ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
26.10.2017 N 2386/Ш/99-99-13-02-03-14/ІПК

Щодо оподаткування доходів отриманих фізичною особою,
яка провадить незалежну професійну діяльності і одночасно
здійснює підприємницьку діяльність на спрощеній системі
оподаткування, є пенсіонером та нарахування єдиного
внеску на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула звернення щодо оподаткування доходів отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльності і одночасно здійснює підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, є пенсіонером та нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) і повідомляє.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об'єктом оподаткування платника податку є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються зокрема, доходи отримані фізичною особою, яка проводить незалежну професійну діяльність згідно ст. 178 ПКУ (пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ).

Відповідно до п. 178.2 ст. 178 ПКУ доходи отримані фізичною особою, яка проводить незалежну професійну діяльність протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Також, об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід до якого відповідно до пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ включається дохід отриманий фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із ст. 178 ПКУ (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Водночас оподаткування доходів фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV ПКУ. Ставки єдиного податку для платників III групи встановлені п. 293.3 ст. 293 ПКУ.

Разом з цим, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб, зокрема, дохід фізичної особи - підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до ПКУ (пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ).

Враховуючи наведене оподаткування доходів отримані від провадження незалежної професійної діяльності оподатковуються відповідно до ст. 178 ПКУ податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах, доходи фізичної особи - підприємця платника єдиного податку здійснюється згідно з вимогами глави 1 розділу XIV ПКУ.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Також згідно з п. 5 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську діяльність, та отримують дохід від цієї діяльності.

Для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону N 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Уразі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону N 2464).

Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону N 2464).

Ставка єдиного внеску для платників, зазначених у ст. 4 Закону N 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. визначеної ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону N 2464).

З 01 січня 2017 року Законом N 1774 внесено зміни до частини четвертої ст. 4 Закону N 2464 щодо звільнення від сплати за себе єдиного внеску фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта ст. 4 Закону N 2464).

Отже, фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. При цьому до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, зазначена норма не застосовується. Нарахування єдиного внеску такі особи здійснюють на загальних підставах.

Зауважуємо що Постанова Вищого адміністративного суду України, яка зазначена у листі прийнята на користь конкретного платника податків з урахуванням його матеріалів (документів).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.