Постанова : Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2011 р. N 384

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 16 листопада 2016 р. N 815
Київ

Про внесення змін до порядків, затверджених
постановою Кабінету Міністрів України
від 11 квітня 2011 р. N 384

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до Порядку проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів державної, комунальної власності та об’єктів, які належать Автономній Республіці Крим, і Порядку проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2011 р. N 384 "Деякі питання організації здійснення державно-приватного партнерства" (Офіційний вісник України, 2011 р., N 28, ст. 1168, N 61, ст. 2435; 2013 р., N 28, ст. 955; 2014 р., N 88, ст. 2530), зміни, що додаються.

Прем’єр-міністр України В. ГРОЙСМАН

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 листопада 2016 р. N 815

Зміни,
що вносяться до порядків, затверджених
постановою Кабінету Міністрів України
від 11 квітня 2011 р. N 384

1. У Порядку проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів державної, комунальної власності та об’єктів, які належать Автономній Республіці Крим:

1) абзац другий пункту 1 викласти в такій редакції:

"У разі коли законами, що регулюють відносини, які виникають у процесі укладення зазначених договорів, чи відповідно до таких законів встановлено інший порядок проведення конкурсу, застосовується порядок проведення конкурсу, встановлений такими законами чи відповідно до таких законів.";

2) у пункті 2 слово "сприятливіших" замінити словом "найкращих";

3) пункт 4 викласти в такій редакції:

"4. Організація конкурсу, його проведення та затвердження результатів конкурсу здійснюється щодо:

об’єктів державної власності - центральним органом виконавчої влади, що виконує відповідно до закону функції з управління відповідними об’єктами державної власності, а якщо такий орган не визначений, - Кабінетом Міністрів України;

об’єктів комунальної власності - органом місцевого самоврядування згідно з повноваженнями відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні";

об’єктів, що належать Автономній Республіці Крим, - органом, уповноваженим Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а якщо такий орган не визначений, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим.";

4) у пункті 5 слова "проведення у встановленому порядку аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства" замінити словами "прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства";

5) у пункті 6:

абзац шостий викласти в такій редакції:

"обсяг та форма державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства, якщо надання такої підтримки передбачається;";

в абзацах десятому і тринадцятому слово "строк" замінити словами "граничний строк";

6) у пункті 7:

абзац третій викласти в такій редакції:

"зобов’язання сторін, у тому числі обсяг і форма державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства, якщо надання такої підтримки передбачається, та обсяг і форма фінансової участі приватного партнера у здійсненні зазначеного партнерства;";

абзац одинадцятий викласти в такій редакції:

"зобов’язання щодо відшкодування витрат на підготовку документів, з яких складається пропозиція згідно з пунктом 6 Порядку проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, у сумі, яка документально підтверджена, але становить не більш як 2,5 відсотка вартості проекту державно-приватного партнерства, а також витрат на розроблення (виготовлення) землевпорядної документації та проведення її експертизи відповідно до підтвердних документів;";

7) абзац шостий пункту 13 викласти в такій редакції:

"пропозицію щодо розподілу ризиків відповідно до результатів аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;";

8) у пункті 15:

абзац дев’ятий викласти в такій редакції:

"інформацію про обсяг та форму державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства, якщо надання такої підтримки передбачається, та обсяг і форму фінансової участі приватного партнера у здійсненні зазначеного партнерства;";

абзац п’ятнадцятий викласти в такій редакції:

доповнити пункт після абзацу п’ятнадцятого новим абзацом такого змісту:

"створення переможцем (переможцями) конкурсу юридичної особи для здійснення державно-приватного партнерства з урахуванням вимог Закону;".

