ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
12.09.2017 N 1925/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Щодо оподаткування вартості палива,
яке придбано юридичною особою за
власні кошти та використовуються для
заправки автомобілів працівників

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула лист щодо оподаткування вартості палива, яке придбано юридичною особою за власні кошти та використовуються для заправки автомобілів працівників, та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахування обставин, які викладені у листі.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV ПКУ, згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого передбачено, що платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ст. 164 ПКУ).

Згідно з пп. "а" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

Водночас, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ (пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Так, пп. "б" пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ встановлено, що податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 ПКУ терміну, є особа, що видала таку суму під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Ставка податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ становить 18 відсотків.

Подання звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт передбачено підпунктами 170.9.2- 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Також, доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Разом з тим, згідно з пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 ПКУ не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку кошти, отримані таким платником на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Враховуючи викладене, кошти, витрачені найманим працівником у службових цілях для заправки транспортного засобу, шляхом здійснення розрахунків платіжною (паливною) карткою, отриманою від роботодавця, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника за умови дотримання усіх вимог, встановлених п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.