Постанова : Про затвердження Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
14.10.2004 N 483

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
09 листопада 2004 р. за N 1429/10028

Про затвердження Положення
про порядок видачі Національним банком України
індивідуальних ліцензій на використання іноземної
валюти на території України як засобу платежу

(Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку
N 321 від 31.08.2005
N 572 від 22.12.2010
N 118 від 26.04.2011
N 290 від 19.08.2011
N 449 від 29.10.2012
N 109 від 27.03.2013
N 712 від 06.11.2014
N 478 від 24.07.2015
N 302 від 28.04.2016
N 385 від 14.09.2016
N 102 від 10.10.2017
N 147 від 28.12.2017
N 48 від 03.05.2018
N 83 від 20.07.2018)

Відповідно до статей 7 та 44 Закону України "Про Національний банк України", пунктів 4 і 6 статті 5 та пункту 1 статті 11 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу (додається).

2. У місячний строк з дня набрання чинності цією постановою з метою приведення нормативно-правових актів Національного банку України у відповідність до Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу:

Генеральному департаменту банківського нагляду (В.В. Пушкарьов) розробити проекти змін до:

Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 N 49 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 за N 209/4430 (зі змінами);

Переліку і тарифів послуг з реєстрації установ банків, надання ліцензій (дозволів) на здійснення банківських операцій, операцій з валютними цінностями та інших послуг, що надаються Національним банком України та його територіальними управліннями, затверджених постановою Правління Національного банку України від 12.08.2003 N 333 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2003 за N 787/8108 (зі змінами);

Департаменту платіжних систем (В.М. Кравець) розробити проект змін до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 N 492 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за N 1172/8493 (зі змінами);

Департаменту валютного регулювання (М.О. Мельничук) розробити проект змін до Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 26.03.98 N 119 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.98 за N 245/2685 (зі змінами).

3. Департаменту валютного регулювання (М.О. Мельничук) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома територіальних та Операційного управлінь Національного банку України для використання в роботі.

4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Генеральний департамент банківського нагляду (В.В. Пушкарьов).

5. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

В.о. Голови А.П. Яценюк

Затверджено
Постанова Правління
Національного банку України
14.10.2004 N 483

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
09 листопада 2004 р. за N 1429/10028

Положення
про порядок видачі Національним банком України
індивідуальних ліцензій на використання іноземної
валюти на території України як засобу платежу

(У тексті Положення та додатках до нього слова "податковий орган" у
всіх відмінках замінено словами "контролюючий орган" у відповідних
відмінках згідно з Постановою Національного банку N 478 від 24.07.2015)

1. Загальні положення

1.1. Це Положення розроблено відповідно до вимог статей 5, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет), а також статей 7 і 44 Закону України "Про Національний банк України".

1.2. Положення регламентує порядок та умови видачі Національним банком України (далі - Національний банк) резидентам і нерезидентам індивідуальних ліцензій на використання безготівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу.

1.3. Вимоги цього Положення не поширюються на випадки використання безготівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу, які регулюються постановою Правління Національного банку від 24.07.2001 N 293 "Про надання індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу ДК "Укрспецекспорт" та її дочірнім підприємствам".

1.4. У Положенні терміни вживаються в такому значенні:

власник ліцензії - резидент або нерезидент, якому Національний банк видав ліцензію;

використання іноземної валюти як засобу платежу (валютна операція) - використання іноземної валюти на території України для виконання будь-яких грошових зобов'язань або оплати товарів, що придбаваються;

дата звернення - дата реєстрації в Національному банку останнього, що надійшов, обов'язкового документа з переліку, визначеного в пункті 2.1 або 3.2 цього Положення;

дата видачі ліцензії - дата проставлення реєстраційного номера на номерному гербовому бланку Національного банку, на якому оформлена ліцензія;

заявник - резидент або нерезидент, який звернувся до Національного банку за ліцензією (або за зміною умов ліцензії);

індивідуальна ліцензія на використання іноземної валюти як засобу платежу (ліцензія) - індивідуальна ліцензія, видана Національним банком резиденту або нерезиденту на здійснення валютної операції протягом визначеного строку;

іноземна валюта - це лише іноземна валюта 1-ї, 2-ї або 3-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку від 04 лютого 1998 року N 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року N 269);

(Абзац восьмий пункту 1.4 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 302 від 28.04.2016)

контролюючий орган - контролюючий орган, у якому власник ліцензії перебуває на обліку;

(Абзац дев'ятий пункту 1.4 глави 1 в редакції Постанови Національного банку N 478 від 24.07.2015)

товар - будь-яка продукція, інше нерухоме та рухоме майно (у тому числі цінні папери), роботи, послуги, права інтелектуальної власності, інші майнові та немайнові права, призначені для продажу (оплатного передавання).

