МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

Затверджено
Наказ Міністерства аграрної
політики та продовольства України
29.12.2017 N 710

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
12 січня 2018 р. за N 48/31500

Режим
рибальства в басейні Чорного моря у 2018 році

1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року N 992 (далі - Порядок).

2. Промисел у басейні Чорного моря здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 08 грудня 1998 року N 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 березня 1999 року за N 147/3440 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

3. У цьому Режимі терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та Правилах рибальства.

4. До басейну Чорного моря входить Чорне море з усіма його затоками і бухтами. Лимани і озера, що сполучаються з морем, включаючи канали, що з’єднують море з лиманами та озерами, розглядаються як самостійні водні об’єкти. Каланчацький, Малий Аджалицький лимани, нижня частина Сухого лиману і озеро Донузлав, що з’єднуються з морем, є частиною Чорного моря, включаючи акваторії об’єктів природно заповідного фонду.

Норми, передбачені для річки Дунай, поширюються на її передгирловий простір. Відповідно на цей простір не поширюються норми, передбачені для Чорного моря. Під передгирловим простором річки Дунай розуміється частина Чорного моря завширшки 5 км, що прилягає до гирла Дунаю і простягається від рукава Мусура до Білогородського каналу включно.

5. Написи, що наносяться на риболовні судна, мають відповідати Національному стандарту України.

6. Користувачі водних біоресурсів, які здійснюють промисел, зобов’язані маркувати бирками пасивні знаряддя добування (вилову) з метою визначення їхньої належності. Бирки прикріплюються на ставні неводи, донні пастки і підйомні заводи до верхньої підбори на відстані до 2 м від одного з кутів зливної частини котла; на ятери - до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір; на підйомні пастки і раколовки - до верхньої частини каркаса; на сітки - до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з кінців сітки; на яруси - до хребтини на відстані до 1 м від одного з кінців яруса.

7. Забороняється використовувати ставні знаряддя добування (вилову), не позначаючи їх розташування за допомогою буїв чи розпізнавальних знаків з продубльованим на них номером бирки.

8. Користувачі водних біоресурсів мають терміново інформувати територіальні органи Держрибагентства, територіальні органи Державної екологічної інспекції України, установу природно-заповідного фонду та відповідні територіальні органи центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, про виявлення захворювань водних біологічних ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

9. Під час здійснення спеціалізованого промислу в Чорному морі не обмежується обсяг прилову об’єктів, для яких не встановлено промислову міру.

10. Нерестова заборона на промисел калкана чорноморського у виключній (морській) економічній зоні встановлюється з 01 до 30 травня.

У територіальних і внутрішніх морських водах у цей період територіальними органами Держрибагентства за науковим обґрунтуванням вводиться заборона на промисел калкана чорноморського строком на 20 діб на зазначених ділянках незалежно одна від одної:

на схід від меридіана, що проходить через мис Башенний;

між меридіаном, що проходить через мис Башенний, і меридіаном порту Євпаторія на південь від Кримського півострова;

між меридіаном, що проходить через порт Євпаторія, і меридіаном 32°13'' сх. д., а також у Каркінітській затоці;

західніше меридіана 32°13'' сх. д.

У період нерестової заборони у відповідній зоні забороняється спеціалізований промисел калкана чорноморського сітками. Калкан чорноморський, що був приловлений іншими знаряддями добування (вилову), у цей період випускається в море незалежно від його життєздатності. У період нерестової заборони у відповідній зоні забороняється також промисел скатів сітками. Промисел шпрота і мерланга різноглибинними тралами не забороняється.

11. Кількість суден, що одночасно ведуть промисел шпрота різноглибинними тралами, з 10 лютого до 31 березня і з 01 листопада до 31 грудня обмежується 20 одиницями. Розподіл кількості суден між користувачами водних біоресурсів здійснюється територіальними органами Держрибагентства. Загальний контроль за кількістю цих суден здійснюється територіальними органами Держрибагентства.

12. Промисел скатів сітками допускається в період з 01 лютого до 31 жовтня, мінімальний крок вічка в сітках а = 180 мм.

13. Під час промислу калкана чорноморського і скатів сітками кількість вічок по висоті не повинна перевищувати 8 шт., глоси - 20 шт. Грузи повинні кріпитися безпосередньо до нижньої підбори. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 м.

