Списання непридатних до використання запасних частин до транспортних засобів

Питання: які бухгалтерські проведення потрібно здійснити з метою списання непридатних до використання запасних частин до транспортних засобів?

Відповідь: Виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, та застарілих здійснюється під час проведення інвентаризації.

Проведення інвентаризації активів і зобов’язань та оформлення її результатів визначено у Положенні про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 (далі - Положення).

Відповідно до пункту 4.4. розділу ІІІ Положення виявлені під час інвентаризації непридатні або зіпсовані запаси вносяться до окремого інвентаризаційного опису, в якому вказуються найменування відповідних запасів, їх кількість, причини, ступінь і характер псування, пропозиції щодо їх знецінення, списання або можливості використання цих предметів у господарських цілях.

Для списання запасів, які стали непридатними для подальшого використання застосовується Акт списання (форма № З-2), затверджений наказом Державного казначейства України від 18.12.2000 № 130, (якщо інший порядок списання не встановлено іншими нормативно-правовими актами).

В бухгалтерському обліку списання запасних частин, які стали непридатними, відображається відповідно до Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2015 № 1219.

Так, якщо втрати від псування запасних частин віднесено на рахунок установи, то такі операції необхідно відобразити за дебетом субрахунку 8013, 8113 «Матеріальні витрати» та кредитом субрахунку 1515 “Запасні частини”.

У разі, якщо псування запасних частин відбулося з вини особи, яка буде відшкодовувати збитки, то у бухгалтерському обліку зазначені операції відображаються у такому порядку.

Визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей здійснюється відповідно до Порядку визначення   розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 116.
Сума відшкодування в частині витрат на відновлення (придбання) відображається за дебетом субрахунку 2115 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків» та кредитом субрахунку 7111 «Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)».
Сума відшкодування в частині перевищення, що підлягає перерахуванню до відповідного бюджету відображається за дебетом субрахунку 2115 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків» та кредитом субрахунку 6312  «Інші розрахунки з бюджетом».

Якщо винні особи не встановлені на позабалансовому субрахунку 073 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей розпорядників бюджетних коштів” здійснюється запис про відображення сум нестач матеріальних цінностей до встановлення винних осіб.