ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
(КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ)

РОЗПОРЯДЖЕННЯ
07.12.2017 N 1587

Про схвалення проекту рішення Київської міської ради
"Про бюджет міста Києва на 2018 рік"
та Прогнозу бюджету міста Києва на 2019 - 2020 роки

Відповідно до статей 21, 76 Бюджетного кодексу України, статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 18 Закону України "Про місцеві державні адміністрації":

1. Схвалити проект рішення Київської міської ради "Про бюджет міста Києва на 2018 рік", що додається.

2 Схвалити Прогноз бюджету міста Києва на 2019 - 2020 роки, що додається.

3. Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подати зазначений у пункті 1 цього розпорядження проект рішення Київської міської ради "Про бюджет міста Києва на 2018 рік" на розгляд та затвердження Київською міською радою.

4. Контроль за виконанням цього розпорядження залишаю за собою.

Голова В. Кличко

Додаток
до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради
(Київської міської державної адміністрації)
07.12.2017 N 1587

Прогноз бюджету м. Києва на 2019 - 2020 роки

Загальна частина

Прогноз бюджету м. Києва на 2019 - 2020 роки (далі - Прогноз) розроблено на основі положень Бюджетного кодексу України, Податкового кодексу України, Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, затвердженої рішенням Київської міської ради від 15 грудня 2011 року N 824/7060, міських цільових програм, Основних напрямів бюджетної політики на 2018 - 2020 роки, схвалених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 червня 2017 року N 411-р, постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року N 411 "Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2018 - 2020 роки".

Запровадження середньострокового бюджетного планування підвищить ефективність реалізації міських цільових програм, що є важливим з огляду на можливість планування ресурсів й більш ефективного та виваженого розподілу бюджетних коштів.

За умови середньострокового бюджетного планування зростає можливість реалізації довгострокових інфраструктурних проектів, які є важливими для мешканців міста. Середньостроковий план дозволить поліпшити співпрацю між відповідальними органами за складання бюджету і бюджетного прогнозу, його виконання та посилення їх відповідальності за розвиток відповідних галузей міста.

Основними завданнями Прогнозу є:

поліпшення адміністрування місцевих податків і зборів, в тому числі оптимізація ставок оподаткування;

розроблення узгоджених та реалістичних прогнозів доходів до бюджету для забезпечення фінансової стабільності;

запровадження середньострокового бюджетного планування для підвищення передбачуваності і послідовності бюджетної політики;

удосконалення системи результативних показників у рамках застосування програмно-цільового методу під час складання та виконання бюджету м. Києва з метою підвищення якості надання послуг у відповідних сферах;

визначення і дотримання чітких пріоритетів у сфері видатків бюджету м. Києва з метою підвищення стандартів життя і рівня добробуту громадян;

підвищення ефективності та прозорості бюджетних асигнувань з урахуванням принципу тендерної рівності;

підвищення відповідальності головних розпорядників бюджетних коштів за ефективне та раціональне використання бюджетних коштів, посилення бюджетної дисципліни та контролю за витратами бюджету.

На середньострокову перспективу в умовах стабілізації економіки основними завданнями бюджету м. Києва є:

зміцнення фінансової основи шляхом формування стабільної дохідної бази для фінансування життєзабезпечуючих сфер міста та пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку;

покращення добробуту та якості життя населення міста шляхом надання якісної, своєчасної та доступної медичної допомоги, зокрема за рахунок капітальних інвестицій, забезпечення розвитку міської інфраструктури;

залучення громадськості в бюджетному процесі з метою покращення розуміння існуючих бюджетних обмежень для органів влади та підвищення рівня довіри до місцевої влади, знаходження нетрадиційних шляхів для вирішення проблем, а також економічно ефективних шляхів надання послуг.

Прогноз включає індикативні прогнозні показники економічного і соціального розвитку м. Києва, показники бюджету м. Києва за основними видами доходів, видатків, фінансування і кредитування, в тому числі місцевого боргу.

Середньостроковий бюджетний прогноз ґрунтується на принципах збалансованості, обґрунтованості, ефективності та результативності.

Індикативні прогнозні показники бюджету м. Києва на 2019 та 2020 роки є основою для складання головними розпорядниками бюджетних коштів планів своєї діяльності та формування показників проекту бюджету м. Києва.

З урахуванням принципу збалансованості, та з огляду на динаміку останніх років, планується зберегти частку капітальних видатків на рівні не менше 20 % до доходів бюджету без урахування трансфертів з державного бюджету.

Показники прогнозу економічного та соціального розвитку м. Києва, покладені в основу формування прогнозу бюджету м. Києва на 2019 - 2020 роки

Прогноз економічного і соціального розвитку м. Києва на 2019 - 2020 роки розроблено з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року N 411 "Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2018 - 2020 роки" за трьома сценаріями розвитку економічної ситуації в м. Києві (базовим, оптимістичним та песимістичним).

Оптимістичний і базовий сценарії передбачають максимальні ефекти від реалізації активної економічної політики на рівні країни й міста (реформ та модернізацій) з максимальним використанням можливостей для економічного зростання на основі підвищення рівня конкурентоспроможності економіки, досягнення макроекономічної стабільності, вирішення накопичених за попередні роки проблем за рахунок модернізації та структурних зрушень, проведення реформ у сфері управління та підвищення якості життя населення.

Оптимістичний сценарій, у порівнянні з базовим, має значно кращі очікування щодо сприятливості зовнішніх умов для експорту товарів і послуг і кращі бюджетні й фінансові можливості підприємств.

Песимістичний сценарій виходить з припущення, що в прогнозному періоді продовжаться ті тенденції і умови економічного розвитку, які вже діють в економіці міста в передпрогнозний період. А ефективність економічної політики на національному і регіональному рівні буде значно меншою (40 % потенційно можливого), ніж в оптимістичному і базовому сценаріях.

Основні прогнозні показники соціально-економічного розвитку м. Києва на 2019 - 2020 роки можуть бути скориговані на основі уточнення статистичних даних, зміни поточної соціально-економічної ситуації та сценарних умов функціонування економіки з урахуванням внутрішніх та зовнішніх ризиків.

Діяльність Київської міської влади в 2019 - 2020 роках буде направлена на реалізацію Стратегії розвитку м. Києва до 2025 року, а саме: створення умов для економічного зростання та удосконалення механізмів управління розвитком міста на засадах ефективності, відкритості та прозорості, посилення інвестиційної та інноваційної активності, забезпечення належного функціонування інженерно-транспортної та комунальної інфраструктури, проведення цілеспрямованої містобудівної політики, дотримання екологічних стандартів, та в результаті цього підвищення конкурентоспроможності міста, доступності широкого спектра соціальних послуг, забезпечення гідних умов життя та загального підвищення добробуту населення.

У 2019 - 2020 роках політика з енерго- та ресурсозбереження надасть можливість забезпечити більш повне використання власних енергетичних можливостей і економію бюджетних коштів (до 5 % від рівня витрат на ці цілі у 2017 році). Заходи з енергозбереження будуть здійснюватися у зростаючих обсягах.

