Кому необхідно застосовувати РРО у 2017 році

Як відомо, з 1 січня 2017 року суб'єктів господарювання, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, зобов'язали застосовувати РРО.

Бонус тільки в тому, що встановлювати РРО необхідно було не під бій курантів, а після затвердження чіткого переліку таких товарів Кабміном.

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затверджено Постановою N 231, яка набере чинності через через 30 днів з дня її опублікування (оприлюднена в газеті "Урядовий кур'єр" від 07.04.2017 р. N 66).

До переліку таких товарів потрапили різні вироби - починаючи від класичної електроніки та побутової техніки і закінчуючи такою "дрібницею" як ваги, праски, фени, годинники тощо.

Зрозуміло, що більшість дорогої і складної техніки і так продається в магазинах з проведенням операції через касовий апарат, видачею покупцеві чека та гарантійного талона. Але безліч недорогих моделей успішно реалізуються на ринках за готівку. Ось на такий товар і готується основний удар.

Тому, вже зараз очевидно, що постраждають невеличкі роздрібні торгівці, якийсь маленький сімейний бізнес. Бо доведеться не тільки витратитися на придбання РРО (вартість якого стартує від 4 тис. грн), а й на його обслуговування, ймовірний ремонт, заміну, ведення бухгалтерії, бо касовий апарат потребує щоденної звітності.

Після встановлення РРО дрібним підприємцям треба буде забути про надання знижок "за бажанням" покупця. Бо в РРО мають бути внесені всі товарні позиції з фіксованою ціною і кожен пробитий чек буде одразу надсилатися до податкової в режимі реального часу.

Для спрощенців, окрім фінансових витрат, найбільшим ударом стануть регулярні податкові перевірки. Як відомо, спрощена система завжди славилася відсутністю складної звітності, що зменшувало ризики "зустрічі" з податківцями, але з появою РРО у фіскалів з'явиться додатковий привід для візиту.

Крім того, у роботі з РРО доведеться суворо дотримуватися встановлених правил щодо його застосування, щоб уникнути серйозних штрафів в цій сфері. Тож, клопоту достатньо та й часу залишилось не так багато.

Хто позбувся "РРО-імунітету"

Отже, згідно оновлених положень ст. 9 Закону про РРО коло суб'єктів господарювання, які зобов'язані застосовувати РРО, потрапили всі торговці технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту, а точніше:

- виробники (для них вписане спеціальне виключення у "звільняючому" від РРО п. 1 ст. 9 Закону РРО);

- підприємці - платники єдиного податку незалежно від обсягу доходу (навіть якщо отримані доходи вписуються в встановлений ліміт для не застосування РРО - це 1 млн грн) (п. 6 ст. 9 Закону РРО);

- фізичні особи, які торгують на ринках за готівку (п. 9 ст. 9 Закону РРО);

- торговці при продажу техніки в кіосках, із лотків і розносок (п. 10 ст. 9 Закону РРО).

РРО необхідно застосовувати коли є факт прийому оплати товарів або послуг готівкою, особистими платіжними картами або жетонами та ін.

Із застосуванням РРО також оформляються повернення товарів і грошей, службове внесення, видача грошей тощо. Якщо підприємець продає товари виключно за безготівковим розрахунком,застосування РРО не потрібно.

Уточнимо, що в поняття безготівкового розрахунку потрапляє оплата на поточний рахунок згідно з виписаним рахунком, через банківський рахунок іншої юридичної особи (підприємця) або від фізичної особи (громадянина) через касу банку.

Тому вважаємо, що продаючи тільки технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, за безготівкою формою розрахунків (оплата надходить за них на поточний рахунок) і не продаючи інші товари/послуги за готівку або із застосуванням платіжних карток, у тому числі через платіжний POS-термінал, встановлений в місці торгівлі, або через Інтернет, можна обійтись без РРО.

Пам'ятайте, "РРО-законодавство" не передбачає вибіркового варіанту торгівлі за однією господарською одиницею. Тобто, неможливо в одній торговій точці продавати побутову техніку через РРО, а інші товари "повз" РРО або із застосування розрахункових книжок.

