МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА
ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

ЛИСТ
18.04.2017 N 7/9-4174

Державній фіскальній службі України

Щодо приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України розглянуло лист Державної фіскальної служби України від 28.11.2016 N 20446/5/99-99-15-02-01-16 про надання роз'яснень і в межах компетенції повідомляє.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначає Закон України "Про кооперацію" (далі - Закон).

Відповідно до статті 1 Закону кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними тощо (стаття 6 Закону).

Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється Житловим кодексом УРСР, Цивільним, Земельним кодексами України, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства України.

Житлово-будівельний кооператив (далі - кооператив, ЖБК) діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленому порядку (стаття 137 Житлового кодексу УРСР).

Пунктом 1 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу (далі - Примірний статут), затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 30.04.85 N 186, визначено, що житлово-будівельний кооператив (далі - кооператив, ЖБК) організується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, - одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу з допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).

З дня реєстрації статуту кооператив набуває прав юридичної особи.

Розділом III "Діяльність житлово-будівельного кооперативу. Права і обов'язки кооперативу" Примірного статуту визначено, що будівництво жилих будинків житлово-будівельних кооперативів здійснюється за типовими проектами (до яких на замовлення кооперативів вносяться зміни), а також за індивідуальними проектами. При цьому за просьбою житлово-будівельного кооперативу в проектах передбачається спорудження вбудованих у такі будинки гаражів, спортивних, культурно-побутових і господарських приміщень для потреб і за рахунок коштів членів кооперативу за погодженням у встановленому порядку.

Проектно-кошторисна документація, необхідна для будівництва кооперативного жилого будинку (будинків) і надвірних будівель, розробляється проектними організаціями за рахунок коштів кооперативу за цінами, нормами і в порядку, встановленими для державного житлового будівництва.

Контроль за будівництвом жилого будинку (будинків) житлово-будівельного кооперативу здійснюється виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів, підприємством, установою, організацією, при яких організовано кооператив, і правлінням кооперативу.

Пунктом 17 Примірного статуту установлено, що житлово-будівельний кооператив зобов'язаний зареєструвати жилий будинок (будинки) в бюро технічної інвентаризації.

Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у 70-х - 80-х роках XX сторіччя регулювалося положеннями постанов Ради Міністрів СРСР "О порядке приемки в эксплуатацию законченных строительством объектов производственного назначения" від 22.01.66 р. N 57 та "Приемка в эксплуатацию законченных строительством объектов жилищно-гражданского назначения" від 13.07.70 р. N 538, які втратили чинність з прийняттям постанови Ради Міністрів СРСР "О приемке в эксплуатацию законченных строительством объектов" від 23.01.81 N 105 (втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.92 року N 587).

На той час заселення та експлуатація об'єктів житлово-цивільного призначення допускалися лише після приймання їх у встановленому порядку відповідними державними приймальними комісіями.

Приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державними приймальними комісіями оформлювалося відповідними актами. Акти про приймання в експлуатацію об'єктів підписувалися головою і всіма членами комісії. Датою введення об'єкта в експлуатацію вважалася дата підписання акта державною приймальною комісією.

Наразі чинним є Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 N 461.

Згідно з цим Порядком прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).

Прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Пунктом 14 вказаного Порядку визначено, що у разі втрати або пошкодження декларації чи сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю видає безоплатно їх дублікат протягом десяти робочих днів після надходження від замовника (його уповноваженої особи) відповідної заяви з підтвердженням розміщення ним у друкованих засобах масової інформації повідомлення про їх втрату чи подання пошкодженої декларації або сертифіката.

Заступник Міністра Е. Б. Кругляк