ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
02.11.2017 N 2482/М/99-99-13-01-02-14/ІПК

Щодо здійснення діяльності на спрощеній системі
оподаткування фізичною особою - підприємцем

Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула звернення про отримання індивідуальної податкової консультації щодо здійснення діяльності на спрощеній системі оподаткування фізичною особою - підприємцем і повідомляє.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з п. 293.1 ст. 293 ПКУ ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом на 1 січня податкового (звітного) року, та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 293.7 ст. 293 ПКУ у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку.

Згідно п. 12.3 ст. 12 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

При цьому пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ встановлено, що у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних іромад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього ПКУ, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок.

Отже, у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад не прийняла рішення про встановлення відповідних ставок єдиного податку до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, діють ставки єдиного податку прийняті для попереднього бюджетному періоду.

У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад не прийняла рішення про встановлення відповідних ставок єдиного податку для окремого виду діяльності, то використовується мінімальна ставка єдиного податку, встановлена цією сільською, селищною, міською радою або радою об'єднаних територіальних громад для здійснення фізичними особами - підприємцями діяльності на умовах сплати єдиного податку.