Рішення : Про затвердження Порядку складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються

Увага! Це є застаріла редакція документа. На останню редакцію

ВИКОНАВЧА ДИРЕКЦІЯ ФОНДУ ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

РІШЕННЯ
21.08.2017 N 3711

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
07 вересня 2017 р. за N 1104/30972

Про затвердження Порядку складання і ведення реєстру
акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог
кредиторів банків, що ліквідуються

Відповідно до пункту 10 частини першої, пункту 12 частини п’ятої, частини шостої статті 12, статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються (додається).

2. Відділу стратегії та нормативно-методологічного забезпечення разом з юридичним департаментом забезпечити подання цього рішення до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

3. Відділу зв’язків з громадськістю та міжнародними організаціями забезпечити розміщення цього рішення на офіційній сторінці Фонду у мережі Інтернет після його державної реєстрації.

4. Це рішення набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього рішення залишити за директором - розпорядником.

Директор-розпорядник К.М. Ворушилін

Затверджено
Рішення виконавчої дирекції Фонду
гарантування вкладів фізичних осіб
21.08.2017 N 3711

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
07 вересня 2017 р. за N 1104/30972

Порядок
складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів
та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються

І. Загальні положення

1. Цей Порядок розроблено з метою реалізації вимог статей 29, 45, 46, 49, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон).

2. Цей Порядок регулює процедури, що виникають в процесі виконання дій щодо визначення суми заборгованості кожному кредитору, віднесення вимог кредиторів до певної черги, відхилення вимог кредиторів у разі непідтвердження їх фактичними даними, складання реєстру акцептованих вимог кредиторів, внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів, а також порядок задоволення вимог кредиторів банку, що ліквідується.

3. Цей Порядок розроблений відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону, Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 липня 2012 року N 2, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за N 1581/21893 (далі - Положення N 2), Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року N 280, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 липня 2004 року за N 919/9518 (далі - Інструкція N 280), інших нормативно-правових актів.

4. Дія цього Порядку поширюється на всі банки, що знаходяться в управлінні Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) та щодо яких Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

5. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

АБС банку - автоматизована банківська система банку;

вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката;

кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов’язань;

уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Інші терміни, які використовуються у цьому Порядку, вживаються у значеннях, визначених законодавством України.

II. Порядок заявлення кредиторами вимог

1. Кредиторські вимоги заявляються кредиторами банку, що ліквідується, виключно в письмовій формі шляхом:

направлення письмової заяви до Фонду або через відділення поштового зв’язку за адресою, вказаною в оголошенні про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складання реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду;

подання письмової заяви безпосередньо за місцезнаходженням банку/відокремленого підрозділу банку (відділення, філії, представництва).

Зразок письмової заяви кредитора наведена в додатку 1 до цього Порядку.

2. Вимоги вкладників банку у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

3. У разі якщо вимоги кредитора в загальному обсязі складаються з кредиторських вимог, що згідно з вимогами статті 52 Закону відносяться до різних черг, таке віднесення здійснюється відповідальним структурним підрозділом Фонду або уповноваженою особою Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) на підставі однієї заяви кредитора (оформлення кредитором різних заяв окремо для кожної з черг не вимагається).

4. Кредиторські вимоги можуть заявлятись кредиторами банку як з визначенням обсягу (суми) кредиторських вимог, так і без визначення такого обсягу (суми).

5. Акцептування обсягу кредиторських вимог здійснюється Фондом за поданням банку відповідно до вимог законодавства України та в порядку, визначеному у розділі ІІІ цього Порядку.

6. Заявлення кредиторами своїх вимог здійснюється протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку.

У разі якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону, днем закінчення строку для заявлення кредиторами своїх вимог є перший за ним робочий день.

7. Вимоги, що надійшли після закінчення визначеного Законом строку для пред’явлення кредиторських вимог, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування коштів за вкладами.

8. Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів, що надійшли після визначеного Законом строку, підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебігу процедури ліквідації.

9. У разі заявлення кредитором вимоги до банку шляхом направлення письмової заяви через відділення поштового зв’язку така вимога вважається заявленою в межах встановленого законодавством строку за наявності відмітки (штампа) відділення поштового зв’язку про дату відправлення кредитором такої вимоги в межах встановленого законодавством тридцятиденного строку. Копії документів (заяви та конвертів), що підтверджують прийняття документів відділенням поштового зв’язку у встановлений Законом строк заявлення кредитором вимог, зберігаються протягом строк, визначеного для зберігання первинних документів банку.

10. У разі заявлення кредитором вимоги до банку шляхом подання письмової заяви безпосередньо за місцезнаходженням банку/відокремленого підрозділу банку така вимога вважається заявленою в межах встановленого законодавством строку за наявності відмітки (штампа) банку/відокремленого підрозділу банку про дату реєстрації вхідної кореспонденції банку на письмовій заяві кредитора.

11. Не вважаються заявленими вимоги кредиторів, надані кредиторами шляхом направлення електронного повідомлення засобами електронної пошти, засобами телефонного зв’язку або в усній формі.

12. Ідентифікація особи, що заявляє вимоги кредитора до банку, проводиться банком відповідно до вимог внутрішніх нормативних документів банку щодо програм ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів.

13. Виключенням при здійсненні процедури ідентифікації кредитора банку є державні установи, що не є клієнтами банку, але в яких існують підстави щодо пред’явлення кредиторських вимог до банку, що ліквідується, відповідно до законодавства України.

