Коментар

1. Сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору у більшому розмірі, ніж це встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду;

5) закриття провадження у справі.

2. Сплачена сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається за ухвалою суду у разі:

1) внесення коштів у більшому розмірі, ніж це встановлено законодавством;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) закриття провадження у справі якщо вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

5) залишення заяви без розгляду з таких підстав:

– заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;

– заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

– провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання встановлених вимог (ст. 119 і 120 ЦПК) та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

У випадках, встановлених пунктом 1 частини першої і пунктом 1 частини другої, судовий збір та кошти на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертаються у розмірі зайво внесеної суми; в інших вказаних випадках, – повністю.

Ставки державного мита встановлюються в таких розмірах:

Найменування документів і дій, за які справляється мито
 
Розміри ставок
 
1. Із заяв і скарг, що подаються до суду, та за видачу судом копій документів:
 
а) із позовних заяв
 
1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
 
б) із скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемлюють права громадян
 
0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
 
в) із позовних заяв про розірвання шлюбу   0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 
із позовних заяв про розірвання повторного шлюбу
 
1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян
 
у разі поділу майна при розірванні шлюбу
 
мито визначається відповідно до ціни позову згідно з підпунктом "а" цього пункту
 
г) із позовних заяв про розірвання шлюбу з особами, визнаними в установленому порядку безвісно відсутніми або недієздатними внаслідок душевної хвороби чи недоумства, або з особами, засудженими до позбавлення волі на строк не менше трьох років
 
0,2 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян
 
д) із позовних заяв про зміну або розірвання договору найму житлових приміщень, про продовження строку прийняття спадщини, про скасування арешту на майно та з інших позовних заяв немайнового характеру (або таких, що не підлягають оцінці)
 
0,5 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян
 
е) із заяв (скарг) у справах окремого провадження   0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 
є) із позовних заяв з переддоговірних спорів   0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 
із позовних заяв про розгляд питань захисту честі та гідності:
 

 
із позовних заяв немайнового характеру   1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян 
із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  1 відсоток ціни позову, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 
із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову від 100 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  5 відсотків ціни позову
 
із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову понад 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  10 відсотків ціни позову
 
[Підпункт "ж" пункту 1 статті 3 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 676–IV від 03.04.2003 р.]
 
з) із апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили
 
50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви й скарги, а з майнових спорів – ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми
 
[У підпункт "з" пункту 1 статті 3 внесено зміни згідно із Законом України № 3096–III від 07.03.2002 р.]
 
и) за повторну видачу копії судового рішення, вироку, ухвали та іншої постанови суду
 
0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний аркуш копії
 
і) із позовних заяв щодо захисту прав громадян на земельну частку (пай) і майновий пай
 
0,1 відсотка ціни позову
 
[Пункт 1 статті 3 доповнено підпунктом "і" згідно з Законом України № 1804–III від 08.06.2000 р.]
 
[Пункт 1 статті 3 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 1657–III від 20.04.2000 р.]
 
2. Із заяв, що подаються до господарських судів:
 
а) із позовних заяв майнового характеру
 
1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
 
[Підпункт "а" пункту 2 статті 3 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 1657–III від 20.04.2000 р.]
 
б) із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство
 
5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
 
в) із позовних заяв у спорах, що виникають під час укладання, зміни або розірвання господарських договорів
 
5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
 
[Підпункт "в" пункту 2 статті 3 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 3096–III від 07.03.2002 р.]
 
г) із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами першій інстанції, а із спорів майнового характеру – 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми   50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в
 
[У підпункт "г" пункту 2 статті 3 внесено зміни згідно із Законом України № 3096–III від 07.03.2002 р.]
 
3. За нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів:
 
а) за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, а також інших об'єктів нерухомого майна, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження  1 відсоток суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
 
[Підпункт "а" пункту 3 статті 3 викладено у новій редакції згідно із згідно із Законом України № 539–XIV від 23.03.99 р.]
[В підпункт "а" пункту 3 статті 3 внесено зміни згідно із Законом України № 1657–III від 20.04.2000 р.]