Як роз'яснює ДФСУ проводити розрахункові операції за однаковим порядком необхідно на усіх структурних підрозділах, зокрема застосовувати РРО або розрахункові книжки та КОРО на всіх інших господарських одиницях незалежно від асортименту товарів, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків - суб'єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів (підкатегорія 109.02 ЗІР).

Придбаваємо, реєструємо і використовуємо РРО

Реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг) (ст. 2 Закону про РРО).

До РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Для того щоб почати користуватися РРО, передусім його необхідно придбати. На сьогодні існує безліч моделей РРО, що відрізняються як за технічними характеристиками, так і за функціями, які вони виконують. Але вибрати модель РРО треба із переліку, встановленого Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій, який затверджено Наказом N 102.

Отже, основні вимоги до РРО такі:

- модель має бути включена до Державного реестра реєстраторів розрахункових операцій;

- модель РРО повинна забезпечувати передачу контрольно-звітної інформації органу ДФС в електронному вигляді;

- модель РРО повинна відповідати встановленим фіскальним і технічним вимогам;

- вибрана модель РРО повинна відповідати сфері, де її використовуватимуть;

- не сплинув строк служби РРО;

- РРО має бути зареєстрований, опломбований і переведений у фіскальний режим роботи.

Зверніть увагу! РРО має бути на кожному місці проведення розрахунків, тобто від кількості таких місць буде залежати, скільки апаратів потрібно придбати.

Перед початком використання РРО потрібно зробити три послідовні кроки:

1) укласти договір на його сервісне обслуговування;

2) зареєструвати пристрій у фіскальній службі;

3) запрограмувати, опломбувати та ввести в експлуатацію.

Договір на сервісне обслуговування РРО укладається з Центром сервісного обслуговування.

Центр сервісного обслуговування (ЦСО) - це суб'єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги із уведення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного та післягарантійного ремонту РРО.

Укладати договір слід тільки з тим ЦСО, який входить до переліку ЦСО, що уклали з виробником (постачальником) РРО договір про технічне обслуговування і ремонт відповідної моделі РРО. Такий перелік суб'єкт господарювання може отримати від продавця під час придбання РРО.

Отримавши договір від ЦСО треба звернутися до органів ДФСУ для реєстрації придбаного РРО. Процедура реєстрації РРО в ДФСУ визначена Порядком N 547. Реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків (п. 3 пп. 2 розд. II Порядку N 547).

Але якщо місцезнаходження платника в одному місті (районі), а місце здійснення готівкових розрахунків в іншому, то касовий апарат реєструється у органі ДФСУ за місцезнаходженням (місцем проживання) та до початку використання береться на облік за місцем використання.

В органах ДФСУ спочатку відбувається резервування фіскального номеру РРО. Для цього необхідно подати:

- заяву про реєстрацію РРО за формою N 1-РРО (додаток 1 до Порядку N 547);

- копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;

- копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО.

Важливо! Зареєструвати РРО якщо немає господарської одиниці не можливо. Під господарською одиницею слід розуміти стаціонарний або пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції;

- копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема);

- копію договору суб'єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Копії всіх документів завіряються підписом. У разі електронного подання документів на реєстраційну заяву накладається електронний цифровий підпис, а копії документів подаються у відсканованому вигляді разом з довідкою ЦСО про опломбування РРО та актом введення в експлуатацію (п. 7 пп. 2 розд. II Порядку N 547).

У випадках, визначених п. 8 пп. 2 розд. II Порядку N 547, контролюючий орган має право відмовити в реєстрації РРО.

Якщо підстав для відмови в реєстрації немає, не пізніше 2 робочих днів з моменту надання зазначених документів контролюючий орган формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДФСУ і видає довідку про резервування фіскального номера РРО за формою N 2-РРО (п. 10 пп. 2 розд. II Порядку N 547).

Ті суб'єкти господарювання, які подали реєстраційну заяву в електронному вигляді, можуть отримати довідку про резервування фіскального номера в електронному вигляді. Таку довідку податківці можуть направити на електронну адресу ЦСО, зазначеного в заяві.

Довідка дійсна протягом 5 робочих днів з дати її видачі/направлення на адресу електронної пошти (п. 10 пп. 2 р. II Порядку N 547).