У зв’язку з цим абзаци шістнадцятий - двадцять четвертий вважати відповідно абзацами сімнадцятим - двадцять п’ятим;

9) у підпункті 2 пункту 28:

абзац третій викласти в такій редакції:

"обсяг та форма фінансової участі приватного партнера;";

абзац п’ятий після слова "обсяг" доповнити словами "та форма";

10) абзац перший пункту 33 викласти в такій редакції:

"33. За результатами проведення конкурсу комісія складає протокол про результати конкурсу (про визначення переможця конкурсу, про відхилення всіх конкурсних пропозицій без визначення переможця чи про оголошення конкурсу таким, що не відбувся), у трьох примірниках і подає їх на затвердження органові управління.";

11) пункт 34 викласти в такій редакції:

"34. Орган управління зобов’язаний не пізніше місяця після підписання протоколу про результати конкурсу (сільські, селищні, міські, районні та обласні ради - на найближчому пленарному засіданні) розглянути результати проведення конкурсу і затвердити відповідний протокол (про визначення переможця конкурсу, про відхилення всіх конкурсних пропозицій без визначення переможця чи про оголошення конкурсу таким, що не відбувся) або відмовити у затвердженні результатів конкурсу з обґрунтуванням причини такої відмови.";

12) у пункті 39 слова "та оприлюднює не пізніше ніж три робочих дні на власному веб-сайті" виключити.

2. Порядок проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства викласти в такій редакції:

"Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 11 квітня 2011 р. N 384

(в редакції постанови
Кабінету Міністрів України
від 16 листопада 2016 р. N 815)

Порядок
проведення аналізу ефективності здійснення
державно-приватного партнерства

1. Цей Порядок визначає механізм проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства (далі - аналіз ефективності).

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про державно-приватне партнерство" (далі - Закон).

3. Аналіз ефективності проводиться щодо:

об’єктів комунальної власності - виконавчим органом місцевого самоврядування, уповноваженим відповідною сільською, селищною, міською, районною чи обласною радою, а якщо такий орган не визначений, - виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради чи виконавчим апаратом районної, обласної ради;

4. Аналіз ефективності проводиться органом, зазначеним у пункті 3 цього Порядку (далі - уповноважений орган), на підставі пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства (далі - пропозиція) або за ініціативою уповноваженого органу.

У разі коли у державно-приватному партнерстві братимуть участь декілька державних партнерів, вони разом проводять аналіз ефективності відповідно до цього Порядку.

5. Пропозиція готується центральними або місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування чи органами Автономної Республіки Крим або особами, які відповідно до Закону можуть бути приватними партнерами (далі - ініціатори підготовки пропозиції), та подається уповноваженому органові.

6. Пропозиція складається з таких документів:

1) концептуальної записки, в якій зазначаються:

мета проекту та її обґрунтування:

- проблеми, які передбачається розв’язати у результаті реалізації проекту;

- результати аналізу попиту на товари (роботи і послуги), виробництво (виконання і надання) яких повинне бути забезпечене в результаті реалізації проекту;

- результати попереднього аналізу можливих альтернативних варіантів розв’язання зазначених проблем;

- відповідність мети проекту пріоритетам державної політики;

прогнозні обсяги витрат, а саме:

- розрахункова вартість проекту, включаючи витрати на його розроблення та реалізацію, обґрунтування вибору можливих джерел фінансування;

- інформація про наявність земельної ділянки, прав, пов’язаних з нею, та план заходів щодо оформлення прав на таку ділянку (у разі потреби);

- інформація про оціночну вартість експлуатації (утримання) об’єкта державної або комунальної власності та джерела фінансування його експлуатації (утримання);

результати попереднього аналізу ефективності реалізації проекту:

- очікуваний вплив (екологічні, соціальні, економічні вигоди і наслідки його реалізації);

- вигодоотримувачі;

- результати попередньої оцінки ризиків реалізації проекту;

строк та етапи реалізації проекту, результати попередньої оцінки можливостей його реалізації, організації та управління виконанням робіт;

обґрунтування заходів щодо розроблення проекту державно-приватного партнерства (дослідження, проектування).

