МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
10.07.2017 N 579
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
01 серпня 2017 р. за N 938/30806
Про затвердження Методики планування
заходів з евакуації
Відповідно до частини шістнадцятої статті 33 Кодексу цивільного захисту України, пункту 34 Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року N 841 (зі змінами), з метою розв’язання питання планування заходів з евакуації населення, а також заходів з евакуації матеріальних і культурних цінностей НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Методику планування заходів з евакуації, що додається.
2. Департаменту формування політики щодо підконтрольних Міністрові органів влади та моніторингу МВС (Боднар В.Є.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби України з надзвичайних ситуацій Чечоткіна М.О.
Міністр А.Б. Аваков
Затверджено
Наказ Міністерства внутрішніх справ України
10.07.2017 N 579
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
01 серпня 2017 р. за N 938/30806
Методика
планування заходів з евакуації
І. Загальні положення
1. Ця Методика установлює загальні вимоги до розроблення документів щодо планування заходів з евакуації населення та матеріальних і культурних цінностей із зон надзвичайних ситуацій.
2. Планування заходів з евакуації населення та матеріальних і культурних цінностей у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій та із зон збройних конфліктів (далі - планування евакуації) покладається на центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання.
3. Для планування евакуації в центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, органах місцевого самоврядування та на суб’єктах господарювання утворюються комісії з питань евакуації. На суб’єктах господарювання з чисельністю працюючого персоналу менш як 50 осіб призначається особа, яка виконує функції зазначеної комісії.
4. Планування евакуації здійснюється на підставі рішення комісії з питань евакуації відповідного рівня, у якому визначаються:
аналіз ситуації, що склалася або може скластися;
райони (населені пункти), у яких необхідно здійснювати заходи з евакуації;
безпечні райони (населені пункти) для розміщення евакуйованого населення та матеріальних і культурних цінностей;
час початку евакуації населення та матеріальних і культурних цінностей та час закінчення;
порядок вивезення населення (виведення пішки) та матеріальних і культурних цінностей транспортними засобами;
організація управління евакуацією;
заходи забезпечення евакуації населення та матеріальних і культурних цінностей.
5. Для завчасного планування евакуаційних заходів розробляються такі документи:
комісіями з питань евакуації центральних органів виконавчої влади - план евакуації працівників апарату;
комісіями з питань евакуації місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування - план евакуації населення та план приймання і розміщення евакуйованого населення (у разі планування розміщення на їх території евакуйованого населення);
комісіями з питань евакуації суб’єктів господарювання - план евакуації працівників.
6. Плани евакуації населення (працівників) розробляються комісією з питань евакуації, підписуються її головою, затверджуються керівником органу (суб’єкта господарювання), який утворив таку комісію, погоджуються органом, на території якого планується розміщення евакуйованого населення.
Комісія з питань евакуації, утворена Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією, органом місцевого самоврядування, на території якого планується розміщення евакуйованого населення, розробляє план його приймання і розміщення в безпечному районі, який затверджується керівником органу, що утворив відповідну комісію.
7. Плани, визначені в пункті 5 цієї Методики, щороку уточнюються до 01 березня станом на 01 січня поточного року. Унесення змін до планів засвідчується підписом голови комісії з питань евакуації.
8. Координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з питань евакуації та методичне керівництво плануванням цих заходів здійснює Державна служба України з надзвичайних ситуацій.
З метою координації заходів з евакуації на загальнодержавному рівні уточнені копії планів евакуації населення (працівників апарату) та планів приймання і розміщення евакуйованого населення надаються центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями до Державної служби України з надзвичайних ситуацій в електронній формі щороку до 15 березня поточного року.
ІІ. План евакуації населення (працівників)
1. Плани евакуації населення (працівників) центральних органів виконавчої влади, Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання складаються з текстової частини та карти або схеми.
2. Текстова частина плану евакуації населення місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування складається з трьох розділів:
І. Планування заходів з організації та проведення евакуації.
ІІ. Планування заходів із забезпечення евакуації.
ІІІ. Особливості планування евакуації осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
3. У розділі І "Планування заходів з організації та проведення евакуації" наводяться висновки з оцінки обстановки та зазначається інформація щодо:
1) складу органів з евакуації, порядку та строків приведення їх у готовність до виконання завдань за призначенням;
2) порядку оповіщення населення про початок евакуації;
3) кількості населення, яке підлягає евакуації, за категоріями;
4) порядку вивезення населення (працівників) та матеріальних і культурних цінностей транспортними засобами та виведення населення пішки;
5) розподілу суб’єктів господарювання за збірними пунктами евакуації (далі - ЗПЕ), пунктами посадки;
6) безпечних районів (пунктів) розміщення евакуйованого населення (працівників) та матеріальних і культурних цінностей;
7) пунктів посадки на транспортні засоби;
8) маршрутів евакуації;
9) пунктів висадки в безпечних районах;
10) заходів з приймання, розміщення, захисту та життєзабезпечення евакуйованого населення (працівників) та матеріальних і культурних цінностей у безпечних районах.
