Документ втратив чиннiсть!

ГОЛОВНА ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ

ІНСТРУКЦІЯ
від 10 лютого 1993 р. N 3
м.Київ

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
31 березня 1993 р. за N 18

( Інструкція втратила чинність на підставі Наказу
Державної податкової адміністрації України
N 596 від 16.09.20
08 )

(Інструкція втратила чинність згідно з наказом ДПАУ
N 495 від 16.09.
99 )

Інструкція
про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість

(із змінами від
5 серпня 1993 р.,
6 жовтня 1993 р.,
29 грудня 1993 р.,
31 травня, 30 червня та 12 серпня 1994 р.)

I. Загальні положення

1. Податок на добавлену вартість (ПДВ) є частиною новоствореної вартості і сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг.

2. Відповідно до Декретів Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 14 - 92 "Про оподаткуванню бартерних (товарообмінних) операцій в галузі зовнішньоекономічної діяльності" та Постанови Верховної Ради України від 16 вересня 1992 р. N 2603 XII "Про розмір податку на добавлену вартість на окремі м'ясні вироби" ця Інструкція визначає порядок обчислення і сплати до бюджету податку на добавлену вартість всіма платниками по товарах відвантажених, роботах виконаних, послугах наданих, починаючи з 6 січня 1993 року.

II. Платники податку

3. Платниками податку на добавлену вартість є:

а) підприємства, організації (в т.ч. будь-які неприбуткові), філіали, відділення і відокремлені підрозділи підприємства (організації) та інші юридичні особи, в яких обсяг реалізації їх товарів (робіт, послуг) перевищує 500,0 тис. крб. на рік, а також які знаходяться на території України і мають розрахункові рахунки в установах банків, самостійно реалізують товари, виконують роботу та надають послуги;

б) міжнародні об'єднання, включаючи міжнародні неурядові організації, іноземні юридичні особи і громадяни, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність на території України. У разі, якщо зазначені суб'єкти підприємницької діяльності не мають розрахункових рахунків в установах банків України і не мають постійних представництв в Україні, податок на добавлену вартість сплачується покупцями товарів, замовниками робіт (послуг) *) ;

в) громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, якщо обсяг реалізації їх товарів (робіт, послуг) перевищує 500,0 тис. крб. на рік.

III. Об'єкт оподаткування

4. Об'єктами оподаткування є обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), крім їх реалізації за іноземну валюту.

5. Об'єктом оподаткування товарів є обороти по відвантаженню товарів як власного виробництва, так і придбаних.

З метою оподаткування товаром вважаються також теплоенергія, газ, вода, нерухоме майно.

6. Об'єктом оподаткування робіт є обсяги виконаних будівельно-монтажних, ремонтних, науково-дослідних, дослідно-конструкторських, технологічних, проектно-пошукових, геологорозвідувальних та інших робіт (включаючи роботи, виконані господарським способом).

/ Див. зміни від 6 жовтня 1993 р.та 12 серпня 1994 р. /

7. Об'єктом оподаткування послуг є надання (проведення):

а) послуг транспорту, включаючи транспортування (передачу) газу, нафти, нафтопродуктів, теплової енергії, води, послуг по навантаженню, розвантаженню, перевантаженню товарів, зберіганню та інших пов'язаних з ними операціях;

б) послуг по здаванню в оренду рухомого і нерухомого майна, в тому числі землі;

в) послуг зв'язку, побутових послуг, включаючи послуги, що надаються за договірними формами організації праці;

г) культурно-освітніх, розважальних, оздоровчих, туристично-екскурсійних послуг;

д) послуг по проведенню спортивних заходів;

е) послуг позавідомчої охорони;

є) послуг по підготовці і підвищенню кваліфікації кадрів;

ж) рекламних та інформаційних послуг;

з) послуг по обробці даних та інноваційному забезпеченню;

и) інших послуг.

_______________________________________

*) Підприємства, організації і установи, вказані у підпунктах "а" і "б" пункту 3, надалі іменуються "підприємства".

8. Об'єктами оподаткування вважаються також:

а) обороти реалізації товарів (робіт, послуг) з частковою оплатою та обороти з передачі товарів (робіт, послуг) без оплати їх вартості всередині підприємства для потреб власного споживання, витрати на які не відносяться на собівартість виробництва (обігу), а також для своїх працівників;

б) обороти з передачі товарів (робіт, послуг) без оплати їх вартості в обмін на інші товари (роботи, послуги);

в) обороти з передачі безплатно або з частковою оплатою товарів (робіт, послуг) іншим підприємствам або громадянам;

г) обороти з реалізації предметів застави, включаючи їх передачу заставодержателю при невиконанні забезпеченого заставою зобов'язання.

9. У торговельних, заготівельних, оптових, постачальницькозбутових, а також інших підприємствах, які надають посередницькі послуги, об'єктом оподаткування є різниця між цінами реалізації товарів (робіт, послуг) і цінами, за якими вони проводять розрахунки з постачальниками, включаючи суму податку на добавлену вартість.

10. Для всіх суб'єктів підприємницької діяльності (включаючи громадян) об'єктом оподаткування імпортних товарів (робіт, послуг), придбаних за іноземну валюту, є різниця між цінами їх реалізації за національну валюту України та їх митною (закупівельною) вартістю, перерахованою за курсом Національного банку України, що діє на день подачі митної декларації (придбання товарів, виконання робіт, надання послуг).

/ Пункт втратив чинність. Див. зміни від 31 травня 1994 р. /

11. У замовників робіт (послуг), що виконуються (надаються) міжнародними об'єднаннями, включаючи міжнародні неурядові організації, іноземними юридичними особами і громадянами, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність на території України і не мають розрахункових рахунків в установах банків України, а також постійних представництв в Україні, об'єктом оподаткування є обсяг виконаних (наданих) ними робіт (послуг) в національній валюті України.

Приклад. Суб'єкт підприємницької діяльності (іноземна фізична або юридична особа), який не має розрахункового рахунку в установах банків України та не має постійного представництва в Україні (надалі підприємство), за договором з підприємством (замовником) України виконав будівельні роботи по спорудженню складського приміщення на суму 25000,0 тис. крб. (платежі за виконані роботи виконавцю здійснені готівкою або за його дорученням іншій юридичній чи фізичній особі тощо). Оподатковуваним оборотом у цьому випадку є обсяг робіт, а сума ПДВ становитиме 4167,5 тис. крб. (25000,0 * 0,1667).

Податок на добавлену вартість у таких випадках сплачується:

а) замовником;

б) за згодою підприємства (виконавця робіт) та відповідною гарантією замовника - підприємством (іноземною юридичною особою), що виконувала роботи, якщо вказане підприємство взято на облік державною податковою інспекцією за місцем виконання робіт як платник податку на добавлену вартість.

У разі несплати до бюджету ПДВ по виконаних роботах іноземною юридичною особою ПДВ сплачується замовником вказаних робіт. У випадках придбання за національну валюту України сировини, матеріалів тощо з податком на добавлену вартість та використання їх для виконання будівельних робіт, ПДВ, сплачений постачальникам сировини і матеріалів, враховується при розрахунках з бюджетом у встановленому цією Інструкцією порядку.

12. У громадян, які займаються підприємницькою діяльністю і в яких протягом року виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) перевищила 500,0 тис. крб., об'єктом оподаткування є різниця між сумою виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) і матеріальними витратами (включаючи податок на добавлену вартість), що фактично використані на виробництво вказаних товарів (робіт, послуг).

13 До об'єкту оподаткування не відносяться:

а) внески, паї та інші цільові фінансові ресурси, проведені за рахунком коштів, залишених у розпорядженні підприємств, що об'єднуються за договорами для фінансування капіталовкладень, спрямованих на збільшення обсягів виробництва, виконання спільних програм та завдань і використані на ці цілі;

б) членські внески та відрахування на утримання негоспрозрахункових (будь-яких неприбуткових) підприємств (трести, об'єднання, концерни, асоціації, спілки тощо);

в) добровільні внески та пожертвування на благодійні цілі некомерційним благодійним організаціям;

г) надходження у державні цільові фонди;

д) державні дотації (доплати), субсидії, компенсації та суми податку на добавлену вартість, які використовуються для регулювання цін на окремі види сільськогосподарської продукції, що реалізується державі;

е) тимчасовий експорт товарів (продукції) для обробки (переробки) за кордоном і наступним поверненням їх у повному обсязі.

IV. Визначення оподатковуваного обороту

14. Оподатковуваний оборот з відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг обчислюється, виходячи з їх вартості за вільними цінами і тарифами, державними фіксованими та регульованими цінами і тарифами, що включають податок на добавлену вартість за встановленою ставкою, згідно з постановою Кабінету міністрів України від 23 грудня 1992 р. N 715 "Про регулювання цін".

15. При реалізації товарів (робіт, послуг) за державними фіксованими та регульованими цінами (тарифами), які включають податок на добавлену вартість, оподатковуваний оборот визначається, виходячи з цих цін (тарифів), за вирахуванням у відповідних випадках фактично наданих торговельних (оптово-збутових) знижок.

16. При визначенні оподатковуваного обороту до нього включаються сума акцизного збору та плата за організацію програм телебачення і радіомовлення у встановлених розмірах, а також суми інших надбавок до цін (тарифів), що передбачені чинним законодавством.

17. Оподатковуваний оборот збільшується на:

а) суми грошових коштів (крім коштів в іноземній валюті), одержаних підприємствами за реалізовані ними товари (роботи, послуги) у вигляді безвідплатної фінансової допомоги, поповнення фондів спеціального призначення, на формування статутного фонду, на збільшення прибутку та інші власні потреби;

б) обороти з реалізації конфіскованого, безхазяйного майна, скарбів і скуплених цінностей;

в) суми (крім сум штрафів), що надходять на підставі рішень судових та інших органів по розгляду спорів, стягнені з осіб, винних в розкраданні, нестачах, псуванні, пошкодженні товарів;

г) суми державних, митних та інших зборів, крім тих, які повністю надходять до бюджету, а також на суми страхових та інших зборів, пов'язаних з поставкою товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

18. До оподатковуваного обороту не включаються:

а) обороти з реалізації (передачі) продукції, напівфабрикатів, робіт та послуг одними структурними одиницями підприємства для промислово-виробничих потреб іншим структурним одиницям цього ж підприємства (внутрішньозаводський оборот). Під структурними одиницями підприємства в даному пункті розуміються структурні одиниці, які не мають розрахункового рахунку в установі банку і перебувають на балансі основного підприємства (або такі, що мають самостійний баланс) та не здійснюють від свого імені виробничу чи іншу комерційну діяльність;

б) продаж, обмін, безплатна передача основних засобів (крім придбаних і введених в експлуатацію з 06.01.93 основних виробничих фондів та взятих на облік нематеріальних активів) та товарів для невиробничих потреб (крім сільськогосподарських підприємств), за винятком їх реалізації за цінами, що перевищують ціну придбання;

в) вартість зворотної (заставної) тари;

г) обороти по наданню гральних послуг казіно, гральних автоматів з грошовим виграшем, виграші по ставках на іподромах тощо.

19. При обміні на території України товарами (роботами, послугами) власного виробництва, при їх передачі безплатно або з частковою оплатою (включаючи натуральну оплату праці) оподатковуваний оборот обчислюється, виходячи з рівня державних фіксованих та регульованих цін (тарифів) або середніх вільних цін і тарифів по підприємству, що включають фактичну собівартість і прибуток на подібні товари (роботи, послуги), що склалися за той місяць, в якому був обмін товарами (роботами, послугами). При відсутності реалізації таких товарів (робіт, послуг) в даному місяці оподатковуваний оборот визначається за середніми вільними (ринковими) цінами по підприємству за попередній звітний період.

20. При обміні покупними товарами, при їх передачі безплатно або з частковою оплатою оподатковуваний оборот визначається, виходячи з їх купівельної ціни.

21. У випадках подальшої реалізації (обміну) покупних сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, устаткування тощо за цінами, які менше цін придбання, від'ємна різниця між сплаченим постачальникам податком на добавлену вартість і одержаним з покупців покривається за рахунок коштів, що залишились у розпорядженні підприємств.

Приклад. Підприємство для виробничих потреб придбало у 1992 році 1 т цементу за 1280 крб., де 280 крб. податок на добавлену вартість. У 1993 році цемент було продано працівнику цього підприємства за 240 крб. (в т.ч. ПДВ - 40 крб.) Різниця між податком на добавлену вартість за ставкою 20 процентів до ціни придбання (1000 крб.) і одержаним податком (40 крб.) в сумі 160 (200 - 40) покривається власними коштами підприємства і платежі до бюджету не зменшує.

22. При продажу за цінами, нижчими цін придбання, обміну, безплатній передачі основних виробничих фондів, придбаних і введених в експлуатацію та взятих на облік нематеріальних активів з 06.01.93, оподатковуваний оборот визначається, виходячи з їх балансової вартості з урахуванням фактичного зносу. Такий же порядок визначення оподатковуваного обороту застосовується і при продажу за цінами, нижчими цін придбання, обміну, безплатній передачі основних засобів (виробничих і невиробничих), придбаних до 06.01.93, та основних виробничих фондів, придбаних і введених в експлуатацію та взятих на облік нематеріальних активів з 06.01.93 сільськогосподарськими підприємствами.

23. При використанні всередині підприємства товарів власного виробництва для потреб, не пов'язаних з виробничою діяльністю, оподатковуваний оборот обчислюється, виходячи з вартості таких або аналогічних товарів, а в разі відсутності такої вартості - із собівартості, визначеної у день здійснення обороту.

24. При виконанні робіт чи наданні послуг для власних потреб, не пов'язаних з виробничою діяльністю, та при натуральній оплаті праці роботами (послугами) власного виробництва, оподатковуваним оборотом є сума витрат на їх виконання.

25. При виготовленні товарів з сировини і матеріалів, що надаються, оподатковуваним оборотом є вартість їх оброблення.

26. При стягненні сум з осіб, винних в крадіжках, нестачах, псуванні та пошкодженні товарів, оподатковуваний оборот визначається, виходячи з вільних цін, які дають в торгівлі на момент визначення сум, що підлягають стягненню, а по товарах, на які встановлено державні фіксовані та регульовані ціни, виходячи з цих цін.

27. У торговельних, заготівельних, оптових, постачальницькозбутових та інших підприємств, що надають торговельно-посередницькі послуги, оподатковуваний оборот визначається як сума валового доходу, одержаного у вигляді різниці між цінами реалізації товарів (робіт, послуг) і цінами, за якими вони проводять розрахунки з постачальниками, включаючи суми ПДВ (надбавок, націнок, знижок, винагород, зборів тощо). Націнки, надбавки, знижки, винагороди, збори застосовуються до вартості товарів з податком на добавлену вартість.

Приклад 1. Підприємство у січні 1993 року придбало з податком на добавлену вартість 50 магнітофонів по 40,0 тис. крб. кожний на загальну суму 2000,0 тис. крб. Потім 25 магнітофонів реалізувало по ціні 60,0 тис. крб. кожний на суму 1500,0 тис. крб. і 25 магнітофонів по ціні 20,0 тис. крб. на суму 500,0 тис. крб. Загальна сума реалізації склала 2000,0 тис. крб. або становила суму закупки.

Оподатковуваний оборот і сума ПДВ визначається:

1. Оподатковуваний оборот (25 * 60,0 тис. крб.) - (25 * 40,0тис. крб.) = 500,0 тис. крб.