 
б) за посвідчення договорів відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження  1 відсоток суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; 
[Підпункт "б" пункту 3 статті 3 викладено у новій редакції згідно із згідно із Законом України № 539–XIV від 23.03.99 р.]
[В підпункт "б" пункту 3 статті 3 внесено зміни згідно із Законом України № 1657–III від 20.04.2000 р.]

 
в) за посвідчення договорів купівлі–продажу майна державних підприємств, а також за посвідчення договорів застави   0,1 відсотка вартості майна, що викуповується, або предмета застави, але не більше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 
[Підпункт "в" пункту 3 статті 3 доповнено згідно із Законом України № 1255–IV від 18.11.2003 р.] 
г) за посвідчення договорів відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів:
 

 
дітям, одному з подружжя, батькам
 
1 відсоток суми договору, не нижчої дійсної вартості транспортного засобу, іншої самохідної машини, механізму 
іншим особам
 
5 – " –
 
д) за посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці  1 відсоток суми договору, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 
[Підпункт "д" пункту 3 статті 3 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 1657–III від 20.04.2000 р.]
 
е) за посвідчення договорів поділу майна, договорів поруки та інших угод, що не підлягають оцінці
 
0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
 
є) за посвідчення заповітів
 
0,05 – " –
 
ж) за видачу свідоцтва про право на спадщину:
 

 
одному з подружжя, батькам, повнолітнім дітям
 
0,5 відсотка суми спадщини
 
онукам, правнукам, братам, сестрам, діду, бабі
 
– "–
 
іншим спадкоємцям;
 
–"–
 
за видачу свідоцтва про право на спадщину земельної частки (паю):
 

 
одному з подружжя, батькам, повнолітнім дітям, онукам, правнукам, братам, сестрам, діду, бабі
 
0,1 відсотка суми спадщини
 
іншим спадкоємцям;
 
0,5 відсотка суми спадщини
 
[Підпункт "ж" пункту 3 доповнено абзацами згідно з Законом України № 1804–III від 08.06.2000 р.]
 
з) за видачу подружжю свідоцтва про право власності на частку в спільному майні, нажитому за час шлюбу
 
0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
 
и) за посвідчення доручень на право користування і розпорядження майном, крім транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів, та здійснення кредитних операцій:
 

 
дітям, одному з подружжя, батькам
 
0,03 – " –
 
іншим громадянам
 
0,1 – " –
 
і) за посвідчення доручень на право користування і розпорядження транспортними засобами:
 

 
дітям, одному з подружжя, батькам
 
0,1 – " –
 
іншим громадянам
 
0,3 – " –
 
ї) за посвідчення загальних доручень на право користування майном, с включаючи транспортні засоби
 
мито визначається за ставками, передбаченими відповідно підпунктами "и" або "і" цього пункту
 
й) за посвідчення інших доручень
 
0,02 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
 
к) за вжиття заходів до охорони спадкового майна
 
2 – " –
 
л) за вчинення морського протесту
 
0,3 – " –
 
м) за вчинення протестів векселів, пред'явлення чеків до платежу і посвідчення неоплати чеків
 
0,3 – " –
 
н) за засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (за сторінку)
 
0,3 – " –
 
о) за вчинення виконавчих написів
 
1 відсоток суми, що стягується, або 1 відсоток вартості майна, яке підлягає витребуванню, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
 
[Підпункт "о" пункту 3 статті 3 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 1657–III від 20.04.2000 р.]
 
п) за засвідчення вірності копій документів та витягів з них (за сторінку)
 
0,01 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
 
р) за засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ)   0,02 – " –  
с) за передачу заяв громадян, державних установ, підприємств та організацій, селянських (фермерських) господарств, колективних сільськогосподарських підприємств, кооперативних, громадських об'єднань іншим громадянам, державним установам, підприємствам і організаціям, селянським (фермерським) господарствам, колективним сільськогосподарським підприємствам, іншим кооперативним та громадським об'єднанням і вчинення інших нотаріальних дій, крім зазначених у підпунктах "а" – "с" цього пункту
 
0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
 
т) за видачу дублікатів нотаріально посвідчених документів
 
0,03 – " –
 
у) за посвідченням договорів оренди (суборенди) земельних
 
0,01 відсотка від грошової оцінки земельної ділянки, яка ділянок встановлюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
 
У разі відсутності грошової оцінки земель
 
– 1 відсоток суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
 
[Пункт 3 статті 3 доповнено підпунктом згідно із Законом України № 1019–XIV від 8.09.99 р.]
 
