претензії до залізниці.

4.8.4. У разі ушкодження чи зіпсування багажу залізниця прибуття багажу сплачує пасажиру вартість втраченого чи пошкодженого багажу згідно з оголошеною цінністю.

Якщо місць багажу було декілька, а оголошена цінність - загальною для всіх місць, то розмір виплати розраховується пропорційно до ваги втраченої чи пошкодженої частини багажу.

Якщо стан багажу визначався експертизою, то пасажиру повертається вартість частини чи всього багажу згідно з оцінкою, зробленою експертизою, але не більше суми оголошеної цінності.

4.8.5. Якщо власнику знайденого багажу за його претензією вже сплачено відшкодування, то багаж видається за умови повернення одержаної суми.

Якщо з одержанням багажу погашаються всі претензії, то комерційний акт залишається у залізниці, а у разі погашення тільки частини претензії на копії акта робиться відмітка за підписом начальника станції (вокзалу) про видачу розшуканих місць багажу.

4.9. Перевідправлення багажу

4.9.1. Про перевідправлення багажу з причин несвоєчасного його прибуття власник повинен подати начальнику станції початкового призначення письмову заяву, в якій зазначається, коли і з якої станції здавався до перевезення багаж, кількість місць, вага, вид опакування, оголошена цінність багажу, номер багажного відправлення, найменування нової станції призначення багажу і точна адреса власника багажу. Начальник станції, що одержав заяву, на зворотному боці багажної квитанції робить відмітку наступного змісту: "Заяву про перевідправлення багажу до станції... з причин несвоєчасного його прибуття прийнято". Багажну квитанцію повертають пасажиру. В цьому випадку штраф за прострочення терміну доставки багажу пасажирові не виплачується. Термін доставлення багажу згідно з заявою пасажира визначається відповідно до нових даних про відправлення.

4.9.2. Перевідправлення прибулого на початкову станцію призначення багажу проводиться негайно за новими багажними документами, складеними на станції перевідправлення багажу. В новій дорожній багажній відомості зазначають номер багажної відомості першопочаткового відправлення.

4.9.3. Про прибуття багажу і перевідправлення його станція першопочаткового призначення письмово повідомляє власника з вказівкою дати перевідправлення і номера нової багажної квитанції.

Видача багажу на новій станції відбувається безплатно, при цьому у власника багажу відбирається багажна квитанція, за якою оформлялось першопочаткове багажне відправлення.

4.9.4. Допускається перевідправлення багажу також у випадках, коли багаж не прибув, а термін доставлення його ще не закінчився. При цьому багаж перевідправляють на нову станцію призначення, зазначену в заяві пасажира, за новими перевізними документами, зі стягненням належних платежів, як за нове перевезення. Після внесення платежів пасажиру видається багажна квитанція замість квитанції, виданої станцією початкового відправлення, що разом із заявою зберігається на станції до прибуття багажу. Із прибуттям багажу багажна (вантажобагажна) квитанція із долученою до неї заявою проводиться за звітом видачі багажу.

Якщо у пасажира є проїзний документ до нової станції призначення, то речі пасажира відправляються зі стягненням плати як за багаж.

Якщо пасажир не має проїзного документа по новому маршруту, то провізні платежі стягуються як за вантажобагаж.

4.9.5. Пасажир може заявити, щоб зданий ним багаж було повернуто назад із залізничної станції призначення на першопочаткову станцію відправлення, якщо це не заборонено митними або іншими правилами.

Заяву про це слід подати на залізничну станцію відправлення або призначення разом з багажною квитанцією. Перевезення у зворотному напрямку оформляється новою багажною (вантажобагажною) квитанцією.

Перевізні платежі, вирахувані за чинними тарифами, і інші плати, пов'язані з поверненням, стягуються при видачі багажу.

4.10. Зберігання багажу на станції видачі

4.10.1. На станції призначення багаж, що прибув, зберігається без оплати протягом 1-ої доби, не враховуючи дня прибуття.

При зберіганні багажу понад добу з одержувача стягується плата, розмір якої встановлюється суб'єктом господарювання.

Розділ 5. Перевезення вантажобагажу

5.1. Предмети, що дозволені та заборонені до перевезення вантажобагажем

5.1.1. Загальні положення. Вантажобагаж приймається до перевезення від будь-якої фізичної чи юридичної особи без пред'явлення проїзного документа.

5.1.2. До перевезення приймаються вантажі, що можуть бути легко і швидко завантажені і розміщені у багажному вагоні, зокрема:

- предмети, зазначені у пунктах 4.1.1 та 4.1.2 - на зазначених там умовах;

- холодильники, кондиціонери, пральні машини, швацькі машини, побутові прилади, меблі;

( Абзац четвертий пункту 5.1.2 розділу 5 виключено на підставі Наказу Мінтрансу N 611 від 21.12.99 ) - предмети мистецтва, картини, скульптури;

- кінострічки;

- продукти харчування, що не потребують охолодження, вентиляції, обслуговування;

- радіоактивні ізотопи згідно зі спеціальними правилами перевезень.

5.1.3. Вага окремого місця вантажобагажу може бути від 5 до 165 кг.

При цьому:

а) вантажобагаж вагою одного місця до 75 кг приймається до станцій, відкритих для багажних операцій;

б) вантажобагаж вагою одного місця до 165 кг приймається до станцій, відкритих для вантажобагажних операцій.

Перелік станцій, відкритих для багажних та вантажобагажних операцій, визначається Укрзалізницею.

5.1.5. Речі зі склом чи дзеркалами приймаються до перевезення без перевантаження та в упакуванні, яке гарантує цілість скла чи дзеркала. На кожному упакуванні повинен бути напис "Обережно, скло".

5.1.6. При прийманні до перевезення вантажобагажу від підприємств перевагу над іншими мають такі вантажі: медикаменти, радіоактивні речовини (ізотопи); кінострічки; балони з киснем і порожні; необхідні для експедиційних робіт прилади; інструменти і стрічки, вантажі, що направляються на адресу підприємств залізничного транспорту.

5.1.7. Після вантажів, вказаних у п.5.1.6, приймаються такі, що швидко псуються (м'ясні і рибні, ікра різна, молочні продукти, дріжджі, яйця, раки, овочі, фрукти та ягоди, продукти поїзних вагонів-ресторанів і буфетів, жири харчові, вино, пиво, мінеральні води, хліб, хлібо-паляничні вироби, рослини і саджанці).

Вантажі, що швидко псуються, перевозять у багажних вагонах пасажирських поїздів без підтримування сталого температурного режиму на шляху прямування.

5.2. Приймання вантажобагажу до перевезення

5.2.1. Перед відправленням вантажобагажу відправник подає заяву начальнику станції, в якій зазначається:

а) найменування станції відправлення і призначення;

б) найменування (прізвища) відправника і одержувача та їхні адреси;

в) найменування вантажобагажу, кількість місць, вага окремих місць і вид упакування;

г) сума оголошеної цінності;

є) зобов'язання про повідомлення одержувача. ( Пункт 5.2.1 розділу 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

5.2.2. Начальник станції зобов'язаний розглянути заяву відправника, встановити можливість приймання вантажу до перевезення та дату і час завезення його на станцію.

Начальник станції може обмежити вагу або кількість місць вантажу, що приймається до перевезення однією партією, залежно від часу стоянки поїзда, наявності місць у багажному вагоні, та запропонувати відправити вантаж декількома партіями різними поїздами.

5.2.3. Вантажі, що швидко псуються, приймаються від відправника після того, як начальник станції встановить, з яким саме поїздом вони можуть бути відправлені, але не раніше ніж за 2 години до відходу цього поїзда.

5.2.4. Приймання вантажобагажу до перевезення посвідчується видачею відправнику вантажобагажної квитанції. Відправник повинен пересвідчитися в тому, що квитанція заповнена згідно з його даними.

Якщо відправник надає інші супровідні документи, то вони прикріплюються до дорожньої відомості, про що в ній робиться відмітка. Датою прийняття вантажу до перевезення вважається дата накладення календарного штемпеля на перевізні документи.

5.2.5. При прийманні вантажобагажу діють положення пунктів 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3, 4.2.17, 4.2.18.

Вантажобагаж на нетарифних пунктах не приймається. ( Пункт 5.2.5 розділу 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

5.2.6. У необхідних випадках, коли у працівника станції виник сумнів щодо найменування вантажу чи його стану, станція приймання вантажобагажу може зажадати перевірки вмісту вантажобагажу. Перевірка проводиться тільки на станції відправлення в присутності відправника, за результатами перевірки складається акт довільної форми.

5.3. Перевезення саджанців і рослин

5.3.1. До перевезення вантажобагажем приймаються рослини, саджанці і інші посадочні матеріали, якщо їх упакування гарантує схоронність перевезення і вони не забруднюють багаж інших пасажирів. Кожне місце відправки в цьому випадку не повинно перевищувати вагу 25 кг і висоту 2 м.

Зазначені відправлення зі станцій, що знаходяться на території районів, оголошених під карантином, приймають тільки після пред'явлення власником карантинного документа на право перевезення.

5.4. Оголошування цінності вантажобагажу

5.4.1. При оголошенні цінності вантажобагажу діють положення пунктів 4.2.10, 4.2.11, 4.2.12, крім положень про необов'язковість оголошення цінності. ( Пункт 5.4.1 розділу 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

5.4.2. Під час здавання вантажобагажу відправник зобов'язаний оголосити його цінність, яка зазначається у перевізних документах у графі "Оголошена цінність". Залізнична станція відправлення зобов'язана відмовити в прийманні вантажобагажу, якщо відправник не оголосив його цінність.

5.5. Відповідальність відправника і одержувача вантажобагажу

За результатами перевірки складається акт довільної форми.

5.5.2. Положення пункту 4.1.4 поширюються на відправників вантажобагажу.

5.6. Упакування та маркування вантажобагажу

Дерев'яні ящики повинні мати залізне окантування.

5.6.2. Телевізори, радіоприймачі, персональні комп'ютери у разі перевезення без перевантаження на шляху прямування приймають в упакуванні, що забезпечує збереження, а до перевезення з перевантаженням - тільки в твердому упакуванні (ящику чи решітці). При оформленні перевезення телевізорів і радіоприймачів на їх упакуванні згори або на одній із бокових стінок наноситься чіткий напис "обережно,телевізор" або "обережно, радіоприймач".

5.6.3. Сільськогосподарські продукти повинні бути упакованими в ящики, корзини, лантухи, а мед та інші рідкі продукти - у металеві фляги або дерев'яні діжки. Упакування повинне гарантувати збереження продуктів, що перевозяться.

5.6.4. Баки мотовелосипедів, мотоциклів, моторолерів, мопедів і мотоколясок повинні бути очищені від пального і масел. Мотоцикли вагою до 165 кг, моторолери і мопеди приймають до перевезення у заводській чи іншій твердій упаковці (латах).

5.6.5. Маркування вантажобагажу проводиться згідно зі встановленими Правилами маркування багажу і вантажобагажу (додаток 2).