14. Кількість сіток, що застосовуються для промислу калкана чорноморського і скатів, обмежена 2800 одиницями. Сітки для користувачів водних біоресурсів розподіляються відповідно до місця базування плавзасобів таким чином: Миколаївська область - 450 одиниць, Херсонська область - 300 одиниць (у тому числі Каркінітська затока - 100 одиниць), Одеська область - 2000 одиниць, резерв Держрибагентства - 50 одиниць.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) становить:

для плавзасобів, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 20 одиниць;

для плавзасобів, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 100 одиниць.

15. Передбачений Правилами рибальства спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі у Чорному морі (за винятком пригирлового простору р. Дунай) ставними неводами, підйомними заводами, кошільними і кільцевими неводами допускається з 01 червня до 31 грудня, за винятком періоду нерестової заборони.

16. Під час промислу шпрота різноглибинними тралами прилов чорноморської хамси не регламентується протягом усього року, прилов азовської хамси не регламентується тільки в дозволений для її промислу кошільними неводами період. У разі відсутності наукового обґрунтування хамса, розповсюджена з 10 лютого до 31 березня та з 01 жовтня до 31 грудня на схід від меридіана, що проходить через мис Сарич, вважається азовською, уся інша - чорноморською.

17. Мінімальний крок вічка у сітках під час промислу бичка а = 22 мм, у Тилігульському лимані - а = 20 мм. Максимальний крок вічка у сітках під час промислу бичка не повинен перевищувати 28 мм. Максимальна довжина однієї сітки не повинна перевищувати 75 м.

18. Прилов особин непромислового розміру (за винятком осетрових) під час спеціалізованого промислу інших видів допускається відповідно до норм, установлених для неспеціалізованого промислу згідно з пунктом 18.4 глави 18 Правил рибальства.

19. Допускаються:

1) промисел личинок хірономід мотильницями, сачками, рамками-ситами з капронового газу із застосуванням знарядь для змутнення мулу (насоси або помпи) у водних об’єктах або на їх ділянках, які не використовуються на цей час з рибогосподарською метою у період з 01 лютого до 31 травня і з 01 вересня до 31 грудня. Відповідні водні об’єкти та їх ділянки, а також гранична кількість знарядь добування (вилову) визначаються територіальними органами Держрибагентства на підставі рекомендацій наукових установ. Загальна кількість насосів або помп обмежується 35 одиницями;

2) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі у чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов’язаних із морем озерах (крім озера Донузлав) сітками, крок вічка яких встановлюється відповідними територіальними органами Держрибагентства за науковим обґрунтуванням наукових установ;

3) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі обкидними сітками з кроком вічка а = 24-40 мм у Джарилгацькій, Каржинській, Перекопській затоках, Каланчацькому лимані і в прибережній 500-метровій зоні Каркінітської затоки, прилеглій до осторова Джарилгач, у період з 01 червня до 15 листопада (за винятком забороненого періоду з 20 серпня до 10 вересня). Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 100 м. Застосування поріжі та рам у сітках забороняється. У процесі промислової операції сітки повинні зберігати контакт з плавзасобом і вибірка має виконуватися одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше 104 одиниць. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 8 одиниць;

4) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі сітними пастками з кроком вічка а = 24-40 мм у прибережній 50-метровій зоні Каркінітської затоки у період з 11 вересня до 31 жовтня (за винятком забороненого періоду з 20 серпня до 10 вересня). Сітки в пастках повинні бути встановлені на металевих кілках. Кількість сіток у кожній пастці не більше ніж дві одиниці (застосування поріжі та рам у сітках забороняється). Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 75 м. Загальна кількість пасток - не більше 12 одиниць;

5) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі ставними неводами та неспеціалізований промисел ставними неводами інших мігруючих видів риб у каналах, що з’єднують море з лиманами (Тилігульським, Будацьким (Шаболатським), Тузловськими та іншими), озерами (крім озера Донузлав), і в каналах, що з’єднують Дністровський та Будацький (Шаболатський) лимани, тільки у постійних місцях, визначених органами рибоохорони на підставі наукових обґрунтувань;

6) спеціалізований промисел креветки волокушами і ручними сачками у Чорному морі із затоками, лиманами (крім Дніпровсько-Бузького) і пов’язаними з морем озерами у період з 10 лютого до 31 травня і з 01 вересня до 31 грудня. Кількість волокуш обмежується для користувачів водних біоресурсів відповідно до місця базування плавзасобів: у Херсонській області - 30 одиницями, у Миколаївській області - 5 одиницями;

7) спеціалізований промисел креветки ятерами в акваторії Чорного моря - від с. Коблеве до межі Автономної Республіки Крим (по Перекопській затоці) - у період з 10 лютого до 31 травня та з 01 серпня до 31 грудня.

