МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
N 549 від 29.12.2001
м. Київ
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
29 січня 2002 р. за N 66/6354
Про затвердження типових положень про будинки-інтернати
(пансіонати) для громадян похилого віку, інвалідів та дітей
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
праці та соціальної політики
N 173 від 02.04.2008
Наказом Міністерства соціальної політики
N 584 від 07.04.2017 )
З метою удосконалення діяльності інтернатних установ та відповідно до Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 30.08.2000 N 1035 (зі змінами), НАКАЗУЮ:
1. Затвердити такі документи (додаються):
1.1. Типове положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричний пансіонат, пансіонат для ветеранів війни і праці.
1.2. Типове положення про дитячий будинок-інтернат. ( Типове Положення втратило чинність на підставі Наказу Міністерства праці та соціальної політики N 173 від 02.04.2008 )
( Пункт 1.3 виключено на підставі Наказу Міністерства соціальної політики N 584 від 07.04.2017 )
2. Міністерству праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головним управлінням праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головному управлінню соціального захисту Київської міської держадміністрації, Управлінню праці та соціального захисту Севастопольської міської держадміністрації відповідно до затверджених типових положень забезпечити до 01.03.2002 з урахуванням місцевих умов розробку та затвердження положень про інтернатні установи.
3. Вважати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства соціального захисту населення України від 01.04.97 N 43, зареєстрований в Мін'юсті 12.09.97 N 399/2203.
Міністр I.Сахань
Затверджено
Наказ Міністерства праці
та соціальної політики України
29.12.2001 N 549
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
29 січня 2002 за N 66/6354
Типове Положення
про будинок-інтернат для громадян похилого віку та
інвалідів, геріатричний пансіонат, пансіонат для
ветеранів війни і праці
1. Загальні положення
1.1. Будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричний пансіонат, пансіонат для ветеранів війни та праці (далі - будинок-інтернат) є стаціонарною соціально-медичною установою загального типу для постійного проживання громадян похилого віку, ветеранів війни та праці, інвалідів, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.
1.2. Будинок-інтернат утворюється, реорганізовується та ліквідовується за відповідним рішенням обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, за поданням Міністерства праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації, погодженим з Міністерством праці та соціальної політики України.
1.3. Будинок-інтернат підпорядкований відповідно Міністерству праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головним управлінням праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головному управлінню соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінню праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації.
1.4. У своїй діяльності будинок-інтернат керується Конституцією України ( 254к/96-ВР ), законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства праці та соціальної політики України, іншими нормативно-правовими актами з питань, що регулюють діяльність інтернатних установ, а також цим Положенням.
2. Завдання будинку-інтернату
2.1. Основним завданням будинку-інтернату є забезпечення належних умов для проживання, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги громадянам похилого віку та інвалідам, які потребують стороннього догляду і допомоги.
2.2. Мешканці будинку-інтернату забезпечуються відповідно до встановлених норм:
житлом, одягом, взуттям, постільною білизною, м'яким і твердим інвентарем та столовим посудом;
раціональним чотирьохразовим харчуванням, у тому числі і дієтичним, з урахуванням віку і стану здоров'я осіб, що проживають у будинку-інтернаті в межах натуральних норм харчування (проміжки часу між прийманням їжі не повинні бути більше ніж чотири години, останнє приймання їжі організовується за дві години до сну);
цілодобовим медичним обслуговуванням, консультативною допомогою, стаціонарним лікуванням на базі закріплених лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я;
слуховими апаратами, окулярами, протезно-ортопедичними виробами, зубним протезуванням, спеціальними засобами пересування (крім моторизованих), медикаментами та життєвонеобхідними ліками відповідно до медичного висновку;
комунально-побутовим обслуговуванням (опалення, освітлення, радіофікація, тепло-, водопостачання тощо);
організацією культурно-масової та оздоровчо-спортивної роботи з урахуванням стану здоров'я і віку мешканців будинку-інтернату;
умовами, що сприяють адаптації громадян похилого віку, ветеранів війни, праці та інвалідів у новому середовищі.
3. Умови приймання, утримання і відрахування
з будинку-інтернату
3.1. До будинку-інтернату приймаються на державне утримання особи похилого віку, які досягли пенсійного віку, та інваліди першої і другої групи, старші за 18 років, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, яким згідно з медичним висновком не протипоказане перебування у будинку-інтернаті та які не мають працездатних родичів, зобов'язаних їх утримувати за законом.
3.2. На позачергове влаштування до будинку-інтернату мають право ветерани війни та особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до I, II, III категорій згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ).
3.3. Переважне право на влаштування до будинку-інтернату мають ветерани згідно із Законом України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" ( 3721-12 ), члени сімей загиблих військовослужбовців.
