Коментар
1. Сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору у більшому розмірі, ніж це встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду;
5) закриття провадження у справі.
2. Сплачена сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається за ухвалою суду у разі:
1) внесення коштів у більшому розмірі, ніж це встановлено законодавством;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі;
4) закриття провадження у справі якщо вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
5) залишення заяви без розгляду з таких підстав:
– заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;
– заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
– провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання встановлених вимог (ст. 119 і 120 ЦПК) та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;
У випадках, встановлених пунктом 1 частини першої і пунктом 1 частини другої, судовий збір та кошти на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертаються у розмірі зайво внесеної суми; в інших вказаних випадках, – повністю.
Ставки державного мита встановлюються в таких розмірах:
Найменування документів і дій, за які справляється мито |
Розміри ставок | |
1. Із заяв і скарг, що подаються до суду, та за видачу судом копій документів: | ||
а) із позовних заяв |
1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | |
б) із скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемлюють права громадян |
0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян | |
в) із позовних заяв про розірвання шлюбу | 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян | |
із позовних заяв про розірвання повторного шлюбу |
1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян | |
у разі поділу майна при розірванні шлюбу |
мито визначається відповідно до ціни позову згідно з підпунктом "а" цього пункту | |
г) із позовних заяв про розірвання шлюбу з особами, визнаними в установленому порядку безвісно відсутніми або недієздатними внаслідок душевної хвороби чи недоумства, або з особами, засудженими до позбавлення волі на строк не менше трьох років |
0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян | |
д) із позовних заяв про зміну або розірвання договору найму житлових приміщень, про продовження строку прийняття спадщини, про скасування арешту на майно та з інших позовних заяв немайнового характеру (або таких, що не підлягають оцінці) |
0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян | |
е) із заяв (скарг) у справах окремого провадження | 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян | |
є) із позовних заяв з переддоговірних спорів | 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян | |
із позовних заяв про розгляд питань захисту честі та гідності: |
||
із позовних заяв немайнового характеру | 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян | |
із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | 1 відсоток ціни позову, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян | |
із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову від 100 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | 5 відсотків ціни позову | |
із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову понад 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | 10 відсотків ціни позову | |
[Підпункт "ж" пункту 1 статті 3 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 676–IV від 03.04.2003 р.] | ||
з) із апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили |
50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви й скарги, а з майнових спорів – ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми | |
[У підпункт "з" пункту 1 статті 3 внесено зміни згідно із Законом України № 3096–III від 07.03.2002 р.] | ||
и) за повторну видачу копії судового рішення, вироку, ухвали та іншої постанови суду |
0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний аркуш копії | |
і) із позовних заяв щодо захисту прав громадян на земельну частку (пай) і майновий пай |
0,1 відсотка ціни позову | |
[Пункт 1 статті 3 доповнено підпунктом "і" згідно з Законом України № 1804–III від 08.06.2000 р.] | ||
[Пункт 1 статті 3 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 1657–III від 20.04.2000 р.] | ||
2. Із заяв, що подаються до господарських судів: | ||
а) із позовних заяв майнового характеру |
1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | |
[Підпункт "а" пункту 2 статті 3 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 1657–III від 20.04.2000 р.] | ||
б) із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство |
5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | |
в) із позовних заяв у спорах, що виникають під час укладання, зміни або розірвання господарських договорів |
5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | |
[Підпункт "в" пункту 2 статті 3 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 3096–III від 07.03.2002 р.] | ||
г) із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами першій інстанції, а із спорів майнового характеру – 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми | 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в | |
[У підпункт "г" пункту 2 статті 3 внесено зміни згідно із Законом України № 3096–III від 07.03.2002 р.] | ||
3. За нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів: | ||
а) за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, а також інших об'єктів нерухомого майна, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження | 1 відсоток суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян | |
[Підпункт "а" пункту 3 статті 3 викладено у новій редакції згідно із згідно із Законом України № 539–XIV від 23.03.99 р.] [В підпункт "а" пункту 3 статті 3 внесено зміни згідно із Законом України № 1657–III від 20.04.2000 р.] | ||
б) за посвідчення договорів відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження | 1 відсоток суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; | |
[Підпункт "б" пункту 3 статті 3 викладено у новій редакції згідно із згідно із Законом України № 539–XIV від 23.03.99 р.] [В підпункт "б" пункту 3 статті 3 внесено зміни згідно із Законом України № 1657–III від 20.04.2000 р.] | ||
в) за посвідчення договорів купівлі–продажу майна державних підприємств, а також за посвідчення договорів застави | 0,1 відсотка вартості майна, що викуповується, або предмета застави, але не більше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | |
[Підпункт "в" пункту 3 статті 3 доповнено згідно із Законом України № 1255–IV від 18.11.2003 р.] | ||
г) за посвідчення договорів відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів: |
||
дітям, одному з подружжя, батькам |
1 відсоток суми договору, не нижчої дійсної вартості транспортного засобу, іншої самохідної машини, механізму | |
іншим особам |
5 – " – | |
д) за посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці | 1 відсоток суми договору, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян | |
[Підпункт "д" пункту 3 статті 3 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 1657–III від 20.04.2000 р.] | ||
е) за посвідчення договорів поділу майна, договорів поруки та інших угод, що не підлягають оцінці |
0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян | |
є) за посвідчення заповітів |
0,05 – " – | |
ж) за видачу свідоцтва про право на спадщину: |
||
одному з подружжя, батькам, повнолітнім дітям |
0,5 відсотка суми спадщини | |
онукам, правнукам, братам, сестрам, діду, бабі |
– "– | |
іншим спадкоємцям; |
–"– | |
за видачу свідоцтва про право на спадщину земельної частки (паю): |
||
одному з подружжя, батькам, повнолітнім дітям, онукам, правнукам, братам, сестрам, діду, бабі |
0,1 відсотка суми спадщини | |
іншим спадкоємцям; |
0,5 відсотка суми спадщини | |
[Підпункт "ж" пункту 3 доповнено абзацами згідно з Законом України № 1804–III від 08.06.2000 р.] | ||
з) за видачу подружжю свідоцтва про право власності на частку в спільному майні, нажитому за час шлюбу |
0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян | |
и) за посвідчення доручень на право користування і розпорядження майном, крім транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів, та здійснення кредитних операцій: |
||
дітям, одному з подружжя, батькам |
0,03 – " – | |
іншим громадянам |
0,1 – " – | |
і) за посвідчення доручень на право користування і розпорядження транспортними засобами: |
||
дітям, одному з подружжя, батькам |
0,1 – " – | |
іншим громадянам |
0,3 – " – | |
ї) за посвідчення загальних доручень на право користування майном, с включаючи транспортні засоби |
мито визначається за ставками, передбаченими відповідно підпунктами "и" або "і" цього пункту | |
й) за посвідчення інших доручень |
0,02 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян | |
к) за вжиття заходів до охорони спадкового майна |
2 – " – | |
л) за вчинення морського протесту |
0,3 – " – | |
м) за вчинення протестів векселів, пред'явлення чеків до платежу і посвідчення неоплати чеків |
0,3 – " – | |
н) за засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (за сторінку) |
0,3 – " – | |
о) за вчинення виконавчих написів |
1 відсоток суми, що стягується, або 1 відсоток вартості майна, яке підлягає витребуванню, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | |
[Підпункт "о" пункту 3 статті 3 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 1657–III від 20.04.2000 р.] | ||
п) за засвідчення вірності копій документів та витягів з них (за сторінку) |
0,01 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян | |
р) за засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ) | 0,02 – " – | |
