ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Лісовий кодекс України

( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1994, N 17, ст.99 )

( Вводиться в дію Постановою ВР N 3853-12 від 21.01.94,
ВВР 1994, N 17, ст.100 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1381-XIV від 13.01.2000, ВВР, 2000, N 10, ст.79
N 1458-III від 17.02.2000,
ВВР, 2000, N 14-15-16, ст.121
N 1492-III від 22.02.2000, ВВР, 2000, N 21, ст.157
N 1712-III від 11.05.2000, ВВР, 2000, N 32, ст.258
N 2120-III від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10 )
N 2905-III від 20.12.2001 )

Розділ I
Загальні положення

Глава 1. основні положення

Стаття 1. Лісове законодавство України

Лісові відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України про охорону навколишнього природного середовища ( 1264-12 ), іншими актами законодавства України.

Земельні, водні та гірничі відносини, а також відносини щодо охорони, використання і відтворення рослинного і тваринного світу в частині, не врегульованій цим Кодексом, регулюються відповідним законодавством України.

Стаття 2. Завдання Лісового кодексу України

Завданням Лісового кодексу України є регулювання правових відносин з метою забезпечення підвищення продуктивності, охорони та відтворення лісів, посилення їх корисних властивостей, задоволення потреб суспільства у лісових ресурсах на основі їх науково обгрунтованого раціонального використання.

Стаття 3. Поняття про ліс. Функції і значення лісів України

Ліс - це сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагарники, тварин, мікроорганізмів та інших природних компонентів, що в своєму розвитку біологічно взаємопов'язані, впливають один на одного і на навколишнє середовище.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні), естетичні, виховні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення і підлягають державному обліку та охороні.

Стаття 4. Лісовий фонд України

Усі ліси на території України становлять її лісовий фонд. До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства. До лісового фонду не належать: усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;

окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках.

Питання створення, охорони і використання насаджень, що не належать до лісового фонду, регулюються іншими актами законодавства.

Стаття 5. Землі лісового фонду України

Землі лісового фонду поділяються на:

а) лісові:

вкриті лісовою (деревною і чагарниковою) рослинністю;

не вкриті лісовою рослинністю, які підлягають залісенню (зруби, згарища, рідколісся, пустирі та інші), зайняті лісовими шляхами, просіками, протипожежними розривами тощо;

б) нелісові:

зайняті спорудами, пов'язаними з веденням лісового господарства, трасами ліній електропередач, продуктопроводів та підземними комунікаціями тощо;

зайняті сільськогосподарськими угіддями (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, надані для потреб лісового господарства);

зайняті болотами і водоймами в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для потреб лісового господарства.

Віднесення земельних ділянок до складу земель лісового фонду, визначення їх меж провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством.

Стаття 6. Власність на ліси

Усі ліси в Україні є власністю держави. Від імені держави лісами розпоряджається Верховна Рада України.

Верховна Рада України делегує відповідним Радам народних депутатів свої повноваження щодо розпорядження лісами, визначені цим Кодексом та іншими актами законодавства.

Ради народних депутатів в межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду у постійне користування або вилучають їх в порядку, визначеному Земельним кодексом ( 561-12 ) та цим кодексами.

Надання земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування провадиться без їх вилучення у постійних користувачів у порядку, визначеному цим Кодексом.

Стаття 7. Лісові ресурси

Лісовими ресурсами є деревина, технічна і лікарська сировина, кормові, харчові та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва.

Лісові ресурси за своїм значенням поділяються на лісові ресурси державного і місцевого значення.

До лісових ресурсів державного значення належать деревина від рубок головного користування і живиця.

До лісових ресурсів місцевого значення належать лісові ресурси, не віднесені до ресурсів державного значення.

Стаття 8. Корисні властивості лісів

Корисними властивостями лісів є їх здатність зменшувати вплив негативних природних явищ, захищати грунти від ерозії, регулювати стік води, попереджувати забруднення навколишнього природного середовища і очищати його, сприяти оздоровленню населення та його естетичному вихованню.

Стаття 9. Користування земельними ділянками лісового фонду

Користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим.

У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи (далі постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У постійне користування для цієї ж мети окремі земельні ділянки лісового фонду площею до п'яти гектарів, якщо вони входять до складу угідь селянських (фермерських) господарств, можуть також надаватися громадянам із спеціальною підготовкою.

Право постійного користування земельними ділянками лісового фонду посвідчується державним актом на право постійного користування землею.

У тимчасове користування за погодженням з постійними лісокористувачами земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним особам та громадянам (далі - тимчасові лісокористувачі) для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Тимчасове користування земельними ділянками лісового фонду може бути: короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п'яти років.

Право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду оформляється договором.

Форма договору на право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду, в тому числі на умовах оренди, і порядок його реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 10. Оренда земельних ділянок лісового фонду

У тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися на умовах оренди.

Умови оренди визначаються за угодою сторін у договорі. Орендар має переважне право на поновлення договору оренди земельних ділянок лісового фонду після закінчення строку його дії.

Стаття 11. Компетенція Верховної Ради України у галузі
регулювання лісових відносин

До відання Верховної Ради України у галузі регулювання лісових відносин належить:

1) законодавче регулювання лісових відносин;

2) розпорядження лісовим фондом;

3) визначення основних напрямів державної політики у галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

4) визначення повноважень Рад народних депутатів і органів державної виконавчої влади щодо організації охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

5) вирішення інших питань у галузі регулювання лісових відносин.

Стаття 12. Компетенція Верховної Ради Республіки Крим у
галузі регулювання лісових відносин

До відання Верховної Ради Республіки Крим у галузі регулювання лісових відносин на її території належить:

1) розпорядження лісовим фондом відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства;

2) розробка і вдосконалення лісового законодавства Республіки Крим;

3) здійснення контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів;

4) надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у постійне користування та припинення права користування ними;

5) надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у тимчасове користування для проведення науково-дослідних робіт та припинення права користування ними;

6) надання земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування для потреб мисливського господарства та припинення права користування ними;

7) вирішення інших питань у галузі регулювання лісових відносин у межах своєї компетенції.

Законодавчі акти Республіки Крим у галузі регулювання лісових відносин не повинні суперечити лісовому законодавству України.

Стаття 13. Компетенція обласних Рад народних депутатів
у галузі регулювання лісових відносин

До відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить:

1) надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у постійне користування та припинення права користування ними;

2) розробка та організація виконання обласних програм розвитку лісового господарства і використання лісових ресурсів;

3) здійснення контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів;

4) віднесення лісів до категорій захисності у випадках, передбачених частиною другою статті 40 цього Кодексу;

5) поділ лісів за розрядами такс в порядку, встановленому законодавством;

6) забезпечення здійснення заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації лісових пожеж, а також заборона відвідання лісів населенням, в'їзду до них транспортних засобів у період високої пожежної небезпеки в порядку, передбаченому законодавством;

7) організація благоустрою земельних ділянок лісового фонду і культурно-побутового обслуговування відпочиваючих у лісах зелених зон та інших лісах, що використовуються для цих цілей, а також заборона в разі потреби використання окремих лісових ресурсів;

8) надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у тимчасове користування для заготівлі деревини шляхом рубок головного користування і живиці, проведення науково-дослідних робіт та припинення права користування ними;

9) надання земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування для потреб мисливського господарства та припинення права користування ними;

10) вирішення інших питань у галузі регулювання лісових відносин у межах своєї компетенції.

Стаття 14. Компетенція районних Рад народних депутатів
у галузі регулювання лісових відносин

До відання районних Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на відповідній території належить:

1) здійснення контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів;

2) забезпечення здійснення заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації лісових пожеж, а також заборона відвідання лісів населенням, в'їзду до них транспортних засобів у період високої пожежної небезпеки в порядку, передбаченому законодавством;

3) організація благоустрою земельних ділянок лісового фонду і культурно-побутового обслуговування відпочиваючих у лісах зелених зон та інших лісах, що використовуються для цих цілей;

4) надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у тимчасове користування для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та припинення права користування ними;

5) вирішення інших питань у галузі регулювання лісових відносин у межах своєї компетенції.

