КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Департамент податків і зборів з фізичних осіб
Управління адміністрування майнових податків
і зборів з фізичних осіб
Відділ адміністрування податку на майно фізичних осіб
Податок на нерухоме майно, відмінне від
земельної ділянки, з фізичних осіб
ПИТАННЯ 1: Чи є платниками податку подружжя? Як визначити, хто буде сплачувати податок у разі володіння подружжям житловим будинком на правах спільної сумісної власності без поділу в натурі?
ВІДПОВІДЬ 1: Фізичні особи, в тому числі нерезиденти, власники об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
У разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості в спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділеній в натурі, Податковий кодекс України (далі - Кодекс) визначає платником податку одну з таких осіб власників за їхньої згоди, якшо інше не встановлено судом.
Фізичні особи - співвласники житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебуває в їхній спільній сумісній власності, але не поділеній в натурі, можуть повідомляти контролюючий орган за місцем податкової .адреси (місцем реєстрації) про визначеного за їхньої згоди платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, звернувшись із письмовою заявою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Отже, в разі володіння житловим будинком на правах спільної сумісної власності без поділу в натурі, сплачувати податок буде один з подружжя - власників такої нерухомості (за їхньої згоди).
ПИТАННЯ 2: Який орган установлює податок на нерухоме майно, визначає платників, ставки такого податку та в які терміни?
ВІДПОВІДЬ 2: Відповідно до вимог Кодексу питання щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) вирішують місцеві ради в межах повноважень, визначених Кодексом (п. 10.3 ст. 10).
Під час ухвалення рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов’язково визначають об'єкт оподаткування, платника податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначені ст. 7 Кодексу з дотриманням критеріїв, установлених розділом XII "Податок на майно" Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.
Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше від початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).
Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків. передбачених пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Кодексу.
ПИТАННЯ 3: За яку площу житлового будинку - житлову чи загальну нараховується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки? На підставі яких даних проводиться таке нарахування?
ВІДПОВІДЬ 3: Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
До об’єктів житлової нерухомості належать, зокрема, житлові будинки.
Базою оподаткування податком є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Кодексу).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їхніх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно) та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Отже, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нараховується на загальну площу житлового будинку на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, на право власності.
ПИТАННЯ 4: Які особливості оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єктів нерухомості, що розташовані на тимчасово окупованій території?
ВІДПОВІДЬ 4: Пунктом 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу установлено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, для платників податків, які на 14 квітня 2014 р. мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 р. № 254-VІІІ "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об’єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, податки і збори справляють з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 Кодексу в період з 14 квітня 2014 до 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції.
Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 Кодексу за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються в готівковій формі за чеком у разі відсутності в платника податків рахунка в банку.
До таких сум надміру сплачених грошових зобов’язань не застосовуються строки давності, встановлені ст. 102 Кодексу, крім сум надміру сплачених податкових зобов’язань платників податків, які припиняють свою діяльність.
ПИТАННЯ 5: Чи оподатковується податком житловий будинок, непридатний для проживання?
ВІДПОВІДЬ 5: Кодексом визначено перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування.
До таких об’єктів віднесена, зокрема, житлова нерухомість, непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, створеної згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Отже, в разі визнання житлового будинку непридатним для проживання. в тому числі у зв’язку з аварійним станом, згідно з рішенням місцевої ради, такий об’єкт не належить до об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
ПИТАННЯ 6: Яким фізичним особам надається пільга зі сплати податку у вигляді зменшення бази оподаткування таким податком, в якому розмірі та які є обмеження?
ВІДПОВІДЬ 6: База оподаткування об'єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їхніх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: для квартири/квартир незалежно від їхньої кількості - на 60 кв.м;
для житлового будинку/будинків незалежно від їхньої кількості - на 120 кв.м;
для різних видів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їхніх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їхніх часток), - на 180 кв.м.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітнийі період (рік) (пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Кодексу).
Пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у вигляді зменшення бази оподаткування надаються фізичним особам незалежно від їхнього соціального статусу.
Водночас, така пільга не застосовується:
до об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Кодексу;
об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їхніми власниками для одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються в підприємницькій діяльності).
ПИТАННЯ 7: Чи передбачені Кодексом інші пільги з податку, крім зменшення бази оподаткування, та чи надаються такі пільги окремим фізичним особам - платникам податку?