Протягом зазначеного строку дії довідки про резервування фіскального номера, суб'єкт господарювання повинен ввести в експлуатацію РРО.

Тобто, знов необхідно з отриманою довідкою (форма N 2-РРО) звернуться до ЦСО, з яким укладено договір, для програмування, опломбування та введення пристрою в експлуатацію. На все про все для ЦСО виділено три доби від дати звернення.

Детальну увагу слід приділити програмуванню РРО. Попередньому програмуванню підлягають тільки найменування та ціна товару або послуги (п. 11 ст. 3 Закону про РРО). Кожній позиції присвоюється код. При введенні коду вручну або при скануванні (товару), визначається назва і ціна, яка буде відображатися в чеку. Програмування найменування і ціни товарів у РРО можна зробити самостійно або залучити фахівців ЦСО.

Результат опломбування та введення в експлуатацію РРО оформлюється двома примірниками акту введення РРО в експлуатацію та довідкою про опломбування РРО (форма N 1-ЦСО).

Знов відвідуємо органи ДФСУ за місцем реєстрації РРО, куди подаємо отриману копію довідки (форма N 1-ЦСО) та один примірник акту.

Податковий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання зазначених документів проводить реєстрацію касового апарата і видає реєстраційне посвідчення за формою N 3-РРО (додаток 3 до Порядку N 547).

Супутні обов'язки та витрати при використанні РРО

Працюючи з РРО слід дотримуватись встановлених вимог до форми та змісту розрахункових документів.

Розрахунковий документ має встановлену форму і зміст, але розташування написів та даних на полі рекомендоване. Документ вважається розрахунковим, якщо:

- у ньому є всі обов'язкові реквізити;

- дотримується сфера його призначення (п. 3 розд. І Положення N 13).

При проведенні розрахунків за продані товари чи надані послуги через РРО друкується фіскальний касовий чек (п. 1 розд. II Положення N 13).

Його форма наведена в додатку 1 до Положення N 13 (форма N ФКЧ-1). Обов'язкові реквізити прописані у п. 2 розд. II Положення N 13.

При видачі коштів у разі повернення товару/рекомпенсації послуги друкується чек за формою N ФКЧ-2, обов'язкові реквізити якого також встановлені у Положенні N 13.

Відповідно, під час програмування РРО потрібно забезпечити наявність у ньому всіх обов'язкових реквізитів. Недостатність хоча б одного з обов'язкових реквізитів загрожує штрафними санкціями, оскільки документ не буде вважатися розрахунковим.

Крім розрахункового документа, РРО має формувати і друкувати спеціальні (підсумкові) звіти, зокрема службові Х-звіт та Z-звіт (п. 11 Вимог N 199).

Х-звіт - це денний звіт без обнуления інформації в оперативній пам'яті. Він містить дані з початку зміни до моменту його друкування. Як правило, його друкують під час зміни касирів (продавців).

Z-звіти (фіскальні звітні чеки) ви зобов'язані щоденно (раз на добу до 24:00) друкувати на РРО, а також забезпечувати їх зберігання в КОРО.

Не друкувати Z-звіт можна тільки в ті дні, коли розрахункові операції не проводилися (п. 9 ст. 3 Закону про РРО). Особливість Z-звіту в тому, що під час його друку інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Також друкувати Z-звіт не обов'язково якщо протягом дня розрахунки через РРО не проводилися, але були операції "службове внесення" або "службова видача"(підкатегорія 109.09 ЗІР).

Також необхідно придбати, зареєструвати в органах ДФСУ та регулярно вести книгу обліку розрахункових операцій (КОРО).

КОРО реєструється безоплатно в органі ДФСУ за місцем реєстрації суб'єкта господарювання (п. 2 пп. 1 розд. II Порядку N 547). Перша КОРО реєструється одночасно з реєстрацією самого РРО.

При цьому у реєстраційній заяві вказують дані про РРО. Тобто подавати окрему реєстраційну заяву для реєстрації першої КОРО на РРО не потрібно. Датою реєстрації першої КОРО є реєстрація РРО (п. 8 пп. 1 розд. II Порядку N 547).

