МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
НАКАЗ
18.01.2017 N 5
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
01 лютого 2017 р. за N 134/30002
Про затвердження режимів рибальства у 2017 році
Відповідно до статей 8 та 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", підпункту 2 пункту 3 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року N 1119, та з метою впорядкування організації промислового рибальства в Азово-Чорноморському басейні та дніпровських водосховищах НАКАЗУЮ:
1. Затвердити такі, що додаються:
1) Режим рибальства в басейні Азовського моря у 2017 році;
2) Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2017 році;
3) Режим рибальства у дніпровських водосховищах у 2017 році.
2. Департаменту тваринництва подати наказ у встановленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра М. Мартинюка.
Міністр Т. Кутовий
Затверджено
Наказ Міністерства аграрної політики та
продовольства України
18.01.2017 N 5
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
01 лютого 2017 р. за N 134/30002
Режим
рибальства в басейні Азовського моря у 2017 році
1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року N 992 (далі - Порядок).
2. Промисел у басейні Азовського моря здійснюється відповідно до Тимчасових правил промислового рибальства в басейні Азовського моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 31 грудня 1999 року N 172, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 січня 2000 року за N 43/4264 (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.
3. У цьому Режимі терміни вживаються у таких значеннях:
задухові (передзадухові) періоди - періоди підвищеної смертності водних біоресурсів, спричинені змінами гідрохімічних показників у водному об’єкті рибогосподарського значення;
каравка - різновид ставного невода, який складається із сіткової пастки, що виступає над поверхнею води на висоту не більше 3 м, має постійно закріплені стінки й одне спрямовуюче крило;
кільцевий невід - відціджувальне знаряддя лову, що є сітковим полотнищем піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; вилов риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить через кільця, а також за рахунок піддонностворювальної конструкції;
кошільний невід - відціджувальне знаряддя лову, що є сітковим полотнищем без піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; вилов риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить через кільця;
молодь - узагальнена вікова і розмірна категорія, застосовувана до особин, що не досягли мінімального промислового розміру або статевої зрілості; непромислова риба;
прилов - будь-який із представлених в улові видів, за винятком основного, а також молодь регульованих видів або таких, що охороняються;
улов - сукупність добутих водних біоресурсів у кількісному, ваговому та видовому вимірах.
4. Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", згідно з режимами цих територій та об’єктів, що визначені у положеннях про них та в проектах організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Наукові лови у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до наукових програм науково-дослідних (наукових) установ, розглянутих та схвалених Міністерством екології та природних ресурсів України, погоджених відповідними спеціальними адміністраціями територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Користувачі водних біоресурсів повинні бути ознайомлені з режимом територій та об’єктів природно-заповідного фонду та особливими умовами використання водних біоресурсів.
5. Користувачі водних біоресурсів, судна яких задіяні на промислі, або безпосередньо капітани рибопромислових суден у період промислу азовської хамси, тюльки та бичків драгами з механізованим способом використання щодоби у встановлений час повинні надавати до територіального органу Держрибагентства оперативну інформацію про:
назву суден, задіяних на промислі;
улов;
райони лову;
прилов особин непромислового розміру (молоді);
прилов осетрових та судака.
6. Написи, що наносяться на риболовні судна, повинні відповідати Національному стандарту України.
7. Територіальний орган Держрибагентства на підставі обґрунтувань наукових установ може переносити (не більше ніж на 15 діб) дати початку та закінчення промислу.
Оперативне регулювання промислу суднами азовської хамси, тюльки, піленгаса та бичків (початок та закриття промислу, розширення та закриття окремих районів, закриття промислу відповідно до Правил рибальства) здійснюється робочою групою з охорони і контролю вилучення водних біологічних ресурсів Українсько-російської комісії з питань рибальства в Азовському морі (далі - Робоча група). Строки лову, установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати вказаних періодів промислу.
8. Територіальний орган Держрибагентства здійснює збір статистичних даних про фактичні улови водних біоресурсів користувачами в басейні Азовського моря, а про улови азовської хамси та оселедця чорноморсько-азовського прохідного - в Азовському і Чорному морях та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подає звіти за встановленими формами про вилов до Державної Азовської морської екологічної інспекції.
