Угода
між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Хорватія
про співробітництво у сфері запобігання катастрофам
та ліквідації їх наслідків

(Угоду ратифіковано Законом
N 2308-VIII від 28.02.2018)

Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Хорватія (далі - "Сторони"),

визнаючи вірогідність виникнення катастроф та існуючу небезпеку для людей, національної економіки та навколишнього середовища;

усвідомлюючи, що співробітництво у сфері запобігання катастрофам та ліквідації їхніх наслідків сприятиме добробуту й безпеці обох держав;

ураховуючи переваги, які можуть отримати Сторони шляхом обміну науково-технічною інформацією у зазначеній вище сфері;

беручи до уваги ймовірність виникнення катастроф, які не можуть бути ліквідовані власними ресурсами Сторін і, отже, подальшу необхідність скоординованих дій Сторін для запобігання катастрофам та пом'якшення їх наслідків;

підтримуючи зусилля Організації Об'єднаних Націй у сфері запобігання катастрофам та ліквідації їхніх наслідків, поважаючи та визнаючи загальноприйняті норми й правила, які існують у рамках різних міжнародних організацій, відповідних міжнародних конвенцій та угод, а також прагнучи сприяти розробці відповідного національного законодавства;

домовилися про таке:

Стаття 1
Сфера застосування

1. Ця Угода встановлює принципи та рамки взаємної скоординованої діяльності Сторін у сфері запобігання катастрофам та ліквідації їхніх наслідків.

2. Ця Угода застосовується в разі виникнення катастроф, якщо ресурси Сторони є недостатніми для запобігання катастрофам або ліквідації їхніх наслідків.

Стаття 2
Визначення

Для цілей цієї Угоди термін:

1) "катастрофа" - подія, викликана руйнівними силами природи або людською діяльністю чи бездіяльністю, що серйозно загрожує та (або) завдає шкоди людському життю, здоров'ю, майну та (або) навколишньому середовищу;

2) "запитуюча Сторона" - Сторона, що звертається по допомогу;

3) "запитувана Сторона" - Сторона, що надає допомогу;

4) "команда з надання допомоги" - організована та навчена група спеціалістів запитуваної Сторони, призначена для надання допомоги та відповідно оснащена;

5) "експерт" - спеціаліст у певній галузі, якого направлено для надання допомоги запитуючій Стороні;

6) "обладнання" - матеріали, технічні й транспортні засоби, медикаменти й медичне обладнання, а також особисті речі членів команди з надання допомоги та (або) експертів;

7) "засоби допомоги" - матеріальні ресурси, призначені для безоплатного розповсюдження серед населення, яке постраждало внаслідок катастрофи;

8) "компетентний орган" - орган, визначений кожною зі Сторін для управління діяльністю, пов'язаною з реалізацією цієї Угоди, та координування такої діяльності;

9) "держава транзиту" - держава Сторони, через територію якої перевозиться команда з надання допомоги та (або) експерти, обладнання та засоби допомоги для надання допомоги третій державі.

Стаття 3
Порядок надання та отримання допомоги

1. Сторони співпрацюють відповідно до положень національного законодавства й визначених норм і принципів міжнародного права для швидкого надання відповідної інформації та допомоги в разі виникнення катастрофи або загрози її виникнення.

2. Допомога може надаватися шляхом направлення команди з надання допомоги та (або) експертів, обладнання, засобів допомоги, а також шляхом надання необхідної інформації та досвіду.

3. Сторони надають допомогу одна одній відповідно до своїх можливостей.

4. Запитуюча Сторона забезпечує безперешкодне отримання та розповсюдження засобів допомоги виключно серед постраждалого населення через уповноважені організації.

Стаття 4
Компетентні органи та контактні особи

1. Для реалізації цієї Угоди Сторони визначають такі компетентні органи:

- від України: Державна служба з надзвичайних ситуацій;

- від Республіки Хорватія: Національний директорат з питань захисту та порятунку.

2. Сторони можуть призначати інші органи, уповноважені звертатися за допомогою та приймати рішення про шляхи реалізації цієї Угоди.

3. Компетентні органи призначають або затверджують одну або декілька контактних осіб для оповіщення в разі виникнення катастрофи.

4. Сторони повідомляють одна одній письмово дипломатичними каналами про будь-які призначення або зміни стосовно компетентного органу та контактної особи (контактних осіб).

5. Кожна Сторона забезпечує безперервне функціонування свого компетентного органу та контактної особи (контактних осіб).

Стаття 5
Запит про допомогу та обмін інформацією

1. У разі виникнення катастрофи допомога надається на підставі письмового запиту, у якому запитуюча Сторона зазначає:

1) місце, час, характер, масштаб і поточний стан катастрофи в постраждалій зоні;

2) інформацію про вже вжиті або заплановані заходи, визначення пріоритетів запитуваної допомоги.

2. Запитувана Сторона негайно приймає рішення про надання допомоги та інформує запитуючу Сторону про можливість, обсяг, час та інші умови надання допомоги.