Перед реєстрацією КОРО в контролюючому органі необхідно (п. 6 пп. 1 розд. II Порядку N 547):

- прошнурувати книгу і пронумерувати сторінки;

- встановити пломбу таким чином, щоб не можна було розшнурувати КОРО або вилучити з неї сторінки. Форма спеціальної клейкої пломби затверджена Наказом N 485;

- провести запис на титульній сторінці, яка містить дані про суб'єкта господарювання, вказати кількість аркушів, номер установленого засобу контролю, дані про РРО, у разі наявності зовнішнього модему РРО - його модель і заводський номер.

Реєстрація другої та всіх наступних КОРО відбувається на підставі поданої суб'єктом господарювання реєстраційної заяви. Представляти будь-які інші документи для реєстрації не потрібно. Кількість КОРО, що реєструються одночасно, не обмежується (п. 3 пп. 1 розд. II Порядку N 547).

Реєстраційна заява може бути подана як у паперовому, так і в електронному вигляді (за наявності електронного цифрового підпису) (п. 8 пп. 1 розд. II Порядку N 547).

Орган ДФСУ розглядає, подану суб'єктом господарювання заяву і не пізніше 2-х робочих днів з моменту її отримання вносить дані в інформаційну систему ДФСУ (п. 11 пп. 1 розд. II Порядку N 547).

Після реєстрації КОРО на її титульному аркуші необхідно вказати фіскальний номер (складається з номера РРО та літери "р") та найменування органу ДФСУ, який здійснив реєстрацію.

Використання РРО передбачає щоденне друкування фіскальних звітних чеків за розрахунковими операціями за день і зберігання їх в КОРО (виняток - автомати з продажу товарів і послуг).

Що стосується витрат, то за персоналізацію пристрою в системі обліку даних ДФСУ доведеться заплатити від 200 до 300 грн - залежить від ЦСО.

Після запуску РРО щомісяця доведеться сплачувати на рахунок ЦСО плату за його обслуговування - це приблизно від 150 - 250 грн.

Також доведеться витратитися на придбання (або оренду) POS-терміналів, які при використанні РРО потрібно встановити для прийому оплат пластиковими картами. Платіжних терміналів повинно бути не менше 50 % від кількості касових апаратів, тобто на два РРО потрібен один термінал.

Це ще одна стаття щомісячних витрат на послуги еквайрінгу, що надаються банками для здійснення прийому оплат платіжними пластиковими картами.

У середньому за договором еквайрінгу абонплата в місяць складе близько 300 грн, комісія банку з платежів, проведених через термінал, - від 1,8 до 2%.

Послуги еквайрингу надають далеко не всі банки. При виборі відповідного банку необхідно звертати увагу не тільки на тарифи, але і наявність відділень у районі або населеному пункті.

POS-термінал можна не встановлювати, якщо діяльність ведеться у населеному пункті, де проживає до 25 тис. осіб.

Ще доведеться регулярно придбавати касову стрічку для роздрукування чеків РРО. В залежності від товарообороту, можливо, потрібно буде придбати сканер штрих-кодів, щоб не вводити назви товарів вручну.

Як бачимо виконання вимог наших законодавців виходить не з дешевих.

Придбання РРО в обліку

Що стосується обліку придбаних РРО, то враховуючи що строк корисного використання РРО перевищує 12 місяців, тому за бухгалтерськими правилами їх треба враховувати як необоротні матеріальні активи. Але вони можуть бути зараховані як основні засоби або як малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА).

Куди і до чого віднести, залежить від "приписів" облікової політики, в якій встановлені загальні правила віднесення активів до тієї чи іншої групи. Як правило дані активи поділяють згідно їх вартості (без ПДВ).

Вартісний критерій, який дозволяє в цілях обліку розмежовувати МНМА і основні засоби можна встановити, наприклад, в розмірі 1000 грн, 2000 грн або в іншому розмірі. Хоча за традицією суб'єкти господарювання завжди "підтягували" його під податковоприбутковий рівень.

Нагадаємо, з 01.09.2015 р. згідно пп. 14.1.138 п. 14.1. ст. 14 розд. І ПК України він дорівнює 6000 грн (без ПДВ), а до вказаної дати - 2500 грн.

