ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

Про затвердження правил застосування Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств"

Верховна Рада постановляє:

1. Затвердити Правила застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і ввести їх в дію з 1 січня 1995 року.

2. Доручити Кабінету Міністрів України у двотижневий термін підготувати і подати на розгляд Верховної Раді України проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та проект відповідних доповнень до Правил застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

3. Встановити, що до передачі об'єктів житлового фонду, які перебувають на балансі підприємств, місцевим Радам народних депутатів, вони відносяться до об'єктів соціально-культурного призначення і для цілей оподаткування балансовий прибуток зменшується на суму витрат по їх утриманню відповідно до статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

4. Кабінету Міністрів України забезпечити до 1 січня 1996 року передачу об'єктів житлового фонду, які перебувають на балансі підприємств і організацій, на баланс органів місцевого самоврядування (за їх згодою), крім гуртожитків і службового житла.

5. Пункт 28 цих Правил втрачає чинність після введення в дію Закону України про страхову діяльність в Україні.

6. Кабінету Міністрів України до 1 липня 1995 року проінформувати Верховну Раду України про виконання пунктів 4 і 5 Постанови Верховної Ради України про введення в дію "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року, а винних у несвоєчасному виконанні зазначеного доручення притягти до відповідальності.

Голова Верховної Ради України О.Мороз

м. Київ, від 27 червня 1995 р.
N 247/95-ВР

Правила
застосування Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств"

(Затверджені постановою Верховної Ради України
від 27 червня 1995 р. N 247/95-ВР)

Правила видано на підставі Закону України від 28 грудня 1994 року "Про оподаткування прибутку підприємств", Постанови Верховної Ради України від 28 грудня 1994 року "Про введення в дію Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Постанови Верховної Ради України від 6 квітня 1995 року "Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

I. Платники податку на прибуток

1. Платниками податку на прибуток є:

а) суб'єкти підприємницької діяльності, бюджетні організації в частині здійснення госпрозрахункової діяльності, банки (крім Національного банку України і його установ, за винятком госпрозрахункових), які є юридичними особами згідно з законодавством України, міжнародні організації, що не мають імунітету та дипломатичних привілеїв і здійснюють підприємницьку діяльність в Україні;

б) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначені у підпункті "а" цього пункту, що складають окремий баланс та мають розрахунковий (поточний) рахунок;

в) нерезиденти, які здійснюють підприємницьку діяльність через постійні представництва, розташовані на території України;

г) нерезиденти, які здійснюють репатріацію прибутків, отриманих з джерел на території України.

До бюджетних організацій належать установи та організації, основна діяльність яких фінансується з бюджету на підставі кошторисів доходів і видатків.

Нерезиденти - це юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи України, з місцезнаходженням за межами України, які створені та діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України.

Постійні представництва нерезидентів в Україні - це розташовані на території України представництва іноземних компаній і фірм, міжнародних організацій та їх філій, що не мають імунітету та дипломатичних привілеїв, створені у будь-якій організаційній формі без статусу юридичної особи, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність нерезидента, а також громадяни, які представляють в Україні нерезидента та перебувають з ним у трудових відносинах. Постійне представництво нерезидента підлягає державній реєстрації у порядку, передбаченому законодавством для державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності України.

Платники податку на добавлену вартість, зазначені в цьому пункті, далі іменуються підприємствами.

2. Національний банк України і його установи (за винятком госпрозрахункових) сплачують до державного бюджету суму перевищення валових доходів над видатками згідно з кошторисом витрат, затвердженим Верховною Радою України.

3. Підприємства, що мають відокремлені підрозділи без статусу юридичних осіб, можуть сплачувати консолідований податок на прибуток.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які приймають рішення про сплату консолідованого податку, подають державним податковим інспекціям по Автономній Республіці Крим, областях, містах Києву і Севастополю заяву про сплату консолідованого податку за формою згідно з додатком N 1.

У разі, коли суб'єкт підприємницької діяльності та його відокремлені підрозділи розташовані в різних областях, зазначена заява та перелік цих підрозділів подаються до Головної державної податкової інспекції України.

Відокремлені підрозділи, які згідно з рішенням юридичної особи переходять на сплату консолідованого податку, повідомляють про це державні податкові інспекції за їх місцезнаходженням письмово за формою згідно з додатком N 2.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які мають філії, представництва, відділення тощо, складають окремий баланс, консолідований прибуток визначають на підставі консолідованого фінансового звіту.

Консолідований прибуток підприємства являє собою загальну суму оподатковуваного прибутку суб'єкта підприємницької діяльності та його відокремлених підрозділів, визначеного згідно з розділом II цих Правил. При цьому філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що складають окремий баланс, подають щоквартально за наростаючим підсумком суб'єкту підприємницької діяльності для узагальнення та визначення консолідованого оподатковуваного прибутку декларацію про прибуток підприємства за встановленою формою.

4. Постійне представництво нерезидента протягом місяця з дня його державної реєстрації з метою оподаткування стає на облік у державній податковій інспекції за його місцезнаходженням. За місяць дот завершення діяльності постійне представництво письмово повідомляє про це державну податкову інспекцію.

Форма заяви про початок або закінчення діяльності нерезидента в Україні через постійне представництво наведена у додатку N 3.

Факт взяття на облік постійного представництва з метою оподаткування підтверджується свідоцтвом, виданим державною податковою інспекцією, форма якого наведена у додатку N 4.

Державна податкова інспекція веде облік зареєстрованих постійних представництв у книзі за формою, наведеною у додатку N 5.

Відомості про взяття на облік постійного представництва нерезидента повідомляються Головній державній податковій інспекції України у 15-денний термін з моменту взяття на облік.

5. Постійне представництво нерезидента, яке не стало на облік у державній податковій інспекції, розглядається як таке, що ухиляється від оподаткування, а одержаний ним прибуток - як прихований від оподаткування.

6. Дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, не сплачують податок на прибуток.

7. Не сплачують податок на прибуток установи пенітенціарної системи, до якої належать виправно-трудові установи, виховно-трудові колонії для неповнолітніх, лікувально-трудові профілакторії, їх підприємства, навчально-виробничі майстерні слідчих ізоляторів та тюрем.

II. Об'єкт оподаткування і порядок обчислення
оподатковуваного прибутку

8. Об'єктом оподаткування є балансовий прибуток підприємства, що являє собою загальну суму прибутків підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, отриману як на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами, відображену в його балансі, і включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), в тому числі продукції допоміжного і обслуговуючого виробництва, що не має окремого балансу, основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей та інших видів фінансових ресурсів, матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних (лізингових) операцій, роялті, а також від позареалізаційних операцій.

Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) - це сума виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), зменшена на суму нарахованого (сплаченого) податку на добавлену вартість (за винятком товарообмінних операцій з нерезидентами), акцизного збору, ввізного мита, митного збору та інших обов'язкових зборів і платежів, визначених чинним законодавством, а також на суму витрат, що включаються до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг).

Позареалізаційна операція - це діяльність підприємства, що безпосередньо не пов'язана з реалізацією продукції (робіт, послуг) та іншого майна, включаючи основні фонди, нематеріальні активи, продукцію допоміжного і обслуговуючого виробництва.

До прибутку від позареалізаційних операцій належить прибуток: одержаний від ліквідації основних засобів; минулих років, виявлений у поточному році; від володіння корпоративними правами; від надання матеріальних цінностей в оренду (лізинг); у вигляді простроченої кредиторської заборгованості під час розрахунків між підприємствами недержавної форми власності (включаючи кредиторську заборгованість, яка виникає за результатами взаємозаліків, що проводяться відповідно до чинних законодавчих актів, якими встановлюються інші ніж діючі терміни позовної давності); від розміщення на депозитних рахунках банків тимчасово вільних коштів; у вигляді надходження боргів, раніше списаних як безнадійних за рахунок прибутку підприємства до оподаткування; у вигляді санкцій за порушення умов господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких є рішення суду, арбітражного суду тощо; від продажу іноземної валюти; від здійснення форвардних, ф'ючерсних операцій, а також операцій з опціонами; від операцій з борговими вимогами і зобов'язаннями тощо.

У складі позареалізаційних операцій відображаються також збитки (втрати й витрати), які не входять до собівартості продукції (робіт, послуг), та відображаються в рядку 08 декларації про прибуток підприємства. Перелік таких збитків визначено у пункті 26 цих Правил.

9. З метою оподаткування балансовий прибуток підприємства збільшується на:

- суму збитків від товарообмінних (бартерних) операцій у разі реалізації продукції (робіт, послуг), здійсненої за цінами, нижчими від звичайних.

Товарообмінна (бартерна) операція - це господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає розрахунок за реалізовану продукцію (роботи, послуги) інший, ніж у грошовій формі, включаючи будь-які види погашення (заліку) взаємозаборгованості між сторонами господарчої операції без проведення грошових розрахунків, за винятком випадків міждержавного клірингу, що проводиться за рішенням Президента України або Кабінету Міністрів України.

Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) в межах товарообмінної (бартерної) операції визначається з метою оподаткування виходячи із звичайних цін на таку продукцію (роботи, послуги), що діяли на дату виписування відвантажувальних документів, а для товарообмінних операцій в галузі зовнішньої торгівлі - на дату проходження митного контролю продукцією, що експортується.

Звичайна ціна на продукцію (роботи, послуги) - це ціна, не менша від середньозваженої ціни реалізованої аналогічної продукції (робіт, послуг) за будь-якими іншими угодами купівлі-продажу, укладеними з будь-якою третьою стороною протягом 30 календарних днів, що передували даті реалізації, за винятком випадків, коли ціни внутрішньої реалізації підлягають державному регулюванню згідно з порядком ціноутворення, встановленим законодавством.

Визначення звичайної ціни за зазначеною процедурою вважається можливим в тому разі, якщо обсяги реалізації аналогічної продукції протягом зазначених 30 календарних днів є більшими, ніж 20 відсотків обсягів реалізації в межах товарообмінної (бартерної) операції у кількісному виразі.