ф) за посвідчення іпотечних договорів
 
– 0,01 відсотка вартості предмета іпотеки, зазначеної в іпотечному договорі
 
[Пункт 3 статті 3 доповнено підпунктом "ф" згідно із Законом України № 980–IV від 19.06.2003 р.]
 
4. За нотаріальні та інші дії, вчинювані за межами нотаріальної контори, виконавчого комітету сільської, селищної, міської Рад народних депутатів за місцем надання послуги
 
у розмірі встановлених ставок за відповідні дії (крім цього сплачуються фактичні витрати, пов'язані з виїздом для вчинення дій)
 
[Установлено, що ставки державного мита за нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, встановлені відповідно до пунктів 3 та 4 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7–93 "Про державне мито", поширюються на нотаріальні дії, вчинювані приватними нотаріусами, і надходження цього мита зараховуються до відповідних бюджетів згідно із Законом України № 404/97–ВР від 27.06.97 р.]
 
5. За вчинення актів громадянського стану:
 
а) за реєстрацію шлюбу 0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
 

 
б) за реєстрацію розірвання шлюбу: за взаємною згодою подружжя, яке не має неповнолітніх дітей
 
0,5 – " –
 
на підставі рішення суду, якщо обоє з подружжя перебувають у першому шлюбі від одного або обох із подружжя
 
0,5 до 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
 
на підставі рішення суду, якщо одне з подружжя перебуває у повторному шлюбі одного або обох із подружжя
 
від 1 до 1,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
 
з особами, визнаними в установленому порядку безвісно відсутніми або недієздатними внаслідок душевної хвороби чи недоумства, або з особами, засудженими за скоєння злочину до позбавлення волі на строк не менше трьох років
 
0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
 
в) за реєстрацію зміни прізвища, імені та по батькові (крім зміни у разі реєстрації шлюбу)
 
0,3 – " –
 
г) за реєстрацію повторної зміни прізвища, імені та по батькові, не пов'язаної з реєстрацією шлюбу
 
3 – " –
 
д) за видачу свідоцтва у зв'язку із зміною, доповненням, виправленням і поновленням записів про реєстрацію громадянського стану
 
0,02 – " –
 
е) за видачу повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану
 
0,03 – " –
 
6. За вчинення інших дій:
 
а) за видачу паспорта громадянина України:
 

 
у разі обміну нині чинного паспорта
 
0,2 – " –
 
в інших випадках
 
1 – " –
 
[У підпункті "а" пункту 6 статті 3 деякі слова виключено згідно із Законом України № 490/96–ВР від 13.11.96 р.]
 
б) за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або продовження строку дії цього паспорта:
 

 
на території України
 
5 – " –
 
за межами України
 
за тарифом консульського збору України
 
в) за перереєстрацію загальногромадянського закордонного паспорта
 
2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян
 
г) за видачу посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон або продовження строку дії посвідчення
 
5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
 
д) за оформлення іноземним громадянам та особам без громадянства віз для в'їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду через територію України
 
у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України
 
е) за внесення будь-яких змін до виданих раніше документів, зазначених у підпунктах "б" і "г" цього пункту (крім продовження строку їх дії)
 
0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
 
є) за видачу документів громадянам України, іноземним громадянам і особам без громадянства про запрошення в Україну
 
0,3 – " –
 
ж) за видачу або продовження строку дії посвідки на проживання в Україні іноземцям та особам без громадянства:
 

 
на постійне проживання
 
5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
 
на тимчасове проживання
 
2 неоподатковувані мінімуми доходів громадян
 
[Підпункт "ж" пункту 6 статті 3 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 456–IV від 16.01.2003 р.]
 