ІІІ. Визначення суми вимог кожного кредитора
та віднесення вимог до певної черги

1. Визначення суми вимог кожного кредитора відбувається у такому порядку:

1) відповідальний структурний підрозділ Фонду або уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) складає реєстр вимог кредиторів на підставі поданих кредиторами заяв, первинних документів, що є в розпорядженні банку, та відповідно до даних балансу банку, до якого включає: вимоги кредиторів у національній валюті в розмірі, який існував на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

вимоги кредиторів, заявлені в іноземній валюті, включаються до реєстру вимог кредиторів у національній валюті в сумі, визначеній за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на дату початку процедури ліквідації;

2) у разі якщо в наданій письмовій заяві кредитором не визначено обсяг (суму) кредиторських вимог до банку, такий обсяг (сума) визначається відповідальним структурним підрозділом Фонду або уповноваженою особою Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) на підставі залишків та первинних документів на рахунках такого кредитора на дату початку процедури ліквідації банку. При цьому для визначення вимог такого кредитора не враховуються його вимоги у межах гарантованої Фондом суми відшкодування коштів за вкладами;

3) з метою підтвердження обсягу (суми) кредиторських вимог кредитором також можуть надаватись копії правочинів (у тому числі договорів) або копії первинних документів (підписані сторонами акти виконаних робіт, платіжні доручення, касові документі тощо), які є підставою підтвердження кредиторських вимог такого кредитора фактичними даними;

4) у разі якщо заявлені кредитором кредиторські вимоги не підтверджені фактичними даними, що є в розпорядженні банку, банк може додатково запросити у заявника кредиторських вимог копії первинних документів, що можуть бути підставою підтвердження кредиторських вимог такого кредитора.

У разі відмови заявника кредиторських вимог від надання копій первинних документів, які можуть бути підставою підтвердження кредиторських вимог, такі вимоги відхиляються, про що письмово повідомляється заявник кредиторських вимог.

2. Віднесення вимог кредиторів до певної черги відбувається у такому порядку:

1) реєстр акцептованих вимог кредиторів складається відповідальним структурним підрозділом Фонду або уповноваженою особою Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) протягом 90 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку;

2) віднесення вимог кредиторів до певної черги здійснюється відповідальним структурним підрозділом Фонду або уповноваженою особою Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) відповідно до черговості, встановленої частиною першою статті 52 Закону, а саме:

до першої черги відносяться зобов’язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян;

до другої черги відносяться грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

до третьої черги відносяться вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених Законом, у тому числі покриття витрат Фонду, передбачених пунктом 7 частини другої статті 20 Закону, витрат, пов’язаних із консолідованим продажем активів Фондом.

До таких вимог Фонду відносяться:

загальна сума, що підлягає відшкодуванню вкладникам такого банку (включаючи пункти 3 - 5 частини другої статті 27 Закону) на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, у тому числі на суму цільової позики та процентів, наданої банку протягом дії тимчасової адміністрації, та на суму наданої Фондом приймаючому або перехідному банку фінансової підтримки;

сума сплачених Фондом витрат, пов'язаних з процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, здійснених у межах кошторису витрат, затвердженого адміністративною радою Фонду, у тому числі щодо консолідованого продажу активів банку, що ліквідується;

сума нарахованого, але не сплаченого регулярного збору до Фонду, а також сума заборгованості із сплати зборів, пені та/або штрафів до Фонду, нарахованих до дня, що передує дню запровадження процедури ліквідації.

У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", до таких вимог Фонду відносяться:

сума, що підлягає відшкодуванню вкладникам такого банку на день початку процедури його ліквідації;

сума сплачених Фондом витрат, пов’язаних з процедурою ліквідації банку, які здійснені у межах кошторису витрат, затвердженого адміністративною радою Фонду, у тому числі щодо консолідованого продажу активів банку, що ліквідується;

сума нарахованого, але не сплаченого регулярного збору до Фонду, а також на суму заборгованості із сплати зборів, пені та/або штрафів до Фонду, нарахованих до дня, що передує дню запровадження процедури ліквідації;

до четвертої черги відносяться вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов’язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, а саме:

вимоги вкладників - у частині, що перевищує суму, гарантовану Фондом;

вимоги вкладників, майнові права за вкладами яких передані банку в заставу як засіб виконання позичальником або майновим поручителем зобов’язань, що виникли на підставі укладених з банком кредитних договорів в частині вимог, що перевищує суму, гарантовану Фондом;

вимоги вкладників, рахунки та кошти яких були обмежені на розпорядження (арештовані), відповідно до вимог законодавства України в частині вимог, що перевищує суму, гарантовану Фондом.

Про акцептування вимог кредитора на суму коштів, на які накладено обмеження на розпорядження (арешт), банк направляє повідомлення ініціатору такого обмеження (арешту) (суд, органи виконавчої служби) про включення залишку, що обліковується на рахунку, який арештований, до реєстру акцептованих вимог кредиторів на користь кредитора;

вимоги вкладників, кошти яких залучались банком на індивідуальній основі з метою отримання від банку відсотків за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" або які мають інші фінансові привілеї від банку в частині вимог, що перевищує суму, гарантовану Фондом;

до п’ятої черги відносяться вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування.

