ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ
15.02.2017 N 2284/А/99-99-13-02-03-14

Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування особою, яка провадить
незалежну професійну діяльність

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, розглянула Ваше звернення ………щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, та повідомляє.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абзац перший п. 2 частини першої ст. 7 Закону N 2464).

Законом України від 06 грудня 2016 року N 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону N 2464, які набули чинності з 01 січня 2017 року, зокрема у першому реченні абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 слова "має право самостійно" замінено словом "зобов’язаний".

Отже, у разі якщо платником єдиного внеску - особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом N 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону N 2464).

Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону N 2464).

Згідно з нормами частини п’ятої ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22 відс. визначеної ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону N 2464).

Відповідно до абзацу сьомого частини першої ст. 5 Закону N 2464 зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених п. 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", здійснюється за їх заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.

Враховуючи викладене, з 01 січня 2017 року особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та не отримує дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року від такої діяльності, зобов’язана визначити базу нарахування єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. При цьому Законом N 2464 для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, передбачено процедуру зняття з обліку платників єдиного внеску. Звільнення від сплати єдиного внеску у зв’язку із призупиненням адвокатської діяльності Законом N 2464 не передбачено.

Перший заступник Голови С.В. Білан