КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробітної плати та умов праці
Щодо доплати до мінімальної
зарплати внутрішнім сумісникам
ПИТАННЯ: Працівник з обслуговуючого персоналу (помічник вихователя) працює по 8 год щодня.
Його зарплата за 5 тарифним розрядом становить 2176 грн, надбавка (20% за складність, напруженість у роботі) - 435,20 грн, доплата (10% за використання в роботі дезінфікуючих засобів) - 217,60 грн, доплата до розміру мінімальної зарплати - 588,80 грн. Загальна сума нарахованої заробітної плати становить 3417,60 грн.
Також цей працівник оформлений за трудовим договором як внутрішній сумісник (помічник вихователя) і працює по 4 год щодня впродовж місяця.
Чи потрібно доплачувати до мінімальної зарплати цьому працівникові як внутрішньому суміснику?
ВІДПОВІДЬ: Порядок роботи сумісників та оплата їхньої праці регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. № 245 "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій" (зі змінами) та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мін'юсту та Мінфіну України від 28.06.93 р. № 43.
Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або в громадянина за наймом.
Відповідно до ст. 102-1 КЗпП та ст. 19 Закону України "Про оплату праці" (далі - Закон) працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
Працівникові, який працює як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, заробітна плата нараховується окремо за кожним робочим місцем.
Таким чином, оплата праці працівників, котрі працюють за сумісництвом, провадиться відповідно до чинного законодавства нарівні з іншими працівниками установи.
Згідно зі ст. 1 Закону заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
За статтею 3-1 Закону (в редакції Закону України від 06.12.2016 р. № 1774-VIII) розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.
Тобто, якщо працівник виконав місячну норму праці, йому мають нарахувати заробітну плату, не нижчу від розміру мінімальної заробітної плати.
За статтею 56 КЗпП у разі встановлення неповного робочого часу оплата праці провадиться пропорційно до відпрацьованого часу.
Частиною 2 ст. 3-1 Закону визначено вичерпний перелік виплат, які не враховуються під час обчислення заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру. Це доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
Отже, якщо працівникові встановлено доплати за роботу у важких і шкідливих та особливо важких й особливо шкідливих умовах праці, які виплачуються за результатами атестації робочих місць, доплату за використання дезінфікуючих засобів, за роботу в нічний час, підвищену оплату роботи в надурочний час, інші виплати, визначені другим абзацом ст. 3-1 Закону, то вони мають виплачуватися понад розмір мінімальної заробітної плати (3200 грн).
Виплати, не перелічені ч. 2 ст. 3-1 Закону, мають ураховуватися в мінімальній заробітній платі.
Головний спеціаліст,
Олена КОЦУРАК
"Праця i зарплата" N 39 (1051), 18 жовтня 2017 р.
Передплатний iндекс: 30214