Нове в регулюванні операцій з готівкою у підприємців

Приватні підприємці, як і юридичні особи, широко вико­ристовують у своїй діяльності як готівкові, так і безготівкові розрахунки з покупцями (за­ мовниками).

Чинне законодавство не об­ межує підприємців у виборі того чи іншого варіанту розрахунку. Як зручно так і працюйте. Але для кожного обраного варіанту розрахунків все ж таки є свої правила, обмеження тощо. І тут головне на заблукати, бо будь-яке порушення коштуватиме дуже дорого.

Наприклад, використовуючи тільки готівкові розрахунки, під­приємці можуть навіть не від­кривати поточного (банківського) рахунку, але в цьому випадку підприємці залишають за собою право працювати виключно з готівкою.

Також чинним законодавством підприємцям надано право прово­ дити розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) і розрахункових книжок (РК).

Але обов’язок використання (невикористання) РРО залежить від видів реалізованої продук­ції підприємцями та від обраної системи оподаткування.

За загальними факторами до "звичайних" ФОПів застосовуються ті самі положення законодавства, що й до юридичних осіб, а ось для "спрощенців" у сфері готівкових роз­ рахунків відведено своє "особливе" місце. Тож далі більш детально...

ФОПи-загальносистемники

ФОПи у своїй діяльності зобов’язані дотримуватися поло­жень Закону про РРО у загальновстановленому порядку, бо вони теж вважаються суб’єктами гос­подарювання. Для них Законом про РРО індивідуальні додаткові пільги не передбачені.

Коло суб’єктів господарюван­ня, які мають використовувати у своїй діяльності РРО, визначено ст. 3 Закону про РРО. Так, в цей перелік потрапляють суб'єкти гос­подарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу.

Тобто, необхідність застосу­вання РРО визначається дотри­манням нижченаведених умов:

1) РРО використовується як при готівкових розрахунках, так і при розрахунках у безготівковій формі із застосуванням пла­ тіжних карток (платіжних чеків, жетонів тощо).

Отже, приймаючи від покупця (замовника) оплату грошима, так і з платіжної картки (через POS-термінал), підприємець здійснює розрахункову операцію, а отже має місце використання РРО.

А ось при здійсненні роз­рахунків у безготівковій формі. виключно через установи банку РРО не потрібен (пїдкатегорія 109.03 ЗІР).

Тобто, РРО не використовуєть­ся якщо за реалізовані товарно-матеріальні цінності підприємець отримує гроші тільки на поточний рахунок (причому неважливо, як вони туди потрапляють, через касу банку або з поточного рахун­ку покупця).

Одразу треба сказати, що POS-термінал не обов’язкові для використання підприємцями. За­ звичай його наявність це власне бажання.

Але, згідно Постанови N 878 вони потрібні, якщо згідно Закону про РРО є обов’язковість щодо застосування РРО. Таким чином, окрім касового апарату необхід­ но придбати й POS-термінал. І це обов'язково! Кількість POS-терміналів повинна становити не менше ніж 50 % кількості касових апаратів. Але й з цього правила є виключення і це для:

- розрахунків за продані това­ ри (надані послуги) заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств;

- підприємств торгівлі з тор­ говельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій), а також суб’єктів господарювання, які провадять господарську ді­ яльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб;

2) застосовувати РРО необ­ хідно тільки в разі здійснення операцій з продажу товарів або наданню послуг, а також операцій по прийому готівки для подальшо­го її переказу;

3) використання РРО обмеже­ но сферами торгівлі, громадсько­го харчування та послуг.

Також проводити розрахунки через РРО необхідно у разі здій­снення безготівкових розрахунків із використанням мережі Інтернет.

Є з цього правила і виклю­чення... Так, фіскали в Листі N 6556/6/99-99-22-07-03-15 вбачають таке виключення для оплати та передачі віртуального товару чи послуги.

Тобто, якщо не визначено місце розрахунків, проведених на підставі рахунку у безготівковій формі за допомогою платіжних карт Visa і MasterCard при наданні інформаційно-консультаційних послуг, отриманні комп’ютерних та інших програм за допомогою мережі Інтернет, РРО не вико­ристовується.