(Абзац одинадцятий пункту 1.4 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку N 478 від 24.07.2015)

Інші терміни, що вживаються в цьому Положенні, застосовуються в значеннях, визначених Декретом.

1.5. Використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється:

якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій);

(Абзац другий пункту 1.5 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 449 від 29.10.2012)

якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є іноземний інвестор (ця норма стосується лише операцій, що здійснюються з метою проведення іноземних інвестицій в Україну і повернення іноземних інвестицій, доходів, прибутків та інших коштів, одержаних іноземним інвестором від здійснення іноземних інвестицій в Україну, у тому числі від спільної інвестиційної діяльності без створення юридичної особи);

(Пункт 1.5 глави 1 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 572 від 22.12.2010; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 147 від 28.12.2017)

якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є міжнародна фінансова організація за кредитними договорами, договорами позики, укладеними між міжнародною фінансовою організацією та резидентами-позичальниками [ця норма стосується лише тих операцій, що здійснюються через поточний рахунок міжнародної фінансової організації, відкритий в уповноваженому банку згідно з Порядком відкриття та використання коштів за поточними рахунками міжнародних фінансових організацій, що відкриваються в уповноважених банках, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 19 травня 2014 року N 286, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 червня 2014 року за N 596/25373 (зі змінами)];

(Пункт 1.5 глави 1 доповнено новим абзацом четвертим згідно з Постановою Національного банку N 83 від 20.07.2018)

якщо як ініціатором, так і отримувачем за валютною операцією є інвестор (представництво іноземного інвестора на території України) за угодою про розподіл продукції або держава [ця норма стосується лише операцій, що здійснюються з метою розподілу коштів згідно з умовами угод про розподіл продукції між інвесторами за такими угодами та (або) між інвесторами та державою];

(Пункт 1.5 глави 1 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 712 від 06.11.2014)

у випадках, передбачених законами України.

У всіх інших випадках використання іноземної валюти як засобу платежу можливе лише за наявності ліцензії.

Використання на території України як засобу платежу банківських металів, платіжних документів та інших цінних паперів, виражених в іноземній валюті або банківських металах, дозволяється лише у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку.

1.6. Національний банк видає ліцензію виключно за умови достатньої обґрунтованості потреби використання іноземної валюти як засобу платежу.

1.7. Дата видачі ліцензії має передувати даті здійснення валютної операції.

1.8. Строк, який за умовами ліцензії надається її власнику для здійснення валютної операції, не може перевищувати одного календарного року з дати видачі ліцензії.

Початок строку дії ліцензії не може встановлюватися раніше дати видачі ліцензії.

1.9. Ліцензія надає отримувачу право на повне або часткове повернення ініціатору валютної операції коштів, сплачених останнім за цією ліцензією, у разі невиконання або неналежного виконання сторонами валютної операції своїх зобов'язань (повернення здійснюється в безготівковій формі на той рахунок, з якого кошти перераховувались отримувачу).

1.10. Одержання ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії.

1.11. Валютна операція, на здійснення якої видана (отримана) ліцензія, не може проводитися за рахунок іноземної валюти, отриманої як кредит (позика) або купленої за гривні на міжбанківському валютному ринку України.

Вимога, зазначена в абзаці першому пункту 1.11 глави 1 цього Положення, не поширюється на валютні операції резидентів, які здійснюються за рахунок кредитів (позик), що залучаються:

(Пункт 1.11 глави 1 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 48 від 03.05.2018)

1) державою відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

(Пункт 1.11 глави 1 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 48 від 03.05.2018)

2) державою від міжнародних фінансових організацій на підставі міжнародних договорів України;

(Пункт 1.11 глави 1 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 48 від 03.05.2018)

3) резидентами від міжнародних фінансових організацій під державні гарантії;

(Пункт 1.11 глави 1 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 48 від 03.05.2018)

4) державою або під державні гарантії відповідно до міжнародних договорів, за якими Україна зобов'язалася забезпечувати правовий режим, який надається міжнародним фінансовим організаціям.

(Пункт 1.11 глави 1 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 48 від 03.05.2018)

1.12. Ліцензія видається власнику без права передавання іншим особам.

