КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 17 червня 2004 р. N 785
Київ

Про затвердження Порядку виплати
грошової компенсації вартості санаторно-курортного
лікування деяким категоріям громадян

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 617 від 09.07.20
08
N 1109 від 20.10.20
11
N 35 від 25.01.20
12
N 969 від 25.11.20
15
N 294 від 26.04.20
17
N 1017 від 20.12.20
17 )

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян (додається).

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1995 р. N 236 "Про Порядок надання і розміри грошових компенсацій вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян" (ЗП України, 1995 р., N 7, ст. 161);

постанову Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1996 р. N 1114 "Про внесення змін до Порядку надання і розміри грошових компенсацій вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян" (ЗП України, 1996 р., N 18, ст. 493).

Прем'єр-міністр України В.Янукович

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 червня 2004 р. N 785

Порядок
виплати грошової компенсації
вартості санаторно-курортного лікування
деяким категоріям громадян

( У тексті Порядку слова "Державного департаменту з питань
виконання покарань" замінено словом "ДПтС" згідно з
Постановою КМ N 1109 від 20.10.2011 )

( У тексті Порядку слова "Мінпраці", "Мінтрансзв'язку" і
"ДПА" замінено відповідно словами "Мінсоцполітики",
"Мінінфраструктури" і "ДПС" згідно з Постановою КМ N 35
від 25.01.2012 )

( У тексті Порядку слова "виконавчі органи міських рад" в усіх
відмінках замінено словами "виконавчі органи міських, районних
у містах у разі їх утворення (крім мм. Києва та Севастополя)
рад" у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ N 1017
від 20.12.2017 )

1. Цей Порядок визначає механізм виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки (далі - грошова компенсація) та компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування, передбачених Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ), "Про жертви нацистських переслідувань" ( 1584-14 ) та "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" ( 3721-12 ).

2. Грошова компенсація виплачується особам з інвалідністю внаслідок війни та особам з інвалідністю, зазначеним у статті 6-2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" ( 1584-14 ), за місцем їх обліку один раз на два роки з дня звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації за бажанням, якщо ці особи протягом двох років не одержували безоплатних санаторно-курортних путівок, незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань. ( Абзац перший пункту 2 в редакції Постанови КМ N 617 від 09.07.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1017 від 20.12.2017 )

Грошова компенсація виплачується у таких розмірах (округлених до однієї гривні): ( Абзац другий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1017 від 20.12.2017 )

особам з інвалідністю I і II групи - 100 відсотків середньої вартості путівки; ( Абзац третій пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1017 від 20.12.2017 )

особам з інвалідністю III групи - 75 відсотків середньої вартості путівки. ( Абзац четвертий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1017 від 20.12.2017 )

У разі зміни групи інвалідності за період перебування особи з інвалідністю на обліку грошова компенсація виплачується у розмірі відповідно до групи інвалідності, встановленої їй на дату виплати. ( Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 969 від 25.11.2015; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1017 від 20.12.2017 )

Після отримання особами з інвалідністю внаслідок війни та особами з інвалідністю, зазначеними у статті 6-2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" ( 1584-14 ), грошової компенсації наступний період перебування їх на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням або для отримання наступної грошової компенсації обчислюється з дня подання ними заяви та інших документів. ( Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1017 від 20.12.2017 )

3. Підставою для виплати грошової компенсації є такі документи:

заява про виплату грошової компенсації;

посвідчення особи, що підтверджує її належність до категорії громадян, зазначених у пункті 2 цього Порядку;

облікові дані про одержання путівок та грошової компенсації.

4. Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування учасникам бойових дій, учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ), особам, зазначеним у статтях 6-1, 6-3 і 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" ( 1584-14 ), та ветеранам праці відповідно до Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" ( 3721-12 ) виплачується за їх бажанням у розмірі вартості самостійного санаторно-курортного лікування на час проведення оздоровлення, але не більше ніж середня вартість санаторно-курортної путівки, визначена відповідно до пункту 7 цього Порядку. ( Пункт 4 в редакції Постанови КМ N 617 від 09.07.2008 )

4-1. Після отримання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування особами, зазначеними у пункті 4 цього Порядку, період наступного їх перебування на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням або для отримання наступної компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування обчислюється з дня подання ними заяви та необхідних документів. ( Порядок доповнено пунктом 4-1 згідно з Постановою КМ N 617 від 09.07.2008 )

5. Підставою для виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування є такі документи:

заява про виплату компенсації;

про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки, про підтвердження проходження санаторно-курортного лікування або зворотний талон санаторно-курортної путівки строком санаторно-курортного лікування не менш як 18 днів; ( Абзац пункту 5 в редакції Постанови КМ N 617 від 09.07.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 969 від 25.11.2015 )

посвідчення особи, що підтверджує її належність до категорії громадян, зазначених у пункті 4 цього Порядку.