Мінімально допустимий розмір вічка:

у бочці ятера - а = 8,0 мм;

у лійці - а = 6,0 мм.

Забороняється застосування ятерів з довжиною кутка менше одного м. У період з 01 до 31 травня та з 01 до 31 серпня ятери повинні мати в гирлах сіткову перегородку з максимально допустимим розміром вічка 28 мм.

Кількість ятерів обмежується 680 одиницями. Ятері для користувачів водних біоресурсів розподіляються відповідно до місця базування плавзасобів таким чином: у Миколаївської області - 180 одиниць, у Херсонської області - 500 одиниць. Мінімальна кількість ятерів на бригаду (ланку) - 10 одиниць;

8) спеціалізований промисел у Дністровському лимані:

тюльки волокушами в період з 10 лютого до 31 березня та з 15 листопада до 31 грудня, за винятком заборонених ділянок;

9) спеціалізований промисел оселедця у Дністровському лимані і р. Дністер - з 01 квітня до 05 червня (за винятком встановленої органами рибоохорони заборони у період масового нерестового ходу: п’ятиденної - у Дністровському лимані, в рукаві Турунчук і в основному руслі р. Дністер від устя до с. Паланка (відмітка 28 км); десятиденної - від с. Паланка до греблі Дубосарської ГЕС). При цьому допускається прилов карася сріблястого до 50%.

У Дністровському лимані у період весняно-нерестової заборони допускається спеціалізований промисел оселедця ставними сітками в районі на південь від лінії, що з’єднує північні межі смт Шабо та Роксолани;

10) при неспеціалізованому промислі у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі застосування ятерів з мінімальним розміром вічка в бочці а = 30 мм, сажалці, замку і крилах - а = 36-40 мм. Максимальна довжина крила ятера для заплавної системи р. Дніпра становить не більше 25 м. Початок постановки крила має бути прив’язаний до берегової лінії або до межі прибережної вищої надводної рослинності;

11) спеціалізований промисел ставними неводами та волокушами піленгаса в Березанському лимані з 15 жовтня до 31 грудня з мінімальним кроком вічка у матні а = 30 мм, у приводах і крилах - а = 40 мм;

12) спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дунай з її придатковою системою сітками з кроком вічка а = 36-40 мм, у тому числі в обкидному режимі, без використання рам та поріжі;

13) спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дністер з її придатковою системою і в Дністровському лимані сітками з кроком вічка а = 32-38 мм без використання рам та поріжі;

14) спеціалізований промисел тюльки в р. Дніпро від греблі Каховської ГЕС униз за течією впродовж 10-кілометрової забороненої зони тюльковими волокушами в кількості однієї одиниці (довжина - до 100 м, крок вічка сіткового полотна а = 5,0-6,5 мм);

15) спеціалізований промисел тюльки в акваторії Дніпровського лиману бурилами з кроком вічка сіткового полотна в матні а = 5,0-6,5 мм, у приводах - не більше а = 14 мм, крилах - не більше а = 18 мм на глибинах не менше ніж 4 м. В акваторії Бузького лиману бурилами з кроком вічка сіткового полотна в матні а = 5,0-8,0 мм, у приводах - не більше а = 18 мм, крилах - не більше а = 24 мм. Промисел має здійснюватися на глибинах не менше ніж 4 м;

16) спеціалізований промисел тюльки конусними пастками (площа вхідного отвору до 10 кв. м, крок вічка сіткового полотна а = 4,0-6,5 мм) з пересувних та стаціонарних плавзасобів лише в темний час доби з використанням штучного освітлення:

у Бузькому лимані у кількості 30 одиниць протягом усього року;

в акваторії пониззя р. Дніпра у кількості 4 одиниці протягом усього року (за винятком періоду весняно-літньої заборони);

у Дніпровському лимані у кількості 12 одиниць протягом усього року (за винятком періоду весняно-літньої заборони). Пастки для використання користувачами водних біоресурсів розподіляються відповідно до місця базування таким чином: Миколаївська область - 10 одиниць, Херсонська область - 2 одиниці.