5.7. Доставка вантажобагажу

5.7.2. Термін доставки вантажобагажу відповідно збільшується у випадках, вказаних в пункті 4.5.1, а також у разі затримок з вини відправників та одержувачів.

5.7.3. Вантажобагаж слід відправити з тим поїздом, на який було оформлене приймання його до перевезення.

5.7.4. Термін доставки вважається виконаним, якщо вантажобагаж прибув на станцію призначення до закінчення терміну доставки і отримувач був своєчасно повідомлений. Якщо вантажобагаж доставляється на адресу отримувача залізницею, то термін доставки вважається дотриманим тоді, коли вантаж доставлено до закінчення терміну доставки.

5.8. Видача вантажобагажу

5.8.1. Вантажобагаж, що прибув на станцію призначення, зберігається безплатно протягом 24-х годин (не рахуючи дня прибуття вантажобагажу). За подальше зберігання стягується плата за встановленими тарифами.

5.8.2. Станція призначення зобов'язана терміново, але не пізніше ніж через 16 годин після прибуття вантажобагажу, направити отримувачу письмове повідомлення (листом на замовлення, телеграмою за заявою відправника) про прибуття вантажобагажу. Станція зобов'язана мати докази відправлення отримувачу повідомлення про прибуття вантажобагажу.

Вантажобагаж видається отримувачу, зазначеному в дорожній вантажобагажній відомості, без пред'явлення вантажобагажної квитанції під розписку у дорожній вантажобагажній відомості. Вантажобагаж може бути виданий і іншій особі, якщо у неї є доручення отримувача, оформлене в установленому законом порядку.

В обох випадках отримувач зобов'язаний подати документ, що засвідчує особу, а станція призначення зобов'язана перевірити його і впевнитись, що вантажобагаж видається особі, яка має на це право.

Потрібні відомості про пред'явлені документи та адресу особи, що отримує вантажобагаж, записуються на зворотному боці дорожньої відомості. ( Пункт 5.8.2 розділу 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

5.8.3. Вантажобагаж, що прибув на адресу закладів, підприємств, організацій, видають за разовим чи постійним дорученням, підписаним керівником і бухгалтером, з пред'явленням документа, який засвідчує особу, під розписку одержувача на зворотному боці дорожньої багажної відомості.

Разове доручення залишається в справах станції. Для одержання вантажобагажу пред'являти вантажобагажну квитанцію не обов'язково. Особа, уповноважена на одержання вантажобагажу, має право зняти копію з дорожньої відомості, яку багажний касир зобов'язаний завірити особистим підписом та штемпелем станції.

5.8.4. Отримувач при отриманні вантажобагажу має право перевірити його вагу. За перевірку ваги вантажобагажу станція стягує збір згідно з встановленими ставками. У разі виявлення нестачі ваги і складання про це комерційного акта плата за зважування не стягується.

5.8.5. Якщо отримувач, незважаючи на повідомлення про прибуття вантажобагажу, не з'явився протягом 30 діб з дня його отримання, то вантажобагаж вважається незатребуваним і реалізується згідно з законодавством України.

Якщо одержувач вантажобагажу відмовляється від одержання, то станція призначення повинна в термін не пізніше 1-ої доби після отримання письмової заяви про відмову повідомити про це відправника із запитом, як вчинити із вантажобагажем та виконати його доручення.

Перевідправлення вантажобагажу на будь-яку станцію в цих випадках здійснюється з оплатою послуг за зберігання вантажу та сплатою провізних платежів.

Якщо в термін 10-ти діб після відправлення повідомлення відправнику про відмову одержувача в отриманні вантажобагажу станцією не буде отримано розпорядження щодо вантажобагажу, то він вважається незатребуваним і реалізовується згідно з законодавством.

У всіх випадках про реалізацію вантажобагажу оповіщується відправник.

5.8.6. Положення пункту 4.6.4 розповсюджуються також на перевезення вантажобагажу з урахуванням того, що вантажобагаж вважається втраченим, якщо він не прибув на залізничну станцію призначення по закінченні 20-ти діб після закінчення терміну доставки.

5.8.7. Якщо відправник вантажобагажу є його отримувачем, то йому надається право, у випадку неприбуття вантажобагажу в зазначений термін доставки з вини залізниці, заявити на залізничній станції призначення про повернення вантажобагажу на залізничну станцію відправлення, якщо це не заборонено митними чи іншими правилами. Станція призначення повинна внести зміст заяви відправника у вантажобагажну квитанцію. У цьому випадку перевідправлення вантажобагажу проводиться без стягнення платежів за новими перевізними документами, вантажобагажна квитанція залишається на станції.

Розділ 6. Тарифи та збори

6.1. Види пасажирських тарифів

6.1.1. На залізницях України застосовуються загальний пасажирський, приміський та багажний тарифи.

6.1.2. Загальний пасажирський тариф застосовується для обчислення вартості проїзду пасажирів у всіх видах пасажирських поїздів та категоріях вагонів внутрішнього сполучення.

6.1.3. Багажний тариф застосовується при обчисленні вартості перевезень багажу та вантажобагажу в багажних вагонах.

6.1.4. Приміський тариф застосовується при обчисленні вартості проїзду в приміських, місцевих електро- та дизель-поїздах, та поїздах, сформованих із класних вагонів з локомотивною тягою без нумерації місць у вагонах.

(Пункт 6.1.4 розділу 6 в редакції Наказу Мінтрансу N 109 від 22.02.2001)

6.1.5. Повна вартість проїзду в спальних вагонах та вагонах з сидячими нумерованими місцями поїздів прямого та місцевого сполучення складається з двох частин:

- рухомісна частина (квиток);

- плацкарта. Ставки квитка і плацкарти є диференційованими залежно від відстані поїздки, категорії поїзда і вагона.

6.1.6. Вартість перевезення багажу та вантажобагажу є диференційованою залежно від відстані перевезення. ( Пункт 6.1.6 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

6.1.7. Вартість проїзду в поїздах, зазначених у пункті 6.1.4, визначається залежно від відстані поїздки і складається тільки з однієї частини тарифів - квитка.

6.1.8. Ставки таблиць тарифів для проїзду пасажирів та перевезення багажу чи вантажобагажу розробляються на підставі витрат залізниць та затверджуються порядком, встановленим законодавством України.

6.2. Порядок застосування тарифів

6.2.1. Мінімальна розрахункова вага багажу чи вантажобагажу - 10 кг.

При перевезенні вантажобагажу загальною вагою до 1000 кг включно неповні 10 кг вважаються повними.

При перевезенні вантажобагажем загальною вагою понад 1000 кг неповні 100 кг вважаються повними.

Мінімальна сума оголошеної цінності при оформленні перевезення багажу чи вантажобагажу 10 грн. Неповні 10 грн. оголошеної цінності вважаються за повні. ( Пункт 6.2.1 розділу 6 доповнено абзацом четвертим згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

6.2.2. У вагонах з триярусним розташуванням місць (вагони габариту РІЦ) встановлюється категорія вагона залежно від використання полиць. При використанні нижньої і верхньої полиць - (двомісне купе) застосовується тариф для м'якого вагона з двомісними купе, при використанні всіх трьох полиць - застосовується тариф жорсткого купейного вагона.

6.2.3. За перевезення у багажному вагоні поштучних предметів (велосипедів з моторами і без моторів, колясок - протезів, дитячих колясок і дитячих автомобілів) плата стягується як за 20 кг вантажобагажу за кожний предмет. Якщо разом з велосипедом пред'являються інші речі, то всі вони повинні бути зважені разом і плата повинна оформлятись однією квитанцією за загальну вагу. ( Пункт 6.2.3 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

6.2.4. За перевезення мотоциклів, моторолерів, мопедів, інвалідних моторних трьох та чотирьохколісних колясок провізні платежі стягуються за фактичною вагою.

6.2.5. Собаки та дрібні тварини при пасажирі у приміському сполученні перевозяться за квитками, які продають в приміських квиткових касах. ( Абзац перший пункту 6.2.5 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

Вартість перевезення собак та дрібних тварин, а також велосипедів становить половину вартості проїзду дорослого пасажира за кожне місце.

(Абзац другий пункту 6.2.5 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

Перевезення собак-супровідників, що супроводжують інвалідів-сліпих, не оплачується. ( Абзац третій пункту 6.2.5 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

6.2.6. У тариф за перевезення багажу та вантажобагажу включаються збори за навантаження і розвантаження із вагона на кінцевих і проміжних станціях.

6.2.7. Відстань перевезення пасажирів, багажу та вантажобагажу визначається за маршрутом прямування поїзда. ( Пункт 6.2.7 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

6.2.8. Якщо багаж чи вантажобагаж перевозиться з перевантаженням на шляху прямування, то загальна відстань перевезення визначається за маршрутами поїздів, узгоджених для перевезення багажу (вантажобагажу).

6.2.9. Якщо приміський квиток, у т.ч. повний чи пільговий абонементні, квиток "вихідного дня", виданий для проїзду між станціями різних дільниць, що примикають до вузлової станції, то вартість такого квитка складається з вартості квитка за сумарну відстань до вузлового пункту і від нього.

Вартість пільгового абонементного квитка на один місяць становить, як правило, суму вартості 26 поїздок за встановленим тарифом, повного - 40 і "вихідного дня" - 14 поїздок.

Управлінням залізниці на окремих дільницях може бути встановлена менша кількість поїздок при обчисленні вартості абонементного квитка.

6.2.10. Вартість абонементних квитків, виданих більш як на один місяць, визначається множенням вартості місячного квитка на кількість місяців.

6.2.11. Проїзд за абонементними квитками між станціями, указаними в квитку, крім приміських поїздів, дозволяється також в місцевих поїздах з ненумерованими місцями.

Окремим наказом начальника залізниці може бути надано право проїзду за абонементними квитками в загальних вагонах окремих пасажирських поїздів та в місцевих поїздах з нумерованими місцями.

6.2.12. При проїзді із України в Україну через територію Молдови вартість проїзду складається з трьох частин:

а) квитка за проїзд територією України за внутрішньодержавним тарифом України (за сумарну відстань);

б) квитка за проїзд територією Молдови за міждержавними тарифами залізниць Молдови;

в) плацкарти за тарифом власника вагона за весь шлях прямування.

6.2.13. Вартість квитка при проїзді у вагоні безпересадкового сполучення, який на шляху прямування перечіплюється до поїздів різної швидкості, становить суму вартостей квитка за відстань прямування пасажирським та швидким поїздами. ( Пункт 6.2.13 розділу 6 в редакції Наказу Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

6.2.14. Продаж приміських квитків як в напрямку "туди", так і "назад", незалежно від відстані прямування, здійснюється за приміськими тарифами, що діють у пункті продажу квитків. ( Розділ 6 доповнено пунктом 6.2.14 згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

6.3. Знижки на проїзд

6.3.1. Безплатні проїзні документи та проїзні документи зі знижкою надаються тільки на підставі законів України, міжнародних угод, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України - з відшкодуванням витрат залізницям порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

6.3.2. Комерційні знижки на проїзд пасажирів чи перевезення багажу (вантажобагажу) залізницею встановлюються наказами Міністерства транспорту України, одночасно у всіх чи окремих поїздах, на окремий період та напрямки, на визначені дати, періоди року, дні тижня, на квиток та плацкарту одразу чи роздільно, на визначені партії багажу чи вантажобагажу.