з) за продовження строку дії візи для в'їзду в Україну, транзитного проїзду через її територію (перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства)
 
1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян
 
[Підпункт "з" пункту 6 статті 3 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 456–IV від 16.01.2003 р.]
 
и) за видачу документів громадянам України, які проживають у прикордонних районах, на право перетинання державного кордону України у спрощеному порядку
 
0,5 – " –
 
і) за видачу іноземним громадянам і особам без громадянства посвідки на проживання замість загубленої
 
у розмірах, передбачених за видачу відповідних первинних документів
 
ї) за подання заяв про прийняття у громадянство України
 
0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
 
й) за подання заяв про вихід з громадянства України мінімумів доходів громадян
 
6 неоподатковуваних
 
к) за видачу замість загублених паспортів або документів, які їх замінюють, на право виїзду за кордон або документів про запрошення в Україну
 
у розмірах, передбачених за видачу відповідних первинних документів
 
л) за дострокове (до десяти робочихднів) оформлення документів, передбачених підпунктами "б","в" і"є" цього пункту, за заявами громадян
 
ставки державного мита за вчинення відповідних дій збільшуються на 100 відсотків
 
м) за прописку громадян або реєстрацію місця проживання
 
0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
 
н) за видачу громадянам України паспортів для виїзду за кордон, документів, які їх замінюють, а також за продовження строку дії цих документів учасникам громадянської і Великої Вітчизняної воєн, інших бойових операцій щодо захисту СРСР і Української РСР з числа військовослужбовців, які проходили службу у військових частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії, та колишнім партизанам
 
ставки державного мита за відповідні дії знижуються на 50 відсотків
 
о) за консульські дії, які провадяться за кордоном і на території України
 
за тарифами консульських зборів України
 
п) за операції з цінними паперами:
 

 
за реєстрацію інформації про емісію цінних паперів, крім облігацій державних та місцевих позик
 
0,1 відсотка номінальної вартості емісії цінних паперів
 
за видачу приватизаційних паперів
 
0,2 відсотка номінального значення приватизаційних паперів
 
за придбання вексельних бланків
 
0,1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний бланк
 
[Підпункт "п" пункту 6 статті 3 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом України № 1622–IV від 18.03.2004 р.]
 
[Підпункт "п" пункту 6 статті 3 викладено у новій редакції згідно із згідно із Законом України № 539–XIV від 23.03.99р.]
 
р) за операції, які здійснюються на товарних біржах з продажу житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, а також інших об'єктів нерухомого майна, які перебувають у власності громадянина-продавця, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України
 
1 відсоток фактичної вартості укладеної угоди, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну укладену угоду
 
[Підпункт "р" пункту 6 статті 3 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 539–XIV від 23.03.99р.]
 
с) за проведення прилюдних торгів (аукціонів, тендерів) об'єктами нерухомого майна, які перебувають у власності громадянина-продавця, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України
 
1 відсоток фактичної вартості реалізованих об'єктів нерухомого майна, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний реалізований об'єкт
 
[Підпункт "с" пункту 6 статті 3 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 539–XIV від 23.03.99р.]
 
т) за видачу щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання, квитків рибалок
 
0,1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
 
[Підпункт "т" пункту 6 статті 3 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 1122–IV від 11.07.2003 р.]
 
у) за видачу охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності і за дії, пов'язані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин:
 
за видачу патенту (деклараційного патенту) на винахід, деклараційного патенту на корисну модель, патенту на промисловий зразок:
 
для фізичних (юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) в Україні,
 
1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
 
для фізичних (іноземних юридичних) осіб, що відповідно постійно проживають (знаходяться) за межами України,
 
100 доларів США;
 
за видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг:
 
для фізичних (юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) в Україні,
 
5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
 
для фізичних (іноземних юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) за межами України,
 
200 доларів США;
 
за реєстрацію топографії інтегральної мікросхеми:
 
для фізичних (юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) в Україні,
 
1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
 
для фізичних (іноземних юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) за межами України,
 
