Проведення атестації робочих місць: навіщо проводити та як часто!

При укладанні трудового договору із працівником, роботодавець зобов'язаний проінформувати його під підпис про умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, про можливі наслідки їхнього впливу на здоров’я, а також про його права на пільги та компенсації за роботу в таких умовах.

Для того, щоб виконати цю вимогу, необхідно провести цілий комплекс досліджень, що дозволяють встановити наявність або відсутність таких факторів на кожному конкретному робочому місці. Такі дослідження проводять у межах атестації робочих місць за умовами праці.

Порядок проведення атестації робочих місць

Правовою основою для проведення атестації є чинні законодавчі й нормативні акти з питань охорони і гігієни праці, списки виробництв, робіт, професій і посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення та інші пільги і компенсації залежно від умов праці.

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці регулюється нормами Порядку N 442 та Методичних рекомендацій N 41.

Атестацію проводять на підприємствах і в організаціях (незалежно від форми власності та господарювання), де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Мета проведення атестації

Метою проведення атестації є регулювання відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на:

- здорові і безпечні умови праці;

- пільгове пенсійне забезпечення;

- пільги і компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Які підприємства проводять атестацію?

Атестацію проводять всі підприємства незалежно від форм власності і господарювання, на яких технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих, а також на їхніх нащадків як зараз, так і в майбутньому.

В які терміни та ким проводиться атестація?

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п’ять років.

Дату і строки проведення чергової атестації встановлюють з таким розрахунком, щоб вона закінчилася до закінчення строку дії попередньої атестації.

До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Роботодавець повинен стежити за станом виробництва, оцінювати рівень небезпеки тих чи інших виробничих факторів, а також прагнути мінімізувати ці чинники.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається безпосередньо на керівника підприємства, організації. Він зобов’язаний зробити так, щоб життю і здоров’ю персоналу ніщо не загрожувало.

Позачергово атестація проводиться у разі корінної зміни умов і характеру праці з ініціативи:

- роботодавця;

- профспілкового комітету;

- трудового колективу або його виборного органу;

- органів Держпраці.

До проведення атестації можуть залучатися проектні та науково-дослідні організації, технічні інспекції праці профспілок, територіальні органи Держпраці.

Які дії передбачає атестація?

Атестація робочих місць передбачає:

- встановлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;

- санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;

- комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;

- встановлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;

- обгрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці;

- визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах;

- складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників;

- аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Ким проводяться гігієнічні дослідження факторів
виробничого середовища і трудового процесу?

Гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводяться лабораторіями, атестованими Держпраці і Міністерством охорони здоров’я в порядку, визначеному Мінсоцполітики разом з Міністерством охорони здоров’я.

З якою метою проводиться оцінка умов праці?

Оцінка умов праці під час атестації робочих місць проводиться з метою встановлення класів (ступенів) шкідливих умов праці відповідно до Гігієнічної класифікації праці.

Гігієнічна класифікація праці базується на принципі диференціації оцінок умов праці залежно від фактично визначених рівнів впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу та з урахуванням їхньої можливої шкідливої дії на здоров’я працівників.

Гігієнічна класифікація праці розподіляє умови праці на 4 класи:

- 1 клас (оптимальні умови праці) - умови, за яких зберігається не лише здоров'я працівників, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.

Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату та показників важкості трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення;

- 2 клас (допустимі умови праці) - умови, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів (а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни) та не повинні чинити несприятливого впливу на стан здоров’я працівників та їхніх нащадків в найближчому і віддаленому періодах;

- 3 клас (шкідливі умови праці) - умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи та здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника та/або його нащадків.

За рівнем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості можливих змін в організмі працівників 3 клас (шкідливі умови праці) поділяється на 4 ступеня:

- 1 ступінь (3.1) - умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішій, ніж початок наступної зміни, перерві контакту зі шкідливими факторами) та збільшують ризик погіршення здоров’я, у тому числі й виникнення професійних захворювань;

- 2 ступінь (3.2) - умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виробничо обумовленої захворюваності та появи окремих випадків професійних захворювань, що виникають після тривалої експозиції;

- 3 ступінь (3.3) - умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які, крім зростання хронічної захворюваності (виробничо обумовленої та захворюваності з тимчасовою втратою працездатності), призводять до розвитку професійних захворювань;

- 4 ступінь (3.4) - умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку тяжких форм професійних захворювань;

- 4 клас (небезпечні умови праці) - умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення гострих професійних уражень, у тому числі й важких форм.

Робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів (3 клас) дозволена тільки за умови застосування засобів колективного та індивідуального захисту і скорочення часу дії шкідливих виробничих факторів (захист часом).

Особливо шкідливі умови праці - стан умов праці та/або рівні виробничого навантаження, які згідно з п. 1.1 розд. 1 Гігієнічної класифікації праці відносяться до 3 класу, 3, 4 ступенів шкідливості та 2, 3 ступенів важкості (напруженості).

Особливий характер праці - роботи, що виконуються з високим рівнем нервово-емоційного та інтелектуального навантаження, в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я.

Потенційна або пряма загроза нанесення шкоди здоров’ю працівників за особливого характеру праці не є регламентованим фактором виробничого середовища або трудового процесу.

Робота в небезпечних умовах праці (4 клас) не дозволяється, за винятком ліквідації аварій, проведення екстрених робіт для попередження аварійних ситуацій. Така робота виконується із застосуванням засобів індивідуального захисту та за умови регламентованих режимів робіт.

Куди заносяться відомості про результати атестації?

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з Міністерством охорони здоров’я.

Порядок заповнення і сама форма карти умов праці при проведенні атестації робочих місць наведені в Інструкції N 06-41-48. Карта умов праці є узагальнюючим документом результатів атестації, в якій зазначається:

- оцінка факторів виробничого середовища і трудового процесу (розділ І). У цьому розділі зазначається гігієнічна оцінка умов праці;

- оцінка технічного та організаційного рівня (розділ II);

- атестація робочого місця (розділ III);

- пільги і компенсації (розділ IV).

Карта умов праці підписується всіма членами атестаційної комісії і з її змістом ознайомлюють працівників, зайнятих на такому робочому місці.

При наявності двох або більше шкідливих і небезпечних виробничих факторів і факторів трудової діяльності умови праці слід оцінити за найбільш високими класом і ступенем.

Наприклад, на працюючу особу одночасно впливають декілька факторів: мікроклімат, важкість і шкідливі речовини. При цьому параметри мікроклімату належать до 3 класу 1 ступеня, за важкістю - до 3 класу 2 ступеня, за шкідливими речовинами - до 2 класу.

У такому разі інтегральну оцінку необхідно записати так: умови праці належать до 3 класу 2 ступеня.

Якщо на робочому місці відсутні шкідливі виробничі фактори і фактори трудового процесу або вони не перевищують допустимі норми та не віднесені до 1 ступеня III класу шкідливості і небезпечності, то умови праці слід визнати такими, що відповідають гігієнічним вимогам.

А вже наявність хоча б одного фактора виробничого середовища і трудового процесу 1 ступеня 3 класу шкідливості свідчить про невідповідність робочого місця вимогам Гігієнічної класифікації праці.

Вибірковий контроль, аналіз проведення досліджень і гігієнічної оцінки умов праці (розділ І Карти умов праці) проводять органи і установи санепідслужби Міністерства охорони здоров’я України.

Ким затверджується перелік робочих місць, виробництв, професій
і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників?

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років.

Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Для чого використовуються результати атестації?

Результати атестації використовуються для:

- розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників;

- визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах;

- визначення пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій;

- обґрунтування пропозицій щодо внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Пропозиції щодо внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, готуються Держпраці на підставі обґрунтованих та погоджених із Міністерством охорони здоров’я клопотань зацікавлених міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, узгоджених із всеукраїнськими галузевими профспілками та об’єднаннями роботодавців, і подаються Мінсоцполітики до Кабінету Міністрів України.

Зверніть увагу, що з 1 січня 2018 року набрала чинності Постанова N 479, яка внесла зміни до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Постановою N 461.