4. У розділі ІІ "Планування заходів із забезпечення евакуації" зазначається інформація щодо:
1) забезпечення управління та зв’язку під час евакуації;
2) транспортного забезпечення, а саме:
кількість транспортних засобів кожного виду і строки їх подачі до пунктів посадки, від яких транспортних підприємств залучаються транспортні засоби;
кількість населення, яке вивозиться (загальна чисельність по кожному пункту посадки);
строки відправлення евакуйованого населення в безпечні райони (місця посадки та час відправлення);
строки прибуття евакуйованого населення до пунктів висадки (час прибуття в пункти висадки);
кількість рейсів (кількість людей за рейсами та кількість транспортних засобів);
порядок вивезення евакуйованого населення з пунктів висадки до пунктів розміщення (кількість автотранспортних засобів, від яких транспортних підприємств виділяються, час прибуття до пункту висадки, маршрути руху автотранспорту до пунктів розміщення);
3) медичного забезпечення;
4) охорони громадського порядку та забезпечення безпеки руху на маршрутах евакуації (у разі необхідності);
5) першочергового життєзабезпечення евакуйованого населення в безпечних районах та під час евакуації;
6) організації розвідки (інженерної, радіаційної, хімічної, пожежної, медичної, біологічної) (у разі необхідності);
7) порядку інформування та інструктажу;
8) календарного плану проведення заходів з евакуації.
5. Розділ ІІІ "Особливості планування евакуації осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення" розробляється відповідно до вимог розділу V цієї Методики.
6. При плануванні евакуаційних заходів у центральних органах виконавчої влади визначаються порядок роботи підпорядкованих суб’єктів господарювання, що знаходяться в небезпечних районах, чисельність осіб, що працюють у зміну, і кількість змін.
Центральні органи виконавчої влади повинні мати узагальнені дані щодо евакуації працівників підпорядкованих їм суб’єктів господарювання та матеріальних і культурних цінностей.
7. При плануванні евакуаційних заходів для апарату центральних органів виконавчої влади, а також суб’єктів господарювання в текстовій частині плану евакуації працівників визначаються:
1) порядок оповіщення та збору працівників;
2) порядок інструктажу працівників щодо порядку дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення евакуаційних заходів;
3) безпечний район (пункт) розміщення евакуйованих працівників;
4) транспортні засоби, що виділяються для евакуації, та розподіл їх між структурними підрозділами;
5) ЗПЕ, пункти посадки (висадки) та час прибуття до них працівників;
6) порядок розміщення працівників у безпечному районі та організація їх всебічного забезпечення;
7) управління заходами з евакуації.
8. На карті (схемі) до планів евакуації населення (працівників) центральних органів виконавчої влади, Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання позначаються:
1) розміщення органів з евакуації;
2) межі зон (районів) виникнення надзвичайних ситуацій;
3) станції (пункти) посадки (навантаження), станції (пункти) висадки (розвантаження);
4) безпечні райони (пункти) розміщення евакуйованого населення (працівників);
5) маршрути вивезення (виведення) населення (працівників) у безпечні райони;
6) пости регулювання руху на маршрутах евакуації;
7) заклади охорони здоров’я на маршрутах евакуації та в районах розміщення евакуйованих;
8) автозаправні станції, станції (пункти) технічного обслуговування та ремонту;
9) пункти зв’язку;
10) інші необхідні умовні позначення.
9. Розміщення органів з евакуації, межі зон (районів) виникнення надзвичайних ситуацій тощо на картах та схемах відображаються оперативно-тактичними умовними позначками.
10. За наявності двох і більше маршрутів евакуації їх нумерують. На маршрутах вивезення евакуйованого населення автотранспортом позначаються вихідні пункти, назви міст і населених пунктів проходження автоколон.
11. На маршрутах евакуації пішки позначаються місця малих привалів через кожні 1,5-2 години руху і великих - на початку другої половини добового переходу.
12. До плану евакуації населення (працівників) можуть додаватися необхідні розрахунки, схеми, графіки тощо.
ІІІ. План приймання та розміщення евакуйованого населення
1. План приймання та розміщення евакуйованого населення в безпечному районі розробляється комісією з питань евакуації місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, на території якого планується розміщення евакуйованого населення та матеріальних і культурних цінностей.
2. План приймання та розміщення евакуйованого населення складається з текстової частини та карти або схеми.
3. Текстова частина плану приймання та розміщення евакуйованого населення складається з трьох розділів:
I. Планування заходів з організації приймання та розміщення евакуйованого населення та матеріальних і культурних цінностей.