2. Сума ПДВ - 83,4 тис. крб. (500,0 тис. крб. * 0,1667).

Приклад 2. Станом на 01.01.93 в універмазі по обліку рахувалось в залишках 100 холодильників, які були придбані за 30. тис. крб. (з ПДВ) кожний. На початку січня 1993 року було одержано від постачальників 2 таких же холодильники вартістю 200,0 тис. крб. (з ПДВ) кожний, після чого холодильники (100 штук), які рахувались у залишку, було доцінено до нової вартості, тобто до 200,0 тис. крб. кожний. Потім всі ці холодильники в кінці січня було реалізовано по 250,0 тис. крб. кожний.

Оподатковуваний оборот і сума ПДВ визначається:

а) різниця в цінах: (100 + 2) * 250,0 - ((100 * 30,0) + (2 *200,0)) = 22100,0 тис. крб.

б) сума ПДВ - 22100,0 * 0,1667 = 3684,0 тис. крб.

28. У підприємств громадського харчування оподатковуваним оборотом є різниця між цінами реалізації покупних товарів і продукції власного виробництва, включаючи продукцію, яка реалізується через роздрібну торговельну мережу, і цінами, за якими вони оплачують товари і сировину, в тому числі імпортні, постачальникам з урахуванням податку. При цьому у калькуляцію продукції власного виробництва товари і сировина включаються за цінами, виплачуваними постачальникам з урахуванням податку на добавлену вартість.

Приклад. Підприємство громадського харчування одержало націнку (30 процентів) за приготування страв в сумі 300 крб. і торговельні знижку та надбавку по продуктах, з яких виготовлено страви, у розмірі 100 карбованців.

Крім того, підприємство одержало торговельну надбавку (25 процентів) за каву, що реалізована через роздрібну торговельну мережу за вільними роздрібними цінами, у сумі 125 карбованців і націнку (20 процентів = 130 карбованців).

Підприємство одержало також торговельну знижку (8,5 процентів) за хліб, який реалізувався через роздрібну торговельну мережу у сумі 40 карбованців.

Оподаткований оборот цього підприємства громадського харчування визначиться в сумі 695 крб. (300 крб. + 100 крб. + 125 крб. + 130 крб. + 40 крб.)

Сума податку від загальної суми доходу становитиме 115 крб. 86 коп. (695 крб.* 16,67). В такому ж порядку визначається оподатковуваний оборот і невідокремленими підрозділами підприємств (не мають розрахункового рахунку і не складають баланс), які виготовляють і реалізують продукцію громадського харчування.

29. У разі реалізації суб'єктами підприємницької діяльності (включаючи громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи) імпортних товарів, придбаних за іноземну валюту, за цінами, що перевищують митну (закупівельну) вартість, при визначенні якої іноземна валюта перераховується за курсом Національного банку України на день подачі митної декларації (придбання товарів, виконання робіт, надання послуг), оподатковуваним оборотом є різниця між цінами реалізації за національну валюту України та їх митною (закупівельною) вартістю.

/ Пункт втратив чинність. Див. зміни від 31 травня 1994 р. /

Приклад 1. Підприємство України через посередника (або без нього) придбало в Австрії чоловіче взуття на суму 1000 американських доларів. За курсом (1 долар = 1000 крб.) Національного банку України митна (закупівельна) вартість становитиме 1000.0 тис. крб. Мито і митні збори становлять - 20,0 тис. крб., комісійна винагорода посереднику - 100,0 тис. крб. Взуття було реалізовано в Україні за 2000,0 тис. крб. У цьому випадку оподатковуваний оборот визначається у сумі 1000,0 тис. крб. (2000,0 1000,0), а сума податку обчислюється у сумі 166,7 тис. крб. (1000,0 * 16,67).

Приклад 2. Підприємство України придбало в Росії ліс на суму 25000,0 тис. російських рублів, митна вартість якого складає 36250,0 тис. крб. (25000,0 * 1,45 (курс)). Мито і митні збори сплачені у сумі 80,0 тис. крб. Потім ліс було реалізовано за національну валюту України на суму 40000,0 тис. крб. У цьому випадку оподатковуваний оборот визначається у сумі 3750.0 тис. крб. (40000,0 - 36250,0), а сума ПДВ - 625,1 тис. крб. (3750,0 * 16,67).

Приклад 3. Підприємство України придбало на території України за іноземну валюту (російські рублі) товари на суму 600,0 тис. рублів і реалізувало їх за 1500.0 тис. українських карбованців. Оподатковуваний оборот і сума ПДВ визначається:

а) закупівельна вартість перерахована за курсом Національного банку України на день придбання товарів - 870,0 тис. українських карбованців (600,0 * 1,45 (курс));

б) оподатковуваний оборот - 630,0 тис. крб. (1500,0 -870,0);

в) сума ПДВ - 105,0 тис. крб. (630,0 * 0,1667).

Приклад 4. Громадянин України (платник ПДВ), який займається підприємницькою діяльністю, придбав у Росії за іноземну валюту запасні частини до легкових автомобілів на суму 900,0 тис. російських рублів і на суму 700,0 тис. російських рублів придбав тканини у підприємствах України. Ці товари потім було реалізовано за національну валюту України на суму 4500,0 тис. крб.

Оподатковуваний оборот і сума ПДВ визначається:

а) митна і закупівельна вартість
придбаних товарів (курс - 1,45) 

- 2320,0 (900,0 + 700,0) *1,45 
б) оподатковуваний оборот  - 2180,0 (4500,0 - 2320,0) 
в) сума ПДВ  - 363,4 (2180,0 * 0,1667) 

30. При бартерному обміні товарами (роботами, послугами) за межі України оподатковуваний оборот визначається з митної (закупівельної) вартості продукції (робіт, послуг), що експортується з цих операцій, перерахованої в українські карбованці за курсом Національного банку України на момент подачі декларації.

/ Пункт втратив чинність. Див. зміни від 31 травня 1994 р. /

У разі, коли митна (контрактна) вартість продукції (робіт, послуг) власного виробництва, перерахована в українські карбованці, є нижчою від їхньої фактичної собівартості, податок на добавлену вартість визначається виходячи з фактичної собівартості продукції (робіт, послуг), що експортується за бартерними (товарообмінними ) операціями.

Приклад 1. Завод холодильників уклав угоди на бартерний обмін з фірмами Франції і Росії на суму відповідно 6000 американських доларів і 5000,0 тис. російських рублів. Відповідно до цих угод завод повинен відвантажити до Франції 20 холодильників і до Росії 40 холодильників і отримати із Франції 100 магнітофонів та з Росії - 2 т бензину. Фактична собівартість виробництва одного холодильника складає 200,0 тис. Українських карбованців.

Оподатковуваний оборот по цих угодах визначається:

а) за угодою з фірмою Росії: митна вартість холодильників, перерахована за курсом Національного банку України, що діє на день подачі митної декларації, становить - 5000 * 1,45 (курс) = 7250 тис. українських карбованців. Фактична собівартість поставлених відповідно до угоди холодильників - 40 * 200 = 8000 тис. карбованців. В цьому випадку оподатковуваним оборотом є фактична собівартість у сумі 8000 тис. крб. ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету - 8000 * 16,67 = 1333,6 тис. українських карбованців.

б) за угодою з фірмою Франції: митна вартість холодильників, перерахована за курсом Національного банку України, що діє на день подання митної декларації, становить - 6000 * 750 (курс) = 4500 тис. українських карбованців. Фактична собівартість поставлених відповідно до угоди холодильників - 20 * 200 = 4000 тис. українських карбованців.

В цьому випадку оподатковуваним оборотом є митна вартість в сумі 4500 тис. українських карбованців. ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, - 4500 * 16,67 = 750,2 тис. українських карбованців.

Довідково.

Сума податку на добавлену вартість за придбані матеріальні ресурси (роботи, послуги), які використані на виробництво холодильників, що експортуються за вказаними бартерними угодами, при розрахунках сум податку, що підлягає сплаті до бюджету, не враховується, а сплачується за рахунок коштів, що залишаються у розпорядженні заводу.

У разі подальшої реалізації придбаних за бартерними угодами товарів (бензин, магнітофони) за цінами, що перевищують митну (закупівельну) вартість, перераховану за курсом Національного банку на день подачі декларації (придбання товарів), податок на добавлену вартість обчислюється з цієї різниці.

Приклад 2. Підприємство для бартерного обміну відповідно до контракту на суму 67000 американських доларів придбало олію за 60,0 млн. крб., де ПДВ складає 10,0 млн. крб. Митна вартість олії становить - 67000 * 750 (курс) = 50250 тис. українських карбованців. ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, складає - 50250 * 16,67 = 8377 тис. українських карбованців. ПДВ, сплачений постачальником олії в сумі 10 млн. крб., з бюджету не відшкодовується і покривається за рахунок власних коштів підприємства.

V. Пільги по податку на добавлену вартість

31. Від податку на добавлену вартість звільняються:

а) експорт товарів (робіт, послуг), включаючи послуги транспортування, навантаження, розвантаження товарів, що експортуються, та транзит іноземних вантажів, включаючи транзитні послуги через теріторію України, за розрахунками у іноземній валюті, крім бартерних (товарообмінних) операцій.

У випадках, коли оплату продукції в іноземній валюті здійснює посередник, що має заборгованість у національній валюті України вантажоодержувачу, покупцю, замовнику тощо, платником податку на добавлену вартість є цей посередник.

Приклад. Підприємство - виготовлювач телефонів, в рахунок укладеної угоди з фірмою "Альфа", відвантажило продукцію на фірму "Бета". При цьому фірма "Альфа" сплатила підприємству за відвантажені телефони 200 американських доларів і мала заборгованість перед фірмою "Бета" у національній валюті України в сумі 1200 тис. крб.

По такій операції платником податку на добавлену вартість є фірма "Альфа", виходячи з оподатковуваного обороту, який визначається у сумі заборгованості у національній валюті, тобто оподаткуванню підлягає 1200 тис. крб., а сума ПДВ - 200 тис. крб. (1200 * 16,67);

б) товари і послуги, передбачені для офіційного використання іноземних дипломатичних і прирівняних до них представництв, а також для особистого використання дипломатичного та адміністративно-технічного персоналу цих представництв, включаючи членів їх сімей, які живуть разом з ними, якщо такі звільнення для України передбачені іноземною державою;

в) вугілля, вугільні брикети, збагачене вугілля-концентрат та промпродукти, які за технологією одержуються після переробки вугілля на вуглезбагачувальних фабриках і реалізуються як вугільна продукція та електроенергія (виробництво і передача);

г) вартість робіт по будівництву, реконструкції та реставрації культових споруд, що проводяться за рахунок пожертвувань;

д) вартість робіт по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконуються за рахунок коштів бюджету (пільга надається при умові документального підтвердження джерела фінансування робіт, яке видається відповідним фінансовим органом);

е) реалізація Національному банку України для Державної скарбниці дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та інших коштовностей;

є) роботи з благоустрою, що виконуються за рахунок бюджету;

- озеленення парків, скверів, бульварів, садів спільного користування й елементів малих архітектурних форм при них, а також зелених насаджень на вулицях і дорогах;

- освітлення зовнішніми електромережами і спорудами вуличного освітлення, включно з лініями електропередач до 1000 Вт, апаратури диспетчерського зв'язку;

- експлуатація міських вулиць та доріг (земляних полотен, проїзних частин, тротуарів, пішохідних і велосипедних доріжок, дощової каналізації, засобів організації дорожнього руху, мостів, естакад, шляхопроводів, транспортних і пішохідних тунелів, водосточних і дренажних насосних станцій, горизонтальних і вертикальних дренажів, протизсувних споруд, підпірних стінок набережних, берегових укріплень, з'їздів, а також інших підпірних стінок), включаючи виконання робіт по утриманню, поточному, середньому і капітальному ремонтах вулично-шляхової мережі і споруд на ній, які виконуються власними силами або підрядним способом за рахунок коштів бюджету;

ж) прання білизни для лікарень, шкільних та дошкільних установ, навчальних закладів та інших бюджетних установ;

з) вартість робіт по будівництву об'єктів соціальної сфери і житла, що здійснюються за рахунок державних капітальних вкладень. Фінансування яких проводиться з державного та місцевого бюджетів;

и) дитяче харчування, що реалізується молочними кухнями;

і) дитячі журнали і газети.

Доходи, одержані від розміщення реклами в указаних журналах і газетах, оподатковуються на загальних підставах;

ї) науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, що проводяться за рахунок державного бюджету.

При цьому від податку на добавлену вартість звільняються науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи і теми, що виконуються за договорами як з міністерствами та концернами, так і з іншими організаціями, яким виділяються кошти на оплату таких робіт із державного бюджету. При виконанні вказаних робіт від сплати податку звільняються не тільки головні організації, але й співвиконавці. В договорах на виконання таких робіт повинно бути вказано про їх фінансування за рахунок коштів бюджету.

Пільга надається при умові забезпечення обов'язкової щорічної державної реєстрації відкритих (несекретних) науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, а також захищених дисертацій та представлення інформаційних карт про виконання етапу або закінчення робіт (постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.92 N 162 "Про державну реєстрацію науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій");

й) послуги у сфері освіти: курси, гуртки, секції, студії та уроки (незалежно від того, хто їх проводить), що оплачуються учнями (батьками або неповнолітніми віком від 15 до 18 років);

/ Див. зміни від 5 серпня 1993 р. /

к) державні, митні та інші збори, які повністю сплачуються до бюджету;

л) операції щодо страхування і перестрахування (крім страхових зборів, пов'язаних з перевезенням товарів, виконанням робіт, наданням послуг), видачі та передачі позик;

м) операції, які стосуються обігу валюти, грошей і банкнотів, що є законними засобами платежу, за винятком тих, які використовуються в нумізматичних цілях, а також цінних паперів (акцій, облігацій, сертифікатів, векселів тощо), а також операції, які здійснюються за грошовими вкладами, розрахунками, поточними та іншими рахунками (визначені у додатку N 4). Реалізація поштових марок, крім колекційних, конвертів і листівок з поштовими марками, державних лотерейних білетів, марок державного мита та інших знаків. Операції по виготовленню і зберіганню грошей, банкнот, цінних паперів, листівок, білетів, марок, знаків оподатковуються ПДВ на загальних підставах. В установах банків оподаткуванню підлягають послуги по інкасації, консультаційні, рекламні послуги та інші комерційні послуги і оренда, в тому числі сейфів (лізінг);

н) театрально-видовищні ( спектаклі, вистави, демонстрація кіновідеофільмів тощо), культурно-освітні заходи (музеї, бібліотеки, лекторії, виставки творів художників, народних умільців тощо) та спортивні послуги;

о) товари спеціального призначення для інвалідів (визначені у додатку N 5);

п) підприємства, а також громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, якщо обсяг реалізації їх товарів (робіт, послуг) не перевищує 500 тис. карбованців на рік.