6.3.3. Особам, яким пільги надані згідно з міжурядовою Угодою про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також особам, прирівняним до них, від 12 березня 1993 року, знижка з квитка і плацкарти надається при проїзді у вагонах країн СНД. При проїзді цих осіб у вагонах країн Балтії знижка надається тільки щодо вартості квитка, вартість плацкарти сплачується на загальних підставах.

6.3.4. Особам, яким пільги надані законами України, указами Президента України чи постановами Кабінету Міністрів України, знижки з квитка і плацкарти надаються при проїзді у межах України і тільки у вагонах підприємств України. При проїзді у вагонах, які належать іншим країнам СНД та Балтії, знижка надається тільки щодо квитка, плацкарта сплачується повністю.

6.3.5. Особи, які супроводжують інвалідів 1 групи та дітей-інвалідів, можуть користуватись пільгою тільки при спільних поїздках. ( Пункт 6.3.5 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

6.3.6. Знижка з вартості проїзду за відповідними посвідченнями надається при оформленні проїзних документів на дату відправлення не раніше 1 жовтня і не пізніше 15 травня.

Якщо пасажир до 24 години 15 травня не прибув на станцію призначення за пільговим квитком, оформленим на дату відправлення поїзда не пізніше 15 травня, то пільговий квиток зберігає свою дійсність до прибуття пасажира на станцію призначення.

Оформлення пільгового квитка зі станції пересадки на дату пізніше 15 травня не дозволяється. Аналогічно діють положення при встановленні інших пільгових періодів. ( Абзац третій пункт 6.3.6 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

6.3.7. Для проїзду у період з 15 вересня по 25 травня орендованими туристськими поїздами наповненістю 300 чол. і більше надається знижка у розмірі 30 відсотків вартості проїзду (квитка та плацкарти) дорослого пасажира. ( Пункт 6.3.7 розділу 6 в редакції Наказу Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

6.3.8. Для оформлення проїзду групі пасажирів, у т.ч. військовослужбовцям, із 36 чоловік і більше надається знижка з вартості квитка 30 відсотків - при проїзді "туди і назад", а для оформлення проїзду в одному напрямку - 20 відсотків. Указані знижки надаються також при перевезенні груп пасажирів орендованими та спеціальними вагонами (поїздами). Знижка не поширюється на дитячі та пільгові проїзні документи. ( Пункт 6.3.8 розділу 6 в редакції Наказу Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

(Пункт 6.3.9 розділу 6 виключено на підставі Наказу Мінтрансу N 109 від 22.02.2001)

6.4. Страховий збір

6.4.1. При оформленні проїзду з кожного пасажира (крім осіб, що мають право на безкоштовний проїзд) стягується страховий збір з видачею страхового полісу.

6.4.2. Вважаються застрахованими без стягнення страхового збору пасажири, що мають право на безкоштовний проїзд та діти менше 5 років, які їдуть без проїзного документа разом з супровідником. ( Пункт 6.4.2 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

6.4.3. Розмір страхового збору при оформленні пільгових проїзних документів або безплатних з доплатою, визначається із суми, яку фактично сплачує пасажир.

6.4.4. Вартість страхового збору на проїзному документі зазначається окремою цифрою.

6.4.5. Розмір страхового збору та страхових сум, порядок оформлення та видачі полісів встановлюється положенням про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затверджуваним постановою Кабінету Міністрів України.

6.5. Платні послуги

6.5.1. Розмір плати за послуги, пов'язані з перевезенням пасажирів, багажу та вантажобагажу, встановлюється керівниками підприємств, які їх надають.

( Пункт 6.5.2 розділу 6 виключено на підставі Наказу Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

6.6. Плата за оголошення цінності, зберігання багажу та вантажобагажу

6.6.1. Визначення вартості послуги за оголошення цінності багажу та вантажобагажу проводиться за таблицями тарифів, затвердженими наказами Міністерства транспорту України.

При визначенні вартості за оголошену цінність неупакованого багажу і вантажобагажу ставки таблиць збільшуються у 2 рази.

Розділ 7. Особливі умови пасажирських перевезень

7.1. Безплатний проїзд залізницями України

Також в повному розмірі сплачується вартість плацкарти за весь маршрут, якщо поїздка здійснюється у вагоні залізниць інших держав.

7.1.2. Особи, яким пільги надаються згідно з міжурядовою Угодою про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них" від 12.03.93, мають право безплатного проїзду у вагонах країн - членів Співдружності незалежних держав. ( Абзац перший пункту 7.1.2 розділу 7 в редакції Наказу Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

У разі проїзду у вагонах Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Естонської Республіки сплачується тільки вартість плацкарти.

7.1.3. Особам, які мають право безплатного проїзду у приміських поїздах, таке ж право надається і при проїзді у місцевих поїздах з ненумерованими місцями.

7.2. Проїзд депутатів

7.2.1. Право безплатного проїзду у всіх поїздах і вагонах надається: народним депутатам України - у межах України; народним депутатам Верховної Ради Автономної Республіки Крим - у межах Автономної Республіки Крим; депутатам місцевих Рад народних депутатів - на території відповідної Ради. Право безплатного проїзду у всіх поїздах і вагонах поширюється також на особу, що супроводжує народного депутата - інваліда першої групи. ( Абзац перший пункту 7.2.1 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

Проїзд здійснюється за безплатним проїзним документом, який видається квитковою касою, при пред'явленні депутатського посвідчення та вкладин до нього.

При бажанні депутата Верховної Ради Криму, обласної Ради здійснити поїздку від чи до станції, розміщеної поза територією Криму, на території іншої області, району, проїзд за цю відстань сплачується на загальних підставах. При цьому депутату видають платний проїзний документ установленої форми на загальних підставах.

При оформленні проїзду депутатів Верховної Ради України у вагоні іншої держави плацкарта сплачується у повному розмірі за весь шлях прямування.

(Пункт 7.2.1 розділу 7 в редакції Наказу Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

7.3. Перевезення у вагонах інших міністерств і відомств, суб'єктів підприємницької діяльності, заводів та інших підприємств Укрзалізниці, що знаходяться на самостійному балансі

7.3.1. Для здійснення разових перевезень для службових потреб власника вагона останній повинен подати заяву на ім'я начальника залізниці відправлення вагона, якщо планується перевезення у межах залізниці, чи на ім'я Генерального директора Укрзалізниці (або одного із його заступників) якщо перевезення планується у межах двох і більше залізниць.

Для перевезення пасажирів, багажу чи вантажобагажу у вагонах власності суб'єкта підприємницької діяльності укладається угода.

7.3.2. У всіх випадках власник вагона сплачує залізниці вартість квитків (без плацкарти) за фактичну кількість зайнятих місць, але не менше мінімальної кількості, встановленої договором між залізницею та власником вагона.

Вартість перевезення багажу, вантажобагажу визначається угодою із залізницею відправлення.

7.3.3. Плата за порожній пробіг вагонів пасажирського парку, що не належать підприємствам залізниці, стягується згідно з встановленими тарифами.

7.4. Масові перевезення людей

7.4.1. Масові людські перевезення (робітників організованого рекрутування, біженців та ін.) проводяться як графіковими, так і спеціальними пасажирськими поїздами з наданням місць для лежання. Окремі умови масових перевезень людей можуть визначатись додатково вказівками

Оплата за ці перевезення здійснюється за тарифами.

7.5. Спеціальні вагони та поїзди

7.5.1. На замовлення фізичних та юридичних осіб залізниця може надати спеціальні вагони чи поїзди для перевезень пасажирів, багажу чи вантажобагажу у одному чи обох (туди і назад) напрямках.

7.5.2. За кожний замовлений спеціальний вагон-салон сплачується вартість проїзду 11 дорослих пасажирів за тарифом м'якого вагона з двомісними купе (СВ) відповідної категорії поїзда.

7.5.3. За кожний замовлений спеціальний вагон-ресторан сплачується вартість пробігу, встановлена договором на замовлення.

7.5.4. За пробіг спеціальних вагонів у порожньому стані (пасажирських, багажних, поштових) від пункту приписки до місця використання або у пункт приписки після звільнення стягується плата, встановлена договором на замовлення.

7.5.5. За замовлений спеціальний поїзд сплачується вартість проїзду фактичної кількості пасажирів, але не менше мінімальної кількості, встановленої договором між замовником та залізницею.

7.5.7. Проїзд пасажирів за безплатними та пільговими проїзними документами у спеціальних вагонах і поїздах є припустимим у разі, якщо за такий проїзд сплачено мінімальну кількість місць, встановлену договором між замовником та залізницею.

7.6. Перевезення пасажирів у орендованих вагонах

7.6.1. Вагони пасажирського парку можуть передаватися у тимчасове користування підприємствам, організаціям, юридичним та фізичним особам на умовах оренди згідно з порядком замовлення та передачі в оренду пасажирських вагонів. Вартість проїзду пасажирів та перевезення багажу (вантажобагажу) розраховується окремо за відстань прямування в напрямку "туди" і "назад".

7.6.2. Проїзд пасажирів за безплатними та пільговими проїзними документами у орендованих вагонах здійснюється на загальних підставах, якщо за такий проїзд сплачено за мінімальну кількість пасажирів, встановлену договором між замовником та залізницею.

7.6.3. Відмітки про проїзд меншої кількості пасажирів чи про переривання поїздки на шляху прямування не проставляються.

7.7. Перевезення пасажирів у орендованих поїздах

7.7.1. Спеціальні поїзди надаються у оренду підприємствам, організаціям, суб'єктам підприємницької діяльності з обслуговуванням працівниками залізниці. Вартість оренди поїзда становить суму оренди окремих вагонів, визначених згідно з порядком замовлення, та передачі в оренду пасажирських вагонів.

Якщо це сталося з вини залізниці, то проїзд пасажира до місця перебування поїзда оформлюється згідно з чинними правилами за рахунок залізниці.

Акт та довідка є підставою для видання проїзного документа безплатно.

7.7.3. Відмітки про проїзд меншої кількості пасажирів та про переривання поїздки на шляху прямування не проставляються.

7.8. Перевезення хворих

7.8.1. Перевезення хворих, які потребують ізоляції, проводиться за присутності супровідників у ізольованому купе зі сплатою повної вартості всіх місць у купе, незалежно від числа осіб, які здійснюють поїздку.

Організації чи особи, які відправляють цих хворих, повинні заздалегідь, але не пізніше як за п'ять днів до відправлення поїзда, подати заявку для підготовки окремого купе. До заявки слід долучити вимогу лікаря з вказанням умов перевезення.

Перевезення хворих у окремих вагонах проводиться у спосіб, передбачений для спеціальних чи орендованих вагонів.

7.9. Перевезення пошти

7.9.1. Перевезення пошти залізницями України проводиться згідно з Правилами перевезення пошти та експлуатації поштових вагонів на залізницях України, затвердженими спільним наказом Міністерства зв'язку і Міністерства транспорту України. (Пункт 7.9.1 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001)

7.10. Перевезення військовослужбовців

7.10.1. Перевезення військовослужбовців здійснюється за окремими правилами, які затверджуються Міністерством транспорту України.

