Коли й кому треба виплачувати премії

Умовно преміальні виплати можна розділити на категорії: за способами нарахування – індивідуальні й колективні, за періодичністю виплат – систематичні й разові, та за формою виплати – грошові та матеріальні.

Зазвичай премії виплачують за високі трудові показники, зразкове виконання працівником своїх обов’язків, освоєння ним нової техніки або технології, за роботу в нічний час тощо. Втім кожна компанія самостійно визначає критерії, за якими вона виплачуватиме премії працівникам, а також умови оцінки результатів праці для отримання такої виплати та її розмір.

У статті 13 Кодексу законів про працю України зазначено, що докладну інформацію про виплату надбавок або премій треба обов’язково вказати в колективному договорі компанії. А якщо такого немає, в одному з цих документів:

Найчастіше у положенні про преміювання вказують, що матеріальне заохочення працівників є правом роботодавця і може залежати від багатьох причин. Тобто кожен роботодавець особисто вирішує, виплачувати премії своїм працівникам чи ні.

Але для того, щоб у майбутньому уникнути можливих конфліктів зі своїми працівниками, у трудовому договорі треба чітко розписати, за що на підприємстві виплачують премії, скільки вони становлять, а також порядок виплати.

Якщо в положенні про оплату праці, трудовому договорі або статуті організації не прописано жодних виплат-стимулів, то співробітники не можуть їх вимагати.

Стаття 32 КЗпП визначає, якщо компанія змінює умови або порядок виплат премій, вона зобов’язана повідомити про це працівників не пізніше ніж за 2 місяці.

Для виплати премії конкретним працівникам керівник компанії має видати відповідний наказ.

Зазвичай працівникові виплачують премію одночасно із заробітною платою. А от виплати, призначені у зв’язку з винятковими заслугами й мають разовий характер, треба вносити до спеціального розділу трудової книжки. Щодо щоквартальних премій, а також премій з нагоди окремих свят – такі відомості у трудовій книжці не фіксують.

Зазвичай премії виплачують усім працівникам, що працюють у компанії, як штатним, так і позаштатним.

Невиконання своїх обов’язків, ігнорування норм охорони праці, прогули, поява на роботі в нетверезому стані – це неповний перелік причин, через які працівник може бути позбавлений премії.

Рішення про зменшення розміру заохочувальної виплати або взагалі про її позбавлення керівник підприємства має право прийняти одноосібно й оформити відповідний наказ.

Ба більше, якщо працівник порушив норми трудової дисципліни, не виконував або неналежно виконував свої трудові обов’язки, він може понести дисциплінарну й адміністративну відповідальність. Правила свого внутрішнього трудового розпорядку кожна компанія встановлює самостійно.

Мотивація персоналу – одна з найважливіших функцій керівників і власників бізнесу. Адже здебільшого саме від морального духу працівників залежить результат їхньої роботи, а отже – й успіх компанії. Тому заохочення є одним зі способів мотивації та наснаги. А для керівників важливо обрати ту форму, що є зручною, вигідною та законною.