с) за передачу заяв громадян, державних установ, підприємств та організацій, селянських (фермерських) господарств, колективних сільськогосподарських підприємств, кооперативних, громадських об'єднань іншим громадянам, державним установам, підприємствам і організаціям, селянським (фермерським) господарствам, колективним сільськогосподарським підприємствам, іншим кооперативним та громадським об'єднанням і вчинення інших нотаріальних дій, крім зазначених у підпунктах "а" – "с" цього пункту |
0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян | |
т) за видачу дублікатів нотаріально посвідчених документів |
0,03 – " – | |
у) за посвідченням договорів оренди (суборенди) земельних |
0,01 відсотка від грошової оцінки земельної ділянки, яка ділянок встановлюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. | |
У разі відсутності грошової оцінки земель |
– 1 відсоток суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян | |
[Пункт 3 статті 3 доповнено підпунктом згідно із Законом України № 1019–XIV від 8.09.99 р.] | ||
ф) за посвідчення іпотечних договорів |
– 0,01 відсотка вартості предмета іпотеки, зазначеної в іпотечному договорі | |
[Пункт 3 статті 3 доповнено підпунктом "ф" згідно із Законом України № 980–IV від 19.06.2003 р.] | ||
4. За нотаріальні та інші дії, вчинювані за межами нотаріальної контори, виконавчого комітету сільської, селищної, міської Рад народних депутатів за місцем надання послуги |
у розмірі встановлених ставок за відповідні дії (крім цього сплачуються фактичні витрати, пов'язані з виїздом для вчинення дій) | |
[Установлено, що ставки державного мита за нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, встановлені відповідно до пунктів 3 та 4 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7–93 "Про державне мито", поширюються на нотаріальні дії, вчинювані приватними нотаріусами, і надходження цього мита зараховуються до відповідних бюджетів згідно із Законом України № 404/97–ВР від 27.06.97 р.] | ||
5. За вчинення актів громадянського стану: | ||
а) за реєстрацію шлюбу 0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян |
||
б) за реєстрацію розірвання шлюбу: за взаємною згодою подружжя, яке не має неповнолітніх дітей |
0,5 – " – | |
на підставі рішення суду, якщо обоє з подружжя перебувають у першому шлюбі від одного або обох із подружжя |
0,5 до 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян | |
на підставі рішення суду, якщо одне з подружжя перебуває у повторному шлюбі одного або обох із подружжя |
від 1 до 1,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян | |
з особами, визнаними в установленому порядку безвісно відсутніми або недієздатними внаслідок душевної хвороби чи недоумства, або з особами, засудженими за скоєння злочину до позбавлення волі на строк не менше трьох років |
0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян | |
в) за реєстрацію зміни прізвища, імені та по батькові (крім зміни у разі реєстрації шлюбу) |
0,3 – " – | |
г) за реєстрацію повторної зміни прізвища, імені та по батькові, не пов'язаної з реєстрацією шлюбу |
3 – " – | |
д) за видачу свідоцтва у зв'язку із зміною, доповненням, виправленням і поновленням записів про реєстрацію громадянського стану |
0,02 – " – | |
е) за видачу повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану |
0,03 – " – | |
6. За вчинення інших дій: | ||
а) за видачу паспорта громадянина України: |
||
у разі обміну нині чинного паспорта |
0,2 – " – | |
в інших випадках |
1 – " – | |
[У підпункті "а" пункту 6 статті 3 деякі слова виключено згідно із Законом України № 490/96–ВР від 13.11.96 р.] | ||
б) за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або продовження строку дії цього паспорта: |
||
на території України |
5 – " – | |
за межами України |
за тарифом консульського збору України | |
в) за перереєстрацію загальногромадянського закордонного паспорта |
2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян | |
г) за видачу посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон або продовження строку дії посвідчення |
5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | |
д) за оформлення іноземним громадянам та особам без громадянства віз для в'їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду через територію України |
у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України | |
е) за внесення будь-яких змін до виданих раніше документів, зазначених у підпунктах "б" і "г" цього пункту (крім продовження строку їх дії) |
0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян | |
є) за видачу документів громадянам України, іноземним громадянам і особам без громадянства про запрошення в Україну |
0,3 – " – | |
ж) за видачу або продовження строку дії посвідки на проживання в Україні іноземцям та особам без громадянства: |
||
на постійне проживання |
5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | |
на тимчасове проживання |