7.11. Прямування вагонів-ресторанів і буфетів

7.11.1. Умови надання та прямування вагонів-ресторанів і буфетів у складі пасажирських поїздів, включених для забезпечення харчування пасажирів у дорозі, а також проїзд персоналу цих ресторанів і буфетів, вказаних у наряді, визначаються умовами оренди та експлуатації вагонів-ресторанів і поїзних купе-буфетів, які затверджує Міністерство транспорту, а також санітарними правилами утримання вагонів-ресторанів.

7.12. Перевезення вантажу Національного банку України

7.12.1. Вантаж Національного банку України (НБУ) перевозиться, як правило, у вагонах його власності. За потреби залізниця надає власнику вантажу вагони пасажирського чи вантажного парку на умовах оренди. Перевезення вантажу здійснюється за документами, передбаченими для вантажних перевезень.

Кожне місце вантажу, який перевозиться, повинне мати пломби банку. Вантаж здається за супровідною запискою, у якій слід вказати число місць та вагу кожного місця.

Перевірка числа місць і їх ваги працівниками залізничного транспорту не проводиться.

За супровідною запискою складається накладна, яку підписує старша особа, яка супроводжує вагон.

В графі накладної "назва вантажу" слід вказати "вантаж Національного банку" без вказання числа місць, ваги вантажу та кількості супровідників.

На основі заповненої таким способом накладної складається дорожня відомість, а старшому супровідникові вагона видається квитанція, яка є проїзним документом.

7.12.2. Для проїзду інкасаторів з цінностями Національного банку України у поїздах виділяється окреме купе. Заявки на виділення окремого купе надаються установами НБУ начальнику вокзалу не пізніше, як за 5 днів до відправлення поїзда з початкової станції.

Продаж проїзних документів проводиться на загальних підставах за фактичною кількістю осіб, які здійснюють поїздку, але не меншою від кількості місць в купе.

У разі відправлення цінностей з проміжної станції за заявкою установи НБУ залізниця проводить бронювання окремого купе з місця початкового пункту відправлення поїзда.

За надання окремого купе з подавача заявки стягується плата, яка дорівнює вартості проїзного документа в даній категорії вагона та поїзда, за кількістю місць в купе за всю відстань прямування заброньованого купе.

Документи на перевезення цінностей та проїзні документи на проїзд супровідників по кількості місць в купе видаються до тієї станції, куди прямує вантаж.

7.13. Проїзд фельд'єгерів

7.13.1. Для проїзду фельд'єгерів Управління фельд'єгерської служби та працівників спеціального зв'язку при Міністерстві зв'язку України розпорядженням Укрзалізниці видаються платні службові квитки за формою, встановленою для службового проїзду залізничників, без зазначення прізвища.

Умови проїзду фельд'єгерів регламентуються Угодою між Укрзалізницею та Управлінням фельд'єгерської служби.

Проїзд фельд'єгерів в окремому купе здійснюється за умови пред'явлення службових квитків, що відповідають кількості місць у купе.

Розділ 8. Контроль перевезень і обслуговування пасажирів

8.1. Загальні умови

8.1.2. Контроль здійснюється посадовими та службовими особами залізниць, контролерами-ревізорами поїздів, працівниками технологічного контролю, ревізорами-інструкторами з контролю пасажирських поїздів.

Ці особи перевіряють:

- наявність у пасажирів проїзних документів;

- правильність погашення проїзних документів провідниками вагонів;

- забезпечення поїзною бригадою належного порядку утримання вагонів і рівня обслуговування пасажирів;

- правильність видачі і оформлення проїзних і перевізних документів;

- організацію продажу проїзних документів і обслуговування пасажирів на вокзалах і у поїздах;

- роботу камер схову ручної поклажі і багажних відділень;

- порядок обліку вільних місць і місць, що звільняються у пасажирських поїздах, та передачі відомостей про місця, на які не з'явились пасажири;

- правильність обліку витрат постільної білизни, її якість та фактичну наявність чистої;

- правильність оформлення проїзду провідниками, начальником поїзда, правильність стягнення штрафів, заповнення відповідних щодо цього документів, повноту та своєчасність внесення грошових сум;

- виконання провідниками вагонів та начальниками поїздів посадових інструкцій;

- дотримання вимог санітарного законодавства.

8.1.3. Особи, які контролюють поїзди, повинні бути одягнуті за формою, чинною на Укрзалізниці, мати "Відкриті листи" на право контролю поїздів або "Припис" встановленої форми, посвідчення особи і пред'являти їх на вимогу пасажирів.

Посадові особи Укрзалізниці, відповідальні за ту чи іншу ділянку роботи, можуть здійснювати перевірки у межах компетенції за пред'явленням посвідчення особи.

Начальник поїзда - у поїзді, начальник вокзалу - на вокзалі під час виконання службових обов'язків здійснюють перевірки без наявності відкритого листа чи припису.

8.1.4. Під час перевірки особи, які виявили недоліки в організації продажу проїзних документів і обслуговуванні пасажирів, вживають заходів з метою їх усунення.

Якщо під час першої перевірки проїзного документа у особи, яка контролює, не виникло сумніву щодо віку дитини, то під час подальших ревізій жодна суперечка між особами, які контролюють, і пасажирами з приводу віку дітей є неприпустимою.

8.1.7. Під час перевірки іменних безплатних, пільгових, приміських пільгових абонементних квитків пасажири повинні пред'явити (на вимогу того, хто здійснює контроль) документ, що засвідчує його особу, та документ, що підтверджує право на пільги.

8.1.8. Крім контролю з боку осіб, передбачених у пунктах 8.1.2 та 8.1.3, у поїздах та на вокзалах здійснюється контроль:

а) санітарно-епідеміологічного стану - працівниками Державної санітарно-епідеміологічної служби залізничного транспорту;

б) протипожежного стану - працівниками Державної пожежної охорони;

в) дотримання вимог законодавства щодо захисту прав споживачів працівниками територіальних органів у справах захисту прав споживачів Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України;

(Пункт 8.1.8 розділу 8 в редакції Наказу Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

г) громадського порядку - працівниками лінійних підрозділів міністерства внутрішніх справ на транспорті.

Контроль здійснюється у присутності начальника поїзда або начальника вокзалу чи уповноваженої ним особи.

8.1.9. У разі виявлення особами, що контролюють, фактів порушення пасажирами Правил або обставин, які спонукають до прийняття заходів, передбачених пунктом 2.20 цих Правил, вони зобов'язані вжити заходів з метою припинення порушення, а в окремих випадках - з метою видалення пасажира з поїзда.

8.2. Безквитковий проїзд

8.2.1. Якщо під час здійснення контролю поїзда виявлено пасажира без проїзного документа або з безплатним проїзним документом, не підтвердженим документом про право на таку пільгу, то він повинен сплатити штраф, оплатити проїзд від станції посадки до місця призначення.

Штраф оформляється квитанцією, а проїзд - проїзним документом (квитком).

( Абзац другий пункту 8.2.1 розділу 8 в редакції Наказу Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

8.2.2. Якщо пасажир здійснював поїздку на підставі пільгового проїзного документа, не підтвердженого документом про право на таку пільгу, то він повинен сплатити штраф та доплату до вартості повного проїзного документа від станції посадки до станції призначення, зазначених у проїзному документі. ( Пункт 8.2.2 розділу 8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

8.2.3. Якщо пасажир не має грошей для оплати штрафу, то він повинен або залишити поїзд, або пред'явити паспорт для складання протоколу і подальшої оплати штрафу і проїзду після приїзду.

Несплачений упродовж 1 місяця з дня складання протоколу штраф і проїзд стягується в судовому порядку.

(Пункт 8.2.4 розділу 8 виключено на підставі Наказу Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

8.2.4. Проїзні документи, визнані недійсними під час посадки у поїзді чи під час поїздки пасажирів, не дають права на здійснення поїздки і гроші за них не повертаються.

8.3. Неправильне користування проїзними документами

8.3.1. Пасажир, виявлений у місцевому поїзді чи дальньому поїзді з проїзним документом для проїзду у приміському сполученні, вважається безквитковим.

8.3.2. З пасажира, виявленого у вагоні вищої категорії з проїзним документом, який не дає права на проїзд у ньому, штраф не стягується. Пасажир зобов'язаний перейти у вагон, що відповідає його проїзному документові, або може за наявності вільних місць залишитись у даному вагоні з внесенням відповідної доплати за відстань від станції фактичного зайняття місця.

8.3.3. У разі виявлення в поїзді пасажира з проїзним документом або з посвідченням, що йому не належить, складається акт, після чого пасажир повинен або заплатити штраф, вартість (чи різницю у вартості) проїзду, або залишити поїзд.

Посвідчення, що не належить пасажиру, у нього відбирається і направляється (разом з актом) до організації, що його видала.

8.3.4. У разі перевезення дітей без дитячих проїзних документів з пасажира стягується штраф згідно з законодавством. На подальший шлях пасажир зобов'язаний придбати дитячий проїзний документ.

8.3.5. При перевезенні за дитячими проїзними документами дітей віком більше 10 років на їх супровідника накладається штраф. Крім цього, супровідник повинен сплатити різницю між вартістю повного і дитячого проїзного документа від станції початкового відправлення до станції призначення або пересадки. У цьому випадку різниця стягується особою, яка здійснює контроль. Діти, які прямують без супровідника і проїзного документа, повинні бути передані начальником поїзду на найближчій великій станції черговому лінійного відділу Управління внутрішніх справ на транспорті з удокументуванням передання. ( Пункт 8.3.5 розділу 8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

8.3.6. Пасажир, який загубив проїзний документ, після посадки у поїзд звільняється від сплати штрафу, якщо факт того, що проїзний документ дійсно загублений, буде доведено. На подальший шлях пасажир зобов'язаний купити новий проїзний документ або залишити поїзд.

8.3.7. Проїзні та перевізні документи з інформацією, доповненнями, виправленнями, зробленими не уповноваженими на це особами, вважаються нечинними, а пасажири з такими документами вважаються безквитковими.

8.4. Дефекти оформлення проїзних документів

8.4.1. Проїзні документи без компостера, без зазначення станції призначення, з невірними назвами станцій і іншими неправильностями, які сталися з вини працівників залізничного транспорту, визнаються дефектними і відбираються, про що складається акт.

Начальник поїзда за цим актом, до якого долучений дефектний проїзний документ, видає пасажирові безплатно нові проїзні документи (квитанція ГУ-57) на проїзд в тій самій категорії вагона і поїзда. На зворотному боці квитанції позначається відмітка "Виданий замість відібраного".

У разі виявлення дефектного абонементного проїзного документа у приміському поїзді цей квиток відбирають і складають акт за формою ЛУ-4 (в 3-х примірниках). Перший примірник вручають пасажиру. На підставі акта в квитковій касі видають безплатно новий квиток, на корінці роблять відмітку "Виданий замість відібраного дефектного". Дефектні проїзні документи, відібрані особами, що контролюють, долучаються до двох інших екземплярів актів, які передаються для розслідування і вжиття заходів начальникові служби або начальникові пасажирського відділку, на якому проводилась перевірка.

