ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
08.08.2018 N 3460/6/99-99-15-02-01-15/ІПК
Щодо можливості призупинення подання декларацій з податку
на прибуток підприємств у зв'язку із застосуванням до юридичної особи
персональних спеціальних економічних
та інших обмежувальних заходів (санкцій)
Державна фіскальна служба України розглянула лист про надання індивідуальної податкової консультації щодо можливості призупинення подання декларацій з податку на прибуток підприємств у зв'язку із застосуванням до юридичної особи персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок адміністрування податків та зборів, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів та відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Кодексом.
Підпунктами 16.1.2 та 16.1.3 п. 16.1 статті 16 Кодексу на платників податків покладено обов'язок вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, а також подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Кодексом не визначено особливостей щодо порядку подання декларацій з податку на прибуток підприємств на період застосування до платника податку персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).
Статтею 11 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"передбачено, що підприємства зобов'язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.
Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 46.2 ст. 46 Кодексу платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу .
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід'ємною частиною.
Згідно з п. 48.3 ст. 48 Кодексу податкова декларація повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема і інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною.
Таким чином, фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 Кодексу платниками податку на прибуток та неприбутковими організаціями як додаток до декларації з податку на прибуток та є її невід'ємною частиною, подається у терміни, передбачені Кодексом для подання декларації.
Згідно з абзацом першим п. 49.2 ст. 49 Кодексу платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків.
Таким чином, платники податку на прибуток підприємств мають право не подавати до контролюючих органів податкову декларацію з податку на прибуток підприємств та фінансову звітність у разі відсутності об'єктів оподаткування або показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог Кодексу, за умови відсутності показників у фінансовій звітності, оскільки вона подається як додаток до податкової декларації з податку на прибуток та є її невід'ємною частиною.
Згідно з пунктом 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.