У разі неможливості визначення ціни за таким порядком звичайною вважається ціна, що дорівнює залишковій вартості матеріальних цінностей і нематеріальних активів, які перебувають на балансі платника податку, номінальній вартості цінних паперів, собівартості продукції власного виробництва або вартості товарів, придбаних для проведення товарообмінних (бартерних) операцій.

Сума виручки та фінансових результатів від реалізації продукції (робіт, послуг) у разі здійснення товарообмінної (бартерної) операції шляхом прямого обміну або виконання робіт (послуг) в рахунок бартерної угоди визначається підприємством на підставі розрахунку, що подається до державної податкової інспекції (додаток N 6) одночасно з декларацією про прибуток підприємства. Визначені підприємством суми збитків від товарообмінних операцій відображаються у рядку 10 цієї декларації;

- кошти фондів, створених підприємством за рахунок собівартості продукції (робіт, послуг), використані ним не за цільовим призначенням.

До цих коштів належать кошти інноваційного фонду підприємств, що залишаються в їх розпорядженні на фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт і заходів щодо освоєння нових технологій, виробництва нових видів продукції. Підприємства збільшують балансовий прибуток на суму використаних не за цільовим призначенням коштів зазначеного фонду і відображають її у рядку 11 декларації про прибуток підприємства;

- кошти, включаючи валютні цінності, вартість матеріальних цінностей і нематеріальних активів, включаючи корпоративні права і цінні папери, одержані підприємством від інших суб'єктів підприємницької діяльності на власні потреби безкоштовно чи у вигляді безповоротної фінансової допомоги або не враховані на рахунку реалізації.

Безповоротною фінансовою допомогою вважається:

- кредит, наданий підприємству без вимоги про повернення його основної суми або процентів, нарахованих на основну суму, незалежно від строку надання і видів таких кредитів (за винятком субсидій і дотацій, наданих за рахунок бюджетних коштів).

Кредитом, наданим підприємству без вимоги про повернення його основної суми, є кошти, надані у вигляді грошової допомоги, або фінансового кредиту, наданого без вимоги про повернення його основної суми.

Кредитом, наданим підприємству, також є сума процентів по фінансовому кредиту без вимоги про їх сплату. При цьому балансовий прибуток підприємства збільшується на суму процентів по фінансовому кредиту без вимоги про їх сплату в тому оподатковуваному періоді, протягом якого було одержано такий кредит.

Приклади визначення підприємством сум зазначених коштів, на які збільшується балансовий прибуток, наведено у додатку N 7.

Безоплатно одержаними вважаються:

- матеріальні цінності і нематеріальні активи, що надаються підприємству без вимоги про оплату їх вартості.

До коштів, не врахованих на рахунку реалізації, належать кошти, одержані підприємством на власні потреби понад вартість реалізованої продукції (виконання робіт, надання послуг). Безповоротна фінансова допомога, безкоштовно одержані матеріальні цінності та кошти, не враховані на рахунку реалізації, на які збільшується балансовий прибуток, відображається підприємством у рядку 12 декларації про прибуток підприємства.

10. З метою оподаткування прибуток підприємства, визначений у порядку, передбаченому пунктами 8 і 9 цих Правил, зменшується на суму:

- прибутку від володіння корпоративними правами (отриманих дивідендів).

Корпоративне право - право власності на частку (пай) в статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства про господарські товариства, включаючи право на управління та отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи.

Дивіденди-прибуток, отриманий підприємством від здійснення корпоративних прав, включаючи доходи, нараховані у вигляді процентів на акції або на внески до статутних фондів, за винятком доходів, отриманих від торгівлі корпоративними правами, та доходів від операцій з борговими зобов'язаннями і вимогами.

Дивіденди нараховуються підприємствами з чистого прибутку після розрахунків з бюджетом, розподіляються згідно з установчими документами та виплачуються акціонерам (учасникам), які є юридичними особами, без сплати податку у джерела виплати;

- податку на майно підприємств, що вноситься до бюджету згідно із законодавством України;

- плати за землю, що використовується у сільськогосподарському або виробничому обороті, яка сплачується до бюджету згідно з чинним законодавством.

- податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, який сплачується до бюджету згідно з чинним законодавством;

- витрат на утримання об'єктів соціально-культурного призначення, що перебувають на балансі підприємства.

До об'єктів соціально-культурного призначення належать: об'єкти охорони здоров'я, будинки-інтернати для престарілих та інвалідів, дитячі дошкільні заклади, табори відпочинку та оздоровлення дітей, об'єкти культури і аматорського спорту, заклади освіти, що перебувають на балансі підприємств;

- грошових коштів, матеріальних цінностей і нематеріальних

активів, перерахованих (переданих) до фондів, установ, закладів, громадських і релігійних організацій, метою діяльності яких є одержання прибутку, для здійснення екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності, але не більше чотирьох відсотків балансового прибутку.

Підприємства передають до неприбуткових організацій (фондів, установ, закладів) для здійснення зазначених видів діяльності основні фонди, малоцінні й швидкозношувані предмети та нематеріальні активи за залишковою вартістю, товари - за купівельною вартістю, інше майно - за фактичною собівартістю.

Неприбуткові організації, які одержали кошти, матеріальні цінності та нематеріальні активи у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб за звітний період, подають до державної податкової інспекції за місцем свого знаходження довідку за формою згідно з додатком N 8.

11. Новостворені підприємства мають право на зменшення балансового прибутку на суму збитків від операцій, отриманих протягом будь-якого з трьох перших років господарювання, що передували оподатковуваному періоду. У разі недостатності суми балансового прибутку на відшкодування зазначених збитків дозволяється віднесення таких збитків на балансові прибутки протягом наступних п'яти років з моменту їх одержання.

Сума збитків, допущених підприємством протягом трьох років з дня їх державної реєстрації або приватизації, відшкодовується шляхом зменшення балансового прибутку протягом наступних п'яти років.

Приклад порядку зменшення балансового прибутку підприємством на суму збитків, одержаних від господарської діяльності, наведено у додатку N 9.

У разі ліквідації новоствореного (приватизованого) підприємства протягом п'яти років з моменту останнього відшкодування його збитків суми відшкодування підлягають зарахуванню на збільшення балансового прибутку з відображенням їх у рядку 13 декларації про прибуток підприємства.

Не вважаються новоствореними суб'єкти підприємницької діяльності, що реорганізовуються шляхом внесення змін до своїх установчих документів відповідно до розміру та структури статутного фонду, складу учасників (засновників), інших змін, що вносяться до Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України і підлягають державній реєстрації, а також ті, що корпоратизуються згідно із законодавством про корпоратизацію державних підприємств.

12. Не вважаються прибутком і не оподатковуються:

- кошти, матеріальні цінності і нематеріальні активи, що надходять підприємству у вигляді внесків до його статутного фонду, оплати емітованих ним акцій або інших корпоративних прав;

- кошти громадян, що надходять до кредитних спілок,

пенсійних фондів та інших спеціалізованих фінансових установ у вигляді внесків на додаткове пенсійне страхування або вкладів на інші потреби, передбачені чинним законодавством;

- боргові вимоги, взяті на облік, але не погашені, та права

вимоги на виконання договірних зобов'язань, у тому числі отримані, але не оплачені векселі, боргові розписки, акредитиви, чеки, гарантії, банківські накази та інші види забезпечення заборгованості щодо розрахунків з дебіторами.

Під борговими вимогами і правами вимоги на виконання боргових зобов'язань розуміються видані боргові розписки, чеки, гарантії, виставлені акредитиви, взяті на облік, але не оплачені векселі, а також інші види забезпечення заборгованості щодо розрахунків з дебіторами, які підтверджують (гарантують) надання оплати за реалізовану продукцію (роботи, послуги) і не можуть бути фондовою цінністю.

Облік векселів - це форма кредитування банком векселедержателя, тобто особи, що є одержувачем за векселем, шляхом дострокової виплати йому позначеної у векселі суми за вирахуванням процентів з моменту обліку до строку платежу по векселю. За облікованим векселем векселедержатель свої права передає банку шляхом передаточного надпису (індосаменту);

- курсові різниці, нараховані на валютні цінності підприємства;

- сума дооцінок, одержувана від переоцінки залишків товарно-матеріальних цінностей, що здійснюється підприємством самостійно виходячи з щомісячного офіційного індексу інфляції або за рішенням Кабінету Міністрів України, спрямована на поповнення власних оборотних коштів.

Дооцінка залишків товарно-матеріальних цінностей провадиться підприємствами за методикою, що визначається Кабінетом Міністрів України;

- кошти, матеріальні цінності або нематеріальні активи, внесені у вигляді іноземної інвестиції та повернуті іноземному інвестору у разі припинення інвестиційної діяльності на суму фактичного внеску в грошовій або натуральній формі;

- кошти спільного інвестування інвестиційних фондів та інвестиційних компаній;

- кошти, матеріальні цінності або нематеріальні активи, що надходять безкоштовно у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, фондам, установам, закладам, громадським і релігійним організаціям, метою діяльності яких не є одержання прибутку, для здійснення екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності.

Добровільні пожертвування - внески підприємств або громадян на загальносуспільні потреби, а також до неприбуткових організацій, створених згідно з законодавством про об'єднання громадян, а саме:

внески до Державного бюджету України, місцевих бюджетів, якщо такі внески використовуються у межах загальних асигнувань бюджету і не пов'язані прямо чи побічно із збільшенням прибутку підприємств або громадян;

внески до неприбуткових організацій, створених для здійснення екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності, в разі, якщо діяльність таких неприбуткових організацій не пов'язана прямо чи побічно із збільшенням прибутку таких підприємств або громадян та доходи таких неприбуткових організацій формуються виключно з добровільних пожертвувань;

- кошти, одержувані закладами і установами освіти та науки, що повністю або частково фінансуються з бюджету на здійснення діяльності, передбаченої їх статутними документами.

До релігійних організацій належать: релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з зазначених релігійних організацій.