3.4. Як виняток, до будинку-інтернату можуть прийматися особи похилого віку та інваліди, які мають працездатних дітей або родичів, зобов'язаних відповідно до чинного законодавства їх утримувати, якщо вони з об'єктивних причин не можуть цього робити.
У такому разі щодо кожного окремого випадку, на підставі підтверджувальних документів, приймається рішення колегії відповідно Міністерства праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації.
3.5. За наявності вільних місць до будинку-інтернату можуть прийматися особи, які мають працездатних дітей або родичів, які відповідно до чинного законодавства зобов'язані їх утримувати, за умови стовідсоткового відшкодування будинку-інтернату витрат на їх утримання.
Особам, які мають згідно з чинним законодавством України пільги і влаштовуються до будинку-інтернату на платній основі, розмір суми сплати за їх утримання розраховується з урахуванням наявних пільг.
Для бажаючих громадян та інвалідів за наявності вільних приміщень у будинку-інтернаті можуть утворюватись відокремлені від основного контингенту підопічних платні відділення, які працюють на основі госпрозрахунку.
3.6. Інвалідам і пенсіонерам, які проживають у будинку-інтернаті на платній основі, пенсія виплачується у повному обсязі.
3.7. Громадяни похилого віку та інваліди, ветерани війни і праці за наявності вільних місць у будинку-інтернаті можуть прийматися до будинку-інтернату на тимчасове проживання терміном від 1 до 6 місяців як на загальних підставах, так і на платній основі.
3.8. Приймання до будинку-інтернату здійснюється за путівкою відповідно Міністерства праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації, виданою на підставі:
особистої заяви громадянина похилого віку чи інваліда про його прийняття до будинку-інтернату;
паспорта (або іншого документа, що засвідчує особу);
медичної картки про стан здоров'я з висновком про необхідність стороннього догляду;
довідки про розмір призначеної пенсії;
довідки про склад сім'ї за встановленою формою;
довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності особи, що приймається до будинку-інтернату (за наявності групи інвалідності).
3.9. Інвалідам і пенсіонерам, які проживають у будинку-інтернаті, пенсія виплачується відповідно до ст. 88 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ).
3.10. Особи, які приймаються до будинку-інтернату, проходять санітарну обробку, переодягаються в одяг будинку-інтернату і проходять карантин в окремому ізольованому приміщенні протягом 14 днів, після чого, якщо у них не буде виявлено інфекційних захворювань, переводяться на постійне проживання у відповідні кімнати.
3.11. Адміністрація будинку-інтернату на підставі чинного законодавства виконує обов'язки опікуна (піклувальника) щодо підопічних, яким органами опіки чи піклування опікуни (піклувальники) не призначені, і одночасно вживає заходів щодо встановлення опіки чи піклування над тими підопічними, які того потребують.
3.12. Особи, які проживають у будинку-інтернаті, за погодженням з адміністрацією можуть користуватися особистими речами.
3.13. Адміністрація будинку-інтернату приймає на зберігання грошові суми, коштовності та цінні папери громадян, які проживають у будинку-інтернаті.
3.14. Особи, які проживають у будинку-інтернаті згідно з медичним висновком, можуть, на їх бажання, тимчасово прийматися на посади молодшого медичного та обслуговувального персоналу в цій установі на загальних підставах.
3.15. Переведення осіб, які проживають у будинку-інтернаті, до психоневрологічного інтернату (і навпаки) здійснюється на підставі медичного висновку психіатричної медико-соціальної експертної комісії і путівки відповідно Міністерства праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації.
3.16. Переведення підопічних за власним бажанням до будинку-інтернату іншого регіону здійснюється за погодженням відповідно між Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації при наявності висновку лікаря про те, що зміна кліматичних умов не сприятиме погіршенню стану їх здоров'я.
3.17. Тимчасове вибуття підопічних за особистою заявою дозволяється за погодженням з адміністрацією будинку-інтернату на термін не більше двох місяців на календарний рік.
Дозвіл на вибуття підопічного надається з урахуванням висновку лікаря про можливість тимчасового залишення будинку-інтернату.
3.18. Якщо особи, які проживають у будинку-інтернаті, потребують стаціонарної медичної допомоги (санаторно-курортного лікування), вони направляються до відповідних лікувально-профілактичних або санаторно-курортних закладів.
3.19. Підопічні, які вибувають з інтернатної установи на лікування до відповідних лікувально-профілактичних (санаторно-курортних) закладів або за власним бажанням на термін понад 10 днів, наказом по будинку-інтернату знімаються з харчування, але залишаються у списках мешканців, і пенсія за період відсутності виплачується їм у повному розмірі.