Місто Київ має відносно добре диверсифіковану економіку, зорієнтовану на сферу послуг. Динамічна структура валової доданої вартості міста в розрізі видів економічної діяльності залишається практично незмінною впродовж останніх років, де найбільшу питому вагу займають такі види економічної діяльності: оптова та роздрібна торгівля, інформація та комунікація, професійна, наукова та технічна діяльність, фінансова та страхова діяльність.

У 2019 - 2020 роках прогнозується щорічне зростання ВРП у м. Києві в межах 6,5 - 7 % за базовим сценарієм, 7 - 8,3 % за оптимістичним сценарієм та 3,3 - 4,2 % за песимістичним сценарієм.

Зростання реального ВРП прогнозується за рахунок:

нарощення обсягу оптової та роздрібної торгівлі завдяки покращенню споживчих настроїв населення та зростанню підприємницького попиту, зростанню реальної заробітної плати, послабленню інфляційного тиску (середньорічний індекс споживчих цін в межах 7 - 11 %) та стабілізації курсу гривні;

подальшого розвитку сфери послуг, а саме за рахунок збільшення кількості підприємств у цій сфері, закріплення позицій та розширення кількості на ринку м. Києва іноземних конкурентів, що мають досвід організації сфери послуг у своїх країнах (IT - технологій та надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку) та зміцненням недержавного сектору економіки (фінансова, страхова, аудиторська діяльність);

зростання переробної промисловості, а саме за рахунок машинобудування, виробництва основних фармацевтичних продуктів і препаратів, іншої неметалевої мінеральної продукції.

До чинників, що будуть гальмувати економічний розвиток, належатимуть недостатність власних коштів підприємств для здійснення інвестування, низька якість транспортної та енергетичної інфраструктури, застаріле енерговитратне промислове виробництво з орієнтацією на сировинні ринки, невідповідність фахової структури трудових відносин потребам ринку.

Промисловість

Політика промислового виробництва у 2019 - 2020 роках буде спрямована на науково-технологічне оновлення та диверсифікацію виробництва з поліпшенням його техніко-економічних показників, орієнтації його як на вироблення продукції, спроможної конкурувати на зовнішніх ринках, так і забезпечувати завдання розвитку внутрішнього ринку.

Зростання промислового виробництва в 2019 - 2020 роках прогнозується в 2019 році в межах 99,7 % - 102,4 %, в 2020 році - 100,1 % - 103,1 %, в основному за рахунок розвитку таких видів економічної діяльності:

машинобудування, крім ремонту і монтажу машин і устаткування (за рахунок виконання оборонного замовлення та підписаних довгострокових контрактів);

виробництва основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів (мають стабільні ринки збуту, продукція сертифікована для продажу в країнах ЄС);

виробництво гумових і пластмасових виробів; іншої неметалевої мінеральної продукції (за рахунок проведення значного житлового будівництва, капітальних ремонтів та реконструкцій в столиці).

Додатковим стимулом для розвитку промисловості мають стати інновації, за рахунок законодавчих змін у галузі інноваційної діяльності щодо пільг і стимулів (зниження податків до підприємств, які розвиваються; удосконалення амортизаційної політики); розширення джерел фінансування; тісної співпраці з іноземними підприємствами; активізації діяльності технопарків шляхом державної підтримки; розширення практики надання інноваційним підприємствам середньострокових кредитів із зниженням процентної ставки.

Розвиток промисловості у 2019 - 2020 роках може стримуватися внаслідок: високої вартості сировини та енергоресурсів, падіння цін на світових товарних ринках, скорочення зовнішнього попиту, проблем з постачанням сировини та вивезенням готової продукції через конфлікт на сході країни, незначних обсягів інвестування на нововведення, низької конкурентоспроможності продукції.

Споживчий ринок

За рахунок поступової стабілізації економічної ситуації у м. Києві у виробничому секторі на фоні відновлення економічної активності промислових підприємств (нарощення обсягів виробництва та збільшення асортименту промислових товарів), підвищення доходів населення та зайнятості у прогнозному періоді 2019 - 2020 роках триватиме тенденція до нарощування темпів росту обороту роздрібної торгівлі.

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, які здійснюють діяльність із роздрібної торгівлі прогнозується:

в 2019 році в межах 216,2 - 220,3 млрд грн;

в 2020 році в межах 257,3 - 266,6 млрд грн.

Основними чинниками, що вплинуть на зростання роздрібної торгівлі у 2019 - 2020 роках, буде:

підвищення рівня купівельної спроможності населення внаслідок збільшення реальної заробітної плати (в середньому на 6,9 % щорічно) та середньомісячної заробітної плати штатних працівників до 16,4 - 17,7 тис. грн в 2020 році;

покращення очікувань домогосподарств на фоні підвищення соціальних стандартів, таких як мінімальна заробітна плата, прожиткового мінімуму, мінімальної пенсії тощо;

помірний, у порівнянні з попередніми роками, інфляційний тиск (в 2020 році в межах 6,4 - 8,9 %);

стабілізація валютного ринку (відповідно до бюджетної резолюції, затвердженої Кабінетом Міністрів України у червні 2017 року, курс долара прогнозується в 2019 році на рівні 30,5 грн/дол., в 2020 році - 31 грн/дол.);

розвиток існуючих та поява нових торгівельних мереж, що супроводжується зростанням безготівкових розрахунків, розширення каналів збуту продукції (через інтернет) на фоні зростання обсягу кредитування сфери торгівлі.

Ринок праці

У 2019 - 2020 роках прогнозується стабілізація та поступове збільшення кількості зайнятих економічною діяльністю у віці 15 - 70 років, зниження рівня безробіття у віці 15 - 70 років, визначеного за методологією Міжнародної організації праці (далі МОП) за трьома сценаріями.

До 2019 - 2020 років прогнозується вирівнювання показників стану ринку праці:

рівень безробіття населення у віці 15 - 70 років (за методологією МОП) в 2019 році становитиме в межах 6,4 - 6,8 %, в 2020 році в межах 6,1 - 6,7 %;

чисельність працівників у віці 15 - 70 років, зайнятих економічною діяльністю в 2019 році становитиме в межах 1357 - 1359 тис. осіб, в 2020 році - в межах 1359,2 - 1361 тис. осіб.

Протягом 2019 - 2020 років передбачається подальше розширення ринку праці за рахунок створення нових робочих місць у сферах адміністративного та допоміжного обслуговування, громадського харчування, державного управління й оборони, обов'язкового соціального страхування, будівництва, торгівлі тощо.

У той же час, слід врахувати надмірне додаткове навантаження на підприємства, значні витрати на енергоресурси, високий курс валют при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності підприємств, що, в певній мірі, стримує активізацію діяльності роботодавців зі створення нових робочих місць.