Стаття 15. Компетенція міських Рад народних депутатів
у галузі регулювання лісових відносин

До відання міських Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить:

1) надання земельних ділянок лісового фонду у постійне користування та припинення права користування ними;

2) надання земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування для спеціального використання лісових ресурсів, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт та припинення права користування ними;

3) здійснення контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів;

4) забезпечення здійснення заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації лісових пожеж, залучення для їх гасіння протипожежної техніки, а також заборона відвідання лісів населенням і в'їзду до них транспортних засобів у період високої пожежної небезпеки в порядку, передбаченому законодавством;

5) організація благоустрою земельних ділянок лісового фонду і культурно-побутового обслуговування відпочиваючих у лісах зелених зон та інших лісах, що використовуються для цих цілей;

6) вирішення інших питань у галузі регулювання лісових відносин у межах своєї компетенції.

Стаття 16. Компетенція селищних і сільських Рад народних
депутатів у галузі регулювання лісових відносин

До відання селищних і сільських Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить:

1) надання земельних ділянок лісового фонду у постійне користування в межах селищ і сіл та припинення права користування ними;

2) надання в межах селищ і сіл земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування для спеціального використання лісових ресурсів, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, а також за їх межами для заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та припинення права користування цими ділянками;

3) здійснення заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації лісових пожеж, залучення для їх гасіння протипожежної техніки, а також заборона відвідання лісів населенням і в'їзду до них транспортних засобів у період високої пожежної небезпеки в порядку, передбаченому законодавством.

4) організація благоустрою земельних ділянок лісового фонду і культурно-побутового обслуговування відпочиваючих у лісах зелених зон та інших лісах, що використовуються для цих цілей;

5) вирішення інших питань у галузі регулювання лісових відносин у межах своєї компетенції.

Стаття 17. Участь громадян та їх об'єднань,
громадських комітетів і рад самоврядування у здійсненні заходів щодо
охорони, захисту, використання та відтворення лісів

Громадяни та їх об'єднання, громадські комітети і ради самоврядування мають право у встановленому порядку брати участь у розгляді Радами народних депутатів питань, пов'язаних з використанням лісового фонду, а також сприяти Радам народних депутатів і спеціально уповноваженим органам державної виконавчої влади у здійсненні заходів щодо охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Глава 2. Права та обов'язки лісокористувачів

Стаття 18. Права та обов'язки постійних лісокористувачів

Постійні лісокористувачі мають право:

1) на ведення у встановленому порядку лісового господарства;

2) на першочергове спеціальне використання у встановленому порядку лісових ресурсів, користування земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт;

3) власності на заготовлену продукцію і доходи від її реалізації (крім доходів від реалізації продукції, одержаної від догляду за лісом та інших лісогосподарських заходів);

4) здійснювати у встановленому законодавством порядку будівництво доріг, лісових складів, пожежно-хімічних станцій, господарських приміщень та інших об'єктів, необхідних для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів.

Постійні лісокористувачі зобов'язані:

1) забезпечувати відтворення, охорону, захист і підвищення продуктивності лісових насаджень та посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості грунтів, виконувати інші вимоги законодавства щодо ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів;

2) дотримувати науково обгрунтованих норм і порядку спеціального використання деревних та інших ресурсів лісу та користування земельними ділянками лісового фонду;

3) вести лісове господарство, здійснювати спеціальне використання лісових ресурсів та користуватися земельними ділянками лісового фонду способами, які б забезпечували збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створювали сприятливі умови для їх охорони, захисту, використання та відтворення;

4) виконувати роботи, пов'язані з відведенням у натурі земельних ділянок лісового фонду для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт;

5) вести первинний облік лісів;

6) забезпечувати охорону рідкісних видів рослин і тварин, рослинних угруповань відповідно до природоохоронного законодавства;

7) своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів;

8) не порушувати законні права тимчасових лісокористувачів.

Стаття 19. Права та обов'язки тимчасових лісокористувачів

Тимчасові лісокористувачі мають право:

1) здійснювати спеціальне використання лісових ресурсів, користуватися земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт відповідно до умов договору;

2) за погодженням з Радами народних депутатів, які надали їм у користування земельні ділянки лісового фонду, та постійними лісокористувачами у встановленому законодавством порядку прокладати дороги, обладнувати лісові склади, стоянки для автотранспорту, зводити господарські будівлі та споруди для зберігання і первинної обробки заготовленої сировини тощо.

Тимчасові лісокористувачі зобов'язані:

1) забезпечувати користування земельними ділянками лісового фонду відповідно до умов їх надання;

2) вести роботи способами, які б забезпечували збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створювали сприятливі умови для відновлення насаджень, охорони, захисту, використання та відтворення лісів, охорони рідкісних видів флори і фауни;

3) своєчасно вносити плату за спеціальне використання лісових ресурсів;

4) не порушувати права інших лісокористувачів;

5) виконувати інші вимоги щодо регулювання порядку використання лісових ресурсів, встановлені законодавством України.

Стаття 20. Захист прав лісокористувачів

Права лісокористувачів охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавчими актами.

Втручання в діяльність лісокористувачів з боку державних, господарських та інших органів і організацій забороняється, за винятком випадків, передбачених законодавчими актами.

Збитки, заподіяні порушенням прав лісокористувачів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Стаття 21. Припинення права постійного користування
земельними ділянками лісового фонду

Постійне користування земельними ділянками лісового фонду припиняється у випадках і порядку, передбачених Земельним кодексом України ( 561-12 ).

Стаття 22. Припинення права тимчасового користування
земельними ділянками лісового фонду

Право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду припиняється в разі:

1) добровільної відмови від користування земельними ділянками лісового фонду;

2) закінчення строку, на який було надано право користування земельними ділянками лісового фонду;

3) припинення діяльності лісокористувачів, яким було надано право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду;

4) невикористання у встановлені строки лісових ресурсів, порушення правил користування земельними ділянками лісового фонду або використання їх не за призначенням;

5) користування земельними ділянками лісового фонду та спеціального використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища на наданих для користування земельних ділянках лісового фонду та за їх межами;

6) систематичного невнесення у встановлені строки плати за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду;

7) вилучення у встановленому порядку наданої земельної ділянки лісового фонду.

Припинення права тимчасового користування земельною ділянкою лісового фонду провадиться Радою народних депутатів, яка її надавала, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 частини першої цієї статті, у разі незгоди тимчасових лісокористувачів, - у судовому порядку.

Законодавчими актами можуть бути передбачені й інші випадки припинення права тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду.

Розділ II
Державне управління і державний контроль у галузі
охорони, захисту, використання та відтворення лісів

Глава 3. Державне управління і державний контроль у галузі охорони,
захисту, використання та відтворення лісів

Стаття 23. Органи, що здійснюють державне управління в
галузі охорони, захисту, використання та
відтворення лісів

Державне управління в галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд Республіки Крим, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях, спеціально уповноважені державні органи лісового господарства, місцеві органи державної виконавчої влади та інші органи відповідно до законодавства України.

Стаття 24. Спеціально уповноважені державні органи
лісового господарства

Спеціально уповноваженими державними органами лісового господарства є Міністерство лісового господарства України та його органи на місцях.

Глава 4. Контоль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів

Стаття 25. Завдання контролю за охороною, захистом,
використанням та відтворенням лісів

Контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів полягає в забезпеченні додержання всіма державними і громадськими органами, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами вимог лісового законодавства.

Стаття 26. Державний контроль за охороною, захистом,
використанням та відтворенням лісів

Державний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів здійснюється Кабінетом Міністрів України, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та його органами на місцях, іншими спеціально уповноваженими державними органами, місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого та регіонального самоврядування відповідно до законодавства України.

Порядок здійснення державного контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів визначається цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Стаття 27. Громадський контроль за охороною, захистом,
використанням та відтворенням лісів

Громадський контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища.

Повноваження громадських інспекторів визначаються положенням, що затверджується Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

Стаття 28. Моніторинг лісів

Моніторинг лісів є складовою частиною моніторингу навколишнього природного середовища і здійснюється відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ).