ВІДПОВІДЬ 7: Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, створених згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, установлюють пільги з податку, який сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їхнього майнового стану та рівня доходів. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування (пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Кодексу).
Не дозволяється сільським, селищним. міським радам та радам об'єднаних територіальних громад. створених згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, установлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів (пп. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).
Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їхньої діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення понесених ними витрат (п. 30.2 ст. 30 Кодексу).
ПИТАННЯ 8: Які ставки застосовувалися під час розрахунку податку у 2017 р. за звітний 2016 рік?
ВІДПОВІДЬ 8: У 2017 р. за звітний 2016 р. ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебували у власності фізичних та юридичних осіб, установлювалися за рішеннями сільських, селищних, міських рад або рад об’єднаних територіальних громад, створених згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості в розмірі, що не перевищував 3% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м бази оподаткування.
Мінімальна заробітна плата на 1 січня 2016 р. становила 1378 грн.
ПИТАННЯ 9: Чи збільшується сума податку на 25 тис. грн, якщо фізична особа володіє 1/2 житлового будинку загальною площею 580 кв.м?
ВІДПОВІДЬ 9: Порядок обчислення суми податку визначений п. 266.7 ст. 266 Кодексу.
Підпунктом "ґ" пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Кодексу зазначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв.м (для квартири) та/або 500 кв.м (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до пп. "а" - "г" пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Кодексу, збільшується на 25 тис, грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Отже, якщо у фізичної особи на праві власності перебуває житловий будинок/будинки, в тому числі їхні частки, загальна площа яких не перевищує 500 кв.м, сума податку для такого платника не збільшується на 25 тис, гон на рік за такий об’єкт/об'єкти або їхні частки відповідно до пп. "ґ" пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Кодексу.
ПИТАННЯ 10: Як діяти фізичній особі, якщо сума податку в отриманому податковому повідомленні-рішенні, на його думку, має бути меншою?
ВІДПОВІДЬ 10: Кодексом передбачено, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звіряння даних:
щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їхніх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Отже, якщо фізична особа вважає, що сума податку має бути іншою, ніж зазначено в отриманому податковому повідомленні-рішенні, такий платник має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем свого проживання (реєстрації) для проведення звіряння нарахованої суми податку.
ПИТАННЯ 11: Як сплатити суму податку за отриманим податковим повідомленням-рішенням та в який строк?
ВІДПОВІДЬ 11: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування впродовж 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Фізичні особи - платники податків повинні сплачувати податки і збори, встановлені Кодексом, через установи банків та поштові відділення.
Якщо зазначені особи проживають у сільській (селйщній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, створених згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 57.5 ст. 57 Кодексу).
Форма квитанції про прийняття податків і зборів затверджена наказом Мінфіну України від 17.08.2015 р. № 714 "Про затвердження форми Квитанції про прийняття податків і зборів".
Крім того, для платників податків, зокрема фізичних осіб, передбачена можливість перегляду стану розрахунків з бюджетом з податків і зборів та сплати своїх податкових зобов'язань з використанням банківських карток за допомогою електронного сервісу "Електронний кабінет платника".
ПИТАННЯ 12: Яка передбачена відповідальність за невчасну сплату або несплату податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
ВІДПОВІДЬ 12: Якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за с.воєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити нараховану суму в порядку, встановленому Кодексом (п. 54.5 ст. 54 Кодексу).
Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних бум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.
Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання впродовж строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
у разі затримання до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
у разі затримання більш як на 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу (ст. 126 Кодексу).
Також під час нарахування суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Кодексу).
Пеня, визначена пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Кодексу, та в інших випадках обчислення пені відповідно до вимог Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, чинної на кожний такий день.
Приклади
розрахунку податку
1. Фізична особа - єдиний власник нерухомого майна впродовж року - будинку загальною площею 115 кв.м.
За будинок податок не сплачується (будинок не перевищує пільгову площу 120 кв.м).
2. Фізична особа - єдиний власник нерухомого майна впродовж року - квартири загальною площею 57 кв.м та гаража загальною площею 25 кв.м.
За квартиру податок не сплачується (квартира не перевищує пільгову площу 60 кв.м).