2) техніко-економічного обґрунтування здійснення державно-приватного партнерства (далі - техніко-економічне обґрунтування), що розроблене з урахуванням методичних рекомендацій щодо його підготовки, затверджених Мінекономрозвитку, і містить:

детальне обґрунтування соціально-економічних та екологічних результатів здійснення державно-приватного партнерства за результатами аналізу:

- економічних та фінансових показників реалізації державно-приватного партнерства;

- соціальних результатів реалізації державно-приватного партнерства, включаючи підвищення якості послуг та рівня забезпечення попиту на товари (роботи і послуги);

- екологічних результатів реалізації державно-приватного партнерства з урахуванням можливого негативного впливу на стан навколишнього природного середовища;

обґрунтування підвищення ефективності проекту в разі його реалізації із залученням приватного партнера порівняно з реалізацією проекту без такого залучення;

оцінку виявлених ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх розподіл між партнерами, а також визначення форми управління такими ризиками;

визначення форми здійснення державно-приватного партнерства та обґрунтування її ефективності для державного і приватного партнера;

соціально-економічні та екологічні перспективи реалізації державно-приватного партнерства після закінчення строку дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

7. У разі коли ініціаторами підготовки пропозиції є центральні або місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування чи органи Автономної Республіки Крим, пропозиція готується двома етапами.

На першому етапі здійснюється підготовка концептуальної записки, проведення її детального аналізу, за результатами якого приймається рішення щодо доцільності або недоцільності підготовки техніко-економічного обґрунтування.

На другому етапі - підготовка техніко-економічного обґрунтування.

Аналіз концептуальної записки проводиться щодо:

об’єктів державної власності - ініціатором підготовки пропозиції із залученням представників Мінекономрозвитку, Мінфіну та центрального органу виконавчої влади, що виконує відповідно до закону функції з управління відповідними об’єктами державної власності (у разі коли такий орган не є ініціатором підготовки пропозиції);

об’єктів комунальної власності та об’єктів, що належать Автономній Республіці Крим, - ініціатором підготовки пропозиції, який може звернутися до Мінекономрозвитку з проханням розглянути концептуальну записку та подати рекомендації щодо доцільності підготовки техніко-економічного обґрунтування. Мінекономрозвитку повинне у місячний строк з дати надходження такого звернення подати зазначені рекомендації.

Якщо ініціаторами підготовки пропозиції є особи, які відповідно до Закону можуть бути приватними партнерами, то у процесі підготовки пропозиції вони можуть звернутися з проханням розглянути концептуальну записку та подати рекомендації щодо доцільності підготовки техніко-економічного обґрунтування щодо:

об’єктів державної власності - до центрального органу виконавчої влади, що виконує відповідно до закону функції з управління відповідними об’єктами державної власності, а якщо такий орган не визначений, - до Мінекономрозвитку;

об’єктів комунальної власності - до виконавчого органу місцевого самоврядування, уповноваженого відповідною сільською, селищною, міською, районною чи обласною радою, а якщо такий орган не визначений, - до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради чи виконавчого апарату районної, обласної ради;

об’єктів, що належать Автономній Республіці Крим, - до органу, уповноваженого Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а якщо такий орган не визначений, - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідний орган повинен у місячний строк з дати надходження такого звернення подати рекомендації щодо доцільності підготовки техніко-економічного обґрунтування.

У разі необхідності до проведення аналізу концептуальної записки можуть залучатися представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств, підприємств Автономної Республіки Крим або господарських товариств, 100 відсотків статутного капіталу яких належить державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим, а також представники міжнародних фінансових організацій та незалежні експерти.

8. Пропозиція подається українською мовою разом із складеним у довільній формі супровідним листом. Кожен із документів, з яких складається пропозиція згідно з пунктом 6 цього Порядку, прошнуровується, його сторінки нумеруються, засвідчуються підписом особи, що подала пропозицію (фізичною особою - якщо ініціатором подання пропозиції є фізична особа, яка відповідно до Закону може бути приватним партнером, або уповноваженою особою, яка має право діяти від імені юридичної особи), та скріплюється печаткою (у разі наявності). Пропозиція подається у двох примірниках у паперовій та електронній формі.

