КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Відділ регулювання умов і охорони праці

Про щорічні додаткові відпустки за особливий харктер праці

ПИТАННЯ 1: Чи можна надати помічнику судді, який у щоденній роботі використовує персональний комп'ютер, додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю чотири календарних дні?

ВІДПОВІДЬ 1: За пунктом 1 ст. 8 Закону України "Про відпустки" (далі - Закон) окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290 (із змінами).

Згідно з розділом XXII "Загальні професії за всіма галузями господарства" названого Списку (позиція 58) працівникам, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах (у тому числі комп'ютерах), передбачено надавати щорічну додаткову відпустку за особливий характер, праці тривалістю до чотирьох календарних днів.

Ця позиція Списку поширюється на всіх працівників, які в роботі застосовують персональний комп’ютер, незалежно від обійманої посади (професії) та виду монітору. Це стосується й працівників, які з набранням чинності Законом України від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ "Про державну службу" втратили статус державного службовця.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (ст. 8 Закону).

За пунктами 6 і 7 Порядку застосування названого Списку, затвердженого наказом Мінпраці України від 30.01.98 р. № 16, зареєстрованим у Мін'юсті України 30.01.98 р. за N 58/2498 (із змінами), додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно до фактично відпрацьованого часу. У розрахунок часу, що дає право працівникові на таку відпустку, зараховуються лише ті дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером поаці не менш як половину тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.

Тобто фактична тривалість такої додаткової відпустки залежить від кількості фактично відпрацьованих днів, у які працівник був зайнятий в умовах, передбачених Списком, не менш як половину встановленої тривалості робочого дня.

Облік часу, відпрацьованого в таких умовах, проводить власник або уповноважений ним орган (п. 5 Порядку).

Остаточне рішення щодо надання щорічної додаткової відпустки працівникам, які в роботі застосовують комп'ютер, ухвалює роботодавець у кожному конкретному випадку з урахуванням названих вимог.

ПИТАННЯ 2: Як надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці медичним працівникам (у тому числі сумісникам), які працюють на 0,5 ставки?

ВІДПОВІДЬ 2: За пунктом 1 ст. 8 Закону України "Про відпустки" (далі - Закон) окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290 (зі змінами).

Право на таку відпустку працівників закладів, установ охорони здоров’я. соціального захисту населення та освіти визначається за розділом XVII "Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога" названого Списку.

Конкретна тривалість відпусток за особливий характер праці встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (ст. 8 Закону).

Згідно з Порядком застосування цього Списку, затвердженим наказом Мінпраці України від 30.01.98 р. № 16, зареєстрованим у Мін’юсті України 30.01.98 р. за № 57/2497, додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно до фактично відпрацьованого часу. У розрахунок часу, що дає право працівникові на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці, не менш як половину тривалості робочого дня, встановленого для такої категорії працівників.

Отже, тривалість такої відпустки залежить від кількості фактично відпрацьованих працівником днів, у які він був зайнятий в умовах, передбачених Списком, не менш як половину тривалості робочого дня.

Статтею 9 Закону України "Про відпустки" чітко зазначено, що до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки, зараховується:

час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менш як половину тривалості робочого дня, встановленої для працівників такого виробництва, цеху, професії або посади;

час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;

час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Працівник, який уклав трудовий договір на роботу за сумісництвом перебуває у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією. Фізичною особою і має право на оплачувану щорічну відпустку, в тому числі щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці.

Однак під час встановлення права сумісників на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці слід ураховувати вимоги ст. 9 Закону та Порядок застосування відповідного Списку.

Ураховуючи, що структура робочого часу медичних працівників, як правило, включає, крім основної діяльності (час прямого контакту з хворими), допоміжну діяльність (передача зміни, робота з медичною документацією, підготовка до маніпуляції, процедури, переходи до хворого тощо), а також потрібний приватний час, працівники, які працюють за сумісництвом на 0,5 ставки (кожний день), об’єктивно не можуть бути зайняті на роботах з особливим характером праці не менш як половину тривалості робочого дня, встановленого для такої категорії працівників.

Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, провадиться власником або уповноваженим ним органом (п. 5 Порядку).

Остаточне рішення щодо надання щорічної додаткової відпустки медичним працівникам у кожному конкретному випадку ухвалює керівник закладу з урахуванням названих вимог.

Головний спеціаліст,
Тетяна ХОРОМСЬКА

"Праця i зарплата" N 48 (1060), 27 грудня 2017 р.
Передплатний iндекс: 30214