II. Планування заходів із забезпечення евакуйованого населення.
III. Особливості планування, приймання та розміщення евакуйованих осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
4. У розділі I "Планування заходів з організації, приймання та розміщення евакуйованого населення та матеріальних і культурних цінностей" зазначаються:
1) склад органів з евакуації, порядок та строки приведення їх у готовність до виконання завдань за призначенням;
2) порядок оповіщення посадових осіб, які відповідають за приймання евакуйованого населення;
3) кількість матеріальних і культурних цінностей та евакуйованого населення за віковими категоріями, яке прибуває в район (пункт) розміщення;
4) найменування адміністративно-територіальних одиниць (суб’єктів господарювання), з яких населення прибуває у район (пункт) розміщення;
5) кількість населення, яке проживає на відповідній території, де планується розміщувати евакуйоване населення;
6) будівлі, споруди, які плануються для розміщення населення (працівників) евакуйованих об’єктів та матеріальних і культурних цінностей;
7) пункти висадки евакуйованого населення, конкретні місця тимчасового розміщення та кількість евакуйованого населення, яке прибуває на пункт висадки;
8) розміщення приймального пункту евакуації (далі - ППЕ);
9) порядок доставки населення з ППЕ до районів (пунктів) розміщення, час виходу (виїзду) та час прибуття до районів розміщення;
10) порядок розміщення евакуйованого населення.
5. У розділі II "Планування заходів із забезпечення евакуйованого населення" зазначається інформація щодо:
1) забезпечення відправлення евакуйованого населення з пунктів висадки в пункти його розміщення;
2) забезпечення громадського порядку в пунктах висадки;
3) медичного забезпечення в пунктах висадки;
4) інформаційного забезпечення в пунктах висадки;
5) забезпечення евакуйованого населення продуктами харчування, водою, предметами першої необхідності, медичним та іншими видами обслуговування.
6. Розділ III "Особливості планування приймання та розміщення евакуйованих осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення" розробляється відповідно до вимог розділу V цієї Методики.
7. На карті (схемі) до плану приймання та розміщення евакуйованого населення (працівників) позначаються:
1) пункти висадки евакуйованого населення (працівників), залізничні станції висадки;
2) кількість населення (працівників), яке прибуває на ППЕ;
3) розподіл населення евакуйованих адміністративно-територіальних одиниць (суб’єктів господарювання) за районами (пунктами) розміщення;
4) місця розгортання органів з евакуації і строки приведення їх у готовність до приймання евакуйованого населення (працівників);
5) схема зв’язку, оповіщення та управління;
6) інші необхідні умовні позначення.
При здійсненні евакуації в межах своєї області, району, району міста, селища план приймання евакуйованого населення (працівників) окремо не розробляється, але в плані евакуації населення відображається вся необхідна інформація стосовно приймання евакуйованого населення.
ІV. Планування заходів з евакуації при загрозі (виникненні)
збройних конфліктів
1. За планування заходів з евакуації із зон збройних конфліктів відповідають центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання.
2. При плануванні заходів з евакуації враховуються райони можливих бойових дій та безпечні райони, визначені Міністерством оборони України на особливий період.
3. Планування заходів з евакуації матеріальних і культурних цінностей, що перебувають у державній власності, здійснюється на підставі Переліку матеріальних і культурних цінностей, що перебувають у державній власності та потребують евакуації у разі збройних конфліктів (додаток до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року N 841).
4. Заходи з евакуації в разі збройних конфліктів розробляються в плані цивільного захисту на особливий період окремим розділом з визначенням особливості проведення обов’язкової евакуації населення, матеріальних і культурних цінностей у разі виникнення збройних конфліктів (з районів можливих бойових дій у безпечні райони), наведенням висновків з оцінки обстановки та зазначенням інформації щодо:
1) порядку оповіщення про початок евакуації;
2) кількості населення, яке підлягає частковій евакуації, за категоріями (у тому числі осіб з інвалідністю);
3) обсягів та номенклатури матеріальних і культурних цінностей, що підлягають евакуації;
4) порядку вивезення населення та матеріальних і культурних цінностей у безпечні райони;
5) порядку організації охорони матеріальних і культурних цінностей під час їх евакуації;
6) пунктів завантаження на транспортні засоби матеріальних і культурних цінностей;
7) маршрутів евакуації;
8) безпечних районів, куди здійснюється евакуація населення та матеріальних і культурних цінностей;
9) пунктів вивантаження матеріальних і культурних цінностей у безпечних районах;
10) особливостей планування екстреної евакуації населення із зон можливого ураження.
5. Заходи з приймання та розміщення евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей у разі збройних конфліктів розробляються в плані цивільного захисту на особливий період місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на території яких визначено безпечні райони.
