КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 17 серпня 2002 р. N 1177
Київ
Про затвердження Порядку накладення стягнень за
порушення законодавства про захист прав споживачів
(Назва Постанови в редакції Постанови КМ
N 239 від 10.03.2017)
(Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 1408 від 26.12.2011
N 727 від 02.10.2013
N 239 від 10.03.2017)
Відповідно до статей 23 і 26 Закону України "Про захист прав споживачів" Кабінет Міністрів України постановляє:
(Вступна частина із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1408 від 26.12.2011)
1. Затвердити Порядок накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, що додається.
(Пункт 1 в редакції Постанови КМ N 239 від 10.03.2017)
2. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1994 р. N 236 "Про затвердження Положення про порядок накладення на господарюючі суб'єкти сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, у тому числі на громадян-підприємців, стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів" (ЗП України, 1994 р., N 8, ст. 198);
постанову Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 1995 р. N 869 "Про внесення змін до Положення про порядок накладення на господарюючі суб'єкти сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, у тому числі на громадян-підприємців, стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів" (ЗП України, 1996 р., N 3, ст. 84);
пункт 9 змін та доповнень до деяких постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 1998 р. N 283 (Офіційний вісник України, 1998 р., N 10, ст. 383);
пункт 4 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 р. N 1336 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України з питань діяльності державної податкової служби" (Офіційний вісник України, 1998 р., N 34, ст. 1277);
пункт 3 змін і доповнень, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України з питань визначення джерел фінансування органів державної влади, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 р. N 501 (Офіційний вісник України 2000 р., N 12, ст. 457).
Прем'єр-міністр України А.КІНАХ
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 серпня 2002 р. N 1177
Порядок
накладення стягнень за порушення
законодавства про захист прав споживачів
(Назва в редакції Постанови КМ N 239 від 10.03.2017)
(У тексті: слово "Положення" замінено словом
"Порядку"; слово "Держспоживінспекція" в усіх відмінках
замінено словом "Держпродспоживслужба" у
відповідному відмінку; слова "суб’єкт господарської діяльності"
у всіх відмінках і формах числа замінено словами
"суб’єкт господарювання" у відповідному відмінку
і числі згідно з Постановою КМ
N 239 від 10.03.2017)
1. Цей Порядок визначає процедуру накладення стягнень уповноваженими особами Держпродспоживслужби та її територіальних органів з суб'єктів господарювання - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів.
(Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1408 від 26.12.2011, N 239 від 10.03.2017)
2. На суб’єктів господарювання накладається стягнення у вигляді штрафу відповідно до статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів".
(Пункт 2 в редакції Постанови КМ N 239 від 10.03.2017)
3. Накладати на суб'єктів господарювання штрафи, передбачені пунктом 2 цього Порядку, мають право Голова Держпродспоживслужби, його заступники, начальники територіальних органів Держпродспоживслужби та їх заступники у межах їх компетенції.
(Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1408 від 26.12.2011, N 239 від 10.03.2017)
4. Рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарювання та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Порядку, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку.
(Абзац перший пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1408 від 26.12.2011)
Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарювання. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарювання про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
5. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший і другий примірники залишаються у Держпродспоживслужбі або її територіальному органі, який прийняв постанову про накладення штрафу, третій примірник у 3-денний термін після її прийняття надсилається суб'єкту господарювання або видається його представнику під розписку.
(Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1408 від 26.12.2011)
6. Суб'єкт господарювання перераховує суму штрафу до державного бюджету у 15-денний термін після отримання постанови, про що протягом трьох днів письмово повідомляє Держпродспоживслужбу або її територіальний орган, який наклав штраф, із зазначенням номера і дати платіжного доручення. У разі оскарження постанови штраф повинен бути сплачений не пізніш як через 15 днів після повідомлення про залишення скарги без задоволення.
(Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1408 від 26.12.2011)
7. Постанова про накладення штрафу обов'язкова для виконання суб'єктом господарювання.
У разі невиконання зазначеної постанови сума штрафу стягується в установленому законодавством порядку.
Не підлягає виконанню постанова про накладення штрафу, якщо її не було звернуто до виконання протягом одного року з дня прийняття.
(Пункт 8 виключено на підставі Постанови КМ N 239 від 10.03.2017)
9. Постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів може бути оскаржено суб'єктом господарювання до Держпродспоживслужби або суду.
(Пункт 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1408 від 26.12.2011)
(Пункт 10 виключено на підставі Постанови КМ N 239 від 10.03.2017)