Промисел азовської хамси, тюльки та калкана азовського здійснюється в рахунок загальнобасейнового обсягу вилучення (ліміту) без розподілу на національні квоти між Україною та Російською Федерацією.
Не встановлюються загальнобасейнові обсяги вилучення (ліміти) для малоцінних видів риб (карась сріблястий, атерина, перкарина та інші) і не обмежується прилов цих видів при веденні спеціалізованого промислу інших видів риб.
Обмін інформацією про обсяг вилучення кожного виду проводиться Робочою групою в період промислу щотижня. При освоєнні 80 % обсягу вилучення (ліміту) кожного виду обмін інформацією проводиться щодня, а при освоєнні 95 % промисел припиняється. Використання залишку обсягу вилучення (ліміту) визначається Робочою групою.
9. Промисловий вилов осетрових видів риб у басейні Азовського моря забороняється. Особини осетрових та інших видів, занесених до Червоної книги України, які приловлюються під час промислу, як дорослі, так і молодь, негайно випускаються в море незалежно від їх стану (живі або мертві).
10. Допустимі показники прилову та дії користувачів у випадках їх перевищення:
1) максимально допустимий прилов осетрових на промислі:
тюльки та хамси кошільними неводами - 1 екземпляр на 5 тонн улову;
бичків:
драгами - 1 екземпляр на 1 тонну улову;
великовічковими ставними неводами - 4 екземпляри на 1 тонну улову;
дрібних масових риб ставними неводами - 1 екземпляр на 1 тонну улову;
2) прилов водних біоресурсів при промислі інших видів риб будь-якими знаряддями лову не повинен перевищувати 50 % маси всього улову за промислове зусилля. Ця норма не поширюється на прилови риб, на які не встановлені ліміти або прогнози і які не занесені до Червоної книги України (тараня, лящ, карась сріблястий, атерина, перкарина та інші).
У разі перевищення допустимого прилову водних біоресурсів, не зазначених в дозвільних документах, вони повинні з якнайменшими ушкодженнями незалежно від їх стану випускатися в природне середовище існування і користувач зобов'язаний:
змінити позицію лову активними знаряддями добування (траса наступного тралення або позиція наступного закидання, знаряддя лову мають знаходитись на відстані не менше ніж 5 морських миль від будь-якої точки попереднього тралення, закидання або встановлення, повторне здійснення операцій з добування водних біоресурсів активними знаряддями лову у районі робіт допускається не раніше ніж через 24 години), якщо після зміни позиції відмічається перевищення допустимого прилову водних біоресурсів, припинити добування (вилов) водних біоресурсів у цьому районі;
під час роботи пасивними знаряддями лову у разі перевищення допустимого прилову водних біоресурсів привести знаряддя лову в неробочий стан або зняти (поновлення вилучення (вилову) водних біоресурсів у тому самому місці допускається не раніше ніж через 24 години), відобразити свої дії в суднових документах і промисловому журналі;
3) виловлена засобами лову риба, у тому числі судак звичайний, у разі її невідповідності встановленим нормам прилову особин непромислового розміру має бути випущена у водойму.
На промислі тюльки та хамси кошільними неводами, бичків драгами у разі підвищеного прилову осетрових відповідальні за лов повинні повідомити про це Робочу групу протягом доби.
При першому виявленні прилову осетрових вище встановлених норм на всіх видах промислу територіальний орган Держрибагентства на підставі результатів перевірок, здійснених протягом 3 діб, приймає рішення щодо припинення промислу. Строки відновлення промислу визначаються за результатами робіт контрольних знарядь лову, кількість яких встановлюється територіальним органом Держрибагентства.
11. Допускається промисел:
1) оселедця чорноморсько-азовського прохідного у Керченській протоці:
одностінними сітками та ставними неводами - з 10 лютого до 31 травня і з 01 жовтня до 31 грудня;
закидними неводами у кількості 2 одиниці - з 10 лютого до 31 березня і з 01 жовтня до 31 грудня.
