ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
21.02.2018 N 705/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
Щодо практичного застосування норм податкового законодавства
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 Кодексу.
Порядок оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк визначено п. 170.9 ст. 170 Кодексу, відповідно до пп. 170.9.1 якого податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Кодексу строку, є особа, що видала таку суму, а саме:
а) на відрядження - у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно із цим підпунктом;
б) під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку.
Водночас слід зазначити, що дія п. 170.9 ст. 170 Кодексу поширюється також на витрати, пов'язані з відрядженням чи виконанням деяких цивільно-правових дій, що були оплачені з використанням, зокрема корпоративних платіжних карток, з урахуванням особливостей, визначених пп. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 Кодексу.
Порядок складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 вересня 2015 року N 841, згідно з п. 4 якого якщо платник податку не повертає суми надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає граничний строк (до закінчення третього або п'ятого, а в окремих випадках десятого чи двадцятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт), то така сума, розрахована з урахуванням п. 164.5 ст. 164 розділу IV Кодексу, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до п. 167.1 ст. 167 розділу IV Кодексу за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 Кодексу (пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
База оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки визначається за правилами, встановленими п. 164.5 ст. 164 Кодексу.
Також вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 якої податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи відповідні ставки податку та військового збору.
Зауважуємо, що нормами п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу не передбачено застосування для військового збору коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу.
Таким чином, у разі якщо фізичною особою (працівником) при поданні Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, не виконуються вимоги, визначені п. 170.9 ст. 170 Кодексу, то кошти отримані таким працівником на відрядження або під звіт є надміру витраченими і підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць. При цьому податковий агент, який нараховує (виплачує) вказаний дохід зобов’язаний сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб (військовий збір) у повному обсязі відповідно до порядку, визначеному ст. 168 Кодексу.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.