МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ
11.12.2017 N 1007

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
22 січня 2018 р. за N 91/31543

Про затвердження Інструкції з проведення аналізу
ризиків у Державній прикордонній службі України

На виконання пункту 1 та підпункту 1 пункту 3 Плану заходів щодо реалізації Концепції інтегрованого управління кордонами, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 року N 626-р, та відповідно до статті 9 Закону України "Про прикордонний контроль", абзацу дванадцятого підпункту 3 пункту 11 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року N 878, підпункту 19 пункту 4 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 533, з метою удосконалення системи аналізу ризиків з використанням спільної інтегрованої моделі аналізу ризиків держав - членів ЄС (CIRAM 2.0) НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з проведення аналізу ризиків у Державній прикордонній службі України, що додається.

2. Департаменту формування політики щодо підконтрольних Міністрові органів влади та моніторингу МВС (Боднар В.Є.) забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної прикордонної служби України.

Міністр А.Б. Аваков

Затверджено
Наказ Міністерства
внутрішніх справ України
11.12.2017 N 1007

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
22 січня 2018 р. за N 91/31543

Інструкція
з проведення аналізу ризиків у
Державній прикордонній службі України

І. Загальні положення

1. Ця Інструкція визначає організацію проведення аналізу ризиків у Держприкордонслужбі у сфері безпеки державного кордону з урахуванням спільної інтегрованої моделі аналізу ризиків держав - членів Європейського Союзу та національного досвіду.

2. У цій Інструкції терміни вживаються в таких значеннях:

аналіз ризиків - сукупність процедур і методів обробки інформації з метою визначення наявних та потенційно можливих ризиків у сфері безпеки державного кордону. Аналіз ризиків є невід'ємною складовою інтегрованого управління кордонами;

аналітик - посадова особа Держприкордонслужби, яка відповідно до службових повноважень проводить аналіз ризиків і володіє методами такого аналізу;

вплив - ймовірні (прогнозовані) наслідки реалізації загрози або виникнення інших явищ і чинників, які не становлять загрозу, але можуть вплинути на сферу безпеки державного кордону;

загроза - наявні та потенційно можливі явища і чинники, що негативно впливають на сферу безпеки державного кордону;

індикатор ризику - ознака чи сукупність ознак із заданими параметрами, використання яких дає можливість здійснювати вибір об'єкта, що становить ризик;

інформаційне повідомлення - аналітичний документ, що містить актуальну, систематизовану інформацію про нові способи підготовки та вчинення правопорушень і призначений для інформування відповідних правоохоронних органів;

прогнозування ризиків - опис послідовності подій від теперішнього до майбутнього стану, що ґрунтується на припущеннях, які стосуються формування комбінацій щодо рівнів загроз, уразливості і впливу;

профілювання ризиків - сукупність способів та методик з оцінки ризиків;

профіль ризику - документ, що відображає сукупність інформації про загрозу, індикатори ризику та визначає порядок дій службових осіб Держприкордонслужби у разі їх виявлення;

ризик - можливість настання загрози щодо її впливу на сферу безпеки державного кордону;

спільна інтегрована модель аналізу ризиків - системи аналізу ризиків з використанням спільної інтегрованої моделі аналізу ризиків держав - членів ЄС;

спільний аналіз ризиків - аналіз ризиків, що проводиться із залученням представників іноземних держав, а також міжнародних організацій та установ;

уразливість - проблеми в системі охорони державного кордону, які не дозволяють цій системі адекватно протидіяти загрозам.

Інші терміни вживаються у значеннях, визначених чинним законодавством України у сфері безпеки державного кордону.

3. Аналіз ризиків проводиться структурними підрозділами Адміністрації Держприкордонслужби, регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, загонів морської охорони та посадовими особами підрозділів охорони державного кордону, до компетенції яких належать питання, що є предметом аналізу.

4. Загальне керівництво з проведення аналізу ризиків у Держприкордонслужбі покладається на першого заступника Голови Державної прикордонної служби України.

5. У регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони керівництво з проведення аналізу ризиків відповідно покладається на перших заступників начальників регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, командирів загонів морської охорони - начальників штабів, у підрозділах охорони державного кордону - начальників цих підрозділів.