Промисловий розмір оселедця - 15 см. Допустимий прилов його молоді відповідно до встановлених Правилами рибальства норм для цінних видів риб становить 8 %. Розмір вічка у знаряддях для лову оселедця повинен бути не менше:
а = 20, 22 та 24 мм відповідно у котлі, дворі та крилах ставних неводів; а = 20, 24 та 30 мм відповідно у матні, приводах та крилах закидних неводів; а = 26 мм - у сітках. Довжина однієї сітки не більше 75 м, довжина однієї ставки сіток (сіткового порядку) не повинна перевищувати 750 м;
2) хамси:
кошільними неводами у передпротоці Азовського моря від меридіана 37° сх. д. до мису Зюк на шість миль у глиб моря та в Керченській протоці - з 01 жовтня до 20 грудня;
ставними неводами (з кроком вічка а = 6,5 мм) у п'ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від с. Нововідрадне до мису Хроні - з 20 вересня до 20 грудня, а в Керченській протоці - з 01 жовтня до 20 грудня;
ставними неводами (з кроком вічка а = 6,5 мм) у п’ятикілометровій прибережній зоні від с. Соляне до с. Нововідрадне (загальна кількість неводів на ділянці не більше 5 одиниць) - з 20 вересня до 20 грудня;
різноглибинними тралами (розміром по верхній підборі не більше 38 м) з кроком вічка у кутці а = 6,5 мм у передпротоці Азовського моря в районі, обмеженому із заходу меридіаном мису Зюк, з півночі паралеллю 45°38'00'' п. ш., зі сходу меридіаном 37°00'00'' сх. д., та в Керченській протоці - з 15 вересня до 20 грудня. Загальна кількість тралів - 11 одиниць;
3) бичків:
драгами з механізованим способом використання з розміром (кроком вічка) у матні не менше ніж 18 мм у загальній кількості 45 одиниць з 15 серпня до 15 грудня та драгами з механізованим способом використання з розміром (кроком вічка) в матні не менше ніж 20 мм у загальній кількості 3 одиниці з 15 березня до 15 квітня в Азовському морі (за винятком п’ятикілометрової прибережної зони) в районі, обмеженому:
на заході - лінією, що з’єднує маяк острова Бирючий та протоку Тонку, далі на південь по береговій лінії до мису Хроні, далі по прямій лінії до мису Ахілеон;
на сході - лінією, що з’єднує край Білосарайської коси - буй Єленінської банки (46°35'7'' п. ш. 37°24'3'' сх. д.) - буй Железинської банки (46°13'5'' п. ш. 37°25'20'' сх. д.) і далі за напрямком до Ачуївського маяка до перетину з лінією мису Ахілеон - маяк Ахтарський та від цієї точки до мису Ахілеон. У задуховий період добування (вилов) бичків у зазначеному районі здійснюється включно у п’ятикілометровій прибережній зоні.
Весняний (з 15 березня до 15 квітня) промисел бичків драгами з механізованим способом використання здійснюється до освоєння 25 % загального ліміту бичків, передбаченого для цього виду промислу в Україні. Норми прилову аналогічні встановленим для промислу бичків драгами з механізованим способом використання у літньо-осінньо-зимовий період;
драгами з ручним та напівмеханізованим способами використання, закидними неводами (волоками), каравками та підйомними пастками уздовж узбережжя Азовського моря у п’ятикілометровій зоні від мису Хроні до краю Білосарайської коси та від мису Ахілеон до краю коси Довгої, а також у Таганрозькій затоці та Керченській протоці включно з Таманською та Дінською затоками - з 15 серпня до 15 грудня;
підйомними пастками, каравками, закидними неводами (волоками) в Керченській протоці включно з Таманською та Дінською затоками, у Таганрозькій затоці та вздовж західного і північного узбережжя Азовського моря від мису Хроні до краю Білосарайської коси, вздовж південного і східного узбережжя Азовського моря від мису Ахілеон до краю коси Довгої - з 01 березня до 30 квітня;
мінімальний розмір бичка, допустимого до вилову (промисловий розмір) - 10 см;
мінімально допустимий розмір вічка:
в літньо-осінньо-зимовий період у бичкових драгах і волоках у матні та приводах а = 18 мм, у крилах а = 20 мм;
у ставних неводах, каравках, підйомних пастках для лову бичків у котлі, бочці, дворі, крилах а = 18 мм;
висота крила бичкової драги біля клячів має бути не більше 1,4 м;
довжина драги вимірюється по верхній підборі і не повинна перевищувати 45 м;
матня має бути посаджена на нерозтяжні пожилини.
