КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Юридичний департамент
Про вивільнення працівників
ПИТАННЯ: Якщо підприємство недержавне і там відбувається злиття або перетворення, чи мають у такому разі переукладатися трудові договори? Якщо ні, то які варіанти можливі?
ВІДПОВІДЬ: Статтею 4 КЗпП передбачено, що законодавство про працю складається з КЗпП та інших актів законодавства України, ухвалених відповідно до нього.
За частиною 1 ст. 3 КЗпП законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором із фізичними особами.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 КЗпП уразі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) трудовий договір з працівником продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише в разі скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40).
Так, пунктом 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП передбачено розірвання трудового договору власником або уповноваженим ним органом у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або шїату працівників.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов’язані з’ясувати, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, і того, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згоди на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнений працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.
Тобто під час звільнення працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП має бути дотримано певного порядку вивільнення.
За статтею 49-2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
У разі вивільнення працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. За відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник на власний розсуд звертається по допомогу до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Якщо вивільнення є масовим відповідно до ст. 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
Вимоги частин 1-3 цієї статті не застосовуються до працівників, які вивільняються у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, пов'язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період.
Державна служба зайнятості інформує працівників про роботу в тій самій чи іншій місцевості за їхніми професіями, спеціальностями, кваліфікаціями, а за їхньої відсутності - проводить підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. У разі потреби особу може бути направлено (за и згоди) на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до законодавства.
За відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник підлягає звільненню за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП.
Також згідно зі ст. 43 КЗпП на звільнення працівників, зокрема, з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, потрібно отримати згоду відповідного профспілкового органу.
Статтею 44 КЗпП передбачено, що в разі припинення трудового договору з підстав, зазначених п. 6 ст. 36 та п. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП, працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, не меншому від середньомісячного заробітку.
Головний спеціаліст,
Анна НІКИТКО
"Праця i зарплата" N 36 (1048), 27 вересня 2017 р.
Передплатний iндекс: 30214