6. Координація з проведення аналізу ризиків здійснюється в:

Адміністрації Держприкордонслужби - структурним підрозділом Адміністрації Держприкордонслужби, що відповідає за організацію проведення аналізу ризиків;

регіональних управліннях та органах охорони державного кордону - інформаційно-аналітичними підрозділами штабів;

загонах морської охорони - визначеними посадовими особами штабів;

підрозділах охорони державного кордону - одним із заступників начальників цих підрозділів.

ІІ. Види аналізу ризиків

1. Аналіз ризиків у Держприкордонслужбі поділяється:

1) за рівнем проведення:

стратегічний - для прийняття рішень загальнодержавного значення, формулювання довготермінових цілей та стратегічного планування розвитку Держприкордонслужби, організації оперативно-службової діяльності, підготовки міжвідомчих і міжнародних прикордонних операцій та спільних оперативно-профілактичних заходів тощо;

оперативний - для організації оперативно-службової діяльності, підготовки оперативно-профілактичних заходів та виявлення ризиків в межах повноважень регіонального управління, органу охорони державного кордону та загону морської охорони;

тактичний - для планування охорони державного кордону та аналізу окремих правопорушень в межах повноважень підрозділу охорони державного кордону;

2) за метою проведення:

періодичний - щотижневий, щомісячний, щокварталький;

тематичний - аналіз більш стійких взаємозв'язків та тенденцій щодо однієї загрози або ризику;

ситуативний - аналіз конкретних ситуацій, подій або вчинених правопорушень, які пов’язані між собою та мають характерні спільні ознаки.

Щокварталу аналіз ризиків проводиться шляхом аналізу сукупної інформації за поточний рік з деталізацією окремих елементів звітного кварталу.

З огляду на особливості обстановки за рішенням керівника відповідного органу Держприкордонслужби періодичний аналіз ризиків може проводитися і за інші проміжки часу.

Результати періодичного аналізу ризиків оформлюються:

щокварталу - аналітичним зведенням;

щомісяця - інформаційним зведенням;

щотижня - інформаційно-аналітичною довідкою.

Організація проведення періодичного аналізу ризиків покладається на Адміністрацією Держприкордонслужби.

Тематичний аналіз ризиків проводиться:

за рішенням відповідних керівників органів Держприкордонслужби та їх перших заступників;

на підставі запиту керівників структурних підрозділів органу Держприкордонслужби.

Запит на проведення тематичного аналізу ризиків містить:

реквізити органу Держприкордонслужби;

мету та обґрунтування запиту;

зміст запиту (тема проведення аналізу ризиків, наявна інформація щодо неї, період аналізу інформації та термін виконання запиту);

підпис керівника структурного підрозділу органу Держприкордонслужби, що оформив запит.

Результати проведеного тематичного та ситуативного аналізу ризиків оформлюються аналітичною довідкою або інформаційним повідомленням;

3) за методом проведення:

кількісний - визначається числовими показниками;

якісний - визначається якісними характеристиками.

ІІІ. Методичні засади проведення аналізу ризиків

1. Аналіз ризиків проводиться у такій послідовності:

1) проведення оцінки загроз, під час якої:

визначаються актуальні і потенційні загрози, здійснюється їх опис з урахуванням кількісної та якісної характеристик, визначених величин вимірювання загроз, їх виду, рівня та ймовірності настання протягом певного проміжку часу.

Залежно від рівня аналізу ризиків встановлюються такі види загроз:

локальні - загрози, дія яких обмежена територією однієї або двох областей (окремими районами тимчасового виконання завдань);

регіональні - загрози, дія яких обмежена ділянками відповідальності одного або двох регіональних управлінь;

загальнодержавні - загрози, дія яких поширюється на весь державний кордон або на окремі його ділянки, що може призвести до негативних наслідків;

глобальні - загальнодержавні загрози, дія яких поширюється за межі України.

Оцінка загроз здійснюється аналітиками окремо щодо кожної загрози або групи ідентичних загроз.

За ініціативи аналітиків до оцінки загроз за згодою відповідних керівників можуть залучатися посадові особи Держприкордонслужби, до компетенції яких належать питання, що є предметом оцінки загроз.

За результатами оцінки загроз визначаються зовнішні та внутрішні фактори, які негативно впливають (діють) на сферу безпеки державного кордону (далі - фактори впливу).

