[26.04.2018]
Знайшли помилку в обчисленні компенсації за невикористану відпустку працівникам, звільненим в 15-16 рр. Як правильно відобразити донарах/утрим. в бухобліку, ЄСВ та 1 ДФ. Якщо це утримання, то працівник повинен сплатити суму з урахуванням податків чи ні?
Основними умовами нарахування єдиного соціального внеску є перебування працівника в трудових відносинах з роботодавцем та/або якщо нарахування проводиться за відпрацьований час. Тобто для утримання ЄСВ має бути виконана одна із вищеперелічених умов. При перерахунку заробітної плати після звільнення, працівник вже не перебуває в трудових відносинах з роботодавцем. В свою чергу, компенсація відпустки відноситься до виплат за невідпрацьований час. Отже ЄСВ на суму компенсації відпустки (або її перерахунку) після звільнення працівника не нараховується, відповідно і не відображається в звіті за Формою № Д4.
Що стосується ПДФО, то такі виплати (перерахунки) в цілях оподаткування ПДФО включаються до заробітної плати, оподатковуються в загальному порядку і відображаються в звіті за формою № 1ДФ за податковий період, в якому виконувався перерахунок, з кодом ознаки доходу "101" .
З військовим збором також немає ніяких особливостей. Утримання військового збору виконується на загальних підставах і дані по перерахунку відображаються в звіті за формою № 1ДФ аналогічно для ПДФО.
В бухгалтерському обліку помилки минулих періодів відображаються в поточному періоді на підставі складених бухгалтерских довідок, в яких зазначається причина даного перерахунку. При цьому записи у бухгалтерському облiку як правило такi ж самi, як i при звичайному нарахуваннi зарплати. Помилки, пов'язанi з надмiру нарахованою зарплатою, виправляються методом "сторно".
Повернення сум, шляхом внесення грошей в касу або на розрахунковий рахунок підприємства, здійснюється в розмірі зайво виплаченої суми, а не нарахованої. Але при поверненні зайво виплачених сум слід враховувати статтю 127 КзПП, в якій йдеться мова про те, що законодавчо такі суми можна утримати лише у виняткових випадках, а саме, якщо переплата сталася внаслідок лічильної помилки за умови, що працівник не оспорює підстав і розміру їх відрахувань, та якщо термін звернення на повернення зайво виплаченої суми не перевищує одного місяця з дня її виплати.
Якщо не має добровільної згоди працівника на поверенення помилкої суми, то в даному випадку може бути застосована ч. 1 ст. 132 КЗпП - відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної при виконанні трудових обов'язків, за рахунок працівника, з вини якого сталася переплата, в розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.