У разі збереження позитивного сальдо природного відтворення населення та міграційного приросту до 2020 року прогнозується зростання середньорічної чисельності наявного населення до 2995 тис. осіб (за базовим сценарієм), до 2998 тис. осіб (за оптимістичним сценарієм) та до 2992 тис. осіб (за песимістичним сценарієм).

Доходи населення

Проведення виваженої соціальної політики, спрямованої на забезпечення зростання життєвого рівня населення шляхом підвищення мінімальної заробітної плати, реалізація заходів з легалізації виплати заробітної плати, погашення заборгованості з її виплати сприятимуть реальному зростанню доходів населення у 2019 - 2020 роках.

Враховуючи тенденції росту середньомісячної заробітної плати протягом 2016 - 2017 років, у 2019 році її номінальний обсяг у реальному вимірі збільшиться на 3,8 - 8,6 % та становитиме 14,5 - 15,2 тис. грн, а у 2020 році -16,4 - 17,7 тис. грн (на 3,6 - 9,6 %).

Підвищення середньомісячної заробітної плати і реального доходу населення протягом 2019 - 2020 років прогнозується за рахунок:

стабілізації інфляційних очікувань (індекс споживчих цін в м. Києві у 2019 році прогнозується на рівні 106,7 %, 107 %, 110,3 % (за базовим, оптимістичним та песимістичним сценаріями відповідно), в 2020 році - 106,4 %, 106,5 %, 108,9 %);

зростання соціальних стандартів та відміна оподаткування пенсії відповідно до бюджетної резолюції Уряду:

з 01.01.2019 встановлення мінімальної заробітної плати прогнозується в сумі 4173 грн, з 01.01.2020 - 4425 грн;

встановлення посадового окладу працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки заплановано з 01.01.2019 у розмірі 1921 грн, з 01.01.2020 - 2073 грн;

прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становитиме з січня 2019 року - 1853 грн, з січня 2020 року - 1999 грн.

залежності заробітної плати від іноземної валюти (Уряд прогнозує середньорічний курс гривні до долара на рівні 30,5 грн/дол. в 2019 році, в 2020 році - 31 грн/дол.).

Підприємництво

Передбачається стабілізація економічної ситуації та розширення свободи підприємницької діяльності, удосконалення правового регулювання підприємницької діяльності. В результаті чого за оптимістичним сценарієм прогнозується зростання кількості малих підприємств на 10 тисяч населення з 264 од. у 2019 році до 266 од. у 2020 році. За песимістичним сценарієм з 250 од. у 2019 році до 252 од. у 2020 році. За базовим сценарієм кількість малих підприємств на 10 тис. наявного населення залишиться на рівні 262 од. протягом 2019 - 2020 років.

Стримуючі чинники:

високий рівень зарегульованості проведення підприємницької діяльності та обмеження доступу суб'єктів підприємницької діяльності до фінансових ресурсів;

нестача внутрішніх фінансових ресурсів, складність доступу до зовнішніх джерел фінансування та залучення інвестицій;

домінування на загальнодержавному рівні інтересів великого бізнесу;

нестабільність податкового законодавства, що змушує деяких суб'єктів малого та середнього підприємництва працювати в тіньовому секторі економіки.

Інвестиційна діяльність

Рушієм відновлення інвестиційного попиту є збереження макроекономічної стабільності та отримання міжнародної допомоги для реалізації інфраструктурних проектів.

За умови послідовного виконання Києвом плану дій, спрямованого на подальший соціально-економічний розвиток міста, в тому числі щодо покращення таких чинників, як зростання обсягів торгівлі, зниження витратності виробництва, уповільнення інфляційних процесів, і, як наслідок, підвищення доходів населення, зміцнення законодавчої бази та правового поля у сфері інвестиційної діяльності, у 2019 - 2020 роках прогнозується подальше зростання як капітальних інвестицій м. Києва, так і прямих іноземних інвестицій у місто Київ.

Так, до 2020 року прогнозується:

за базовим сценарієм:

обсяг капітальних інвестицій досягне рівня 193 млрд грн (на 7,5 % більше порівняно з 2019 роком);

обсяг прямих іноземних інвестицій - 26,1 млрд дол. США (на 4,2 % більше порівняно з 2019 роком).

за оптимістичним сценарієм:

обсяг капітальних інвестицій досягне рівня 194,1 млрд грн (на 7,5 % більше порівняно з 2019 роком);

обсяг прямих іноземних інвестицій - 26,9 млрд дол. США (на 5,5 % більше порівняно з 2019 роком).

за песимістичним сценарієм:

обсяг капітальних інвестицій досягне рівня 194,6 млрд грн (на 5,4 % більше порівняно з 2019 роком);

обсяг прямих іноземних інвестицій - 24,1 млрд дол. США (на 1,1 % більше порівняно з 2019 роком).

На збільшення обсягів капітальних та іноземних інвестицій також вплине: оптимізація інвестиційних процесів (у тому числі за рахунок проведення інвестиційних конкурсів), створення вільних, прозорих та антикорупційних умов взаємодії інвесторів з містом, забезпечення відкритого та безперешкодного доступу інвесторів до міських проектів.

Зовнішньоекономічна діяльність

Прогнозні розрахунки на 2019 - 2020 роки враховують ряд припущень щодо зовнішньої кон'юнктури. Спостерігається тенденція поступового підвищення частки експорту в загальному обороті зовнішньої торгівлі. Прогнозується щорічне зростання коефіцієнту покриття експортом імпорту в межах 0,45 - 0,49 (за базовим та оптимістичним сценаріями) та 0,45 - 0,5 (за песимістичним сценарієм).

У 2019 - 2020 роках прогнозується поступове зростання експорту в середньому на 8,0 %, імпорту - на 11,2 %.

Зростання експорту товарів очікується за рахунок:

зростання обсягів експорту продукції рослинного походження, готових харчових продуктів, жирів та олії тваринного або рослинного походження;

підвищення конкурентоспроможності продукції на світових ринках за рахунок збільшення кількості товарів, що відповідають європейським стандартам;

збільшення експорту товарів до країн ЄС;

диверсифікація ринків збуту, в тому числі до країн Африки та Азійського регіону;

збільшення товарообігу з країнами Азії та Близького Сходу за рахунок адаптації роботи на цих ринках у попередніх роках.

Зростання імпорту очікується за рахунок:

необхідністю закупівлі підприємствами різного роду комплектуючих для свого виробництва;

поліпшення фінансових результатів підприємств;

зниження імпортних ставок на ввезення товарів з ЄС.

Основні прогнозні показники
соціально-економічного розвитку м. Києва на 2019 - 2020 роки

Прогноз доходів м. Києва на 2019 та 2020 роки

Прогноз доходів бюджету м. Києва на 2019 та 2020 роки розроблено з урахуванням заходів, спрямованих на реалізацію ефективної бюджетно-податкової політики, впровадження економічних реформ з метою встановлення сприятливих умов для ведення бізнесу, оптимізацію інвестиційних процесів шляхом створення вільних, прозорих та антикорупційних умов взаємодії інвесторів з містом, посилення позитивних тенденцій в усіх сферах міської економіки на основі норм чинного Податкового і Бюджетного кодексів України та інших законодавчих актів із врахуванням подальшої децентралізації.