9. У разі відсутності підстав для відмови в розгляді пропозиції уповноважений орган протягом 30 днів після надходження розглядає її та проводить відповідно до затвердженої Мінекономрозвитку методики аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства аналіз ефективності, за результатами якого складає висновок. Для проведення аналізу ефективності уповноважений орган може утворювати комісію, до складу якої включати представників інших державних органів, представників державних та комунальних підприємств, а також незалежних експертів.

У разі коли у державно-приватному партнерстві братимуть участь декілька державних партнерів, обов’язково утворюється спільна комісія з проведення аналізу ефективності, до якої входять представники всіх державних партнерів.

Аналіз ефективності проводиться шляхом:

детального обґрунтування соціально-економічних та екологічних результатів здійснення державно-приватного партнерства за результатами аналізу:

- економічних та фінансових показників реалізації державно-приватного партнерства;

виявлення видів ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ризиками;

визначення форми здійснення державно-приватного партнерства;

визначення соціально-економічних та екологічних перспектив після закінчення строку дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

10. У разі ініціювання здійснення державно-приватного партнерства уповноваженим органом такий орган проводить аналіз ефективності відповідно до затвердженої Мінекономрозвитку методики аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та на підставі документів, передбачених пунктом 6 цього Порядку, за результатами якого складає висновок.

11. Уповноважений орган відмовляє в розгляді пропозиції та проведенні аналізу ефективності в разі:

зазначення у пропозиції недостовірної інформації;

подання пропозиції, що не відповідає вимогам пункту 6 цього Порядку.

Уповноважений орган повідомляє про відмову в розгляді пропозиції особу, яка подала пропозицію, або ініціатора підготовки пропозиції, а стосовно об’єктів державної власності повідомляє Мінекономрозвитку шляхом надсилання листа разом з копією пропозиції.

12. Висновок за результатами аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства (далі - висновок) повинен містити:

1) інформацію про проект (ініціатор пропозиції; мета проекту; обґрунтування необхідності реалізації проекту; проблеми, які передбачається розв’язати у результаті його реалізації; відповідність мети проекту пріоритетам державної політики; строк, протягом якого здійснюються інвестиції; наявність заінтересованості потенційних інвесторів у реалізації проекту);

2) інформацію про соціально-економічні (розширення доступності, підвищення якості послуг, рівня забезпечення попиту на товари (роботи і послуги) тощо) та екологічні результати здійснення державно-приватного партнерства;

3) відомості про фактори, які обумовлюють підвищення ефективності реалізації проекту у формі державно-приватного партнерства порівняно з іншими механізмами;

4) інформацію про ризики здійснення державно-приватного партнерства, включаючи оцінку фіскальних наслідків, які можуть виникнути під час здійснення державно-приватного партнерства внаслідок прямих та непрямих зобов’язань державного партнера, визначених з урахуванням затверджених Мінекономрозвитку методичних рекомендацій щодо застосування Методики виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. N 232 (Офіційний вісник України, 2011 р., N 18, ст. 769; 2015 р., N 76, ст. 2515);

5) інформацію про потребу у державній підтримці, форму такої підтримки (якщо передбачена);

6) інформацію про форму здійснення державно-приватного партнерства;

7) узагальнюючий висновок стосовно доцільності або недоцільності прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства.

13. За результатами проведення аналізу ефективності складається висновок, який підписується керівником уповноваженого органу.

Якщо у державно-приватному партнерстві братимуть участь декілька державних партнерів, висновок підписується всіма державними партнерами.

Висновок щодо об’єктів державної власності, а також щодо об’єктів комунальної власності та об’єктів, що належать Автономній Республіці Крим (у разі коли відповідно до такого висновку передбачається надання державної підтримки шляхом фінансування за рахунок коштів державного бюджету) надсилається разом з пропозицією у паперовій та електронній формі на погодження Мінекономрозвитку, крім випадку, коли аналіз ефективності проводиться зазначеним Міністерством. Мінекономрозвитку надсилає висновок на погодження Мінфіну.