Приклад. У підприємства (юридичної особи) за 1992 рік обсяг реалізації товарів склав 400.0 тис. крб. Таке підприємство відповідно до цього підпункту, починаючи з 06.01.93, за товари, відвантажені із вказаної дати, ПДВ не сплачує і в розрахункових (відвантажувальних) документах ПДВ не вказує, а ПДВ, сплачений або який підлягає сплаті постачальникам за придбані з 06.01.93 матеріальні ресурси (роботи, послуги), які відносяться на витрати виробництва та податок за придбані і введені в експлуатацію основні виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні активи з бюджету не відшкодовуються. За період з 06.01.93 по 24.04.93 цим підприємством було придбано сировини і матеріалів для виготовлення продукції на суму 600.0 тис. крб., де ПДВ становив 100.0 тис. крб., а обсяг реалізації товарів до 24.04.93 - 450,0 тис. крб. 24.04.93 підприємством було підготовлено до відвантаження товарів на суму 300,0 тис. крб. У цьому випадку реалізація товарів у межах 50,0 тис. крб. не підлягає оподаткуванню ПДВ, а інші товари на суму 250,0 тис. крб. (300,0 - 50,0) оподатковуються на загальних підставах і ПДВ в розрахункових (відвантажувальних) документах на товари вартістю 250,0 тис. крб. виділяється окремим рядком. Податок на добавлену вартість, що сплачено або який підлягає сплаті постачальникам товарів (робіт, послуг), придбаних до 24.04.93 (100,0 тис. крб.), при розрахунках з бюджетом не враховується;

р) путівки на санаторно-курортне лікування;

32. При наявності оборотів з реалізації товарів (робіт, послуг) як звільнених, так і не звільнених від оподаткування, підприємства та організації повинні вести окремий облік зазначених товарів (робіт, послуг).

33. Пільги щодо податку на добавлену вартість, зазначені в цьому розділі Інструкції, є єдиними на теріторії України. Додаткові пільги щодо податку на добавлену вартість за окремими товарами (роботами, послугами) надаються постановами Кабінету Міністрів України.

VI. Ставки, порядок обчислення і
сплати податку

34. Податок на добавлену вартість включається в державні регульовані (фіксовані) і вільні ціни (тарифи) товарів (робіт, послуг), крім варених та ліверних ковбас, зельцю, сосисок, сардельок, а також до надбавок, знижок, націнок, винагород, зборів тощо за ставкою у розмірі 20 процентів до оподатковуваного обороту, який не включає податок на добавлену вартість.

35. Реалізація товарів (робіт, послуг) підприємствами і громадянами проводиться за цінами (тарифами), збільшеними на суму податку на добавлену вартість.

36. Обчислення податку на добавлену вартість проводиться за ставкою 16,67 процента до оподатковуваного обороту.

37. Обчислення податку на добавлену вартість по варених і ліверних ковбасах, зельцю, сосисках і сардельках згідно з Постановою Верховної Ради України від 16 вересня 1992 р. N 2603 - XII "Про розмір податку на добавлену вартість на окремі м'ясні вироби" проводиться ставкою 10 процентів до оподатковуваного обороту.

Приклад. Підприємство - виробник реалізувало у торговельну мережу вино виноградне на суму 1200.0 тис. крб., де:

- собівартість і прибуток   450,0 тис. крб. 
450
- акцизний збір ( ---------------- * 100) * 50
(100 - 50) 


450,0 тис. крб. 
- надбавка на розвиток виноградарства
та інші надбавки, встановлені
відповідно до чинного законодавства 


100,0 тис. крб. 
- податок на добавлену вартість
(450 + 450 + 100) * 20 

200,0 тис. крб. 
- ПДВ у цьому випадку обчислюється:   
(1200 * 16,67) : 100  200,0 тис. крб. 

Приклад 2. Торговельне підприємство потім це вино реалізувало населенню за 1500,0 тис. крб. ПДВ обчислюється:

(1500 - 1200) * 16,67 = 50,0 тис. крб.

38. Сума податку на добавлену вартість, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумою податку, одержаного під покупців за реалізовані товари (роботи, послуги), і сумою податку, що сплачена або підлягає сплаті постачальникам за виконані роботи, послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, вартість яких відноситься на витрати виробництва й обігу відповідно до Основних положень про склад витрат виробництва (обігу) і формування фінансових результатів на підприємствах і в організаціях України, за придбані і введені в експлуатацію основні виробничі фонди (відповідно до класифікації) і взяті на облік нематеріальні активи (вартість майнових та інших прав, "ноу-хау", ліцензій та ін.).

Приклад.

1. Вихідні дані:   
а) собівартість продукції  1200,0 тис. крб. 
в тому числі:   
- матеріальні витрати  300,0 тис. крб. 
- вартість придбаних основних
виробничих фондів 

400,0 тис. крб. 
б) ПДВ по придбаних сировині,
матеріалах, основних виробничих
фондах, введених в експлуатацію
(300 + 400) * 20 



140,0 тис. крб. 
в) прибуток   400,0 тис. крб. 
г) оптова ціна (1200 + 400)   1600,0 тис. крб. 
д) відпускна ціна готової продукції
з ПДВ (1600 * 1,20)  

1920,0 тис. крб. 

2. Обчислення ПДВ

а) (1920 * 16,67) : 100 = 320,0 тис. крб. (ПДВ, одержаний підприємством з покупців за реалізовану продукцію);

б) 320,0 - 140,0 = 180,0 тис. крб. (ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету).

39. У випадках, коли підприємство одночасно з виробничою діяльністю займається і торговельно-підприємницькою діяльністю, обчислення ПДВ проводиться окремо по кожній діяльності (з поданням окремих декларацій, визначених у додатках N 1 і N 2). При цьому проводиться розподіл сум податку по придбаних та введених в експлуатацію основних виробничих фондах і взятих на облік нематеріальних активах, які використовуються одночасно для здійснення вказаних видів діяльності, виходячи з питомої ваги виробничої (торговельно-посередницької) діяльності в загальному обсязі реалізації товарів (робіт, послуг) власного виробництва та сум валового доходу (сум різниці між цінами реалізації товарів та цінами їх придбання) від реалізації покупних товарів за звітний місяць, в якому було введено в експлуатацію основні виробничі фонди (нематеріальні активи) з кінцевим перерахунком за поточний рік (інший звітний період - в разі припинення діяльності підприємства протягом року) та відображенням результатів розподілу у декларації за грудень (інший) місяць поточного року.

Приклад. Універмаг разом з торговельною діяльністю у торговельному залі надає послуги по рекламі спортивного взуття фірми "Спорт".

За січень 1993 р. універмагом було придбано товарів на суму 29200,0 тис. крб. і придбано та введено в експлуатацію торговельне обладнання, яке використовується для надання реклами і основної діяльності вартістю 700,0 тис. крб., по якому сплачено ПДВ в сумі 140,0 тис. крб. Покупні товари були реалізовані у січні за 35700,0 тис. крб. і одержано доходів від рекламних послуг в сумі 900,0 тис. крб.

Розподіл сум ПДВ (140.0 тис. крб.) по придбаному торговельному обладнанню проводиться:

1. Питома вага торговельної діяльності в загальному обсязі:

а) сума валових доходів від реалізації товарів

(35700,0 - 29200,0) = 6500,0 тис. крб.

б) загальний обсяг доходів

(6500,0 + 900,0) = 7400,0 тис. крб.

в) питома вага (6500.0 : 7400,0) = 87,8

2. Сума ПДВ по торговельному обладнанню, яка повинна враховуватись при обчисленні сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету по торговельній діяльності:

(140,0 * 0,678) = 122,9 тис. крб.

За результатами діяльності за рік універмагом проводиться коригування сум ПДВ за видами діяльності в такому порядку.

40. У разі, якщо підприємства одночасно реалізують товари (роботи, послуги), які підлягають і не підлягають оподаткуванню податком на добавлену вартість при обчисленні платежів до бюджету, проводиться розподіл сум податку по придбаних і введених в експлуатацію основних виробничих фондах та взятих на облік нематеріальних активах, які використовуються для виготовлення таких товарів (робіт, послуг), виходячи з питомої ваги оподатковуваних товарів (робіт, послуг) в загальному обсязі реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний місяць, в якому було введено в експлуатацію основні виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні активи з кінцевим перерахунком за поточний рік (інший звітний період - в разі припинення діяльності підприємства протягом року) та відображенням результатів розподілу у декларації за грудень (інший) місяць поточного року.

Приклад.

а) підприємство займається виготовленням товарів для інвалідів, які звільняються від оподаткування, і одночасно виготовляє товари народного споживання, які підлягають оподаткуванню. У січні підприємство придбало верстат для виготовлення вказаних товарів за 1200.0 тис. крб., де 200,0 тис. крб. податок на добавлену вартість. За січень загальний обсяг реалізації товарів (робіт, послуг) в цілому по підприємству становив 11600.0 тис. крб. (ПДВ - 1600,0 тис. крб.), з якого обсяг реалізації оподатковуваних товарів (робіт, послуг) становив 9600,0 тис. крб. (ПДВ - 1600,0 тис. крб.). При визначенні суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за січень, проводиться розподіл сум податку на добавлену вартість за придбаний верстат у такому порядку:

1. Питома вага оподатковуваних оборотів в загальному обсязі реалізації товарів (робіт, послуг):

9600 - 1600 (ПДВ) ________________________ * 100 = 80 11600 - 1600(ПДВ)

2. Сума ПДВ за придбаний верстат, яка враховується при визначені платежів до бюджету за січень:

200 * 80 ________________ = 160.0 тис. крб.

100

3. Сума ПДВ, що покривається власними коштами, які залишаються підприємству:

200 - 160 = 40 тис. крб.

б) в цілому за поточний рік по цьому підприємству загальний обсяг реалізованих товарів (робіт, послуг) склав 224000 тис. крб. (ПДВ - 24000 тис. крб.), з якого обсяг реалізації оподатковуваних товарів (робіт, послуг) становить 144000 тис. крб. (ПДВ - 24000 тис. крб.). Перерахунок проводиться:

1. Питома вага оподатковуваного обороту в загальному обсязі реалізації товарів (робіт, послуг):

144000 - 24000 _________________________ * 100 = 60 224000 - 24000

2. Сума ПДВ за придбаний верстат, яка враховується при визначенні платежів до бюджету за рік:

200 * 60 _______________ = 120 тис. крб.

100

3. Сума ПДВ, що збільшує платежі до бюджету по декларації за грудень:

160 - 120 = 40 тис. крб.

4. Сума ПДВ, що покривається власними коштами підприємства:

200 - 120 = 80 тис. крб.

41. По знову побудованих (створених) підприємствах застосовується порядок розподілу сум податку за придбаними і введеними в експлуатацію основними виробничими фондами та взятих на облік матеріальних активах відповідно до пунктів 39 і 40 цієї Інструкції з кінцевим перерахунком за перший календарний рік з початку діяльності такого підприємства.

Приклад.

а) у жовтні побудовано і введено в експлуатацію видавництво з загальною вартістю 2400 млн. крб. (в т.ч. ПДВ - 400 млн. крб.), з яких вартість основних виробничих фондів складає 1800 млн. крб. (в т. ч. ПДВ - 300 млн. крб.).

У жовтні місяці видавництвом було виготовлено та відправлено покупцям продукції на загальну суму 12000 тис. крб., в т. ч. вартість дитячих журналів (звільнені від ПДВ) становить 300 тис. крб., вартість іншої видавничої продукції (що підлягає оподаткуванню), 11700 тис. крб. (в тому числі ПДВ - 1950 тис. крб.).

Розподіл сум податку за основними виробничими фондами проводиться:

1. Питома вага оподатковуваних оборотів в загальному обсязі реалізації товарів (робіт, послуг):

11700 - 1950 _________________ * 100 = 97 12000 - 1950

2. Сума ПДВ за введені в експлуатацію основні виробничі фонди, яка враховується при визначенні платежів до бюджету за жовтень:

300 * 97 _____________ = 291 млн. крб.

100

3. Сума ПДВ, що покривається власними коштами підприємства:

300 - 291 = 9 млн. крб.

б) у видавництва за період з жовтня поточного року по вересень (включно) наступного року питома вага виготовленої і відправленої продукції, яка підлягає оподаткуванню в загальному обсязі реалізації, становить 80 процентів.

Перерахунок сум ПДВ проводиться:

1. Сума ПДВ по основних виробничих фондах, що враховується при кінцевому перерахунку за календарний рік:

300 * 80 ______________ = 240 млн. крб.

100

2. Сума ПДВ по введених в експлуатацію основних виробничих фондах, що збільшує платежі по декларації за вересень наступного року:

291 - 240 = 51 млн. крб.

3. Сума ПДВ, що покривається власними коштами підприємства:

300 - 240 = 60 млн. крб.

42. Податок на сировину, матеріали, паливо, комплектуючі та інші вироби, що придбаються та використовуються для потреб основної діяльності (крім імпортних товарів (робіт, послуг), придбаних за іноземну валюту, до витрат і обігу виробництва не відноситься.

Митна (закупівельна) вартість імпортних придбаних за іноземну валюту сировини, матеріалів, палива, комплектуючих, інших виробів, що придбаються та використовуються для потреб основної діяльності, відносяться на витрати виробництва й обігу.

Не виключається із загальної податкової суми, що підлягає сплаті до бюджету, податок з товарів (робіт, послуг), використаних на невиробничі потреби. Сплата податку з товарів (робіт, послуг), використаних на невиробничі потреби, проводиться за рахунок відповідних джерел фінансування.

43. Підприємства, які реалізують сільськогосподарську продукцію власного виробництва, суми податку на добавлену вартість до бюджету не сплачують, а перераховують на спеціальний рахунок для регулювання цін на окремі види сільськогосподарської продукції, що реалізується державі.

У разі реалізації такими підприємствами не сільськогосподарської продукції сума податку на добавлену вартість, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумою податку, одержуваного від покупця за реалізовані товари (роботи, послуги), і сумами податку, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, послуги, придбані матеріали, ресурси, паливо, вартість яких відноситься на витрати виробництва й обігу зазначених товарів (робіт, послуг).

VII. Відшкодування та кредитування податку

44. З товарів (робіт, послуг), які відповідно до підпунктів "а" - "д" пункту 31 розділу V цієї Інструкції звільняються від оподаткування, суми податку на добавлену вартість, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, придбані і введені в експлуатацію основні виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні активи, зараховуються в рахунок чергових платежів або відшкодовуються з бюджетів за рахунок загальних надходжень доходів щомісячно, не пізніше 15-го числа наступного за звітним місяця (при умові подання декларації до 10-го числа). У разі подання підприємствами декларацій після 10-го числа відшкодування проводиться в 5-денний строк з дня їх одержання. При цьому повернення податку не проводиться по декларації, що була подана після закінчення річного строку, наступного за місяцем, в якому було одержано останню декларацію податковим органом. При відшкодуванні сум із бюджетів декларації подаються у двох примірниках.

45. Дипломатичні та прирівняні до них представництва для відшкодування податку, сплаченого за товари, придбані за карбованці у роздрібній торговельній мережі членами дипломатичного і адміністративно-технічного персоналу цих представництв, включаючи членів їх сімей, що проживають разом з ними, якщо такі звільнення для України передбачені іноземною державою, подають у відповідні податкові інспекції розрахунки і товарні чеки магазинів на здійснені закупки.

Сума податку, що підлягає поверненню, розраховується представництвами за відповідними ставками в процентах від вартості товарів (при наданні послуг по їх доставці, упаковці та інше також від вартості послуг), вказаних у товарних чеках (квитанціях).

Виплата сум податку проводиться за рахунок загальних надходжень цього податку установами банку по чеках і висновках фінансованих органів, виписаних на підставі переданих з податкових інспекцій розрахунків.