100 доларів США;
 
за видачу свідоцтва про реєстрацію права на використання кваліфікованого зазначення походження товару:
 
для фізичних (юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) в Україні,
 
5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
 
для фізичних (іноземних юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) за межами України,
 
200 доларів США;
 
за подання заявки про видачу патенту України на сорт рослин:
 
для фізичних (юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) в Україні,
 
0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
 
для фізичних (іноземних юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) за межами України,
 
300 доларів США;
 
за видачу патенту на сорт рослин:
 
для фізичних (юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) в Україні,
 
0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
 
для фізичних (іноземних юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) за межами України,
 
600 доларів США;
 
за продовження чинності патенту на сорт рослин щорічно, починаючи з дати надходження заявки про його видачу:
 
для фізичних (юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) в Україні, – у таких розмірах неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (н.м.д.г.) і для фізичних (іноземних юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) за межами України, – у доларах США відповідно:
 
за перший рік
 
0,1 н.м.д.г. або 60 доларів США;
 
за другий рік
 
0,15 н.м.д.г. або 90 доларів США;
 
за третій рік
 
0,2 н.м.д.г. або 120 доларів США;
 
за четвертий рік
 
0,25 н.м.д.г. або 150 доларів США;
 
за п'ятий рік
 
0,3 н.м.д.г. або 180 доларів США;
 
за шостий рік
 
0,4 н.м.д.г. або 240 доларів США;
 
за сьомий рік
 
0,5 н.м.д.г. або 300 доларів США;
 
за восьмий рік
 
0,6 н.м.д.г. або 360 доларів США;
 
за дев'ятий рік
 
0,8 н.м.д.г. або 480 доларів США;
 
за десятий – двадцятий роки
 
1,0 н.м.д.г. або 600 доларів США;
 
за двадцять перший – сороковий роки
 
1,0 н.м.д.г. або 600 доларів США;
 
за сплату мита за підтримання чинності патенту на сорт рослин протягом шести місяців після закінчення встановленого строку його сплати розмір мита збільшується на 50 відсотків.
 
[Підпункт "у" пункту 6 статті 3 викладно у новій редакції згідно із Законом України № 2785–III від 15.11.2001 р.]
 
ф) за подання до Кабінету Міністрів України проекту створення промислово-фінансової групи
 
1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
 
[Пункт 6 статті 3 доповнено підпунктом "ф" згідно із Законом України № 483/96–ВР від 12.11.96 р.]
 

Від сплати державного мита звільняються:

1) позивачі – робітники та службовці – за позовами про стягнення заробітної плати й за іншими вимогами, що випливають з трудових правовідносин; члени колективних сільськогосподарських підприємств, працівники селянських (фермерських) господарств – за позовами до колективних сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств про оплату праці та за іншими вимогами, пов'язаними з трудовою діяльністю;

2) позивачі – за позовами, що випливають з авторського права, а також з права на відкриття, винахід, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції;

[У пункт 2 частини першої статті 4 внесено зміни згідно із Законом України № 2785–III від 15.11.2001 р.]

3) громадяни – із апеляційних скарг і скарг на рішення, що набрали законної сили, у справах про розірвання шлюбу;

[У пункт 3 частини першої статті 4 внесено зміни згідно із Законом України № 3096–III від 07.03.2002 р.]

4) позивачі – за позовами про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або за іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю годувальника;

5) позивачі – за позовами про стягнення аліментів;

6) сторони – із спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, заподіяних громадянинові незаконним засудженням, незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, незаконним застосуванням такого заходу, як взяття під варту, або незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, а також пов'язаних з виплатою грошової компенсації, поверненням майна або відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні.

[Пункт 6 статті 4 доповнено словами згідно із Декретом Кабінету Міністрів України № 43–93 від 30.04.93 р.]