На 1 м пожилини повинно припадати не менше 31 вічка;
4) піленгаса:
дозволяється вилучення лише як прилову при проведенні промислу інших видів риб в Азовському басейні;
5) тюльки:
різноглибинними тралами (розміром по верхній підборі до 38 м) з кроком вічка у кутці 6,5 мм в районах та в строки, передбачені Правилами рибальства для промислу цього об’єкта кошільними неводами. Загальна кількість тралів - 11 одиниць;
ставними неводами у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від маяка Бирючий острів до краю Білосарайської коси - з 15 лютого до 31 травня;
ставними неводами (150 одиниць) у Таганрозькій затоці - з 01 лютого до 15 червня;
6) азово-чорноморської кефалі:
волоками, ставними неводами та підйомними заводами у Керченській протоці - з 01 червня до 31 грудня;
волоками й одностінними сітками в Сиваші та протоці Тонкій до вхідного створу - з 01 вересня до 31 грудня;
7) частикових риб (ляща, тарані, товстолобика, білого амура, сазана, сома, краснопірки, карася сріблястого, плоскирки, окуня, білизни, лина, верховодки):
ставними неводами, каравками у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від маяка Бирючий острів до краю Білосарайської коси та від гирла річки Протока до краю коси Довгої - з 01 вересня до 15 березня, у Таганрозькій затоці - з 01 березня до 15 травня;
8) барабулі та ставриди ставними неводами (з кроком вічка 10,0 мм) у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від с. Соляне до с. Нововідрадне (загальна кількість ставних неводів на ділянці не більше 3 од.) - з 01 травня до 31 липня та з 01 вересня до 31 жовтня;
9) дрібних масових риб (тюлька, атерина, пеpкаpина, бички):
ставними неводами в Керченській протоці і в прибережній зоні Азовського моря від мису Хроні до с. Нововідрадне - з 01 березня до 15 квітня. У випадку початку весняного ходу хамси до 15 квітня територіальний орган Держрибагентства може припинити цей промисел достроково.
Примітка. Початок весняного ходу хамси визначається науково-дослідними (науковими) установами або територіальним органом Держрибагентства у разі прилову хамси 20 % по масі і вище від загального улову дрібних морських риб;
ставними неводами у кількості не більше 30 одиниць у п’ятикілометровій прибережній зоні - з 01 вересня до 30 листопада. Встановлення ставних неводів здійснюється на глибині більше 5 м;
10) гамарид ручними сачками уздовж українського узбережжя Азовського моря і Таганрозької затоки, а також у затоці Сиваш та в Утлюцькому лимані - з 15 травня до 30 вересня;
11) креветок:
волоками завдовжки до 6 м з розміром вічка не менше а = 6,5 мм і сачками, а також із застосуванням кураю (або в’язанок сухих рослин) вздовж українського узбережжя Азовського моря і Таганрозької затоки та в Утлюцькому лимані - з 01 липня до 31 грудня;
волоками завдовжки до 6 м з розміром вічка не менше а = 6,5 мм, ятерами з кроком вічка а = 6,5-10 мм, сачками, а також із застосуванням кураю (або в'язанок сухих рослин) у затоці Сиваш - з 01 липня до 31 грудня;
12) личинок хірономід:
мотильницями діаметром до 1 м, сачками діаметром до 0,6 м з капронового газу, рамками-ситами площею до 1 м2 із застосуванням знарядь для змутнення мулу (насоси або помпи) у водних об’єктах Азовського басейну, включаючи Новотроїцький та Генічеський райони Херсонської області, в тому числі постійні й тимчасові соляні озера і солонці, утворені внаслідок заповнення ложі після опадів або з’єднання з озерами, - з 10 лютого до 31 травня та з 01 вересня до 31 грудня;
13) артемії у солоних озерах та лиманах Азовського басейну (включаючи Сиваш):
рачків артемії - волоками (завдовжки до 15 м), сачками (діаметром вхідного отвору не більше 1 м2), пастками - з 01 червня до 30 вересня; для лову артемії застосовуються волоки, сачки та пастки, виготовлені з капронового газу;
цист (діапазирувальних яєць) артемії - скребками, совковими лопатами та ручними засобами на березі (штормові викиди), а також із поверхні води із застосуванням насоса або водяної помпи - з 01 жовтня до 31 грудня;
14) рапанів - скребками, пiдсаками, щипцями, підйомними пастками, руками (включаючи водолазний спосіб) у Керченськiй протоці - протягом усього року;
15) ручний збір штормових викидів зостери на узбережжі та в прибережній частині акваторії моря та лиманів без зарахування до ліміту;
16) вилучення водних біоресурсів як прилову при веденні промислового рибальства тільки за наявності у користувача квот на вилов цих водних біоресурсів або права на їх вилов (добування) у межах загального ліміту;
17) лов закидними неводами (волоками) і ручними драгами, а також встановлення інших стаціонарних знарядь лову здійснюються у прибережній зоні від берегової лінії в глиб моря на віддаленні:
в Азовському морі - до 5 км;
в Керченській протоці і в Таганрозькій затоці - до зовнішніх кордонів судноплавних каналів.