13. У разі використання коштів та цінностей, зазначених у абзацах п'ятнадцятому і шістнадцятому пункту 12 цих Правил, на інші цілі такі кошти включаються до складу об'єкта оподаткування.

14. Прибутком (збутком) від торгівлі цінними паперами, включаючи торгівлю борговими вимогами та зобов'язаннями, є різниця між вартістю їх придбання і продажною ціною, включаючи норму дисконту (облікову ставку) від вексельних операцій, зменшеною на суму витрат, пов'язаних з цими операціями.

Фінансові результати від реалізації цінних паперів, включаючи торгівлю борговими вимогами та зобов'язаннями підприємства, для яких ця діяльність не є основною, відображають в рядку 07 декларації про прибуток підприємства.

Дисконт - різниця між ціною в даний час і ціною на момент погашення або ціною номіналу цінного паперу.

Вартість векселя, що дисконтується, визначається шляхом множення розміру процентної ставки на кількість днів, що залишилися до настання строку платежу, і вирахування одержаного результату з номіналу векселя (норма дисконту з суми векселя не обмежується).

15. Прибутком від володіння (управління) корпоративними правами є сума дивідендів, отримана підприємством за оподатковуваний період.

16. Прибутком від володіння (управління) борговими вимогами є сума процентів, отримана підприємством за оподатковуваний період, зменшена на суму витрат, пов'язаних з цією операцією. Не вважаються об'єктом оподаткування проценти, нараховані на державні скарбничі зобов'язання (державні скарбничі бони і державні скарбничі векселі), а також на облігації державних і місцевих позик.

Проценти - доходи, отримані платником податку від операцій з борговими вимогами і зобов'язаннями, зокрема, векселями, облігаціями, бонами та іншими платіжними документами, включаючи операції з державними скарбничими зобов'язаннями, а також будь-які доходи, отримані підприємством від надання грошових коштів та матеріальних цінностей в кредит (позичку) та нараховані у вигляді премій чи виграшів або відсотків від суми заборгованості.

Вексель, облігація, казначейські зобов'язання, ощадні сертифікати є грошовими документами (цінними паперами).

Вексель засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю); облігація засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому вартість цього цінного паперу в передбачений у ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску); ощадні сертифікати - письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів по ньому; казначейські зобов'язання засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.

17. Прибутком (збитком) від здійснення форвардних, ф'ючерсних операцій та операцій з опціонами є різниця між звичайною ціною продукції сезонного виробництва, цінних паперів або валютних цінностей на дату закінчення форвардної угоди та сумою, що була сплачена покупцем такої продукції, збільшеної на ставку рефінансування Національного банку України, що діяла на дату закінчення форвардної угоди, сумою форвардної премії та інших витрат, пов'язаних з цією операцією.

Прибутком від торгівлі форвардними, ф'ючерсними угодами та опціонами визначаються згідно з пунктом 14 цих Правил.

Форвардна операція - господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає придбання (продаж) форвардної угоди, тобто зобов'язання придбати (продати) продукцію сезонного виробництва, цінні папери або валютні цінності у визначений час у майбутньому, з фіксацією ціни реалізації на дату укладення (придбання) форвардної угоди. При цьому покупець (продавець) форвардної угоди має право на відмову від її виконання виключно за наявності згоди іншої сторони форвардної угоди.

Розрахунки за форвардною операцією з продукцією сезонного виробництва здійснюються у термін, що перевищує 30 календарних днів з моменту укладення форвардної угоди.

Розрахунки за форвардною операцією з цінними паперами і валютними цінностями здійснюються на дату реалізації цінних паперів і валютних цінностей.

Премія за придбання форвардної угоди сплачується під час такого придбання.

Ф'ючерсна операція - господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає придбання (продаж) ф'ючерсної угоди, тобто зобов'язання придбати (продати) продукцію сезонного виробництва, цінні папери або валютні цінності у визначений час у майбутньому, з фіксацією ціни реалізації на дату здійснення реалізації. При цьому покупець (продавець) ф'ючерсної угоди, має право на відмову від її виконання виключно до наявності згоди іншої сторони ф'ючерсної угоди.

Розрахунки за ф'ючерсною операцією здійснюються на дату реалізації продукції сезонного виробництва, цінних паперів і валютних цінностей.

Премія за придбання ф'ючерсної угоди сплачується під час такого придбання.

Операція з опціоном - господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає продаж (купівлю) опціону, тобто права придбати (продати) продукцію сезонного виробництва, цінні папери або валютні цінності у будь-який момент протягом визначеного часу, з фіксацією ціни реалізації на дату укладення (придбання) опціону.

При цьому продавець опціону несе зобов'язання щодо збереження безумовної і безвідкличної пропозиції щодо реалізації права покупця на придбання (продаж) продукції сезонного виробництва, цінних паперів або валютних цінностей протягом строку дії опціону. Покупець опціону має право на відмову від придбання (продажу) продукції сезонного виробництва, цінних паперів або валютних цінностей.

Розрахунки за операціями з опціонами здійснюються на дату реалізації продукції сезонного виробництва, цінних паперів або валютних цінностей.

18. Прибутком від надання матеріальних цінностей в оренду (лізинг) є орендна плата, отримана орендодавцем за оподатковуваний період, зменшена на суму амортизаційних відрахувань, нараховану на повне відновлення наданих в оренду основних фондів згідно з встановленими нормами за весь строк користування, та інших витрат, пов'язаних з цією операцією. При цьому орендна плата визначається угодою сторін згідно з чинним законодавством.

Орендна (лізингова) операція - господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає передачу права користування матеріальними цінностями іншому суб'єкту підприємницької діяльності (орендатору) на платній основі та на визначений строк. При цьому об'єктом орендних відносин є матеріальні цінності, що належать до складу основних засобів (фондів) суб'єкта підприємницької діяльності, крім тих, первинна (відновна) вартість яких повністю погашається протягом одного виробничого циклу.

Орендні (лізингові) операції здійснюються у вигляді оперативної оренди (лізингу) і фінансової оренди (лізингу).

Оперативна оренда (лізинг) - господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає передачу орендарю права користування матеріальними цінностями, які належать орендодавцю, на строк, не більший строку їх повної амортизації з обов'язковим поверненням таких матеріальних цінностей орендодавцю. При цьому право власності на орендовані цінності залишається у орендодавця протягом всього строку оренди.

Фінансова оренда - господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає придбання орендодавцем матеріальних цінностей за замовленням орендаря з наступною передачею орендарю права користування такими матеріальними цінностями на строк, не менший від строку їх повної амортизації з обов'язковою наступною передачею права власності на такі матеріальні цінності орендарю. При цьому ризики раптової загибелі і пошкодження об'єкта оренди, усі види цивільної відповідальності, що можуть виникнути у зв'язку з використанням орендованого майна, а також видатки на поточний і капітальний ремонти орендованого майна несе орендар.

19. Прибутком від операцій по реалізації майнових цінностей, немайнових активів, включаючи цінні папери, передані в заставу (іпотеку), є сума, одержана від їх реалізації, зменшена на суму непогашених боргових зобов'язань заставодавця та інших витрат, пов'язаних з цією операцією.

Застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Іпотекою визнається застава землі, нерухомого майна, при якій земля та (або) майно, що становить предмет застави, залишається у заставодавця або третьої особи.

Прибуток, одержаний від реалізації майна, що перебуває у державній власності, перераховується до відповідних бюджетів і не враховується при визначенні результатів діяльності заставодержателя.

20. При визначенні прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) виручка, зменшена на суму нарахованого (сплаченого) податку на добавлену вартість (за винятком товарообмінних операцій з нерезидентами), акцизного збору, ввізного мита, митного збору та інших обов'язкових зборів і платежів, визначених чинним законодавством, зменшується на суму витрат, що включаються до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг).

До витрат, що включаються до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) належать матеріальні витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизаційні відрахування та інші витрати, склад яких визначено пунктами 21 - 25 цих Правил.

21. До матеріальних витрат належать:

- витрати на підготовчі роботи у видобувних галузях: проходження підготовчих гірничих виробок, дорозвідування родовищ, очищення території зони відкритих гірничих робіт, майданчиків для збереження родючих шарів грунту, що використовується для наступної рекультивації земель, обладнання тимчасових під'їздних доріг для вивезення видобутої сировини, розкривні та інші види робіт, відшкодування у межах нормативу втрат сільськогосподарського виробництва в разі вилучення угідь для розширення видобутку мінеральної сировини;

- підвищені витрати на виробництво нових видів продукції в період їх освоєння, включаючи перші видання нових книжок, а також витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням випуску продукції, не призначеної для серійного або масового виробництва;

- витрати на освоєння нового виробництва, цехів та агрегатів (пускові витрати): перевірка готовності нового виробництва, цехів та агрегатів для введення їх в експлуатацію шляхом комплексного випробування (під навантаженням) усіх машин та механізмів (експлуатаційна перевірка) з пробним випуском продукції, передбаченої проектом, та налагодженням устаткування;

- витрати на винахідництво і раціоналізацію, включаючи затрати на проведення дослідно-експериментальних робіт, виготовлення та випробування моделей і зразків за винахідницькими і раціоналізаторськими пропозиціями, пов'язані з основною діяльністю підприємства, виплати винагород, якщо вони не є роялті.