Вважаємо таке виключення можливе у разі оплат через тер­мінали самообслуговування, бо в цьому випадку продавець послуги також не може визначити місце проведення розрахунків, як і при використанні платіжних карток Visa і MasterCard.

Важливо пам'ятати! За загальним правилом торгівлі через Інтер­нет споживачу, який використовував мережу Інтернет та замовив товар і розрахунок за нього було здійснено із застосуванням пла­ тіжних систем Visa, MasterCard, LiqPayy, Portmone тощо, суб’єкт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий доку­ мент установленої форми (чек із РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон (Лист N 5295/К/99-99-22-07-03-14, підкатегорія 109.02 ЗІР).

Розрахункові документи при продажу через мережу Інтернет також можуть видаватися при їх безпосередньому наданні спо­живачу (підкатегорія 109.02 ЗІР).

ДФСУ "надає можливість" суб’єктам господарювання, що ви­ користовують рекламні інтернет-сторінки для продажу товарів, робіт (послуг), реєструвати РРО на загальних підставах за адресою розміщення таких магази­нів, а в разі доставки власною кур’єрською службою можуть за­реєструвати РРО на транспорт­ний засіб, яким здійснюється доставка (Лист N 5295/К/99-99-22-07-03-14, підкатегорія 109.06 ЗІР).

Також вимоги щодо застосу­вання РРО залежать від видів діяльності, що здійснюють суб'єкти господарювання.

Наприклад, з початком 2017 сферу застосування РРО допо­внено операціями з реалізації технічно складних побутових товарів, які підлягають гаран­тійному ремонту.

Правило щодо застосуван­ ня РРО при реалізації технічно складних побутових товарів сто­сується всіх суб’єктів господа­рювання, в тому числі підприєм­ців - платників єдиного податку (незалежно від групи, в якій вони перебувають), продавців на рин­ках, реалізаторів своєї продукції і продавців друкованої продукції.

Однак воно запрацює тільки після визначення Кабміном пе­реліку таких товарів. Для цього в Уряду є час до 31.03.2017 р. Доки діє "РРО-імунітет" та штрафні санкції застосовуватися не будуть, бо ніяких перехідних по­ ложень на законодавчому рівні не встановлено.

Відповідно до ст. 2 Закону про РРО, термін "технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту" для цілей цього Закону вживається у значенні, наведеному в Законі про захист прав споживачів.

Пунктом 25-1 ст. 1 Закону про захист прав споживачів ви­ значено, що технічно складні побутові товари - непродо­вольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам норматив­них документів, мають технічні ха­рактеристики, супроводжуються - експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк.

Коли зовсім без РРО?

Касові апарати та розрахункові книжки не застосовуються у виняткових випадках, визначених ст. 9 Закону про РРО. Одразу відмітимо, ФОПи, як суб’єкти гос­ подарювання в більш скрутному становищі на відмінну від юридич­ них осіб. Хоча б поглянемо на п. 1 ст. 9 Закону про РРО.

Згідно п. 1 ст. 9 Закону про РРО не застосування РРО, книг обліку розрахункових операцій (КОРО) та РК передбачено для торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) тільки для підпри­ ємств, установ і організацій усіх форм власності (крім підпри­ ємств торгівлі та громадського харчування), але при проведенні готівкових розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Про ФОПів, як бачимо, ні слова. Тож п. 1 ст. 9 Закону про РРО вже не на користь підприємців. Що далі? Яка все ж таки діяльність ФОПів можлива без застосування РРО?

Підприємці можуть не засто­ совувати РРО, зокрема, у разі здійснення:

- продажу проїзних і переві­зних документів на транспорті (п. 4 ст. 9 Закону про РРО), але з оформленням розрахункових і звітних документів та на авто­ мобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з на­ несеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок;

- торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім тех­ нічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ре­ монту) за готівкові кошти на ринках (п. 9 ст. 9 Закону про РРО).