2. Порядок видачі ліцензії

2.1. Заявник для отримання ліцензії подає до Національного банку:

1) заяву про видачу індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу за формою, наведеною в додатку 1 до цього Положення;

2) копію паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), що містить дані стосовно найменування документа, серії (за наявності), номера і дати його видачі, найменування установи, що його видала [для нерезидентів - номера (та за наявності - серії) паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав] - для фізичних осіб, які не є підприємцями;

3) оригінали або копії документів, на підставі яких виникли зобов'язання в іноземній валюті (договори, листи, рахунки, клопотання відповідного центрального органу виконавчої влади України або відповідного державного органу іноземної держави). Резиденти - юридичні особи та фізичні особи - підприємці подають інформацію/документи у вигляді бізнес-плану, під час реалізації якого виникнуть зобов'язання в іноземній валюті, якщо зазначені вище документи відсутні.

Національний банк має право запитувати й отримувати від заявника додаткову інформацію, документи, потрібні для з'ясування обставин щодо проведення валютної операції, її змісту та учасників (контрагентів) [у тому числі для юридичних осіб - щодо кінцевих бенефіціарних власників (контролерів)].

Національний банк має право звертатися до державних органів, установ, відомств, уповноважених банків, інших суб'єктів господарювання та фізичних осіб для отримання інформації, документів та висновків стосовно учасників валютної операції [у тому числі для юридичних осіб щодо кінцевих бенефіціарних власників (контролерів)], суті та мети цієї операції, відповідності суті операції змісту діяльності заявника, джерел походження коштів (активів) заявника, достатності реальних фінансових можливостей заявника проводити (ініціювати) фінансову операцію на відповідну суму, економічної доцільності (сенсу) операції.

(Пункт 2.1 глави 2 в редакції Постанови Національного банку N 48 від 03.05.2018)

2.2. Строк розгляду Національним банком документів заявника становить не більше 25 робочих днів і відлічується з дати звернення.

Якщо Національному банку будуть потрібні додаткові документи, то цей строк продовжується ще на 10 робочих днів з дати реєстрації в Національному банку останнього, що надійшов від заявника, додаткового документа.

2.3. Усі копії документів, що подаються Національному банку (у тому числі копії в перекладі на українську мову), засвідчуються підписом заявника (уповноваженої особи заявника), якщо інше не передбачено вимогами цього Положення.

(Абзац перший пункту 2.3 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 102 від 10.10.2017)

Документи, які складені іноземною мовою, мають бути перекладені на українську мову [переклад засвідчується підписом особи, яка в установленому законодавством України порядку отримала офіційний дозвіл на здійснення перекладів (справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально), або нотаріусом].

Не перекладаються на українську мову документи, що складені російською мовою, а також ті, текст яких викладено іноземною мовою з одночасним його викладенням українською (російською) мовою.

Не перекладаються на українську мову документи, що складені іноземною мовою, за умови, що вони відрізняються лише цифровою інформацією та/або даними щодо конкретних фізичних осіб (прізвище, ім'я та по батькові особи, адреса за місцем її проживання) або юридичних осіб (назва, місцезнаходження) від зразка, який перекладено з іноземної мови з дотриманням вимог абзацу другого цього пункту.

(Пункт 2.4 глави 2 виключено на підставі Постанови Національного банку N 109 від 27.03.2013)

(Пункт 2.5 глави 2 виключено на підставі Постанови Національного банку N 109 від 27.03.2013)

2.4. Ліцензія оформляється (додаток 2) у двох примірниках.

Після подання Національному банку документа, що засвідчує внесення плати за видачу ліцензії, перший примірник ліцензії на номерному гербовому бланку Національного банку надсилається власнику ліцензії або передається йому (уповноваженій ним особі) під підпис. Другий примірник ліцензії зберігається в Національному банку.

Копія першого примірника ліцензії надсилається контролюючому органу.

(Абзац третій пункту 2.4 глави 2 в редакції Постанови Національного банку N 478 від 24.07.2015)

2.5. Власник ліцензії самостійно або через іншу сторону валютної операції пред'являє уповноваженим банкам, які зазначені в ліцензії, оригінал ліцензії та її копію (копія ліцензії залишається на зберіганні в уповноваженому банку).

2.6. Документи та копії документів, на підставі яких Національним банком була видана ліцензія, зберігаються згідно з установленим Національним банком порядком.

Жоден з цих документів не може бути використаний для видачі заявнику іншої індивідуальної ліцензії Національного банку.