Глава 5. Компетенція державних органів у галузі
управління і контролю за охороною, захистом,
використанням та відтворенням лісів

Стаття 29. Компетенція Кабінету Міністрів України у галузі
управління і контролю за охороною, захистом,
використанням та відтворенням лісів

До відання Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів належить:

1) здійснення державного контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів;

2) визначення порядку діяльності органів державної виконавчої влади щодо організації охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

3) встановлення порядку поділу лісів на групи, віднесення до категорій захисності та виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду;

4) встановлення лімітів спеціального використання лісових ресурсів державного значення;

5) встановлення порядку і нормативів плати за спеціальне використання лісових ресурсів і користування земельними ділянками лісового фонду;

6) затвердження Правил відпуску деревини на пні, рубок лісу, відтворення, охорони і захисту лісів, догляду за лісом, заготівлі технічної та лікарської сировини, інших продуктів лісу, а також користування земельними ділянками лісового фонду;

7) забезпечення розробки комплексних державних та регіональних програм у галузі охорони, захисту і відтворення лісів, підвищення їх продуктивності та раціонального використання;

8) прийняття рішень про обмеження або тимчасове припинення діяльності підприємств, установ і організацій в порядку, передбаченому законодавчими актами, в разі порушення ними лісового законодавства;

9) вирішення інших питань у галузі управління і контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів.

Стаття 30. Компетенція Уряду Республіки Крим у галузі управління і
контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів

До відання Уряду Республіки Крим у галузі управління і контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів належить:

1) віднесення лісів до категорій захисності;

2) розробка і виконання разом з місцевими Радами народних депутатів республіканських програм у галузі охорони і захисту лісів, підвищення їх продуктивності, раціонального використання та відтворення;

3) поділ лісів за розрядами такс у порядку, встановленому законодавством;

4) створення і використання республіканських фондів охорони, захисту лісів та їх відтворення;

5) здійснення державного контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів;

6) обмеження або тимчасове припинення діяльності підприємств, установ і організацій у разі порушення ними лісового законодавства в порядку, передбаченому законодавчими актами;

7) забезпечення заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації лісових пожеж, залучення до їх гасіння населення, протипожежної техніки і транспортних засобів, заборона відвідання лісів населенням і в'їзду до них транспортних засобів у період високої пожежної небезпеки в порядку, передбаченому законодавчими актами;

8) організація благоустрою земельних ділянок лісового фонду і культурно-побутового обслуговування відпочиваючих у лісах зелених зон та інших лісах, що використовуються для цих цілей, а також заборона в разі потреби використання окремих лісових ресурсів;

9) вирішення інших питань у галузі управління і контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів у межах своєї компетенції.

Стаття 31. Компетенція Міністерства охорони
навколишнього природного середовища України у галузі
управління і контролю за охороною, захистом,
використанням та відтворенням лісів

До відання Міністерства охорони навколишнього природного середовища України у галузі управління і контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів належить:

1) здійснення комплексного управління в галузі охорони, захисту, використання лісів та їх відтворення;

2) затвердження нормативів використання лісових ресурсів;

3) погодження проектів лімітів використання лісових ресурсів;

4) погодження порядку і правил щодо охорони, захисту, використання та відтворення лісових ресурсів, що розробляються Міністерством лісового господарства України;

5) погодження проектів актів законодавства щодо порядку і нормативів плати за спеціальне використання лісових ресурсів і користування земельними ділянками лісового фонду;

6) участь у розробці комплексних державних та регіональних програм у галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

7) здійснення державної екологічної експертизи проектів розміщення об'єктів розвитку лісового господарства;

8) здійснення державного контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів;

9) вирішення інших питань у галузі управління і контролю за охороною, захистом, використанням і відтворенням лісів.

Стаття 32. Компетенція Міністерства лісового господарства
України у галузі управління і контролю за охороною,
захистом, використанням та відтворенням лісів

До відання Міністерства лісового господарства України у галузі управління і контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів належить:

1) державне управління і контроль у галузі ведення лісового господарства у всіх лісах, здійснення єдиної технічної політики, впровадження в лісогосподарське виробництво досягнень науки, техніки, технології і передового досвіду;

2) визначення основних положень, організація лісовпорядкування, ведення державного лісового кадастру, обліку лісів;

3) організація ведення лісового господарства, включаючи питання охорони, захисту, раціонального використання лісових ресурсів та відтворення лісів;

4) розробка норм, правил та інших нормативних документів у галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

5) координація роботи науково-дослідних установ у галузі ведення лісового господарства;

6) розробка та організація виконання комплексних державних і регіональних програм у галузі охорони, захисту лісів, підвищення їх продуктивності, раціонального використання та відтворення;

7) здійснення міжнародного співробітництва в галузі лісового господарства;

8) встановлення сезонних строків початку і закінчення заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань;

9) вирішення інших питань у галузі управління і контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів у межах своєї компетенції.

Нормативні акти Міністерства лісового господарства України, видані відповідно до його компетенції, є обов'язковими для інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, а також підприємств, установ, організацій та громадян.

Розділ III
Організація лісового господарства

Глава 6. Основні завдання, вимоги і зміст організації
лісового господарства

Стаття 33. Завдання організації лісового господарства

Організація лісового господарства має своїм завданням забезпечувати правову і технічну регламентацію його раціонального ведення і використання лісових ресурсів залежно від природних та економічних умов, цільового призначення, місцерозташування, породного складу лісів, а також функцій, які вони виконують.

Стаття 34. Основні вимоги щодо організації ведення
лісового господарства

Державні органи та постійні лісокористувачі, які здійснюють планування, організацію, ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів, з урахуванням господарського призначення лісів і природно-кліматичних умов, зобов'язані забезпечувати:

збереження лісів, охорону їх від пожеж, захист від шкідників і хвороб;

посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів з метою охорони здоров'я людей і поліпшення навколишнього природного середовища;

безперервне, невиснажливе і раціональне використання лісів для планомірного задоволення потреб виробництва і населення в деревині та іншій лісовій продукції;

розширене відтворення, поліпшення породного складу і якості лісів, підвищення їх продуктивності;

раціональне використання земельних ділянок лісового фонду;

підвищення ефективності лісогосподарського виробництва на основі єдиної технічної політики, досягнень науки і техніки.

Стаття 35. Зміст організації лісового господарства

Організація лісового господарства передбачає:

ведення державного обліку лісів;

поділ лісів за групами та віднесення до категорій захисності;

виділення господарських частин (експлуатаційні, водоохоронні, захисні тощо), господарств (хвойні, твердолистяні, м'яколистяні тощо), господарських секцій (високопродуктивні, середньопродуктивні, низькопродуктивні, плантаційні тощо);

встановлення віку стиглості лісу, способів рубок і відтворення лісових насаджень, норм використання лісових ресурсів;

визначення системи заходів щодо охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів;

здійснення інших організаційно-технічних заходів згідно з основними вимогами щодо ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів, визначеними законодавством України.

Глава 7. Групи лісів

Стаття 36. Поділ лісів за групами і віднесення до
категорій захисності

Ліси України за екологічним і господарським значенням поділяються на першу і другу групи.

До першої групи належать ліси, що виконують переважно природоохоронні функції.

Залежно від переваг виконуваних ними функцій ліси першої групи належать до таких категорій захисності:

водоохоронні (смуги лісів вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об'єктів, смуги лісів, що захищають нерестовища цінних промислових риб, а також захисні лісові насадження на смугах відводу каналів);

захисні (ліси протиерозійні, приполонинні, захисні смуги лісів вздовж залізниць, автомобільних доріг міжнародного, державного та обласного значення, особливо цінні лісові масиви, державні захисні лісові смуги, байрачні ліси, степові переліски та інші ліси степових, лісостепових, гірських районів, які мають важливе значення для захисту навколишнього природного середовища). До цієї категорії належать також полезахисні лісові смуги, захисні лісові насадження на смугах відводу залізниць, захисні лісові насадження на смугах відводу автомобільних доріг;

санітарно-гігієнічні та оздоровчі (ліси населених пунктів, ліси зелених зон навколо населених пунктів і промислових підприємств, ліси першого і другого поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання та ліси зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій).

До першої групи належать також ліси на територіях природно-заповідного фонду (заповідники, національні природні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища, регіональні ландшафтні парки, ліси, що мають наукове або історичне значення (включаючи генетичні резервати), лісоплодові насадження і субальпійські деревні та чагарникові угруповання.