Ось тут увага! Згідно Листа N 14083/7/23-7017/572 подат­ківці вважають, що згідно із п. 3 Переліку N 1336, при здійсненні роздрібної торгівлі (за винятком кіосків, палаток розташованих на їх території магазинів) на ринку дозволяється проводити розра­ хункові операції без застосування РРО, але для приватних підпри­ємців за умови використання РК та КОРО. Тож, підприємцям знов "червоне світло";

- продаж газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати в кіосках, з лотків та розносок (п. 10 ст. 9 Закону про РРО), але якщо питома вага такої продукції становить понад 50 % загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродоволь­чих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів (п. 11 ст. 9 Закону про РРО). Тут не має нарікань - податківці цілком згодні (підкатегорія 109.03 ЗІР);

- якщо в місці отримання то­варів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо) (п. 11 ст. 9 Закону про РРО).

Також не зобов’язані використовувати РРО суб’єкти гос­ подарювання, які здійснюють діяльність, не пов’язану з реа­ лізацією товарів чи наданням послуг, тобто проводять поза­ реалізаційні операції.

До них, згідно з п. 1.2 Поло­ження N 637, відносяться:

- погашення дебіторської за­ боргованості; заборгованості за позиками;

- безоплатно отримані ко­шти;

- відшкодування матеріаль­ ного збитку;

- внески в статутний капітал;

- платежі за надане в лізинг (оренду) майно;

- роялті;

- дохід (проценти) від володін­ ня корпоративними правами;

- повернення невикористаних підзвітних сум;

- інші надходження.

Важливо! Підприємцям варто пам'ятати, що не зважаючи на будь-яке звільнення від застосу­вання РРО, вони зобов'язані на­ давати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий доку­ мент, що засвідчує передання права власності на них від про­давця до покупця (п. 15 ст. 3 Закону про РРО).

Коли без РРО, але з РК та КОРО?

Статтею 10 Закону про РРО встановлена можливість здійсню­ вати розрахункові операції без РРО, але з використанням РК та КОРО. Такою можливістю вправі скористатися ті підприємства та підприємці, види діяльності яких наведені у Переліку N 1336.

До найбільш поширеним з таких видів діяльності, зокрема, належать:

- роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), розташо­ вані за межами стаціонарних приміщень;

- роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташо­ ваних на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, при­міщень контейнерного типу);

- надання побутових послуг;

- приймання від населення вторинної сировини (крім мета­ лобрухту) та багато іншого.

Також ФОПам треба мати на увазі, що для деяких видів діяльності з Переліку N 1336 встановлено обмеження річно­ го доходу, перевищення якого веде до обов’язкового вико­ристання РРО:

1) 200 тис. грн для діяльності, визначеної у пунктах 2, 3, 5, 6, 13, 14, 16, 17, 22, 23, 27 Переліку N 1336, а це зокрема:

- роздрібна торгівля на рин­ ках, ярмарках (за винятком роз­ ташованих на їх території магази­ нів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу);

- продаж страв та безалко­ гольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів; роздрібна торгівля насінням у кіосках на території сіл та селищ міського типу;

- приймання від населен­ ня та реалізація через бджіль­ ницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників;

2) 75 тис. грн для діяльності, визначеної у пунктах 4 та 7 Переліку N 1336:

- роздрібна торгівля та гро­ мадське харчування на території села, що здійснюється сільсько­ господарськими товаровиробни­ ками, які використовують продук­ цію власного виробництва

- роздрібна торгівля медични­ ми і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветери­ нарних послуг на території села.

Також звертаємо увагу, що КОРО та РК застосовуються за­ мість РРО і у форс-мажорних ситуаціях - таких, як відключення електроенергії, поломка РРО та відключення Інтернету.

ФОП - єдиннкики

На відміну від своїх колег підприємців-загальносистемників, спрощенці, а саме платники 1 групи незалежно від обраного виду діяльності, та платники 2 і 3 груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не переви­ щує 1 млн грн, звільнені від обов’язкового застосування РРО (п. 296.10 ст. 296 гл. 1 розд. XIV ПК України).

