ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЗАКОН
Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування
Із змінами і доповненнями, внесеними законами України
від 3 грудня 1997 року N 680/97-ВР,
від 15 січня 1998 року N 25/98-ВР,
від 24 липня 1998 року N 64-XIV,
від 22 жовтня 1998 року N 208-XIV,
від 17 грудня 1998 року N 320-XIV.
Дію Закону зупинено для сільськогосподарських товаровиробників учасників експерименту по запровадженню єдиного податку на території Глобинського району Полтавської області, Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області згідно із Законом N25/98-ВР від 15.01.98 р.
Дію Закону зупинено для сільськогосподарських товаровиробників платників фіксованого сільськогосподарського податку з питань оподаткування, за винятком п.4 статті 1,п.3 статті 2,частини першої статті 3, п.4 статті 4, статті 5 у частині,що стосується платників збору,визначених у пункті 4 ст.1 Закону N 320-XIV згідно з Законом N 320-XIV від 17.12.98.
Цей Закон визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Стаття 1.
Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є:
1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;
2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади;
3) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу;
4) фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо;
5) юридичні та фізичні особи, що здійснюють операції з купівлі-продажу валют;
6) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння;
7) юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Стаття 2.
Об'єктом оподаткування є:
1) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, - фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі у натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (крім виплат, передбачених Переліком видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, що затверджується Кабінетом Міністрів України), а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру;
2) для платників збору, визначених пунктом 3 статті 1, та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, визначених пунктом 1 статті 1 цього Закону, - сума оподатковуваного доходу (прибутку), обчислена в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України;
3) для платників зборів, визначених пунктом 4 статті 1 цього Закону, сукупний оподатковуваний дохід, обчислений відповідно до законодавства України;
4) для платників збору, визначених пунктом 5 статті 1 цього Закону, сума операції з купівлі-продажу валют;
5) для платників збору, визначених пунктом 6 статті 1 цього Закону, вартість реалізованих ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння;
6) для платників збору, визначених пунктом 7 статті 1 цього Закону, вартість легкового автомобіля.
Стаття 3.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.
Платники, визначені пунктами 1, 2 і 3 статті 1 цього Закону, зобов'язані зареєструватися в органах Пенсійного фонду України. Комерційні банки при відкритті відповідних банківських рахунків зобов'язані вимагати інформацію від таких платників щодо зазначеної реєстрації.
Платники збору, визначені пунктами 5,6 і 7 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунок Кримського республіканського, обласних, Київського і Севастопольського міських управлінь Пенсійного фонду України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ці кошти використовуються виключно для рівномірного погашення заборгованості районів і міст з виплати пенсій.
Пенсійний фонд України не включається до Державного бюджету України.
Забороняється використання коштів Пенсійного фонду України не за цільовим призначенням, у тому числі на кредитні, депозитні операції, надання позик тощо. Тимчасово вільні кошти у разі відсутності заборгованості по виплатах пенсій можуть бути використані Пенсійним фондом України виключно на придбання державних цінних паперів.
Фінансування витрат на утримання органів Пенсійного фонду України та його апарату провадиться у межах кошторису, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Стаття 4.
На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах:
1) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, - 32 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 1 статті 2 цього Закону.
Для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів та за ставкою 32 відсотки від об'єкта оподаткування для інших працівників такого підприємства.
Для підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків від загальної кількості працюючих, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування для всіх працівників цих підприємств;
2) для платників збору, визначених пунктом 3 статті 1 та фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності, визначених пунктом 1 статті 1 цього Закону, - 32 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 2 статті 2 цього Закону;
3) для платників збору, визначених пунктами 1,2 та 3 статті 1 цього Закону, - 32 відсотки від суми винагород, які виплачують фізичним особам за договорами цивільноправового характеру;
4) для платників збору, визначених пунктом 4 статті 1 цього Закону:
1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цього Закону, якщо сукупний оподатковуваний дохід не перевищує 150 гривень;
2 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цього Закону, якщо сукупний оподатковуваний дохід перевищує 150 гривень;
5) для платників збору, визначених пунктом 5 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 4 статті 2 цього Закону;
6) для платників збору, визначених пунктом 6 статті 1 цього Закону, - 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 5 статті 2 цього Закону;
7) для платників збору, визначених пунктом 7 статті 1 цього Закону, - 3 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 6 статті 2 цього Закону.
Стаття 5.
Збір на державне обов'язкове пенсійне страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці.
У разі недостатності у платників збору коштів на оплату праці і сплату збору в повному обсязі видача коштів на оплату праці і сплата збору здійснюється у пропорційних розмірах.
Суми збору, донараховані під час перевірок органами державної податкової служби та органами державної контрольно-ревізійної служби, і фінансових санкцій перераховують до Пенсійного фонду України у повному обсязі без спрямування їх на розвиток матеріально-технічної бази цих органів.
Стаття 6.
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України:
протягом місяця після дня опублікування Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають з цього Закону;
протягом двох тижнів після дня опублікування Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" прийняти рішення, спрямовані на виконання цього Закону, та привести нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом.
Президент України Л.КУЧМА
м.Київ, 26 червня 1997 року
N 400/97-ВР