Втім, орієнтуватися на 6000-гривневий поріг в податково-прибутковому обліку з 2015 року зобов'язані лише "високоприбуткові" платники, або ті, що за власним бажанням вирішили розраховувати різниці, передбачені розд. IІІ ПК України (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. IІІ ПК України).

Всі інші вправі встановити будь-яку вартісну межу для визнання активу об'єктом основних засобів. В розумних межах, зрозуміло.

У результаті придбані РРО, вартість яких не дотягує до установленого вартісного критерію, враховуємо як МНМА на субрахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи".

А більш дорогі (вартість яких перевищує встановлений вартісний критерій) зі строком корисного використання більше одного року на субрахунку 106 "Інструменти, пристосування та інвентар" або 109 "Інші основні засоби".

Для обліку витрат на придбання РРО спочатку слід використовувати, відповідно, субрахунок 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів", якщо такий об'єкт відносять до основних засобів. У разі ж якщо його місце в МНМА, то необхідно використовувати субрахунок 153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних Матеріальних активів".

У бухгалтерському обліку придбані основні засоби зараховують на баланс за первісною вартістю, в яку увійдуть витрати на послуги ЦСО, оскільки вони безпосередньо пов'язані з доведенням РРО до стану, в якому його можна використовувати (п. 8 П(С)БО 7).

Амортизацію нараховують згідно з правилами, принципами та методами, встановленими П(С)БО 7. Метод амортизації підприємство обирає самостійно і вказує його у наказі про облікову політику. З усіма можливими методами амортизації основних засобів можна ознайомитися у п. 26 П(С)БО 7, а для МНМА - у п. 27 П(С)БО 7.

Супутні витрати на використання РРО, наприклад витрати на придбання касової стрічки для роздрукування чеків РРО до моменту її використання за призначенням часто враховують як запаси за первісною вартістю (собівартістю придбання) (п. 8 П(С)БО 9).

При отриманні від постачальника стрічок спочатку слід оприбуткувати їх за первісною вартістю (дебет субрахунку 209 "Інші матеріали" та кредит субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками").

Списують використані матеріали кореспонденцією рахунків: дебет рахунку 93 "Витрати на збут" та кредит субрахунку 209 "Інші матеріали".

Окремо відзначимо ФОПів-загальносистемників, які в цьому році також мають право на новий, раніше не дозволений, елемент витрат - амортизацію.

Для цієї категорії підприємців дозволено амортизувати, зокрема придбані основні засоби вартістю більше 6000 грн, під які з легкістю потраплять придбані РРО. Головне понесені витрати мають бути фактично понесені і документально підтверджені.

При цьому, якщо ФОП-загальносистемник не є платником ПДВ, то до первісної вартості потрапить і ПДВ, що "сидить" у ціні придбання.

По орендованих та безкоштовно наданих РРО про амортизацію треба забути, а також вартість яких менше 6000 грн.

Витрати на придбання "дешевих" РРО (вартість, яких менше 6000 грн) можуть знайти місце серед "підприємницьких" витрат, визначених у пп. 177.4.1 або пп. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 розд. IV ПК України. Але враховуючи, що тема витрат на придбання РРО тільки-но набирає обертів, чекаємо на цікаві роз'яснення податківців.

Список використаних документів

ПК України - Податковий кодекс України

Закон про РРО - Закон України від 06.07.1995 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в редакції від 01.06.2000 р. N 1776-ІІІ

Вимоги N 199 - Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджені Постановою КМУ від 18.02.2002 р. N 199

Наказ N 102 - Наказ ДФСУ від 17.02.2017 р. N 102 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій"

Наказ N 485 - Наказ Мінфіну України від 06.07.2010 р. N 485 "Про затвердження Форми засобу контролю"

Положення N 13 - Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну України від 21.01.2016 р. N 13

Порядок N 547 - Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну України від 14.06.2016 р. N 547

Постанова N 231 - Постанова КМУ від 16.03.2017 р. N 231 "Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій"

П(С)БО 7 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. N 92

П(С)БО 9 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене наказом Мінфіну України від 20.10.1999 р. за N 246

Ірина Бубирь

"Консультант бухгалтера" N 8 (828) 17 квітня 2017 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)