Пріоритетними завданнями податкової політики на середньострокову перспективу, спрямованими на подальше економічне зростання, є:

забезпечення стабільності податкової системи з фокусом на підвищення ефективності податкового адміністрування;

мінімізація можливостей для зловживань;

запровадження податкового контролю з використанням непрямих методів за відповідністю доходів і витрат громадян;

подальше зниження податкового навантаження на заробітну плату з метою збільшення її розміру, в тому числі шляхом попередження випадків її свідомого заниження роботодавцями.

Прогноз надходжень з податку на доходи фізичних осіб розраховано відповідно до єдиної ставки (18 %) оподаткування доходів фізичних осіб (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами-платниками податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою 5 %), підвищення мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, подальшого зростання середньомісячної заробітної плати найманих працівників бюджетної сфери та приватного сектору шляхами збільшення продуктивності праці й за рахунок легалізації виплати заробітної плати та скорочення безробіття, зниження податкового навантаження на громадян, за рахунок надання податкової соціальної пільги. Частка податку на доходи фізичних осіб у 2019 та 2020 роках становитиме 2,3 % та 2,2 % від валового регіонального продукту відповідно (за базовим сценарієм).

Прогноз обсягу надходжень з податку на прибуток підприємств до бюджету м. Києва у 2019 та 2020 роках розраховано відповідно до положень Податкового кодексу України, враховуючи позитивну динаміку декларування та сплати податку на прибуток у 2016 - 2017 роках, та такі особливості:

збільшення прибутку прибуткових підприємств;

заборгованість по сплаті податку на прибуток підприємств комунальної форми власності;

звернення платників до фіскальних органів з приводу повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток;

термін подання податкової звітності та сплата податку на прибуток підприємств за підсумками кварталу;

нестабільність курсу національної валюти.

Розрахунок прогнозної суми земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2019 - 2020 роки проведено за підсумками фактичних надходжень за попередні роки, зміни обсягів укладених договорів оренди та враховуючи рішення Київської міської ради від 10.03.2016 N 217/217 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 N 23/23 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва", яким затверджено мінімальні значення локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони та які застосовуються при розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

При обчисленні плати за землю враховано зміни відсоткової ставки при обчисленні плати за землю відповідно до змін, внесених в рішення Київської міської ради від 23.06.2011 N 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві", зменшення кількості підприємств, які мали пільги зі сплати плати за землю, збільшення обсягу наданих пільг.

Прогнозний обсяг єдиного податку на 2019 та 2020 роки розраховано з урахуванням положень Податкового та Бюджетного кодексів України (за даними органів Державної фіскальної служби у м. Києві), фактичних надходжень та щорічним збільшенням кількості платників податку.

Найбільшим джерелом надходжень до бюджету розвитку спеціального фонду бюджету м. Києва є надходження від сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Порядком залучення, розрахунку розміру та використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 N 411/1415 "Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва", передбачається збільшення розміру пайової участі для будівництва житлової та нежитлової нерухомості за рахунок зменшення та/або не застосування понижуючого коефіцієнта.

Наступне джерело бюджету розвитку - це надходження від продажу землі, які складаються з надходжень від продажу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна юридичних (фізичних) осіб, та продажу вільних земельних ділянок на земельних торгах (аукціонах).

На сьогоднішній день в м. Києві 67 ділянок, по яких можливе проведення земельних торгів; 7 ділянок, по яких прийнято рішення щодо продажу земельних ділянок та укладаються договори купівлі-продажу; 17 земельних ділянок, по яких підготовлено та передано до Київської міської ради проекти рішень щодо продажу; 12 земельних ділянок, по яких підготовлено та передано до Київської міської ради проекти рішень щодо надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки.

Однак відповідно до частини 3 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено заборону передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб у разі відсутності планів зонування або детальних планів територій, затверджених відповідно до вимог цього Закону. Враховуючи зазначене, існують ризики щодо можливості забезпечити продаж земельних ділянок на земельних торгах в повному обсязі.

По прогнозних показниках надходжень до бюджету м. Києва від відчуження комунального майна територіальної громади м. Києва планується зниження надходжень, яке пояснюється відсутністю попиту на об'єкти приватизації на ринку нерухомості, що пов'язано із загальною кризовою ситуацією та у зв'язку з неліквідністю об'єктів приватизації на сьогоднішній день. Разом з цим здійснюються всі можливі заходи щодо збільшення надходжень до бюджету м. Києва.

Загальна сума надходжень дивідендів до бюджету м. Києва залежить від результатів фінансово-господарської діяльності господарських товариств та рішень, прийнятих загальними зборами акціонерів.

Приватизація та управління власністю територіальної громади м. Києва

Метою управління власністю територіальної громади м. Києва у середньостроковій перспективі є досягнення оптимальної частки власності територіальної громади м. Києва в економіці, шляхом приватизації та підвищення ефективності управління цією власністю.

В 2019 - 2020 роках передбачається здійснити такі заходи:

зміна положення по оренді майна територіальної громади м. Києва та спрощення процедур, пов'язаних з передачею майна в оренду;

оптимізація структури комунальної власності та підвищення ефективності використання майна;

проведення аукціонів в електронній формі та застосування електронної торгової системи "ProZorro. Продажі" з продажу об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні.

Основними результатами, яких планується досягти, є:

збільшення надходжень до бюджету м. Києва від приватизації;

залучення інвестицій в економіку міста.

Індикативні прогнозні показники доходів
бюджету м. Києва на 2019 - 2020 роки

Видатки бюджету м. Києва на 2019 - 2020 роки

Прогноз видатків бюджету на 2019 - 2020 роки розроблено на основі відповідних макроекономічних показників, показників дохідної частини бюджету, обсягів фінансування та повернення кредитів бюджету.

Передумовами формування прогнозу бюджету м. Києва на 2019 - 2020 роки є виконання плану заходів з реалізації Стратегії розвитку м. Києва до 2025 року, а саме підвищення комфорту та якості життя мешканців м. Києва, шляхом підвищення рівня конкурентоспроможності економіки міста для економічного добробуту жителів, соціальна підтримка населення через надання соціальних послуг, усунення тендерної нерівності, розвиток культури та подальше збереження історичної самобутності у м. Києві.