46. При експортуванні товарів (робіт,послуг) за іноземну валюту підприємствами, які здійснюють посередницькі функції, суми податку, сплачені постачальникам цих товарів (робіт, послуг), підлягають відшкодуванню з бюджету вказаним підприємствам у порядку, передбаченому пунктом 44 цієї Інструкції за умови надходження коштів у іноземній валюті на розрахунковий рахунок підприємства (копії розрахункових документів), подання вантажної митної декларації зі штампом митниці "пропуск дозволено" за умови, якщо не минув річний строк з дня сплати податку постачальникам.

47. Керівники фінансових органів і податкових інспекцій можуть вирішувати питання про встановлення декадних строків (15-го, 25-го і 5-го) відшкодування сум податку на добавлену вартість у розмірі 1/3 суми відшкодувань за попередній місяць.

48. З товарів (робіт, послуг), які відповідно до пунктів "е" - "р" пункту 31 цієї Інструкції звільняються від оподаткування, суми податку на добавлену вартість, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, надані послуги, за придбані матеріальні ресурси, паливо, відносяться на собівартість товарів (робіт, послуг), а податок на добавлену вартість, що сплачений або підлягає сплаті постачальникам за придбані основні виробничі фонди і нематеріальні активи, покривається за рахунок відповідних джерел їх придбання.

49. Постачальники при поверненні від покупців товарів проводять коригування раніше сплачених сум податку.

50. Виключення зазначених сум проводиться після відображення в обліку відповідних операцій коригування оборотів по відвантаженню і якщо при цьому не минув річний строк з дня надходження їх у бюджет.

51. Якщо товари, на які встановлено гарантійний строк служби, повертаються у межах цього строку підприємцю-виготовлювачу, зарахування або повернення податку по таких товарах проводиться після внесення відповідних поправок в бухгалтерський облік незалежно від строку надходження податку у бюджет.

52. Якщо суми податку, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, придбані і введені в експлуатацію основні виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні активи, перевищують суми податку, одержані від покупців за реалізовані товари (роботи, послуги), то різниця між ними з бюджетів не відшкодовується (крім випадків, зазначених у підпунктах "а" - "д" пункту 31 цієї Інструкції), а сума перевищення податку враховується в наступних звітних періодах при визначенні платежів до бюджету та на спеціальний рахунок для регулювання цін на окремі види сільськогосподарської продукції, що реалізується державі.

Приклад. Підприємство у січні придбало сировину і матеріали і ввело в експлуатацію основні виробничі фонди, по яких податок на добавлену вартість складає 5000 тис. крб. За цей же місяць підприємством було виготовлено і відвантажено продукції на суму 12000 тис. крб., а за лютий - 24000 тис. крб., де ПДВ відповідно складає 2000 тис. крб. і 4000 тис. крб. У цьому випадку підприємство за січень місяць не сплачує ПДВ до бюджету, а суму перевищення (5000 - 2000 = 3000) податку за придбані сировину, матеріали та введені в експлуатацію основні виробничі фонди над сумами податку, за виготовлені і відвантажені товари (роботи, послуги) відображає у декларації за січень і враховує її при розрахунках платежів до бюджету у наступному місяці. Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету у лютому, становить: 4000 - 3000 = 1000 тис. крб.

53. При придбанні за національну валюту України товарів (робіт, послуг), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, устаткування з податком на добавлену вартість за більшою ставкою, ніж 20 процентів, сума перевищення податку на розрахунки з бюджетом не відноситься.

54. На розрахунки з бюджетом податок на добавлену вартість відноситься тільки тоді, коли сума цього податку в розрахункових документах (відвантажувальних, відпускних) вказана окремим рядком (виділена).

55. Суми податку на добавлену вартість, сплачені виробником за сировину, матеріали, комплектуючі вироби тощо, які використані для виготовлення продукції (робіт, послуг), і суми податку, сплачені посередником за продукцію (роботи, послуги), що експортуються за бартерними (товарообмінними) операціями, при розрахунках з бюджетом не враховуються, а відносяться за рахунок коштів, які залишаються у розпорядженні підприємств.

/ Пункт втратив чинність. Див. зміни від 31 травня 1994 р. /

56. Підприємствам з сезонним характером виробництва та заготівельним підприємствам і організаціям за залишками невикористаних (нереалізованих) товарів проводиться кредитування податку на добавлену вартість, сплаченого постачальникам цих товарів.

Вказані підприємства й організації для одержання кредитування сум податку на добавлену вартість, сплаченого при придбанні товарів, у строки, встановлені для подання місячних (квартальних) декларацій по податку на добавлену вартість, подають у двох примірниках відповідним податковим органам розрахунки сум кредитування податку на добавлену вартість по формі, визначеній у додатку N 6. При поверненні кредиту в бюджет розрахунки подаються в одному примірнику.

Кредитування податку на добавлену вартість з бюджетів здійснюється за рахунок загальних надходжень податку на добавлену вартість фінансовими органами за переданими з податкових інспекцій розрахунками з поміткою "до кредитування податку" щомісячно у 5-денний строк після одержання розрахунку сум кредитування податку шляхом перерахування належної суми на розрахунковий рахунок підприємства. У такі ж строки провадиться повернення кредиту до бюджету, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним.

57. При реорганізації (ліквідації) підприємства наданий кредит повертається до бюджету або стягується в безспірному порядку.

58. За користування коштами на кредитування податку на добавлену вартість проценти (плата) не сплачується.

VIII. Строки сплати податку і подання
декларації

59. Податок на добавлену вартість сплачується (в тому числі підприємствами, зазначеними у пункті 43 цієї Інструкції):

/ Цей пункт втратив чинність згідно з листом Головної державної податкової інспекції України N 34-100/200 від 29 грудня 1993 р. "Про строки сплати у 1994 році податку на добавлену вартість та акцизного збору") /

а) при середньомісячній за минулий рік сумі податку на добавлену вартість понад 1 млн. крб. - 15-го, 25-го числа поточного місяця, 5-го числа наступного місяця - авансові платежі податку у розмірі однієї третини податку по останній місячній декларації, 15-го числа наступного місяця - різниця між сумами податку, нарахованого за місячною декларацією і сумами податку сплаченого декадними платежами;

б) при середньомісячній сумі податку на добавлену вартість від 300 тис. крб. до 1 млн. крб. включно - виходячи з фактичної реалізації за кожний минулий місяць не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним.

У такі ж строки, незалежно від середньомісячної суми платежу, податок на добавлену вартість сплачується підприємствами транспорту і зв'язку;

в) при середньомісячній сумі податку на добавлену вартість від 30 тис. крб. до 300 тис. крб., - виходячи з фактичної реалізації за кожний минулий квартал, не пізніше 15-го числа першого місяця, наступного за звітним кварталом;

г) підприємства із середньомісячними сумами податку менше 30 тис. крб. сплачують податок один раз у рік, не пізніше 20-го числа першого місяця, наступного за звітним строком;

д) громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, сплачують авансові платежі податку щоквартально у розмірі однієї четвертої частки річної суми податку до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада.

Різниця між сумою податку, обчисленою на підставі декларацій про фактичні річні доходи, і сумою податку, сплаченою протягом року авансовими платежами, підлягає стягненню з платника або поверненню йому не пізніше 15 березня наступного року, а при припиненні джерела доходу - у 15-денний строк з дня одержання декларації.

60. Датою здійснення обороту (реалізації) вважається день відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), а по експорту товарів (робіт, послуг) - день надходження коштів у іноземній валюті на розрахунковий рахунок підприємств. При безплатній передачі або обміні товарів, виконанні робіт, наданні послуг (в тому числі і при бартерних операціях в галузі зовнішньоекономічної діяльності) днем здійснення обороту є день їх передачі (відвантаження, виконання, надання).

61. Платники (в тому числі зазначені у пункті 43 цієї Інструкції) щомісячно і щоквартально до 15-го числа, а щорічно до 20-го числа подають податковим органам за місцем свого знаходження декларації по формі, визначеній у додатках N 1 і N 2.

62. Керівники податкових інспекцій в окремих випадках можуть переносити строки подання декларацій та строки сплати податку на добавлену вартість для окремих платників у межах 5 днів від встановлених строків.

63. Якщо підприємства одночасно з виробничою діяльністю займаються торговельною (посередницькою) діяльністю (реалізація товарів через касу підприємства), вони подають окремі декларації за формою відповідно до додатків N 1 і N 2 цієї Інструкції.

64. Строки подання місячної або квартальної декларації, а відповідно і строки сплати податку за ці періоди, які припадають на вихідний (неробочий) або святковий день, переносяться на перший робочий день після вихідного або святкового дня.

65. Якщо строк декадних (місячних, квартальних) платежів припадає на вихідний (неробочий), святковий день, то цей строк переноситься на перший робочий день або на перший робочий день банку, якщо перенесений строк сплати збігається з неробочим днем установ банку.

66. При визначенні розміру середньомісячного платежу в розрахунок повинні братись лише суми податку на добавлену вартість, обчислені за минулий календарний рік. Суми, обчислені по перерахунках податку за попередні роки, а також суми нарахованої пені в розрахунок не беруться.

67. Новостворені підприємства, а також підприємства, які раніше не були платниками податку на добавлену вартість (в тому числі підприємства, які звільнялись від податку відповідно до підпункту "п" пункту 31 цієї Інструкції і в яких обсяг реалізації товарів (робіт, послуг) протягом року перевищив 500 тис. крб., сплачують податок, виходячи з фактичного обороту за кожний місяць. Після спливу тримісячного строку з дня створення підприємства податок сплачується у строки, встановлені у пункті 59 цієї Інструкції.

/ Цей пункт втратив чинність згідно з листом Головної державної податкової інспекції України N 34-100/200 від 29 грудня 1993 р. "Про строки сплати у 1994 році податку на добавлену вартість та акцизного збору") /

68. При поданні платниками декларацій поштою датою подання слід вважати дату відправки декларації (за поштовим штемпелем).

69. Декларації, складені не за встановленою формою і не підписані керівником або головним бухгалтером підприємства-платника, вважаються неподаними і повертаються платникам для доопрацювання.

70. Підприємства повинні разом з декларацією подавати розшифровки сум неоподатковуваних оборотів.

71. Якщо обчислена у місячній декларації сума податку на добавлену вартість буде більшою від суми податку, сплаченого декадними платежами, доплата податку за результатами перерахунку проводиться платником не пізніше строку, встановленого для подання місячної декларації.

72. У випадках, коли сума податку, сплаченого декадними платежами, буде більшою, ніж сума, обчислена у місячній декларації, від'ємна різниця, при відсутності у платника недоїмки платежів до бюджету, на підставі письмової заяви повертається платнику у 5-денний строк з дня подачі заяви.

73. Суми податку на добавлену вартість зараховуються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів на розділ 3 класифікації доходів і видатків та на спеціальний рахунок для регулювання цін на окремі види сільськогосподарської продукції, що реалізується державі.

IX. Порядок бухгалтерського обліку
податку та складання розрахункових
і відвантажувальних документів

74. Бухгалтерський облік розрахунків з бюджетом за податок на добавлену вартість ведеться на рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом", субрахунок "Розрахунки за податки на добавлену вартість".

75. Покупці (замовники) суми податку на добавлену вартість, що сплачені або які підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, придбані і введені в експлуатацію виробничі основні фонди та нематеріальні активи, які використовуються у виробництві продукції (робіт, послуг), відображають дебет рахунку 68 і кредиту, рахунків 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" тощо. Підприємства торгівлі, постачання, громадського харчування суму податку на добавлену вартість за товари, що надійшли від постачальників, відображають разом із вартістю товарів по дебету рахунку 41 "Товари" у кореспонденції з рахунком 60.

76. Суми податку на добавлену вартість, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, надані послуги, за придбані матеріальні ресурси, нематеріальні активи, введені в експлуатацію виробничі основні фонди, що використовуються для виконання операцій, звільнених від податку згідно з підпунктами "е" - "р" пункту 31 цієї Інструкції, включаються до їх вартості та відображаються за дебетом рахунків обліку виробничих запасів, затрат на виробництво, капіталовкладень та нематеріальних активів.

77. Сума податку на добавлену вартість за відвантажені товари (роботах, послугах) включається до складу виручки від реалізації та відображається постачальником за дебетом рахунку 46 "Реалізація" і кредиту рахунку 68.

78. Суми податку за матеріальні цінності (роботи, послуги), що використовуються для невиробничих потреб, відображаються за кредитом рахунку 68 у кореспонденції з дебетом рахунків обліку джерел відшкодування витрат, пов'язаних з невиробничими цілями (81 "Використання прибутку", 87 "Фонди економічного стимулювання", 88 "Фонди спеціального призначення", 96 "Цільове фінансування та цільові надходження").

79. Суми податку за придбання невиробничих основних фондів включаються до їх вартості.

80. При безплатній передачі та бартерному обміні (крім обміну на території України) товарів (робіт, послуг) іншим підприємствам або громадянам суми податку на добавлену вартість, включаючи суми податку по матеріальних ресурсах, основних виробничих фондах, використаних на виготовлення товарів (робіт, послуг), що обмінюються за бартерними угодами, сплачуються за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства з відображенням за дебетом рахунку 81 і кредиту рахунку 68.

81. Кредитове сальдо на рахунку 68 (різниця між сумою податку за відвантажені товари (роботи, послуги) і сумою податку, сплаченою або яка підлягає сплаті постачальникам за придбані матеріальні ресурси (роботи, послуги), введені в експлуатацію виробничі основні фонди, нематеріальні активи) перераховуються у бюджет і відображається за дебетами рахунку 68 у кредиту рахунку 51 "Розрахунковий рахунок".

82. Замовники (забудовники) суму податку на добавлену вартість по виконаних підрядчиками будівельно-монтажних роботах та устаткуванню, що не потребує монтажу, відображають за дебетом рахунку 33 "Капітальні вкладення", а по устаткуванню, що потребує монтажу, і будівельних матеріалах та конструкціях - за дебетом рахунку 07 "Будівельні матеріали та устаткування до установки".

83. Податок на добавлену вартість по будівельно-монтажних роботах, виконаних господарським способом, відображається на рахунку 33 у кореспонденції з кредитом рахунку 60.

/ Див. зміни від 6 жовтня 1993 р. та 12 серпня 1994 р. /

Сума податку, яка підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумою податку, обчисленого виходячи з фактичних витрат на будівельно-монтажні (ремонтні) роботи, і сумою податку, сплаченого по будівельних матеріалах та устаткуванню, що потребує монтажу, які використані на виконання таких робіт.

84. Податок на добавлену вартість з суми одержаних від підприємств-покупців (замовників) коштів на власні потреби підприємств-постачальників відображається останнім за дебетом рахунку 51 і кредиту рахунку 68.

85. Зараховані на розрахунковий рахунок кошти на кредитування податку на добавлену вартість підприємства й організації відображаються за дебетом рахунку 51 і кредиту рахунку 95 "Інші позикові кошти" субрахунок 4 "Кредитування податку на добавлену вартість". Повернення кредиту відображається підприємствами зворотними записами.

86. Заборгованість коштів на кредитування податку на добавлену вартість відображається у статті "Короткострокові позикові кошти" балансу підприємства (форма N 1).

87. У розрахункових (платіжних) документах за реалізовані товари (роботи, послуги) сума податку вказується окремим рядком, а при звільненні їх від податку у зазначених документах робиться помітка "Без ПДВ".