12. Мінімальний розмір калкана азовського, допустимий до вилучення (промисловий розмір), - 27 см. Особини калкана азовського, що не досягли промислового розміру, повинні випускатися у рибогосподарський водний об'єкт.
13. Забороняється користувачам водних біоресурсів:
1) спеціалізований промисел піленгаса та калкана азовського (крім вилучення цих видів як прилову);
2) промисел судака, берша та чехоні (прилов вказаних видів риб у будь-якому вигляді має бути випущений у середовище існування);
3) промисел глоси у Сиваші;
4) промисел азово-чорноморської кефалі волоками в Азовському морі уздовж українського узбережжя від Керченської протоки до краю Білосарайської коси;
5) промисел мідій;
6) вилучення ікряних самиць раків;
7) будь-який промисел протягом усього року:
у районі Піщаних островів, обмеженому прямими лініями, що з’єднують точки з такими координатами:
46°54'30" пн. ш., 38°21'00" сх. д.;
46°50'30" пн. ш., 38°21'00" сх. д.;
46°50'30" пн. ш., 38°15'00" сх. д.;
46°52'00" пн. ш., 38°12'30" сх. д.;
46°54'30" пн. ш., 38°12'30" сх. д. і далі до початкової точки;
у районі Железинської банки, обмеженому прямими лініями, що сполучають точки з такими координатами:
46°17'00" пн. ш., 37°25'30" сх. д.;
46°11'15" пн. ш., 37°38'00" сх. д.;
46°06'00" пн. ш., 37°38'00" сх. д.;
46°06'00" пн. ш., 37°28'45" сх. д.;
46°14'15" пн. ш., 37°25'45" сх. д. і далі до початкової точки;
8) вилучення об’єктів, занесених до Червоної книги України;
9) вилучення з водних об’єктів знарядь лову або садків (куканів), що не належать користувачеві водних біоресурсів. У разі їх вимушеного вилучення при потраплянні в активні знаряддя лову, зачепленні плавзасобами тощо обов’язково вноситься відповідний запис у судновий журнал та сповіщається про це територіальний орган Держрибагентства.
14. Бирками маркуються тільки пасивні знаряддя лову. Бирки кріпляться на:
ставні неводи та підйомні заводи на розтяжці при заході у двір у безпосередній близькості до крила;
ятери до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір;
підйомні пастки та раколовки до верхньої частини каркаса;
сітки до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з країв сітки.
15. У період виникнення в Азовському морі несприятливих екологічних умов, що можуть призвести або призводять до загибелі водних біоресурсів внаслідок задухових ситуацій, здійснюється меліоративний відлов (відповідно до статті 47 Закону України "Про тваринний світ").
16. Користувачі водних біоресурсів, що здійснюють меліоративний відлов, зобов’язані:
вести журнал обліку вилучених і прийнятих водних біоресурсів;
щодня надавати до територіального органу Держрибагентства дані про кількість використаних знарядь лову, кількість та типи задіяних плавзасобів, кількість вилучених водних біоресурсів, гідрометеообставини.