Важливим елементом реформування бюджетного процесу є запровадження середньострокового бюджетування з урахуванням тендерної складової. Для виконання завдань з реалізації бюджетної політики пропонується здійснити такі заходи:

удосконалення програмно-цільового методу бюджетування з метою підвищення прозорості та ефективності використання фінансових ресурсів;

врахування тендерного фактору при здійсненні аналізу при плануванні та виконанні програм;

підвищення енергоефективності, забезпечення економного використання енергетичних ресурсів установами соціально-культурної сфери;

забезпечення заходів з дотримання жорсткої фінансової дисципліни;

збільшення обсягу охоплення дітей шкільного віку послугами з початкової культурно-мистецької освіти;

запровадження для забезпечення громадян мінімальним обсягом послуг у сфері культури та початкової мистецької освіти;

підвищення ефективності соціальної допомоги та забезпечення архітектурної доступності (встановлення пандусів, ремонт вхідних груп) з метою надання інклюзивної освіти для дітей з особливими потребами;

удосконалення механізму забезпечення адресності надання всіх видів пільгових послуг з упорядкуванням категорій їх отримувачів і встановленням економічно та соціально обґрунтованих нормативів споживання.

Індикативні прогнозні показники видатків
бюджету іч. Києва за функціональним
призначенням на 2019 - 2020 роки

млн грн

Підвищення організаційної ефективності діяльності
виконавчого органу Київської міської ради
(Київської міської державної адміністрації)

Пріоритетним завданням є повноцінне забезпечення функціонування апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), якісне виконання повноважень, визначених Конституцією України та іншими законами з урахуванням положень розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 N 142-р "Про схвалення Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017 - 2020 роки" та Плану заходів з реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017 - 2020 роки, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 N 415-р "Про затвердження плану заходів з реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017 - 2020 роки", належне забезпечення якісного контролю за використанням коштів у реалізації заходів програм соціально-економічного розвитку.

У 2019 - 2020 роках передбачається здійснити такі заходи:

забезпечення принципу прозорості у своїй діяльності;

реформування та вдосконалення системи надання адміністративних послуг;

створення комплексної системи електронного урядування;

продовження проекту громадського бюджету м. Києва, направленого на залучення мешканців м. Києва до участі у бюджетному процесі.

Основними результатами, яких планується досягти, є:

забезпечення якісного, максимально зручного та комфортного обслуговування громадян;

організація надання адміністративних послуг у найкоротший строк та за мінімальної кількості відвідувань суб'єктів звернень;

залучення громадськості м. Києва до бюджетного процесу.

Освіта

У столиці функціонує 545 дошкільних навчальних закладів, 45 шкіл - дитячих садків, навчально-виховних комплексів, 52 альтернативних навчальних закладів та 10 навчальних закладів, які мають відокремлені підрозділи для дітей дошкільного віку. Дошкільною освітою охоплено у місті Києві 112,5 тис. дітей віком від 1 до 6 (7) років.

У місті Києві станом на 01.09.2017 функціонує 428 загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності, 50 приватних та 9 відомчих, де здобувають освіту 276,3 тис. учнів. Середня наповнюваність класів становить 27,5 осіб.

Пріоритетом розвитку галузі освіти є забезпечення доступності високоякісної освіти для всіх громадян України відповідно до європейських стандартів освітньої системи.

У 2019 та 2020 роках передбачається здійснити такі заходи:

підтримка розвитку альтернативних форм освіти;

збереження і розвиток мережі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до освітніх потреб мешканців столиці;

створення новітніх центрів професійно-технічної освіти для забезпечення потреб ринку праці;

формування регіонального замовлення на базі вищих навчальних закладів комунальної форми власності на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів з врахуванням середньострокового прогнозу;

здійснення енергоефективних заходів у закладах;

підвищення професійного розвитку педагогічних кадрів та якості освіти;

підвищення ефективності фінансування закладів освіти, розширення переліку платних послуг, які можуть надаватись навчальними закладами, з метою раціонального поєднання і ефективного використання бюджетних ресурсів та позабюджетних коштів у галузі освіти;

покращення матеріально-технічного стану навчальних закладів міста, підвищення рівня забезпеченості навчальних закладів сучасними засобами навчання та комп'ютерною технікою нового зразка;

створення належних умов для здобуття високоякісної освіти дітьми-сиротами, дітьми позбавленими батьківського піклування, та дітьми, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, соціальної адаптації;

створення оптимальних умов для розвитку та творчої реалізації обдарованої молоді;

проведення освітніх заходів, націлених на піднесення престижу української мови, культури, історичної пам'яті;

стимулювання інноваційної та дослідницької діяльності в навчальних закладах;

створення комфортного освітнього середовища для здоров'я дітей та молоді, модернізація дитячих та спортивних майданчиків закладів освіти;

підтримка діяльності позашкільних закладів як центрів виховної роботи та поширення неформальної освіти.

Основними результатами, яких планується досягти, є:

реалізація концепції реформування загальної середньої освіти "Нова українська школа";

відновлення роботи комунальних дошкільних навчальних закладів, які тривалий час не працюють, що сприятиме підвищенню рівня забезпечення охоплення дошкільною освітою та соціалізації дітей, їх повноцінній підготовці до навчання у школі, а також надасть батькам можливість реалізувати своє право на працю;

розвиток гармонійної та успішної особистості дитини шляхом виявлення її природних здібностей, розкриття потенціалу та формування життєвих знань та досвіду;

підвищення ефективності функціонування навчальних закладів за рахунок впровадження ІКТ (в т. ч. удосконалення і розвиток автоматизованих систем "Електронний дитсадок", "Електронна школа" тощо);

оновлення застарілих спортивних майданчиків загальноосвітніх та дитячих майданчиків дошкільних навчальних закладів сприятиме залученню дітей до занять фізичною культурою та спортом, а також популяризації здорового способу життя;

присутність комунальних вищих навчальних закладів м. Києва в основних міжнародних рейтингах найкращих університетів;

розвиток єдиної інформаційної системи управління освітою у місті, в тому числі впровадження електронних форм власності;

інтеграція патріотичного виховання у навчальний процес.

Духовний та фізичний розвиток

Київ є одним із сучасних культурних та спортивних центрів України, в якому функціонує понад 290 комунальних культурно-мистецьких закладів та 97 комунальних закладів фізичної культури і спорту.

Пріоритетами розвитку є створення сприятливих умов для забезпечення збереження та відновлення історико-архітектурної спадщини м. Києва, популяризація культурної спадщини, збереження, відтворення та примноження духовних і культурних здобутків українського народу.

