ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
11.01.2018 N 117/С/99-99-13-01-02-14/ІПК

Щодо надання податкової консультації з питань відображення у Книзі
доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками
податку на додану вартість, витрат, які пов'язані з господарською діяльністю
платника податків, а також включення податку на додану
вартість з їх вартості до складу податкового кредиту

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо надання податкової консультації з питань відображення у Книзі доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість (далі - Книга), витрат, які пов’язані з господарською діяльністю платника податків, а також включення податку на додану вартість (далі - ПДВ) з їх вартості до складу податкового кредиту та з урахуванням вимог ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє таке.

Відповідно до пп. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат.

Порядок ведення Книги затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 р. N 579 із змінами (далі - Порядок).

Відомості, які платник податку заносить до Книги у розділі II "Витрати", визначено п. 6 Порядку.

Так, у графах 2 і 3 Книги відображаються витрати, пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг) без податку на додану вартість, у тому числі суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), які не відшкодовуються платникам податку; транспортно-заготівельні витрати; інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг) і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях (пп. 2) п. 6 Порядку).

У графі 6 Книги зазначається сума інших витрат, які понесені у зв’язку з провадженням господарської діяльності платника податку, зокрема витрат на зв’язок, сплату орендних та комунальних платежів тощо (пп. 5) п. 6 Порядку).

Отже, у графах 2, 3 та 6 Книги відображаються документально підтверджені витрати, безпосередньо пов’язані з господарською діяльністю платника податку, на підставі первинних документів.

Водночас зазначаємо, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Що стосується питань формування податкового кредиту з ПДВ повідомляємо таке.

Відповідно до пп. а) п. 198.1 ст. 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Кодексу).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 Кодексу).

При цьому відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Враховуючи викладене, фізична особа - підприємець, платник ПДВ, має право віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг), пов’язаних з господарською діяльністю, за умови підтвердження зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.

Зазначаємо, що відповідно п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.