2.7. У разі втрати ліцензії власник ліцензії подає Національному банку заяву про видачу дубліката ліцензії.

Якщо бланк ліцензії не придатний для користування внаслідок його пошкодження, то власник ліцензії подає Національному банку заяву про видачу дубліката ліцензії та не придатну для користування ліцензію.

Дублікат ліцензії видається протягом п'яти робочих днів з дати реєстрації в Національному банку документів, передбачених абзацом першим або другим цього пункту Положення.

У разі видачі дубліката ліцензії замість втраченої або пошкодженої ліцензія, що була втрачена або пошкоджена, уважається недійсною.

Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку втраченої або пошкодженої ліцензії.

Дублікат ліцензії видається власнику ліцензії протягом строку її дії та лише після оплати ним послуги з видачі цього дубліката у розмірі, установленому нормативно-правовими актами Національного банку з питань затвердження тарифів на послуги (операції), що надаються (здійснюються) Національним банком.

(Пункт 2.7 глави 2 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 48 від 03.05.2018)

3. Порядок зміни умов ліцензії

3.1. Умови ліцензії можуть бути змінені за заявою власника ліцензії, якщо:

валютна операція ще не здійснена;

строк, установлений ліцензією для здійснення валютної операції, на дату звернення ще не закінчився;

відсутні підстави для відмови в зміні умов ліцензії або для анулювання ліцензії, що визначені в пунктах 4.1 і 4.4 цього Положення.

3.2. Заявник для зміни умов раніше отриманої ліцензії подає до Національного банку:

1) заяву про внесення змін до індивідуальної ліцензії за формою, наведеною в додатку 3 до цього Положення;

2) документи/копії документів та/або інформацію [крім тих (тієї), на підставі яких(ої) була видана ліцензія], якщо такі(а) є, що додатково підтверджують(є) обґрунтування потреби зміни умов ліцензії.

Національний банк має право запитувати й отримувати від заявника додаткову інформацію, документи, потрібні для з'ясування обставин щодо змін умов ліцензії, які просить унести заявник.

(Пункт 3.2 глави 3 в редакції Постанови Національного банку N 48 від 03.05.2018)

3.3. Національний банк розглядає документи/інформацію заявника протягом строку, визначеного в пункті 2.2 цього Положення.

(Пункт 3.3 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 48 від 03.05.2018)

3.4. На всі копії документів, що подаються Національному банку, поширюються вимоги пункту 2.3 цього Положення.

3.5. Рішення про зміну умов ліцензії оформляється як зміни до ліцензії (додаток 4) у порядку, установленому пунктом 2.4 цього Положення.

(Пункт 3.5 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 109 від 27.03.2013)

3.6. Власник ліцензії самостійно або через іншу сторону валютної операції пред'являє уповноваженим банкам, які зазначені в ліцензії, оригінал змін до ліцензії та їх копію (копія ліцензії залишається на зберіганні в уповноваженому банку).

3.7. Документи/копії документів та/або інформація, на підставі яких(ої) Національним банком змінені умови ліцензії, зберігаються(ється) згідно з установленим Національним банком порядком.

Жоден з цих документів/копій документів та/або інформація не може бути використаний(на) для видачі заявнику іншої індивідуальної ліцензії Національного банку.

(Пункт 3.7 глави 3 в редакції Постанови Національного банку N 48 від 03.05.2018)

3.8. У разі втрати або пошкодження бланка змін до ліцензії видача дубліката змін здійснюється в порядку, установленому пунктом 2.7 цього Положення.

(Пункт 3.8 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 109 від 27.03.2013)

3.9. Зміни до ліцензії, дублікат змін до ліцензії видаються власнику ліцензії лише після оплати ним послуг з їх видачі в розмірі, установленому нормативно-правовими актами Національного банку з питань затвердження тарифів на послуги (операції), що надаються (здійснюються) Національним банком.

(Гглаву 3 доповнено новим пунктом 3.9 згідно з Постановою Національного банку N 48 від 03.05.2018)

4. Відмова у видачі (зміні умов) ліцензії,
анулювання ліцензії

4.1. Підставою для відмови заявнику у видачі ліцензії, унесення змін до неї можуть бути:

1) відсутність або невідповідність поданої інформації/документів вимогам цього Положення та/або вимогам законодавства України;

2) виявлення в поданій інформації/документах неповної, недостовірної (суперечливої) інформації, у тому числі щодо кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) заявника та/або іншої сторони валютної операції;

3) неподання на запит Національного банку додаткової інформації, документів, право на отримання яких передбачено главами 2 та 3 цього Положення;