Витрати, передбачені цим підпунктом, відносяться на собівартість освоєної продукції з початку її виробництва;

б) витрати, пов'язані з використанням природної сировини, в частині відрахувань для покриття витрат на геологорозвідку та геологорозшуки корисних копалин, на рекультивацію земель, плата за деревину, продану на пні, та плата за воду, що вибирається з водогосподарських систем у межах затверджених лімітів, а також платежі за використання інших природних ресурсів, за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів та інших видів шкідливого впливу в межах лімітів;

в) витрати капітального характеру, пов'язані з удосконаленням технологій та організацією виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності та інших експлуатаційних властивостей, що проводяться в ході виробничого процесу;

г) витрати на обслуговування виробничого процесу;

- придбання сировини, матеріалів, палива, енергії, інструментів, пристроїв та інших засобів і предметів праці;

- проведення поточного ремонту, технічний огляд і технічне обслуговування основних виробничих фондів, у тому числі взятих у тимчасове користування за угодами оперативної оренди (лізингу), за винятком їх реконструкції і модернізації;

- контроль за виробничими процесами і якістю продукції (робіт, послуг);

- забезпечення правил техніки безпеки праці, протипожежної і сторожової охорони (включаючи оплату послуг сторонніх підприємств за пожежну та сторожову охорону), санітарно-гігієнічних та інших спеціальних вимог, передбачених правилами технічної експлуатації, нагляду і контролю за діяльністю підприємства у встановленому законодавством порядку;

- забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, форменим одягом, захисними пристроями та спеціальним харчуванням у випадках, передбачених законодавством;

д) поточні витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення (очисних споруд, уловлювачів, фільтрів тощо), витрати на захоронення екологічно небезпечних відходів, оплата послуг сторонніх організацій за приймання, зберігання та знищення екологічно небезпечних відходів, очищення стічних вод, інші види поточних витрат на природозбереження;

е) витрати, пов'язані з управлінням виробництвом:

- матеріально-технічне забезпечення апарату управління підприємства та його структурних підрозділів, включаючи транспортне обслуговування, пов'язане з управлінням виробництвом;

- службові відрядження у межах норм, передбачених законодавством;

- оплата робіт (послуг) консультаційного та інформаційного характеру, пов'язаних із забезпеченням виробництва, зберіганням і реалізацією продукції, включаючи послуги щодо зміни структури управління приватизаційним підприємством, а також передбачених законодавством обов'язкових аудиторських перевірок;

- оплата робіт із сертифікації продукції;

- оплата послуг інших підприємств щодо управління виробництвом, зберіганням і реалізацією продукції (робіт, послуг), якщо штатним розписом підприємства не передбачено відповідні функціональні служби;

- оплата за використання та обслуговування технічних засобів управління: обчислювальних центрів, вузлів зв'язку, засобів сигналізації;

- оплата вартості ліцензій та інших державних дозволів для ведення господарської діяльності підприємства;

- сплата збору за реєстрацію підприємства в органах державного управління, передбаченого законодавством.

Не відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг) і здійснюються за рахунок прибутку, залишеного в розпорядженні підприємства, відрахування на утримання органів управління об'єднань підприємств.

22. До витрат на оплату праці належать витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, обчислені згідно із системами оплати праці, прийнятими підприємством, включаючи будь-які види грошових і матеріальних доплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Перелік витрат, пов'язаних з виплатою основної заробітної плати до додаткової заробітної плати наведено у додатку N 10.

23. До витрат підприємства, пов'язаних з відрахуванням на соціальні заходи, належать:

а) відрахування на державне (обов'язкове) соціальне страхування, включаючи відрахування на обов'язкове медичне страхування;

б) відрахування на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду України), а також відрахування на додаткове пенсійне страхування;

в) відрахування до Фонду сприяння зайнятості населення.

Відрахування на обов'язкове соціальне страхування, обов'язкове пенсійне страхування до Фонду сприяння зайнятості населення здійснюють за встановленим законодавством нормами від загального розміру витрат на оплату праці, зазначених у пункті 22 цих Правил.

Відрахування на обов'язкове соціальне страхування і обов'язкове пенсійне страхування не нараховуються на доходи громадян від володіння корпоративними правами (отриманими дивідендами).

Відрахування на додаткове пенсійне страхування та обов'язкове медичне страхування з віднесенням до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) здійснюється згідно з порядком, визначеним законодавством.

24. До витрат, пов'язаних з амортизаційним відрахуванням по основних фондах та нематеріальних активах, належать:

а) витрати на повне відтворення основних фондів у вигляді амортизаційних відрахувань від вартості основних виробничих фондів у вигляді амортизаційних відрахувань від вартості основних виробничих фондів на реконструкцію, модернізацію та капітальний ремонт фондів, що належать підприємству, а також тих, що перебувають у користуванні підприємства за умовами оренди (лізингу), обчислені за їх балансовою вартістю відповідно до встановлених норм, включаючи прискорену амортизацію активної їх частини.

Рішення про прискорену амортизацію активної частини основних виробничих фондів (але не більше ніж у два рази проти встановлених законодавством норм) приймається підприємством самостійно, якщо таке рішення не є причиною підвищення рівня цін і тарифів на продукцію (роботи, послуги), що випускається. Не допускається прийняття рішення про прискорену амортизацію орендованих основних фондів без згоди орендодавця.

До активної частини основних виробничих фондів належать: машини та обладнання, транспортні засоби і виноградники;

б) амортизаційні відрахування на надані в оперативну оренду основні фонди (крім тих, що належать до державної форми власності) нараховуються орендодавцем і використовуються ним на повне відновлення наданих в оренду або інших належних йому основних фондів. При цьому на собівартість продукції (робіт, послуг) орендаря відноситься сума нарахованих орендодавцем амортизаційних відрахувань на надані в оренду основні фонди та винагорода за користування ними;

в) амортизаційні відрахування на надані у фінансову оренду основні фонди, а також на надані в оперативну оренду основні фонди, що належать до державної форми власності, нараховуються орендарем і використовуються ним виключно на повне відновлення орендованої частки основних фондів. При цьому на собівартість продукції (робіт, послуг) орендаря відноситься сума винагороди за користування орендованими основними фондами та нараховані амортизаційні відрахування на повне відновлення основних фондів;

г) витрати орендаря на капітальний ремонт орендованих будівель (приміщень) нежитлового призначення. Витрати на здійснення капітального ремонту орендованих будівель нежитлового призначення відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг) щомісячно частками протягом строку дії договору оренди.

Орендна плата за надані в оперативну оренду приміщення нежитлового призначення включається до собівартості продукції (робіт, послуг) в розмірі, визначеному угодами сторін, а по комунальній власності - не вище ставок орендної плати, встановленої місцевими органами державної виконавчої влади;

д) витрати, пов'язані із зносом нематеріальних активів. Суми амортизаційних відрахувань визначаються щомісяця за нормами, розрахованими виходячи із їх первинної вартості та строку корисного використання, але не більше десяти років безперервної експлуатації або строку діяльності підприємства.

Нематеріальні активи - вартість об'єктів промисловості та інтелектуальної власності, а також інших аналогічних прав, визнаних об'єктом права власності конкретного підприємства.

До таких об'єктів та прав належать: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, торгові марки, об'єкти авторських прав, програмне забезпечення обчислювальної техніки, гудвіл, "ноу-хау" тощо.

Гудвіл - комплекс заходів, спрямований на збільшення прибутку підприємства, без відповідного збільшення активних операцій, включаючи використання кращих управлінських здібностей, домінуючу позицію на ринку продукції (робіт, послуг), нові технології тощо. Вартість гудвілу визначається як різниця між ціною придбання і звичайною ціною відповідних активів.

25. До інших витрат належать:

а) витрати, пов'язані з набором робочої сили, передбачені законодавством, з урахуванням витрат на оплату випускникам середніх професійно-технічних училищ і молодим спеціалістам, які закінчили вищий навчальний заклад, вартості проїзду до місця роботи, а також для надання їм оплачуваної відпустки перед початком роботи;

б) витрати на перевезення працівників до місця роботи і назад у напрямках, що не обслуговуються пасажирським транспортом загального користування, включаючи додаткові витрати на спеціальні маршрути міського пасажирського транспорту, організовані відповідно до угод, укладених з транспортними підприємствами (понад вартість, сплачену працівниками підприємства зо діючими тарифами на відповідний вид транспорту або віднесену за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства); витрати на перевезення працівників-інвалідів I і II групи до місця роботи і назад незалежно від наявності маршрутів пасажирського транспорту загального користування;

в) додаткові витрати, пов'язані з виконанням робіт вахтовим методом, включаючи транспорті витрати на перевезення працівників від місцезнаходження підприємства або пункту збору до місця роботи і назад, та від місця проживання у вахтовому селищі до місця роботи і назад, а також витрати на експлуатацію та утримання вахтового селища, які не компенсуються платою працівників за користування житлом і комунальним послугам;

г) платежі з обов'язкового страхування майна підприємства та цивільної відповідальності, а також окремих категорій працівників, зайнятих у виробництві відповідних видів продукції (робіт, послуг) безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та здоров'я, передбачених законодавством;

д) витрати на сплату процентів за фінансовими кредитами, одержаними для поповнення власних обігових коштів, а також для придбання основних виробничих фондів і нематеріальних активів для поточної виробничої діяльності, незалежно від терміну кредитування.

Витрати на сплату процентів за фінансовими кредитами, одержаними та використанням на інші цілі, а також на сплату процентів за простроченими кредитами, не включаються до складу собівартості продукції (робіт, послуг).

Проценти за кредити, плата за користування матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг), нараховуються щомісячно в розмірі, передбаченому договором, і відображаються у складі собівартості продукції (робіт, послуг) в тому періоді, за який їх нараховано;

е) витрати, пов'язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ, включаючи плату за розрахункове обслуговування, отримання гарантій, вексельного авалю, факторингових і довірчих операцій, облік боргових вимог і зобов'язань, включаючи цінні папери, поштово-телеграфних послуг та інших витрат, пов'язаних з грошовим обігом;

є) витрати на виготовлення і придбання бланків цінних паперів, а також інші витрати, пов'язані з емісією цінних паперів;

ж) витрати на гарантійний ремонт і обслуговування виробленої продукції, якщо таке передбачено умовами реалізації продукції, але не більше двох відсотків вартості цієї продукції;

з) витрати на реалізацію продукції:

- на відшкодування складських, навантажувально-розвантажувальних, перевалочних, пакувальних, транспортних і страхувальних витрат постачальника, що включаються до ціни продукції згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін;

- на оплату послуг транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду), вартість яких включається до ціни продукції згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін;

- на сплату експортного (вивізного) мита та митних зборів;

- проведення реклами і перепродажну підготовку товарів.