17) спеціалізований промисел оселедця в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 30-32 мм у кількості 15 одиниць (довжина однієї сітки не більше 150 м) в акваторії від смт Дніпряни вниз за течією до тоні Підмостна, від нижньої межі тоні Монастирська вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору;

18) спеціалізований промисел оселедця в Дніпровському та Бузькому лиманах на глибинах не менше ніж 4 м ставними сітками з кроком вічка а = 28-30 мм у кількості 90 одиниць, виготовленими виключно з капронового волокна, з 01 квітня до кінця весняно-літньої заборони;

19) спеціалізований промисел рослиноїдних видів риб (товстолобики, білий амур) у пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 90-120 мм у кількості 15 одиниць (довжина однієї сітки не більше 150 м) з 10 лютого до початку весняно-літньої заборони та з 01 вересня до 31 грудня в акваторіях від смт Дніпряни вниз за течією до тоні Кіндратиха (район с. Новотягинка), від нижньої межі тоні Монастирська вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору;

20) промисел в акваторії Дніпровського та Бузького лиманів закидними частиковими неводами у кількості 6 одиниць на постійних тонях у районах островів Янушів, Вербки, сіл Станіслав та Олександрівка, Аджигольської та Волоської кіс. Одночасне використання на одній тоновій ділянці більше однієї одиниці закидного частикового невода забороняється;

21) промисел закидними частиковими неводами у кількості 9 одиниць на річках Дніпро, Південний Буг та Інгулець протягом року, за винятком періоду весняно-літньої заборони, на постійних тонях, визначених органами рибоохорони;

22) промисел частиковими волокушами у кількості 5 одиниць протягом року, за винятком періоду весняно-літньої заборони, в усіх акваторіях придаткової системи пониззя р. Дніпро, визначених органами рибоохорони. Окремо дозволяється використання однієї частикової волокуші з 10 лютого 2018 року до початку весняно-літньої заборони та з 01 жовтня 2018 року до 31 грудня 2018 року в акваторіях придаткової системи р. Дніпро від смт Дніпряни вниз за течією до Антонівського автомобільного мосту;

23) спеціалізований промисел пузанка в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 22 мм та а = 24 мм у кількості 4 та 6 одиниць (довжина однієї сітки не більше 150 м) в акваторії від смт Дніпряни вниз за течією до тоні Підмостна, від нижньої межі тоні Монастирська вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору;

24) спеціалізований промисел скатів сітками у Джарилгацькій, Каржинській, Перекопській, Ягорлицькій та Тендрівській затоках, Каланчацькому лимані. Загальна кількість сіток - не більше 350 одиниць, мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 20 одиниць;

25) спеціалізований промисел медуз у Каркінітській та Джарилгацькій затоках ручними сачками у період з 01 червня до 30 листопада;

26) спеціалізований промисел кошільними і кільцевими неводами піленгаса, чорноморської хамси та атерини у Тилігульському лимані протягом усього року;

27) спеціалізований промисел оселедця у р. Дунай та передгирловому просторі - з 01 березня до 05 липня, за винятком встановленої органами рибоохорони на період масового нерестового ходу десятидобової заборони на ділянці від моря до відгалуження Тульчинського гирла і заборони тривалістю двадцять діб вгору по річці від відгалуження Тульчинського гирла. Висота сіток не повинна перевищувати 6 м, у плавних сітках допускається поріж з мінімальним кроком вічка а = 200 мм. Товщина нитки полотна і поріжі у плавних сітках не повинна перевищувати 1,2 мм.

У період весняно-нерестової заборони при спеціалізованому промислі оселедця допускається прилов карася сріблястого до 50%;

28) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі обкидними сітками з кроком вічка а = 20-40 мм у 500-метровій зоні, прилеглій до гирла р. Дунай, на ділянці, обмеженій на півночі с. Приморське, а на півдні - межею територіальних вод, у період з 15 червня до 15 листопада. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 100 м.