Визначення факторів впливу здійснюється з урахуванням чотирирівневої системи контролю за в’їздом та перебуванням в Україні іноземців та осіб без громадянства:

у країнах походження незаконних мігрантів;

у державах, що межують з Україною;

у пунктах пропуску через державний кордон та поза ними (під час здійснення прикордонного контролю і забезпечення охорони державного кордону поза пунктами пропуску);

в Україні (дотримання строків тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні).

На підставі результатів кількісної та якісної характеристик визначаються такі рівні загроз - незначний, помірний, високий.

Визначення рівнів терористичних загроз здійснюється відповідно до Положення про єдину державну систему запобігання, реагування і припинення терористичних актів та мінімізації їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року N 92;

2) проведення оцінки уразливості, під час якої:

визначаються проблеми в системі охорони державного кордону, причини їх виникнення, а також спроможності (можливості) органів і підрозділів Держприкордонслужби адекватно протидіяти актуальним та потенційним загрозам у сфері безпеки державного кордону.

Оцінці уразливості підлягають складові частини системи охорони державного кордону, а також фактори, що притягують загрозу.

Визначення спроможностей (можливостей) органів і підрозділів Держприкордонслужби здійснюється структурними підрозділами органів Держприкордонслужби та посадовими особами підрозділів охорони державного кордону за компетенцією, окремо щодо кожної загрози або групи ідентичних загроз.

Оцінка факторів, що притягують загрозу, передбачає визначення наявних внутрішніх і зовнішніх факторів у сфері безпеки державного кордону, які впливають на збільшення рівня загрози.

Результати проведення оцінки уразливості надаються аналітикам для узагальнення у встановлені для проведення конкретного аналізу ризиків терміни.

За результатами проведення оцінки уразливості щодо кожної із встановлених загроз визначаються такі рівні уразливості - незначний, помірний, високий.

Опис результатів оцінки уразливості завершується висновком про можливість системи охорони державного кордону адекватно протидіяти загрозам;

3) проведення оцінки впливу, під час якої:

визначаються наслідки реалізації загрози для сфери безпеки державного кордону, у тому числі наслідки, що впливають на пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів, на порядок організації служби прикордонних нарядів тощо.

Оцінка впливу полягає у дослідженні сукупності оцінок безпосереднього впливу, впливу, результати якого можуть посилюватися з часом, а також окремих подій, що не мають значної дії, але сукупно здатні досягти обсягу, який може мати негативні наслідки.

За результатами проведення оцінки впливу щодо кожної із встановлених загроз або інших явищ і чинників, які не становлять загрозу але можуть вплинути на сферу безпеки державного кордону визначаються такі рівні впливу - незначний, помірний, високий;

4) визначення рівня ризиків.

Рівень ризику визначається як функція загрози, уразливості та впливу. Базовий алгоритм функції для визначення рівня ризику є таким:

R = f (T, V, I),

Визначення рівня ризику проводиться аналітиками з використанням якісних та кількісних оцінок щодо граничного значення встановлених рівнів ризиків.

Залежно від результатів проведення аналізу ризиків встановлюються такі рівні ризиків:

низький - за незначних рівнях загрози, уразливості та впливу;

помірний - за незначного або помірного рівня впливу, коли рівень загрози переважає рівень уразливості;

допустимий - за низького або помірного рівня впливу, коли рівень уразливості відповідає рівню загрози;

високий - за помірного або високого рівня впливу, коли рівень уразливості переважає рівень загрози;

критичний - за високих рівнів загрози, уразливості та впливу.

В інших випадках рівні ризиків встановлюються залежно від кількісної та якісної характеристик загрози, уразливості та впливу.

Результати визначення рівнів ризиків оформляються у виді матриці ризиків.

Зразок матриці ризиків наведено у додатку 1 до цієї Інструкції;

5) прогнозування ризиків здійснюється на строк не більший ніж період, за який проводився аналіз ризиків. У разі потреби прогноз може уточнюватися.

У разі наявності достатніх відомостей для прогнозування ризиків визначаються базовий, оптимістичний та песимістичний сценарії розвитку обстановки на державному кордоні.

2. Для проведення аналізу ризиків у Держприкордонслужбі застосовуються методи аналізу ризиків, які використовуються у спільній інтегрованій моделі аналізу ризиків (CIRAM). Вибір належного методу проведення аналізу ризиків (або поєднання методів) залежить від конкретного ризику.