До другої групи належать ліси, що поряд з екологічним мають експлуатаційне значення і для збереження захисних функцій, безперервності та невиснажливості використання яких встановлюється режим обмеженого лісокористування.

Стаття 37. Визначення меж земельних ділянок лісового фонду,
встановлення порядку ведення господарства залежно
від груп лісів і категорій захисності

Під час поділу лісів на групи та віднесення до категорій захисності визначаються межі земель, зайнятих лісами кожної групи та категорії захисності.

Порядок ведення господарства залежно від груп лісів і категорій захисності, використання лісових ресурсів і користування земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 38. Виділення особливо захисних земельних
ділянок лісового фонду

У лісах першої та другої груп можуть бути виділені особливо захисні земельні ділянки лісового фонду з режимом обмеженого лісокористування.

Стаття 39. Умови поділу лісів на групи та віднесення
до категорій захисності, а також виділення особливо
захисних земельних ділянок лісового фонду

Поділ лісів на групи та віднесення до категорій захисності, переведення лісів з однієї групи до іншої, а також виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду провадиться виходячи з народногосподарського призначення лісів, їх місцерозташування та виконуваних ними функцій.

Переведення лісів з однієї групи до іншої та віднесення їх до категорій захисності у зв'язку з будівництвом великих господарських об'єктів здійснюється до початку цього будівництва.

Стаття 40. Органи, які здійснюють поділ лісів на групи,
віднесення до категорій захисності та виділення
особливо захисних земельних ділянок лісового фонду

Поділ лісів на групи, переведення їх з однієї групи до іншої, а також віднесення до категорій захисності провадиться Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Крим за поданням державних органів лісового господарства України і Республіки Крим, погодженим з державними органами охорони природи.

Віднесення лісів до державних захисних лісових смуг, захисних смуг лісів вздовж залізниць, автомобільних доріг міжнародного, державного та обласного значення, степових перелісків, байрачних лісів, лісів населених пунктів, якщо таке віднесення не пов'язане з переведенням лісів з однієї групи до іншої, провадиться обласними Радами народних депутатів.

Виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду провадиться Урядом Республіки Крим та обласними Радами народних депутатів.

Порядок поділу лісів на групи, віднесення їх до категорій захисності та виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 41. Встановлення віку стиглості деревостанів

Вік стиглості деревостанів визначається під час проведення лісовпорядкування або спеціальних наукових досліджень виходячи з основного цільового призначення лісів, функцій, які вони виконують, продуктивності, біологічних особливостей деревних порід, а також способів відновлення лісу і затверджується Міністерством лісового господарства України за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

Глава 8. Переведення лісових земель до нелісових

Стаття 42. Переведення лісових земель до нелісових для
використання у цілях, не пов'язаних з веденням
лісового господарства, використанням лісових
ресурсів і користуванням земельними ділянками
лісового фонду для потреб мисливського
господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних,
спортивних і туристичних цілей та проведення
науково-дослідних робіт

Переведення лісових земель до нелісових для використання у цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, використанням лісових ресурсів і користуванням земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт, провадиться за рішенням органів, які надають ці землі у користування відповідно до земельного законодавства.

Переведення лісових земель до інших категорій провадиться за згодою відповідних державних органів лісового господарства Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Стаття 43. Переведення лісових земель до нелісових для
використання у цілях, пов'язаних із веденням
лісового господарства, використанням лісових
ресурсів і користуванням земельними ділянками
лісового фонду для потреб мисливського
господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних,
спортивних і туристичних цілей та проведення
науково-дослідних робіт

Переведення лісових земель до нелісових у цілях, пов'язаних з веденням лісового господарства, спеціальним використанням лісових ресурсів і користуванням земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт, здійснюється з дозволу відповідних державних органів лісового господарства Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя за погодженням з відповідними державними органами охорони навколишнього природного середовища.

Стаття 44. Вирішення питань про збереження або вирубування
дерев і чагарників в разі переведення земельних
ділянок з лісового фонду до інших категорій
земель та передачі їх у власність або надання у
користування для потреб, не пов'язаних з веденням
лісового господарства

У разі переведення земельних ділянок з лісового фонду до інших категорій земель та передачі їх у власність або надання у користування для потреб, не пов'язаних з веденням лісового господарства, органи, що приймають таке рішення, одночасно вирішують питання про збереження або вирубування дерев і чагарників і про порядок використання одержаної при цьому деревини.

Підприємства, установи, організації і громадяни, яким передаються у власність або надаються у користування земельні ділянки без права вирубування дерев і чагарників, зобов'язані забезпечити їх збереження і догляд за ними.

Якщо в подальшому виникне потреба у вирубуванні дерев і чагарників на зазначених ділянках, питання про рубку і порядок використання заготовленої при цьому деревини вирішується органом, який прийняв рішення про передачу у власність або надання у користування земельної ділянки.

Рішення про вирубування дерев і чагарників приймається за попереднім погодженням з відповідними державними органами охорони навколишнього природного середовища.

Глава 9. Розміщення,проектування, будівництво і введення в дію підприємств,
споруд та інших об'єктів, що впливають на стан відтворення лісів

Стаття 45. Розміщення, проектування, будівництво
і введення в дію підприємств, споруд та
інших об'єктів, що шкідливо впливають на
стан і відтворення лісів

Під час розміщення, проектування, будівництва і введення в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, а також удосконалення існуючих і впровадження нових технологічних процесів та устаткування, що шкідливо впливають на стан і відтворення лісів, передбачаються і здійснюються заходи щодо усунення негативної дії шкідливих факторів, зокрема викидів і скидів забруднюючих речовин, відходів виробництва, підтоплення, осушення та інших видів негативного впливу на ліси.

Забороняється введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, транспортних шляхів, комунальних та інших об'єктів, не забезпечених пристроями, що запобігають шкідливому впливу на стан і відтворення лісів.

Стаття 46. Визначення місць і погодження проектів
будівництва підприємств, споруд та інших об'єктів,
що шкідливо впливають на стан і відтворення лісів

Визначення місць будівництва підприємств, споруд та інших об'єктів, що шкідливо впливають на стан і відтворення лісів, провадиться за погодженням з місцевими Радами народних депутатів, державними органами лісового господарства, охорони навколишнього природного середовища та іншими органами відповідно до законодавства України.

Проекти будівництва зазначених підприємств, споруд та інших об'єктів підлягають екологічній експертизі у випадках і порядку, що встановлюються законодавством України.

Стаття 47. Використання земельних ділянок лісового фонду
для видобування корисних копалин, прокладання
кабелю, трубопроводів та інших комунікацій,
здійснення бурових, підривних та інших робіт,
не пов'язаних з веденням лісового господарства

Використання земельних ділянок лісового фонду для видобування корисних копалин, прокладання кабелю, трубопроводів та інших комунікацій, здійснення бурових, підривних та інших робіт, не пов'язаних з веденням лісового господарства, використанням лісових ресурсів і користуванням земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт, провадиться після надання цих ділянок для зазначених цілей в порядку, встановленому земельним законодавством України.

Зазначені роботи повинні вестися способами і методами, що не призводять до погіршення протипожежного і санітарного стану лісів та умов їх відтворення.

Розділ IV
Використання лісових ресурсів і користування
земельними ділянками лісового фонду

Глава 10. Використання лісових ресурсів

Стаття 48. Порядок використання лісових ресурсів

Використання лісових ресурсів здійснюється в порядку загального і спеціального використання.

Стаття 49. Право загального використання лісових ресурсів

У порядку загального використання лісових ресурсів громадяни мають право вільно перебувати в лісах, безкоштовно збирати для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, інші плоди, гриби, крім випадків, передбачених законодавчими актами.

Громадяни зобов'язані виконувати вимоги пожежної безпеки у лісах, користуватися лісовими ресурсами, зазначеними у частині першій цієї статті, у строки, встановлені державними лісогосподарськими органами, і способами, що не завдають шкоди відтворенню цих ресурсів.

Стаття 50. Право спеціального використання лісових ресурсів

Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для цього у користування.

Земельна ділянка лісового фонду може надаватися одному або кільком тимчасовим лісокористувачам для спеціального використання різних видів лісових ресурсів.

За умови додержання вимог законодавства України лісокористувачі мають право здійснювати такі види спеціального використання лісових ресурсів:

заготівля деревини під час рубок головного користування; заготівля живиці; заготівля другорядних лісових матеріалів (пень, луб, кора, деревна зелень тощо); побічні лісові користування. Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів.