4) порушення умов ліцензії (у разі звернення щодо зміни умов ліцензії) та/або вимог цього Положення;

5) недостатня обґрунтованість доцільності використання іноземної валюти;

6) зміни в законодавстві або міжнародних договорах України, які стосуються валютної операції, що ліцензується, і відбулися протягом строку розгляду Національним банком документів/інформації заявника, установленого в пункті 2.2 глави 2 цього Положення;

7) порушення заявником умов індивідуальних ліцензій, якщо вони раніше надавалися йому Національним банком. Національний банк ураховує ступінь тяжкості порушення в разі прийняття рішення про відмову;

8) порушення справи про банкрутство заявника або іншої сторони валютної операції чи перебування їх у процесі припинення;

9) ліквідація власника ліцензії (юридичної особи)/скасування державної реєстрації власника ліцензії (фізичної особи - підприємця)/скасування акредитації власника ліцензії (представництва нерезидента в Україні);

10) виявлення інформації про те, що іншою стороною валютної операції або особою, на користь чи в інтересах якої проводиться ця операція, є юридична або фізична особа, яка має місце перебування, місце проживання, місцезнаходження, місце реєстрації в країні, що визнана Верховною Радою України державою-агресором/державою-окупантом та/або включена до переліку країн (територій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що здійснюють діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, та/або щодо якої застосовано міжнародні санкції та/або санкції в порядку, передбаченому Законом України "Про санкції", та/або санкції іноземних держав або міждержавних об'єднань.

(Пункт 4.1 глави 4 в редакції Постанови Національного банку N 48 від 03.05.2018)

4.2. Про відмову у видачі (зміні умов) ліцензії Національний банк повідомляє заявнику в письмовій формі із зазначенням підстав для відмови протягом строку розгляду Національним банком документів заявника, установленого в пункті 2.2 цього Положення.

4.3. Відмова у видачі ліцензії може бути оскаржена в суді.

4.4. Підставами для анулювання ліцензії можуть бути:

(Абзац перший пункту 4.4 глави 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 48 від 03.05.2018)

звернення в письмовій формі власника ліцензії;

здійснення валютної операції до видачі (зміни умов) ліцензії Національним банком;

порушення умов ліцензії та/або вимог цього Положення. У разі прийняття рішення про анулювання Національний банк ураховує ступінь тяжкості порушення;

виявлення недостовірної інформації в документах/інформації, які(а) були(а) подані(а) власником ліцензії Національному банку і на підставі яких(ої) йому була видана ліцензія (були змінені умови ліцензії);

(Абзац п'ятий пункту 4.4 глави 4 в редакції Постанови Національного банку N 48 від 03.05.2018)

(Абзац шостий пункту 4.4 глави 4 виключено на підставі Постанови Національного банку N 290 від 19.08.2011)

отримання Національним банком інформації про ліквідацію власника ліцензії (юридичної особи)/скасування державної реєстрації власника ліцензії (фізичної особи - підприємця)/скасування акредитації власника ліцензії (представництва нерезидента в Україні).

(Пункт 4.4 глави 4 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 48 від 03.05.2018)

4.5. Ліцензія анулюється згідно з розпорядженням Національного банку (додаток 5). Датою анулювання ліцензії вважається наступний робочий день після дати підписання такого розпорядження.

4.6. Про анулювання ліцензії із зазначенням підстав анулювання Національний банк повідомляє (додаток 6) власника ліцензії за зазначеним у заяві про видачу ліцензії (про внесення змін до ліцензії) місцезнаходженням (місцем проживання) та контролюючий орган. Національний банк у випадку ліквідації/скасування державної реєстрації/скасування акредитації власника ліцензії не повідомляє про анулювання ліцензії власника ліцензії та контролюючий орган.

(Абзац другий пункту 4.6 глави 4 виключено на підставі Постанови Національного банку N 478 від 24.07.2015)

(Пункт 4.6 глави 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 48 від 03.05.2018)

(Главу 5 виключено на підставі Постанови Національного банку N 478 від 24.07.2015)

5. Відповідальність за порушення умов ліцензії
та/або вимог цього Положення

5.1. Проведення резидентом або нерезидентом валютної операції без ліцензії або після її анулювання тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 16 Декрету.

5.2. Уповноважений банк, який не виконав функцій агента валютного контролю під час здійснення розрахункового обслуговування валютної операції, несе відповідальність згідно із статтею 16 Декрету.

(Положення із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 572 від 22.12.2010)