НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ЛИСТ
від 08.09.98 р. N 13-135/1537-6338
м.Київ

Роз'яснення до розділу і додатка n 83 до Інструкції
Національного банку України n 1 "З організації емісійно-касової
роботи в установах банків України"

Агентська угода юридичних осіб з уповноваженими банками на здійснення операцій купівлі-продажу готівкової іноземної валюти для фізичних осіб за своєю правовою суттю є договором доручення. Згідно з статтею 386 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується виконати від імені і за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Оскільки агент має здійснювати купівлю-продаж готівкової іноземної валюти від імені та за рахунок уповноваженого банку, то ці операції належать до складу операцій банку, а не агента.

Використання агентами уповноважених банків власних готівкових коштів при здійсненні вищезазначених операцій є неправомірним, оскільки агенти не мають на це відповідної ліцензії. Такі ліцензії згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" надаються тільки уповноваженим банкам і уповноваженим кредитно-фінансовим установам.

Що стосується прибутку агента, то він його має отримувати не від здійснення операцій купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, а в якості винагороди за надання агентських послуг уповноваженим банкам.

Крім цього, у зв'язку з численними запитами уповноважених банків роз'яснюємо, що при видачі уповноваженим банком готівкової іноземної валюти і готівкової національної валюти України пунктам обміну, які знаходяться за межами банку, здійснюються такі бухгалтерські проводки:

1) ДТ 1007 надання коштів

КТ 1001 з каси банку

2) ДТ 1003 отримання коштів

КТ 1007 обмінним пунктом.

Перший заступник Голови Правління В.С.Стельмах.