Після припинення меліоративного відлову користувачі водних біоресурсів протягом доби надають до територіального органу Держрибагентства звіти про вилучення водних біоресурсів під час проведення меліоративного відлову та журнали обліку вилучених і прийнятих водних біоресурсів.
17. Розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів для тих випадків, коли кількість знарядь лову обмежено (підпункти 1-9 пункту 11 цього Режиму), здійснює територіальний орган Держрибагентства за письмовими заявами користувачів водних біоресурсів. Заяви мають бути подані користувачами водних біоресурсів не пізніше ніж за 15 днів до початку промислу. Територіальний орган Держрибагентства для розгляду поданих заяв утворює комісію, що є консультативно-дорадчим органом, до складу якої входять представники територіальних органів Держрибагентства, користувачів водних біоресурсів, а також можуть бути залучені представники громадських об’єднань та асоціацій користувачів водних біоресурсів (за згодою), які здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів на цьому рибогосподарському водному об’єкті (його частині). Розгляд поданих заяв здійснюється комісією з дотриманням вимог пункту 27 Порядку та з урахуванням резерву добування (вилову) для кожного об’єкта промислу, визначеного наказом Мінагрополітики про розподіл квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення, з метою визначення нерозподіленого залишку знарядь лову пропорційно резерву добування (вилову). За результатами розгляду поданих заяв територіальний орган Держрибагентства у строк не пізніше ніж за 5 днів до початку промислу видає відповідний наказ про розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів. У разі наявності залишку нерозподіленої кількості знарядь лову допускається подання заяв та їх розгляд пізніше визначеного строку.
Розподіл між користувачами водних біоресурсів бирок для маркування знарядь лову у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), передбачений пунктом 34 Порядку, здійснюється відповідно до наказу територіального органу Держрибагентства про розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів.
18. Територіальний орган Держрибагентства здійснює централізований збір і узагальнення даних про вилучення водних біоресурсів у період проведення меліоративних відловів у басейні Азовського моря. Узагальнена інформація після закінчення відловів передається до Держрибагентства та Державної Азовської морської екологічної інспекції.
19. Для обліку бичків, вилучених у випадку проведення меліоративних відловів у місцях виникнення задухових (передзадухових) ситуацій, Держрибагентством утворюється резерв з ліміту їх вилову в лиманах та прибережній п’ятикілометровій зоні заток українського узбережжя в обсязі 2000 тонн. У разі використання цього резерву вилучення бичків здійснюється в рахунок загальнобасейнового обсягу добування (ліміту) морського промислу.
20. Користувачі водних біоресурсів, які здійснюють промисловий лов, зобов’язані маркувати бирками пасивні знаряддя лову з метою визначення їхньої належності. Бирки прикріплюються на ставні неводи, донні пастки і підйомні заводи до верхньої підбори на відстані до 2 м від одного з кутів зливної частини котла; на ятери - до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір; на підйомні пастки і раколовки - до верхньої частини каркаса; на сітки - до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з кінців сітки; на яруси - до хребтини на відстані до 1 м від одного з кінців ярусу.
21. Забороняється проводити промисловий лов (зняття, перевірка та постановка знарядь лову) у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) на суднах, не обладнаних бортовими вогнями.
22. Користувачам водних біоресурсів забороняється використовувати ставні знаряддя лову, не позначаючи їх розташування за допомогою буїв чи розпізнавальних знаків з продубльованим на них номером бирки.
23. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням відповідного територіального органу Держрибагентства можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.
24. Користувачі водних біоресурсів при здійсненні спеціального використання водних біоресурсів у межах загального ліміту або прогнозу допустимого вилову зобов’язані надавати територіальному органу Держрибагентства оперативну інформацію про обсяги вилучення водних біоресурсів з періодичністю та у спосіб, що визначені пунктом 45 Порядку.
25. Користувачами водних біоресурсів при здійсненні спеціального використання водних біоресурсів допускається експлуатація плавзасобів, що відповідають району плавання на цьому водному об’єкті та зареєстровані у визначеному законодавством порядку, за наявності під час промислу діючого акта технічного огляду судна та оригіналу суднового білета.
Директор Департаменту тваринництва М. Кваша