У 2019 та 2020 роках передбачається здійснити такі заходи:

розширення і розвиток мережі культурно-мистецьких закладів;

утримання цінової доступності послуг, які надаються закладами культури і мистецтва;

зміцнення матеріально-технічної бази культурно-мистецьких закладів;

модернізація бібліотек шляхом їх інформатизації, формування єдиної електронної бібліотеки, використання ресурсу бібліотек для створення культурно-інформаційних центрів;

підтримка етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх національностей, що проживають у столиці, збереження та популяризація духовного надбання нації, зміцнення культурних традицій;

забезпечення інформування і задоволення творчих потреб інтересів населення, його естетичного виховання, розвиток та збагачення духовного потенціалу;

створення умов для повного задоволення духовних потреб населення, сприяння професійному та освітньому розвитку громадян;

створення сучасних культурно-мистецьких центрів;

забезпечення фінансової підтримки закладів культури і мистецтва на поворотній безоплатній основі з метою створення сучасного мистецького продукту (вистави, концерту, оперети, мюзиклу);

сприяння розвитку олімпійських, неолімпійських видів спорту та спорту інвалідів, поліпшенню підготовки та участі спортсменів м. Києва у змаганнях різного рівня;

надання стипендій і винагород для видатних діячів у сфері музичного, театрального, образотворчого, хореографічного та інших видів мистецтва, а також стипендій і винагород видатним спортсменам м. Києва, чемпіонам, призерам спортивних змагань всеукраїнського і міжнародного рівня та їх тренерам;

популяризація здорового способу життя серед населення, і в першу чергу серед молоді, створення умов для залучення широких верств населення до масового спорту;

розвиток інфраструктури та матеріально-технічної бази для розвитку фізичної культури та спорту, активного відпочинку та оздоровлення;

створення сучасних багатофункціональних навчально-тренувальних, спортивних та оздоровчих комплексів;

забезпечення розвитку вітчизняної туристичної інфраструктури із залученням інвесторів;

автоматизація музейних процесів та запровадження сучасних інформаційних технологій;

реставрація пам'яток архітектури та культурної спадщини.

Основними результатами, яких планується досягти, є:

сприяння всебічному розвитку культури та мистецтва в місті;

використання сучасних інтерактивних форм популяризації музейних колекцій;

забезпечення доступності бібліотечних послуг в сучасному культурно-інформаційному просторі:

подальше забезпечення доступності послуг закладів культури і мистецтва, фізичної культури та спорту для різних категорій населення;

відродження і подальший розвиток культурних традицій, збереження культурної спадщини, розвиток національної української культури;

реалізація сучасних культурно-мистецьких проектів шляхом створення нового мистецького продукту муніципальними театрально-концертними закладами;

підготовка спортивного резерву, підвищення ефективності роботи дитячо-юнацьких спортивних шкіл;

залучення широких верств населення до масового спорту та здорового способу життя, популяризації спорту та фізичної реабілітації;

розвиток дитячо-юнацького, резервного спорту, спорту вищих досягнень та інвалідного спорту;

забезпечення підвищення авторитету міста шляхом досягнення позитивних результатів спортсменів в змаганнях різного рівня;

створення сучасних спортивних об'єктів, в тому числі спортивних майданчиків, та туристичної інфраструктури;

підвищення конкурентоспроможності туристичного сектору столиці;

перетворення туризму в одну з найбільш прибуткових галузей економіки Києва;

збільшення кількості іноземних та внутрішніх туристів та збільшення тривалості їх перебування у міст;

створення умов для інтелектуального самовдосконалення молоді, творчого розвитку особистості, відродження національно-патріотичного виховання, утвердження духовності, моральності та формування загальнолюдських цінностей, пропаганди та підтримки здорового способу життя, забезпечення зайнятості та активної участі молоді у житті суспільства.

Охорона здоров'я

Впровадження реформи охорони здоров'я, яка ґрунтується на принципі фінансування послуги, а не ліжкомісць, має на меті, надання всім українцям доступу до якісного медичного обслуговування. В м. Києві діє розвинена мережа закладів охорони здоров'я, яка налічує 150 закладів (в тому числі 47 лікарень загального та спеціалізованого профілів) серед них унікальні медичні заклади, що надають медичну допомогу не тільки киянам. У структурі захворюваності киян перші позиції займають серцево-судинні захворювання, які потребують втручань із застосуванням високотехнологічного, спеціалізованого медичного обладнання. Існує потреба у забезпеченні медичних закладів обладнанням для надання кардіохірургічної, хірургічної, клініко-діагностичної, нейрохірургічної, ендоскопічної, урологічної допомоги, обладнання для оснащення відділень анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених.

Також актуальним є питанням завершення впровадження електронної системи охорони здоров'я, яка має на меті переведення усіх документів та процесів у сфері охорони здоров'я з паперового формату в електронний, при цьому створюючи єдині реєстри закладів, лікарів, пацієнтів, ліків.

Основними напрямками у галузі "Охорона здоров'я" для досягнення поставлених цілей є:

запровадження електронної системи охорони здоров'я (система eHealth) в закладах первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги населенню;

забезпечення закладів охорони здоров'я міста необхідним медичним обладнанням;

проведення капітального ремонту приміщень медичних закладів для встановлення високотехнологічного медичного обладнання;

проведення капітального ремонту та реконструкції будівель медичних закладів з метою енергоефективності та енергозбереження.

Соціальний захист та соціальне забезпечення

Головною метою у сфері соціального захисту та соціального забезпечення є забезпечення на території міста реалізації державної політики у сфері надання соціальних послуг, соціального захисту та соціального обслуговування населення, підвищення рівня охоплення соціальною підтримкою найбільш вразливих категорій населення при раціональному використанні бюджетних коштів, впровадження нових стандартів державної політики у системі надання соціальних послуг, посилення соціального захисту окремих категорій киян шляхом реалізації міських цільових програм та забезпечення адресного характеру надання соціальної підтримки.

У 2019 - 2020 роках передбачається здійснити такі заходи :

забезпечення належного рівня соціальної підтримки сімей з дітьми, інвалідів, малозабезпечених сімей та інших незахищених верств населення шляхом підтримки різних категорій громадян через надання соціальної та матеріальної допомоги;

сприяння підвищенню рівня соціальної захищеності ветеранів війни та праці, осіб похилого віку та потерпілих від наслідків аварії на ЧАЕС;

надання підтримки громадянам, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту та тимчасової окупації частини території України;

запобігання соціальному сирітству, впровадження інноваційних форм і методів роботи з дітьми "кризових" категорій та нових форм сімейного виховання;

подальше вдосконалення форм та засад соціального партнерства між виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та громадськими організаціями, діяльність яких має соціальну спрямованість;

поліпшення доступності для осіб з особливими потребами до об'єктів соціальної інфраструктури міста;

посилення адресності надання соціальної допомоги та перехід до монетизації надання пільг та субсидій населенню шляхом створення єдиної бази постачальників житлово-комунальних послуг та забезпечення моніторингу фактичного споживання ресурсів побутовими споживачами та використання субсидій у розрізі домогосподарств, приведення соціальних нормативів комунальних послуг до обґрунтованого рівня фактичного їх споживання;

Основними результатами, що планується досягти, є:

забезпечення надання соціальних послуг усім потребуючим верствам населення;

підвищення якості та рівня життя малозахищених верств населення, а саме: сімей з дітьми, інвалідів, малозабезпечених сімей та інших незахищених верств населення;

зменшення кількості безпритульних та бездоглядних дітей;

забезпечення прав і найкращих інтересів дитини, створення умов для виховання і розвитку дітей у сім'ї або середовищі, максимально наближеному до сімейного;

збільшення кількості дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей для реалізацій права кожної дитини на виховання в сім'ї;

впровадження альтернативних та інноваційних форм і методів соціальної роботи підвищення кваліфікації соціальних працівників та працівників служб у справах дітей з питань щодо розвитку послуг з підтримки сімей та дітей;

матеріально-технічне забезпечення дитячих будинків сімейного типу;

раннє виявлення та надання допомоги сім'ям, дітям та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах, розвиток сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Житлово-комунальне господарство

Пріоритетними завданнями реформування житлово-комунального господарства є підвищення якості житлово-комунальних послуг для всіх верств населення та проведення обґрунтованої тарифної політики.