7) органи соціального страхування та органи соціального забезпечення – за регресними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги й пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім'ї, а органи соціального забезпечення – також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій;

8) позивачі – за позовами про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином;

9) громадяни – за видачу або засвідчення вірності копій документів, необхідних для призначення та одержання державних допомоги і пенсій, а також у справах опіки та усиновлення (удочеріння);

10) державні й громадські органи, підприємства, установи, організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених чинним законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі – за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав

[Пункт 10 статті 4 доповнено згідно із Законом України № 107/94–ВР від 15.07.94 р.]

11) органи місцевого та регіонального самоврядування – за позовами до суду або господарського суду про визнання недійсними актів інших органів місцевого та регіонального самоврядування, місцевих державних адміністрацій, підприємств, об'єднань, організацій і установ, які ущемлюють їх повноваження;

органи місцевого та регіонального самоврядування – за позовами до суду або господарського суду про стягнення з підприємства, об'єднання, організації, установи і громадян збитків, завданих інтересам населення, місцевому господарству, навколишньому середовищу їхніми рішеннями, діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів місцевого та регіонального самоврядування;

органи місцевого та регіонального самоврядування – за позовами до суду або господарського суду про припинення права власності на земельну ділянку;

12) місцеві державні адміністрації – за позовами до господарського суду про визнання недійсними актів органів місцевого та регіонального самоврядування, що суперечать чинному законодавству;

13) громадяни – за реєстрацію народження, смерті, усиновлення (удочеріння) та встановлення батьківства, за видачу їм свідоцтв про зміну, доповнення й виправлення записів актів про народження у випадках встановлення батьківства, усиновлення (удочеріння), а також у зв'язку з помилками, допущеними при реєстрації актів громадянського стану органами запису актів громадянського стану;

14) громадяни – за посвідчення їхніх заповітів і договорів дарування майна на користь держави, а також на користь державних підприємств, установ і організацій;

15) фінансові органи та державні податкові інспекції – за видачу їм свідоцтв і дублікатів свідоцтв про право держави на спадщину та документів, необхідних для одержання цих свідоцтв, за вчинення державними нотаріальними конторами виконавчих написів про стягнення податків, платежів, зборів і недоїмок;

фінансові органи та державні податкові інспекції – позивачі й відповідачі – за позовами до суду та господарського суду;

органи державного контролю за цінами – позивачі й відповідачі – за позовами до суду та господарського суду.

[Пункт 15 статті 4 доповнено абзацом згідно із Законом України № 68/94–ВР від 30.06.94 р.]

16) громадяни – за видачу їм свідоцтв про право на спадщину:

на майно осіб, які загинули при захисті СРСР і України, у зв'язку з виконанням інших державних чи громадських обов'язків або з виконанням обов'язку громадянина щодо врятування життя людей, охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю, охорони власності громадян або колективної чи державної власності, а також осіб, які загинули або померли внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильської катастрофою;

на майно осіб, реабілітованих у встановленому порядку;

на житловий будинок, пай у житлово–будівельному кооперативі, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, якщо вони проживали в цьому будинку, квартирі протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця;

на житлові будинки в сільській місцевості за умови, що ці громадяни постійно проживатимуть у цих будинках і працюватимуть у сільській місцевості;

на вклади в установах Ощадбанку та в інших кредитних установах, на страхові суми за договорами особистого й майнового страхування, облігації державних позик та інші цінні папери, суми заробітної плати, авторське право, суми авторського гонорару і винагород за відкриття, винахід, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції;

[В абзац шостий пункту 16 частини першої статті 4 внесено зміни згідно із Законом України № 2785–III від 15.11.2001 р.]

на майно осіб селянського (фермерського) господарства, якщо вони є членами цього господарства;

17) неповнолітні і військовослужбовці – за видачу їм вперше паспорта громадянина України та неповнолітні – за видачу їм свідоцтва про право на спадщину

[Пункт 17 статті 4 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 490/96–ВР від 13.11.96 р.]

18) громадяни, віднесені до першої та другої категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

[В абзац перший пункту 18 внесено зміни згідно із Законом України № 303/96–ВР від 10.07.96 р.]

громадяни, віднесені до третьої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, – які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років;

[В абзац другий пункту 18 внесено зміни згідно із Законом України № 303/96–ВР від 10.07.96 р.]