Стаття 6
Координування та контроль надання
допомоги в разі виникнення катастрофи

1. Управління операціями з рятування, захисту й забезпечення допомоги в усіх випадках здійснює компетентний орган запитуючої Сторони. Завдання надаються лише керівникам команд з надання допомоги запитуваної Сторони, які інформують своїх підлеглих про подробиці їхнього виконання.

2. Запитуюча Сторона інформує керівників команд з надання допомоги та (або) експертів про розвиток ситуації в зоні катастрофи й у певних місцях роботи та в разі необхідності забезпечує команди з надання допомоги та (або) експертів засобами зв'язку з пунктом управління, який координує всі пошуково-рятувальні та інші невідкладні операції.

3. Обладнання команд з надання допомоги та (або) експертів повинно бути достатнім для автономного функціонування в зоні катастрофи протягом щонайменше 72 годин з моменту їхнього прибуття.

4. Запитуюча Сторона безоплатно забезпечує на території своєї держави для команд з надання допомоги та експертів іншої Сторони проживання та необхідну медичну допомогу, а також матеріали, харчування та потреби, коли всі засоби команд з надання допомоги вичерпані.

Стаття 7
Процедура перетину кордону та правила перебування
команд з надання допомоги та (або) експертів

1. Запитуюча Сторона забезпечує швидке завершення всіх необхідних формальностей з перетину державного кордону командами з надання допомоги та (або) експертами запитуваної Сторони.

2. Керівник команди з надання допомоги надає службовцю прикордонної служби запитуючої Сторони такі документи англійською мовою, засвідчені компетентним органом запитуваної Сторони:

1) документ стандартної форми, погоджений компетентними органами Сторін, що визначає повноваження команд з надання допомоги та (або) експертів і мету прибуття на територію держави запитуючої Сторони;

2) перелік членів команди з надання допомоги та (або) експертів;

3) перелік обладнання та засобів допомоги.

3. Члени команд з надання допомоги та (або) експерти перетинають державний кордон запитуючої Сторони без віз після пред'явлення документів, зазначених у параграфі другому цієї статті, за умови, що кожний член команди з надання допомоги та (або) експерт має дійсний для виїзду за кордон проїзний документ.

Водій транспортного засобу додатково до дійсного проїзного документа подає документ, який підтверджує можливість керування транспортним засобом, а також реєстраційний талон на транспортний засіб.

4. Процедура перетину державного кордону запитуючої Сторони командами з надання допомоги, до складу яких входять пошуково-рятувальні собаки, та їхнє перебування на території держави запитуючої Сторони визначається відповідно до правил карантину, які діють на території держави запитуючої Сторони.

5. Члени команд з надання допомоги та (або) експерти, які знаходяться на території держави запитуючої Сторони, зобов'язані дотримуватися законодавства цієї держави.

6. З метою перевезення команд з надання допомоги та (або) експертів, їхнього обладнання та засобів допомоги може використовуватися будь-який зручний транспортний засіб для того, щоб якнайшвидше дістатися місця призначення.

7. Процедура перетину державного кордону відповідно до умов цієї статті повинна виконуватися навіть у випадку, коли одна зі Сторін є державою транзиту стосовно третьої держави, що звернулася по допомогу в разі виникнення катастроф, і транзит необхідний для надання ефективної допомоги. Компетентні органи, зазначені в пункті 1 статті 4 цієї Угоди, своєчасно повідомляють один одному про необхідність здійснення транзиту для надання допомоги третій державі та координують процедуру транзиту обладнання та засобів допомоги.

Стаття 8
Увезення, вивезення й транзит
обладнання та засобів допомоги

1. Звільняються від сплати митних платежів та інших зборів обладнання, засоби допомоги та особисті речі членів команд з надання допомоги та (або) експертів, що ввозяться та вивозяться відповідно до цієї Угоди. Обладнання, не використане під час виконання робіт з надання допомоги, підлягає вивезенню з території держави запитуючої Сторони.

2. Медикаменти, що містять наркотичні та психотропні речовини, можуть бути ввезені лише в кількостях, необхідних для надання медичної допомоги відповідно до національного законодавства запитуючої Сторони. Використовує їх тільки кваліфікований медичний персонал згідно з відповідною інструкцією. У такому випадку керівник команди з надання допомоги подає установам митного контролю держави запитуючої Сторони декларацію, в якій перераховуються медикаменти, що містять наркотичні та психотропні речовини, та в якій зазначається їхня номенклатура та кількість.

3. Відповідні органи запитуючої Сторони можуть контролювати використання та зберігання зазначених вище матеріалів та речовин.

4. Медикаменти, що містять наркотичні та психотропні речовини, що не були використані під час виконання місії, вивозяться з території держави запитуючої Сторони. Довідка про використані медикаменти, підписана керівником та лікарем команди з надання допомоги запитуваної Сторони та засвідчена компетентним органом запитуючої Сторони, подається службі митного контролю після завершення місії.

5. Положення цієї статті є дійсними для транзиту обладнання та засобів допомоги через територію держави однієї зі Сторін у разі надання допомоги третій державі.