88. Розрахункові (платіжні) документи, в яких сума податку не відокремлена або не зроблена помітка "Без ПДВ", установами банків не приймаються до виконання.

89. У всіх випадках відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), включаючи продаж за готівку, за бартерним обміном в обов'язковому порядку складаються рахунки-фактури, накладні, акти, реєстри тощо, в яких сума податку вказується окремим рядком і обов'язково вказуються: дата складання, назва і адреса постачальника та покупця. Кількість, ціна і сума ПДВ повинні вказуватись по кожній позиції окремо.

90. У журналах-ордерах, відомостях, машинограмах та інших регістрах бухгалтерського обліку по заготівлі матеріалів і реалізації продукції (робіт, послуг) сума податку повинна виділятись в окрему графу на підставі розрахункових документів.

91. Торговельні, заготівельні, постачальницько-збутові, посередницькі та інші підприємства, які надають торговельно-посередницькі послуги по доставці товарів (робіт, послуг), у відвантажувальних (розрахункових) документах вказують окремим рядком суму податку на добавлену вартість, обчислену як за одержаними ними валовими доходами, так і за товари (роботи, послуги), що ними реалізуються.

X. Особливості обчислення і сплати податку на добавлену вартість
окремихплатників, товарів (робіт, послуг) за транспортні послуги

92. У підприємств, які здійснюють перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу, пошти, оподатковуваним оборотом є обсяги наданих транспортних послуг (крім послуг в іноземній валюті) незалежно від пункту їх кінцевого призначення.

93. Податком на добавлену вартість оподатковуються також усі види платних послуг, що надаються пасажирам на вокзалах, у поїздах, портах (надання постільної білизни у поїздах, морських, річних портах, аеропортах), проживання у кімнатах відпочинку, матері і дитини, зберігання багажу та вантажобагажу, надання послуг з оренди вантажних і пасажирських вагонів, літаків, вертольотів, приміщень тощо.

94. При продажу проїзних залізничних документів у міжнародному сполученні оподатковується провізна плата і вартість плацкарти (крім вартості в іноземній валюті).

Приклад 1. Вартість проїзних документів Київ-Варшава складається з вартості плацкарти у розмірі 800 крб. і 25 американських доларів і квитка вартістю 1500 крб. і 30 американських доларів (оплата в доларах припадає на залізницю Польщі). Підлягає оподаткуванню за ставкою 16,67 процентів провізна плата (включаючи страховий збір, плату за попередній продаж квитків та інші збори) і вартість плацкарти тільки в карбованцях, тобто 2300 крб. (800 + 1500).

Приклад 2. Вартість проїзду (згідно з тарифом) від Одеси до Санкт-Петербурга за маршрутом Одеса - Мінськ - Вільнюс - СанктПетербург 2780 крб. Податок на добавлену вартість становить 463 крб. 43 коп. (2780 * 16,67 : 100).

95. При реалізації квитків і наданні послуг окремим категоріям громадян, які мають право за законодавством України на безплатний проїзд, сплата податку на добавлену вартість не проводиться. Вартість квитків, реалізованих за пільговими тарифами, оподатковується податком на добавлену вартість, виходячи із вказаних тарифів.

96. При повернені покупцям грошей за невикористані квитки (проїзні документи), їм також повертається уся сума сплаченого податку. Якщо квиток при проїзді використано частково і частина вартості повертається, то відповідна частина податку на добавлену вартість також підлягає поверненню.

За платні послуги

97. Побутові та інші платні послуги, при наданні яких матеріали і запасні частини оплачуються додатково до вартості роботи (пошиття одягу, виробів із хутра, ремонт автотранспорту, меблів, ювелірних виробів та ін.) оподаткуванню підлягає:

а) вартість виконаних послуг;

б) різниця між вартістю матеріалів, одержаною від замовника і сплаченою постачальникам з урахуванням податку на добавлену вартість.

Приклад. Пошито пальто з матеріалу ательє.

Вартість матеріалу  10000 крб. 
Вартість пошиву  5120 крб. 

Довідка. За матеріал оплачено постачальникам, включаючи податок 7500 крб.

Сума податку становитиме  127025 крб. 

(5120 * 16,67) + (10000 - 7500) * 16,67

Приклади обчислення ПДВ на підприємствах,
що надають торговельно-посередницькі
послуги і одержують доходи у вигляді
націнок, надбавок, знижок, комісійних
винагород, зборів тощо

Приклад 1. При комісійному зборі у розмірі одного проценту оподатковуваний оборот посередницької організації при здійсненні угоди в сумі 500 тис. крб., що включає податок в сумі 83,4 тис. крб., становитиме 5 тис. крб. Сума податку з даної угоди становитиме 0,8 тис. крб. (5 * 16,67).

Приклад 2. Мале підприємство (фірма) уклало договір з іншим підприємством на виконання робіт (послуг) на загальну суму 123 тис. крб. Для виконання цих робіт (послуг) мале підприємство створило тимчасовий творчий колектив, який виконав обсяг робіт на суму 72.0 тис. крб. У цьому випадку мале підприємство обчислює податок на добавлену вартість, виходячи із загального обсягу виконаних робіт, тобто із 123 тис. крб. (123 * 16,67 : 100).

Приклад 3. Райспоживспілка закупила у населення пшеницю для подальшої реалізації.

1. Закупівельна ціна пшениці  2000 крб. 
2. Націнка з податком на добавлену
вартість (25 процентів) 

500 крб. 
Націнка заготівельної ланки включає в себе:   
2.1. Витрати обертання  266,6 крб. 
2.2. Прибуток  150 крб. 
2.3. Податок на добавлену вартість
(266,6 + 150) * 0,20 
83,4 крб.
 

3. Податок на добавлену вартість обчислюється 500 * 16,67 : 100 = 83,4 крб.

4. Оптово-відпускна ціна на пшеницю  2500 крб. 
5. Торговельна надбавка  250 крб. 
6. Продажна ціна (2500 + 250)  2750 крб. 
7. Податок на добавлену вартість
з торговельної надбавки 250 * 16,67 = 

41,68 крб. 

Приклад 4. Прийнятий на комісію товар продано в комісійному магазині по цінах 3000 крб. При комісійному зборі в сумі 600 крб. (20 процентів) податок становитиме 100 крб. (600 * 16,67). Підлягає сплаті комітенту - 2400 крб. (3000 - 600).

98. При продажу товарів на аукціоні, в т. ч. імпортних, обчислення податку проводиться за ставкою у розмірі 16,67 процентів з суми різниці між кінцевою ціною проданих товарів і ціною їх надходження на аукціон, включаючи суму податку, а також інших доходів від проведення аукціону (плати за вхідні квитки та інше).

Приклад. При первинній вартості товарів, виставлених на аукціон у сумі 125 тис. крб. (з урахуванням податку на добавлену вартість), їх вартість за кінцевою аукціонною ціною становила 300 тис. крб. Загальна сума доходу від проведення аукціону становила 190 тис. крб., з них додаткова виручка від аукціонного продажу товарів - 175 тис. крб. та 15 тис. крб. - інші доходи. Сума податку буде становити 31,7 тис. крб. ((175 + 15) * 16,67).

99. Біржі (фондові, товарно-сировинні, універсальні та ін.), включаючи ті, що є товариствами з обмеженою відповідальністю і які не займаються комерційною та виробничою діяльністю, є платниками податку на добавлену вартість на загальних підставах і визначають суму податку у розмірі 16,67 процентів з доходу, одержаного у вигляді виручки від продажу (перепродажу, оренди, суборенди) брокерських місць, біржевого збору, плати за право участі у торгах, плати за інформаційно-комерційні та інші послуги.

100. При реалізації товару по ціні придбання і одержанні за цю операцію тільки брокерської винагороди, податком на добавлену вартість за ставкою 16,67 процентів оподатковується сума брокерської винагороди. А при реалізації продукції по цінах, що перевищують ціну придбання, податок на добавлену вартість за ставкою 16,67 процентів обчислюється з загальної суми доходу, що включає різницю в цінах і суму брокерського доходу.

За путівки

101. При реалізації путівок (крім путівок на санаторно-курортне лікування) податок на добавлену вартість обчислюється, виходячи з їх вартості за ставкою 16,67 процентів.

Приклад.

Вартість путівки  20000 крб. 
Сума ПДВ (20000 * 0,1667)  3334 крб. 

Сума ПДВ, яка сплачена або підлягає
сплаті постачальникам за придбані
матеріальні ресурси (роботи, послуги),
що відносяться на витрати виробництва
(обігу), а також за придбані і введені
в експлуатацію основні виробничі фонди
та взяті на облік нематеріальні активи 






2000 крб. 
Сума ПДВ, що підлягає сплаті
до бюджету (3334 - 2000) 

1334 крб. 

За зворотну та заставну тару

102. Тароремонтні та інші підприємства, що ремонтують тару, є платниками податку на добавлену вартість, який визначається як різниця між сумами податку, одержаними від реалізації відремонтованої тари (та інших виконаних робіт і послуг) і сумами, що сплачені торгівлі за здану на ремонт тару, а також постачальникам сировини і матеріалів (робіт, послуг) та придбаних і введених в експлуатацію основних виробничих фондів.

Приклад 1.

Договірна ціна одиниці дерев'яної тари для таровиготовлювачів становить 200 крб. Підприємства-виготовлювачі тари реалізують її споживачам з податком на добавлену вартість.

Договірна ціна тари
(собівартість плюс прибуток) 

200 крб. 
Відпускна ціна споживачам тари
з податком на добавлену вартість 240 крб. 

(200 * 1,20) 
Податок на добавлену вартість 40 крб.  (240 * 0,1667). 

Згідно з листом Мінекономіки УРСР від 25.09.91 N 152/2 - 9 -106А "Про ціни на транспортну тару" встановлено порядок, яким передбачено, що при виробництві товарів 60 процентів вартості дерев'яної тари відноситься на собівартість виробництва цієї продукції і товарів, а 40 процентів оплачуються одержувачами продукції товарів окремо.

Споживачі тари (фабрика, завод тощо) у нашому прикладі 120 крб. відносять на собівартість продукції, а 24 крб. 00 коп. (60 процентів від 40 крб.) податку на добавлену вартість відносять на розрахунки з бюджетом.

Договірна ціна продукції фабрики,
в собівартість якої включено
120 крб. вартості тари 


1800 крб. 
Відпускна ціна продукції з податком
на добавлену вартість 

2160 крб (1800 * 1,20) 

У відвантажувальних (розрахункових) документах фабрика вказує відпускну ціну продукції 2160 крб., в тому числі окремим рядком суму податку на добавлену вартість - 360 крб., а також окремим рядком 40 процентів вартості тари разом з податком на добавлену вартість, яка не включена в собівартість продукції - 96 крб. (240 * 100 * 40), в тому числі окремим рядком податок на добавлену вартість - 16 крб. (96 * 0,1667).

Торговельне підприємство здає тару:

1. На тароремонтні підприємства.

2. Повертає назад виробникам продукції.

При здачі тари на тароремонтні підприємства оплата дерев'яних ящиків здійснюється у розмірі 48 процентів договірної ціни (40 * 1,2). Різниця в оплаті тари при одержанні продукції і здачі її в порожньому стані на тароремонтне підприємство витрачається на преміювання працівників тароздавачів, які проводять облік і здачу цієї тари до тароремонтних підприємств.

Вартість порожньої тари при здачі на тароремонтне підприємство:

а) без податку на добавлену вартість  96,0 крб (80,0 : 40 * 48) 
б) з податком на добавлену вартість  115,2 крб. (96,0 * 120) 
в) податок на добавлену вартість  19,20 крб. (115,2 * 0,1667) 

Тароремонтне підприємство реалізує відремонтовану тару тароспоживачам (фабриці, заводу та ін.) по ціні, що дорівнює 80 процентам вартості нової тари. В нашому прикладі ціна відремонтованої тари:

а) без податку на добавлену вартість  160,0 крб. (200,0 : 100 * 80) 
б) з податком на добавлену вартість  192,0 крб. (160,0 * 1,20) 
в) податок на добавлену вартість  32,0 крб. (192,0 * 1,667) 
г) підлягає перерахуванню в бюджет
податку на добавлену вартість 
12,8 крб. (32,0 - 19,2) 

Приклад 2.

Тару ремонтувати не потрібно. Торговельне підприємство повертає її виробникам продукції. Як і в першому випадку, оплата дерев'яної тари здійснюється у розмірі 48 процентів договірної ціни (та частина ціни, яка не ввійшла в собівартість продукції) 40 процентів плюс 8 процентів преміювання та відшкодування витрат тароздавачів.

1. Ціна тари, яку повертає торговельне підприємство її споживачам (фабриці, заводу):

а) без податку на добавлену вартість
 
96,0 крб.
(80,0 : 40 * 48) 
б) з податком на добавлену вартість
 
115,2 крб.
(96,0 * 1,20) 
в) відноситься на собівартість продукції
80 процентів вартості тари 
57,6 крб.
(96,0 * 0,60) 
г) в дебет 68 балансового рахунку відноситься
податок на добавлену вартість 
11,52 крб.
(19,2 * 0,6) 

2. При реалізації споживачам продукції в цій тарі у відвантажувальних (розрахункових) документах окремим рядком виділяється 40 процентів вартості тари, що не віднесена на собівартість продукції:

а) з податком на добавлену вартість
 
46,8 крб.
(115,2 * 0,40) 
б) в тому числі податок на добавлену вартість
 
7,68 крб.
(46,08 * 0,1667) 

103. Якщо тара після реалізації продукції підлягає ремонту, податок на добавлену вартість обчислюється як у першому випадку, якщо ні - як у другому.

За будівельно-монтажні, ремонтні та
інші роботи

104. При підрядному способі будівництва податок на добавлену вартість обчислюється по встановленій ставці від суми, що складається із прямих та накладних витрат, планових нагромаджень, відрахувань за вислугу років, на розвиток бази будівельної організації та інше, а також компенсації підрядчику замовником витрат і доплат, викликаних формуванням ринкових відносин. Суми компенсації витрат і доплат включаються в акт виконаних робіт без сплаченого підрядчиком податку на добавлену вартість.

Приклад 1.

Сума додаткових витрат з податком на добавлену вартість 1662,0 крб., в тому числі ПДВ - 227.0 крб. В цьому разі в акт виконаних робіт включається 1385,0 крб. (1662,0 - 277,0).

Приклад 2.

Згідно з актом виконаних робіт:

1. Прямі витрати  8935,0 крб. 
2. Накладні витрати  715,0 крб. 
3. Планові нагромадження  965,0 крб. 
4.   
5. Відрахування за вислугу років  96,0 крб. 
6. Відрахування на розвиток бази
будівельної організації 

483,0 крб. 
7.   
8. Компенсація за витрати і доплати,
викликані формуванням ринкових
відносин (без ПДВ) 

1385,0 крб. 
9. Вартість виконаних робіт без ПДВ  12579,0 крб. 
10. Вартість виконаних робіт з ПДВ
 
15095,0 крб.
(12579,0 * 1,20) 
в тому числі ПДВ
 
2516,0 крб.
(15092,0 * 16,67) 

105. При виконанні будівельно-монтажних робіт господарським способом оподатковуваним оборотом є сума витрат на їх виконання. Податок на добавлену вартість обчислюється по встановленій ставці з цього обороту.