8.5. Неправильне перевезення ручної поклажі

8.5.1. Особи, що контролюють поїзди, у разі виявлення перевезення пасажиром ручної поклажі понад встановлену норму повинні запропонувати йому сплатити штраф і провізну плату за весь шлях прямування (від станції відправлення) за тарифом багажу.

8.6. Пошкодження майна

Розділ 9. Повернення платежів

9.1. Загальні положення

9.1.1. Повернення платежів за невикористані проїзні документи провадиться у будь-якому пункті продажу проїзних документів залізниці з пред'явленням у касу повернення платежів проїзного документа та паспорта або посвідчення особи з фотокарткою, яке виключає будь-які сумніви щодо особи громадянина (військового квитка, студентського квитка, посвідчення водія, службового посвідчення тощо).

Прізвище, ім'я, побатькові, адреса вносяться до відомості у разі ручного оформлення повернення та записуються на зворотному боці допоміжного бланка "Експрес" при оформленні повернення з використанням автоматизованих систем. У разі пред'явлення при поверненні посвідчення особи, адреса записується зі слів пред'явника. ( Пункт 9.1.1 розділу 9 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

9.1.2. В касах залізниць України повертаються платежі за невикористані проїзні документи, оформлені в Україні.

У разі пред'явлення проїзних документів на поїзди, які відходять зі станції залізниць України, але оформлених в інших країнах, станція повернення платежів зобов'язана зробити відмітку на проїзному документі про припинення його чинності та повернути місця, зазначені в ньому, для загальної реалізації.

Проїзний документ з відміткою та допоміжним бланком повернення місць, оформленим електронним способом, видається пасажиру для отримання платежів в країні, де оформлено проїзний документ.

9.1.3. Повернення платежів за невикористані проїзні документи, оформлені в Україні, але погашені в інших країнах, проводиться з урахуванням часу пред'явлення проїзних документів для погашення, за умови пред'явлення в касу повернення платежів проїзного документа та допоміжного бланка протягом 6 місяців з дня пред'явлення проїзного документа для погашення.

9.1.4. Якщо за груповим проїзним документом не може виїхати повна кількість учасників групи, то керівник групи зобов'язаний пред'явити груповий проїзний документ начальнику станції (вокзалу) або черговому по вокзалу для проставлення відмітки і повернення вільних місць у загальний продаж.

9.1.5. Повернення платежів, сплачених безготівково, провадиться Управліннями залізниці в претензійному порядку за умови попереднього погашення проїзних документів в касі повернення платежів з відміткою про повернення місць для загальної реалізації.

9.1.6. У всіх випадках повернення станцією платежів за проїзні документи і неперевезений багаж (вантажобагаж) усі проїзні документи і багажні (вантажобагажні) квитанції відбираються від пасажира і є підтвердними документами для виплати платежів зі станційного торгу.

Виплата платежів без пред'явлення проїзних і перевізних документів не дозволяється.

9.1.7. Залізниця може відмовити пасажиру в прийнятті невикористаних повністю або частково документів у наступних випадках:

б) проїзний документ має сліди підробок або виправлень, дописів, зроблених не уповноваженими на це особами;

в) проїзний документ є ксерокопією справжнього проїзного документа або оформлений на ксерокопії бланка проїзного документа.

9.1.8. Вартість проїзного документа повертається повністю або частково у випадках, коли:

а) проїзний документ не використаний повністю або частково;

б) проїзний документ з вини залізниці використаний у вагоні чи поїзді нижчої категорії, ніж зазначено у проїзному документі;

г) проїзний документ має позначку про зупинку на шляху прямування;

9.1.9. Повернення платежів за невикористаний проїзний документ, оформлений вручну, проводиться касиром тільки за розпорядженням вищестоящої службової особи на підставі усної заяви пасажира.

Порядок видання розпорядження визначається технологічним процесом роботи вокзалу (станції), про що вивішується інформація у місцях повернення проїзних документів.

Пред'явлені проїзні документи погашаються службовою особою, якій надано право видавати розпорядження про повернення платежів, шляхом перекреслення і на них ставиться штамп: "Виплатити без вирахування вартості плацкарти" або "Виплатити з вирахуванням вартості плацкарти", який затверджується підписом цієї особи. Службова особа, що видає розпорядження про видачу платежів, повинна пересвідчитись у справжності проїзного документа, відсутності підробок, його невикористанні раніше тощо.

9.1.10. Виплата платежів за проїзні документи, оформлені автоматизованою системою "Експрес", проводиться через термінали цієї самої системи касиром без окремого розпорядження та відмітки на проїзному документі.

9.1.11. Касир має право повернути одному пасажиру платежі щонайбільше за 9 проїзних документів, незалежно від напрямків.

9.1.12. У разі пред'явлення до повернення проїзних документів, виданих для проїзду "назад" як у пункті придбання, так і у пункті зворотного виїзду, а також оформлених від другої станції виїзду, діють положення як для проїзного документа, виданого на проїзд "туди".

9.2. Стягнення при різних строках повернення проїзних документів

9.2.3. Повернення платежів за невикористані проїзні документи проводиться в день (до 24.00) їх пред'явлення до оплати.

9.2.4. У разі припинення поїздки на шляху прямування з особистих причин пасажиру повертається вартість квитка за непрослідувану відстань, а вартість плацкарти не повертається.

Належна пасажиру частина платежів визначається наступним порядком: із повної вартості квитка віднімається вартість за прослідувану відстань. Із пасажира стягується вартість за послуги з повернення проїзного документа. Вартість плацкарти до розрахунку не включається. ( Пункт 9.2.4 розділу 9 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

9.3. Повернення платежів організованим групам

9.3.1. Повернення платежів у разі відмови від поїздки організованої групи чи пасажирів, які придбали квитки за безготівковим розрахунком, проводиться управлінням залізниці на рахунок організації, що їх придбала.

9.3.2. Для повернення платежів представник організації чи групи повинен пред'явити проїзні документи в залізничну касу для їх погашення та повернення місць у загальний продаж, після чого організація направляє заяву і проїзні документи в управління залізниці. Управління залізниці в місячний термін повинно розглянути заяву і перерахувати платежі організації.

9.3.3. У разі здійснення відмітки на проїзних документах не пізніше ніж за 3 доби до часу відходу поїзда, вказаного у проїзному документі, власнику проїзних документів повертається повністю вартість квитка і плацкарти, а менше ніж за 3 доби, але не пізніше ніж за 3 години після відправлення поїзда - тільки вартість квитка.

9.3.4. Повернення платежів у разі відмови від поїздки організованої групи за проїзні документи, придбані за готівку, проводиться безпосередньо будь-яким пунктом продажу проїзних документів за заявою керівника групи та документом, що посвідчує його особу, та з дозволу начальника вокзалу (станції).

9.3.5. Якщо зменшення кількості учасників групи унеможливлює надання знижок, які застосовувались при оформленні поїздки організованої групи, то повернення платежів здійснюється після перерахування вартості проїзду групи.

9.3.6. Повернення платежів за невикористаний груповий проїзний документ в одному напрямку, якщо оформлення було здійснене в напрямку "туди" і "назад", зі знижкою 30%, проводиться після перерахування вартості проїзду групи, тобто з урахуванням 20 відсоткової знижки. ( Підрозділ 9.3 розділу 9 доповнено пунктом 9.3.6 згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

9.3.7. Повернення платежів пунктом продажу у випадках, передбачених пунктами 9.3.5 і 9.3.6, здійснюється за умови пред'явлення всіх проїзних документів, придбаних для конкретної групи. У противному випадку повернення здійснюється у претензійному порядку. ( Підрозділ 9.3 розділу 9 доповнено пунктом 9.3.7 згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

9.4. Повернення платежів при припиненні поїздки з вини залізниці

9.4.1. У випадках відміни поїзда, зазначеного у проїзному документі, або його запізнення до відправлення з пункту відправлення пасажирів більш як на одну годину, ненадання пасажиру місць, зазначених у проїзному документі, запізнення пасажира на поїзд з пункту пересадки з вини залізниці і відмови пасажира скористатися іншими місцями чи поїздом, для повернення платежів пасажир повинен пред'явити проїзні документи черговому помічнику начальника вокзалу або особі, що виконує його обов'язки, для відмітки: "Проїзний документ не використаний повністю з вини залізниці".

На підставі цієї відмітки касир виплачує пасажиру повну вартість проїзного документа, включно з платежами за послуги з продажу. Плата за послуги (комісійний збір) з повернення проїзного документа не стягується.

(Абзац другий пункту 9.4.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99)

9.4.2. У випадках перерви у русі поїздів, незалежно від причини та відмови пасажира від продовження поїздки станція, на якій пасажир затримався внаслідок перерви, зобов'язана повернути повну вартість проїзних документів від станції відправлення, а також платежі за послуги з продажу. Плата за послуги з повернення не стягується.

9.4.3. У випадках переведення пасажира з вини залізниці до вагона нижчої категорії виплата різниці в вартості проїзду провадиться на станції призначення пасажира за умови пред'явлення проїзного документа та акта (довідки) черговому помічнику начальника вокзалу або особі, що виконує його обов'язки, з зазначенням номерів проїзних документів та поїзда, вагона та дати переведення і прізвища пасажира. Акт чи довідку видає начальник поїзда, яку він повинен засвідчити штемпелем станції.

9.5. Особливі умови повернення платежів

9.5.1. Якщо пасажир пред'явив проїзні документи, інформація з яких не сприймається автоматизованою системою і вони створюють підозру в їх справжності, то повернення платежів здійснюється через Управління залізниці. Пасажир повідомляє касирові адресу, за якою треба вислати платежі, а йому видається розписка встановленої форми.

Управління залізниці зобов'язане терміново (але не більше ніж в 30-денний термін) розглянути проїзні документи та направити пасажиру платежі або вмотивовану відмову.

9.5.2. Якщо пасажир не здійснив поїздку через хворобу чи нещасний випадок, що сталися в день від'їзду, і пред'явив проїзні документи до повернення пізніше ніж за 3 години після відправлення поїзда, то повернення платежів проводиться у претензійному порядку при пред'явленні пасажиром проїзних документів та документів, які підтверджують хворобу чи нещасний випадок. При цьому пасажиру повертається вартість квитка з вирахуванням вартості послуги за повернення квитка. Вартість плацкарти не повертається.

9.5.3. Якщо пасажир видаляється з поїзда за обставин, передбачених підпунктом "б" пункту 2.20.1, то станція, на якій пасажир припинив поїздку, зобов'язана зробити відмітку на проїзному документі, скласти акт і на підставі цього акта повернути вартість квитка за непрослідувану відстань, яку він не проїхав, зі стягненням вартості послуги за повернення проїзних документів. Вартість плацкарти не повертається.

9.5.4. Претензії про повернення платежів за проїзні документи, за якими не відбулася поїздка в орендованих вагонах і поїздах, розглядаються залізницею, з якою була укладена угода про оренду.