громадяни, віднесені до четвертої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;

інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

інваліди I та II груп;

19) місцеві державні адміністрації, виконкоми місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи, організації, колективні сільськогосподарські підприємства, що придбавають житлові будинки з надвірними будівлями (крім м. Києва та курортних місцевостей), квартири для громадян, які виявили бажання виїхати з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також громадяни, які виявили бажання виїхати з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та власники цих будинків і квартир;

20) громадяни України – за видачу дипломатичних службових паспортів і паспортів моряка, а також громадяни України, які виїздять за кордон по лінії громадських організацій або як туристи, – за видачу загальногромадянських закордонних паспортів та за внесення до паспорта громадянина України (нового зразка) необхідних записів для поїздки за кордон;

21) громадяни України та особи, які їх супроводжують, – за видачу їм загальногромадянського закордонного паспорта на право виїзду за кордон для лікування у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із Чорнобильською катастрофою, а дітям, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, також на оздоровлення та за внесення до паспорта громадянина України (нового зразка) необхідних записів для поїздки за кордон;

[Пункт 21 статті 4 доповнено словами згідно із Законом України № 303/96–ВР від 10.07.96 р.]

20) громадяни України – за видачу дипломатичних і службових паспортів України та посвідчень особи моряка;

[Пункт 20 статті 4 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 4047–XII від 25.02.93 р. ]

21) громадяни України та особи, які їх супроводжують, – за видачу їм документа на право виїзду за кордон для лікування у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із Чорнобильською катастрофою;

[Пункт 21 статті 4 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 4047–XII від 25.02.93 р. ]

22) громадяни України – за видачу їм документів на право виїзду за кордон, якщо виїзд пов'язаний із смертю або відвідинами могил близьких родичів, а також за видачу документів про запрошення в Україну осіб у зв'язку із смертю або тяжкою хворобою близьких родичів;

23) іноземці, яким Україна надала право притулку, та особи, прирівняні до них, члени їхніх сімей та їхні діти – за видачу їм документів на виїзд за кордон;

24) громадяни України та іноземні громадяни – за видачу документів для в'їзду в Україну та виїзду з України, якщо на умовах взаємності передбачено звільнення від сплати державного мита відповідними міжнародними угодами, укладеними між Україною та іншими державами, а також громадяни інших держав, які виконують функції почесних консулів України;

25) особи, які не досягли 16-річного віку, – за видачу їм документа на виїзд за кордон.

[Пункт 25 статті 4 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 4047–XII від 25.02.93 р. ]

26) [Пункт 26 статті 4 виключено згідно із Законом України № 456–IV від 16.01.2003 р.]

27) позивачі – Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Міністерство лісового господарства України та їхні органи на місцях, підприємства Укрзалізниці, що здійснюють захист лісонасаджень, органи рибоохорони – у справах стягнення коштів на покриття шкоди, заподіяної державі забрудненням навколишнього середовища, порушенням лісового законодавства та нераціональним використанням природних ресурсів і рибних запасів;

[Пункт 27 частини першої статті 4 доповнено словами згідно із Законом України № 3629–XII від 19.11.93 р.]

28) всеукраїнські та міжнародні об'єднання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що мають місцеві осередки у більшості областей України, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), громадські організації інвалідів, їхні підприємства та установи, республіканське добровільне громадське об'єднання "Організація солдатських матерів України" – за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, а також за вчинення всіх нотаріальних дій;

[У пункті 28 статті 4 замінено слова згідно із Законом України № 303/96–ВР від 10.07.96 р.]

29) Національний банк України та його установи, за винятком госпрозрахункових;

30) Генеральна прокуратура України та її органи – за позовами, з якими вони звертаються до суду або господарського суду в інтересах громадян і держави;

[У пункт 30 частини першої статті 4 внесено зміни згідно із Законом України № 3096–III від 07.03.2002 р.]

31) Центральна виборча комісія та виборчі комісії по виборах народних депутатів – із заяв про дачу висновку з питань наявності підстав для скасування рішення про реєстрацію кандидата в депутати;

32) [Пункт 32 частини першої статті 4 виключено згідно із Законом України № 2785–III від 15.11.2001 р.]