2 неоподатковувані мінімуми доходів громадян | |
[Підпункт "ж" пункту 6 статті 3 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 456–IV від 16.01.2003 р.] | ||
з) за продовження строку дії візи для в'їзду в Україну, транзитного проїзду через її територію (перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства) |
1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян | |
[Підпункт "з" пункту 6 статті 3 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 456–IV від 16.01.2003 р.] | ||
и) за видачу документів громадянам України, які проживають у прикордонних районах, на право перетинання державного кордону України у спрощеному порядку |
0,5 – " – | |
і) за видачу іноземним громадянам і особам без громадянства посвідки на проживання замість загубленої |
у розмірах, передбачених за видачу відповідних первинних документів | |
ї) за подання заяв про прийняття у громадянство України |
0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян | |
й) за подання заяв про вихід з громадянства України мінімумів доходів громадян |
6 неоподатковуваних | |
к) за видачу замість загублених паспортів або документів, які їх замінюють, на право виїзду за кордон або документів про запрошення в Україну |
у розмірах, передбачених за видачу відповідних первинних документів | |
л) за дострокове (до десяти робочихднів) оформлення документів, передбачених підпунктами "б","в" і"є" цього пункту, за заявами громадян |
ставки державного мита за вчинення відповідних дій збільшуються на 100 відсотків | |
м) за прописку громадян або реєстрацію місця проживання |
0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян | |
н) за видачу громадянам України паспортів для виїзду за кордон, документів, які їх замінюють, а також за продовження строку дії цих документів учасникам громадянської і Великої Вітчизняної воєн, інших бойових операцій щодо захисту СРСР і Української РСР з числа військовослужбовців, які проходили службу у військових частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії, та колишнім партизанам |
ставки державного мита за відповідні дії знижуються на 50 відсотків | |
о) за консульські дії, які провадяться за кордоном і на території України |
за тарифами консульських зборів України | |
п) за операції з цінними паперами: |
||
за реєстрацію інформації про емісію цінних паперів, крім облігацій державних та місцевих позик |
0,1 відсотка номінальної вартості емісії цінних паперів | |
за видачу приватизаційних паперів |
0,2 відсотка номінального значення приватизаційних паперів | |
за придбання вексельних бланків |
0,1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний бланк | |
[Підпункт "п" пункту 6 статті 3 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом України № 1622–IV від 18.03.2004 р.] | ||
[Підпункт "п" пункту 6 статті 3 викладено у новій редакції згідно із згідно із Законом України № 539–XIV від 23.03.99р.] | ||
р) за операції, які здійснюються на товарних біржах з продажу житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, а також інших об'єктів нерухомого майна, які перебувають у власності громадянина-продавця, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України |
1 відсоток фактичної вартості укладеної угоди, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну укладену угоду | |
[Підпункт "р" пункту 6 статті 3 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 539–XIV від 23.03.99р.] | ||
с) за проведення прилюдних торгів (аукціонів, тендерів) об'єктами нерухомого майна, які перебувають у власності громадянина-продавця, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України |
1 відсоток фактичної вартості реалізованих об'єктів нерухомого майна, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний реалізований об'єкт | |
[Підпункт "с" пункту 6 статті 3 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 539–XIV від 23.03.99р.] | ||
т) за видачу щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання, квитків рибалок |
0,1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян | |
[Підпункт "т" пункту 6 статті 3 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 1122–IV від 11.07.2003 р.] | ||
у) за видачу охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності і за дії, пов'язані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин: | ||
за видачу патенту (деклараційного патенту) на винахід, деклараційного патенту на корисну модель, патенту на промисловий зразок: | ||
для фізичних (юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) в Україні, |
1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян; | |
для фізичних (іноземних юридичних) осіб, що відповідно постійно проживають (знаходяться) за межами України, |
100 доларів США; | |
за видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг: | ||
для фізичних (юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) в Україні, |