14. Мінекономрозвитку протягом п’яти календарних днів після надходження висновку та пропозиції надсилає отримані документи в електронній формі:

Мінфіну - для оцінки фіскальних наслідків, які можуть виникнути під час здійснення державно-приватного партнерства внаслідок прямих і непрямих зобов’язань державного партнера, доцільності та можливості надання державної підтримки, та погодження висновку;

іншим центральним органам виконавчої влади, якщо у висновку містяться застереження уповноваженого органу щодо сфер, які не належать до його компетенції, але повинні бути враховані під час здійснення державно-приватного партнерства, - для отримання роз’яснень з питань, щодо яких надано застереження;

організаторам наукової та науково-технічної експертизи відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну експертизу", якщо інформація, наведена у висновку, потребує додаткового аналізу, - для отримання роз’яснень.

15. Мінфін протягом 20 календарних днів з дати надходження висновку та пропозиції розглядає їх, здійснює з урахуванням затверджених Мінекономрозвитку методичних рекомендацій щодо застосування Методики виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. N 232 (Офіційний вісник України, 2011 р., N 18, ст. 769; 2015 р., N 76, ст. 2515), оцінку фіскальних наслідків, які можуть виникнути під час здійснення державно-приватного партнерства внаслідок прямих та непрямих зобов’язань державного партнера, визначає доцільність і можливість надання державної підтримки та надсилає Мінекономрозвитку погоджений висновок або повідомлення про відмову в його погодженні з обґрунтуванням причин відмови.

16. Інші центральні органи виконавчої влади протягом 20 календарних днів з дати надходження висновку та пропозиції розглядають їх і надсилають Мінекономрозвитку відповідні пропозиції та роз’яснення.

17. Організатори наукової та науково-технічної експертизи протягом п’яти календарних днів з дати надходження висновку та пропозиції повідомляють Мінекономрозвитку про можливість, строки та умови надання роз’яснень.

18. Мінекономрозвитку може запитувати в уповноваженого органу додаткову інформацію та документи, а також уточнювати інформацію щодо змісту пропозиції в особи, яка подала пропозицію, або ініціатора підготовки пропозиції.

19. Мінекономрозвитку протягом 45 календарних днів з дати надходження пропозиції та висновку проводить його перевірку та погоджує з урахуванням позиції Мінфіну, пропозицій та роз’яснень інших органів, яким було надіслано висновок та пропозицію.

Мінекономрозвитку не погоджує висновок у разі:

невідповідності висновку вимогам, передбаченим пунктом 12 цього Порядку;

невідповідності інформації, зазначеної у висновку, змісту документів, з яких складається пропозиція згідно з пунктом 6 цього Порядку;

якщо за результатами проведення аналізу ефективності державно-приватного партнерства виявлено негативні соціально-економічні або екологічні результати, до яких може призвести його реалізація;

якщо за результатами проведення аналізу ефективності державно-приватного партнерства виявлено ризики державного партнера, які під час здійснення державно-приватного партнерства, внаслідок прямих та непрямих зобов’язань державного партнера, можуть призвести до негативних фіскальних наслідків;

неможливості забезпечення окупності інвестицій приватного партнера протягом строку дії договору, який буде укладено в рамках державно-приватного партнерства;

порушення у запропонованій формі здійснення державно-приватного партнерства прав і обов’язків державного або приватного партнера, передбачених законодавством;

коли реалізація проекту із залученням приватного партнера виявляється менш ефективною порівняно з його реалізацією без такого залучення;

невідповідності інформації, зазначеної у висновку, нормам законодавства.

У разі непогодження висновку Мінекономрозвитку надсилає уповноваженому органові повідомлення про відмову в його погодженні з обґрунтуванням причин відмови. Зазначене повідомлення повинне містити чітко сформульовані та обґрунтовані зауваження, врахування яких потребує істотного доопрацювання пропозиції, або обґрунтування неможливості реалізації державно-приватного партнерства.

20. У разі коли відповідно до пункту 3 цього Порядку аналіз ефективності проводиться Мінекономрозвитку, підготовка висновку здійснюється відповідно до цього Порядку з урахуванням особливостей, передбачених цим пунктом.

Аналіз ефективності проводиться Мінекономрозвитку протягом 70 календарних днів з дати надходження пропозиції.