Тому, щоб не потрапити під штрафні санкції, необхідно що­ місяця (наростаючим підсумком) підраховувати обсяг розрахунко­вих операцій.

Не турбуватися можна тільки тим ФОПам-єдинникам, які про­ водять розрахунки тільки через установу банку або з поточного рахунку покупця. В цьому випадку незалежно від отриманого річного доходу (навіть якщо він переви­ щує 1 млн грн) РРО може взагалі не використовуватись.

Коли з РРО або КОРО та РК?

Платники 2 і 3 груп у разі перевищення у календарному року обсягу доходу 1 млн грн, зобов’язані застосовувати РРО. В цьому випадку необхідно почати застосовувати РРО з першого числа першого місяця кварта­лу, наступного за виникненням такого перевищення, і продовжувати в наступних податкових пері­ одах протягом перебування ФОП платником єдиного податку.

Врятуватись в цьому випадку можна лише здійснюючи діяль­ність, для якої використання РРО не передбачено (п. 9 Закону про РРО) або "втиснутись" у Перелік N 1336, виписуючи для встанов­ лених видів діяльності цим Переліком лише РК.

З 01.07.2015 р. не уникнути РРО у разі здійснення діяльності з роздрібної торгівлі пивом, бо саме з цієї дати ця діяльність потрапила під ліцензування на за­ гальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв, а отри­мати її можна тільки за наявності касового апарату.

Тому фізичні ФОПи - плат­ ники єдиного податку, які здій­снюють продаж алкогольних напоїв на розлив, у тому числі пива, повинні це робити виключно через заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус закладу ресторанного харчування, за умо­ ви наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та застосування РРО.

Варіант "без РРО" можливий лише для роздрібної торгівлі продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках, за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, але з використанням РК та КОРО та за умови не перевищення у ка­ лендарному році обсягу доходу 1 млн грн (Лист N 5984/Б/99-99-22-07-03-14, підкатегорія 109.03 ЗІР).

І як вже було зазначено, з 01.01.2017 р. під використан­ ня РРО потрапляє діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підля­ гають гарантійному ремонту, незалежно від обраної системи оподаткування.

Тобто, якщо єдиноподатник (не важливо, на якій групі!) здійснює реалізацію "технічно складних побутових товарів, які підля­ гають гарантійному ремонту", "РРО-імунітету" в нього немає. Але пам’ятаємо, "РРО-імунітет" зникає з появою спецпереліку від Кабміну.

Готівкові розрахунки та розрахункові документи

Слід мати на увазі, що під­приємці:

- не встановлюють ліміт каси та строки здавання го­тівкової виручки в банк для її зарахування на рахунок (абзац 2 п. 2.7 Положення N 637);

- не ведуть касову книгу і не виписують прибуткові та видат­ кові касові ордери (Роз’яснення НБУ N 11-117/982-3354).

Але підприємці зобов’язані відображати операції з готів­ кою у відповідних книгах обліку доходів і витрат. Відсутність та­ ких записів є порушенням норм щодо обігу готівки, що тягне за собою накладання відповідних штрафних санкцій (Роз’яснення N 11-117/982-3354).

Що стосується розрахунко­вих документів, які оформля­ються і видаються, то:

- при використанні РРО оформлюється фіскальний чек форми N ФКЧ-1 (додаток 1 до Положення N 13);

- при використанні тільки КОРО та РК оформлюється розрахункова квитанція (додаток 3 до Положення N 13);

- в усіх інших випадках (на вимогу покупця) - документ довільної форми (наприклад, за формою, наведеною в до­датку 3 до Положення N 13).

Також не варто забувати про обмеження щодо граничної суми розрахунків фізособи-підприємця протягом одного дня за товари (роботи, по­ слуги) у розмірі 50 000 грн, які поширюється, на жаль, на розрахунки між фізичною особою та підприємцем про­ тягом одного дня за товари (роботи, послуги), та навіть на розрахунки, проведені через РРО та РК (підкатегорія 109.13 ЗІР).