5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; | |
для фізичних (іноземних юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) за межами України, |
200 доларів США; | |
за реєстрацію топографії інтегральної мікросхеми: | ||
для фізичних (юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) в Україні, |
1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян; | |
для фізичних (іноземних юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) за межами України, |
100 доларів США; | |
за видачу свідоцтва про реєстрацію права на використання кваліфікованого зазначення походження товару: | ||
для фізичних (юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) в Україні, |
5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; | |
для фізичних (іноземних юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) за межами України, |
200 доларів США; | |
за подання заявки про видачу патенту України на сорт рослин: | ||
для фізичних (юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) в Україні, |
0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; | |
для фізичних (іноземних юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) за межами України, |
300 доларів США; | |
за видачу патенту на сорт рослин: | ||
для фізичних (юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) в Україні, |
0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; | |
для фізичних (іноземних юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) за межами України, |
600 доларів США; | |
за продовження чинності патенту на сорт рослин щорічно, починаючи з дати надходження заявки про його видачу: | ||
для фізичних (юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) в Україні, – у таких розмірах неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (н.м.д.г.) і для фізичних (іноземних юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) за межами України, – у доларах США відповідно: | ||
за перший рік |
0,1 н.м.д.г. або 60 доларів США; | |
за другий рік |
0,15 н.м.д.г. або 90 доларів США; | |
за третій рік |
0,2 н.м.д.г. або 120 доларів США; | |
за четвертий рік |
0,25 н.м.д.г. або 150 доларів США; | |
за п'ятий рік |
0,3 н.м.д.г. або 180 доларів США; | |
за шостий рік |
0,4 н.м.д.г. або 240 доларів США; | |
за сьомий рік |
0,5 н.м.д.г. або 300 доларів США; | |
за восьмий рік |
0,6 н.м.д.г. або 360 доларів США; | |
за дев'ятий рік |
0,8 н.м.д.г. або 480 доларів США; | |
за десятий – двадцятий роки |
1,0 н.м.д.г. або 600 доларів США; | |
за двадцять перший – сороковий роки |
1,0 н.м.д.г. або 600 доларів США; | |
за сплату мита за підтримання чинності патенту на сорт рослин протягом шести місяців після закінчення встановленого строку його сплати розмір мита збільшується на 50 відсотків. | ||
[Підпункт "у" пункту 6 статті 3 викладно у новій редакції згідно із Законом України № 2785–III від 15.11.2001 р.] | ||
ф) за подання до Кабінету Міністрів України проекту створення промислово-фінансової групи |
1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; | |
[Пункт 6 статті 3 доповнено підпунктом "ф" згідно із Законом України № 483/96–ВР від 12.11.96 р.] |
Від сплати державного мита звільняються:
1) позивачі – робітники та службовці – за позовами про стягнення заробітної плати й за іншими вимогами, що випливають з трудових правовідносин; члени колективних сільськогосподарських підприємств, працівники селянських (фермерських) господарств – за позовами до колективних сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств про оплату праці та за іншими вимогами, пов'язаними з трудовою діяльністю;
2) позивачі – за позовами, що випливають з авторського права, а також з права на відкриття, винахід, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції;
[У пункт 2 частини першої статті 4 внесено зміни згідно із Законом України № 2785–III від 15.11.2001 р.]
3) громадяни – із апеляційних скарг і скарг на рішення, що набрали законної сили, у справах про розірвання шлюбу;
[У пункт 3 частини першої статті 4 внесено зміни згідно із Законом України № 3096–III від 07.03.2002 р.]
4) позивачі – за позовами про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або за іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю годувальника;
5) позивачі – за позовами про стягнення аліментів;
6) сторони – із спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, заподіяних громадянинові незаконним засудженням, незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, незаконним застосуванням такого заходу, як взяття під варту, або незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, а також пов'язаних з виплатою грошової компенсації, поверненням майна або відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні.
[Пункт 6 статті 4 доповнено словами згідно із Декретом Кабінету Міністрів України № 43–93 від 30.04.93 р.]