9.5.5. Повернення плати за невикористані проїзні документи, направлені поштою, проводиться в претензійному порядку.

Термін подання заяви в цьому випадку визначається від дати її початкової реєстрації в управлінні залізниці.

Начальник станції повертає платежі за невикористані поїздки за пільговими абонементними приміськими квитками у наступних випадках:

- звільнення з місця роботи;

- призов до військової служби;

- зміна місця проживання (переїзд з одного пункту в інший);

- відрядження (більше місяця);

- хвороба. Повернення плати проводиться відразу після подачі письмової заяви з долученням відповідних документів.

Розмір суми, яка повинна бути повернена, визначається шляхом множення вартості квитка за один день на фактичну кількість днів, які залишились до закінчення терміну дії квитка. Вартість квитка за один день визначається діленням вартості квитка на кількість днів всього періоду.

9.5.7. Повернення платежів пасажирам у всіх інших випадках, не передбачених чинними Правилами, може бути проведене тільки управлінням залізниці, яка видала проїзні документи. В цих випадках до заяви про повернення платежів повинні бути долучені проїзні документи, а у інших випадках - відповідні документи та довідки.

Платежі за непрослідувану відстань у разі переривання поїздки на шляху прямування виплачує начальник станції, на якій пасажир перервав поїздку, або Управління залізниці, до якої належить станція переривання поїздки.

9.5.8. Повернення платежів за проїзні документи зі штампом "багаж" проводиться тільки у разі:

а) наявності на проїзному документі позначки "багаж повернено", завіреної розпискою працівника багажного відділення;

б) наявності у пасажира квитанції за формою ГУ-57, що підтверджує доплату за перевезення за тарифом вантажобагажу.

9.5.9. У разі повернення проїзних документів у вагони підвищеного комфорту вартість сервісних послуг повертається повністю - незалежно від терміну повернення.

9.5.10. У разі повернення повністю невикористаних проїзних документів, у т.ч. і після відправлення поїзда (не пізніше 3-х годин), обов'язковому поверненню підлягає сума страхового збору у складі як вартості квитка, так і вартості плацкарти. За проїзні документи, використані частково, страховий збір не повертається.

9.5.11. У разі повернення до відправлення поїзда проїзних документів у сумі загальної вартості проїзду (квиток + плацкарта) для 1 пасажира менше 5 грн. вартість плацкарти повертається повністю.

Повернення платежів за пред'явлені проїзні документи з числа вказаних після відправлення поїзда здійснюється на загальних підставах. ( Абзац другий пункту 9.5.11 в редакції Наказу Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

9.5.12. На дільницях залізниць, обладнаних електронно-касовими апаратами або терміналами автоматизованих систем, які дозволяють здійснювати попередній продаж приміських квитків, повинно бути організоване приймання квитків, придбаних раніше від дати відправлення поїзда, за умови повернення їх також раніше за календарну дату відправлення поїзда.

У цих випадках пасажирам повертається повна вартість квитка, включаючи всі податки і збори. ( Підрозділ 9.5 розділу 9 доповнено пунктом 9.5.12 згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

9.6. Повернення провізних платежів

9.6.1. Якщо зданий багаж або вантажобагаж забраний пасажиром-відправником до завантаження його у вагон на залізничній станції відправлення, то залізниця зобов'язана повернути пасажиру або відправнику вантажобагажу сплачені ними провізні платежі.

Якщо зданий багаж забраний на одній із проміжних залізничних станцій, то провізні платежі за непрослідувану відстань не повертаються.

Якщо зданий багаж або вантажобагаж затримано на залізничній станції митними або слідчими органами, то провізні платежі за перевезення багажу або вантажобагажу пасажиру не повертаються.

Розділ 10. Відповідальність сторін

10.1. Солідарна відповідальність учасників перевізного процесу

10.2. Відповідальність за запізнення поїзда 10.2.1. У разі відміни поїзда або затримки його відправлення більш ніж на 1 годину, зміни маршруту поїзда, в результаті чого поїзд не прямує через станцію, вказану в квитку, прибуття погодженого поїзда в пункт пересадки пасажира після відправлення поїзда, яким повинна була здійснюватись поїздка з пункту пересадки, залізниця несе відповідальність перед пасажиром, а саме - не проводиться вирахування сум з вартості проїзду, незалежно від термінів повернення проїзних документів.

Залізниця зобов'язана відправити пасажира та його багаж, не стягуючи доплати, таким поїздом, який відправляється до тієї ж станції призначення, так, щоб пасажир прибув на цю станцію з як найменшим запізненням.

10.2.2. Залізниця не несе відповідальність за запізнення пасажира в пункт пересадки, якщо поїзд, узгоджений при видачі проїзного документа у пункті придбання, прибув на станцію пересадки пасажира не пізніше як за 30 хвилин до відправлення поїзда, яким мав виїхати пасажир.

10.3. Відповідальність за втрату чи пошкодження багажу (вантажобагажу)

10.3.1. Перевізник несе відповідальність перед пасажиром чи відправником вантажобагажу за виконання перевезення на всьому шляху до видачі багажу (вантажобагажу) та за збиток, внаслідок повної чи часткової втрати або пошкодження багажу (вантажобагажу).

Залізниця не відповідає перед власником багажу за пошкодження або незадовільний стан продуктів, що швидко псуються, предметів, що б'ються, та крихких, запакованих пасажиром серед інших предметів багажу, а також окремо запакованих предметів, що б'ються (скло, фарфор, телевізори, приймачі), якщо при цьому відсутні якісь зовнішні пошкодження упакування, що стали причиною псування багажу.

10.3.2. Із залізниці знімається також відповідальність за повну чи часткову втрату або пошкодження багажу чи товаробагажу, якщо вони виникли з однієї із наступних причин:

1) внаслідок обставин, які залізниця не могла попередити, і відхилень, які від неї не залежали;

2) внаслідок особливих природних властивостей багажу чи вантажобагажу, які спричинили зламання, заіржавіння, внутрішнє псуття та подібні наслідки;

3) внаслідок таких недоліків тари або упакування, які не могли бути виявлені за зовнішнім виглядом під час приймання багажу чи вантажобагажу до перевезення;

4) внаслідок того, що пасажир або відправник вантажобагажу здав до перевезення заборонені предмети під неправильним, неточним або неповним найменуванням;

Доведення того, що втрата, псування, пошкодження багажу чи вантажобагажу виникли з причин, викладених у пункті 10.3.2 цього розділу, покладається на залізницю.

10.3.3. Якщо вантажобагаж за своїми природними властивостями схильний до втрати ваги при перевезенні, то перевізник несе відповідальність, незалежно від відстані фактичного перевезення вантажобагажу, лише за ту частину збитку ваги, яка перевищує норми природної втрати ваги вантажобагажу.

Ці обмеження відповідальності не беруться до уваги, якщо відправником або одержувачем буде доведено, що втрата ваги не спричинена природними властивостями вантажобагажу. Якщо декілька місць вантажобагажу перевозяться за однією вантажобагажною квитанцією, то гранична норма втрати ваги визначається окремо для кожного місця, якщо вага окремого місця була зазначена в квитанції при прийманні вантажобагажу до перевезення. У випадках повної втрати вантажобагажу або втрати окремих місць норми втрати ваги, відповідно, всієї відправки чи окремих місць не застосовуються.

10.3.4. У разі повної або часткової втрати багажу, зданого до перевезення без оголошеної цінності, залізниця сплачує пасажирові вартість багажу чи втраченої його частини, але не більш як 2,50 гривні за кожен втрачений кілограм ваги. Виплата грошей здійснюється на станції призначення одразу після складання та підписання комерційного акта, але не пізніше однієї доби з дати прибуття поїзда, з яким прибула частина багажу (або мав прибути весь багаж), не рахуючи загальновихідних та святкових днів.

У разі часткової втрати багажу чи вантажобагажу, прийнятого до перевезення з оголошеною цінністю, перевізник сплачує, відповідно, частину оголошеної цінності за кожен втрачений кілограм.

10.3.6. У разі пошкодження багажу і вантажобагажу, прийнятого до перевезення з оголошеною цінністю, залізниця відшкодовує суму, яка складає частину оголошеної цінності, що відповідає відсотку зниження їх цінності внаслідок пошкодження. У разі відмови отримувача від часткового отримання багажу (вантажобагажу) залізниця здійснює повне відшкодування у розмірі суми оголошеної цінності.

10.3.7. Розмір відшкодування, передбаченого пунктами 10.3.5, 10.3.6 цього розділу, не повинен перевищувати:

1) суми компенсації за повну втрату, у разі втрати (зіпсування) всього багажу чи вантажобагажу;

2) суму відшкодування за втрату частини, якщо внаслідок пошкодження є знеціненою тільки частина багажу чи вантажобагажу.

10.3.8. У випадках повного відшкодування за втрачений багаж чи вантажобагаж залізниця повертає повністю провізні та інші платежі, які були сплачені пасажиром. У випадках часткового відшкодування залізниця сплачує провізні та інші платежі відповідно до долі втрати багажу чи вантажобагажу.

10.3.9. Відшкодування збитків, що виникли у зв'язку з втратою багажу або вантажобагажу, здійснюється у встановленому законом порядку.

10.4.2. У випадках відшкодування за повну втрату багажу чи вантажобагажу штраф за прострочення доставлення багажу (вантажобагажу) не сплачується. У разі часткової втрати багажу чи вантажобагажу штраф за прострочення в доставці, якщо воно мало місце, сплачується за невтрачену частину багажу чи вантажобагажу.

10.4.3. Виплата штрафу за запізнення в доставці багажу (вантажобагажу) проводиться начальником станції призначення на підставі акта, складеного працівниками залізниці.

В актах, складених на виплату грошей, зазначаються: номер і дата багажної (вантажобагажної) квитанції, час прийняття до перевезення, дата і час прибуття, дата терміну доставки, сума стягнення за перевезення, кількість діб прострочення, сума штрафу, що підлягає виплаті, прізвище, ім'я і по батькові та місце проживання одержувача багажу (з його слів), назва документа, що підтверджує особу, дата його видачі, ким виданий і номер.

10.5. Матеріальна відповідальність перевізника 10.5.1. Перевізники та надавачі послуг несуть матеріальну відповідальність у випадках невиконання або неналежного виконання зобов'язань у порядку, передбаченому законодавством та договором.

10.6. Відповідальність пасажира 10.6.1. Пасажир - відправник багажу (вантажобагажу) несе матеріальну відповідальність за наслідки невиконання цих Правил, а також зловмисні дії, що призвели до втрати чи пошкодження майна залізниці у відповідності з законодавством України.