Визначаємо суму податку за гараж як об’єкт нежитлової нерухомості: 13,78 грн (ставка податку) х 25 кв.м (загальна площа) = 344,50 грн.
3. Фізична особа - єдиний власник нерухомого майна впродовж року - квартири загальною площею 155 кв.м.
Застосовуємо пільгу: 155 кв.м (загальна площа) - 60 кв.м (пільгові метри) = 95 кв.м (площа перевищення пільгової).
Визначаємо суму податку: 13,78 грн х 95 кв.м = 1309,10 грн.
4. Фізична особа - єдиний власник нерухомого майна впродовж року - будинку загальною площею 110 кв.м, квартири загальною площею 63 кв.м та магазину загальною площею 57 кв.м.
Сумарна загальна площа об’єктів житлової нерухомості 173 кв.м (110 кв.м + 63 кв.м). Податок за будинок та квартиру не сплачується (квартира перевищує пільгову на 3 кв.м, але сумарна загальна площа житлової нерухомості менша ніж 180 кв.м).
Визначаємо суму податку для магазину як об’єкта нежитлової нерухомості: 13,78 грн х 57 кв.м (загальна площа) = 785,46 грн.
5. Фізична особа - єдиний власник нерухомого майна впродовж року - квартири загальною площею 370 кв.м.
Застосування пільги неможливе у зв’язку з тим, що загальна площа квартири перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі (60 кв.м х 5 = 300 кв.м).
Визначаємо суму податку:
13,78 грн х 370 кв.м = 5098,60 грн + 25000,00 грн (за перевищення загальної площі квартири 300 кв.м) = 30098,60 грн.
6. Фізична особа - єдиний власник нерухомого майна впродовж року - будинку загальною площею 155 кв.м та квартири загальною площею 95 кв.м.
Сумарна загальна площа - 250 кв.м.
Застосовуємо пільгу: 250 кв.м - 180 кв.м (пільгові метри) = 70 кв.м (площа перевищення пільгової).
Визначаймо питому вагу об’єктів:
питома вага будинку - 0,62 (155 кв.м : 250 кв.м);
питома вага квартири - 0,38 (95 кв.м : 250 кв.м ).
Визначаємо суму податку - 13,78 грн х 70 кв.м = 964,60 грн.
Розподіляємо суму податку пропорційно до питомої ваги загальної площі будинку та квартири:
964,60 грн х 0,62 = 598,05 грн (сума податку за будинок);
964,60 грн х 0,38 = 366,55 грн (сума податку за квартиру).
7. Фізична особа - єдиний власник нерухомого майна - будинку (впродовж чотирьох місяців) загальною площею 130 кв.м та готелю (впродовж року) загальною площею 790 кв.м.
Застосовуємо пільгу: 130 кв.м (загальна площа) - 120 кв.м (пільгові метри) = 10 кв.м (площа перевищення пільгової).
Визначаємо суму податку для будинку: 13,78 грн х 10 кв.м = 137,80 грн (сума податку за рік).
Визначаємо суму податку за чотири місяці: 137,80 грн : 12 (місяців) х 4 (місяці) = 45,93 грн.
Визначаємо суму податку для готелю як об’єкта нежитлової нерухомості: 13,78 грн х 790 кв.м = 10 886,20 грн.
8. Власниками нерухомого майна впродовж року - будинку загальною площею 210 кв.м є чоловік та жінка в рівних частках, крім того, чоловіку належить гараж загальною площею 30 кв.м.
Визначаємо частку загальної площі, яка належить кожному власнику будинку: 210 кв.м : 2 (кількість власників) = 105 кв.м.
Податок за будинок не сплачується, оскільки частка загальної площі нерухомості, що перебуває у власності кожної фізичної особи, менша ніж 120 кв.м.
Визначаємо суму податку для гаража як об’єкта нежитлової нерухомості, що належить одній з фізичних осіб: 13,78 грн х 30 кв.м = 413,40 грн.
9. Фізична особа - єдиний власник нерухомого майна впродовж року в різних населених пунктах: будинку загальною площею 155 кв.м та квартири загальною площею 47 кв.м.
Сумарна загальна площа - 202 кв.м.
Застосовуємо пільгу: 202 кв.м - 180 кв.м (пільгові метри) = 22 кв.м( площа перевищення пільгової).