Організація застосування цих методів покладається на Адміністрацію Держприкордонслужби.

3. Джерелами інформації щодо проведення аналізу ризиків є відомості, отримані Адміністрацією Держприкордонслужби, регіональними управліннями та органами Держприкордонслужби під час оперативно-службової діяльності, та від міжнародних організацій, прикордонних та інших уповноважених органів іноземних держав, відповідно до міжнародних угод, засобів масової інформації, у тому числі мережі Інтернет, та з інших джерел, а також результати стратегічного кримінального аналізу та власні аналітичні напрацювання.

За потреби використання під час проведення аналізу ризиків інформації (даних) розвідувального, оперативно-розшукового характеру аналіз ризиків проводиться із залученням відповідних службових осіб структурного підрозділу органу Держприкордонслужби.

Про відсутність або неотримання інформації, потрібної для проведення аналізу ризиків, або недостатність повноважень для цього доповідається посадовій особі, що здійснює керівництво проведенням аналізу ризиків, для прийняття відповідного рішення.

ІV. Спільний аналіз ризиків

1. Для підвищення ефективності стратегічного та оперативного аналізу ризиків застосовується спільний аналіз ризиків.

2. У кожному конкретному випадку для проведення спільного аналізу ризиків визначаються:

тема проведення аналізу ризиків та порядок оформлення його результатів (попередній зміст частин звітного документу, а також особливості щодо їхнього формування й візуалізації);

методи проведення аналізу ризиків, які будуть застосовуватися;

учасники, які беруть участь в проведенні аналізу ризиків та їх контактні дані;

схема збору та узагальнення інформації, а також можливості щодо автоматичного обміну інформацією;

порядок погодження та поширення результатів;

інші питання, що становлять взаємний інтерес і сприяють досягненню цілей спільного аналізу ризиків.

3. Під час проведення спільного аналізу ризиків враховується:

загроза, яка аналізується, та повноваження учасників, які беруть участь в проведенні аналізу ризиків;

зміст інформації, форми її узагальнення й аналізу;

можливості щодо використання інформаційних ресурсів кожного учасника, який бере учать в аналізі ризиків, в тому числі і задоволення інформаційних потреб за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством;

порядок подальшого використання результатів спільного аналізу ризиків;

особливості національного законодавства країн, представники яких беруть участь в проведенні аналізу ризиків, нормативно-правове врегулювання процедур інформаційного обміну;

необхідність узгодження строків проведення спільного аналізу ризиків та порядку обміну інформацією;

можливості системи обміну інформацією між учасниками, які беруть участь в аналізі ризиків;

необхідність дотримання національного законодавства щодо поширення результатів проведеного спільного аналізу ризиків, охорони державної таємниці, захисту персональних даних, службової та іншої інформації з обмеженим доступом;

технічні й програмні можливості учасників, які беруть участь в проведенні аналізу ризиків;

необхідність створення віртуального (або тимчасового) центру збору інформації й узагальнення даних для підготовки попередніх результатів спільного аналізу;

складності мовного характеру, у тому числі особливості професійного перекладу результатів проведеного аналізу ризиків.

V. Профілювання ризиків

1. Профілювання ризиків здійснюється за визначеними профілями ризиків, або характерними (типовими) ознаками можливого правопорушення.

2. Профілювання ризиків включає заходи щодо:

обробки інформації стосовно можливих загроз у сфері безпеки державного кордону шляхом виявлення індикаторів ризиків або характерних (типових) ознак правопорушень, протидію яким віднесено до компетенції Держприкордонслужби;

проведення додаткових форм контролю - здійснення процедури контролю другої лінії в пунктах пропуску через державний кордон (пунктах контролю, контрольних пунктах в'їзду-виїзду) або перевірки відповідних документів, огляду транспортних засобів поза пунктами пропуску через державний кордон (пунктами контролю, контрольними пунктами в'їзду-виїзду) в межах прикордонної смуги, контрольованих прикордонних районів, а також вжиття інших заходів, передбачених законодавством України;

порядку дій прикордонних нарядів за результатами профілювання ризиків, у тому числі і з урахуванням застережень щодо характеру і ступеня небезпеки в разі позитивного прояву загрози під час її ідентифікації.