У процесі промислової операції вибірка сіток має виконуватись одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше 72 одиниць. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 4 одиниці;

29) спеціалізований промисел рачків артемії у внутрішніх солоних водоймах та лиманах (за винятком Куяльницького лиману) сачками (діаметром вхідного отвору не більше 1 м) та волоками (завдовжки до 15 м) з 10 лютого до 31 березня і з 15 вересня до 31 грудня;

ручне збирання яєць артемії з берегових наносів у Куяльницькому лимані - з 01 червня до 30 листопада, в інших внутрішніх солоних водоймах та лиманах - з 10 лютого до 31 березня та з 01 жовтня до 31жовтня;

30) спеціалізований промисел шпрота різноглибинними тралами у Чорному морі:

в акваторії, обмеженій з півдня лінією мис Тарханкут (гирло Дністровського лиману (Дністровсько-Цареградський маяк) та зі сходу меридіаном 31°00' сх. д. - з 15 квітня до 14 травня. Кількість промислових суден обмежується 4 одиницями;

в акваторії, обмеженій з півдня лінією мис Тарханкут (гирло Дністровського лиману (Дністровсько-Цареградський маяк) та зі сходу меридіаном 32°00' сх. д., за виключенням акваторій в межах об’єктів природно-заповідного фонду, - з 15 травня до 15 жовтня. Кількість промислових суден обмежується 4 одиницями.

31) спеціалізований промисел рапанів у Чорному морі підйомними пастками.

20. Забороняються:

1) промисел філофори і цистозіри (крім збирання штормових викидів цистозіри та проведення науково-дослідних робіт);

2) промисел осетрових видів риб і їх гібридів у басейні Чорного моря. Прилов вказаних видів риб у будь-якому вигляді має бути випущений у середовище існування;

3) застосування сіток для промислу бичків у Каркінітській затоці, за винятком акваторій Джарилгацької, Каржинської та Широкої заток;

4) застосування сіток для промислу глоси та піленгаса у Джарилгацькій, Каржинській і Широкій затоках та в Каланчацькому лимані;

5) промисел протягом усього року в Тилігульському лимані і р. Тилігул на північ від лінії, що з’єднує південну частину с. Гуляївка та причал Будинку рибалки Південної регіональної спілки мисливців та рибалок Збройних Сил України (с. Волкове), до гирла р. Тилігул та в заплаві цієї річки від гирла до автошляху, що з’єднує села Косівка і Мар’янівка;

6) спеціалізований промисел піленгаса сітками:

в Чорному морі на північ від лінії, що з’єднує мис Тарханкут із Дністровсько-Царгородським маяком, та на захід від меридіана 30°00' сх. д. - з 15 червня до 14 жовтня;

у Ягорлицькій затоці у період з 01 травня до 14 жовтня;

7) спеціалізований промисел бичка сітками та волокушами в Дністровському лимані;

8) ведення промислу бичка ятерами у Дністровському лимані на період спарювання, виношування ікри та рачат і линьки рака на північ від лінії, що з’єднує північну межу м. Білгород-Дністровський та північну межу м. Овідіополь;

9) промисел у р. Дністер та її придатковій системі - з 15 квітня до 15 червня (крім спеціалізованого промислу оселедця);

10) використання ставних сіток у річках Дніпро, Інгулець з їх придатковими системами;

11) спеціалізований промисел оселедця закидними неводами і волокушами під час весняної заборони у р. Дніпро;

12) використання на промислі у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі ставних сіток з кроком вічка а = 51-74 мм;

13) промисел у р. Дунай - на 45 діб у період з 01 квітня до 15 червня (крім спеціалізованого промислу оселедця);

14) використання ставних сіток з кроком вічка а = 38-40 мм та а = 75 мм з 10 лютого до 20 червня у Дніпровському та Бузькому лиманах;

15) спеціалізований промисел піленгаса у Дніпровському та Бузькому лиманах за відсутності його щільних промислових концентрацій, що визначаються органами рибоохорони;

16) розміщення ставних сіток у Дніпровському та Бузькому лиманах і р. Південний Буг з 8.00 години до 18.00 години від закінчення весняної заборони до 15 вересня;

17) вилучення з природного середовища:

водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України;

гібридів осетрових видів риб;

калкана чорноморського у період нерестової заборони;

ікряних самиць рака і рака непромислового розміру.