Витрати на рекламу - це затрати підприємства, пов'язані з процесом поширення цілеспрямованої інформації про переваги конкретної продукції (робіт, послуг), сповіщення споживачів, створення популярності та попиту на цю продукцію (роботи, послуги) для більш оперативного її просування на ринках збуту.

До витрат підприємства на рекламу належать витрати на:

- розробку і видання рекламних виробів (ілюстрованих прейскурантів, каталогів, брошур, альбомів, проспектів, плакатів, афіш, рекламних листів, листівок тощо);

- розробку і виготовлення екскізів етикеток, зразків фірмових пакетів та упаковки;

- рекламу в засобах масової інформації (оголошення в пресі, передачі по радіо і телебаченню), витрати на світлову, комп'ютерну та іншу зовнішню рекламу;

- придбання, виготовлення, копіювання, дублювання і демонстрацію рекламних кіно-, відео- і діафільмів;

- виготовлення стендів, муляжів, рекламних щитів, покажчиків тощо (в сумі амортизації, зносу щодо зазначеного інвентаря);

- зберігання та експедирування рекламних матеріалів;

- оформлення вітрин, кімнат-зразків, виставок-продажів, включаючи відрядження працівників підприємства на виставку продукції підприємства і вартість її зразків, що передані безпосередньо покупцям або посередницьким організаціям відповідно до контрактів і угод безоплатно і не підлягають поверненню;

- уцінку продукції, що повністю або частково втратила первинну якість за час експонування у вітринах;

- проведення інших рекламних заходів, пов'язаних з діяльністю підприємства.

Не відносяться на собівартість продукції втрати підприємства на проведення реклами в разі визнання її недобросовісною відповідно до чинного законодавства;

- відшкодування витрат за участь у виставках, ярмарках, вартість безоплатно переданих зразків і моделей, на представницькі витрати (організацію прийомів, конференцій та інших офіційних заходів, включаючи оплату праці обслуговуючого персоналу). На собівартість продукції (робіт, послуг) зазначені витрати відносяться у розмірі, що не перевищує двох відсотків від обсягів реалізації продукції (робіт, послуг) за оподатковуваний період та в цілому за рік;

и) витрати на утримання приміщень, що надаються безоплатно підприємствам громадського харчування або використовуються підприємствами самостійно для обслуговування працівників, що перебувають з підприємством у трудових відносинах, включаючи амортизаційні відрахування, на освітлення, опалення, водопостачання, електропостачання, а також паливо для приготування їжі.

і) нарахування на заробітну плату і авторські винагороди творчих працівників, що перераховуються до фондів творчих спілок України відповідно до законодавства;

ї) податки (за винятком податків, передбачених пунктом 10 цих Правил), відрахування до Фонду здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, до Державного іноваційного фонду, позабюджетних фондів фінансування галузевих і міжгалузевих науково-дослідних робіт і заходів щодо освоєння нових технологій і виробництва нових видів продукції, які створюються за рахунок відрахувань від внесків до Державного іноваційного фонду, Державного фонду сприяння конверсії, а також збори та інші обов'язкові платежі, передбачені законами України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України та декретами Кабінету Міністрів України;

й) втрати внаслідок технічного неминучого браку, витрати на операції із скляною тарою, нестача матеріальних цінностей на виробництві та на складах у межах норм природного убутку, виплати на відшкодування шкоди, заподіяні працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, виплата звільненим працівникам вихідної допомоги і середнього заробітку;

к) сплата рентних платежів за використання земельних ресурсів;

л) сплата концесійних платежів за використання природних копалин;

м) витрати на оприлюднення річного звіту.

Оприлюднення звітності - це офіційне подання бухгалтерської звітності до органів Головної державної податкової інспекції України, Національного банку України, Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України, Комітету у справах по нагляду за страховою діяльністю та інших установ і організацій, які відповідно до законодавчих актів України уповноважені на отримання бухгалтерської звітності (балансів) від господарюючих суб'єктів, а також офіційна публікація звітів (балансів) про фінансовий стан підприємств у засобах масової інформації, якщо це передбачено законодавством;

н) нараховані проценти по членських внесках та інших рахунках членів кредитної спілки; витрати на придбання бланків звітності, виготовлення членських книжок та іншої друкованої продукції для забезпечення діяльності кредитних спілок; витрати на проведення експертизи кредитних ризиків, оцінки вартості майнових цінностей і немайнових прав, прийнятих у заставу;

о) витрати на виплату винагород інвестиційному керуючому, оплату послуг депозитарію, витрати, пов'язані з нарахуванням та виплатою дивідендів учасникам та засновникам підприємств (оплата повідомлень у засобах масової інформації, придбання конвертів, послуги зв'язку).

26. До втрат і витрат, що відносяться на збитки підприємств, включається:

а) втрата і нестача товарно-матеріальних цінностей понад норми природного убутку, якщо винуватців не встановлено, або якщо у стягненні цих сум відмовлено судом;

б) витрати за анульованими виробничими замовленнями та державними контрактами;

в) затрати на утримання законсервованих виробничих потужностей та об'єктів за рішенням Кабінету Міністрів України, крім затрат, відшкодованих за рахунок інших джерел;

г) не компенсовані винуватцями збитки від простоїв з внутрішньовиробничих і зовнішніх причин, а також суми виплат працівникам за час вимушеного простою;

д) збитки від операцій з тарою (крім скляної);

е) суми дебіторської заборгованості, термін позовної давності яких минув (включаючи дебіторську заборгованість, яка виникає за результатами взаємозаліків, що проводяться відповідно до чинних законодавчих актів, якими встановлюються інші, ніж діючі терміни позовної давності);

є) втрата від переоцінки виробничих запасів, готової продукції і товарів, крім випадків, коли вона проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України;

ж) некомпенсовані збитки від стихійного лиха (знищення та псування виробничих запасів, готових виробів та інших матеріальних цінностей, збитки від зупинки виробництва тощо), включаючи витрати, пов'язані із запобіганням чи ліквідацією його наслідків;

з) некомпенсовані збитки від пожеж, аварій, інших надзвичайних подій, зумовлених екстремальними ситуаціями;

и) збитки від операцій минулих років, виявлені в поточному році;

і) збитки від операцій при оцінці вартості тваринницької сировини і хутра в заготівельній і сільськогосподарській діяльності.

27. Прибуток від банківської діяльності визначається шляхом зменшення валового доходу, одержаного у вигляді процентів за надані кредити, плати за розрахункове касове обслуговування клієнтів, доходів від операцій з цінними паперами, доходів від факторингових і лізингових операцій та інших доходів, на суму витрат, передбачених пунктами 21 - 25 цих Правил, а також на:

а) нараховані проценти на:

- розрахункові, поточні та інші рахунки резидентів і нерезидентів;

- кореспондентські рахунки інших банків та кредитно-фінансових установ, включаючи нерезидентів;

- вклади фізичних осіб - резидентів і нерезидентів;

- боргові зобов'язання банків (облігації, депозитні і ощадні сертифікати, векселі, боргові розписки, банківські накази та інші), у тому числі у вигляді дисконту з ціни їх придбання;

- рефінансований кредит Національного банку України, придбаний на аукціоні;

- міжбанківський кредит, включаючи пролонговані міжбанківські кредити за взаємною згодою сторін, по кредитних ресурсах, перерозподілених між головною конторою банку і його філіями, а також між філіями одного банку; б) витрати на розрахунково-касове обслуговування клієнтів банку, включаючи плату за операції по кореспондентських рахунках, плату іншим банкам за надання розрахунково-касових послуг, інші аналогічні витрати;

в) сплачену банкам комісію за купівлю та інші операції з іноземною валютою;

г) відшкодування витрат на організацію та утримання служб інкасації і безпеки банку, а також перевезення валютних цінностей;

д) накладні витрати по операціях із золотом, дорогоцінними металами і камінням (утримання скупних пунктів, послуги спецзв'язку, вартість упаковки тощо);

е) витрати, пов'язані з виготовленням і впровадженням платіжно-розрахункових засобів (пластикових карток, дорожніх чеків тощо), необхідних для забезпечення діяльності банків;

є) витрати на здійснення факторингових, довірчих і лізингових операцій;

ж) витрати на придбання бланків депозитних і ощадних сертифікатів, векселів, інших цінних паперів, а також витрати, пов'язані з виплатою комісійної винагороди депозитарію цінних паперів, фінансовим посередникам;

з) витрати на проведення експертизи кредитних ризиків, оцінки вартості майнових цінностей і немайнових прав, прийнятих у заставу;

и) витрати на сплату внесків обов'язкового страхування вкладів громадян.

28. Прибуток від страхової діяльності (крім страхування життя) визначається шляхом зменшення доходу, одержаного у вигляді страхових платежів (страхові внески/ страхові премії) за договорами страхування та перестрахування, комісійних винагород за перестрахування частки від страхових сум та страхових відшкодувань, сплаченої перестраховиками, повернутих сум спеціальних страхових резервів попередніх періодів, сформованих страховиком, перестраховиком, доходів від розміщення тимчасово вільних коштів страхових резервів, на суму виплат страхового відшкодування та страхових сум за угодами страхування та перестрахування, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), переданих страховиком перестраховику, комісійних винагород, сплачених перестраховиком страховикам за угодами перестрахування, відрахувань за запобіжні заходи згідно з нормативами, передбаченими в структурі тарифної ставки, відрахувань в страхові резерви страховика (перестраховка) від страхових платежів (за винятком страхових платежів, переданих в перестрахування) згідно з нормативами, передбаченими в структурі тарифної ставки, та доходів від розміщення тимчасово вільних коштів у межах, визначених чинним законодавством, витрат, передбачених пунктами 21 - 25 цих Правил, та інших витрат, що включаються до собівартості страхової діяльності:

а) оплата стороннім установам, організаціям, підприємствам або фізичним особам за надані послуги, пов'язані з основною діяльністю страховика, в тому числі:

- виплата комісійних винагород брокера, посередникам за укладення обслуговування договорів страхування;

- оплата послуг з метою оцінки прийнятих на страхування (перестрахування) ризиків та збитків, завданих об'єктам страхування;

- оплата за виготовлення бланків страхової документації;

- оплата банківських послуг, пов'язаних з індексацією страхових платежів та здійсненням виплат страхового відшкодування;

- оплата послуг, пов'язаних з розробкою умов, правил страхування та проведенням актуарних розрахунків;

б) відшкодування страховим агентам витрат на службові поїздки, пов'язані з виконанням їх службових обов'язків, включаючи придбання з цією метою проїзних квитків.