V. Особливості планування заходів з евакуації осіб з інвалідністю та
інших маломобільних груп населення
1. Заходи з евакуації осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення розробляються окремим розділом у планах евакуації населення. Планування заходів з евакуації осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення в разі збройних конфліктів передбачається в окремому розділі з евакуації населення та матеріальних і культурних цінностей у разі збройних конфліктів, який розробляється в планах цивільного захисту на особливий період.
2. Комісія з питань евакуації під час планування заходів з евакуації осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення:
проводить оцінку обсягів і характеру евакуаційних заходів;
визначає пріоритети та особливості під час евакуації осіб з інвалідністю, зокрема з порушенням органів зору, слуху, опорно-рухового апарату, з розумовою відсталістю, психічними розладами, та інших маломобільних груп населення (осіб, які їх супроводжують), у тому числі тих, які перебувають у закладах охорони здоров’я, освіти та соціального захисту.
3. Під час оцінки обсягів і характеру евакуаційних заходів визначаються:
кількість осіб з інвалідністю з порушенням опорно-рухового апарату (окремо визначається кількість тих, хто пересувається самостійно, хто пересувається на інвалідних візках, хто знаходиться в лежачому стані);
кількість осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, які потребують під час проведення евакуації допомоги сторонніх осіб та медичного забезпечення;
кількість осіб, які супроводжують осіб з інвалідністю;
медичний персонал, необхідний для супроводу осіб з інвалідністю;
місця постійного проживання (перебування) осіб з інвалідністю;
маршрути руху до ЗПЕ;
порядок прибуття осіб з інвалідністю, які самостійно не можуть пересуватися, до ЗПЕ або проведення їх евакуації з місця постійного проживання;
способи оповіщення та інформування осіб з інвалідністю залежно від характеру інвалідності.
4. У розділі ІІІ "Особливості планування евакуації осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення" зазначається інформація щодо:
кількості осіб з інвалідністю та осіб, які їх супроводжують, з урахуванням вимог пункту 3 цього розділу;
транспортних засобів, які будуть задіяні;
пунктів посадки (висадки) осіб з інвалідністю;
забезпечення транспортних засобів спеціальним обладнанням для посадки (висадки) та перевезення осіб з інвалідністю;
залучення спеціального медичного транспорту для перевезення осіб з інвалідністю (за необхідності).
5. Під час планування заходів з евакуації маршрути руху, місця привалів та їх тривалість, розташування та оснащення медичних пунктів, пунктів обігріву, харчування, забезпечення водою по всьому маршруту руху мають максимально враховувати специфічні потреби осіб з інвалідністю.
6. Планування транспортного забезпечення евакуаційних заходів передбачає підготовку транспортних засобів для виконання евакуаційних перевезень осіб з інвалідністю та осіб, які їх супроводжують.
7. Під час планування підготовки та здійснення санітарної обробки населення обов’язково враховується специфіка проведення санітарної обробки осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
8. Планування обладнання ЗПЕ, ППЕ, проміжних пунктів евакуації, пунктів посадки, висадки, маршрутів евакуації проводиться з урахуванням потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
9. Доведення сигналів оповіщення під час проведення евакуації та інформування населення про порядок дій на різних етапах евакуації, інформування про обстановку, що склалася, організовуються в доступній для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення формі.
10. Планування розміщення в безпечних районах полягає в пристосуванні приміщень та будинків до потреб осіб з інвалідністю.
11. При плануванні заходів із життєзабезпечення евакуйованого населення, зокрема забезпечення водою, предметами першої необхідності, житлом, медичними послугами і засобами, комунально-побутовими послугами, транспортом та необхідною інформацією, мають максимально враховуватися потреби осіб з інвалідністю.
12. План приймання і розміщення евакуйованого населення має містити окремий розділ щодо приймання і розміщення осіб з інвалідністю, у якому зазначаються:
розрахунки евакуйованих осіб з інвалідністю, які прибувають, за станціями висадки та ППЕ;
списки будинків і споруд закладів соціального захисту населення та приватних будинків, максимально зручних для розміщення осіб з інвалідністю;
розрахунок та розподіл транспортних засобів для зустрічі і перевезення евакуйованих осіб з інвалідністю від станції (пункту) висадки до ППЕ і далі до місць їх розселення;
список органів соціального захисту та закладів охорони здоров’я безпечного району.
Заходи щодо приймання та розміщення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення в разі збройних конфліктів мають визначатися в окремому розділі з приймання та розміщення населення, матеріальних і культурних цінностей у разі збройних конфліктів плану цивільного захисту на особливий період місцевих органів виконавчої влади, на території яких визначено безпечні райони.
Директор Департаменту формування політики
щодо підконтрольних Міністрові органів влад
та моніторингу МВС В.Є. Боднар