Визначаємо питому вагу об’єктів:
питома вага будинку - 0,77 (155 кв.м: 202 кв.м);
питома вага квартири - 0,23 (47 кв.м : 202 кв.м).
Визначаємо суму податку та розподіляємо її пропорційно до питомої ваги загальної площі будинку і квартири:
13,78 грн (ставка податку у першому населеному пункті) х 22 кв.м (площа перевищення пільгової) х 0,77 = 233,43 грн (сума податку за будинок);
6,89 грн (ставка податку у другому населеному пункті) х 22 кв.м (площа перевищення пільгової) х 0,23 = 34,86 грн (сума податку за квартиру).
10. Фізична особа - єдиний власник нерухомого майна впродовж року - будинку загальною площею 510 кв.м та квартири загальною площею 75 кв.м.
Сумарна загальна площа - 585 кв.м.
Застосовуємо пільгу: 585 кв.м - 180 кв.м = 405 кв.м (площа перевищення пільгової).
Визначаємо питому вагу об'єктів:
питома вага будинку - 0,87 (510 кв.м: 585 кв.м);
питома вага квартири - 0,13 (75 кв.м : 585 кв.м).
Визначаємо суму податку: 13,78 грн х 405 кв.м = 5580,90 грн.
Розподіляємо суму податку пропорційно до питомої ваги загальної площі будинку та квартири:
5580,90 грн х 0,87 = 4855,38 грн + 25000,00 грн (за перевищення загальної площі будинку 500 кв.м) = 29855,38 грн (сума податку за будинок);
5580,90 грн х 0,13 = 725,52 грн (сума податку за квартиру).
11. Фізична особа - єдиний власник нерухомого майна впродовж десяти місяців - будинку загальною площею 140 кв.м та квартири загальною площею 90 кв.м.
Сумарна загальна площа - 230 кв.м.
Застосовуємо пільгу: 230 кв.м - 180 кв.м (пільгові метри) = 50 кв.м (площа перевищення пільгової).
Визначаємо питому вагу об’єктів:
питома вага будинку - 0,61 (140 кв.м : 230 кв.м);
питома вага квартири - 0,39 (90 кв.м : 230 кв.м).
Визначаємо суму податку: 13,78 грн х 50 кв.м = 689,00 грн.
Розподіляємо суму податку пропорційно до питомої ваги загальної площі будинку та квартири, з урахуванням кількості місяців володіння такими об’єктами:
(689,00 грн х 0,61) : 12 місяців х 10 місяців (володіння) = 350,24 грн (сума податку за будинок);
(689,00 грн х 0,39) : 12 місяців х 10 місяців (володіння) = 223,93 грн (сума податку за квартиру).
12. Фізична особа - єдиний власник нерухомого майна впродовж року - офісної будівлі загальною площею 560 кв.м, половиною будинку загальною площею 120 кв.м, будинку загальною площею 95 кв.м, квартири загальною площею 54 кв.м.
Сумарна загальна площа об’єктів житлової нерухомості, що перебуває у власності: 155 кв.м (площа будинків) + 54 кв.м (площа квартири) = 209 кв.м.
Застосовуємо пільгу: 209 кв.м - 180 кв.м = 29 кв.м (площа перевищення пільгової).
Визначаємо питому вагу об’єктів:
питома вага частини будинку - 0,29 (60 кв.м : 209 кв.м);
питома вага будинку - 0,45 (95 кв.м : 209 кв.м);
питома вага квартири - 0,26 (54 кв.м : 209 кв.м).
Визначаємо загальну суму податку для житлової нерухомості: 13,78 грн х 29 кв.м (площа перевищення пільгової) = 399,62 грн.
Розподіляємо суму податку пропорційно до питомої ваги загальної площі будинків (у тому числі належної частини) та квартири:
399,62 грн х 0,29 = 115,89 грн (сума податку за частину будинку);
399,62 грн х 0,45 = 179,83 грн (сума податку за будинок);
399,62 грн х 0,26 = 103,90 грн (сума податку за квартиру).
Визначаємо суму податку для офісної будівлі як об’єкта нежитлової нерухомості:
13,78 грн х 560 кв.м (загальна площа) = 7716,80 грн.
Головний державний ревізор-інспектор
Петро КОВАЛЕВСЬКИЙ
"Праця i зарплата" N 29 (1041), 02 серпня 2017 р.
Передплатний iндекс: 30214