Відрахування в страхові резерви і на запобіжні заходи для майбутніх виплат страхування здійснюються у разі, коли фактична сума виплат страхового відшкодування та страхових сум на звітний період менша від суми добутку таких страхових внесків на норматив, передбачений структурою тарифної ставки на виплати страхувальникам за формою розрахунків згідно з додатками N 11 і N 12.

Сума перевищення за звітний період фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування над сумою добутку надходжень страхових внесків на норматив, передбачений структурою тарифної ставки на виплати страхувальникам, підлягає поверненню із страхового резерву попереднього періоду та включенню до складу валового доходу за звітній період за формою розрахунку згідно з додатком N 13.

Обчислена у зазначеному порядку сума відрахувань до страхових резервів та на запобіжні заходи від страхових платежів за видами страхування та від доходів, одержаних від розміщення тимчасово вільних коштів, за звітний період не може перевищувати норми, встановлені чинним законодавством.

Цей пункт Правил діє до прийняття Закону про страхову діяльність в Україні.

29. Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) та інші види надходжень, одержані в іноземній валюті, перераховуються у валюту України за курсом Національного банку України, що діяв на дату реалізації цієї продукції (робіт, послуг).

III. Ставки податку

30. Прибуток підприємств, включаючи засновані на власності окремого громадянина України, оподатковується за базовою ставкою 30 відсотків.

31. Прибуток посередницький операцій, аукціонних торгів матеріальними цінностями (крім цінних паперів, корпоративних прав, валютних цінностей та інших видів фінансових ресурсів) оподатковується за ставкою 45 відсотків.

Посередницька операція - це господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, який виступає у ролі комісіонера у договорі комісії, консигнатора у консигнаційному договорі або повіреного у договорі доручення, за винятком довірчих операцій з грошовими коштами, цінними паперами, включаючи приватизаційні майнові сертифікати, операцій по випуску боргових зобов'язань і вимог та торгівлі ними, операцій по торгівлі (управлінню) валютними цінностями та іншими видами фінансових ресурсів, а також усіх видів банківських і страхових операцій.

Консигнаційна операція - господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності (консигнатна), що перебуває експорт матеріальних цінностей до складу іншого суб'єкта підприємницької діяльності (консигнатора) з дорученням реалізувати зазначені матеріальні цінності на комісійних засадах.

32. Прибуток від проведення лотерєй (крім державних), від казино, інших ігорних домів (місць), гральних автоматів з грошовим виграшем та іншого ігрового бізнесу (включаючи доходи від оренди та інших видів використання майна для потреб ігрового бізнесу) оподатковується за ставкою 60 відсотків, якщо інше не встановлено спеціальним законодавством про оподаткування доходів, одержуваних від ігрового бізнесу.

Державними вважаються лотереї, проведення яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

33. Підприємства, у статутному фонді яких є частка державного майна, а також створені за участю органів, уповноважених управляти державним майном, або державних органів приватизації, спрямовують дивіденди, нараховані на частку державного майна, на цілі, визначені чинним законодавством України.

IV. Особливості оподаткування підприємств і організацій
агропромислового комплексу

34. Звільняються від сплати податку:

- підприємства - з прибутку, одержуваного від виробництва сільськогосподарської продукції та продукції її переробки на власних переробних потужностях, включаючи міжгосподарські підприємства, за винятком прибутку, одержуваного від квітково-декоративного рослинництва, виробництва спирту, лікерно-горілчаних виробів, пива, хутряних та тютюнових виробів, виноматеріалів, крім тих виноматеріалів, що реалізуються для наступної переробки;

- рибні господарства та риболовецькі колгоспи - з прибутку вилову риби та її переробки на власних переробних потужностях;

- ветеринарно-санітарні заводи - з прибутку, одержуваного від збору та утилізації трупів загиблих тварин і виробництва з них білкових кормових добавок;

- будівельні, монтажні, проектні та інші підприємства і організації - з прибутку, одержуваного в результаті спорудження в сільській місцевості житла, об'єктів побуту, культури, торгівлі, охорони здоров'я, фізкультури і спорту, освіти, зв'язку, а також шляхів, енергетичних, газових та водорозподільних систем, тваринницьких приміщень, інженерно-технічних комплексів машино-тракторного парку та інших об'єктів, які випливають на поліпшення соціального становища села.

35. Прибуток підприємств і організацій агропромислового комплексу по обслуговуванню сільськогосподарського виробництва оподатковується за ставкою 15 відсотків.

До цієї категорії платників належать такі підприємства та організації: джень від хвороб і шкідників сільськогосподарських культур, амбарних шкідників, включаючи служби сигналізації про шкідників рослин; біостанції і біолабораторії, карантинні інспекції, контрольно-насінницькі лабораторії, агрохімічні лабораторії;

- племрозсадники, підприємства та організації по штучному заплідненню тварин, землевпорядкувальні партії, загони землевпорядкування, відділення і підприємства сільгоспагрофотографії;

- організації концерну "Украгротехсервіс" і асоціації "Укргрунтозахист" в тій частині, що виконують роботи своїми працівниками і своєю технікою безпосередньо в господарствах по завезенню добрив, гіпсуванню та вапнуванню земель, вивезенню органічних і мінеральних добрив та засобів захисту рослин, їх внесенню в грунт та проведенню інших механізованих робіт на полях і фермах сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств та підсобних господарств населення по обслуговуванню сільськогосподарського виробництва;

- експлуатаційні організації по обслуговуванню водопроводів з розвідною мережею сільськогосподарського призначення;

- організації по ветеринарному обслуговуванню (ветеринарні амбулаторії, поліклініки, лікарні, охоронокарантинні ветеринарні пункти, ветеринарно-бактеріологічні лабораторії, ветеринарні інспекції, ветеринарно-санітарні станції і загони).

Не належать до організацій по обслуговуванню сільськогосподарського виробництва підрозділи концерну "Украгротехсервіс" та асоціації "Укргрунтозахист", які займаються поставками сільськогосподарської техніки, запасних частин, мінеральних добрив і засобів захисту рослин та інших ресурсів по комплектуванню обладнання, ремонтом, сервісним і транспортним обслуговуванням сільського господарства.

Особливості щодо оподаткування, визначені в пунктах 34 і 35 цих Правил, застосовуються підприємствами і організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування.

V. Особливості оподаткування прибутку нерезидентів

36. Пасивні прибутки нерезидентів, що не здійснюють підприємницької діяльності в Україні через постійне представництво, доходи від надання технічних послуг (типу інжиніринг), джерело яких знаходиться в Україні, у разі їх репатріації за межі України оподатковуються за ставкою 15 відсотків, якщо інше не встановлено міжнародним договором України з податкових питань. Склад пасивних прибутків визначено пунктом 66 цих Правил.

Доходи, що мають джерела походження з України, - будь-які доходи, одержані резидентами і нерезидентами від реалізації будь-яких угод цивільно-правового характеру з резидентами України, включаючи будь-які пасивні доходи, незалежно від місця укладення таких угод, будь-які інші надходження у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах від резидентів України, прямо не пов'язані з підприємницькою діяльністю сторін, за винятком операцій, передбачених пунктом 12 цих Правил, а також будь-які доходи, одержані нерезидентами від реалізації угод цивільно-правового характеру з нерезидентами, якщо об'єктом таких угод є продукція (роботи послуги), що знаходяться на митній території України або під контролем митних служб України, та/або місцем укладення таких угод є Україна.

Іноземне підприємство, яке має відповідно до міжнародної угоди України право на повне або часткове звільнення від сплати податку з прибутку із джерел в Україні, не пов'язаних з діяльністю в Україні, реалізує право шляхом подання заяви про зниження або скасування податку за формами згідно з додатками N 14 і N 15 державній податковій інспекції за місцем виплати прибутку в Україні.

37. Суми доходів від фрахту, що сплачуються підприємствами України нерезидентам у зв'язку із здійсненням міжнародних перевезень, оподатковуються за ставкою 6 відсотків.

38. Не оподатковуються суми прибутків нерезидентів у вигляді процентів за кредити, надані Уряду України та Національному банку України.

39. Прибутки нерезидентів, одержані у зв'язку з їх підприємницькою діяльністю в Україні через постійне представництво, оподатковуються за базовою ставкою.

До прибутку нерезидента, одержаного через постійне представництво в Україні, належить прибуток, який могло б одержати це постійне представництво, якби воно було окремим та самостійним підприємством, зайнятим такою ж діяльністю за аналогічних умов, і діяло б незалежно відносно нерезидента, постійним представником якого воно є.

Якщо ж нерезидент здійснює свою діяльність не лише в Україні, а й за її межами і при цьому не визначає прибуток від діяльності, що проводиться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткування в Україні, визначається на підставі складання нерезидентом розподільчого балансу, узгодженого з державною податковою інспекцією за місцезнаходженням постійного представництва.

В разі неможливості прямим підрахуванням визначити прибуток, одержаний нерезидентами від діяльності в Україні, він визначається державною податковою інспекцією на підставі валового доходу або проведених затрат виходячи з норми рентабельності 30 відсотків.

