ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 13.03.2018 р. N 981/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Про податок на додану вартість
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій нерезидента України, який має постійне представництво на території України, зареєстроване як платник ПДВ, з надання резиденту України послуг, місцем постачання яких є митна територія України, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Підпунктом 2 пункту 180.1 статті 180 розділу V ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування ПДВ платником податку є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
Згідно з підпунктом "г" підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ постійне представництво є особою для цілей розділу V ПКУ:
Постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер (підпункт 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їхпостійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг (пункт 180.2 статті 180 розділу V ПКУ). Статтею 208 розділу V ПКУ визначено окремий порядок оподаткування ПДВ послуг з місцем постачання на митній території України, що надаються нерезидентом, який не має постійного представництва в Україні, зареєстрованого як платник податку.
Отже, якщо нерезидент здійснює операції з постачання послуг на митній території України та має на території України постійне представництво, яке згідно з вимогами розділу V ПКУ зареєстроване як платник ПДВ, то обов'язок щодо нарахування і сплати ПДВ до бюджету за операціями з постачання таким нерезидентом послуг, місцем постачання яких визначена митна територія України, покладається на таке постійне представництво нерезидента.
Відповідно до підпунктів "а" та "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.
Згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості, до складу якої включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 статті 187 розділу V ПКУ).
На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін (пункт 201.1 статті 201 розділу V ПКУ).
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Отже, незалежно від того, на який банківський рахунок постачальника здійснюється оплата послуг, що постачаються на митній території України нерезидентом, який має постійне представництво в Україні, зареєстроване як платник ПДВ (безпосередньо на рахунок такого нерезидента в іноземному банку чи на рахунок його постійного представництва в Україні), на дату виникнення податкових зобов'язань за операцією з постачання таких послуг постійне представництво нерезидента - платник ПДВ зобов'язане нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну, яка для отримувача таких послуг є підставою для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту.