КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
16.04.2018
Справа N 826/10470/17
Про визнання незаконною і нечинною постанови від 16.03.2017 N 180,
зобов'язання внести зміни до постанови від 16.03.2017 N 180
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: судді-доповідача - ОСОБА_2, суддів: Файдюка В. В., Чаку Є. В., при секретарі - Войтковській Ю. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2018 року (Рішення N 826/10470/17) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України (представник - Ш. О. В., довіреність [...]), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство охорони здоров'я України (представник Д. М. М., довіреність [...]), про визнання незаконною і нечинною постанови від 16.03.2017 N 180, зобов'язання внести зміни до постанови від 16.03.2017 N 180, встановив:
ОСОБА_3 звернувся до Кабінету Міністрів України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство охорони здоров'я України, про визнання незаконною та нечинною постанову КМУ від 16.03.2017 N 180 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України"; зобов'язання КМУ внести до постанови від 16.03.2017 N 180 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" зміни, а саме: Національний перелік основних лікарських засобів, клас V. Протисудомні/протиепілептичні засоби доповнити словами: "Бензонал (Benzobarbital)" таблетки: 100 мг та "Ламотрин (Lamotrigine)" таблетки (з поділкою) 100 мг, 200 мг.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2018 року (Рішення N 826/10470/17) у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального і процесуального права просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Третьою особою було надано до суду відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого зазначено, що право позивача на отримання лікарських засобів безоплатно або на пільгових умовах жодним чином не порушено, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Водночас, позивачем було заявлено клопотання про виклик свідків, а саме Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю, Голову Національної Асамблеї інвалідів України С. В. М. та Уповноваженого Верховної ради України з прав людини ОСОБА_8.
Втім позивачем не було зазначено які ж саме обставини ці особи могли б підтвердити, а також з огляду на те, що позивачем не було надано доказів неможливості виклику означених свідків до суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача та третьої особи заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що 16 березня 2017 р. КМУ прийнято постанову N 180 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", якою відповідач постановив:
якою відповідач постановив:
"1. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.
2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
3. Міністерству охорони здоров'я у тримісячний строк:
1) затвердити Положення про застосування Національного переліку основних лікарських засобів під час організації процесу забезпечення населення лікарськими засобами в закладах і установах охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів;
2) привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цією постановою.
4. Ця постанова набирає чинності з 1 липня 2017 р., крім абзацу третього підпункту 1 та підпункту 2 пункту 2 змін, затверджених цією постановою, які набирають чинності з дня опублікування цієї постанови.".
Вказаною постановою затверджено "Перелік постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність", згідно з яким втратили чинність:
- постанова КМУ від 05.09.96 N 1071 "Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров'я, що фінансуються з бюджету".
- пункт 1 постанови КМУ від 16.11.2001 N 1499 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України".
Також вказаною постановою затверджено Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема п. 1 цих Змін абзац 2 п. 1 постанови КМУ від 17.08.98 N 1303 "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань" викладено в такій редакції:
"Безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, включені до Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. N 333.".
Підпунктом пп. 2 п. 2 цих Змін викладено у новій редакції Національний перелік основних лікарських засобів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 N 333 "Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення".
Спірні правовідносини стосуються законності нормативно-правового акта та внесення до нього змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Частиною 3 ст. 264 КАС України визначено, що нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
Належність позивача і його захворювання до групи осіб і категорій захворювань, які підпадають під дію постанови КМУ від 17.08.98 N 1303 щодо безоплатного або на пільгових умовах відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів визнається і не заперечується учасниками справи. Необхідність застосування позивачем препаратів "Бензобарбітал" і "Ламотриджин" підтверджується наданими позивачем до суду копіями консультації невролога від 28.11.2017, рецептів N 003119 від 22.12.2016, N 003120 від 22.12.2016, путівки на денний стаціонар ПНД N 1 від 24.07.2017.
На час розгляду справи оскаржувана постанова КМУ від 16.03.2017 N 180 не втратила чинності, разом з тим викладені у ній редакції абзацу 2 п. 1 постанови КМУ від 17.08.98 N 1303 і Національного переліку основних лікарських засобів не є діючими, оскільки з 01.01.2018 вступили в дію постанови КМУ від 13.12.2017 N 1009 і N 1082, якими викладено нову редакцію абзац 2 п. 1 постанови КМУ від 17.08.98 N 1303 і Національного переліку основних лікарських засобів.
Так, постановою КМУ від 13.12.2017 N 1009 "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. N 1303", яка набрала чинності з 01.01.2018, абзац 2 п. 1 постанови КМУ від 17.08.98 N 1303 "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань" викладено в такій редакції:
"Безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, які зареєстровані в Україні в установленому порядку та включені до галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я.".
Постановою КМУ від 13.12.2017 N 1081 "Про внесення змін до Національного переліку основних лікарських засобів", яка набрала чинності з 01.01.2018, внесено зміни до Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 N 333 "Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення", виклавши його в редакції, що додається.
Враховуючи, що постанова КМУ від 17.08.98 N 1303 і постанова КМУ від 25.03.2009 N 333, якою затверджено Національний перелік основних лікарських засобів, не є предметом оскарження у даній справі, а також те, що означений Національний перелік діє у новій редакції постанови КМУ від 13.12.2017 N 1082, яка також не є предметом оскарження, як і постанова КМУ від 13.12.2017 N 1009, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Водночас, як вірно було зазначено представником третьої особи, відповідно до Положення про Національний перелік основних лікарських засобів та Положення про Експертний комітет з відбору та використання основних лікарських засобів, які затверджені наказом МОЗ від 11.02.2016 N 84, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2016 за N 258/28388, саме до повноважень Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів відносяться зміни до Національного переліку основних лікарських засобів. При цьому позивач вправі звернутися до названого Комітету для внесення лікарського засобу до Національного переліку із заявою відповідної форми та необхідною інформацією.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушення прав та інтересів позивача на час розгляду справи, оскільки абзац 2 п. 1 постанови КМУ від 17.08.98 N 1303 передбачає безоплатний або на пільгових умовах відпуск лікарських засобів, які зареєстровані в Україні в установленому порядку та включені до галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я, а не лише тих, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів. Застережень щодо вказаних позивачем препаратів "Бензобарбітал" і "Ламотриджин" під час розгляду справи ніким не зазначалося. Крім того, препарат "Ламотриджин" включений до розділу V. Протисудомні/протиепілептичні засоби Національного переліку основних лікарських засобів.
Суд критично ставиться до посилання позивача про наявність процедурних порушень під час розробки і прийняття оскаржуваної постанови, оскільки доводи позивача не свідчать про порушення його прав чи інтересів, які полягають в безкоштовному отриманні вищеназваних лікарських засобів. При цьому, як вбачається з наявної у справі копії висновку Міністерства юстиції України за результатами правової експертизи до проекту оскаржуваної постанови, проект відповідає Конституції та законам України, узгоджений з актами такої ж юридичної сили, у висновку зазначено про невідповідності вимогам нормопроектувальної техніки. До того ж, відбувалося громадське обговорення проекту, про що свідчить роздруківка з веб-сайту МОЗ (http://www.moz.gov.ua/ua/portal/pre_20161229_a.html.), яка містить статтю від 29.12.2016 "Стартує громадське обговорення Постанови КМУ про новий Національний перелік основних лікарських засобів".
За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість адміністративного позову і відсутність підстав для його задоволення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи або неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 310, 312, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2018 року (Рішення N 826/10470/17) - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329 - 331 КАС України.
Головуючий, суддя Є. І. Мєзєнцев
Суддя В. В. Файдюк
Суддя Є. В. Чаку