VI. Особливості оподаткування підприємств з іноземними
інвестиціями

40. Прибуток підприємств з іноземними інвестиціями, зареєстрованих до набрання чинності Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", не оподатковується протягом п'яти років з моменту внесення кваліфікаційної інвестиції, за винятком прибутку від діяльності, що оподатковується за ставками, передбаченими пунктами 31 і 32 цих Правил.

Пільги, передбачені цим пунктом, поширюються на підприємства з іноземними інвестиціями, якщо кваліфікаційна іноземна інвестиція не відчужується протягом пільгового податкового періоду.

У разі відчуження кваліфікаційної іноземної інвестиції раніше від зазначених термінів такі підприємства сплачують податок у повному обсязі за весь пільговий період, протягом якого вони його не сплачували.

41. Прибуток від господарської діяльності, одержуваний при здійсненні іноземної інвестиції на основі договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності без створення юридичної особи, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, якщо такі договори (контракти) передбачають здійснення іноземних інвестицій на території України в обсязі не менше 100 тисяч доларів США у видах, визначених чинним законодавством, оподатковується у порядку, передбаченому для оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями.

При цьому підприємство веде окремий бухгалтерський облік та звітність щодо операцій, пов'язаних з цими договорами (контрактами), та відкриває окремий рахунок в установах банків України для проведення розрахунків, пов'язаних з виконання таких договорів (контрактів).

Прибуток підприємств з іноземними інвестиціями, зареєстрованих після набрання чинності Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", або прибуток, одержаний від здійснення іноземної інвестиції на основі договорів (угод) без створення юридичної особи, укладених після набрання чинності цим Законом, оподатковується на загальних підставах.

VII. Особливості оподаткування підприємств з сезонними
видами виробництва

42. Підприємства з сезонними видами виробництва, які мають державний пріоритет у розвитку (далі - сільськогосподарські підприємства), обчислюють податок на прибуток у особливому і винятковому для таких підприємств порядку.

43. Сільськогосподарські підприємства звільняються від сплати авансових внесків податку на прибуток.

44. Збитки, понесені сільськогосподарськими підприємствами, які вираховуються як різниця між валовим доходом та витратами виробництва (обігу), що відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг) і нараховуються за результатами календарного місяця, підлягають індексуванню виходячи з щомісячного офіційного індексу інфляції. Накопичені збитки підлягають відшкодуванню за рахунок одержуваного валового прибутку після закінчення сезонного циклу.

45. Якщо сільськогосподарське підприємство реалізує продукцію уповноваженим органам (підприємствам) Кабінету Міністрів України за рахунок бюджетних коштів, датою реалізації вважається надходження зазначених коштів на рахунки такого сільськогосподарського підприємства.

VIII. Зменшення податку на прибуток

46. Суми податку на прибуток, нараховані згідно із цими Правилами, можуть бути зменшені:

- до 20 відсотків - на відшкодування витрат підприємства на реконструкцію і модернізацію активної частини основних фондів, здійснених в оподатковуваному періоді, у разі повного використання на цю мету амортизаційних відрахувань і залишків коштів фонду розвитку виробництва та інших аналогічних фондів, створених за рахунок прибутку минулих періодів.

реконструкція - це переобладнання існуючих виробничих потужностей, пов'язане з удосконаленням виробництва і підвищенням його техніко-економічного рівня на основі науково-технічних досягнень, що здійснюється за комплексним проектом реконструкції підприємства з метою збільшення виробничих потужностей, поліпшення якості та зміни номенклатури продукції при поліпшенні умов праці та охорони навколишнього природного середовища.

під час реконструкції може здійснюватися:

- розширення окремих будівель і споруд у випадках, коли нове обладнання з кращими показниками по продуктивності та технічному рівню не може бути розміщено в наявних будівлях;

- будівництво нових і розширених будівель і споруд того ж призначення на заміну ліквідованих на території діючого підприємства, подальша експлуатація яких за технічними і економічними умовами, визнана недоцільною.

модернізація - вдосконалення та приведення виробничих фондів у стан, що відповідає сучасному техніко-економічному рівню виробництва, шляхом конструктивних змін, зміни та зміцнення вузлів і деталей, установки пристосувань і приладів для механізації та автоматизації виробничих операцій;

- до 50 відсотків - на відшкодування витрат підприємства на закупівлю спеціального обладнання і устаткування для забезпечення роботи інвалідів і і іі групи, що перебувають з ним у трудових відносинах;

- до 100 відсотків - на відшкодування витрат підприємств громадських організацій інвалідів, зареєстрованих згідно з чинним законодавством, де інваліди становлять більш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих в основному виробництві, спрямованих на соціально-трудову та медичну реабілітацію працюючих інвалідів.

З метою оподаткування до витрат підприємств громадських організацій інвалідів, спрямованих на соціально-трудову та медичну реабілітацію працюючих інвалідів, належать витрати на:

а) придбання спеціального технологічного, та транспортного устаткування, його модернізацію з метою створення робочих місць для інвалідів;

б) виготовлення спеціальної технологічної оснастки, пристроїв, нестандартного обладнання для використання на робочих місцях інвалідів;

в) пристосування санітарно-побутових приміщень для використання їх інвалідами;

г) придбання та утримання спеціального автотранспорту для перевезення інвалідів;

д) придбання або виготовлення тифлотехнічного обладнання для облаштування робочих місць інвалідів;

е) створення санітарно-гігієнічних умов для праці інвалідів згідно з нормами, передбаченими чинним законодавством;

є) обладнання території підприємства та робочих місць інвалідів по зору системою засобів орієнтування;

ж) обладнання учбових класів підприємств спеціальним обладнанням для професійного навчання інвалідів;

з) забезпечення робочих місць інвалідів засобами сурдотехніки індивідуального та колективного користування;

и) оснащення спеціальним обладнанням, придбання ліків та лікарських засобів, утримання спеціалізованих об'єктів (центрів, профілакторіїв) підприємств, де здійснюється соціально-трудова та медична реабілітація інвалідів;

і) обладнання спеціальними пристосуваннями приміщень (залів) підприємств для занять фізичною культурою та аматорським спортом інвалідів.

Сума нарахованого податку, яка залишилась на кінець звітного року після його зменшення на зазначені цілі, підлягає перерахування до бюджету на загальних підставах.

IX. Порядок обчислення та терміни сплати податку

47. Суму податку підприємство визначає самостійно, виходячи із величини оподатковуваного прибутку, наданих пільг і ставок податку.

У разі одержання підприємством прибутків від кількох видів діяльності, щодо яких застосовуються різні ставки, податок на прибуток визначається окремо для кожного виду діяльності за відповідною ставкою податку незалежно від підсумків діяльності підприємства в цілому.

48. Протягом кварталу всі підприємства, нерезидентів, здійснюють авансові внески податку до бюджету виходячи з суми фактично одержаного прибутку в першому, другому місяці поточного кварталу і діючих ставок податку.

Авансові внески податку до бюджету проводяться не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним, на підставі даних бухгалтерського обліку фінансових результатів.

Підприємства за три дні до терміну сплати авансових внесків подають державним податковим інспекціям довідку про фактично одержаний прибуток за звітний місяць і розмір авансового внеску за формою згідно з додатком N 16.

Після закінчення I кварталу, півріччя, 9 місяців і року підприємство обчислює суму податку за наростаючим підсумком з початку року, виходячи з фактично одержуваного прибутку, що підлягає оподаткуванню. Сума податку, що належить до сплати, визначається з урахуванням платежів, раніше нарахованих.

49. Сплата податку проводиться за квартальними розрахунками податку на прибуток у 5-денний термін з дати, встановленої для подання бухгалтерських звітів, а за річними розрахунками - у 10-денний термін з дати, встановленої для подання бухгалтерського звіту за рік.

Платіжні доручення на перерахування до бюджету податку на прибуток подаються підприємствами установам банків до настання терміну платежу.

50. Надміру внесені до бюджету суми податку зараховуються в рахунок наступних платежів або повертаються підприємствам у 5-денний термін з дня одержання їх письмових заяв.

51. Бюджетні організації звільняються від сплати авансових внесків податку на прибуток, одержаний ними від здійснення підприємницької діяльності, включаючи надання платних послуг, а також не сплачують авансові внески підприємства громадських організацій інвалідів, де інваліди становлять більш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих в основному виробництві.

52. Національний банк України сплачує до Державного бюджету України суми перевищення валових доходів над видатками в порядку і строки, встановлені Верховною Радою України.

53. Нерезиденти, що займаються підприємницькою діяльністю в Україні через постійне представництво, не пізніше 5 лютого року, що настає за звітним, подають державним податковим інспекціям за місцезнаходженням постійного представництва звіт про діяльність в Україні, декларацію про прибуток за формою згідно з додатком N 17. У разі припинення діяльності до закінчення календарного року зазначені документи подаються протягом місяця з дня припинення цієї діяльності.

54. Податок на прибуток нерезидентів обчислюється щорічно державними податковими інспекціями за місцезнаходженням постійного представництва.

Сума податку визначається виходячи з величини оподатковуваного прибутку і ставки податку.

На суму обчисленого податку нерезидентам видаються платіжні повідомлення за формою згідно з додатком N 18. Податок сплачується в терміни, зазначені в платіжному повідомленні.

Декларації про прибуток нерезидентів, що займаються підприємницькою діяльністю в Україні, підлягають щорічній перевірці аудиторськими організаціями, які одержали у встановленому порядку ліцензію на право ведення аудиторської діяльності, для підтвердження достовірності звіту.

55. Нерезиденти сплачують податок на прибуток у національній валюті України.

56. Відповідальність за утримання і перерахування податку до бюджету з прибутку від володіння корпоративними правами (отримані дивіденди) і борговими вимогами (отримані проценти на цінні папери), а також від фрахту несуть підприємства, що нараховують дивіденди (проценти) та оплачують фрахт. Сплата податку з цих доходів проводиться у 5-денний термін з дати їх виплати.

57. Податок з прибутків нерезидентів, зазначених у пункті 56 цих Правил, та одержаних із джерел в Україні, утримується підприємствами, що виплачують нерезидентам доход, у валюті переказу повної суми доходу при кожному перерахуванні платежу.

58. Підприємства подають державним податковим інспекціям за своїм місцезнаходженням бухгалтерські звіти в порядку і в терміни, встановлені чинним законодавством України, декларації про прибуток підприємств і розрахунки суми податку на прибуток за формами згідно з додатками N 19 і N 20. Бюджетні організації подають державним податковим інспекціям декларації про прибуток підприємств та розрахунки суми податку на прибуток.

X. Зарахування податку до бюджету

59. Зарахування сум податку на прибуток проводиться до бюджетів місцевого самоврядування базового рівня.

60. Порядок перерозподілу доходів, що надійшли до бюджетів місцевого самоврядування базового рівня, а також інших місцевих бюджетів, визначається Законом України "Про бюджетну систему України".

XI. Спеціальні положення

61. Якщо міжнародним договором України, укладення якого відбулось у формі Закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачаються Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", то застосовуються правила міжнародного договору України.

Відповідно до Закону України від 12 вересня 1991 року "Про правонаступництво України" Україна є правонаступницею прав і обов'язків за міжнародними договорами Союзу РСР, що не суперечать її Конституції та інтересам.

Текст міжнародних податкових угод опубліковано у збірниках "Діючі міжурядові угоди СРСР з іншими державами з питань оподаткування".

Ставки податку на окремі види доходів згідно з чинним законодавством та міжнародними угодами станом на 1 січня 1995 року визначені у додатку N 21.

62. Справляння податку на прибуток нерезидентів може бути припинено або обмежено на основі договору з іншими державами.

63. Під час укладання договорів з нерезидентами не дозволяється включення контракту податкових застережень, відповідно до яких підприємства, що виплачують доходи, беруть на себе зобов'язання здійснювати витрати, пов'язані із сплатою податку на прибуток нерезидентів.

XII. Усунення подвійного оподаткування

64. Суми податку на прибуток, одержаний за межами України, сплачені суб'єктами підприємницької діяльності Україні за кордоном відповідно до законодавства іноземних держав, зараховуються при сплаті ними податку на прибуток в Україні. Зарахуванню підлягає лише той податок, сплачений за межами України, що визначається як податок на прибуток згідно з цими Правилами.

65. Розмір зарахованих сум не може перевищувати суми податку на прибуток, що підлягає сплаті в Україні стосовно прибутку, одержаного за кордоном.

Приклади обліку сплачених за кордоном податків з метою усунення подвійного оподаткування наведено у додатку N 22.

Для цілей зарахування податку, сплаченого за кордоном, підприємство подає до державної податкової інспекції за своїм місцезнаходженням заяву-декларацію за формою згідно з додатком N 23.

66. Не підлягають зарахуванню:

- податок на капітал і приріст капіталу;

- поштові податки;

- податок на реалізацію (купівлю);

- податок на добавлену вартість, а також інші непрямі податки незалежно від того, чи зараховуються вони до категорії прибутку суб'єкта підприємницької діяльності, чи оподатковуються за окремими законами згідно із законодавством іноземних держав;

- суми податку, сплачені з пасивного прибутку (корпоративних прав (дивіденди), операцій з цінними паперами, фінансовими ресурсами (проценти), оперативної та фінансової оренди (лізингу), операцій страхування, роялті).

Роялті - платежі будь-якого виду, одержані у вигляді винагород (компенсацій) за використання або надання дозволу на використання прав промислової та інтелектуальної власності, а також інших аналогічних майнових прав, що визнаються об'єктом права власності суб'єкта підприємницької діяльності, включаючи використання авторських прав на будь-які товари науки, літератури, мистецтва, записи на носіях інформації, права на копіювання і розповсюдження будь-якого патенту або ліцензії, знака на товари та послуги, права на винаходи, на промислові або наукові зразки, креслення, моделі або схеми програмних засобів обчислювальної техніки, автоматизованих систем або систем обробки інформації, секретної формули або процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду ("ноу-хау").

67. Зарахування сплачених за межами України сум податку на прибуток проводиться за умови письмового підтвердження податкового органу відповідної іноземної держави факту сплати податку та за наявності міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна.

XIII. Офшорні застереження

68. Не підлягають оподаткуванню прибутки суб'єктів підприємницької діяльності України, які мають усі наведені нижче ознаки:

а) засновниками суб'єкта підприємницької діяльності є виключно нерезиденти;

б) прибутки, а також інші надходження до суб'єкта підприємницької діяльності не мають джерел походження з України;

в) усі види розрахунків суб'єкта підприємницької діяльності здійснюються виключно через уповноважені банки України;

г) виконавчі органи, а також інший адміністративний штат суб'єкта підприємницької діяльності складаються виключно з громадян України;

д) суб'єкт підприємницької діяльності не виконує на території України представницьких функцій щодо своїх засновників;

е) щорічні аудиторські перевірки здійснюються організаціями, що мають ліцензію на здійснення аудиту в Україні.

Порядок реєстрації офшорних компаній встановлюється Кабіне- том Міністрів України.

XIV. Обов'язки платників

69. Платники податку зобов'язані:

- вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені чинним законодавством;

- подавати до державних податкових інспекцій декларації, розрахунки, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податку;

- сплачувати належні суми податку у встановлені терміни;

- допускати службових осіб державних податкових інспекцій для обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податку.

70. Керівники і відповідальні службові особи підприємств зобов'язані підписати акт перевірки, проведеної державними податковими інспекціями, та дати письмові пояснення за цими актами з питань, що виникли у процесі перевірки, виконувати вимоги державних податкових інспекцій щодо усунення виявлених порушень законодавства про оподаткування прибутку.

XV. Відповідальність платників

71. Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податку і додержання законодавства про оподаткування прибутку покладається на платників податку та їх службових осіб.

72. Платники податку, які не мають у термін, встановлений для сплати податку, бухгалтерських звітів і балансів, декларацій і розрахунків, пов'язаних з обчисленням і сплатою податку за відповідний період, сплачують 110 відсотків суми податку на прибуток, обчисленого за попередній звітний період. Після подання зазначених документів проводиться перерахунок податку виходячи з фактично одержаного прибутку.

73. Платники податку за неподання або несвоєчасне подання державним податковим інспекціям податкових декларацій, розрахунків, аудиторських висновків та інших документів, необхідних для обчислення податку, а також за неподання або несвоєчасне подання установам банків платіжних доручень на сплату податку на прибуток додатково сплачують до бюджету 10 відсотків належної до сплати суми податку.

74. У разі приховування (заниження) суми податку платниками сплачується сума донарахованого податку і штраф у двократному розмірі тієї ж суми, у разі повторного порушення протягом року після встановлення порушення попередньою перевіркою штраф сплачується у п'ятикратному розмірі.

Не застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів до підприємств, які до початку перевірки податковою інспекцією самостійно виявили порушення під час сплати податку на прибуток, письмово повідомили про це податкову інспекцію (подали уточнену податкову декларацію і розрахунок податку на прибуток) за своїм місцезнаходженням та здійснили відповідні розрахунки з бюджетом.

75. Суми донарахованого податку і фінансових санкцій, передбачені пунктами 73 і 74 цих Правил, сплачуються до бюджетів підприємствами у 10-денний термін з дня складання акта перевірки.

76. Службові особи підприємств, винні у порушенні законодавства про оподаткування прибутку, притягаються до відповідальності згідно з законодавством України.

XVI. Порядок стягнення до бюджету і повернення з бюджету
неправильно сплаченого податку

77. Суми податку на прибуток, не внесені до бюджету у встановлені терміни, а також суми податку, обчислені з прихованого (заниженого) прибутку, і штраф стягуються за весь час ухилення від сплати податку незалежно від наслідків фінансово-господарської діяльності.

78. Після закінчення встановлених термінів сплати до бюджету податку на прибуток, не внесені суми вважаються недоїмкою і стягуються до бюджету за весь час заборгованості, включаючи день сплати, з нарахуванням пені в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла на день стягнення пені, розрахованої за весь строк прострочення.

79. Суми податку з доходів, зазначених у пункті 56 цих Правил, не перераховані до бюджету суб'єктами підприємницької діяльності, що нараховують такі доходи, стягуються з прибутку, що залишається в розпорядженні цих суб'єктів підприємницької діяльності після розрахунків з бюджетом незалежно від того, за який період виплачено ці доходи одержувачам.

80. Сума платежів з податку, що надміру надійшла до бюджету в результаті неправильного його обчислення або порушення встановленого порядку справляння платником податку, підлягає поверненню або зарахуванню як податкові платежі майбутніх періодів, якщо не минув річний термін від дня їх надходження. Подання заяви про повернення суми платежів, що надійшла надміру, перериває перебіг зазначеного терміну.

81. Сума платежів з податку, що надміру надійшла до бюджету в результаті неправильного його обчислення (донарахування) державними податковими інспекціями, підлягає поверненню платнику податку або зарахуванню як його податкові платежі майбутніх періодів незалежно від строку подання заяви про повернення суми платежів, що надійшли надміру. При цьому на зазначену суму нараховуються проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла на день повернення суми платнику податку за кожний день надмірного внесення, починаючи з дня відрахування зазначених сум до бюджету і закінчуючи днем повернення (зарахування).

82. У разі незгоди платника податку з висновками податкового органу щодо сплати податків, не внесених у встановлені терміни, прихованого (заниженого) прибутку, податковий орган має право на списання зазначених сум у безспірному порядку.

XVII. Контроль за справлянням податку на прибуток підприємств

83. Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати податку на прибуток підприємств здійснюється державними податковими інспекціями відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

XVIII. Оскарження дій службових осіб державних податкових
інспекцій

84. Оскарження дій службових осіб державних податкових інспекцій здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про державну податкову службу в Україні", або у судовому порядку. Подання скарги не припиняє оскаржуваної дії службових осіб державних податкових інспекцій.

XIX. Порядок внесення змін і доповнень до Правил
застосування Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств"

85. Зміни та доповнення до цих Правил вносяться Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.