33) Українська державна страхова комерційна організація та її установи – за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, в усіх справах, пов'язаних з операціями обов'язкового страхування;

34) Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації; Фонд України соціального захисту інвалідів і його відділення, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

[Пункт 34 статті 4 доповнено згідно із Законом України № 429–IV від 16.01.2003 р.]

35) державні органи приватизації – за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, в усіх справах, пов'язаних із захистом майнових інтересів держави, та за вчинення нотаріусами виконавчих написів про стягнення заборгованості з орендної плати, а також за проведення аукціонів, за операції з цінними паперами;

[Статтю 4 доповнено пунктом 35 згідно із Декретом Кабінету Міністрів України № 43–93 від 30.04.93 р.]

[Пункт 35 частини першої статті 4 доповнено згідно із Законом України № 664–IV від 03.04.2003 р.]

36) Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення – позивачі й відповідачі – за позовами до суду та господарського суду;

[Статтю 4 доповнено пунктом 36 згідно із Законом України № 82/95–ВР від 02.03.95 р.]

[Пункт 36 статті 4 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 1662–III від 20.04.2000 р.]

37) громадяни – за позовами про відшкодування збитків, завданих не поверненням у терміни, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, які були залучені до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян;

[Статтю 4 доповнено пунктом 37 згідно із Законом України № 53/96–ВР від 20.02.96 р.]

38) державні замовники та виконавці державного замовлення за позовами, з якими вони звертаються до суду у справах про відшкодування збитків, завданих при укладенні, внесенні змін до державних контрактів, а також невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за державним контрактом на поставку продукції для державних потреб;

[Статтю 4 доповнено пунктом 38 згідно із Законом України № 589/96–ВР від 12.12.96 р.]

39) Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю – за позовами, з якими він звертається до господарського суду у справах про скасування державної реєстрації страховика, як суб'єкта підприємницької діяльності у випадках, передбачених статтею 8 Закону України "Про підприємництво;

[Статтю 4 доповнено пунктом 39 згідно із Законом України № 621/96–ВР від 19.12.96 р.]

40) Державний комітет України з державного матеріального резерву, установи та організації системи державного резерву – за позовами щодо виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв";

[Статтю 4 доповнено пунктом 40 згідно із Законом України № 131/97–ВР від 05.03.97 р.]

[Пункт 40 частини першої статті 4 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 1713–IV від 12.05.2004 р.]

41) громадяни – за позовами, з якими вони звертаються до суду в справах, пов'язаних із захистом прав і законних інтересів при наданні психіатричної допомоги;

[Статтю 4 доповнено пунктом 41 згідно із Законом України № 1489–III від 22.02.2000 р.]

42) Державна архітектурно-будівельна інспекція України, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві та Севастополі, містах обласного значення за позовами до господарського суду щодо стягнення штрафу за порушення в сфері містобудування;

[Статтю 4 доповнено пунктом 42 згідно із Законом України № 1988–III від 21.09.2000 р.]

43) відділи державної виконавчої служби – за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, в усіх справах, пов'язаних із захистом майнових інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, а також з проведення аукціонів;

[Статтю 4 доповнено пунктом 43 згідно із Законом України № 2056–III від 19.10.2000 р.]

44) Рахункова палата – за позовами, з якими вона звертається до Вищого господарського суду України;

[Статтю 4 доповнено пунктом 44 згідно із Законом України № 2368–III від 05.04.2001 р.]

45) громадяни, власники земельних часток (паїв), яким виділили в натурі (на місцевості) земельні ділянки, за посвідчення договорів міни земельних ділянок;

[Статтю 4 доповнено пунктом 45 згідно із Законом України № 899–IV від 05.06.2003 р.]

46) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи – за позовами, з якими вони звертаються до суду у справах, пов'язаних із порушенням законодавства про рекламу.

Роїна О.М.
Збірник позовних заяв. Практичний посібник
.– К.: КНТ, 2005.– 204 с.