У 2019 та 2020 роках передбачається здійснити такі заходи:

реалізація інвестиційно-інноваційних проектів у житлово-комунальному господарстві, спрямованих на зменшення витрат та втрат ресурсів, впровадження прогресивних технологій;

удосконалення системи управління у сфері житлово-комунального господарства, створення системи моніторингу і контролю за діяльністю організацій, що здійснюють управляння та обслуговування житлового фонду;

технічне переоснащення та підвищення енергоефективності у галузях житлово-комунального господарства;

реконструкція, заміна, модернізація та капітальний ремонт застарілих і зношених ліфтів;

капітальний ремонт житлового фонду міста Києва із застосуванням енергозберігаючих технологій і обладнання, зокрема за принципом співфінансування з мешканцями.

Основними результатами, яких планується досягти, є:

комплексне реформування житлово-комунального господарства міста;

підвищення ресурсо- та енергоефективності галузі;

підвищення рівня надання населенню житлово-комунальних послуг належної якості та за доступними цінами, посилення контролю в сфері житлово-комунальних послуг;

зменшення технологічних та ресурсних витрат, впровадження прогресивних технологій шляхом реалізації пілотних інвестиційно-інноваційних проектів;

зменшення до рівня експлуатаційної безпеки зношеності основних фондів у житлово-комунальній сфері та обсягів використання енергоресурсів під час виробництва {надання) житлово-комунальних послуг;

обґрунтованість і прозорість у формуванні тарифної та цінової політики на житлово-комунальні послуги;

забезпечення демонополізації та розвитку конкурентного середовища на ринку послуг, що надаються підприємствами житлово-комунального господарства.

Енергоспоживання

Енергоефективність та енергозбереження є одним із пріоритетних напрямів енергетичної політики міста. У місті налічується понад 1500 будівель бюджетної сфери, що фінансуються з бюджету м. Києва, включаючи будівлі навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, соціального захисту та культури. У зв'язку з тим, що видатки на оплату спожитих енергоносіїв та комунальних послуг є однією з найбільш вагомих витрат на утримання установ бюджетної сфери, питання зниження енергоспоживання та забезпечення економного та раціонального використання бюджетних коштів на оплату енергоносіїв відноситься до пріоритетних завдань міської влади.

Київ є лідером в Україні за рівнем упровадження проектів енергозбереження, що виконуються в закладах соціальної сфери. Усі дитячі садки та школи, де є технічна можливість, оснащені тепловими пунктами з погодним регулюванням. За останні роки модернізовано обладнання у 400 закладах, тобто зроблено роботу теплопунктів ще більш ефективною в плані економії енергоресурсів. У середньому окупність цих заходів складає 1,5 роки, а економія - 20 - 30 % від загального споживання енергії.

У 2019 - 2020 роках для підвищення енергетичної ефективності будівель бюджетної сфери, що фінансуються з бюджету м. Києва, передбачено запровадження основних складових ефективної політики енергозбереження:

скорочення споживання енергетичних ресурсів та їх заміщення альтернативними і відновлюваними джерелами енергії;

підвищення ефективності роботи основного енергетичного обладнання;

забезпечення оперативного обліку та аналізу енергоспоживання;

покращення поінформованості та обізнаності основних споживачів енергії у методах та технологіях енергозбереження.

З метою виконання заходів, направлених на скорочення споживання енергоносіїв та забезпечення нормативного рівня комфорту, передбачається:

поліпшення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій будівель шляхом здійснення робіт із термосанації будівель;

відновлення нормативного рівня освітленості в учбових приміщеннях закладів шляхом модернізації систем освітлення із встановленням сучасних освітлювальних елементів та модернізація кухонного обладнання харчоблоків бюджетних закладів.

При цьому планується залучати такі джерела фінансування на реалізацію заходів із термосанації, як кошти міжнародних фінансових організацій на умовах співфінансування з міського бюджету для закладів, та кошти приватних інвесторів, зокрема енергосервісних компаній (ЕСКО). Слід зауважити, що одним із перших в Україні регіонів, де стартував процес реалізації ЕСКО-механізму, став Київ. Ще у 2016 році у м. Києві було укладено 15 енергосервісних контрактів (ЕСКО-договорів) у закладах бюджетної сфери. Термомодернізація бюджетних закладів призведе до суттєвого покращення умов перебування в них та дозволить економити енергоресурси.

Крім того, основою для скорочення понаднормових витрат енергії та досягнення високих показників енергетичної ефективності будівель є забезпечення оперативного аналізу енергоспоживання. З цією метою передбачено впровадження системи дистанційного аналізу та обліку енергоспоживання у понад 1200 закладах бюджетної сфери міста.

В умовах значної залежності України від імпортованого природного газу та постійного зростання його вартості реалізація заходів із заміщення використання природного газу альтернативними та відновлюваними джерелами енергії також є одним із пріоритетних завдань. Зокрема, передбачається реалізація заходів з реконструкції систем гарячого водопостачання закладів бюджетної сфери із застосуванням відновлюваних джерел енергії шляхом встановлення сонячних колекторів.

З метою забезпечення інформаційно-консультативної підтримки з питань енергоефективності, впровадження кращих енергозберігаючих практик та новітніх енергоефективних технологій створено Центр енергоефективності - комунальне підприємство "Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва".

Підвищення енергоефективності та забезпечення економного використання енергетичних ресурсів населенням пропонується продовжити реалізацію заходів із стимулювання населення до здійснення енергозберігаючих заходів, в тому числі шляхом співфінансування мешканців багатоквартирних будинків у впровадженні спільних з містом енергоефективних заходів. Додатковим механізмом допомоги мешканцям у проведенні енергоефективних заходів у будинках є реалізація постійно діючої та пріоритетної програми відшкодування частини тіла кредитів, що надаються об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків і житлово-будівельним кооперативам на впровадження енергоефективних заходів.

Основними результатами, яких планується досягти, є:

підвищення раціонального використання бюджетних коштів на оплату енергоносіїв по бюджетних установах соціально-культурної сфери міста;

удосконалення системи управління у сфері житлово-комунального господарства;

технічне переоснащення та підвищення енергоефективності у галузі житлово-комунального господарства;

створення сприятливих умов для роботи та навчання мешканців міста;

зменшення негативного впливу об'єктів енергетики на довкілля та підвищення ефективності енергетичного сектора міста.