Зниженням вартості застави є:

результат погашення позичальниками під час тимчасової адміністрації заборгованості за зобов’язаннями, право вимоги за якими передано в заставу, на підставі відповідного договору застави;

залишок непогашених кредиторських вимог після реалізації активів, право вимоги за якими було передано в заставу, в період ліквідації;

до шостої черги відносяться вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов’язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано.

До таких вимог, зокрема, відносяться вимоги, які виникли в результаті здійснення банком операції без відкриття поточного рахунку, а саме:

прийняті та не перераховані платежі на користь третьої особи (за товари, послуги, державне мито, судовий збір, страховий платіж тощо), у тому числі сплачена комісія за послугу, яка не виконана;

прийняті та не перераховані грошові перекази за допомогою відповідної платіжної системи, яка здійснює міжнародні грошові перекази, у тому числі сплачена комісія за послугу, яка не виконана;

кошти, що надійшли до банку на рахунок, на якому обліковуються кошти до з’ясування, де платником була фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), та які не були зараховані належним отримувачам цих коштів із завершенням технологічного циклу згідно з вимогами законодавства України;

до сьомої черги відносяться вимоги інших вкладників, які не є пов’язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов’язаними особами банку, а саме:

вимоги кредиторів - юридичних осіб, у тому числі вклади яких підтверджені іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

вимоги кредиторів - юридичних осіб, майнові права за коштами яких передані банку в заставу як засіб виконання позичальником або майновим поручителем зобов’язань, що виникли на підставі укладених з банком кредитних договорів;

вимоги вкладників та кредиторів - юридичних осіб за вкладами у банківських металах та вклади яких підтверджені ощадним (депозитним) сертифікатом на пред’явника;

вимоги за зобов’язаннями банку із сплати податків і зборів, що виникли під час проведення ліквідації;

вимоги вкладників у межах вкладу до 10 гривень;

вимоги Національного банку України, що виникають на підставі договору про надання кредиту рефінансування;

інші вимоги Національного банку України, а саме: цінності, зразки банкнот, штрафні санкції тощо;

кошти, що надійшли до банку на рахунок, на якому обліковуються кошти до з’ясування, де платником була юридична особа, та які не були зараховані належним отримувачам цих коштів із завершенням технологічного циклу згідно з вимогами законодавства України;

кошти на рахунках клієнтів банку - юридичних осіб, що були обмежені на розпорядження (арештовані), відповідно до вимог законодавства України.

до восьмої черги відносяться будь-які інші вимоги кредиторів банку, крім вимог за субординованим боргом. Вимоги за зобов’язаннями банку із сплати податків і зборів, що виникли до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

до дев’ятої черги відносяться вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов’язаними особами банку.

До дев’ятої черги не включаються кошти, що відповідно до вимог Інструкції N 280 обліковуються на рахунках капіталу банку, заборгованості перед акціонерами (учасника) за дивідендами та на рахунках обліку субординованого боргу;

до десятої черги відносяться вимоги за субординованим боргом.

3. Віднесення вимог до певної черги кредиторів відбувається у порядку, визначеному у пункті 2 цього розділу, починаючи з 16 серпня 2015 року в частині черговості та з 01 січня 2017 року в частині фізичних осіб - підприємців.

ІV. Порядок формування реєстру
акцептованих вимог кредиторів

1. Реєстр акцептованих вимог кредиторів банку, що ліквідується, складається за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

2. Реєстр акцептованих вимог кредиторів повинен містити відомості про кожного кредитора, розмір (суму) його вимог за грошовими зобов’язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

3. Внесення інформації до форми реєстру акцептованих вимог кредиторів здійснюється відповідно до наданої кредитором письмової заяви та додаткових документів, що підтверджують фактичні дані заявлених кредиторських вимог.

4. На підставі визнаних і включених до реєстру акцептованих вимог кредиторів визначається загальна сума вимог у межах кожної окремої черги, яка вноситься у відповідний рядок наприкінці реєстру акцептованих вимог кредиторів.

V. Порядок затвердження реєстру
акцептованих вимог кредиторів

1. Реєстр акцептованих вимог кредиторів подається уповноваженою особою Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) до Фонду для затвердження на пронумерованих, прошнурованих (прошитих) аркушах та засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) і відбитком печатки банку (у разі її використання).

2. Належним чином оформлений та підписаний реєстр акцептованих вимог кредиторів подається до структурного підрозділу Фонду, відповідального за перевірку даних реєстру, супровідним листом разом з такими документами:

пояснення до реєстру акцептованих вимог кредиторів;

копії документів, на підставі яких були донараховані в балансі суми внесених кредиторських вимог (у разі наявності донарахування);

копія оголошення про початок процедури ліквідації та про строк, протягом якого кредитори мали право заявити Фонду або уповноваженій особі Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) про свої вимоги до банку із зазначенням адреси для їх надсилання (згідно з вимогами пункту 4.26 глави 4 розділу V Положення N 2).

3. Після отримання реєстру акцептованих вимог кредиторів відповідальний за перевірку даних реєстру структурний підрозділ Фонду перевіряє:

строки подачі заяв кредиторів, внесених до реєстру;

відповідність віднесення сум кредиторських вимог до черги згідно зі статтею 52 Закону;

відповідність оформлення реєстру акцептованих вимог кредиторів вимогам нормативно-правових актів та внутрішніх нормативних документів Фонду.