Розділ 11. Обов'язки та права пасажира та перевізника

11.1. Пасажир має право на: безпечне і своєчасне доставлення до місця призначення, вказаного у проїзному документі, обслуговування під час перевезення згідно зі встановленими нормами;

поставлення вимог до перевізника щодо виконання ним умов проїзду згідно з договором про перевезення;

перевезення із собою безплатно однієї дитини віком до 5 років;

безплатне перевезення із собою 36 кг ручної поклажі; перевідправлення багажу, повернення багажу на залізничну станцію відправлення;

оголошення цінності багажу (вантажобагажу) під час здавання його до перевезення в багажних вагонах;

переоформлення проїзного документа на поїзд, який відходить раніше;

користування за окрему плату постільною білизною, матрацом, подушкою та ковдрою належної якості у всіх вагонах пасажирських та швидких поїздів (крім загальних вагонів); ( Абзац восьмий пункту 11.1 розділу 11 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

поновлення проїзних документів - у разі прибуття поїзда до пункту пересадки пасажира із запізненням, що унеможливило посадку пасажира на поїзд, вказаний у проїзному документі;

перевезення багажу від станції відправлення до станції видання багажу, розташованої за маршрутом прямування пасажира;

зажадання від перевізника відшкодування за втрачений чи пошкоджений багаж або вантажобагаж згідно з порядком, встановленим Статутом залізниць України, Порядком обслуговування громадян залізничним транспортом та цими Правилами та законодавством України;

одержання на вокзалі чи у поїзді своєчасної та точної інформації про перелік послуг, які надаються, їхню вартість, інформації про розклад руху поїздів та ін.;

придбання у квитковій касі проїзного документа для проїзду на будь-який поїзд, у якому є вільні місця, до будь-якої станції за маршрутом руху поїзда;

безперешкодного та безплатного користування до часу відправлення поїзда, вказаного у проїзному документі, залами чекання та іншими облаштуваннями на вокзалі, призначеними для пасажирів;

поновлення чинності квитка (крім плацкарти) у випадках, передбачених пунктом 2.4.5 Правил;

переривання поїздки на шляху прямування поїзда з продовженням терміну квитка згідно з пунктом 2.15.1 Правил;

повернення проїзного документа у будь-якому пункті продажу квитків у разі відмови від поїздки.

здійснювати посадку в поїзд тільки за наявності проїзного документа, якого слід пред'явити перед посадкою в поїзд провіднику вагона та особам, які контролюють вхід до вагонів поїзда;

дотримуватись на території залізниці та під час поїздки громадського порядку, цих Правил, Правил поведінки громадян на залізничному транспорті, протипожежних та санітарноепідеміологічних правил;

займати місце у вагоні згідно з придбаним проїзним документом;

пред'являти документи, що підтверджують право на пільговий чи безплатний проїзд.

11.3. Перевізник зобов'язаний:

безпечно перевезти пасажира від пункту виїзду до пункту призначення, вказаного у проїзному документі, надавши місце згідно з придбаним проїзним документом; ( Абзац пункту 11.3 розділу 11 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

перевезти багаж пасажира до пункту призначення, вказаного в перевізному документі, та видати його пасажиру особисто або уповноваженій ним особі;

своєчасно доводити до пасажирів та осіб, які зустрічають, інформацію про запізнення поїзда, зміну колії прибуття чи відправлення;

надавати користувачам інформацію про розклад руху поїздів, вартість проїзду, перевезення багажу, вантажобагажу, перелік та вартість послуг, наявність вільних місць у поїздах;

оформляти за запитом пасажирів проїзні документи на будь-який поїзд, в якому є вільні місця, до будь-якої станції призначення, на якій поїзд зупиняється, крім випадків обмежень, перелічених у пункті 2.2.14 та 2.3.4 Правил;

забезпечувати відповідність виробничих приміщень, будівель та рухомого складу до нормативних документів щодо їх експлуатації та надавати пасажирам, згідно з установленими нормами, приміщення для очікування поїзда;

оформляти зупинки та відновлювати поїздки пасажирам, надавати можливість пасажиру змінювати маршрут та умови проїзду на шляху прямування;

переоформлювати проїзні документи на поїзд, який відходить раніше, та поновлювати проїзні документи у разі прибуття поїзда до пункту пересадки пасажира із запізненням;

надавати пільги пасажирам, які мають на це право, згідно із законодавством України;

повертати платежі у разі відмови від поїздки чи перевезення багажу та замінювати проїзні документи у разі виявлення будь-яких неточностей у їх оформленні з вини залізниць;

забезпечувати схоронність ручної поклажі пасажирів у камерах схову, а багажу та вантажобагажу - в сховищах та під час перевезень;

контролювати правильність використання засобів залізничного транспорту і дотримання Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом та цих Правил.

11.4. Перевізник має право:

вимагати від пасажира дотримання Правил поведінки громадян на залізничному транспорті (903-95), цих Правил, Порядку обслуговування громадян на залізничному транспорті (252-97), Правил протипожежної безпеки на залізничному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 1 липня 1997 року N 240;

відмовити пасажиру в придбанні проїзних документів у випадках, передбачених п.2.2.14;

вимагати розпакування багажу у разі виникнення сумніву щодо правильності оголошеної цінності;

розпорядитись багажем пасажира, якщо він не був затребуваний у встановлений пунктом 4.6.8 термін цих Правил;

відмовити в прийманні вантажобагажу, якщо відправник відмовився оголосити його цінність;

відмовити у посадці в поїзд при пред'явленні пасажиром недійсних проїзних документів;

відмовити у поверненні платежів за недійсні проїзні документи та при наявності на них позначок про порушення правил перевезень;

видалити пасажира з поїзда у разі виявлення обставин, передбачених пунктом 2.20.

11.5. Якщо перевізником виступає не залізниця, відповідальність залізниці перед перевізником та перевізника перед залізницею встановлюється договором.

11.6. У разі укладання договору на перевезення між пасажиром відправником вантажобагажу, замовником організованої групи пасажирів безпосередньо з залізницею, на останню поширюються права та обов'язки, встановлені пунктами 11.3, 11.4.

Додаток 1
до Правил перевезень
пасажирів, багажу, вантажобагажу
та пошти залізничним транспортом України

Правила видачі безплатних та пільгових проїзних
документів за талонами

1. Ці Правила застосовуються для придбання проїзних документів інвалідами Великої Вітчизняної війни, учасниками Великої Вітчизняної війни, а також прирівняними до них особами, інвалідами і учасниками війни, яким у встановленому законами України порядку видаються посвідчення інваліда або учасника Великої Вітчизняної війни та війни, посвідчення інваліда про право на пільгу, пенсійне посвідчення зі штампом про право на 50 відсотків знижки на проїзд та книжка або лист талонів встановленого зразка, Героями Радянського Союзу, Героями Соціалістичної Праці, особами, нагородженими орденами Слави 3-х ступенів, повними кавалерами ордена Трудової Слави, особами, нагородженими чотирма і більше медалями "За відвагу".

4. За бажанням пасажира з правом безплатного проїзду в купейному вагоні швидкого поїзда може бути оформлений проїзд у вагоні СВ з доплатою 50 відсотків різниці у вартості проїзду.

5. Під час розрахунків доплати за висхідну суму береться вартість проїзду в тій категорії поїзда та вагона, в якому оформляється проїзд.

7. У разі оформлення проїзного документа в обмін на талон білетний касир відрізає потрібний талон з книжки (листа) талонів та додає до звіту.

(Абзац другий пункту 7 виключено на підставі Наказу Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

Талони на інші види транспорту відрізаються одночасно з талоном на залізничний транспорт. За наявності тільки талона на залізничний транспорт і відсутності талонів на інші види транспорту пільговий чи безплатний проїзний документ не видається.

8. Номер посвідчення про право на пільги проставляється на проїзному документі.

9. Проїзні документи, видані безплатно та зі знижкою 50 відсотків, дійсні для проїзду тільки у разі, якщо номери у посвідченні та проїзному документі збігаються.

10. У разі проїзду з пересадками на всіх проїзних документах проставляється повний маршрут прямування. ( Пункт 10 в редакції Наказу Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

11. У разі наявності місць з пункту пересадки оформляється проїзд до пункту призначення з видачею пасажиру окремих проїзних документів до кожного пункту пересадки та пункту призначення.

12. У разі відсутності вільних місць з пункту пересадки на подальший відрізок шляху чи за бажанням пасажира проїзний документ видається тільки до пункту пересадки. Проїзний документ до пункту пересадки, в якому зазначений повний маршрут, дійсний протягом 10 діб із дня прибуття у пункт пересадки. В обмін на нього безплатно оформляється новий проїзний документ до станції призначення або до станції наступної пересадки.

13. Власник пільгового або безплатного проїзного документа, отриманого в обмін на талони, має право повернути його назад в будь-який час, але не пізніше як за три години після відправлення поїзда, і отримати документ на одержання нового проїзного документа.

Якщо проїзний документ здано до автоматизованої каси, то пасажиру видається видрукуваний на терміналі Талон на оформлення безплатного чи пільгового проїзного документа. ( Абзац другий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

Якщо проїзний документ повертається до білетної каси з ручним оформленням, то пасажиру видається перекреслений бланк нового проїзного документа без тарифної сітки з написом "замість талона "туди" ("назад") за 200.. рік". ( Абзац третій пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

Якщо зданий проїзний документ був пільговим, то пасажиру видається перекреслений бланк пільгового проїзного документа, якщо безплатним - то перекреслений бланк повного проїзного документа.

Талон чи перекреслений проїзний документ на право отримання нового проїзного документа видається в обмін на проїзний документ, оформлений в безпересадковому сполученні, або в обмін на проїзний документ з пересадками, в якому вказано повний маршрут поїздки.

Інформація про повний маршрут прямування переноситься до талона чи перекресленого бланка пільгового чи повного проїзного документа. Оформлення проїзду з пункту пересадки для продовження поїздки здійснюється за маршрутом, указаним у талоні чи на перекресленому бланку нового проїзного документа, виданого замість талона. ( Пункт 13 доповнено абзацом шостим згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

14. Термін дії документів, які видані замість повернених проїзних документів, визначається так, як і щодо звичайних талонів. Документи на право отримання проїзного документа в напрямку "туди" дійсні до 31 грудня поточного року, в напрямку "назад" - до 31 січня наступного за указаними в документі року.

15. Число разів повернення пільгових та безплатних проїзних документів не обмежується. Плати за послуги з повернення безплатного проїзного документа не стягується.

16. Вартість невикористаного безплатного проїзного документа не повертається. Повернення платежів за зданий пільговий проїзний документ провадиться на загальних підставах.

17. Якщо пасажир перервав поїздку за пільговим чи безплатним проїзним документом, то талони на відповідну пільгу не повертаються і право на нову пільгову чи безплатну поїздку не поновлюється. Але якщо пасажир побажає продовжити поїздку за цим самим проїзним документом, то таке право надається, а підставою для оформлення поїздки є відмітка про зупинку. Для подальшого проїзду за пільговим проїзним документом пасажир повинен придбати нову безплатну чи зі знижкою 50 відсотків плацкарту.

18. Якщо пасажир припиняє поїздку у пункті пересадки, то талони не повертаються і право на нову пільгову чи безплатну поїздку не поновлюється.

20. Втрачені безплатні чи пільгові документи не поновлюються.

21. Виданий безплатний чи пільговий документ належить тільки тій особі, що і документ, номер якого вказаний у проїзному документі, і не підлягає переданню будь-яким особам, у тому числі і близьким родичам (дружині, чоловіку, дітям та ін.).