Стаття 51. Дозвіл на спеціальне використання лісових
ресурсів

Спеціальне використання лісових ресурсів на наданій земельній ділянці лісового фонду провадиться за спеціальним дозволом - відповідно за лісорубним квитком (ордером) або лісовим квитком.

На відведених земельних ділянках лісового фонду можуть використовуватися лише ті лісові ресурси, на які видано спеціальний дозвіл.

Постійні лісокористувачі в разі спеціального використання ними лісових ресурсів і проведення рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, зобов'язані оформляти на це дозвіл у встановленому порядку.

Форми лісорубного квитка (ордера) та лісового квитка і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 52. Заготівля деревини

Заготівля деревини у порядку спеціального використання здійснюється під час рубок головного користування, що проводяться в стиглих деревостанах. У виняткових випадках ці рубки можуть проводитися у пристигаючих деревостанах у лісах другої групи в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Деревина заготовляється також під час рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства (рубки догляду за лісом, санітарні рубки, рубки, пов'язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів, прокладанням просік, створенням протипожежних розривів тощо, лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості), і під час проведення інших рубок (розчищення земельних ділянок лісового фонду, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).

Стаття 53. Види і способи рубок

У лісах другої групи проводяться всі види рубок способами, що спрямовані на поліпшення породного складу і продуктивності лісів, відновлення господарсько-цінних деревних порід, збереження екологічних властивостей лісів і на ефективне використання їх деревних ресурсів.

У лісах першої групи, за винятком лісів, зазначених у частинах третій і четвертій цієї статті, проводяться всі види рубок способами, що спрямовані на поліпшення лісового середовища, породного складу і якості лісів, на своєчасне й раціональне використання стиглої деревини та посилення захисних, водоохоронних й інших корисних властивостей лісів.

У лісах першого і другого поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання та у лісах першої та другої зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій, лісах, що мають наукове або історичне значення (включаючи генетичні резервати), лісах населених пунктів, лісопаркових частинах зелених зон, лісоплодових насадженнях, державних лісових смугах, протиерозійних і приполонинних лісах, особливо цінних лісових масивах і субальпійських деревно-чагарникових угрупованнях, а також полезахисних лісових смугах, захисних лісових насадженнях на смугах відводу залізниць, захисних лісових насадженнях на смугах відводу автомобільних шляхів, захисних лісових насадженнях на смугах відводу каналів допускаються тільки рубки догляду, санітарні рубки, рубки, пов'язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів, прокладанням просік, створенням протипожежних розривів, лісовідновні рубки - в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші природні властивості, а також інші рубки (розчищення земельних ділянок лісового фонду, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом у встановленому порядку гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).

У лісах заповідників, заповідних і рекреаційних зон національних природних і регіональних ландшафтних парків, пам'яток природи, заповідних урочищ у виняткових випадках можуть проводитись санітарні рубки, рубки, пов'язані з реконструкцією малоцінних деревостанів та влаштуванням протипожежних розривів, лише на підставі наукового обгрунтування і за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

У смугах лісів, що захищають нерестовища цінних промислових риб, лісах зон традиційної господарської діяльності і господарських зон національних природних парків, у лісах регіональних ландшафтних парків, а також у гірських лісах рубки проводяться способами, що спрямовані на збереження захисних, протиерозійних, водорегулюючих та інших корисних властивостей лісів.

В особливо захисних ділянках лісу може бути повністю або частково заборонено застосування окремих видів і способів рубок.

Правила рубок лісу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 54. Порядок заготівлі деревини

Порядок заготівлі деревини встановлюється Правилами відпуску деревини на пні в лісах України, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 55. Особи, які здійснюють заготівлю деревини

Заготівля деревини під час проведення рубок головного користування, а також рубок, пов'язаних із веденням лісового господарства, провадиться постійними лісокористувачами, а також тимчасовими лісокористувачами, яким у встановленому порядку надано право використання заготовленої при цьому деревини.

Заготівля деревини під час проведення інших рубок на земельних ділянках лісового фонду, наданих для будівельних та інших робіт, провадиться тими юридичними і фізичними особами, яким відведено земельні ділянки лісового фонду для цих цілей, якщо в рішенні про надання ділянки не передбачено інше.

Стаття 56. Визначення розміру заготівлі деревини в
порядку рубок головного користування

Планування і проведення заготівлі деревини в порядку рубок головного користування здійснюється в межах розрахункової лісосіки. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування в розмірах, що перевищують розрахункову лісосіку, забороняється.

Стаття 57. Розрахункова лісосіка і порядок її
затвердження

Розрахункова лісосіка - це щорічна норма заготівлі деревини в порядку рубок головного користування, що обчислюється під час лісовпорядкування і затверджується для кожного постійного лісокористувача і окремо за групами порід у межах груп лісів виходячи з принципів безперервності та невиснажливості використання лісових ресурсів.

Розрахункова лісосіка для адміністративно-територіальних одиниць визначається як сума затверджених у встановленому порядку розрахункових лісосік, вказаних у частині першій цієї статті.

Пропозиції та відповідні обгрунтування щодо розрахункової лісосіки готуються лісовпорядним підприємством і за погодженням з постійними лісокористувачами та місцевими Радами народних депутатів, які надали земельні ділянки лісового фонду у користування, подаються Міністерству лісового господарства України.

За поданням Міністерства лісового господарства України розрахункова лісосіка затверджується Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

Стаття 58. Внесення коректив до розрахункової лісосіки

У разі зміни меж земельних ділянок лісового фонду, віку стиглості, груп лісів, категорій захисності та інших змін, що впливають на норму заготівлі деревини від рубок головного користування, до розрахункової лісосіки вносяться корективи. Обчислення і затвердження нової розрахункової лісосіки провадиться відповідно до статті 57 цього Кодексу.

Стаття 59. Лісосічний фонд

Лісосічний фонд - це запаси деревини, призначеної для щорічної заготівлі під час рубок головного користування.

Щорічний розмір лісосічного фонду встановлюється Кабінетом Міністрів України виходячи з розміру розрахункової лісосіки.

Визначення і передача лісосічного фонду провадиться постійними лісокористувачами відповідно до Правил відпуску деревини на пні в лісах України, передусім у стиглих і пристигаючих деревостанах, що потребують рубки за своїм станом (пошкоджені деревостани і деревостани, в яких закінчена підсочка тощо), а також ростуть на землях, які підлягають розчищенню у зв'язку з проведенням лісогосподарських заходів або передачею їх для використання в цілях, не пов'язаних із веденням лісового господарства і використанням лісових ресурсів.

Під час проведення рубок головного користування цінні й рідкісні деревні та чагарникові породи, перелік яких визначається Правилами відпуску деревини на пні в лісах України, підлягають збереженню.

Стаття 60. Визначення розміру заготівлі деревини під час
проведення рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства,
та інших рубок

Розмір заготівлі деревини під час проведення рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, визначається виходячи з потреб охорони, поліпшення породного складу і якості лісів, а розмір заготівлі деревини під час проведення інших рубок - обсягом робіт, передбачених відповідними проектами або заходами.

Стаття 61. Заготівля живиці

Заготівля живиці здійснюється шляхом підсочки стиглих хвойних деревостанів, які після закінчення строків підсочки плануються до рубки, а також пристигаючих деревостанів, які до строку закінчення підсочки підлягатимуть рубці.

До закінчення строків підсочки у хвойних деревостанах, призначених для заготівлі живиці, рубки головного користування забороняються. Вирубування цих деревостанів до їх підсочки, а також дострокове вилучення їх з підсочки може допускатися, як виняток, з дозволу Міністерства лісового господарства України.

Правила заготівлі живиці, а також зони обов'язкової підсочки деревостанів визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 62. Заготівля другорядних лісових матеріалів

Заготівля другорядних лісових матеріалів для промислової переробки, розвитку лісових промислів і задоволення потреб населення повинна здійснюватися без заподіяння шкоди лісу.

Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 63. Визначення способів і встановлення строків
заготівлі другорядних лісових матеріалів

Способи і строки заготівлі другорядних лісових матеріалів визначаються постійними лісокористувачами відповідно до правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 64. Побічні лісові користування

До побічних лісових користувань належать: випасання худоби, розміщення пасік, заготівля сіна, деревних соків, збирання і заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин і технічної сировини, лісової підстилки та очерету.