Порядок взаємодії структурних підрозділів Фонду при здійсненні перевірки даних наданого реєстру акцептованих вимог кредиторів та підтвердження відповідності визначених в такому реєстрі заявлених вимог кредиторів фактичним балансовим залишкам на рахунках кредиторів на дату прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з вирахуванням вимог вкладника у межах гарантованої Фондом суми відшкодування коштів за вкладами регламентується внутрішніми нормативними документами Фонду.

4. Доопрацювання реєстру акцептованих вимог кредиторів та повторне винесення його на затвердження виконавчою дирекцією Фонду здійснюється відповідальним структурним підрозділом Фонду або уповноваженою особою Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) протягом 10 робочих днів в межах строків, визначених статтею 49 Закону.

5. Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів відповідальний структурний підрозділ Фонду забезпечує розміщення повідомлення про акцептування вимог кредиторів на офіційному сайті Фонду в мережі Інтернет, уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) забезпечує розміщення повідомлення про акцептування вимог кредиторів на офіційному сайті банку.

6. Інформація про акцептування вимог кредиторів розміщується на сайті банку, що ліквідується, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.

7. Така інформація розміщується в узагальненому вигляді. Кредитори банку мають право отримати зазначену інформацію щодо себе після усної ідентифікації у банку безкоштовно.

VІ. Дії Фонду та уповноваженої особи Фонду
(у разі делегування їй відповідних повноважень) після
затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів

1. Рішення виконавчої дирекції Фонду щодо затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів направляється банку відповідним структурним підрозділом Фонду не пізніше наступного робочого дня після його прийняття.

2. На підставі отриманого рішення виконавчої дирекції Фонду про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів банк здійснює заходи з відображення в бухгалтерському обліку кредиторських вимог відповідно до затвердженого Фондом реєстру акцептованих вимог кредиторів.

3. Облік кредиторських вимог здійснюється за балансовими рахунками іншої кредиторської заборгованості, які відкриваються банком.

Аналітика рахунків іншої кредиторської заборгованості повинна містити інформацію про кредитора та визначену чергу, до якої віднесені його кредиторські вимоги.

Перенесення заборгованості перед Національним банком України за кредитом рефінансування на рахунки іншої кредиторської заборгованості не здійснюється.

У разі збільшення кредиторських вимог за третьою чергою сума збільшення нараховується на окремому аналітичному рахунку кредиторської заборгованості та обліковується до затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

4. Кредиторська заборгованість банку, за якою не заявлені вимоги у встановлений Законом строк або вимоги, які не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, не підлягають задоволенню та вважаються погашеними. Сума такої кредиторської заборгованості переноситься на рахунок інших операційних доходів.

5. У разі наявності накладеного згідно з рішенням суду, постанови державного виконавця, приватного виконавця арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках та вкладах боржника, такі кошти та інші цінності забороняється використовувати до надходження платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для виконання якого накладався арешт, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів та інших цінностей, що знаходяться на рахунках та вкладах боржника.

6. З метою відображення в бухгалтерському обліку кредиторських вимог за рахунками, на які накладено арешт, у разі наявності залишку на таких рахунках клієнтів здійснюється відображення таких коштів на рахунках обліку кредиторської заборгованості з обов’язковим виконанням таких вимог:

після виконання операцій перенесення коштів з поточних та вкладних рахунків, на які накладено арешт, на рахунки іншої кредиторської заборгованості банк закриває клієнтські рахунки, про що повідомляє контролюючі органи згідно з вимогами законодавства України з обов’язковим зазначенням номера рахунку, за яким здійснюється облік таких коштів;

кредиторські вимоги, що перенесені на рахунки обліку кредиторської заборгованості в АБС банку, залишки на рахунку блокуються (накладається арешт) для погашення з метою виконання вимог законодавства України щодо обмеження використання коштів до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів;

документи про арешт коштів продовжують обліковуватись на відповідному позабалансовому рахунку до дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення банку як юридичної особи.

7. У разі накладення арешту на рахунки, на яких кошти відсутні, банк здійснює закриття таких рахунків (з нульовим залишком), а документи про арешт коштів продовжують обліковуватись на відповідному позабалансовому рахунку до дня складання ліквідаційного балансу.

8. Якщо арешт було накладено на рахунки, на яких відсутні кошти (з нульовим залишком), протягом дії тимчасової адміністрації банк здійснює відкриття рахунків для обліку кредиторських вимог, при цьому документи про арешт коштів продовжують обліковуватись на відповідному позабалансовому рахунку до дня складання ліквідаційного балансу. Закриття рахунків клієнтів, які не містять залишків та на які накладений арешт коштів, здійснюється після відкриття рахунків для обліку кредиторських вимог в процесі завершення процедури ліквідації.

9. Банк забезпечує зняття арешту з коштів за постановою державного виконавця, приватного виконовця, а також за рішенням суду, яке надійшло до банку безпосередньо від суду.

10. У разі зняття арешту з рахунків, на яких обліковуються кошти, кредиторські вимоги за якими були затверджені у реєстрі акцептованих вимог кредиторів, задоволення вимог кредиторів до банку за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку, здійснюється відповідно до вимог цього Порядку та у черговості, визначеній у статті 52 Закону.

У разі потреби змінити черговість задоволення вимог така зміна здійснюється відповідно до вимог Закону, нормативно-правих актів Фонду та розділу VII цього Порядку.

11. У разі наявності арешту на рахунках, на яких обліковуються кошти, за якими не були пред’явлені кредитором кредиторські вимоги шляхом подання письмової заяви у встановлений Законом строк та не були затверджені у реєстрі акцептованих вимог кредиторів, відповідно до вимог Закону та цього Порядку не підлягають задоволенню в ліквідаційній процедурі і вважаються погашеними.