1. Сума витрат на будівельно-монтажні роботи,
виконані господарським способом без ПДВ 

3533,0 крб. 
2. Податок на добавлену вартість
 
589,0 крб.
(3533,0 * 16,67) 

Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету визначається як різниця між обчисленим ПДВ (589,0 крб.) і сумами податку по будівельних матеріалах, устаткуванню тощо.

Джерело фінансування цих робіт зменшується на
 
4122,0 крб.
(3533,0 + 589,0) 

У такому ж порядку визначається ПДВ по ремонтних та інших роботах, виконаних господарським способом для непромислово-виробничих потреб.

/ Див. зміни від 6 жовтня 1993 р. та 12 серпня 1994 р. /

За переробку давальницької сировини

106. Обчислення ПДВ по переробці м'яса на давальницьких засадах:

Приклад.

1. Вартість давальницької сировини  0,0 крб. 
2. Вартість послуг по переробці м'яса без ПДВ  100,0 крб. 
3. Вартість послуг по переробці м'яса, включаючи вартість
допоміжних матеріалів (спеції, сіль та ін.) з ПДВ
 

120, 0 крб.
(100,0 * 1,20) 
4. Сума ПДВ за придбані допоміжні матеріали (роботи, послуги)
та введені в експлуатацію основні виробничі фонди та
нематеріальні активи 


2,0 крб. 
5. ПДВ обчислюється (120,0 * 16,67)  20,0 крб. 
8. Сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету (20,0 - 2,0)  18,0 крб. 

107. Обчислення ПДВ по забою великої рогатої худоби на забійних пунктах:

Приклад.

Від сільського споживчого товариства на худобозабійний пункт за оптово-відпускними цінами поступила велика рогата худоба вартістю 221,0 тис. крб.

1. Оптово відпускна ціна  221,0 тис. крб. 
в тому числі   
1.1. Закупівельна ціна у підприємств з ПДВ  150,0 тис. крб. 
в тому числі ПДВ  25,0 тис. крб. 
1.2. Закупівельна ціна у населення без ПДВ  20,0 тис. крб. 
1.3. Націнка заготівельної організації
(25 процентів) (150,0 + 20,) * 25 
42,5 тис. крб. 
в тому числі ПДВ
(42,5 * 0,1667) 

7,1 тис. крб. 
2. Визначаємо вартість худоби
без ПДВ (221,0 - 25,0 - 7,1) 

188,9 тис. крб. 
Податок на добавлену вартість
по худобі (25,0 + 7,1) 

32,1 тис. крб. 

3. Визначаємо вартість сировини, одержаної від забою:

3.1. Вартість худоби без ПДВ  188,9 тис. крб. 
3.2. Витрати по забою худоби  1,8 тис. крб. 
3.3. Собівартість (188,9 + 1,8)  190,7 тис. крб. 
3.4. Прибуток (10 процентів)  19,1 тис. крб. 
3.5. Оптова ціна продукції від забою
(190,7 + 19,1) 

209,8 тис. крб. 
в тому числі:   
3.5.1. Вартість субпродуктів, шкірсировини та ін.  31,0 тис. крб. 
3.5.2. Вартість м'яса
(209,8 - 31,0) 

178,8 тис. крб. 
4. Відпускна оптова ціна:   
4.1. Субпродуктів (31,0 * 1,20)  37,2 тис. крб. 
4.2. М'яса (178,8 * 1,20)  214,6 тис. крб. 
5. Обчислення ПДВ:
((37,2 + 214,6) * 0,1667) 

42,0 тис. крб. 
6. Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету (42,0 - 32,1)  9,9 тис. крб. 

За реалізацію основних фондів

108. Приклади обчислення податку на добавлену вартість при реалізації основних фондів:

1. Порядок обчислення ПДВ при реалізації основних невиробничих фондів

а) балансова вартість фондів  450,0 тис. крб. 
ціна реалізації фондів  450,0 тис. крб. 
податок на добавлену вартість не справляється   
б) балансова вартість фондів  450,0 тис. крб. 
ціна реалізації фондів  570,0 тис. крб. 
Оборот, що підлягає оподаткуванню
(570,0 - 450,0) 

120,0 тис. крб. 
Сума податку на добавлену вартість
(120,0 * 0,1667) 

20,0 тис. крб. 

В такому ж порядку ПДВ обчислюється по всіх основних фондах (виробничих і невиробничих), придбаних до 6 січня 1993 року (крім сільськогосподарських підприємств).

2. Порядок обчислення ПДВ при реалізації придбаних і введе-

них в експлуатацію з 6 січня 1993 року основних виробничих фондів та нематеріальних активів:

балансова вартість фондів без ПДВ  700,0 тис. крб. 
залишкова вартість фондів
(з урахуванням зносу) 

600,0 тис. крб. 
а) при фактичній ціні реалізації фондів  650,0 тис. крб. 
ПДВ обчислюється (650,0 * 0,1667)  108,4 тис. крб. 
б) при фактичній ціні реалізації фондів  500,0 тис. крб. 
ПДВ обчислюється (600,0 * 0,1667)  100,0 тис. крб. 
в) при фактичній ціні реалізація фондів  600,0 тис. крб. 
ПДВ обчислюється (600,0 * 0,1667)  100,0 тис. крб. 
г) при фактичній ціні реалізація  800, 0 тис. крб. 
ПДВ обчислюється (800,0 * 0,1667)  133,4 тис. крб. 

Такий же порядок обчислення ПДВ при реалізації основних фондів (виробничих і невиробничих), придбаних до 6 січня 1993 року, та основних виробничих фондів, придбаних і введених в експлуатацію та взятих на облік нематеріальних активів з 6 січня 1993 року сільськогосподарськими підприємствами.

За реалізацію товарів, на які встановлено дотації

109. Умовний приклад обчислення ПДВ по товарах, на які встановлено дотації (ковбаса варена - 100,0 тис. крб. на 1 т).

1. Оптова ціна 1 т вареної ковбаси  1200,0 тис. крб. 
2. Вільна відпускна ціна реалізації 1 т ковбаси
у торговельному мережу з урахуванням дотації без ПДВ
(1200,0 - 100,0) 
1100,0 тис. крб. 
3. Вільна відпускна ціна реалізації 1 т ковбаси
у торговельному мережу з урахуванням дотації ПДВ
(1100,0 * 1,111) 

1222,1 тис. крб. 
4. ПДВ обчислюється
(12221,1 * 0,10) 

122,2 тис. крб. 

З одержаних коштів від покупців на власні потреби постачальників

110. Приклад обчислення ПДВ від сум коштів, одержаних від підприємств-покупців на власні потреби підприємств-постачальників.

Автозавод реалізував будівельно-монтажному управлінню 10 автомобілів по ціні 100,0 тис. крб. за автомобіль на загальну суму 1000,0 тис. крб., які надійшли до підприємства і були відображені на рахунку 46 "Реалізація продукції". Крім цього, будівельно-монтажне управління перерахувало до фонду розвитку автозаводу ще 1560,0 тис. крб. У цьому випадку оподатковуваний оборот визначається у сумі 2560,0 тис. крб. (1000,0 + 1560,0) і податок на добавлену вартість буде складати 426,8 тис. крб. (2560,0 * 0,1667).

З неприбуткових підприємств

111. З будь-яких неприбуткових підприємств і організацій, включаючи бюджетні організації, суми податку на добавлену вартість, сплачені постачальникам за придбані товари, виконані роботи та послуги, не підлягають заліку або відшкодуванню із бюджету і покриваються за рахунок збільшення відповідних джерел бюджетного фінансування. У разі реалізації такими підприємствами або організаціями товарів (робіт, послуг), що підлягають оподаткуванню податком на добавлену вартість, сума податку, який підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумами податку, одержаними від покупців за реалізовані їм товари (роботи, послуги), і сумами податку, сплаченими або такими, що підлягають сплаті постачальникам за матеріальні ресурси, вартість яких відноситься на витрати виробництва даної продукції (робіт, послуг).

Приклад.

1. Вартість придбаних лікарнею матеріальних цінностей
(робіт, послуг) за звітний місяць
всього 

5600,0 крб. 
в тому числі ПДВ  934,0 крб. 
2. Вартість наданих платних послуг лікарнею за звітний
місяць (послуги басейну) із врахуванням ПДВ 

2460,0 крб. 
з них: ПДВ  400,0 крб. 
матеріальні витрати  1080,0 крб. 
3. Суми ПДВ, сплачені постачальникам за одержані матеріальні ресурси, послуги, що відносяться на вартість платних
послуг (1080,0 : 100 * 0,1667) 


180,0 крб. 
4. Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету
за звітний місяць по платних послугах
(400,0 - 180,0) 

220,0 крб. 
5. Сума ПДВ, яка покривається
за рахунок бюджетних асигнувань
(934,0 - 180,0) 


754,0 крб. 

Стягнення податку на добавлену вартість
з осіб, які займаються підприємницькою
діяльністю без утворення юридичної особи

112. До сплати податку на добавлену вартість залучаються громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, якщо їх виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) перевищує 500 тис. крб. на рік.

113. Податок на добавлену вартість обчислюється податковим органом за місцем постійного проживання на підставі декларації встановленої форми, що подається громадянином у податковий орган для визначення прибуткового податку.

114. Сума податку обчислюється за ставкою 16,67 процентів від чистого доходу, фактично одержаного за реалізацію продукції (робіт, послуг). Чистий доход визначається як різниця між виручкою від реалізації товарів (робіт, послуг) і витратами, пов'язаними з одержанням цього доходу, включаючи ПДВ.

115. Протягом року, виходячи з відображених у декларації передбачуваних доходів, податковий орган обчислює авансову суму податку, що підлягає сплаті у бюджет у поточному році, за ставкою 16,67 процентів.

116. Сума сплаченого у бюджет податку виключається з оподатковуваного прибутковим податком доходу громадян.

Приклад.

Громадянин, який займається підприємницькою діяльністю, у декларації вказав, що у 1993 році він передбачає одержати чистий доход у сумі 600,0 тис. крб.

Податкова інспекція при розрахунку авансових платежів прибуткового податку на 1993 рік з доходу 600,0 тис. крб. одночасно обчислює податок у такому порядку:

а) визначає суму податку на добавлену вартість - 100,0 тис. крб. (600,0 * 0,1667);

б) визначає суму чистого доходу, з якого нараховується прибутковий податок - 500,0 тис. крб. (600,0 - 100,0).

У 1994 році громадянин подав у податковий орган декларацію про фактичні валові доходи, одержані від реалізації товарів (робіт, послуг) за 1993 рік в сумі 1800,0 тис. крб. проведених витрат, пов'язаних з одержанням цього доходу 900,0 тис. крб. і фактично сплаченого акцизного збору в сумі 100,0 тис. крб.

У цьому випадку податковий орган при кінцевому розрахунку податку за 1993 рік визначає

а) суму чистого доходу - 800,0 тис. крб. (1800,0 - 900,0 -100,0);

б) суму податку на добавлену вартість з фактичного чистого доходу, що належить сплаті у бюджет - 133,4 тис. крб. (800,0 * 0,1667);

в) сплачений протягом 1993 року податок на добавлену вартість зараховується у розмір 100,0 тис. крб. Підлягає доплаті в бюджет 33,4 тис. крб. (133,4 - 100,0);

г) суму чистого доходу, з якого обчислюється прибутковий податок - 666,6 тис. крб. (800,0 - 133,4).

XI. Порядок ведення у податкових
інспекціях карток
особових рахунків

117. Облік надходження податку на добавлену вартість по кожному підприємству-платнику ведеться на картках особових рахунків форми N 3 або N 6 (додатки 9 і 10 до Інструкції колишнього Міністерства фінансів СРСР від 29.03.91 N 27 "Про порядок ведення в державних податкових інспекціях оперативно-бухгалтерського обліку податків та інших платежів у бюджет") залежно від розміру середньомісячних платежів:

а) на картках особових рахунків за формою N 6 на підприємствах із середньомісячними платежами менше 1 млн. крб.;

б) на картках особових рахунків N 3 - на підприємствах із середньомісячними платежами більше 1 млн. крб.

118. Облік наданих (повернених) кредитів по кожному підприємству ведеться податковими органами на окремих картках особових рахунків форми N 6 вищевказаної інструкції.

119. На платників податку на добавлену вартість - осіб, що займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, відкриваються картки особових рахунків за формою N 1, наведеною у додатку 18 вищевказаної в пункті 117 Інструкції.

XII. Порядок перевірки декларацій
з податку на добавлену вартість

120. Документальні перевірки декларацій по податку на добавлену вартість проводяться податковим інспектором з виходом на підприємство у строки, встановлені керівниками податкових інспекцій, але не рідше одного разу на два роки, а по платниках податку, які сплачують декадні платежі, документальні перевірки проводяться не менше одного разу на рік.

121. Документальній перевірці передує камеральна перевірка (без виходу на підприємство), яка проводиться податковим інспектором в момент одержання декларації з використанням бухгалтерської звітності про фінансово-господарську діяльність підприємств. Після проведення камеральної перевірки декларації передаються інспектору з обліку для відображення в особових рахунках.

122. Якщо при камеральній перевірці буде встановлено, що платежі податку на добавлену вартість підлягають сплаті в більшій сумі, ніж вказано у декларації, сплата донарахованих сум проводиться у п'ятиденний строк з дня висилки податковим органам повідомлення про доплату. При зменшенні обчислених до сплати сум податку, сума різниці зараховується платнику до чергових платежів або повертається йому на підставі письмової заяви.

123. При перевірці слід визначити правильність відображення оборотів по дебету і кредиту рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом", субрахунок "Податок на добавлену вартість". При цьому перевіряється правильність віднесення на рахунок відповідних джерел фінансування сум податку, сплачених за придбану сировину, матеріали, паливо, товари та інші товарно-матеріальні цінності, які використовуються для потреб невиробничого характеру, а також основні фонди.

124. Для перевірки оборотів по відвантаженню товарів, виконанню робіт та наданню послуг використовуються: відомість N 16 (по відвантаженню та реалізації товарів), товарно-транспортні накладні на відвантаження готової продукції та покупних товарно-матеріальних цінностей, банківські (журнал-ордер N 2) та касові документи (журнал-ордер N 1).

125. Для перевірки повноти обороту необхідно перевірити надходження коштів на рахунки 87 "Фонди економічного стимулювання", 88 "Фонди спеціального призначення", 96 "Цільове фінансування та інші цільові надходження" для власних потреб.

126. Перевіряється відповідність суми обчисленого податку з сумами податку, відображеними в журналі-ордері N 8 (кредит 68 рахунку) та поданою декларацією.

127. Перевірка правильності відображення в декларації оборотів з дебету рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом" субрахунок "Податок на добавлену вартість" проводиться з використанням журналу-ордеру N 6 по рахунках 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками", 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" та розрахункових (платіжних) документів.

128. Перевіряється правильність віднесення на рахунок відповідних джерел фінансування сум податку, сплачених за придбану сировину, матеріали та інші товарно-матеріальні цінності, основні невиробничі фонди, які використовуються для потреб невиробничого характеру.

129. Перевіряється правильність віднесення на дебет 68 рахунку сплаченого податку за придбані основні виробничі фонди при їх введенні в експлуатацію.

130. При перевірці звертати увагу, що в разі придбання товарів для подальшого перепродажу податок на добавлену вартість, сплачений постачальникам, на розрахунки з бюджетом не відноситься.