Стаття 9
Використання повітряних суден

1. Компетентний орган запитуваної Сторони інформує компетентний орган запитуючої Сторони про свій намір використати повітряне судно для надання допомоги та зазначає місце приземлення, маршрут польотів, тип, реєстраційний номер та країну реєстрації повітряного судна, чисельність екіпажу, характер вантажу, часовий розклад польоту й список пасажирів.

2. Польоти повітряних суден виконуються відповідно до інструкцій Міжнародної організації цивільної авіації (IKAO) та законодавства держав Сторін.

3. Запитувана Сторона звільняється від будь-яких оплат за переліт, посадку, стоянку, зліт та навігаційні послуги для повітряних суден, які надають допомогу за цією Угодою.

4. Прикордонний та митний контроль повітряних суден проводиться службовцями прикордонної та митної служб запитуючої Сторони на місцях приземлення повітряних суден.

Стаття 10
Відшкодування витрат

1. Допомога в рамках цієї Угоди надається на безоплатній основі, якщо Сторони не домовилися про інше.

2. Питання стосовно відшкодування витрат на паливо й технічне обслуговування повітряних суден, що використовувалися для надання допомоги, вирішуються Сторонами в кожному окремому випадку.

Стаття 11
Відшкодування шкоди

1. Сторони відмовляються від будь-яких претензій на відшкодування шкоди, пов'язаної з травмою або смертю членів групи з надання допомоги та (або) експертів, що виникли під час здійснення діяльності за цією Угодою.

2. Якщо член команди з надання допомоги та (або) експерт запитуваної Сторони завдав шкоди юридичній або фізичній особі на території держави запитуючої Сторони під час здійснення діяльності за цією Угодою, цю шкоду відшкодовує запитуюча Сторона відповідно до законодавства своєї держави так, якби такої шкоди було завдано її громадянами під час надання допомоги.

3. Шкода, завдана членом команди з надання допомоги та (або) експертом умисно або з причини грубої недбалості, відшкодовуються запитуваною Стороною за умови, що факт умисного пошкодження або грубої недбалості доведено в суді держави запитуючої Сторони.

Стаття 12
Інші форми співробітництва

1. У рамках цієї Угоди Сторони можуть співробітничати відповідно до законодавства держав Сторін:

1) в організації конференцій та навчальних візитів спеціалістів, наукових досліджень та розробки програм, навчальних курсів для експертів, у тому числі обміну лекторами та слухачами відповідних освітніх установ на запит однієї зі Сторін;

2) у наданні командам з надання допомоги технічних засобів та обладнання;

3) в обміні досвідом;

4) у спільному плануванні, розробці та реалізації науково-дослідних проектів;

5) в обміні інформацією, законодавчою, методологічною та іншою літературою, відео- та фотоматеріалами, а також технологією стосовно запобігання катастрофам та ліквідації їхніх наслідків.

2. Компетентні органи Сторін та інші органи, визначені відповідно до пункту 2 статті 4, можуть започатковувати інші форми співробітництва, а також проводити необхідні заходи та формувати робочі групи відповідно до законодавства держав Сторін.

Стаття 13
Співробітництво з міжнародними та національними організаціями

За взаємною згодою Сторони можуть запропонувати міжнародним та національним організаціям держав Сторін узяти участь у діяльності, пов'язаній з реалізацією цієї Угоди.

Стаття 14
Зв'язок з іншими міжнародними угодами

Ця Угода не зачіпає прав та зобов'язань Сторін, що випливають з інших міжнародних договорів, учасницями яких є держави Сторін.

Стаття 15
Вирішення спорів

Будь-який спір стосовно тлумачення або застосування цієї Угоди вирішується шляхом проведення переговорів між Сторонами та в разі необхідності дипломатичними каналами.

Стаття 16
Поправки до Угоди

1. За взаємною письмовою згодою Сторін до цієї Угоди можуть бути внесені поправки за допомогою протоколів, які становитимуть невід'ємну частину цієї Угоди.

2. Протоколи набирають чинності відповідно до пункту 1 статті 17 цієї Угоди.

Стаття 17
Прикінцеві положення

1. Ця Угода набирає чинності з дати отримання дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення, яким Сторони повідомили одна одну про виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності цією Угодою.

2. Цю Угоду укладено на невизначений строк. Кожна Сторона може припинити дію цієї Угоди шляхом надіслання дипломатичними каналами письмового повідомлення іншій Стороні. У цьому разі дія цієї Угоди припиняється через шість (6) місяців з дати отримання іншою Стороною повідомлення про припинення дії.

3. Припинення дії цієї Угоди не впливає на виконання зобов'язань, які випливають з її положень та які ще не завершені до моменту припинення її дії.

Учинено в м. Київ 21 листопада 2016 року у двох примірниках, кожний українською, хорватською та англійською мовами, при цьому всі тексти є автентичними. У випадку виникнення розбіжностей щодо тлумачення, переважну силу матиме текст англійською мовою.