Сума такої кредиторської заборгованості переноситься на рахунок операційних доходів банку.

12. Після виконання операцій з відображення в бухгалтерському обліку банку кредиторських вимог відповідно до затвердженого Фондом реєстру акцептованих вимог кредиторів та цього Порядку банк, за винятком порядку дій, наведених у пункті 8 цього розділу, закриває клієнтські та транзитні рахунки, на яких здійснювався облік кредиторських зобов’язань банку, із дотриманням норм законодавства України.

VІІ. Внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів

1. Підставами для внесення до затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів змін, які підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду, є:

1) рішення суду, яке набрало законної сили (у тому числі рішення судів, які набрали законної сили після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторів, визначеного статтею 49 Закону), за яким, зокрема, виникають:

зобов’язання банку перед кредиторами, що виникли до дня початку процедури ліквідації;

кредиторські вимоги вкладників у частині, що перевищує суму відшкодування, виплачену Фондом, розмір якої визначено відповідно до вимог статті 26 Закону. Такі вимоги включаються до реєстру акцептованих вимог кредиторів та підлягають задоволенню в черговості відповідно до статті 52 Закону;

зобов’язання банку, які, крім вимог вкладника понад гарантовану суму відшкодування по вкладу, включаючи відсотки, які нараховані станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, включають також суми зобов’язань банку понад суму, нараховану на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (зокрема, штрафні санкції у вигляді штрафів, пені або індексу інфляції за кількість днів прострочення зобов’язань). Такі вимоги підлягають включенню до сьомої черги задоволення вимог кредиторів, а саме: вимоги інших вкладників, які не є пов'язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов'язаними особами банку;

зобов’язання банку, що ліквідується, за зверненням довірителів фондів фінансування будівництва (далі - ФФБ), або фондів операцій з нерухомістю (далі - ФОН), або відповідного органу, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя, у зв'язку з порушенням управителем законодавства про фінансові послуги про ФФБ або ФОН, який може передаватися в управління іншій фінансовій установі, що відповідає вимогам законодавства, у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року N 490 "Про затвердження Порядку передачі фонду фінансування будівництва або фонду операцій з нерухомістю в управління іншій фінансовій установі за рішенням суду". Банк, що ліквідується, включає такі вимоги до сьомої черги вимог кредиторів;

2) свідоцтво про право на спадщину/рішення суду, яке набрало законної сили, за вимогами кредиторів, які визнані Фондом в особі відповідного структурного підрозділу Фонду або уповноваженою особою Фонду на ліквідацію (у разі делегування їй відповідних повноважень) та включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів. Підставою для звернення спадкоємців кредитора щодо внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів є оригінал або засвідчена нотаріально або органами, що мають право засвідчувати такі документи згідно з вимогами законодавства України, копія свідоцтва про право на спадщину;

3) документи, які відповідно до законодавства України підтверджують правонаступництво юридичної особи внаслідок реорганізації, за вимогами кредиторів, які включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів;

4) письмова відмова кредитора від вимог;

5) клопотання Фонду в особі відповідного структурного підрозділу Фонду або уповноваженої особи Фонду на ліквідацію (у разі делегування їй відповідних повноважень) про виправлення помилки, допущеної Фондом в особі відповідного структурного підрозділу Фонду чи уповноваженою особою Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) під час акцептування вимог кредиторів;

6) клопотання Фонду в особі відповідного структурного підрозділу Фонду або уповноваженої особи Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) про збільшення/зменшення вимог кредитора відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду, що виникли під час проведення ліквідації, які отримані від Фонду на підставі заяви про задоволення додаткових вимог;

7) клопотання Фонду в особі відповідного структурного підрозділу Фонду або уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) про зменшення вимог кредитора(ів) в результаті зарахування зустрічних однорідних вимог у випадках, визначених статтею 46 Закону;

8) договір уступки права вимоги боргу (договір купівлі-продажу, дарування тощо), засвідчений нотаріально (у випадках, якщо таке засвідчення вимагається законодавством України). Такі зміни вносяться до реєстру акцептованих вимог кредиторів виключно в межах черги, до якої було включено вимогу, яку уступлено, та у сумі, що не перевищує суму (залишок суми) вимог, яку акцептовано первинному кредитору;

9) зняття накладеного за рішенням суду арешту з рахунку;

10) виконання зобов'язання перед цим банком, щодо якого вклад, розміщений у такому банку, використовувався як засіб забезпечення його виконання;

11) пред’явлення кредиторських вимог контролюючими органами за зобов'язаннями банку із сплати податків і зборів, що виникли під час проведення ліквідації банку.

Внесення змін до затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється на підставі заяви кредитора про кредиторські вимоги до банку, додатком до якої в обов’язковому порядку має бути копія рішення суду, належним чином засвідчена, з відміткою суду про дату набрання рішенням суду законної сили.

Підставою для звернення щодо внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів є оригінал виконавчого листа, який направляється уповноваженій особі Фонду державною виконавчою службою відповідно до вимог частини четвертої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв’язку із закінченням виконавчого провадження на підставі прийнятого Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.

2. Зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів подаються банком до Фонду, оформлені відповідно до вимог цього Порядку.

