ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
31.07.2018 N 3336/С/99-99-13-01-03-14/ІПК

Щодо права на податкову знижку

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо права на податкову знижку та повідомляє.

Порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 Кодексу. Відповідно до пп. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Кодексу платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Кодекс).

Пунктом 45.1 ст. 45 Кодексу встановлено, що платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Згідно з п. 70.7 ст. 70 розд. II Кодексу та п. 1 розд. IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 р. N 822 - Положення N 822), фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою N 5ДР (додаток 12 до Положення N 822) або заяви за формою N 5ДРП (додаток 13 до Положення N 822) відповідно.

Пунктом 4 ст. 6 Закону України від 15 квітня 2014 року N 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" визначено, що за зверненням громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї, за місцем їх перебування оформляються та видаються органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, довідки, що підтверджують місце їх перебування. При цьому відомості (відмітка) про місце перебування такої особи не вносяться до паспорта.

Відповідно до пп. 1.5 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року N 509, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка) є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у якій, зокрема, зазначається останнє зареєстроване місце проживання та фактичне місце проживання/перебування.

Враховуючи викладене, внутрішньо переміщені особи зобов'язані визначити свою податкову адресу, зокрема шляхом подання заяви за формою N 5ДР або за формою N 5ДРП до контролюючого органу за місцем проживання.

Право на отримання податкової знижки виникає у платника податку на підставі поданої податкової декларації про майновий стан і доходи до контролюючого органу за податковою адресою, за якою особа береться на облік як платник податків.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Кодекс).

Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 Кодексу.

Пунктом 76.1 ст. 76 Кодексу передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до п. 76.2 ст. 76 Кодексу порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 Кодексу.

Пунктом п. 86.2 ст. 86 Кодексу зазначено, що у разі встановлення порушень, за результатами камеральної перевірки складається акт.

Разом з тим слід зазначити, що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Кодексу).

Звертаємо увагу, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (пп. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

Одночасно слід зазначити, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).