6. Грошова компенсація виплачується особам через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки.

Для осіб, які не перебувають на обліку для санаторно-курортного лікування, вперше грошова компенсація виплачується у разі звернення із заявою через два роки після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 1109-15 ).

Право на компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування настає з дня звернення із заявою про її виплату один раз на два роки (з урахуванням року проходження самостійного санаторно-курортного лікування). ( Абзац третій пункту 6 в редакції Постанови КМ N 617 від 09.07.2008 )

У разі зміни статусу особи період перебування її на обліку для одержання грошової компенсації обчислюється з дня набуття нового статусу.

7. Середня вартість путівки для виплати грошової компенсації та компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування обчислюється з розрахунку 35 відсотків (з округленням до однієї гривні) розміру одного прожиткового мінімуму, щороку встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність. ( Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 969 від 25.11.2015; в редакції Постанови КМ N 1017 від 20.12.2017 )

8. Грошова компенсація за умови подання довідки з місця роботи, навчання, служби про те, що протягом попередніх двох років особа не одержувала безоплатної санаторно-курортної путівки, виплачується: ( Абзац перший пункту 8 в редакції Постанови КМ N 969 від 25.11.2015 )

структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах у разі їх утворення (крім мм. Києва та Севастополя) рад особам, які перебувають в них на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням; ( Абзац другий пункту 8 в редакції Постанови КМ N 969 від 25.11.2015 )

територіальними відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів особам, які перебувають на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням у Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, ДСНС, Службі зовнішньої розвідки, Мін’юсту, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держприкордонслужби, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужбі та ДФС. ( Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ N 969 від 25.11.2015; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 294 від 26.04.2017, N 1017 від 20.12.2017 )

Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування особам, зазначеним у пункті 4 цього Порядку, виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах у разі їх утворення (крім мм. Києва та Севастополя) рад за умови їх перебування на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням та подання довідки з місця роботи, навчання, служби про те, що протягом попередніх двох років вони не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки. ( Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ N 969 від 25.11.2015 )

Грошова компенсація особам, які перебувають на обліку в органах Міноборони, ДСНС, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Державної кримінально-виконавчої служби, Управління державної охорони, Адміністрації Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, Держспецтрансслужби та ДФС для забезпечення санаторно-курортним лікуванням, проводиться у порядку, визначеному Мінсоцполітики разом з Мінфіном та Казначейством. ( Абзац пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 35 від 25.01.2012, N 294 від 26.04.2017, N 1017 від 20.12.2017 ) ( Пункт 8 в редакції Постанови КМ N 617 від 09.07.2008 )

9. Особам, які перебувають на повному державному утриманні, грошова компенсація та компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування виплачуються згідно з цим Порядком.

10. Грошова компенсація або компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування, не одержана особою з вини органу виконавчої влади, підлягає відшкодуванню без обмеження будь-яким строком.

У разі смерті особи, яка мала право на грошову компенсацію або компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування, не одержана нею сума не виплачується.

11. Витрати, пов'язані з виплатою грошової компенсації, покриваються за рахунок коштів державного бюджету в межах видатків, передбачених Мінсоцполітики на зазначену мету.

Витрати, пов'язані з виплатою компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування особам, які перебувають на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органах міських, районних у містах у разі їх утворення (крім мм. Києва та Севастополя) рад, Міноборони, МВС, ДСНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Мін’юсту, Управління державної охорони, Адміністрації Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, Держспецтрансслужби та ДФС для отримання санаторно-курортного лікування, покриваються за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. ( Абзац другий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 969 від 25.11.2015, N 294 від 26.04.2017, N 1017 від 20.12.2017 ) ( Пункт 11 в редакції Постанови КМ N 617 від 09.07.2008 )

12. У разі коли особа має право на одержання двох і більше видів компенсацій згідно з кількома законами, їй надається право вибору в одержанні компенсації за одним із цих законів.

13. Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчі органи міських, районних у містах у разі їх утворення (крім мм. Києва та Севастополя) рад подають щокварталу до 5 числа наступного місяця відповідно органові виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти про чисельність осіб, які одержали грошову компенсацію впродовж звітного періоду, для їх узагальнення та подання до 10 числа територіальним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, які надсилають до 15 числа звіти до зазначеного Фонду.

Фонд соціального захисту інвалідів подає щокварталу до 20 числа наступного місяця Мінсоцполітики узагальнений звіт. ( Порядок доповнено пунктом 13 згідно з Постановою КМ N 35 від 25.01.2012; в редакції Постанови КМ N 969 від 25.11.2015 )