131. Перевіряється правильність арифметичного підрахунку оборотів з дебету 68 рахунку і їх відповідність сумам, відображеним в журналі-ордері N 6 та декларації (слід мати на увазі, що в цю суму не включається податок на добавлену вартість, сплачений з дебету 68 рахунку до бюджету).

132. Перевіряється своєчасність перерахування податку на добавлену вартість до бюджету за встановленими строками.

133. Перевіряється правильність арифметичного підрахунку оборотів з дебету і кредиту рахунку 68 (в кореспонденції з іншими рахунками), правильність визначення сум податку, виходячи із застосованих цін (тарифів) з реалізації товарів (робіт, послуг).

134. Перевіряється обгрунтованість застосування встановлених пільг з податку на добавлену вартість на окремі товари (роботи, послуги), а також розрахунки на відшкодування з бюджету сум податку, сплачених або які підлягають сплаті постачальникам, над сумами податку з власної реалізації товарів (робіт, послуг).

135. Податкові інспекції перевіряють в установах банку своєчасність виконання останніми доручень підприємств з перерахування з їх рахунків платежів в бюджет, а також виконання вимог щодо складання підприємствами розрахункових платіжних документів, в яких в обов'язковому порядку повинен вказуватись окремим рядком податок на добавлену вартість.

XIII. Відповідальність платників
і контроль податкових органів

136. Платники податку та їх посадові особи несуть відповідальність за правильність обчислення і своєчасність сплати податку до бюджету відповідно до чинного законодавства України.

137. Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати податку на добавлену вартість здійснюється податковими інспекціями відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

138. При встановлені порушень в обчисленні податку на добавлену вартість про результати перевірки декларацій складається акт у двох примірниках. Акт підписується податковим інспектором, керівником підприємства, головним бухгалтером підприємства-платника. Один примірник передається головному бухгалтеру, другий примірник не пізніше наступного дня після підписання акта реєстрації у спеціальному журналі. В цей строк акти передаються начальникам державних інспекцій або їх заступникам, які після розгляду матеріалів перевірки приймають рішення про застосування фінансових санкцій. У випадках незгоди з фактами, які викладено в акті, керівники й інші посадові особи підприємства подають письмові пояснення мотивів незгоди.

139. У випадках встановлення фактів порушення законодавства, за які передбачена кримінальна відповідальність, всі матеріали передаються правоохоронним органам.

Надалі акт передається інспектору з обліку з метою відображення сум в особовому рахунку платника.

Заступник Міністра фінансів,Начальник Головної державної податкової інспекції України В.П.Тентюк

Начальник Управління непрямих податків А.В.Богдан

У державну податкову інспекцію
з _____________________________
______________________________
______________________________
(прізвище відповідальної особи)
тел. _________________________

 
Додаток N 1
до Інструкції, затверд
женої наказом Головної
державної податкової
інспекції України
від 10 лютого 1993 р. N 3
Одержано
"____"___________ 199__р. 

Декларація
по податку на добавлену вартість

за ______________________________ 199 ___ р.

(місяць, квартал)

крб.

_________________________________________________________________

  N |                Показники                      |Оборот|Сума |
п/п| | |подат|
| | |ку |
___|_______________________________________________|______|_____|
1.|Вартість придбаних матеріальних ресурсів, пали-| | |
|ва (робіт, послуг) з ПДВ, які відносяться на | | |
|витрати виробництва й обігу та вартість при-| | |
|дбаних і введених в експлуатацію основних ви- | | |
|робничих фондів та взятих на облік нематері-| | |
|альних активів за звітний період з урахуван-| | |
|ням розподілу сум ПДВ з виробничої та торгове- | | |
|льно-посередницької діяльності, а також з опо- | | |
|датковуваних та неоподатковуваних товарів (ро- | | |
|біт, послуг). Вартість матеріальних ресурсів,| | |
|придбаних для виготовлення товарів (робіт, по-| | |
|слуг), які звільнені від оподаткування відпо- | | |
|відно підпунктів "е" - "р" пункту 31 цієї Інст-| | |
|рукції, в цей рядок не включається | | |
___|_______________________________________________|______|_____|
2.|Вартість придбаних без ПДВ матеріальних ресур- | | |
|сів, палива (робіт послуг), які відносяться на | | |
|витрати виробництва й обігу та вартість придба-| | |
|них і введених в експлуатацію основних виробни-| | |
|чих фондів та взятих на облік нематеріальних | | |
|активів за звітний період | | |
___|_______________________________________________|______|_____|
3.|Вартість відвантажених товарів, виконаних ро- | | |
|біт, наданих послуг, що оподатковується ПДВ за | | |
|звітний період, всього: | | |
|у тому числі за бартерними угодами за межі | | |
|України | | |
___|_______________________________________________|______|_____|
4.|Вартість відвантажених товарів, виконаних ро- | | |
|біт, наданих послуг, за якими не сплачується | | |
|ПДВ всього: | | |
|у тому числі товари (роботи, послуги), звільне-| | |
|ні від оподаткування відповідно підпунктів "а" | | |
|- "д" пункту 31 цієї Інструкції | | |
___|_______________________________________________|______|_____|
5.|Обчислено ПДВ за звітний період всього: | | |
|у тому числі: | | |
|а) за відвантажені товари (роботи, послуги, | | |
|ряд. 3 - ряд. 1 | | |
|б) розподіл сум ПДВ за основними виробничи-| | |
|ми фондами та нематеріальними активами за по- | | |
|точний (календарний) рік з подачею розра- | | |
|хунку (відповідно до пунктів 39, 40, 41 цієї | | |
|Інструкції) | | |
|в) сума перевищення ПДВ, сплаченого або який| | |
|підлягає сплаті полстачальникам (підрядчикам) | | |
|над сумою ПДВ, одержаного від покупців за то- | | |
|вари (роботи, послуги) за попередні й звітний | | |
|період (ряд. 7 декларації за попередній звітний| | |
|період) | | |
___|_______________________________________________|______|_____|
6.|Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню за особовим| | |
|рахунком платника по даній декларації (позитив-| | |
|не значення ряд. 5 або від'ємне значення ряд. | | |
|5 у випадках звільнення від ПДВ відповідно | | |
|до підпунктів "а" - "д" пункту 31 цієї Інстру-| | |
|кції з урахуванням питомої ваги таких пільг) | | |
| | | |
| ряд. 4 "а" | | |
| ("а" + "б" ряд. 5) х ___________________ | | |
| ряд. 3 + ряд. 4 "а" | | |
___|_______________________________________________|______|_____|
7.|Сума перевищення ПДВ, яка буде враховува- | | |
|тись при зменшенні платежів в наступному періо-| | |
|ді (ряд. 5 - ряд. 6) і не відображається в | | |
|особовому рахунку платника за звітний період | | |
___|_______________________________________________|______|_____|
8.|Нараховано авансових (декадних) платежів за | | |
|звітний період | | |
___|_______________________________________________|______|_____|
9.|Сума ПДВ, яка підлягає: | | |
|а) донарахуванню (ряд. 6 - ряд. 8) | | |
|б) зменшенню (ряд. 8 - ряд. 6) | | |
___|_______________________________________________|______|_____|
10.|Авансові платежі на наступний за звітним міся-| | |
|цем (ряд. 6 : 3) : | | |
|- строком 15-го числа поточного місяця | | |
| ______________________ тис. крб. | X | X |
| | | |
|- строком 25-го числа поточного місяця | | |
| ______________________ тис. крб. | X | X |
| | | |
|- строком 5-го числа місяця, наступного за по- | | |
|точним _________________________ тис. крб. | X | X |
___|_______________________________________________|______|_____|

Дата відправлення декларації  "___"_____________199__р. 

Керівник

Головний бухгалтер

Відмітка інспектора державної податкової інспекції

В результаті камеральної перевірки _________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________

Дата перевірки " ____ " ______________ 199 ___ р.

Довідка інспектора по обліку:

Проведено по особовому рахунку платника _________________________

Дата проведення " ____ " ______________ 199 ___ р.

У державну податкову інспекцію
з ___________________________
____________________________
(повне найменування
організації)
_____________________________
(прізвище відповідальної особи)
тел. __________________________ 
Додаток N 2
до Інструкції, затвердженої
наказом Головної державної
податкової інспекції України
від 10 лютого 1993 р. N 3


Одержано "____"__________199__р. 

Декларація
з податку на добавлену вартість
для підприємств торгівлі, громадського харчування
та інших підприємств, організацій та установ,
які надають посередницькі послуги

за ____________________ 199 ___ р.

(місяць, квартал)

(в крб.)

_________________________________________________________________

 NN |                Показники                           |Сума   |
п/п| | |
___|____________________________________________________|_______|
1.|Сума одержаного валового доходу (різниця між цінами | |
|реалізації товарів і цінами їх придбання) | |
___|____________________________________________________|_______|
2.|Сума податку на добавлену вартість (ряд. 1 * 16,67) | |
___|____________________________________________________|_______|
3.|Сума ПДВ за придбані матеріальні ресурси, паливо | |
|(роботи, послуги), вартість яких відноситься на | |
|витрати обігу (виробництва), за введені в експлуата-| |
|цію основні виробничі фонди та нематеріальні активи | |
|з урахуванням розподілу сум ПДВ з торговельно-посе-| |
|редницької та виробничої діяльності, а також з опо- | |
|датковуваних та неоподатковуваних товарів (робіт, | |
|послуг) | |
___|____________________________________________________|_______|
4.|Обчислено ПДВ за звітний період всього: | |
|у тому числі: | |
|а) від одержаних валових доходів (ряд. 2 - ряд. 3) | |
|б) коригування сум ПДВ по основних виробничих фондах| |
|та нематеріальних активах за поточний (календарний) | |
|рік з подачею розрахунку (відповідно до пункту 31 | |
|цієї Інструкції) | |
|в) сума перевищення ПДВ, сплаченого або який підля- | |
|гає сплаті постачальникам (підрядчикам), над сумою | |
|ПДВ, одержаного від покупців за товари (роботи, по- | |
|слуги) за попередній звітний період (ряд. 6 декла- | |
|рації за попередній звітний період) | |
___|____________________________________________________|_______|
5.|Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню за особовим ра- | |
|хунком платника (позитивне значення рядка 4 цієї | |
|декларації) | |
___|____________________________________________________|_______|
6.|Сума перевищення ПДВ, яка буде враховуватись при | |
|зменшенні платежів в наступному звітному періоді | |
|(ряд. 4 - ряд. 5) і не відображається за особовим | |
|рахунком платника за звітний період | |
___|____________________________________________________|_______|
7.|Нараховано авансових (декадних) платежів за звітний | |
|період | |
___|____________________________________________________|_______|
8.|Сума ПДВ, яка підлягає: | |
|а) донараховано (ряд. 5 - ряд. 7) | |
|б) зменшенню (ряд. 7 - ряд. 5) | |
___|____________________________________________________|_______|
9.|Авансові платежі на наступний за звітним місяцем | |
|(ряд. 5 : 3): | |
|- строком 15-го числа поточного місяця | |
| _____________________ тис. крб. | X |
| | |
|- строком 25-го числа поточного місяця | |
| _____________________ тис. крб. | X |
| | |
|- строком 5-го числа місяця, наступного за поточним | |
| _____________________ тис. крб. | X |
___|____________________________________________________|_______|

Керівник

Головний бухгалтер

Дата відправлення декларації " _____ " ______________ 199 ____ р.

Відмітка інспектора державної податкової інспекції

В результаті камеральної перевірки ______________________________

Дата перевірки " ____ " _______________ 199 ___ р.

Довідка інспектора по обліку:

Проведено по особовим рахункам платника _________________________

Дата проведення " ____ " _____________ 199 ___ р.

Додаток N 3
до Інструкції, затвердженої наказом
Головної державної податкової інспекції
України від 10 лютого 1993 р. N
3.

Приклади
складання декларації з податку
на добавлену вартість

(Див. Додаток N 1)

_________________________________________________________________

 NN |      |   Варіант 1   |   Варіант 2   |    Варіант 3        |
п/п|Показ-|_______________|_______________|_____________________|
|ники |Оборот | Сума |Оборот | Сума |Оборот | Сума |
| | | ПДВ | | ПДВ | | ПДВ |
___|______|_______|_______|_______|_______|_______|_____________|
1.| ... | 856560| 142100| 760050| 126700|1925805| 321032 |
___|______|_______|_______|_______|_______|_______|_____________|
2.| ... | 1440 | X | 25400 | X | 8404 | X |
___|______|_______|_______|_______|_______|_______|_____________|
3.| ... |3590210| 598488| 98200 | 16370 | 750300| 125075 |
| ... | 439000| 73181 | _ | _ | _ | _ |
___|______|_______|_______|_______|_______|_______|_____________|
4.| ... | 4500 | X | | | 925404| X |
| ... | 4500 | X | | | 820020| X |
___|______|_______|_______|_______|_______|_______|_____________|
5.| ...| X | 457398| X |-114915| X |-243513 |
|а) ...| X | 456388| X |-110330| X |-195957 |
|б) ...| X | +1010 | X | - | X | -1250 |
|в) ...| X | - | X | 4585 | X | 46306 |
___|______|_______|_______|_______|_______|_______|_____________|
6.| ... | | | | | |(195957+1250)|
| | | | | | | х |
| | | | | | | 820020 |
| | | | | | |-------------|
| | | | | | |820020+750333|
| | | | | | | = |
| | | | | | | |
| ... | X | 457398| X | | X | -103001 |
___|______|_______|_______|_______|_______|_______|_____________|
7.| ... | X | - | X | 114915| X | 140512 |
___|______|_______|_______|_______|_______|_______|_____________|
8.| ... | X | 541072| X | - | X | - |
___|______|_______|_______|_______|_______|_______|_____________|
9.| ... | | | | | | |
|а) ...| X | - | X | - | X | - |
|б) ...| X | 83674 | X | - | X | - |
___|______|_______|_______|_______|_______|_______|_____________|
10.| ... | | | | | | |
| ... | X | 152466| X | - | X | - |
| ... | X | 152466| X | - | X | - |
| ... | X | 152466| X | - | X | - |
___|______|_______|_______|_______|_______|_______|_____________|

Додаток N 4
до Інструкції, затвердженої наказом
Головної державної податкової інспекції України
від 10 лютого 1993 р.
N 3.

Перелік
операцій що стосуються обігу валюти, грошей, банкнотів,
цінних паперів, які здійснюються за грошовими
вкладами, розрахунковими, поточними та іншими
рахунками і які не оподатковуються податком на
добавлену вартість

1. За операції розрахунково-касового обслуговування.

1.1. За розрахунковими рахунками:

- відкриття розрахункових (поточних) рахунків, переоформлення юридичної справи з відкриттям рахунків;

- розрахункове обслуговування;

- відправка запитів (телеграм, листів) на прохання клієнтів;

- надання дублікату виписки з особистого рахунку;

- наведення довідок в архіві після моменту проведення розрахункової операції;

- переказ коштів по телеграфу на території СНД на прохання клієнта;

- оформлення документів та переказ коштів в інші кредитні установи при закритті рахунків клієнтів;

- надання чекових книжок, кредитних карток та здійснення операцій по них;

- факторінгові операції;

- касове обслуговування клієнтів (в тому числі послуги по касовому обслуговуванню банків на підставі кореспондентських відношень);

- повторний перерахунок коштів та купонів в сумках інкасаторів при помилкових вкладеннях.

2. Кредитні операції

2.1. Оформлення і видача позик:

- надання короткострокових, середньострокових і довгострокових кредитів;

- оформлення пролонгації кредитного договору;

- оформлення застави матеріальних цінностей або цінних паперів.