7) органи соціального страхування та органи соціального забезпечення – за регресними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги й пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім'ї, а органи соціального забезпечення – також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій;
8) позивачі – за позовами про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином;
9) громадяни – за видачу або засвідчення вірності копій документів, необхідних для призначення та одержання державних допомоги і пенсій, а також у справах опіки та усиновлення (удочеріння);
10) державні й громадські органи, підприємства, установи, організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених чинним законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі – за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав
[Пункт 10 статті 4 доповнено згідно із Законом України № 107/94–ВР від 15.07.94 р.]
11) органи місцевого та регіонального самоврядування – за позовами до суду або господарського суду про визнання недійсними актів інших органів місцевого та регіонального самоврядування, місцевих державних адміністрацій, підприємств, об'єднань, організацій і установ, які ущемлюють їх повноваження;
органи місцевого та регіонального самоврядування – за позовами до суду або господарського суду про стягнення з підприємства, об'єднання, організації, установи і громадян збитків, завданих інтересам населення, місцевому господарству, навколишньому середовищу їхніми рішеннями, діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів місцевого та регіонального самоврядування;
органи місцевого та регіонального самоврядування – за позовами до суду або господарського суду про припинення права власності на земельну ділянку;
12) місцеві державні адміністрації – за позовами до господарського суду про визнання недійсними актів органів місцевого та регіонального самоврядування, що суперечать чинному законодавству;
13) громадяни – за реєстрацію народження, смерті, усиновлення (удочеріння) та встановлення батьківства, за видачу їм свідоцтв про зміну, доповнення й виправлення записів актів про народження у випадках встановлення батьківства, усиновлення (удочеріння), а також у зв'язку з помилками, допущеними при реєстрації актів громадянського стану органами запису актів громадянського стану;
14) громадяни – за посвідчення їхніх заповітів і договорів дарування майна на користь держави, а також на користь державних підприємств, установ і організацій;
15) фінансові органи та державні податкові інспекції – за видачу їм свідоцтв і дублікатів свідоцтв про право держави на спадщину та документів, необхідних для одержання цих свідоцтв, за вчинення державними нотаріальними конторами виконавчих написів про стягнення податків, платежів, зборів і недоїмок;
фінансові органи та державні податкові інспекції – позивачі й відповідачі – за позовами до суду та господарського суду;
органи державного контролю за цінами – позивачі й відповідачі – за позовами до суду та господарського суду.
[Пункт 15 статті 4 доповнено абзацом згідно із Законом України № 68/94–ВР від 30.06.94 р.]
16) громадяни – за видачу їм свідоцтв про право на спадщину:
на майно осіб, які загинули при захисті СРСР і України, у зв'язку з виконанням інших державних чи громадських обов'язків або з виконанням обов'язку громадянина щодо врятування життя людей, охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю, охорони власності громадян або колективної чи державної власності, а також осіб, які загинули або померли внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильської катастрофою;
на майно осіб, реабілітованих у встановленому порядку;
на житловий будинок, пай у житлово–будівельному кооперативі, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, якщо вони проживали в цьому будинку, квартирі протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця;
на житлові будинки в сільській місцевості за умови, що ці громадяни постійно проживатимуть у цих будинках і працюватимуть у сільській місцевості;
на вклади в установах Ощадбанку та в інших кредитних установах, на страхові суми за договорами особистого й майнового страхування, облігації державних позик та інші цінні папери, суми заробітної плати, авторське право, суми авторського гонорару і винагород за відкриття, винахід, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції;
[В абзац шостий пункту 16 частини першої статті 4 внесено зміни згідно із Законом України № 2785–III від 15.11.2001 р.]
на майно осіб селянського (фермерського) господарства, якщо вони є членами цього господарства;
17) неповнолітні і військовослужбовці – за видачу їм вперше паспорта громадянина України та неповнолітні – за видачу їм свідоцтва про право на спадщину
[Пункт 17 статті 4 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 490/96–ВР від 13.11.96 р.]
18) громадяни, віднесені до першої та другої категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
[В абзац перший пункту 18 внесено зміни згідно із Законом України № 303/96–ВР від 10.07.96 р.]
громадяни, віднесені до третьої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, – які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років;
[В абзац другий пункту 18 внесено зміни згідно із Законом України № 303/96–ВР від 10.07.96 р.]