Випадковий прилов заборонених до вилучення водних біоресурсів, а також тварин, що не належать до водних біоресурсів (земноводні, плазуни, птахи та ссавці), має бути повернутий у природне середовище. Дії з повернення у природне середовище мають бути здійснені обережно, щоб уникнути додаткових травмувань вилучених організмів;

18) використання сіток з монониткових делей з діаметром верхньої або нижньої підбори менше 3 мм;

19) застосування ятерів та сіток у гирлах та протоках озер і лиманів, з’єднаних з Чорним морем, та у прилеглій акваторії на 300 метрів в обидва боки від гирла та углиб водного об’єкта;

20) спеціалізований промисел катрана сітками і наживними гачками;

21) неспеціалізований промисел в передгирловому просторі р. Дунай ставними сітками з вічком вище 45 мм.

21. Кількість сіток, що застосовуються для промислу піленгаса в акваторії Чорного моря західніше меридіана 32°13' сх. д., обмежено 280 одиницями. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 м. Сітки для користувачів водних біоресурсів розподіляються з урахуванням місця базування плавзасобів таким чином: Миколаївська область - 110 одиниць, Херсонська область - 50 одиниць, Одеська область - 120 одиниць.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 10 одиниць.

22. На підставі наукових обґрунтувань територіальним органам Держрибагентства надається право визначати строки, в які прилов кефалевих у сітки під час промислу бичка у чорноморських лиманах не регламентується, в тому числі в період нерестової заборони на кефаль.

23. У чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького та Каланчацького) і пов’язаних з морем озерах (крім оз. Донузлав) промислові міри піленгаса та азово-чорноморської кефалі, мінімальний крок вічка в знаряддях добування (вилову) для їх промислу і строки промислу визначаються територіальними органами Держрибагентства на підставі наукових обґрунтувань.

24. Мінімальний крок вічка в сітках у разі їх використання під час неспеціалізованого промислу у Дністровському лимані - а = 65 мм; у р. Дунай - а = 45 мм.

25. Висота частикових плавних сіток у р. Дунай не повинна перевищувати 6 м, допускається поріж з мінімальним кроком вічка а = 200 мм. Товщина нитки полотна і поріжі частикових плавних сіток не повинна перевищувати 1,2 мм.

26. Під час неспеціалізованого промислу ставними неводами у лиманах (крім Дністровського та Дніпровсько-Бузького) мінімально допустимий крок вічка становить у котлі а = 6 мм, дворі - а = 10 мм, крилах - а = 14 мм.

27. Довжина однієї ставної сітки у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах Одеської області і в Чорному морі від м. Очакова до гирла р. Дунаю - не більше 75 м (за винятком сіток для промислу калкана чорноморського, азово-чорноморської кефалі та піленгаса).

28. Крок вічка у сітках під час вилучення оселедця має бути не більше а = 40 мм (за винятком р. Дніпро та Дніпровсько-Бузького лиману).

29. Довжина однієї ставної сітки в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі для великовічкових (а = 75 мм і більше) та дрібновічкових (а = 22-50 мм) - не більше ніж 75 м.

30. Мінімально допустимий для промислового вилучення розмір білого, строкатого товстолобиків та білого амура в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі становить 60 см (у свіжому вигляді).

31. Під час прилову особин непромислового розміру в акваторії Дніпровсько-Бузької естуарної системи вищому, ніж встановлено територіальним органом Держрибагентства, приймається рішення про заборону промислу у відповідному районі промислу (у разі наявності 4 актів перевірки прилову молоді) знаряддями добування (вилову), якими здійснюється прилов, строком до 20 діб, але не менше ніж 10 діб.

32. Користувачі водних біоресурсів повинні терміново повідомляти про випадки прилову водних біоресурсів, види яких занесені до Червоної книги України, територіальні органи Держрибагентства та Державної екологічної інспекції України.

33. У разі прилову живих китоподібних користувач водних біоресурсів зобов’язаний максимально швидко звільнити тварин. За необхідності допомога морським ссавцям надається на місці з подальшим поверненням їх до природного середовища.

34. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням територіальних органів Державної екологічної інспекції України (за узгодженням з відповідними територіальними органами Держрибагентства) можуть вживатися заходи з регулювання кількості знарядь добування (вилову), що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.

35. Граничну кількість знарядь добування (вилову) для р. Дунай у 2018 році наведено в додатку 1 до цього Режиму.

36. Граничну кількість знарядь добування (вилову) для Дністровського лиману і пониззя р. Дністер у 2018 році наведено в додатку 2 до цього Режиму.

Мінімальна сумарна кількість сіток і ятерів (за винятком тих, що застосовуються для промислу раків) на ланку - 30 одиниць. Мінімальна кількість оселедцевих сіток на ланку - 5 одиниць.