3. Депозитні операції

3.1. Вклади громадян.

3.2. Плата вкладників (громадян):

- видання розрахункових чеків;

- перекладення вкладів в кредітні установи іншої банківської установи.

4. Валютні операції та послуги, пов'язані з зовнішньоекономічною діяльністю клієнтів банку.

4.1. Документальні акредитиви:

- попереднє авізування акредитивів;

- авізування або передача документального акредитива;

- відкриття або підтвердження акредитива;

- переказ трансферабельного акредитива;

- платежі або негоціація, або перевірка, або приймання, або відсилання паперів;

- платежі або негоціація, або перевірка, або приймання, та відсилання паперів по акредитивах, які мають зайві докладні умови;

- акцепт трат.

4.2. Інкассо та перекази:

- прийняття документів на інкассо;

- прості перекази;

- документальні перекази.

4.3. Кореспондентські рахунки:

- записи з рахунків;

- конверсійні операції, які виконуються за рахунок платіжних документів в іноземній валюті, переказів, коштів на поточних рахунках.

4.4. Неторгові операції:

- купівля готівки іноземної валюти;

- продаж готівки іноземної валюти для юридичних та фізичних осіб;

- обмін готівки іноземних валют;

- обмін банкнот на роздрібну монету;

- перекази за дорученням громадян, міжнародних та іноземних установ;

повернення (ануляція) переказу;

- інкасо;

- виконання переказних доручень іноземних банків на користь

громадян, міжнародних та іноземних установ, які знаходяться в СНД, а також на користь громадян та організацій, які знаходяться в інших країнах.

4.5. Інші операції:

- перекази на території СНД за дорученням громадян та іноземних держав, а також перекази сум, які належать громадянам, за дорученням установ;

- перерахування коштів з рахунку на рахунок громадян та іноземних установ;

- обмін на карбованці громадянам невикористаної або готівки іноземної валюти, чеків, які були їм продані при подорожах за кордон;

- зарахування коштів в іноземній валюті за дорученням громадян та установ на рахунки установ як оплата за товари, послуги та реєстраційні внески, а також при зарахуванні виручки, яка придбана за додаткове туристичне обслуговування та інше;

- надання валютних кредитів;

- кредитне обслуговування громадян, які мають вклади в установах банку.

5. Операції по фінансуванню капітальних вкладень та послуги з інженерно-економічних експертиз.

5.1. Перевірка (аналіз) обсягу та якості проектно-кошторисної документації.

5.2. Перевірка кошторисної документації та, при необхідності, її перерахунок.

5.3. Аналіз договірних цін, договорів підряду та контактів на будівництво, пуско-налагоджувальні та проектно-вишукувальні роботи.

5.4. Перевірка стану будівництва платіжних документів за виконані роботи, проведення інвентарізацій будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних робіт, виконання технічного нагляду за будівництвом.

5.5. Надання допомоги в підготівці документів, які пред'являються комісіям по прийманню об'єктів в експлуатацію, участь в роботі комісій.

5.6. Здійснення фінансування капітальних вкладень за дорученням клієнтів за рахунок їх власних коштів.

/ Див. нову редакцію Додатку N 5 від 30 червня 1994 р./

Додаток N 5
до Інструкції, затвердженої наказом Головної
державної податкової інспекції України
від 10 лютого 1993 р. N
3.

Перелік
товарів спеціального призначення
для інвалідів, які звільняються
від податку на добавлену вартість

I. Протезно-ортопедичні вироби:

1. Протези верхніх і нижніх кінцівок, апарати і тутори, корсети.

2. Взуття шкіряне ортопедичне, протези.

3. Ремонт протезів і ортопедичного взуття.

4. Дрібні протезно-ортопедичні вироби:

- обтуратори;

- підколінники;

- реклинатори;

- наколінники;

- протез молочної залози;

- рукавиці шкіряні;

- устілки ортопедичні, вкладні пристрої;

- ліф для кріплення молочної залози;

- суспензорій;

- бандажі грижеві індивідуальні односторонні і двосторонні;

- бандажі лікувальні;

- башмачки вкладні у взуття;

- пристосування тягові;

- шинки-розпірки.

5. Засоби малої механізації для будинків інвалідів та людей похилого віку.

6. Засоби пересування (автомобілі, коляски та ін.) та запасні частини для них, які придбаються за пільговими умовами, що передбачені законодавством України.

7. Індивідуальні пристосування та засоби реабілітації.

8. Комплектуючі вироби до протезно-ортопедичних виробів, які виготовляються протезними підприємствами України:

- трубка еластична бавовняна;

- чохли бавовняні для кукс плеча;

- чохли бавовняні для кукс предпліччя;

- плита пресована із пробкової композиції;

- подушка опорна з отвором;

- подушка опорна без отвору;

- оболочка-панчоха для протезів стегна;

- оболочка-панчоха для протезів гомілки;

- оболочка-конус для протезів верхніх кінцівок;

- чохли еластичні на кукси нижніх кінцівок;

- чохли упаковочні;

- зажим панчішний;

- гумово-технічні вироби до засобів пересування та засобів малої механізації;

- гільза стенга із марлі-поліамідного лаку;

- наконечники до милиць та палиць;

- буфера гумові до функціональних стоп;

- ключ з викруткою для протезів;

- комплект шин для протезів - 010У, 013У, 014У;

- комплект напівфабрикатів для протезу гомілки;

- комплект напівфабрикатів для протезу гомілки (полегшений);

- 4-ланковий колінний механізм;

- шини алюмінієві;

- гільза металевоштампована;

- комплект напівфабрикатів на довгу куксу плеча;

- біоелектрична система управління;

- кисть каркасна уніфікована тягова;

- кисть каркасна уніфікована з електропроводом;

- кисть каркасна уніфікована з обертальним приводом;

- комплект напівфабрикатів на довгу куксу плеча;

- коски пресовані з пробкової композиції.

II. Товари спеціального призначення для інвалідів із слуху:

1. Апарат індуктивного зв'язку типу "АИС".

2. Індикатор рівня гучності мови типу "Контроль".

3. Сигналізатор звуку типу "Сигнал".

4. Сімейство сигналізаторів звуку типу "ЭЛСИ".

5. Дитяча ігрова аудіометрія типу "ДИАК".

6. Годинник-програматор "Електроника - 21 - 19А" з мікрофоном і без.

7. Слухові апарати і пристрої (завушні та в окулярній оправі) повітряного та кісткового звукопроведення.

8. Спеціальні меблі.

III. Товари спеціального призначення для інвалідів із зору:

1. Газети, журнали, книги та друкарські послуги для їх друкування, озвучені книги для незрячих.

2. Магнітофони-диктофони з швидкістю 2,38 см/сек., їх ремонт та запасні частини до них.

3. Друкарська машинка по Брайлю.

4. Локаційні прилади для орієнтування.

5. Різкі лупи, монокуляри, які реалізуються за зверненнями первинних організацій УТОС.

6. Телескопічні окуляри, прилади для читання.

7. Індикатор освітленості.

8. Годинники брайлівські: чоловічі, жіночі, наручні, кишенькові, будильники, вібробудильники для сліпоглухих.

9. Терези побутові чашкові з рел'єфним циферблатом.

10. Таймер механічний.

11. Комуніктор для сліпоглухих.

12. Тростини орієнтовочні, суцільнометалічні, складні.

13. Прилади для письма за системою Брайля.

14. Зошити, блокноти та папір для запису за системою Брайля.

15. Грифелі для письма за системою Брайля.

16. Прилади для плоского друку "рядок".

17. Комплекти трафаретів для письма за системою Брайля.

18. Альбом-алфавіт.

19. Прилади для вивчення азбуки за системою Брайля.

20. Рел'єфний плакат.

21. Альбом рел'єфних зображень.

22. Брайлівські календарі.

23. Брайлівський прилад прямого читання.

24. Орієнтир комбінований, переносний.

25. Прилад для малювання "Школяр".

26. Трикутник з рел'єфною шкалою.

27. Лінійки (різної довжини) з рел'єфними позначками.

28. Штангенциркуль з рел'єфними позначками.

29. Мікрометр з рел'єфними позначками.

30. Рулетка вимірювальна рел'єфна.

31. Метр складний металічний рел'єфний.

32. Дозатори для сипучих товарів і рідин.

33. Настільні ігри для незрячих: нарди, шахи, шашки, "Реверсі", "Танграм", "Ранжир", ігральні карти, збірно-розбірний кубок, доміно.

34. Велотандеми, ТУ - 37005 - 90, мод. 197 - 411, які виготовляються за заявками УТОС.

35. М'ячі для гри "Гол-бол", "Роллінгбол".

36. Звукові маячки.

У державну податкову інспекцію
з ____________________________
(повне найменування
організації)
______________________________
(прізвище відповідальної особи)
тел. __________________________ 
Додаток N 6
до Інструкції, затвердженої
наказом Головної державної
податкової інспекції України
від 10 лютого 1993 р. N 3

Одержано
"____" ___________ 199__р. 

Розрахунок
сум кредитування податку на добавлену
вартість по залишках товарів станом
на 1 ____________ 199 ____ року

(тис. крб)

_________________________________________________________________

 NN |                     Показники                   |   Сума   |
п/п| | |
___|_________________________________________________|__________|
1.|Залишки товарів (продукції), придбаних з ПДВ, | |
|станом на 01________________199___р. | 1200 |
___|_________________________________________________|__________|
2.|Ставка, за якою визначається сума податкового | |
|кредиту | 16,67 |
___|_________________________________________________|__________|
3.|Сума податкового кредиту, яка надається підприєм-| |
|ству (ряд. 1 * ряд. 2) | 200 |
___|_________________________________________________|__________|
4.|Сума фактично наданого кредиту у попередньому | |
|періоді | 250 |
___|_________________________________________________|__________|
5.|Сума податкового кредиту, яка підлягає: | |
|а) поверненню до бюджету (ряд. 4 - ряд. 3) | - |
|б) видачі із бюджету (ряд. 3 - ряд. 4) | 50 |
___|_________________________________________________|__________|

Дата відправлення розрахунку "_____"____________1990___р.

Керівник

Головний бухгалтер

Відмітка інспектора державної
податкової інспекції

В результаті камеральної перевірки ______________________________

Дата перевірки "____"______________199____р.

Довідка інспектора по обліку:

Проведено по особовому рахунку підприємства _____________________

Дата проведення "_____"_____________199___р.

Затверджений
Наказом Головної державної
податкової інспекції України
від 10 лютого 1993 р. N
3.

Перелік
нормативних актів Міністерства фінансів
України і Головної державної податкової
інспекції України, що зупинили дію

1. Лист Головної державної податкової інспекції України і Головного Управління охорони при Міністерстві внутрішніх справ України від 28.01.92 N 03 - 301/14/5-61.

2. Лист Міністерства фінансів України від 17.03.92 N 03 -301 - 22 "Про податок на добавлену вартість в енергетиці".

3. Інструкція Міністерства фінансів України від 24.04.92 N 5 "Про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість".

4. Лист Головної державної податкової інспекції України від 28.04.92 N 03 - 30 "Про податок на добавлену вартість".

5. Лист міністерства фінансів України від 11.05.92 N 03 -301 - 03 "Про порядок сплати податку на добавлену вартість".

6. Лист Головної державної податкової інспекції України від 20.05.92 N 03 - 301/26 "Про податок на добавлену вартість".

7. Лист Міністерства фінансів України від 25.05.92 N 03 -301 "Про порядок кредитування податку на добавлену вартість".

8. Лист Головної державної податкової інспекції України від

04.06.92 N 03 - 606/03 - 301 "Про порядок обчислення і перерахування до бюджету податку на добавлену вартість з оборотів від реалізації конфіскованого і безхазяйного майна".

9. Лист Головної державної податкової інспекції України від

09.06.92 N 03-301-26/13 "Про податок на добавлену вартість".

10. Лист Головної державної податкової інспекції України

10.06.92 N 03-301 "Про оподаткування податком на добавлену вартість науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт".

11. Лист Головної державної податкової інспекції України від

12.06.92 N 03-301/12 "Про податок на добавлену вартість".

12. Лист Головної державної податкової інспекції України від 22.06.92 N 03-301/26-12 "Про оподаткування путівок для відпочинку та лікування податком на добавлену вартість".

13. Лист Головної державної податкової інспекції України від 29.06.92 N 03-301-22 "Про звільнення від сплати податку на добавлену вартість".

14. Лист Міністерства фінансів України від 06.07.92 N 03 -301 "Про податок на добавлену вартість".

15. Лист Головної державної податкової інспекції України від 07.07.92 N 03-301 "Про податок на добавлену вартість".

16. Лист Міністерства фінансів України від 07.07.92 N 03 -301 "Про внесення змін і доповнень до інструкції Мінфіну України від 24.04.92 N 5 "Про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість" і від 24.04.92 N 6 "Про порядок обчислення та сплати акцизного збору".

17. Лист Головної державної податкової інспекції України від 07.07.92 N 03-301 "Про внесення змін до листа Мінфіну України від 10.06.92 N 03-301 "Про оподаткування податком на добавлену вартість науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт".

18. Лист Головної державної податкової інспекції України від 20.07.92 N 03-301 "Про державну реєстрацію науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт".

19. Лист Головної державної податкової інспекції України від 21.07.92 N 03-301/26 "Про пільги по податку на добавлену вартість".

20. Лист Головної державної податкової інспекції України від 05.08.92 N 03-301/25 "Про податок на добавлену вартість".

21. Лист Міністерства фінансів України від 10.08.92 N 05-204

22. Лист Міністерства фінансів України від 17.08.92 N 03 -301 "Про звільнення від сплати податку на добавлену вартість експлуатаційних затрат".

23. Лист Головної державної податкової інспекції України від 26.08.92 N 03 - 301 "Про надання пільг по податку на добавлену вартість організаціям та громадянам".

24. Лист Головної державної податкової інспекції України від 28.08.92 N 03-606/03-301 "Про внесення змін до листа Державної податкової інспекції Міністерства фінансів України від 04.06.92 N 03-606/03-301".

25. Лист Міністерства фінансів України від 08.09.92 N 03 -301 "Про порядок оподаткування путівок для відпочинку та лікування".

26. Лист Головної державної податкової інспекції України від 23.09.92 N 03-301 "Про податок на добавлену вартість".

27. Лист Головної державної податкової інспекції України від 01.10.92 N 03-301/3 "Про податок на добавлену вартість".

28. Лист Головної державної податкової інспекції України від 08.10.92 N 03-301-22 "Про податок на добавлену вартість по бартерних операціях".

29. Лист Головної державної податкової інспекції України від 02.11.92 N 03-301 "Про порядок надання пільг по податку на добавлену вартість".

30. Лист Головної державної податкової інспекції України від 12.11.92 N 03-301 "Про податок на добавлену вартість".

31. Лист Міністерства фінансів України від 20.11.92 N 03 -301 "Про порядок розрахунків з бюджетом по податку на добавлену вартість".

32. Лист Головної державної податкової інспекції України від1.92 N 03-301 "Про податок на добавлену вартість".

33. Лист Міністерства фінансів України від 22.12.92 N 03 -301-22 "Про податок на добавлену вартість".

34. Лист Головної державної податкової інспекції України від 29.12.92 N 03-301 "Про податок на добавлену вартість та акцизний збір".