Внесені зміни стосуються, зокрема, працівників, зайнятих ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва. Так, розділи І "Гірничі роботи, II "Підготовка руд, збагачення, окускування (агломерація, брикетування, огрудкування), випалювання руд і нерудних копалин", III "Чорна металургія", IV "Виробництво коксопродуктів", VII "виробництво кольорових металів", VIII "Хімічне виробництво", X "Перероблення нафти, газу, газового конденсату, вугілля та сланцю" Списку N 1 доповнено позицією: "Працівники ремонтних служб, зайняті ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва". Такою ж позицією доповнено і розділи Списку N 2.

Якщо позиціями Списків N 1 і N 2 передбачені працівники, зайняті в певному виробництві без зазначення найменування професій (посад), як в даному випадку, такі позиції поширюються на всіх працівників незалежно від найменування їхніх професій (посад), у тому числі керівників, фахівців, майстрів.

До стажу роботи працівників, професії (посади) яких включено до Списків N 1 і N 2 згідно з Постановою N 479, і які продовжать працювати за цими професіями (посадами) після набрання чинності цією Постановою (01.01.2018 р.), зарахується весь період їхньої роботи за відповідними професіями (посадами) за умови підтвердження відповідного права за результатами атестації робочих місць за умовами праці.

При цьому, якщо таким працівникам за результатами атестації робочих місць, 5-річний термін якої не минув, підтверджено право на відповідну пільгову пенсію і умови праці за цей час докорінно не змінювались, проводити позачергову атестацію відповідних робочих місць за умовами праці не потрібно.

Якщо атестація не проводилася, але підприємство несе витрати на виплату компенсацій і надання гарантій працівникам (додаткові відпустки, підвищена оплата праці, спецодяг і т.д.), в ході перевірки можуть виникнути питання щодо, правомірності даних виплат (якщо роботодавець знаходиться на бюджетному фінансуванні), а також проблеми з оподаткуванням таких виплат.

Кожен працівник, який працює у шкідливих умовах праці, може звернутися до суду і вимагати відшкодування матеріальної та моральної шкоди в разі погіршення стану здоров’я через дії шкідливих виробничих факторів, компенсації за шкідливі умови праці. В даному випадку не проведення атестації не тільки не допоможе роботодавцю уникнути відповідальності, але, навпаки, стане доказом його провини.

Результати атестації є доказами необхідності здійснення витрат, пов’язаних з охороною праці на:

- лікувально-профілактичне харчування, молоко або рівноцінні харчові продукти, газовану солону воду;

- спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту;

- мийні та знешкоджувальні засоби.

Бухгалтерський і податковий облік витрат на атестацію робочих місць

Проведення атестації робочих місць потребує певних фінансових витрат.

У бухгалтерському обліку витрати на охорону праці, зокрема витрати на атестацію, відображають з урахуванням вимог П(С)БО 16.

Відповідно до п. 15.8 П(С)БО 16, витрати на охорону праці слід відносити до складу загально-виробничих витрат підприємства. Отже, в бухгалтерському обліку виробничих підприємств інформацію про суму витрат на проведення атестації в періоді їх здійснення узагальнюють за дебетом рахунка 91 "Загально-виробничі витрати.

При проведенні атестації робочих місць працівників жодних податкових різниць у платників податку на прибуток не виникає. Платники податків повністю використовують дані бухгалтерського обліку щодо витрат на охорону праці.

Список використаних документів

Гігієнічна класифікація - Державні санітарні норми і правила "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я від 08.04.2014 р. N 248

Інструкція N 06-41-48 - Інструкція щодо заповнення Карти умов праці при проведенні атестації робочих місць, затверджена Наказом Мінпраці та Мінохорони України від 27.11.1992 р N 06-41-48

Методичні рекомендації N 41 - Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджені наказом Мінпраці України від 01.09.1992 р. N 41

П(С)БО16 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати, затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.1999 р. N 318

Порядок N 442 - Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений Постановою КМУ від 01.08.1992 р. N 442

Постанова N 461 - Постанова КМУ від 24.06.2016 р. N 461 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах"

Постанова N 479 - Постанова КМУ від 04.07.2017 р. N 479 "Про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. N 461"

Яна Лебединська

"Консультант бухгалтера" N 1 (845) 15 січня 2018 року
Передплатний індекс: 22789 (змішана російська/українська мова)