Здійснення побічних лісових користувань повинно провадитися без заподіяння шкоди лісу.

Порядок та умови здійснення побічних лісових користувань встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 65. Заготівля сіна і випасання худоби

Заготівля сіна і випасання худоби на земельних ділянках лісового фонду забороняються, якщо це може завдати шкоди лісу.

Земельні ділянки лісового фонду для заготівлі сіна і випасання худоби щороку визначаються постійними лісокористувачами на підставі матеріалів лісовпорядкування або спеціального обстеження.

Норми випасання худоби на земельних ділянках лісового фонду встановлюються Міністерством лісового господарства України.

Заготівля сіна і випасання худоби на сільськогосподарських угіддях, що входять до складу земель лісового фонду, не належать до використання лісових ресурсів і проводяться відповідно до агротехнічних умов з урахуванням інтересів лісового господарства.

Стаття 66. Розміщення пасік

Розміщення пасік на земельних ділянках лісового фонду здійснюється без права рубок дерев і чагарників, розчищення та розорювання земельних ділянок лісового фонду і спорудження на них будівель капітального типу. Місця розміщення пасік визначаються з урахуванням умов ведення лісового господарства і спеціального використання лісових ресурсів.

Стаття 67. Заготівля деревних соків

Заготівля деревних соків провадиться в спеціально створених для цієї мети насадженнях, а також деревостанах, що підлягають рубці головного користування, не раніше ніж за 10 років до рубки, а в деревостанах, що підлягають рубкам, пов'язаним з веденням лісового господарства, та іншим рубкам - за один рік до рубки.

Стаття 68. Заготівля (збирання) дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин і технічної сировини

Заготівля (збирання) дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин і технічної сировини провадиться способами і методами, що виключають виснаження наявних ресурсів і заподіяння шкоди лісовому господарству.

Лісокористувачі зобов'язані здійснювати заходи, спрямовані на відновлення лісових ресурсів, зазначених у цій статті.

Стаття 69. Збирання лісової підстилки

Збирання лісової підстилки допускається в окремих випадках у лісах другої групи на земельних ділянках лісового фонду, що визначаються постійними лісокористувачами, не частіше одного разу на п'ять років на одній і тій же ділянці лісу.

Стаття 70. Заготівля очерету

Заготівля очерету провадиться на земельних ділянках лісового фонду з урахуванням збереження сприятливих умов для життя диких тварин та інтересів охорони навколишнього природного середовища.

Глава 11. Користування земельними ділянками лісового
фонду для потреб мисливського господарства,
культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і
туристичних цілей та проведення науково-дослідних
робіт

Стаття 71. Надання права користування земельними ділянками
лісового фонду для потреб мисливського
господарства

Земельні ділянки лісового фонду для потреб мисливського господарства (мисливські угіддя) надаються користувачам відповідно до Закону України "Про тваринний світ" ( 3041-12 ).

Стаття 72. Створення сприятливих умов для життя диких тварин

Використання лісових ресурсів і проведення лісогосподарських заходів повинно здійснюватися з урахуванням збереження сприятливих умов для життя диких тварин.

Тимчасові лісокористувачі за погодженням з постійними лісокористувачами на земельних ділянках лісового фонду, наданих їм для потреб мисливського господарства, можуть створювати кормові і захисні ділянки, здійснювати інші заходи, пов'язані з веденням мисливського господарства.

Стаття 73. Регулювання чисельності диких тварин

Регулювання чисельності диких тварин на земельних ділянках лісового фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про тваринний світ".

Стаття 74. Надання права на тимчасове користування
земельними ділянками лісового фонду для культурно-оздоровчих,
рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та
проведення науково-дослідних робіт

Право на тимчасове користування земельними ділянками лісового фонду для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт надається юридичним і фізичним особам відповідними місцевими Радами народних депутатів за погодженням з постійними лісокористувачами.

Стаття 75. Користування земельними ділянками лісового
фонду в культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних
і туристичних цілях

Користування земельними ділянками лісового фонду в культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілях здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів та з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог.

У лісах, що використовуються для відпочинку, лісокористувачі повинні здійснювати роботи щодо їх благоустрою. Порядок користування земельними ділянками лісового фонду в культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілях встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 76. Користування земельними ділянками лісового фонду
для проведення науково-дослідних робіт

Для проведення науково-дослідних робіт відповідним лісокористувачам можуть виділятися земельні ділянки лісового фонду, на яких може бути обмежено або повністю заборонено спеціальне використання лісових ресурсів, якщо це суперечить цілям науково-дослідних робіт.

Рішення про обмеження чи заборону спеціального використання лісових ресурсів та користування цими ділянками для інших цілей приймаються місцевими Радами народних депутатів, які надають ці ділянки, за погодженням з постійними лісокористувачами.

Відшкодування збитків, пов'язаних з обмеженням чи забороною користування цими ділянками в інших цілях, здійснюється відповідно до законодавства.

Глава 12. Використання лісових ресурсів і користування
земельними ділянками лісового фонду на
природно-заповідних територіях і об'єктах, в
лісах населених пунктів, у прикордонній смузі та
в лісах, що зазнали радіоактивного забруднення

Стаття 77. Використання лісових ресурсів і користування
земельними ділянками лісового фонду на
природно-заповідних територіях і об'єктах

Порядок використання лісових ресурсів і користування земельними ділянками лісового фонду на природно-заповідних територіях визначається відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (2456-12).

Стаття 78. Використання лісових ресурсів і користування
земельними ділянками лісового фонду у лісах населених
пунктів

Ліси у населених пунктах використовуються переважно у культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілях.

Заготівля деревини від рубок головного користування, заготівля живиці, деревних соків, лісової підстилки, а також випасання худоби у лісах населених пунктів забороняються.

Законодавчими актами України у лісах населених пунктів може бути передбачено заборону й інших видів використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, якщо вони несумісні з проведенням культурно-оздоровчих заходів та організацією відпочинку населення.

Стаття 79. Використання лісових ресурсів і користування
земельними ділянками лісового фонду у
прикордонній смузі

Використання лісових ресурсів і користування земельними ділянками лісового фонду у прикордонній смузі провадиться з урахуванням вимог режиму використання цих територій в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Стаття 80. Використання лісових ресурсів і користування
земельними ділянками лісового фонду в лісах,
які зазнали радіоактивного забруднення

Використання лісових ресурсів і користування земельними ділянками лісового фонду в лісах, які зазнали радіоактивного забруднення, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" , цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Розділ V
Відтворення лісів і підвищення їх продуктивності

Глава 13. Відтворення лісів

Стаття 81. Відновлення лісів і лісорозведення

Відновлення лісів і лісорозведення здійснюється постійними лісокористувачами.

На землях, що були вкриті лісовою рослинністю (зруби, згарища і т.ін.), здійснюється відновлення лісів, а на інших, призначених для створення лісів, землях, насамперед непридатних для використання в сільському господарстві (яри, балки, піски тощо), - лісорозведення.

Землі, призначені для лісорозведення, переводяться до складу земель лісового фонду відповідно до земельного законодавства.

Обсяги і способи робіт щодо відновлення лісів та лісорозведення визначаються на підставі матеріалів лісовпорядкування або спеціального обстеження з урахуванням фактичних змін у лісовому фонді і стану земель, що підлягають залісенню.

Відновлення лісів та лісорозведення повинні забезпечувати розширене їх відтворення і підвищення продуктивності з метою поліпшення навколишнього природного середовища та добробуту народу України.

Стаття 82. Способи відновлення лісів і лісорозведення

Роботи, пов'язані з відновленням лісів, провадяться способами, що забезпечують створення в найкоротші строки високопродуктивних лісів з господарсько цінних деревних і чагарникових порід за спеціальними програмами і проектами, що розробляються державними органами лісового господарства.

Лісорозведення проводиться способами, що забезпечують створення лісових насаджень з високими продуктивними і захисними властивостями з метою підвищення лісистості території, запобігання ерозійним процесам, поліпшення навколишнього природного середовища.