3. Заходи з профілювання ризиків здійснюються безпосередньо під час служби прикордонних нарядів відповідно до покладених на них завдань та визначених повноважень. Деталізована інформація щодо заходів з профілювання ризиків визначається в профілях ризиків і доводиться, визначеними посадовими особами Держприкордонслужби під час підготовки прикордонних нарядів до несення служби.

4. Профілювання ризиків за визначеними профілями ризиків здійснюється на підставі виявлення індикаторів ризику.

5. Залежно від наявної інформації про загрозу встановлюються такі види індикаторів ризику:

превентивні (сірі) - за наявності ознак, що попереджують про можливість вчинення правопорушення;

потенційні (сині) - за наявності ознак правопорушення, що потребують підтвердження;

безсумнівні (червоні) - за наявності достовірних ознак правопорушення за умови виявлення одного такого індикатора.

6. Додаткові форми контролю під час профілювання ризиків за визначеними профілями застосовуються в разі виявлення:

одного безсумнівного індикатора ризику;

двох і більше потенційних індикаторів ризику;

одного потенційного індикатора ризику сукупно з превентивними індикаторами ризику або іншими ознаками, що можуть становити ризик.

7. Під час проведення заходів з посилення охорони державного кордону за рішенням Адміністрації Держприкордонслужби додаткові форми контролю можуть застосовуватися у разі виявлення прикордонними нарядами мінімальної сукупності індикаторів ризику.

8. Для профілювання ризиків за визначеними профілями ризиків може використовуватися спеціальне програмне забезпечення.

Організація застосування такого програмного забезпечення покладається на Адміністрацію Держприкордонслужби.

9. Профілі ризиків розробляються на основі проведеного аналізу ризиків, можуть використовуватись у документальному чи автоматизованому вигляді і є обов’язковими для застосування службовими особами Держприкордонслужби, що виконують завдання з охорони державного кордону, здійснення прикордонного контролю та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

10. Профіль ризику включає:

сукупність інформації про загрозу у сфері безпеки державного кордону;

індикатори ризику;

алгоритм дій - заходи та форми контролю у разі встановлення визначених індикаторів ризику.

Форма профілю ризику наведена у додатку 2 до цієї Інструкції.

11. За рівнем застосування профілі ризиків поділяються на загальнодержавні, регіональні та місцеві.

12. Розроблення профілів ризиків здійснюється аналітиками або посадовими особами, визначеними керівниками відповідних органів Держприкордонслужби:

загальнодержавних - в Адміністрації Держприкордонслужби для застосування на території всієї держави або на ділянках відповідальності двох і більше регіональних управлінь;

регіональних - у регіональних управліннях для застосування в межах визначеного регіону (не менше ніж для двох областей) або ділянок відповідальності окремих органів охорони державного кордону (загону морської охорони);

місцевих - в органах охорони державного кордону, загонах морської охорони для застосування в межах ділянок відповідальності чи місцях тимчасового виконання завдань.

Територіальна сфера застосування профілів ризиків визначається самими профілями ризиків.

13. Профілі ризиків можуть розроблятися на основі спільного аналізу ризиків.

14. З метою застосування профілі ризиків затверджуються наказами органів Держприкордонслужби, які їх розробляли, та підлягають обов'язковому погодженню усіма заінтересованими структурними підрозділами цих органів.

У разі встановлення нових індикаторів ризиків до діючих профілів ризиків вносяться необхідні зміни.

Місцеві та регіональні профілі ризиків, а також внесення змін до них, підлягають погодженню з Адміністрацією Держприкордонслужби.

15. У разі оперативної необхідності профілі ризиків або зміни до них можуть вводитися в дію негайно з подальшим їх погодженням протягом однієї доби.

Профілі ризиків, які введено у дію з порушенням процедури погодження, зазначеної в пункті 14 цього розділу, вважаються недійсними і підлягають скасуванню.

16. Кожному профілю ризиків залежно від рівня його застосування та органу, наказом якого він введений у дію, присвоюється обліковий номер.

Контроль за присвоєнням номерів профілям ризиків покладається на Адміністрацію Держприкордонслужби.

До 31 грудня поточного року профілі ризиків втрачають чинність, затверджуються нові та вводяться в дію з 01 січня нового року.