3.20. Витрати, пов'язані з поїздкою до родичів або до інших осіб, а також з переїздом за власним бажанням до іншої інтернатної установи, будинком-інтернатом не компенсуються.
3.21. Відрахування підопічного з будинку-інтернату здійснюється згідно з наказом по установі:
за особистою заявою підопічного і на підставі довідки про наявність у нього житлової площі або письмової згоди родичів про можливість його утримувати і забезпечувати їх догляд;
при встановленні інвалідам першої або другої груп, які не досягли загальновстановленого пенсійного віку, третьої групи інвалідності.
3.22. Під час відрахування з будинку-інтернату підопічному видається закріплений за ним одяг, білизна і взуття за сезоном, документи, власні речі і цінності (ощадна книжка, акції, цінні папери та ін.), які зберігалися в будинку-інтернаті, а також довідка із зазначенням терміну перебування в даній установі.
3.23. За систематичне грубе порушення Правил внутрішнього розпорядку (вживання алкоголю, наркотичних та інших токсичних препаратів, бійки, самовільну відсутність у будинку-інтернаті без поважних причин понад 10 днів тощо) на підставі рішення відповідно колегії Міністерства праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації підопічні переводяться до спеціального будинку-інтернату (відділення).
4. Фінансова і виробничо-господарська діяльність
будинку-інтернату
4.1. Будинок-інтернат є юридичною особою, фінансується з обласного бюджету, має печатку, штамп із своїм найменуванням, самостійний баланс, поточні та інші рахунки в установах банків.
4.2. Фінансово-господарська діяльність будинку-інтернату здійснюється відповідно до єдиного кошторису доходів і видатків, штатного розпису, які затверджуються відповідно Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації.
4.3. У будинку-інтернаті можуть утворюватися підсобні господарства, різноманітні промислові і переробні міні-виробництва, багатопрофільні лікувально-виробничі (трудові) майстерні, цехи, дільниці з необхідним інвентарем, устаткуванням і обладнанням, технікою, транспортом та іншими знаряддями сільськогосподарського виробництва, які здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства та Положення про ці структури.
4.4. Економічні і виробничі відносини будинку-інтернату з підприємствами і організаціями всіх форм власності здійснюються на підставі договорів.
4.5. Планування, облік, калькуляція собівартості продукції, яка виробляється у виробничих структурах будинку-інтернату, здійснюється відповідно до чинного законодавства.
4.6. Стимулювання праці працівників будинку-інтернату здійснюється згідно з Положенням про преміювання, розробленим керівництвом інтернатної установи за погодженням з профспілковим комітетом або уповноваженими трудовим колективом особами на представництво, яке затверджується відповідно Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації в межах фонду заробітної плати зазначеної установи.
4.7. Будинок-інтернат для розвитку матеріально-технічної бази, благоустрою, культурно-виховної роботи може використовувати грошову та гуманітарну допомогу підприємств, організацій, релігійних конфесій, благодійних об'єднань та окремих громадян.
5. Керівництво будинком-інтернатом
5.1. Очолює будинок-інтернат директор, який призначається і звільняється із займаної посади рішенням обласних, Київської та Севастопольської державних адміністрацій за поданням відповідно Міністерства праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації, погодженим з Міністерством праці та соціальної політики України.
5.2. Директор будинку-інтернату, весь обслуговувальний персонал несуть відповідальність за збереження життя та здоров'я підопічних.
5.3. Директор будинку-інтернату:
5.3.1. Несе персональну відповідальність за результати діяльності будинку-інтернату.
5.3.2. Представляє будинок-інтернат без довіреності в усіх установах, підприємствах і організаціях, розпоряджається у встановленому законодавством порядку його майном і коштами, укладає угоди.
5.3.3. У межах своєї компетенції видає накази по будинку-інтернату, затверджує функціональні обов'язки працівників будинку-інтернату, вирішує питання добору кадрів, уживає заходів заохочення, а в разі порушень трудової дисципліни та невиконання функціональних обов'язків накладає стягнення на працівників.
5.3.4. За рекомендацією лікаря визначає умови проживання громадян похилого віку та інвалідів у будинку-інтернаті.
5.3.5. Затверджує правила внутрішнього розпорядку.
5.3.6. Визначає структуру виробничих підрозділів.
5.3.7. Координує заходи щодо забезпечення виробничих підрозділів матеріально-технічними ресурсами, сировиною, запчастинами, насінням, племінним поголів'ям та кормами.
5.3.8. Здійснює заходи щодо поліпшення умов праці, дотримання правил техніки безпеки, вимог виробничої санітарії і протипожежної безпеки.
5.3.9. Контролює збереження, облік сировини та продукції, її використання та реалізацію.