Правила відновлення лісів і лісорозведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Глава 14. Підвищення продуктивності та поліпшення якісного
складу лісів

Стаття 83. Заходи щодо забезпечення підвищення
продуктивності лісів

З метою підвищення продуктивності лісів здійснюються:

роботи з селекції, лісового насінництва і сортовипробування найбільш цінних у господарському відношенні деревних порід;

заходи, спрямовані на підвищення родючості грунтів (меліорація земель, запобігання водній і вітровій ерозії грунтів, заболоченості, засоленості та іншим процесам, що погіршують стан грунтів);

своєчасний та ефективний догляд за лісовими культурами;

заходи щодо найбільш повного та ефективного використання земельних ділянок лісового фонду для вирощування лісів, поліпшення їх вікової структури, зменшення площі земель, не вкритих лісовою рослинністю, зайнятих чагарниками, рідколіссям, низькоповнотними і нестійкими деревостанами, охорони лісів від пожеж та самовільних порубів, захисту від шкідників і хвороб.

Стаття 84. Заходи щодо поліпшення якісного складу лісів

З метою поліпшення якісного складу лісів повинні проводитися рубки догляду за лісом, санітарні рубки, рубки, пов'язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів, лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості, інші роботи.

Розділ VI
Охорона і захист лісів, служба лісової охорони

Глава 15. Охорона і захист лісів

Стаття 85. Організація охорони і захисту лісів

Ліси України підлягають охороні і захисту, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на їх збереження від знищення, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб, а також раціональне використання.

Забезпечення охорони та захисту лісів покладається на центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, Верховну Раду Республіки Крим, місцеві Ради народних депутатів та постійних лісокористувачів відповідно до законодавства України.

Місцеві Ради народних депутатів, Уряд Республіки Крим для охорони лісів від пожеж:

щорічно організовують розробку і здійснення лісокористувачами заходів протипожежної профілактики у лісах;

залучають до гасіння лісових пожеж населення, протипожежну техніку і транспортні засоби підприємств, установ та організацій у встановленому законодавчими актами порядку;

забезпечують осіб, залучених до гасіння лісових пожеж, харчуванням та медичним обслуговуванням;

сприяють будівництву об'єктів протипожежного призначення, роботі повітряних суден авіалісоохорони;

організовують через засоби масової інформації пропаганду правил протипожежної безпеки, висвітлення проблем збереження лісів;

забезпечують координацію заходів, спрямованих на охорону лісів від пожеж у межах своєї території.

Стаття 86. Обов'язки підприємств, установ, організацій та
громадян, діяльність яких впливає на стан і
відтворення лісів

Підприємства, установи, організації та громадяни, діяльність яких впливає на стан і відтворення лісів, зобов'язані погоджувати відповідно до законодавства України з державними органами лісового господарства, державними органами охорони навколишнього природного середовища та іншими органами проведення організаційних, санітарних, технологічних та інших заходів щодо охорони і захисту лісів.

організовують через засоби масової інформації пропаганду правил протипожежної безпеки, висвітлення проблем збереження лісів;

Глава 16. Лісова охорона

Стаття 87. Служба лісової охорони

Охорону і захист лісів на території України здійснюють:

лісова охорона спеціально уповноважених державних органів лісового господарства (далі державна лісова охорона);

лісова охорона інших постійних лісокористувачів.

Діяльність державної лісової охорони регулюється її статутом, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 88. Основні права і обов'язки лісової охорони

Службові особи державної лісової охорони, лісової охорони інших постійних лісокористувачів відповідно до законодавства мають право:

давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень лісового законодавства, встановленого порядку використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, інших порушень, що можуть завдати шкоди лісу;

відвідувати безперешкодно підприємства, організації, установи для виконання контрольних функцій щодо забезпечення належної охорони та захисту лісів;

доставляти осіб, що порушують лісове законодавство, в органи внутрішніх справ, місцеві органи влади;

вилучати у осіб, що порушують лісове законодавство, незаконно добуту продукцію лісових користувань, інструменти, обладнання, транспортні та інші засоби, що були знаряддям правопорушення, а також відповідні документи;

зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби та зброю в порядку, передбаченому законодавством.

Службові особи лісової охорони зобов'язані:

запобігати порушенням правил охорони і захисту лісів, установленого порядку використання лісових ресурсів і користування земельними ділянками лісового фонду та іншим діям, що можуть негативно впливати на ліс, і припиняти їх;

здійснювати заходи щодо підвищення протипожежної стійкості насаджень, запобігання виникненню, розповсюдженню лісових пожеж та їх ліквідації, а також щодо захисту лісів від шкідників і хвороб;

сприяти лісокористувачам, яким надані земельні ділянки лісового фонду для потреб мисливського господарства, у здійсненні заходів щодо організації мисливського господарства, охорони і розведення диких звірів і птахів.

Працівники лісової охорони можуть мати й інші права і обов'язки відповідно до законодавства України.

Працівники державної лісової охорони підлягають обов'язковому державному страхуванню. Порядок страхування визначається Кабінетом Міністрів України.

Працівники лісової охорони забезпечуються форменим одягом. Зразок форменого одягу працівників лісової охорони встановлюється Міністерством лісового господарства України.

Працівники державної лісової охорони, члени їх сімей та близькі родичі перебувають під захистом держави, що здійснюється в порядку і випадках, передбачених законом. ( Стаття 88 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1381-XIV від 13.01.2000 )

Розділ VII
Плата за використання лісових ресурсів та користування
земельними ділянками лісового фонду. Економічне
стимулювання охорони, захисту, раціонального
використання та відтворення лісів

Глава 17. Плата за використання лісових ресурсів та
користування земельними ділянками лісового
фонду

Стаття 89. Плата за використання лісових ресурсів та
користування земельними ділянками лісового
фонду

Загальне використання лісових ресурсів є безплатним. Спеціальне використання лісових ресурсів, крім розміщення пасік, та користування земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт є платним. Плата справляється за встановленими таксами або у вигляді орендної плати чи доходу, одержаного від реалізації лісових ресурсів на конкурсних умовах. ( Стаття 89 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1492-III від 22.02.2000 )

Стаття 90. Розмір плати за спеціальне використання
лісових ресурсів та користування земельними
ділянками лісового фонду

Розмір плати за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, передбачене статтею 89, встановлюється виходячи з лімітів їх використання і такс на лісову продукцію та послуги з урахуванням якості і доступності. Такси і порядок справляння таких платежів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У разі застосування конкурсних умов реалізації лісових ресурсів плата за них встановлюється не нижче від діючих такс.

Ради народних депутатів в межах своєї компетенції можуть встановлювати пільги щодо справляння платежів, передбачених цим Кодексом.

Стаття 91. Розподіл платежів за спеціальне використання
лісових ресурсів та користування земельними
ділянками лісового фонду

( Дію частини першої статті 91 зупинено на 2002 рік в частині зарахування 20 відсотків платежів до бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів областей, а також визначення напрямів спрямування цих коштів згідно із Законом N 2905-III від 20.12.2001 ) ( Дію частини першої статті 91 зупинено на 2001 рік згідно із Законом N 2120-III від 07.12.2000 ) Платежі за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення в розмірі 80 відсотків зараховуються до державного бюджету і 20 відсотків - відповідно до бюджету Республіки Крим та бюджетів областей.

Плата за використання лісових ресурсів місцевого значення і користування земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт зараховується відповідно до бюджету Республіки Крим та бюджетів місцевого самоврядування.

( Дію частини третьої статті 91 зупинено на 2002 рік в частині зарахування 20 відсотків платежів до бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів областей, а також визначення напрямів спрямування цих коштів згідно із Законом N 2905-III від 20.12.2001 ) ( Дію частини третьої статті 91 зупинено на 2001 рік згідно із Законом N 2120-III від 07.12.2000 ) Ці платежі спрямовуються на виконання робіт щодо відтворення лісів, проведення лісогосподарських заходів та утримання лісів у належному санітарному стані.