22. Безплатний проїзд пасажирам, які мають на це право, надається в усіх категоріях вагонів, пристосованих для перевезення пасажирів, крім СВ, якщо інше не передбачене законодавством. ( Додаток доповнено пунктом 22 згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )

Додаток 2
до Правил перевезень пасажирів, багажу,
вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України

Правила маркування багажу і вантажобагажу

1. Кожне місце багажного і вантажобагажного відправлення маркується залізничним маркуванням та маркуванням відправника.

2. Перед нанесенням маркування пасажир чи відправник вантажобагажу зобов'язаний видалити на місцях застаріле маркування та інші зайві позначки або унеможливити їх прочитання.

3.1. Залізничне маркування багажу та домашніх речей проставляється червоним кольором, вантажобагажу - чорним.

3.2. Маркувальні знаки повинні бути розбірливими, чітко окресленими і тривко зберігатись під час перевезення, не розмазуватися і не витиратися.

3.3. Назва станції призначення і пункту відправлення проставляється повністю, назва залізниці - скорочено.

3.4. Маркування наноситься фарбою, маркувальними олівцями безпосередньо на ящики, паки, упакування або лати меблів, холодильників, мотоциклів, пральних машин, крім випадків, коли її не можна нанести чи вона буде нетривкою, або якщо маркування може зіпсувати багаж. В цих випадках маркування наноситься шляхом закріплення бирок.

3.5. Бирками маркуються: чемодани, кошики, велосипеди, дитячі коляски, мопеди, окремі речі домашнього вжитку та інші предмети.

3.6. Бирки можна виготовляти із картону або фанери. Ширина бирки 8 см, довжина - 10 см. Заповнюється бирка чорнилом або друкованими літерами.

(Пункт 3.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

3.7. Бирки прикріпляються до місць крученим льняним шпагатом або льняним дротом (забороняється прикріплення бирок паперовим шпагатом). Бирки, виготовлені із фанери, можуть прибиватися до дерев'яного опакування чи облатування.

4.1. На кожному місці, на найбільш видній частині відправник повинен чітким, стійким написом , що не витирається і не може бути сплутаний з якимось іншим написом, вказати:

а) станцію і залізницю призначення;

б) станцію і залізницю відправлення;

а) станцію і залізницю призначення;

б) найменування одержувача та його поштову адресу;

в) станцію і залізницю відправлення, відправника, його поштову адресу. Відправники, які направляють вантажобагаж на адресу військових частин, підприємств, організацій, установ, що мають умовне найменування "поштова скринька", повинні зазначити у графі колонки "одержувач і його поштова адреса" назву міста (населеного пункту), індекс поштового відділення і номер поштової скриньки. У разі відправлення вантажобагажу "до запитання" в колонці "одержувач і його поштова адреса" відправник вказує назву міста (населеного пункту) та індекс поштового відділення.

6. Спеціальне маркування відправника та пасажира На такі місця, як телевізор, радіоприймач, швацька та пральна машини, холодильники і інші предмети, що вимагають особливих заходів при перевезенні, пасажир на багажі, а відправник - на вантажобагажі зазначають додаткові спеціальні написи: "ОБЕРЕЖНО! ТЕЛЕВІЗОР!", "ОБЕРЕЖНО! РАДІОПРИЙМАЧ!", "НЕ КИДАТИ", "ВЕРХ".

7. Залізничне маркування Залізничне маркування зазначається станцією відправлення на кожне місце багажу (вантажобагажу) із зазначенням номера багажної (вантажобагажної) квитанції і загальної кількості місць.

Номер багажної квитанції додатково зазначається тільки на денці дитячої коляски, на внутрішній стороні щитків, рам та сідел неупакованих мотоциклів (мопедів, велосипедів та ін.).

7.1. Працівник станції, відповідальний за залізничне маркування, повинен наносити маркування під час зважування місць, до зняття їх з вагівниці, перевіривши перед цим правильність даних, нанесених відправником, та звірити їх з даними в перевізних документах.

Він також зобов'язаний перевірити якість маркування, в тому числі - на бирках, та надійність їх закріплення на місцях.

Додаток 3
до Правил перевезень пасажирів, багажу,
вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України

Довідка

Видана гр. ______________________________________________________________________________________________________________,

(прізвище, ім'я та по батькові)

що вона (він) є батьком (опікуном) дитини-інваліда віком до 16 років.

________________________________________________________________________________________________________________________

(рік та дата народження дитини)

Довідка дійсна до _________________________________________________________

(дата, місяць, рік)

Завідуючий відділом соціального забезпечення ________________________________________

(підпис, прізвище, ініціали)

Додаток 4
до Правил перевезень пасажирів,
багажу, ван~тажобагажу та пошти
залізничним транспортом України

Додаток 4
до Правил перевезень пасажирів,
багажу, ван~тажобагажу та пошти
залізничним транспортом України

Акт
про нещасний випадок із застрахованим пасажиром,
що стався на залізниці

1. Гр. ________________________________________________________________________________________________________________,

(прізвище, ім'я та по батькові пасажира)

який був пасажиром поїзда N ______ сполучення ___________________,

проїжджав за квитком серії ______________ N _____________________,

"_____"____________________ 199_ р. о ___ год. ___ хв.,

одержав травму (загинув) на станції (у поїзді) ________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________

(назва станції, дільниці)

за наступних обставин: ___________________________________________________________________________________________________

(під час прямування поїзда, посадки у

________________________________________________________________________________________________________________________

поїзд, виходу з вагона, після оголошення про посадку, внаслідок падіння під поїзд та інше).

2. Розслідування обставин нещасного випадку провадилося

________________________________________________________________________________________________________________________

(назва слідчого органу)

3. Ким надана перша медична допомога і куди відправлений потерпілий пасажир _________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________

(назва медичного закладу та його адреса)

Акт складений __________________________________________________________________________________________________________

(найменування залізниці, відділку станції та ін.)

і підписаний:

     ------------------------------------------------------------------
     |N   |Прізвище, ім'я, по батькові|      Посада    |    Підпис    |
     ------------------------------------------------------------------

_____ число _________ місяць ____ рік ________ годин _____ хвилин

(дані зазначаються прописом)

М.П.

Додаток 5
до Правил перевезень пасажирів,
багажу, вантажобагажу та пошти
залізничним транспортом України

Інструкція
з ведення Книги скарг і пропозицій

1. Книга скарг і пропозицій (далі - Книга) ведеться на вокзалах, у міських залізничних квиткових касах, багажних відділеннях, квиткових касах лінійних станцій і зупинкових пунктів, пасажирських поїздах, а також інших підрозділах залізничного транспорту, які надають послуги пасажирам. На вокзалі, як правило, ведеться одна Книга. Залежно від місцевих умов начальником вокзалу (станції) може встановлюватись більша кількість книг скарг і пропозицій, їх місцезнаходження та особи, відповідальні за їх провадження та зберігання.

2. Книгу слід помістити на видному та доступному для громадян місці і видавати на першу вимогу.

Про місцезнаходження Книги інформують спеціальні вивіски. У поїздах Книга знаходиться у начальника поїзда і видається пасажирам як начальником поїзда, так і через провідників вагонів.

3. Громадянам, які бажають зробити запис у Книзі, повинні бути створені відповідні для цього умови. Забороняється відмовляти у виданні Книги.

4. У скарзі чи пропозиції слід зазначити прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, суть порушеного питання. Скарги і пропозиції без зазначення цих даних розгляду та вирішенню не підлягають.

5. Скарги та пропозиції Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками підприємства особисто.

6. Працівник, правомірність дій якого оскаржується, повинен до кінця робочого дня, зміни повідомити про це адміністрацію і надати письмове пояснення по суті скарги. ( Пункт 6 в редакції Наказу Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )

7. Начальник поїзда у день повернення з рейсу доповідає адміністрації вагонного депо (дільниці) та дирекції з питань обслуговування пасажирів про всі записи, зроблені пасажирами у Книзі.

8. Керівник підприємства чи його заступник зобов'язаний протягом трьох днів розглянути подану скаргу чи пропозицію, розібратись у суті порушеного питання, вжити необхідних заходів з метою усунення виявлених недоліків та порушень у роботі чи задля впровадження пропозицій.

Скарги і пропозиції розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх запису у Книгу, а ті, які не потребують додаткового вивчення - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від їх запису. За кожною скаргою чи пропозицією до Книги вноситься запис про вжиті заходи, вказується дата надіслання письмової відповіді автору, її номер, ким підписано. Копії відповідей разом з іншими матеріалами зберігаються протягом трьох років.

9. Якщо вирішення питань, порушених у скарзі чи пропозиції, не входить до повноважень даного підрозділу, то його керівник у термін не більше п'яти днів письмово доповідає про це керівнику вищого органу, про що повідомляється громадянину.

10. Скарги на грубе порушення правил чи встановленого порядку, а також негативні відгуки про роботу керівників підрозділів не пізніше як за п'ять днів подаються письмово на розгляд адміністрації вищого органу.

11. Вищий орган повинен перевіряти дотримання цієї Інструкції у всіх підвідомчих підрозділах, усувати порушення та причини, що призводять до скарг.

Результати перевірок, пропозиції щодо усунення виявлених недоліків, які контролюють посадові особи, слід записувати у контрольний журнал.

12. Керівники підрозділів, в яких ведуться Книги, зобов'язані поквартально інформувати вищий орган про кількість та характер зроблених в них записів, а також про вжиті заходи, спрямовані на недопущення причин, що спричиняють подання скарг.

13. На першій сторінці Книги слід вказати найменування підприємства, підрозділу, вищестоящої організації, її адресу, телефон, роки ведення. Далі слід розмістити цю Інструкцію.

14. Кожну сторінку Книги слід пронумерувати, прошнурувати, завірити печаткою і підписом керівника підприємства.

15. Книга після її заповнення зберігається протягом трьох років. Не повністю заповнена Книга продовжується на наступний рік, про що проставляється відповідний запис, який засвідчується підписом керівника підрозділу.

Книга скарг та пропозицій

___________________________________________________________
(залізниця)
___________________________________________________________
(найменування підрозділу)
___________________________________________________________
(найменування вищого органу, адреса, телефон)
___________________________________________________________

Почато "______"_________________________ 199_ р.

Закінчено "______"_________________________ 199_ р.

У книзі пронумеровано, прошнуровано, засвідчено печатками та підписано __________________________________________ сторінок

Печатка _________________________ (підпис керівника)

"___"_____________ 199_ р.

Скарга, пропозиція
(непотрібне закреслити)

______________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________

Прізвище, ім'я, по батькові громадянина _____________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________

Місце проживання _______________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________

Розгляд і вирішення скарги, пропозиції

1. Розгляд керівником підрозділу залізниці

________ ___________________________________________________

2. Вжиті заходи _________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________

3. Дано проміжну відповідь N _________ від _________________

Дано остаточну відповідь N _________ від _________________

Ким підписана відповідь ____________________________________________________

4. Підпис керівника підрозділу залізниці ________________________________________