Але, обмеження щодо гра­ ничної суми розрахунків не поширюється на розрахунки, які проводяться із застосуван­ ням електронних платіжних засобів (платіжних карток) (підкатегорія 109.13 ЗІР)

Відповідальність

Одразу треба відзначити, що за порушення у сфері застосуван­ ня РРО передбачено фінансові санкції (Законом про РРО) та адміністративна відповідаль­ ність (КУпАП). Перелік варіантів правопорушень різноманітний, та й штрафи чималі.

Фінансові санкції застосовують­ся до суб’єкта господарювання, а адміністративні штрафи накладаються на посадових осіб підпри­ємства або осіб, які здійснюють розрахунки.

Але коли мова йде про підпри­ємця без найманих працівників, який здійснює розрахункові опе­рації, до нього застосовується, як фінансові санкції, так і адміністративна відповідальність.

Застосовувати фінансові санк­ ції уповноважені органи ДФСУ (ст. 25 Закону про РРО). При застосуванні таких санкцій плат­нику надсилаються податкові повідомлення-рішення (п. 2 р. II Порядку N 1204).

Сплатити штраф потрібно в 10-денний термін з дня при­йняття контролюючими органами рішення про застосування санкцій (якщо платник не оскаржує таке повідомлення-рішення) (ст. 25 Закону про РРО).

Адміністративний штраф має бути сплачений порушником не пізніше ніж через 15 днів з дня вру­ чення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше ніж через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задо­ волення (ст. 307 КУпАП).

Окрім того, не слід забувати про штрафні санкції пов'язані з готівко­вим обігом, а саме за порушення граничної суми розрахунків коштами, передбаченої Постановою N 210.

Так за порушення порядку про­ ведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі пере­ вищення граничних сум розрахун­ків готівкою вперше, коштуватиме підприємцю від 1700 до 3400 грн, а повторне від 8500 до 17 000 грн (ст. 163-15 КуаАП).

Список використаних документів

КУпАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення

ПК України - Податковий кодекс

Закон про захист прав споживачів - Закон України від 12.05.1991 p. N 1023-ХІІ "Про захист прав споживачів" в редакції від 15.12.1993 p. N 3682-ХІІ

Закон про РРО - Закон України від 06.07.1995 р. N 265-95/ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в редакції від 01.06.2000 р. N 1776-ІІІ

Перелік N 1336 - Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений Постановою КМУ від 23.08.2000 р. N 1336

Положення N 13 - Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну України від 21.01.2016 р. N 13

Положення N 637 - Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, за­ тверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. N 637

Порядок N 1204 - Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Мінфіну України від 28.12. 2015 р. N 1204

Постанова N 210 - Постанова НБУ від 06.06.2013 р. N 210 "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою"

Постанова N 878 - Постанова КМУ від 29.09.2010 р. N 878 "Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів"

Лист N 14083/7/23-7017/572 - Лист ДПАУ від 06.07.2009 р. N 14083/7/23-7017/572 "Про направлення оглядового листа"

Лист N 6556/6/99-99-22-07-03-15 - Лист ДФСУ від 30.03.2015 р. N 6556/6/99-99-22-07-03-15 "Щодо порядку проведення розрахунків у системі електронної торгівлі"

Лист N 5295/К/99-99-22-07-03-14 - Лист ДФСУ від 23.05.2016 p. N 5295/К/99-99-22-07-03-14 "Щодо використання реєстраторів розрахункових операцій при реалізації товарів через мережу Інтернет"

Лист N 5984/Б/99-99-22-07-03-14 - Лист ДФСУ від 03.06.2016 р. N 5984/Б/99-99-22-07-03-14 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій"

Роз’яснення N 11-117/982-3354 - Лист НБУ від 09.03.2011 р. N 11-117/982-3354 "Роз’яснення щодо особливостей ведення касових операцій суб’єктами господарювання"

Ірина Бубирь

"Консультант бухгалтера" N 4 (824) 20 лютого 2017 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)