громадяни, віднесені до четвертої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
інваліди I та II груп;
19) місцеві державні адміністрації, виконкоми місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи, організації, колективні сільськогосподарські підприємства, що придбавають житлові будинки з надвірними будівлями (крім м. Києва та курортних місцевостей), квартири для громадян, які виявили бажання виїхати з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також громадяни, які виявили бажання виїхати з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та власники цих будинків і квартир;
20) громадяни України – за видачу дипломатичних службових паспортів і паспортів моряка, а також громадяни України, які виїздять за кордон по лінії громадських організацій або як туристи, – за видачу загальногромадянських закордонних паспортів та за внесення до паспорта громадянина України (нового зразка) необхідних записів для поїздки за кордон;
21) громадяни України та особи, які їх супроводжують, – за видачу їм загальногромадянського закордонного паспорта на право виїзду за кордон для лікування у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із Чорнобильською катастрофою, а дітям, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, також на оздоровлення та за внесення до паспорта громадянина України (нового зразка) необхідних записів для поїздки за кордон;
[Пункт 21 статті 4 доповнено словами згідно із Законом України № 303/96–ВР від 10.07.96 р.]
20) громадяни України – за видачу дипломатичних і службових паспортів України та посвідчень особи моряка;
[Пункт 20 статті 4 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 4047–XII від 25.02.93 р. ]
21) громадяни України та особи, які їх супроводжують, – за видачу їм документа на право виїзду за кордон для лікування у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із Чорнобильською катастрофою;
[Пункт 21 статті 4 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 4047–XII від 25.02.93 р. ]
22) громадяни України – за видачу їм документів на право виїзду за кордон, якщо виїзд пов'язаний із смертю або відвідинами могил близьких родичів, а також за видачу документів про запрошення в Україну осіб у зв'язку із смертю або тяжкою хворобою близьких родичів;
23) іноземці, яким Україна надала право притулку, та особи, прирівняні до них, члени їхніх сімей та їхні діти – за видачу їм документів на виїзд за кордон;
24) громадяни України та іноземні громадяни – за видачу документів для в'їзду в Україну та виїзду з України, якщо на умовах взаємності передбачено звільнення від сплати державного мита відповідними міжнародними угодами, укладеними між Україною та іншими державами, а також громадяни інших держав, які виконують функції почесних консулів України;
25) особи, які не досягли 16-річного віку, – за видачу їм документа на виїзд за кордон.
[Пункт 25 статті 4 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 4047–XII від 25.02.93 р. ]
26) [Пункт 26 статті 4 виключено згідно із Законом України № 456–IV від 16.01.2003 р.]
27) позивачі – Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Міністерство лісового господарства України та їхні органи на місцях, підприємства Укрзалізниці, що здійснюють захист лісонасаджень, органи рибоохорони – у справах стягнення коштів на покриття шкоди, заподіяної державі забрудненням навколишнього середовища, порушенням лісового законодавства та нераціональним використанням природних ресурсів і рибних запасів;
[Пункт 27 частини першої статті 4 доповнено словами згідно із Законом України № 3629–XII від 19.11.93 р.]
28) всеукраїнські та міжнародні об'єднання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що мають місцеві осередки у більшості областей України, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), громадські організації інвалідів, їхні підприємства та установи, республіканське добровільне громадське об'єднання "Організація солдатських матерів України" – за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, а також за вчинення всіх нотаріальних дій;
[У пункті 28 статті 4 замінено слова згідно із Законом України № 303/96–ВР від 10.07.96 р.]
29) Національний банк України та його установи, за винятком госпрозрахункових;
30) Генеральна прокуратура України та її органи – за позовами, з якими вони звертаються до суду або господарського суду в інтересах громадян і держави;
[У пункт 30 частини першої статті 4 внесено зміни згідно із Законом України № 3096–III від 07.03.2002 р.]
31) Центральна виборча комісія та виборчі комісії по виборах народних депутатів – із заяв про дачу висновку з питань наявності підстав для скасування рішення про реєстрацію кандидата в депутати;
32) [Пункт 32 частини першої статті 4 виключено згідно із Законом України № 2785–III від 15.11.2001 р.]
