ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
23.10.2017 N 2340/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Щодо застосування міжнародного договору про уникнення
подвійного оподаткування при виплаті орендодавцю - резиденту
Республіки Білорусь доходу у вигляді плати
за оренду залізничної платформи

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування при виплаті орендодавцю - резиденту Республіки Білорусь доходу у вигляді плати за оренду залізничної платформи та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє таке.

Відповідно до ст. 1 розд. I Закону України від 04.07.1996 р. N 273/96-ВР "Про залізничний транспорт", транспортні засоби - це залізничний рухомий склад (вагони всіх видів, локомотиви, моторейковий транспорт) і контейнери.

Закон України від 19.09.2013 р. N 584-VII "Митний тариф України" передбачає, що до вагонів залізничних відносяться, зокрема, відкриті, із стаціонарними бортами заввишки понад 60 см та інші.

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначено п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Згідно з пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку за ставками, визначеними ст. 141 розд. III Кодексу.

Перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 р. III Кодексу.

Відповідно до абзацу "ґ" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 для цілей п. 141.4 ст. 141 Кодексу під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміється, зокрема, лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Статтею 3 Кодексу передбачено, що положення чинних міжнародних договорів України, якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства, превалюють над положеннями діючого податкового законодавства.

Положеннями ст. 1 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від сплати податків стосовно податків на доходи і майно (далі - Угода), яка є чинною з 30.01.1995 р., передбачено, що ця "Угода застосовується до податків на доходи і майно, що справляються від імені Договірних Держав або їхніх політико-адміністративних підрозділів чи місцевої влади, незалежно від способу їх справляння".

Одним з видів податків, на які поширюється Угода, зокрема в Україні є "податок на прибуток (доходи) підприємств і організацій" (п. 3 ст. 2 Угоди).

Згідно з п. 1 ст. 7 Угоди "Прибуток від комерційної діяльності" прибуток підприємства однієї Договірної Держави оподатковується лише в цій Договірній Державі, якщо тільки це підприємство не провадить комерційну діяльність у другій Договірній Державі через розміщене там постійне представництво. Якщо підприємство провадить комерційну діяльність, як зазначено вище, прибуток такого підприємства може оподатковуватись у другій Договірній Державі, але тільки в тій частині, яка стосується цього постійного представництва.

Терміни "підприємство однієї Договірної Держави" та "підприємство другої Договірної Держави" означають, відповідно, підприємство, яким керує резидент однієї Договірної Держави, та підприємство, яким керує резидент другої Договірно Держави (пп. "е" п. 1 ст. 3 Угоди).

Відповідно до п. 4 ст. 21 Угоди "Майно" будь-які інші елементи майна резидента Договірної Держави оподатковуються тільки в цій Договірній Державі.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено ст. 103 Кодексу.

Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (п. 103.2 ст. 103 Кодексу).

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 Кодексу ).

З урахуванням зазначеного, якщо взяті в оренду у резидента Республіки Білорусь залізничні платформи не використовуються у міжнародних перевезеннях (зміст поняття розкрито у пп. "ж" п. 1 ст. 3 Угоди) і такий нерезидент отримує доходи із інших джерел в Україні виключно від здавання в оренду цих залізничних платформ та не має на території України постійного представництва, то згідно з положеннями ст. ст. 7 та 23 Угоди зазначені доходи підлягають оподаткуванню у Білорусії. При цьому застосування положень Угоди щодо звільнення від оподаткування особою, яка виплачує зазначені доходи нерезиденту, здійснюється у порядку, визначеному ст. 103 Кодексу.

Водночас зазначаємо, що остаточне рішення щодо оподаткування доходів, отриманих вказаним нерезидентом із джерелом їх походження з України, приймається органом ДФС у кожному конкретному випадку шляхом перевірки первинних документів.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.