5.3.10. Відповідає за ведення бухгалтерського та статистичного обліку, складання звітності за затвердженими формами і подання її в установлені терміни відповідним органам.
5.3.11. Разом з профспілковим органом або уповноваженими трудовим колективом на представництво особами:
розробляє Положення про будинок-інтернат, що затверджується відповідно Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головним управлінням праці та соціального захисту населення обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
розробляє Положення про преміювання працівників будинку-інтернату, що затверджується відповідно Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації.
5.4. У будинку-інтернаті з числа підопічних і працівників створюється і працює на громадських засадах культурно-побутова комісія, яка сприяє керівництву установи в підтримці здорового мікроклімату в колективі, створенню відповідних соціально-побутових умов проживання та організації культурно-масової роботи серед громадян, що проживають у будинку-інтернаті.
6. Формування та ведення особових справ
6.1. Формування та ведення особової справи розпочинається з дати приймання підопічного на проживання до будинку-інтернату.
6.2. Особові справи громадянина похилого віку чи інваліда належать до числа документів постійного зберігання.
6.3. В особовій справі містяться такі документи:
путівка на влаштування до будинку-інтернату, яка видана відповідно Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації;
копія наказу по будинку-інтернату про приймання громадянина похилого віку чи інваліда на державне утримання в дану установу (постійне, тимчасове проживання із зазначенням терміну, платне утримання або з частковою оплатою);
особиста заява громадянина похилого віку чи інваліда або його опікуна (піклувальника) чи установи, яка його раніше опікувала, про приймання до будинку-інтернату;
копія повідомлення районному управлінню праці та соціального захисту населення про приймання громадянина похилого віку чи інваліда до будинку-інтернату;
копія (ксерокопія) паспорта (або іншого документа, що засвідчує особу), копії (ксерокопії) інших особистих документів (пенсійне посвідчення, військовий квиток, посвідчення ветерана війни чи праці, інваліда війни, ліквідатора ЧАЕС тощо);
довідка про склад сім'ї за встановленою формою;
довідка про розмір призначеної пенсії;
стисла інформація про підопічного та його родичів (якщо вони є, їх адресні дані);
копія судового рішення щодо стягнення аліментів з дітей або родичів, які за законом повинні утримувати і доглядати особу, яка проживає в будинку-інтернаті (за наявності);
копія нотаріально завіреного договору між адміністрацією будинку-інтернату і працездатними дітьми або родичами щодо відшкодування витрат на утримання підопічного (за наявності);
заяви й інші письмові звернення підопічного, з якими він звертається до адміністрації будинку-інтернату;
накази (копії) по будинку-інтернату щодо реагування на звернення підопічного;
копія арматурної картки на отримання одягу, взуття та іншого інвентарю із зазначенням дати видачі, терміну використання і списання;
копія медичної картки про стан здоров'я з висновком про необхідність стороннього догляду;
копія довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (за наявності);
акт передачі особистих речей на зберігання у камеру схову (при потребі);
акт передачі-приймання грошових сум, коштовностей та цінних паперів підопічного на зберігання в інтернатній установі;
медичний висновок щодо рекомендованої працетерапії із зазначенням виду робіт і її тривалості;
дві фотокартки;
опис документів, які містяться в особовій справі.
6.4. Формування і ведення особової справи здійснюється адміністрацією будинку-інтернату, у якій проживає підопічний.
6.5. Особа, відповідальна за збереження і ведення особової справи підопічного, призначається наказом директора будинку-інтернату.
6.6. Паспорт та інші особисті документи підопічних, за їх бажанням (з метою збереження), можуть додатково міститися в особовій справі; вони заносяться до опису і видаються на руки підопічному при його відрахуванні з будинку-інтернату та на його першу вимогу.
6.7. В особовій справі можуть накопичуватися дані про підопічного, які відображають його поведінку, листування стосовно його особи та інші дані.
6.8. При переїзді підопічного до іншої інтернатної установи особова справа разом з витягом з історії хвороби пересилаються поштою на нове місце проживання. Оригінал історії хвороби (медична справа) пересиланню не підлягає.
7. Контроль за діяльністю будинку-інтернату
7.1. Контроль за якістю харчування, соціально-побутового і медичного обслуговування підопічних, які проживають у будинку-інтернаті, додержанням санітарно-протиепідемічного режиму та наданням спеціалізованої медичної допомоги здійснюють відповідно Міністерство праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головні управління праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головне управління соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації спільно з органами охорони здоров'я в установленому порядку.
7.2. Перевірка роботи і ревізія фінансово-господарської діяльності будинку-інтернату проводяться відповідно Міністерством праці та соціальної політики України, Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації та іншими спеціально уповноваженими органами відповідно до чинного законодавства України.
Директор Департаменту державного соціального захисту населення Т.Міщенко