3. Зміни до раніше затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів надаються в поясненнях відповідно до кожного з раніше акцептованих кредиторів (з 1 по 10 колонку реєстру) у форматі "було-стало" або додаються нові кредитори.

Зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів оформлюються за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку..

4. Належним чином оформлені та підписані зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів подаються супровідним листом до відповідального за перевірку даних реєстру структурного підрозділу Фонду разом з такими документами:

пояснення підстав щодо внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів;

копії заяв кредиторів та копії документів, що підтверджують обґрунтування підстав для внесення змін.

5. Відповідальний за перевірку даних реєстру структурний підрозділ Фонду після отримання змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів перевіряє:

підтвердні документи, на підставі яких було внесено зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів;

відповідність віднесення вимог до черги згідно зі статтею 52 Закону відповідно до інформації, що надається банком;

відповідність оформлення реєстру акцептованих вимог кредиторів формі змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів;

відповідність даних бухгалтерського обліку та суми кредиторських вимог.

Порядок взаємодії структурних підрозділів Фонду при здійсненні перевірки даних наданих змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів та підтвердження відповідності заявлених вимог кредиторів до фактичних балансових залишків за рахунками кредиторів на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з вирахуванням вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування коштів за вкладами регламентується вимогами внутрішніх нормативних документів Фонду.

6. Відповідальний за перевірку даних щодо внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів структурний підрозділ Фонду за потреби має право вимагати від відповідного структурного підрозділу Фонду або уповноваженої особи Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) додаткову інформацію щодо внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

7. У разі відсутності зауважень щодо змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів питання про затвердження змін до реєстру виноситься на розгляд виконавчої дирекції Фонду.

8. Зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів, затверджені у встановленому порядку, за заборгованістю, яка раніше була віднесена на рахунки операційних доходів банку, відображаються шляхом здійснення зворотних бухгалтерських записів.

9. Зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів, затверджені у встановленому порядку, за заборгованістю, яка раніше не обліковувалась, відображаються за окремими аналітичними рахунками дебіторської заборгованості банку, що ліквідується. Подальше погашення/продаж такої заборгованості здійснюється згідно з вимогами законодавства України.

10. У разі якщо змінами до реєстру акцептованих вимог кредиторів передбачено заміну первинного кредитора на нового кредитора в повному обсязі вимог або передбачено розподілення обсягу кредиторських вимог між декількома кредиторами (у тому числі новими кредиторами), банк:

виконує заходи щодо реєстрації в АБС банку, що ліквідується, картки нового контрагента (нового кредитора) у разі, якщо такого контрагента (кредитора) не було створено на етапі підготовки змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів;

відкриває аналітичні рахунки іншої кредиторської заборгованості відповідно до вимог цього Порядку;

відображає в бухгалтерському обліку переведення або розподіл кредиторських вимог з рахунку первісного кредитора на рахунок(ки) нового(их) кредитора(ів) в повному обсязі або в частинах кредиторських вимог, затверджених змінами до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

VІІІ. Заходи щодо задоволення акцептованих вимог кредиторів

1. Задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів не здійснюється, крім задоволення вимог кредиторів за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури, якщо таке задоволення вимог погоджено виконавчою дирекцією Фонду.

2. Порядок задоволення вимог кредиторів банку, що ліквідується, включає процедуру задоволення вимог кредиторів у визначеній черговості та процедуру позачергового задоволення вимог кредиторів.

3. У результаті отримання та накопичення коштів від управління та продажу майна (активів) банку на накопичувальному рахунку, відкритому банком в Національному банку України, уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) на паперовому носії подає звернення про задоволення вимог кредиторів до відповідного структурного підрозділу Фонду для подальшого винесення питання на розгляд виконавчої дирекції Фонду.

4. У зверненні про задоволення вимог кредиторів зазначаються:

загальна сума кредиторських вимог;

кількість кредиторів;

черга;

пропорційність виплат (у разі недостатності коштів);

обсяг коштів, достатній для повного погашення вимог кредиторів попередньої черги, але які не виконані в зв’язку з неможливістю безготівкового перерахування коштів на відповідні рахунки за призначенням у разі відсутності або невірності необхідних реквізитів у заяві кредитора або у разі, якщо за рахунками кредиторів обліковується арешт (на кошти яких накладено арешт).

5. Прийняте виконавчою дирекцією Фонду рішення доводиться відповідним структурним підрозділом Фонду до відома уповноваженої особи Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень).

6. Наступного дня після отримання рішення виконавчої дирекції Фонду про погодження задоволення вимог кредиторів відповідний структурний підрозділ Фонду або уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) публікує в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" оголошення про початок задоволення вимог кредиторів.

Зазначена інформація розміщується також у банку у доступному для відвідувачів місці (у головному офісі та в кожному відокремленому підрозділі).

7. Порядок взаємодії структурних підрозділів Фонду при здійсненні контролю за дотриманням уповноваженою особою Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) вимог рішення виконавчої дирекції Фонду щодо задоволення вимог кредиторів певної черги та обсягу, у тому числі пропорційності задоволення таких кредиторських вимог, регламентується вимогами внутрішніх нормативних документів Фонду.

8. Задоволення вимог кредиторів певної черги здійснюється в обсязі відповідно до визначеної суми заборгованості кожному кредитору та з урахуванням обсягу вимог кредиторів, за рахунками яких обліковується арешт (на кошти яких накладено арешт).

Кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) в обсязі, достатньому для задоволення вимог кредиторів певної черги, за рахунками яких обліковується арешт (на кошти яких накладено арешт), обліковуються на накопичувальному рахунку до дати надходження відповідних документів про зняття арешту.

Кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) в обсязі, достатньому для задоволення вимог кредиторів певної черги, які не можуть бути перераховані на відповідні рахунки кредиторів за призначенням у разі відсутності або невірності необхідних реквізитів у заяві кредитора, обліковуються на накопичувальному рахунку до дати подання кредитором відповідних реквізитів для безготівкового перерахування коштів.

Кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) в обсязі, достатньому для задоволення вимог кредиторів певної черги, за рахунками яких обліковуються вклади, майнові права яких передані банку в заставу як засіб виконання позичальником або майновим поручителем зобов’язань, що виникли на підставі укладених з банком кредитних договорів, обліковуються на накопичувальному рахунку до дня виконання зобов’язань за відповідним кредитним договором.

9. Задоволення вимог кредиторів наступної черги здійснюється без урахування обсягу коштів депонованих, але не виконаних зобов’язань попередньої черги кредиторів.

У разі якщо обсяг коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів), недостатній для повного задоволення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредитору однієї черги. Пропорційний розрахунок сум задоволення вимог кредиторів наступної черги проводиться без урахування коштів непогашених вимог попередньої черги кредиторів.

10. Після надходження відповідних документів про зняття обмеження на розпорядження (арешту) з коштів або надання кредитором уточнень щодо реквізитів для перерахування коштів відбувається задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, що були депоновані під такі кредиторські зобов’язання попередньої черги кредиторів на накопичувальному рахунку.

Таке задоволення вимог кредиторів попередньої черги не впливає на процес та обсяг коштів, визначених для задоволення кредиторських вимог поточної черги.

11. Вимоги кредиторів неплатоспроможного банку, що були не задоволені за недостатністю активів (майна) такого банку, вважаються погашеними.

12. За наявності у банку вимог кредиторів, що не були задоволені до визначеного строку завершення ліквідації у зв’язку з накладенням арешту на кошти, які обліковуються на рахунках кредиторської заборгованості, відповідний структурний підрозділ Фонду або уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) виконує такі дії:

повідомляє контролюючі органи про завершення ліквідації банку та про наявні кошти на арештованих рахунках кредиторської заборгованості;

у разі надходження до банку відповідних документів від контролюючих органів про зняття обмеження на розпорядження (арешту) з коштів кредиторської заборгованості здійснює задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, що були депоновані під такі кредиторські зобов’язання;

у разі неотримання від контролюючих органів документів про зняття обмеження на розпорядження (арешту) з коштів протягом 30 днів з дня направлення повідомлення про завершення ліквідації задовольняє кредиторські вимоги шляхом перерахування коштів, що були депоновані під такі кредиторські зобов’язання, на депозит нотаріусу відповідно до законодавства України.

13. У разі продажу майна (активів) банку, що є предметом застави за кредиторськими вимогами заставодержателя, здійснюється позачергове задоволення вимог такого заставодержателя. Уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) на паперовому носії подає звернення та супровідні документи про позачергове задоволення вимог такого заставодержателя до відповідного структурного підрозділу Фонду для подальшого винесення питання на розгляд виконавчої дирекції Фонду.

14. У разі продажу Фондом заставленого майна (активів) кошти, отримані від реалізації такого майна (активів), спрямовуються на погашення вимог заставодержателя у розмірі не більше основної суми заборгованості за забезпеченим таким майном (активами) зобов’язанням разом з нарахованими процентами після відшкодування Фонду витрат на утримання та продаж такого майна. Решта коштів включається до ліквідаційної маси банку.

У разі якщо обсяг коштів від продажу Фондом заставленого майна недостатній для задоволення вимог заставодержателя, незадоволені вимоги підлягають задоволенню в порядку черговості, встановленої Законом та цим Порядком.

15. Забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов’язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.

Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов’язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов’язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що:

1) за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку;

2) кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком.

Зарахування зустрічних однорідних вимог у будь-якому разі заборонене за договорами, укладеними з пов'язаними з банком особами.

16. Припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог боржник, який одночасно є кредиторами банку, що ліквідується, здійснюється після початку задоволення Фондом відповідної черги акцептованих вимог кредиторів, до якої віднесені вимоги такого кредитора, за заявою кредитора і в сумі, що підлягає задоволенню вимог.

17. Припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог здійснюється пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредитору однієї черги, у разі, якщо обсяг коштів, одержаних від продажу майна (активів), недостатній для повного погашення зобов'язань за кредитом боржника перед банком.

IX. Розпорядження майном (активами), що залишилось
після задоволення вимог кредиторів банку, що ліквідується

1. Акціонери банку, що ліквідується, мають право отримати майно (активи) такого банку, яке залишилось після задоволення вимог усіх кредиторів, відповідно до статті 52 Закону (далі - Залишкове майно).

2. У разі якщо після задоволення вимог всіх кредиторів у банку, що ліквідується, залишилось наявним Залишкове майно, відповідний структурний підрозділ Фонду або уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) протягом 5 робочих днів, але у будь-якому разі не пізніше 60 днів до завершення процедури ліквідації, надсилає акціонерам банку, що ліквідується, повідомлення про їхнє право отримати Залишкове майно та одночасно розміщує відповідне повідомлення про завершення задоволення вимог кредиторів банку згідно з черговістю, встановленою статтею 52 Закону, наявність Залишкового майна (із переліком такого Залишкового майна) та право акціонерів на отримання такого Залишкового майна на сайті банку, що ліквідується, а також надає таке повідомлення Фонду для розміщення його на офіційному сайті Фонду.