Мінекономрозвитку протягом п’яти календарних днів з дати надходження пропозиції надсилає отримані ним документи в електронному вигляді:

Мінфіну - для оцінки фіскальних наслідків, які можуть виникнути під час здійснення державно-приватного партнерства внаслідок прямих та непрямих зобов’язань державного партнера, доцільності і можливості надання державної підтримки та подання пропозицій;

іншим центральним органам виконавчої влади, якщо у пропозиції містяться питання, вирішення яких належить до компетенції таких органів та які повинні бути враховані під час здійснення державно-приватного партнерства, - для отримання роз’яснень із зазначених питань;

організаторам наукової та науково-технічної експертизи відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну експертизу", якщо інформація, наведена у пропозиції, потребує додаткового аналізу, - для отримання роз’яснень.

За результатами аналізу ефективності та з урахуванням пропозицій Мінфіну, а також пропозицій і роз’яснень інших органів, яким надсилалася пропозиція, Мінекономрозвитку складає висновок. Мінекономрозвитку інформує про результати аналізу ефективності Кабінет Міністрів України для прийняття ним рішення про здійснення державно-приватного партнерства або про недоцільність його здійснення відповідно до частини першої статті 13 Закону.

21. Мінекономрозвитку оприлюднює висновок щодо об’єктів державної власності на власному офіційному веб-сайті.

22. Висновок щодо об’єктів комунальної власності та об’єктів, що належать Автономній Республіці Крим, та погоджений Мінекономрозвитку висновок щодо об’єктів державної власності, а також об’єктів комунальної власності та об’єктів, що належать Автономній Республіці Крим (у разі коли відповідно до такого висновку передбачається надання державної підтримки проекту державно-приватного партнерства шляхом фінансування за рахунок коштів державного бюджету), є підставою для прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства або про недоцільність його здійснення згідно із статтею 13 Закону.

23. Висновок включається до конкурсної документації.

24. Фінансування робіт із підготовки документів, з яких складається пропозиція відповідно до пункту 6 цього Порядку, здійснюється за рахунок коштів осіб, які відповідно до Закону можуть бути приватними партнерами, або коштів державного, місцевого бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим або коштів державних, комунальних підприємств, підприємств Автономної Республіки Крим або господарських товариств, 100 відсотків статутного капіталу яких належить державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим за умови, що пропозиція готується за ініціативою відповідно центральних або місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування чи органів Автономної Республіки Крим, або за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

25. Фінансування робіт з розроблення (виготовлення) землевпорядної документації та проведення її експертизи здійснюється уповноваженим органом за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів або за рахунок коштів державних підприємств, комунальних підприємств, підприємств Автономної Республіки Крим або господарських товариств, 100 відсотків статутного капіталу яких належать державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим, які можуть брати участь у договорі, укладеному в рамках державно-приватного партнерства, на стороні відповідного державного партнера, або за рахунок коштів осіб, які відповідно до Закону можуть бути приватними партнерами.

26. Особі, яка відповідно до Закону може бути приватним партнером, та подала пропозицію і здійснила оплату виконаних робіт з підготовки документів, з яких складається пропозиція відповідно до пункту 6 цього Порядку, та/або з розроблення (виготовлення) землевпорядної документації та проведення її експертизи, перевага у конкурсі з визначення приватного партнера порівняно з іншими учасниками конкурсу не надається.

27. Зобов’язання щодо відшкодування витрат на підготовку комплекту документів, з яких складається пропозиція згідно з пунктом 6 цього Порядку, в сумі, яка документально підтверджена, але становить не більш як 2,5 відсотка вартості проекту державно-приватного партнерства, а також витрат на розроблення (виготовлення) землевпорядної документації та проведення її експертизи відповідно до підтвердних документів, можуть включатися до умов конкурсу. Зазначені витрати відшкодовуються приватним партнером відповідно до умов договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

28. Мінекономрозвитку виконує інформаційно-роз’яснювальну і консультаційну роботу з питань, пов’язаних з проведенням аналізу ефективності.".