КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ
Департаменту з питань праці
Відділ з питань зайнятості

Що повинен знати роботодавець про стажування

Закон України від 05.07.2012 p. № 5067-VI «Про зайнятість населення» (із змінами та доповненнями» далі - Закон) урегульовує правові відносини щодо стажування. Відповідно до вимог ст. 29 Закону стажером може бути студент вищого і учень професійно-технічного навчального закладу, які отримали професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем: «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» - продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, стажуються за спеціальністю (кваліфікацією) або професією (кваліфікаційним рівнем), за якою здобувають освіту, у вільний від навчання час. Наведені критеpії мають бути дотримані одночасно. Якщо хоча б одна умова не виконується то це, не вважається стажуванням.

Названі особи мають право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою отримується освіта, на підприємствах, в установах й організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування. Типова форма договору затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2013 р. № 20. Строк стажування за договором не може перевищувати шести місяців. У договорі обумовлюється також режим та місце стажування.

Роботодавцю важливо знати: якщо в період стажування така особа (стажер) виконує професійні роботи підприємство, організація, установа за всі роботи, виконані відповідно до наданих завдань, виплачує їй заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок. Тобто, якщо стажер виконує завдання, які можна кваліфікувати як професійну роботу, він може вимагати від керівництва такого підприємства, організації, установи виплати йому заробітної плати. Ця правова позиція підтверджена листом Мінсоцполітики України від 07.03.2014 р. № 300/039/97-14 «Щодо питань стажування».

Заробітна плата - це одна з головних економічних категорій, яка поєднує інтереси працівників, підприємств, установ, організацій та держави і безпосередньо впливає на рівень життя населення. Нелегальна заробітна плата послаблює соціальний захист працівників, зменшує надходження до бюджетів та державних соціальних фондів. Так, роботодавець під час виплати заробітної плати стажеру має утримувати й перераховувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, а також сплачувати єдиний соціальний внесок за такого працівника згідно з вимогами чинного законодавства України. Зміна правосвідомості більшості представників бізнесу впродовж останніх років в Україні поступово призводить до того, що роботодавці прагнуть отримати не лише максимальні прибутки від свого господарювання, а й досягти суспільне корисних результатів, у тому числі сумлінно виконуючи вимоги трудового законодавства. Таким чином, розмір оплати праці також потрібно зазначати в договорі про стажування.

Стажування проводиться за індивідуальною програмою під керівництвом працівника підприємства, установи, організації, який має стаж роботи за відповідною професією (спеціальністю) не менш як три роки. За керівником стажування закріплюється не більш ніж два стажисти. Стажист разом із своїм керівником від установи розробляють індивідуальну програму стажування та перелік робіт. Типова форма такої програми, затвердженої на офіційному рівні, відсутня. Тому бланк індивідуальної програми слід створити самостійно. Затверджує індивідуальну програму стажування та перелік робіт керівник установи.

Керівник установи видає наказ про стажування. Запис про проходження стажування вноситься до трудової книжки і свідчить про певний досвід роботи за фахом. Роботодавець зобов'язаний провести інструктаж з охорони праці перед допуском студента (учня) до проходження стажування, після чого стажист починає здобувати досвід. Після закінчення стажування керівник стажування (або керівник установи за поданням керівника стажування) видає стажистові висновок, у якому зазначає виконані роботи й оцінку якості їхнього виконання, характеристику професійної компетенції, особисті та ділові якості стажиста. Під час складання такого висновку і стануть у пригоді оцінки за виконані стажистом завдання, виставлені керівником стажування в індивідуальній програмі стажування.

За статтею 29 Закону робота керівника стажування, призначеного з числа працівників підприємства, організації, установи, може оплачуватися підприємством, організацією, установою за рахунок коштів підприємства, організації, установи, передбачених на підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів щомісяця додатково на термін стажування, в розмірах не менш як 5% суми основної заробітної плати, яку вони одержують за основним місцем роботи. Таким чином, Закон не зобов'язує роботодавця додатково платити керівникові стажування, але якшо між таким працівником та роботодавцем буде досягнуто домовленості щодо доплат за керування стажуванням, такі доплати можуть бути проведені відповідно до названих вимог

Роботодавцю стажування молодих спеціалістів у його установі дає можливість придивитися до молодих кадрів з метою подальшого їхнього зарахування до штату або формування кадрового резерву. Також роботодавець, залучаючи молодих спеціалістів до стажування, може тимчасово вирішити проблему із недостатністю кадрів, хоча і дещо специфічним способом.

Начальник відділу,
Світлана СТАСЮК

"Праця i зарплата" N 42 (1006), 16 листопада 2016 р.
Передплатний iндекс: 30214