Дорожньо-транспортна інфраструктура

У Києві функціонує розвинена мережа міського пасажирського транспорту. Перевезення пасажирів здійснюється всіма видами: метрополітеном, трамваями, тролейбусами, автобусами і мікроавтобусами-маршрутними та легковими таксі. Працює "міська електричка", яка має протяжність 50,3 км та здійснює зупинки на 15 залізничних станціях (платформах), між якими пасажироперевезення здійснюються електропоїздами.

Щодня міською маршрутною мережею, що складається з 43 тролейбусних, 20 трамвайних, 76 автобусних, 155 автобусних маршрутів в режимі "маршрутного" таксі, 3 ліній метрополітену, лінії фунікулеру перевозиться понад 2500,0 тис. пасажирів. В середньому щодня працює 423 тролейбуси та 275 трамваїв, 334 автобусів різної місткості, 192 автобуси в режимі маршрутного таксі, 2 вагона фунікулера, 539 вагонів метрополітену.

Ситуацію ускладнює велика зношеність наявного рухомого складу, що експлуатується сьогодні комунальними підприємства міського пасажирського транспорту, який вичерпав свій ресурс експлуатації і потребує оновлення. Рівень зношеності вагонів метрополітену, автобусів, трамваїв, тролейбусів на кінець 2017 року очікується на рівні 84 %, 64 %, 79 % та 45 % відповідно.

Усвідомлюючи, що транспортна послуга є послугою першої необхідності, пріоритетом розвитку дорожньо-транспортної інфраструктури у прогнозованому періоді є створення безпечних та комфортних умов перевезення пасажирів для всіх категорій громадян та впровадження нової транспортної політики, що базується на принципах сталої міської мобільності, як однієї з головних складових ефективного функціонування міста.

У 2019 - 2020 роках планується здійснити такі заходи:

якісне оновлення застарілого рухомого складу громадського транспорту шляхом впровадження рухомого складу підвищеної місткості з низьким рівнем підлоги;

стримування приросту рівня автомобілізації шляхом підвищення комфорту та популяризації громадського транспорту;

створення транспортно-пересадочних вузлів;

розвиток систем швидкісного тролейбусно-автобусного сполучення;

створення переваг для руху наземного громадського транспорту.

Основними результатами, яких планується досягти, є:

збільшення частки населення, що витрачає не більше 45 хвилин на реалізацію транспортної кореспонденції "дім-робота" - "робота-дім";

зменшення рівня зносу парку рухомого складу міського пасажирського транспорту;

покращення екологічного стану міста;

зменшення частки перевезень пасажирів громадським транспортом автобусами малої місткості та мікроавтобусами (маршрутками).

Транспортна мережа м. Києва має найвищий рівень складності та висуває підвищені вимоги щодо її експлуатації у безпечному для людей режимі (комунальними підприємствами міста обслуговується майже 2,2 тис. вулиць загальною протяжністю близько 1,7 тис. км з відповідними засобами організації дорожнього руху (світлофорами, розміткою, підземними пішохідними переходами, шляхопроводами, системою зливової каналізації, опорами зовнішнього освітлення тощо).

Пріоритетними напрямками розвитку транспортної інфраструктури в м. Києві на середньострокову перспективу є:

забезпечення надійного та безперебійного функціонування існуючої вулично-дорожньої мережі міста;

розвиток інфраструктури для екологічно безпечних засобів пересування, зокрема:

створення сучасної велоінфраструктури;

створення безбар'єрного, комфортного та безпечного пішохідного простору доступного для всіх категорій користувачів шляхом збільшення частки регульованих та інженерно-обладнаних наземних пішохідних переходів;

створення нових пішохідних зон та маршрутів;

вдосконалення системи організації дорожнього руху, покращення дорожньої навігації шляхом:

впровадження інтелектуальних систем керування дорожнім рухом та рухом громадського транспорту на основі динамічної транспортної моделі;

обладнання вулично-дорожньої мережі засобами фіксації порушень правил дорожнього руху та системами відеоспостереження;

інтеграція єдиної міської системи відеоспостереження із системою керування дорожнім рухом та рухом громадського транспорту;

організація паркувального простору шляхом:

впровадження принципів "Розумної парковки";

створення автоматизованої прозорої системи розрахунків за послуги;

встановлення засобів фізичного обмеження паркування транспортних засобів на тротуарах та в пішохідних зонах;

модернізація та розширення мереж зовнішнього освітлення міста, зокрема:

переоснащення світильників мереж зовнішнього освітлення м. Києва на менш енергоємні.

Фінансування бюджету та борг

Відповідно до Бюджетного кодексу України місцеві внутрішні та зовнішні запозичення є джерелами фінансування бюджету.

Індикативні прогнозні показники
фінансування бюджету м. Києва на 2019 - 2020 роки

Стратегічною метою управління місцевим боргом є: забезпечення фінансування бюджету м. Києва шляхом залучення коштів від місцевих внутрішніх та зовнішніх запозичень, як джерела фінансування бюджету та мінімізація витрат, пов'язаних з ризиками, погашенням та обслуговуванням місцевого боргу, враховуючи при цьому ризики у середньо- та довгостроковій перспективі; створення передумов макроекономічної стабільності у короткостроковому та довгостроковому періодах.

Основними засадами управління місцевим боргом є:

оптимізація структури місцевого боргу;

мінімізація витрат на обслуговування місцевого боргу;

мінімізація ризиків, пов'язаних із цим боргом;

сприяння розвитку внутрішнього ринку місцевих запозичень.

Досягнення мети управління місцевим боргом у 2018 році та 2019 - 2020 роках забезпечується виконанням таких завдань:

забезпечення реалізації виваженої боргової політики Київської міської влади щодо управління місцевим боргом;

своєчасне та у повному обсязі виконання зобов'язань за боргом;

визначення оптимального співвідношення між внутрішніми та зовнішніми запозиченнями та уникнення пікових навантажень платежів з погашення боргу;

оптимізація валютної структури місцевого боргу з метою зменшення валютних ризиків;

забезпечення ефективної співпраці з міжнародними рейтинговими агентствами "Moody's", "Standard and Poor's" та "Fitch" щодо присвоєння та підтримання ними рейтингу місту Києву та його борговим зобов'язанням.

Індикативні прогнозні показники місцевого боргу
та гарантованого територіальною громадою м. Києва боргу на 2019 - 2020 роки

Кредитування бюджету

У м. Києві реалізується Програма пільгових іпотечних молодіжних кредитів, яка затверджена рішенням Київської міської ради від 18.11.2004 N 570/1980 "Про затвердження Положення про порядок фінансово-кредитної підтримки молодих сімей та одиноких молодих громадян на будівництво (реконструкцію) житла в місті Києві". Це дало змогу 1208 сім'ям укласти договори на будівництво житла, на що з бюджету м. Києва виділено 282,1 млн грн.

На 2019 рік прогнозний показник витрат на забезпечення обслуговування пільгових довгострокових кредитів становить 13530,0 тис. грн, на 2020 рік - 11890,0 тис. грн.

Виконуючий обов'язки керівника апарату Л. Верес