Глава 18. Економічне стимулювання охорони, захисту,
раціонального використання та відтворення
лісів

Стаття 92. Економічне стимулювання охорони, захисту,
раціонального використання та відтворення
лісів

Економічне стимулювання лісокористувачів у додержанні вимог щодо охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів передбачає:

цільове виділення через державні органи лісового господарства коштів для реалізації державних, регіональних і місцевих програм ведення лісового господарства в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

фінансування лісогосподарських заходів за нормативами (цінами), диференційованими залежно від одержаних результатів, а також матеріальне стимулювання лісокористувачів за якісне проведення лісогосподарських робіт;

заохочення осіб, які виявили випадки порушення лісового законодавства і порушників, забезпечили стягнення штрафів і відшкодування матеріальних збитків, заподіяних лісовому господарству;

надання пільг лісокористувачам щодо плати за використання лісових ресурсів у разі впровадження ними технологічних процесів, устаткування, що зменшують негативний вплив на навколишнє природне середовище, а також в разі підвищення ефективності відновлення лісів, поліпшення породного складу і якості лісів, більш повного використання лісових ресурсів.

Економічне стимулювання охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів здійснюється за рахунок державного бюджету або інших джерел.

Порядок економічного стимулювання охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів установлюється законодавством України.

Розділ VIII
Лісовпорядкування, державний облік лісового фонду,
державний лісовий кадастр

Глава 19. Лісовпорядкування

Стаття 93. Лісовпорядкування та його зміст

Лісовпорядкування включає систему державних заходів, спрямованих на забезпечення ефективної охорони і захисту, раціональне використання, підвищення продуктивності лісів та їх відтворення, оцінку лісових ресурсів, а також підвищення культури ведення лісового господарства.

Лісовпорядкування на всій території України проводиться державними лісовпорядними службами за кошти державного бюджету і за єдиною системою в порядку, встановленому Міністерством лісового господарства України за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища.

Під час лісовпорядкування здійснюються:

визначення меж і внутрігосподарська організація території лісового фонду, що перебуває у користуванні постійних лісокористувачів;

виконання топографо-геодезичних робіт і спеціального картографування лісів;

інвентаризація лісового фонду з визначенням породного і вікового складу деревостанів, їх стану, якісних і кількісних характеристик лісових ресурсів;

виявлення деревостанів, що потребують рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, визначення заходів щодо відновлення лісів і лісорозведення, меліорації, охорони та захисту лісів тощо, а також порядку і способів проведення цих робіт;

обгрунтування поділу лісів на групи і віднесення їх до категорій захисності;

обчислення розрахункової лісосіки, обсягів рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, та обсягів використання інших видів лісових ресурсів;

визначення обсягів робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, а також інших лісогосподарських робіт;

лісобіологічні та інші обстеження і дослідження;

авторський нагляд за здійсненням розроблених під час лісовпорядкування заходів, а також інші лісовпорядні дії.

Стаття 94. Матеріали лісовпорядкування

У матеріалах лісовпорядкування дається комплексна оцінка ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів, користування земельними ділянками лісового фонду, розробляються основні положення організації та розвитку лісового господарства.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються державними органами лісового господарства за погодженням з місцевими Радами народних депутатів та органами охорони навколишнього природного середовища. Вони є основою для організації ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів постійними лісокористувачами.

Глава 20. Державний облік лісового фонду,
державний лісовий кадастр

Стаття 95. Завдання державного обліку лісів і державного
лісового кадастру

Державний облік лісів і державний лісовий кадастр ведуться з метою ефективної організації охорони і захисту лісів, раціонального використання лісового фонду, відтворення лісів, здійснення систематичного контролю за якісними і кількісними змінами в лісовому фонді та забезпечення Рад народних депутатів, зацікавлених органів державної виконавчої влади, лісокористувачів відомостями про лісовий фонд.

Державний облік лісів і державний лісовий кадастр містять систему відомостей і документів про правовий режим лісового фонду, розподіл його між користувачами, якісний і кількісний стан лісового фонду, поділ лісів за групами та віднесення до категорій захисності, економічну оцінку та інші дані, необхідні для раціонального ведення лісового господарства і оцінки результатів господарської діяльності в лісовому фонді.

Стаття 96. Порядок ведення державного обліку лісів і
державного лісового кадастру

Державний облік лісів і державний лісовий кадастр ведуться державними органами лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, інвентаризації, обстежень і первинного обліку лісів за єдиною для України системою на кошти державного бюджету.

Порядок ведення державного обліку лісів і державного лісового кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Розділ IX
Спори у галузі охорони, захисту, використання
та відтворення лісів. Відповідальність за
порушення лісового законодавства

Глава 21. Вирішення спорів у галузі охорони, захисту,
використання та відтворення лісів

Стаття 97. Порядок розгляду спорів у галузі охорони,
захисту, використання та відтворення лісів

Спори у галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів розглядаються місцевими Радами народних депутатів, судом, арбітражним судом або третейським судом у порядку, встановленому законодавством.

Позивачі - Міністерство охорони навколишнього природного середовища України і його органи на місцях, державні органи лісового господарства та постійні лісокористувачі звільняються від сплати державного мита у справах про стягнення коштів на покриття шкоди, заподіяної державі порушенням лісового законодавства.

Спори у галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів розглядаються відповідно до законодавства.

Глава 22. Відповідальність за порушення лісового
законодавства

Стаття 98. Відповідальність за порушення лісового
законодавства

Порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у:

незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників;

знищенні або пошкодженні лісу внаслідок підпалу або недбалого поводження з вогнем;

порушенні вимог пожежної безпеки в лісах;

знищенні або пошкодженні лісу внаслідок його забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими і побутовими відходами, стічними водами, іншими шкідливими речовинами, підтопленні, осушенні та інших видах шкідливого впливу;

порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

знищенні або пошкодженні лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу;

порушенні правил зберігання, транспортування та застосування засобів захисту лісу, стимуляторів росту, мінеральних добрив та інших препаратів;

засміченні лісів побутовими відходами і покидьками;

розкорчовуванні земельних ділянок лісового фонду і використанні їх для спорудження будівель, переробки деревини, влаштування складів тощо без належного дозволу;

самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на земельних ділянках лісового фонду;

порушенні правил заготівлі (збирання) лісової підстилки, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо;

заготівлі лісових ресурсів засобами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів;

порушенні порядку використання лісосічного фонду, заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів;

невнесенні плати за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду у встановлені строки;

знищенні та пошкодженні відмежувальних знаків у лісах;

введенні в дію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає негативному впливу на стан і відтворення лісів;

порушенні строків повернення земельних ділянок лісового фонду, що перебувають у тимчасовому користуванні, або невиконанні обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

пошкодженні сіножатей, пасовищ і ріллі на земельних ділянках лісового фонду;

знищенні або пошкодженні лісоосушувальних канав, дренажних систем і доріг на земельних ділянках лісового фонду, а також полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень на смугах відводу автомобільних доріг, захисних лісових насаджень на смугах відводу залізниць, захисних лісових насаджень на смугах відводу каналів.

Законодавчими актами України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового законодавства.

Стаття 99. Повернення самовільно зайнятих земельних
ділянок лісового фонду

Самовільно зайняті земельні ділянки лісового фонду повертаються за їх належністю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок лісового фонду у придатний для ведення лісового господарства стан, включаючи знесення будівель і споруд, провадиться підприємствами, установами, організаціями і громадянами, які самовільно зайняли ці ділянки, або за їх рахунок.

Стаття 100. Відшкодування шкоди, заподіяної лісу
внаслідок порушення лісового законодавства

Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Стаття 101. Вилучення незаконно добутої деревини та
інших лісових ресурсів

Незаконно добута деревина та інші лісові ресурси підлягають вилученню. У разі неможливості вилучення незаконно добутої деревини та інших лісових ресурсів стягується їх вартість.

Стаття 102. Припинення робіт, небезпечних для
природного стану лісів і їх відтворення

Місцеві Ради народних депутатів, державні органи охорони навколишнього природного середовища, лісового господарства та інші уповноважені державні органи України в межах своєї компетенції в порядку, визначеному законодавчими актами, припиняють роботи, що здійснюються підприємствами, установами, організаціями і громадянами, якщо під час їх проведення не виконуються встановлені технологічні, санітарні та інші спеціальні вимоги щодо безпеки природного стану лісів та їх відтворення.

Розділ X
Міжнародні відносини

Глава 23. Міжнародні договори

Стаття 103. Застосування вимог міжнародних договорів

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в лісовому законодавстві України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Президент України Л.КРАВЧУК

м.Київ, 21 січня 1994 року
N 3852-XII