17. Профілювання ризиків за характерними (типовими) ознаками можливого правопорушення здійснюється прикордонними нарядами шляхом прогнозування поведінки особи або групи осіб на основі аналізу найбільш характерних інформативних ознак, які сформовано на основі набутого досвіду, вивчення інформаційних повідомлень про припинення правопорушення, інформації, отриманої від оперативно-розшукових підрозділів Держприкордонслужби, правоохоронних органів України, прикордонних відомств суміжних держав та інших офіційних джерел.

18. Додаткові форми контролю під час профілювання ризиків за характерними (типовими) ознаками можливого правопорушення застосовуються за рішенням старших прикордонних нарядів (у пунктах пропуску через державний кордон (пунктах контролю, контрольних пунктах в'їзду-виїзду) - старших змін прикордонних нарядів) у разі виявлення ознак правопорушень, протидію яким віднесено до компетенції Держприкордонслужби.

19. Для невідкладного інформування підрозділів охорони державного кордону про осіб та/або транспортні засоби, за допомогою яких можуть бути вчинені правопорушення, протидію яким віднесено до компетенції Держприкордонслужби, застосовуються інформаційні повідомлення про припинення правопорушення.

Організація опрацювання інформаційних повідомлень про припинення правопорушення покладається на Адміністрацією Держприкордонслужби.

20. Для підвищення ефективності профілювання ризиків у пунктах пропуску через державний кордон (пунктах контролю, контрольних пунктах в'їзду-виїзду) за рішеннями керівників підрозділів охорони державного кордону може застосовуватися випадковий відбір об'єктів профілювання.

Випадковий відбір об'єктів профілювання реалізується із застосуванням інформаційно-телекомунікаційної системи прикордонного контролю "Гарт-1" Держприкордонслужби у рамках окремого профілю ризиків або їх сукупності, відповідно до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 вересня 2008 року N 810 "Про затвердження Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему прикордонного контролю "Гарт-1" Державної прикордонної служби України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 листопада 2008 року за N 1086/15777.

21. За кожним фактом виявлення правопорушення за результатами профілювання ризиків до відповідної бази даних Держприкордонслужби вноситься інформація щодо: назви та номера профілю ризиків, індикаторів профілю ризиків, що виявлялися, та додаткові (нові) ознаки (індикатори) виявленого правопорушення.

22. Для забезпечення контролю за ефективністю спрацювання профілів ризиків підрозділами аналізу ризиків здійснюється моніторинг їх застосування, результати якого оформляються:

1) окремим розділом в періодичному аналізі ризиків із зазначенням результатів застосування кожного профілю ризиків за регіональне управління (орган охорони державного кордону, загін морської охорони, підрозділ охорони державного кордону), а також індикатори ризиків, які було встановлено додатково;

2) інформаційним бюлетенем за визначений період:

в Адміністрації Держприкордонслужби - півріччя, рік;

у регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони - квартал.

В інформаційному бюлетені за результатами моніторингу профілювання ризиків зазначаються:

кількість профілів ризиків, які застосовувалися на ділянці відповідальності;

результати спрацювання кожного профілю ризиків за рівнем застосування;

опис найбільш характерних прикладів застосування профілів ризиків та профілювання ризиків за характерними (типовими) ознаками можливого правопорушення із зазначенням індикаторів ризику, за якими виявлено правопорушення, і тих, які було встановлено додатково, а також фотографії, що вказують на них;

висновки та пропозиції щодо:

ефективності профілювання ризиків на ділянці відповідальності органу Держприкордонслужби;

доцільності застосування окремих профілів ризиків;

уточнення індикаторів ризиків;

інша інформація, яка вважається актуальною для використання в профілюванні ризиків.

Директор Департаменту формування політики
щодо підконтрольних Міністрові органів влади
та моніторингу В.Є. Боднар

Додаток 1
до Інструкції з проведення аналізу
ризиків у Державній прикордонній
службі України
(підпункт 4 пункту 1 розділу ІІІ)

Матриця ризиків
___________________________________________________________
(назва структурного підрозділу Держприкордонслужби)

Дата проведення _________

Додаток 2
до Інструкції з проведення аналізу
ризиків у Державній прикордонній
службі України
(пункт 10 розділу V)

Форма
профілю ризику

Форма профілю ризику (Додаток 2) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".