3. Акціонери банку, що ліквідується, не пізніше 30 днів з дати розміщення відповідного повідомлення на сайті банку, в якому зазначена адреса банку, що ліквідується, повинні надіслати відповідну заяву про намір отримати Залишкове майно банку, що ліквідується, або про відмову від його отримання на адресу Фонду або уповноваженої особи Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень).

Заява акціонера банку, що ліквідується, про намір отримати Залишкове майно направляється в письмовій формі за підписом акціонера (за особистим підписом акціонера - фізичної особи або керівника акціонера - юридичної особи) та повинна містити таку інформацію:

відомості про акціонера банку (для акціонера - фізичної особи: прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційного номера облікової картки платника податків; для акціонера - юридичної особи: повне найменування, код за ЄДРПОУ, місцезнаходження, прізвище, ім’я та по батькові керівника юридичної особи; уповноважена особа, яка діє від імені акціонера, повинна долучити до заяви належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують її повноваження);

адреса для листування та банківські реквізити;

посилання на документи, якими підтверджується, що заявник дійсно є акціонером банку, що ліквідується;

згода на отримання майна, що залишилось після задоволення вимог усіх кредиторів;

згода на обробку персональних даних (для акціонерів - фізичних осіб, представників акціонерів - юридичних осіб).

Зразок форми згоди на обробку персональних даних наведено в додатку 4 до цього Порядку.

4. Фонд або уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) розглядає заяви акціонерів банку, що ліквідується, про намір отримати Залишкове майно, надіслані у строк, встановлений пунктом 3 цього розділу, протягом 10 робочих днів з дати завершення строку, встановленого для їх подання.

Заяви акціонерів, надіслані із порушенням строку, встановленого пунктом 3 цього розділу, Фондом або уповноваженою особою Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) не розглядаються та вважається, що такими акціонерами не надано згоду на отримання Залишкового майна банку, що ліквідується.

5. За результатами розгляду заяв акціонерів про намір отримати Залишкове майно уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) на паперовому носії подає звернення до виконавчої дирекції Фонду про намір акціонерів отримати Залишкове майно банку, що ліквідується.

Рішення виконавчої дирекції Фонду щодо передачі акціонерам Залишкового майна банку, що ліквідується, направляється банку не пізніше наступного робочого дня після його прийняття.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) повідомляє акціонерів, які виявили намір отримати Залишкове майно банку, що ліквідується, про розмір частки в майні, яка підлягає передачі акціонеру, та про необхідність звернутись до банку, що ліквідується, з метою підписання договору (акта) про передачу Залишкового майна (активів) у спільну часткову власність таких акціонерів у термін, зазначений у повідомленні. При цьому такий строк не може перевищувати 60 днів з дати розміщення відповідного повідомлення на сайті банку, що ліквідується. Одночасно банк розміщує відповідне повідомлення на своєму сайті та надсилає його до Фонду для розміщення на офіційному сайті Фонду.

6. Акціонери, які виявили намір отримати Залишкове майно та вчасно подали відповідну заяву, повинні звернутись до Фонду або уповноваженої особи Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) у строк, зазначений у повідомленні, для підписання договору (акта) про передачу Залишкового майна (активів) у спільну часткову власність акціонерів, який у встановлених законодавством випадках підлягає нотаріальному посвідченню.

7. Акціонери, які не з’явились для підписання або відмовились підписати договір (акт) про передачу Залишкового майна у спільну часткову власність акціонерів у строк, визначений відповідно до пункту 5 цього розділу, вважаються такими, що відмовились від отримання Залишкового майна (активів).

8. У разі якщо акціонери не подали заяву про намір отримати Залишкове майно або жоден з них не з’явився у банк, що ліквідується, для підписання договору (акта) про передачу Залишкового майна у спільну часткову власність акціонерів у визначений строк, Фонд або уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) передає за рішенням виконавчої дирекції Фонду таке Залишкове майно організаціям у порядку благодійної діяльності або списує його.

Начальник відділу стратегії та
нормативно-методологічного забезпечення Н.О. Лапаєва

Додаток 1
до Порядку складання і ведення
реєстру акцептованих вимог кредиторів
та задоволення вимог кредиторів банків, що
ліквідуються (пункт 1 розділу II)

Заява

Заява (Додаток 1) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".

Додаток 2
до Порядку складання і ведення
реєстру акцептованих
вимог кредиторів та задоволення
вимог кредиторів банків,
що ліквідуються (пункт 1 розділу IV)

Реєстр
акцептованих вимог кредиторів

Реєстр акцептованих вимог кредиторів (Додаток 2) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".

Додаток 3
до Порядку складання і ведення
реєстру акцептованих вимог
кредиторів та задоволення
вимог кредиторів банків,
що ліквідуються (пункт 3 розділу VII)

Зміни
до реєстру акцептованих вимог кредиторів

Зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів (Додаток 3) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".

Додаток 4
до Порядку складання і ведення
реєстру акцептованих вимог
кредиторів та задоволення
вимог кредиторів банків, що
ліквідуються (пункт 3 розділу IX)

Згода
на обробку персональних даних

Згода на обробку персональних даних (Додаток 4) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".