33) Українська державна страхова комерційна організація та її установи – за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, в усіх справах, пов'язаних з операціями обов'язкового страхування;
34) Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації; Фонд України соціального захисту інвалідів і його відділення, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
[Пункт 34 статті 4 доповнено згідно із Законом України № 429–IV від 16.01.2003 р.]
35) державні органи приватизації – за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, в усіх справах, пов'язаних із захистом майнових інтересів держави, та за вчинення нотаріусами виконавчих написів про стягнення заборгованості з орендної плати, а також за проведення аукціонів, за операції з цінними паперами;
[Статтю 4 доповнено пунктом 35 згідно із Декретом Кабінету Міністрів України № 43–93 від 30.04.93 р.]
[Пункт 35 частини першої статті 4 доповнено згідно із Законом України № 664–IV від 03.04.2003 р.]
36) Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення – позивачі й відповідачі – за позовами до суду та господарського суду;
[Статтю 4 доповнено пунктом 36 згідно із Законом України № 82/95–ВР від 02.03.95 р.]
[Пункт 36 статті 4 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 1662–III від 20.04.2000 р.]
37) громадяни – за позовами про відшкодування збитків, завданих не поверненням у терміни, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, які були залучені до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян;
[Статтю 4 доповнено пунктом 37 згідно із Законом України № 53/96–ВР від 20.02.96 р.]
38) державні замовники та виконавці державного замовлення за позовами, з якими вони звертаються до суду у справах про відшкодування збитків, завданих при укладенні, внесенні змін до державних контрактів, а також невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за державним контрактом на поставку продукції для державних потреб;
[Статтю 4 доповнено пунктом 38 згідно із Законом України № 589/96–ВР від 12.12.96 р.]
39) Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю – за позовами, з якими він звертається до господарського суду у справах про скасування державної реєстрації страховика, як суб'єкта підприємницької діяльності у випадках, передбачених статтею 8 Закону України "Про підприємництво;
[Статтю 4 доповнено пунктом 39 згідно із Законом України № 621/96–ВР від 19.12.96 р.]
40) Державний комітет України з державного матеріального резерву, установи та організації системи державного резерву – за позовами щодо виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв";
[Статтю 4 доповнено пунктом 40 згідно із Законом України № 131/97–ВР від 05.03.97 р.]
[Пункт 40 частини першої статті 4 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 1713–IV від 12.05.2004 р.]
41) громадяни – за позовами, з якими вони звертаються до суду в справах, пов'язаних із захистом прав і законних інтересів при наданні психіатричної допомоги;
[Статтю 4 доповнено пунктом 41 згідно із Законом України № 1489–III від 22.02.2000 р.]
42) Державна архітектурно-будівельна інспекція України, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві та Севастополі, містах обласного значення за позовами до господарського суду щодо стягнення штрафу за порушення в сфері містобудування;
[Статтю 4 доповнено пунктом 42 згідно із Законом України № 1988–III від 21.09.2000 р.]
43) відділи державної виконавчої служби – за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, в усіх справах, пов'язаних із захистом майнових інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, а також з проведення аукціонів;
[Статтю 4 доповнено пунктом 43 згідно із Законом України № 2056–III від 19.10.2000 р.]
44) Рахункова палата – за позовами, з якими вона звертається до Вищого господарського суду України;
[Статтю 4 доповнено пунктом 44 згідно із Законом України № 2368–III від 05.04.2001 р.]
45) громадяни, власники земельних часток (паїв), яким виділили в натурі (на місцевості) земельні ділянки, за посвідчення договорів міни земельних ділянок;
[Статтю 4 доповнено пунктом 45 згідно із Законом України № 899–IV від 05.06.2003 р.]
46) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи – за позовами, з якими вони звертаються до суду у справах, пов'язаних із порушенням законодавства про рекламу.
Роїна О.М.
Збірник позовних заяв. Практичний посібник.– К.: КНТ, 2005.– 204 с.