37. Граничну кількість знарядь добування (вилову) для Дніпровсько-Бузької естуарної системи в 2018 році наведено в додатку 3 до цього Режиму.

38. Розподіл знарядь добування (вилову) між користувачами водних біоресурсів для тих випадків, коли кількість знарядь добування (вилову) обмежено (пункт 14, підпункти 1, 3-7, 16-24, 28, 30 пункту 19, пункти 21, 35-37 цього Режиму), здійснюють територіальні органи Держрибагентства за письмовими заявами користувачів водних біоресурсів. Заяви мають бути подані користувачами водних біоресурсів не пізніше ніж за 15 днів до початку відповідного промислу. Територіальний орган Держрибагентства для розгляду поданих заяв утворює комісію, що є консультативно-дорадчим органом, до складу якої входять представники територіальних органів Держрибагентства, користувачі водних біоресурсів, а також можуть бути залучені представники громадських об’єднань та асоціацій користувачів водних біоресурсів (за згодою), які здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів на цьому рибогосподарському водному об’єкті (його частині). Розгляд поданих заяв здійснюється комісією з дотриманням вимог пункту 27 Порядку та з урахуванням резерву добування (вилову) для кожного об’єкта промислу, встановленого наказом Мінагрополітики про розподіл квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення, з метою визначення нерозподіленого залишку знарядь добування (вилову) пропорційно резерву добування (вилову). За результатами розгляду поданих заяв територіальний орган Держрибагентства у строк не пізніше ніж за 5 днів до початку промислу видає наказ про розподіл знарядь добування (вилову) між користувачами водних біоресурсів та не пізніше ніж за 3 дні до початку промислу надсилає вказаний наказ із зазначенням номерів бирок до Держрибагентства.

У разі наявності залишку нерозподіленої кількості знарядь добування (вилову) допускається подання заяв та їх розгляд пізніше визначеного терміну.

При втраті бирок для маркувань знарядь добування (вилову) користувач водних біоресурсів інформує органи рибоохорони у термін, що не перевищує трьох робочих днів.

39. Забороняється проводити промислові операції зняття, перевірки та постановки знарядь добування (вилову) у темну пору доби без сигнальних засобів, визначених пунктами 27, 28 Типового табеля забезпечення постачання суден флоту рибної промисловості, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 червня 2012 року N 354, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 липня 2012 року за N 1095/21407.

40. Користувачам водних біоресурсів під час здійснення спеціального використання водних біоресурсів допускається експлуатація плавзасобів, що відповідають району плавання на цьому водному об’єкті та зареєстровані у визначеному законодавством порядку, за наявності під час промислу діючого акта технічного огляду судна та оригіналу суднового білета.

41. Промислове рибальство в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", згідно з режимами цих територій та об’єктів, що визначені у положеннях про них та в проектах організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Наукові лови у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до наукових програм науково-дослідних (наукових) установ, розглянутих та схвалених Міністерством екології та природних ресурсів України, погоджених відповідними спеціальними адміністраціями територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Користувачі водних біоресурсів повинні бути ознайомлені з режимом територій та об’єктів природно-заповідного фонду та особливими умовами використання водних біоресурсів.

Директор Департаменту аграрної політики
та сільського господарства В. Топчій

Додаток 1
до Режиму рибальства в басейні Чорного моря у 2018 році
(пункт 35)

Гранична кількість
знарядь добування (вилову) для р. Дунай у 2018 році

__________

* Для використання у передгирловому просторі.

Додаток 2
до Режиму рибальства в басейні Чорного моря у 2018 році
(пункт 36)

Гранична кількість
знарядь добування (вилову) для Дністровського лиману і
пониззя р. Дністер у 2018 році

__________

* Лов частиковими закидними неводами дозволяється тільки у світлу пору доби, починаючи з моменту за годину до сходу сонця та закінчуючи годиною після заходу сонця.

** Включаючи плавні сітки а = 65 мм в кількості 5 штук, які можуть використовуватись без застосування механічної тяги у річці Дністер та рукаві річки Турунчук.

*** У річці Дністер та рукаві річки Турунчук.

Додаток 3
до Режиму рибальства в басейні Чорного моря у 2018 році
(пункт 37)

Гранична кількість
знарядь добування (вилову) для Дніпровсько-Бузької
естуарної системи в 2018 році